Шепіт степу, шепіт гаю і срібляста ночі тінь,
Сяйво сонця, втіхи раю і небесна височінь.
Все нагадує про тебе, квітко люба, запашна.
Ніжно вабиш ти до себе, мов небесна таїна.
І кожен звук-нектар неначе, і кожне слово аж іскриться.
Нам пісня, мов жива вода, дощем наповнює криницю.
Вона у нашому є світі, вона у нашій крові,
У нашій долі і ріллі, вона у нашій долі.
Тема:Українська пісня – душа народу.
Мета:розкрити багатство і красу українських пісень;
розвивати в учнів уміння бачити та шанувати красу, зміцнювати почуття національної гордості, повагу до свого народу та його історичного минулого;
виховувати любов до національної культури.
Вед2: Доброго дня, шановні друзі!
Вітаємо вас зі святом української пісні.
Вед1: З народного напившись джерела,
Як із Дніпра бере веселка воду,
О рідна пісне, знову ти прийшла
До матері, до батька, й до народу.
Вед 1: Хата моя, біла хата, рідна моя сторона,
Пахне любисток і м’ята, мальви цвітуть край вікна.
В хаті так затишно й тихо, вечір десь бродить в гаю,
Мати задумливо й ніжно гладить голівку мою.
Представлення журі
Вед1: Шепіт степу, шепіт гаю і срібляста ночі тінь,
Сяйво сонця, втіхи раю і небесна височінь.
Все нагадує про тебе, квітко люба, запашна.
Ніжно вабиш ти до себе, мов небесна таїна.
Вед1: І кожен звук-нектар неначе, і кожне слово аж іскриться.
Нам пісня, мов жива вода, дощем наповнює криницю.
Вона у нашому є світі, вона у нашій крові,
У нашій долі і ріллі, вона у нашій долі.
Вед1: Стояла я і слухала весну, вона мені багато говорила
Співала пісню дзвінку, голосну, то знов таємно, тихо говорила.
Вона мені співала про любов, про молодості радощі й надії,
Вона мені переспівала знов те, що давно мені співали мрії.
Вед1: Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця,де родилися завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
Вед2: У рідному краї і серце співає, лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає, потоки, потоки, мов струни течуть.
Вед1: Привітний і світлий наш сонячний дім, як радісно й весело жити у нім.
Вед2: Тут мамина пісня і усмішка тата, в любові й добрі тут зростають малята.
Вед 1: Дзвінка наша пісня до сонечка лине.
Разом: Мій сонячний дім - це моя Україна!
Вед 1:Українська пісня!Райдужна душа нашого народу. Це сміх і сльози, це туга і надія, це символ краси.
Вед 2: Як високо цінували українську народну пісню у всі часи не лише прості люди, а й великі світочі культури: Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Лев Толстой, Михайло Стельмах, Олександр Довженко.
Вед 1: Микола Гоголь говорив, що дзвенить піснями Україна, бо народні пісні України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила. Яке ж це диво-дивне – народна пісня. І яку силу таїть вона в собі! Через усі війни, злидні й поневіряння пісня залишається жити. Вона нездоланна й безсмертна, як народ, що її породив.
Вед 2: Україна моя починається,
Там, де туга моя кінчається.
Край дороги, як пісня чаїна,
Починається Україна.
Україна моя починається
Там де доля моя усміхається
І як пісня, як спів солов’їний, не кінчається Україна.
Вед 1:.Українська пісня! Народжена неосяжними степами, зеленими гаями і дібровами, стрункою тополею і червоною калиною, високим явором і плакучою вербою. Пісня, що ввібрала в себе найніжніші почуття кохання і розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі. То краєш ти серце невимовним болем, то смієшся і кличеш до танцю.
Вед 2: Пісне моя! Ти супроводиш людину все життя, ти вмієш чарувати своєю завжди свіжою красою. Ти ведеш тією горою, де росла вдовина пшениця, полита гіркою сльозою, степами, де рипіли чумацькі вози, дорогами полинової долі заробітчанина-бурлаки.
Вед 1:.Українська пісне! Ясний місяць у небі, ясні зорі, чисті води, широкий степ, битий шлях породили твою ніжність і красу.
Вед 2: Пісне моя! Червоні маки серед жита, червоні мальви і хрещатий барвінок біля хати, квітуча вишня у саду, сива зозуля і чарівник-соловейко на калині, вірні голуби і човен серед хвиль виколихали тебе.
Вед 1:.Українські люди дуже роботящі і працелюбні. А ще люблять вони співати. З давніх-давен українці жили піснею. Коли їм було сумно – звучали сумні пісні. Коли працювали – звучали веселі пісні, які звеселяли їхню працю.
