Виховний захід "Україна - наш спільний дім"

Про матеріал
Виховний захід "Україна - наш спільний дім " спрямований на виховання в здобувачів освіти патріотизму. любові до Батьківщини, її суверенітету
Перегляд файлу

     Тема: Україна – наш спільний дім.

     Мета: поглибити знання учнів про незалежну Україну та її державні символи, проаналізувати етапи здобуття українським народом державної самостійності; розвивати логічне мислення, вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти, робити висновки, відстоювати власну позицію; виховувати почуття патріотизму та національної гідності, любов до рідного краю, розуміння своєї причетності до подій, що відбуваються в Україні, формувати переконання у нетлінності духовних скарбів України. 
    Звучить гімн України.

    Ведучий . У духовному й політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. Тепер маємо і в нашій історії такі події, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя. А рік той - тисяча дев'ятсот дев'яносто перший. 

   Цьогорічний День незалежності України прийшов як результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства. 
   Успіх нинішнього українського державотворення значною мірою залежить від того, чи зуміємо ми об'єктивно проаналізувати власний історичний досвід, зокрема усвідомити, як формувалася і функціонувала українська державницька ідея. 
   Процес зародження й розвитку цієї ідеї виявився довготривалим, складним, а на деяких етапах й вельми суперечливим. Це великою мірою зумовлено надзвичайно непростою історичною долею українського народу, численними перешкодами на шляху становлення його етичної самосвідомості, жорстокими переслідуваннями тих, хто намагався підняти національне питання в умовах чужоземного поневолення. 
   Так склалося, що ми, звертаючи погляд на свою історію, знаходили переважно події сумні. Пам'ять наша міцно зафіксувала такі сторінки, як зруйнування золотоглавого Києва, битву під Берестечком, драматизм Полтавського .бою, підступне нищення Січової Запорізької республіки, Емський указ і Валуєвський циркуляр про заборону української мови. А з недавніх історичних подій -, розстріляне Відродження 20-х, голодомор тридцять третього, чорна наруга тридцять сьомого, операція "Вісла", чорнобильська трагедія. 
   Чи закінчилися перешкоди на зміцненні нашої держави? Що ще заважає нам?

  Учні висловлюють свої думки. 
   Ведучий. Називаючи важкі сторінки нашої історії, ми зовсім не хочемо закреслити те велике і світле, яке підносить наш народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги перед людством. Адже на нашому славному історичному шляху були і могутня Київська держава Володимира Великого, Ярослава Мудрого, і перша християнська республіка в Європі - Запорізька Січ, і відчайдушний порив до свободи часів Івана Мазепи, і започаткування власної державності в Українській Народній Республіці. 
Слід згадати найвидатніших з поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам'ять, у душу народу українського. Великого у звершеннях, у любові до землі предків і трагічного у помилках своїх Богдана Хмельницького, грізного вояка, оборонця вольностей козачих Івана Сірка. Мудрого, будівничого й політика, відданого ідеї незалежності української Івана Мазепу. Творця першої української Конституції Пилипа Орлика. 
У найважчі часи сміливо піднімали свій голос за волю і демократію, за Україну такі велети духу як Григорій Сковорода, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Маркіян Шашкевич, Іван Франко, Михайло Драгоманов, Леся Українка. 
   Серед видатних діячів новітньої історії, історії кривавих, але і героїчних змагань за вільну і незалежну Україну віддамо шану Михайлові Грушевському та його сподвижникам , котрі привели Україну до поетапного проголошення чотирьох Універсалів. Ось яких велетів духу народила наша земля, ось які люди торували державницький шлях до незалежності України, до сьогоднішнього дня.

   Якими ж були перші кроки творення незалежної України? 24 серпня 1991 р. Акт проголошення незалежності України, в якому підкреслювалося: "... продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, — виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, — здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України. 
   1 грудня 1991 р. відбулися дві події історичної ваги — понад 90% громадян, які взяли участь у Всеукраїнському референдумі, висловилися за незалежність України, водночас було обрано Президента республіки — Л. Кравчука (понад 61% голосів). Ось як прокоментував результати референдуму американський тижневик «Тайм»: «Росія може існувати без України; Україна може існувати без Росії. Але Радянський Союз не може існувати без України. Він закінчився». 