Вед 2: Співали, навіть тоді, коли не було і крихти хліба в господі. Бо пісня – це ще й духовний хліб.
Вед 1:.Радісніше з піснею живеться, забуваєш прикрощі, горе, біду. А де пісня взялася в Україні – хто її знає?
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчинку, одягнену у вишиту сорочку, а руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові – вінок з калини.
Чого ж ти не підійшла до мене? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю? – Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її: «Є у мене неоціненний дар, який прославить тебе на цілий світ. Це – пісня.» Узяла дівчина – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
Вед 2: Такого сплеску в музиці і слові
Вогню такого не передаси,
Нічим, крім пісні, посестри любові,
Криниці невичерпної краси.
Вед 1:.Буває пісня тугою налита,
І туга душу наскрізь пропече
Бува така, що наче серед літа
Срібляста річка в синю даль тече.
Вед 2: Вона – любов, вона – печаль і втіха
Жива вода на виразки душі
Поки живе – убереже від лиха
Понад стежками тихі спориші.
Вед 1:.То вже здавен:
Лиш пісню розпочни –
Її підхоплять, аж у полі тісно…
Вкраїнський хліб тому такий смачний,
Що він завжди замішаний на пісні.
Вед 2: Є декілька легенд про те, чому український народ співучий. А я розповім вам ще одну притчу про те, як народилася пісня. Дівчина пустила косу в ніч, набрала в пригорщі роси і напоїла місяця. Тоді відчула, як спадає з неї одяг і тіло перетворюється в пісню, що тужливо обвивається навколо коханого. З ніжності, жертовності, терпеливого її серця і народилася пісня.
Вед 1:.Душа народу не вмре ніколи
Вона живе у пісні чарівній
Усмішка щира й сльоза джерельна
Найвища, мабуть, нагорода їй.
Вед 2: Нашу пісню називають солов’їною. І кажуть, що солов’ї навчилися співати в українців. Ось послухайте цікавий переказ. Колись солов’ї не жили в Україні, літали по всьому світу, збираючи пісні для індійського царя, у саду якого вони жили. Залетів якось один соловей на Україну і сів спочити у якомусь селі. На той час всі люди були у полі і не було чути ні музики, ні пісень. «Що то за люди живуть тут?» - подумав соловей. Настав вечір, люди поверталися з поля додому і ожила в полі, на сільських вулицях пісня. Соловей теж заспівав свою і звеселив людей. Забувши про втому, вони так заспівали, що зачарували солов’я. Полетів соловей до царського саду і заспівав українські пісні так, що цар втратив спокій і звелів лише йому співати у своєму саду. Зачаровані солов’ї полетіли весною на Україну, щоб висиджувати пташенят і слухати найчарівніші в світі пісні.
Вед 1:.Народна пісня – голос невсипущий
Душі людської вічне відкриття.
Вона ніколи, як і хліб насущний
Не вийде з всюди сущого життя.
Вед 2: Хочеться, щоб наша рідна пісня, легка, як сон, примарна, ніби щастя, сонячна,неначе мрія зігріла ваші серця, захопила, оповила веселковими барвами, що ними мріють весни, плаче осінь, марять зими і кличе літо.
Вед 1:.Пісня українська – дивовижний скарб
Пісня українська – таїна…
Теплий легіт душу доторка
Манить невідома глибина.
Вед 2: Українська пісня… ніжна, лірична, весела, жартівлива, сумна – вона викликає в душі людській найскладніші, найглибші почуття і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершини людської гідності, до людяності, до творчості. Наша пісня живить український дух!
Вед 1:.Доки живе пісня, доти живе і народ.
Пісне! Велична рідна пісне!
В тобі є все: і древня наша слава,
Володимира хист і мудрість Ярослава,
І наших прабатьків ворогування злісне.
І Богдана розвага,
І Богуна відвага,
Вед 2: І Дорошенка розум, і хитрощі Мазепи,
І гомін гір, і блискіт зір,
І шум лісів, і розмова степу.
І материна любов, і жар палкий кохання
За свободою жаль, і мрії про свободу.
І весь наш біль, всі наші сподівання.
Ти – дзеркало душі. Країни та народу!
Оголошення результатів
Вед 1:.Будемо рости і вбирати, як сонечко, крапельки роси, всю красу, на яку такий багатий наш народ. Щоб слалася життєва дорога під світлими зорями, під щедрим сонцеграєм, під рушниковими вітрилами щастя.
Святкова дискотека!!!
1