   28 січня 1992 року - Верховна Рада затвердила Державний прапор України. 
   19 лютого 1992 року - Верховна Рада затвердила тризуб малим гербом України. 
   6 березня 2003 року - Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України». 
   28 червня 1996 року Верховна Рада прийняла Конституцію. 
Ведучий. Незалежність нашої держави стала реальністю. Україна має свій герб, прапор, гімн і державну мову. 
   2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий прапор - символ незалежності та суверенітету нашої держави.     А 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила Державним прапором синьо-жовте полотнище. Синій колір символізує чисте небо, мир; жовтий - достаток і працелюбність. Прапор є офіційною емблемою, символом суверенітету України. Тому 23 серпня 2004 року на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки України Указом Президента України було встановлено відзначати щорічно 23 серпня День Державного прапора України. 

   Герб нашої держави - тризуб - має глибокі історичні корені, належить до часів князювання в Києві Володимира Великого (980-1015 рр.). Він символізує ту ж трійцю життєтворчих енергій, що і хрест, - Мудрість, Знання і Любов, які виходять з одного джерела. Ми можемо пишатися нашим Гербом як символом загальнолюдських цінностей, що мають історичні корені. 
   Український народ із повагою ставиться до своїх символів. Прапор і Герб є святинями, тому їх слід шанувати й берегти. 
Гімн України - це головна пісня, яка виконується на всіх урочистих подіях. У його основу покладено мелодію пісні композитора XIX століття Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського « Ще не вмерла України...» 
Ведучий. Двадцять років ми живемо в незалежній Україні й повинні гордитися тим, що маємо свою державу, мову, землю, традиції і символи. Той є справжнім патріотом, хто своїми вчинками, поведінкою, працею, знаннями і вчинками зміцнює її могутність. 
   Ведучий. Ви народилися і живете в незалежній Україні. Ще багато проблем у нашій молодій державі - їй всього 20 років. Який вклад у розвиток і зміцнення України можете зробити ви -її сини і дочки, її майбутнє? 
   Гра «Мікрофон» (учні висловлюють свої думки). 
   Ведучий. Перші кроки незалежності стали випробуванням для всіх, тестуванням на зрілість, терпіння, толерантність, нарешті - на здоровий глузд. За роки незалежності багато чого змінилося в нашій країні. Зроблено багато, але належить зробити ще більше. Нам треба утвердити Україну як високорозвинену, незалежну європейську державу. Я вірю, що український народ знайде в собі сили і волю, щоб подолати всі труднощі, розумно синтезувати найкращі національні надбання та світовий досвід на шляху розбудови своєї держави. 
   Учень 
Святковий день - двадцять четверте серпня, 
Так хочеться усмішок і пісень. 
Віднині Україна незалежна. 
Запам'ятайте, люди, світлий день! 
Здійснилась давня заповітна мрія, 
Бажання і надія поколінь. 
Це почуття свободи серце гріє 
І піднімає думи височінь. 
Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі народи. 
Щоб славу України відродить. 
Щоб дружно жити, в радості і згоді. 
Ми України сестри і брати! 
      Сьогодення нам дивиться в очі і зове молодих в майбуття, 
Де сіяють нам гасла пророчі, де достойне і світле життя. 
Нам за нього боротись, долати всі загати, йдучи до мети. 
Щоб тобі, наша рідная мати, більш ніколи не знати біди. 
Ми тебе заквітчаєм любов'ю, ми добром тобі встелимо шлях 
І усе, що освячено кров'ю ми прославимо в наших ділах. 
Щоб пишалась ти нами у світі, щоб за нас тебе сором не пік 
Ми клянемось тобі, твої діти, що віднині стоять Україні, 
Що віднині цвісти Україні повік! 
     Ведучий. Україна - наша земля, наша держава, і господарями в ній є ми! Нехай безсмертний героїзм предків скріплює нашу національну волю й наснагу на ниві розбудови й утвердження української держави. Де б ти не був, із ким би ти не зустрічався, що б не робив - пам'ятай, що ти вільний громадянин вільної країни. У єдності переможемо і передамо в руки прийдешніх поколінь горду, вільну і багату Україну! 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                           Міністерство освіти і науки України

                  Любешівський технічний коледж Луцького НТУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            Виховна година на тему:

               «Україна – наш спільний дім»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                         Викладач: Домальчук С.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       Любешів 2018

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
28 лютого 2021
Переглядів
211
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку