Величний подвиг в ім’я людства – поза часом.

(Виховна година для учнів 8 - 11 класів)

Слайд 1

Мета: Ознайомити учнів із трагічними сторінками Другої світової війни;  з бойовими діями за визволення України впродовж 1942-1944 рр.; на прикладі історичних фактів показати якою ціною далась перемога над загарбником нашої Батьківщини; виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його героїчного минулого; повагу до подвигу старших поколінь

Обладнання: На столі солдатський шолом, гвинтівка, дві гвоздики, перевиті червоною та чорною стрічками, свічка;  мультимедійний проектор, комп’ютерна презентація;

Вчитель: Доброго дня, шановні діти, вчителі!

В цьому році весь український народ відзначив 75-ту річницю звільнення м. Києва від німецько-фашистських загарбників. 75 років, як було звільнено нашу рідну Чернігівщину.

28 жовтня виповнилося 74 роки з дня визволення України.

Минають роки, відлітають у вічність. Все далі  відходять грізні роки Другої світової війни, але не згасає пам'ять про тих, хто не шкодував свого життя визволяючи  нашу рідну землю.

Пам'ять людська незбагнена: вона кличе, вона хвилює, вона тривожить наші серця. Є таке поняття “пам'ять поколінь”. Воно стосується тих подій і понять, які живуть у віках і цілі покоління людей пам’ятають про них і розповідають своїм дітям і онукам. Ніколи не щезне в пам'яті людській, не піде в забуття великий подвиг і велика трагедія людства – битва і перемога над фашизмом.

Cлайд 2

Ніхто не забутий.

На попіл ніхто не згорів…

Солдатські портрети

На вишитих крилах пливуть.

І доки є пам’ять в людей

І живуть матері,

Доти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

Учень 1: В Другу світову війну було втягнено 62 країни , бойові дії велися на території трьох континентів і в водах чотирьох океанів,
110 мільйонів чоловік були одягнені у військову форму, війна забрала більше 60 мільйонів життів, половина загиблих – жителі колишнього Радянського Союзу. (з них 8 млн. українці)

Всі фотографії, кінокадри та документи , що ви побачите сьогодні є справжніми і зйомки проводились або військовими кореспондентами або самими солдатами, іноді це фото, які були вилучені у фашистських полонених або німецьких архівах.

Ми підготували для вас невеликий екскурс в ті часи, про головні події  тієї страшної війни.

Слайд 3

Учень 2: Радянсько-німецька війна проти фашистської Німеччини та її союзників, складова частина Другої світової війни 1939-1945 рр., почалася після нападу Німеччини 22 червня 1941 року на Радянський Союз.

Слайд4

Все починалося з грому небесного,

Такого жорстокого, такого нечесного.

Із ненависного, злісного грому,

Який на світанку вигнав із дому….

А небо світле закрили чорні хрести!

Господи! Боже! Якщо ти є, захисти!..

Крізь руки у двір гусенята малі…

І кров на травиці… І кров на землі…

І шипить у ставку гаряче залізо,

І полум’я дике шугає над лісом…

І мама мовчазно – бліді, мов стіна…

І тато поволеньки кажуть: “Війна…”

Учень 3: Німецький генеральний штаб і сам Гітлер не без задоволення підбирали назви для своїх воєнних планів. План захоплення Польщі називався “Вайс” (“Білий”), Франції, Нідерландів та Бельгії – “Гельб” (“Жовтий”), жіночим іменем “Маріта” називалася операція по загарбанню Греції та Югославії.

Cлайд 5

Для плану війни проти СРСР фашистські воєначальники обрали ім’я жорстокого імператора Фрідріха І Барбаросси. Він жив у ХІІ ст., командував рицарським військом і пролив багато людської крові. Такою війна і задумувалася фашистською верхівкою. На здійснення плану “Барбаросса” відводилося 1,5-2 місяці.

Учень 4: 22 червня 1941 року, на світанку, німецькі війська віроломно, без попередження, напали на Радянський Союз. Почалася Велика Вітчизняна війна радянського народу проти агресора. Ворог розраховував стрімким ударом захопити країну. Але глибоко прорахувався. Як один піднялися радянські люди на захист своєї Батьківщини.

Cлайд 6

Гула, стогнала і ревла земля,

Сивіли в горі мати і кохана.

В огні була Вкраїнонька моя-

Була війна жорстока, Вітчизняна.

Живі і мертві, мертві і живі

Герої наші – воїни-солдати,

Ми знаємо, у тій страшній війні

Змогли ви ворога здолати.

Учень 1: Важкий тягар війни ліг на плечі нашого народу. Саме на радянсько-німецькому фронті були розгромлені основні сили фашистської Німеччини, і радянський солдат підняв над скореним Берліном переможний Прапор. Для нашої країни та війна була Вітчизняною, всенародною. Про це з першого дня прозвучало з уст поета В. Лебедєва-Кумача та композитора О.Александрова. Їх пісня “Священная война” стала голосом і совістю всього народу, який піднявся на захист Батьківщини. Пісня надихала людей на ратні й трудові подвиги. Вона стала символом могутнього духу нескореності.

Не було людини, літньої чи молодої, щоб у її серці не кипів той урочисто-гнівний заклик.

(Звучить пісня “Священная война”) (відеокліп) 

Cлайд 7

Cлайд 8

Учень 2: Не оминула війна і нашу Чернігівщину. Поступальний розвиток краю був перерваний у 1941-му – на українські землі прийшла війна. У ніч на 9 вересня 1941 року, після багатоденних боїв гітлерівці захопили Чернігів. Почалася дворічна окупація фашистськими військами, яка супроводжувалася масовими розстрілами, розбоєм і відправкою на примусові роботи до Німеччини мирних громадян.

За час окупації гітлерівці знищили в місті та його передмістях
52,5 тисячі мирних жителів і полонених червоноармійців. 

Слайд 9

Однак, незважаючи на терор, в Чернігові діяло антифашистське підпілля. У роки війни Чернігівщина стала краєм всенародної партизанської боротьби -   в області були створені і активно діяли партизанські об'єднання під керівництвом секретаря обкому партії Олексія  Федорова,

Слайд 10

Миколи Попудренка,  Юрія Збанацького та інших. Понад 12 тисяч народних месників завдали величезної шкоди ворогу.

Слайд 11

Вчитель: На окупованій землі німецько-фашистські загарбники встановили так званий "новий порядок". Його суть визначалася основними цілями війни - ліквідація  суспільного і державного устрою, винищування більшої частини населення, грабіж матеріальних цінностей, колонізація . Будь-який житель міг бути арештований , підданий тортурам, розстріляний або повішений. Постійними були масові розстріли заручників, знищення мирних громадян, людей похилого віку, дітей. Найбільш працездатну частину населення вивозили на каторжні роботи до Німеччини. Вся Європа була забудована концтаборами, де людей знищували, проводили над ними жорстокі медичні досліди.

 Для  того, щоб нікому з вас ніколи не захотілось зробити тату зі свастикою, або стати скінхедом тобто неофашистом, я хочу, щоб ви подивились ці кадри фашистських злочинів проти  людства.

Якщо вам коли-небудь захочеться уявити пекло, то повірте, воно має саме такий вигляд.

(Відеоролик : “Лики смерти во Второй мировой”)

)                                                                                     Слайд 12

Учень 3:  Тяжким був відступ наших військ. Довгі дні і ночі, ведучи оборонні бої, втрачаючи своїх товаришів, вони захищали кожен клаптик рідної землі.

Слайд 13

…Горів, гримів і розвивався обрій,

Лишив позаду батьківський поріг,

І вітер грав сумних, сумних мелодій

В понівечених вербах, край доріг.

Ішли солдати днями і ночами,

Похмурії, гвинтівки не у всіх.

І біль ламав надбрів’я, скроні їх.

Де друзі падали, там ми ховали їх,

І, як могли, могили їм копали,

Прощались мовчки, залпів не давали.

Патрони берегли і крем’яні чуття,

Щоб вибороть і сонце, і життя.

Слайд 14

Учень 4: Та настав час розплати.  Восени 1942 року на Волзі в районі Сталінграда розпочалася одна з найбільших битв Другої світової війни. Сталінградська битва стала корінним поворотом у війні і тому для багатьох людей, які переживали ці події це слово було як символ нескореності, символ віри в перемогу, символ героїзму і мужності.

Слайд 15

У результаті наступу радянської армії 19-23 листопада в оточенні опинилося 330-тис. німецьке угруповання. 2 лютого 1943 року фашистські війська капітулювали. Перемога під Сталінградом відкрила можливість для наступу радянських військ в Україні. 18 грудня 1942 року фашистів вибили із с. Півнівка Міловського району (Луганщина). Того ж дня від нацистів звільнено ще декілька населених пунктів України.

Слайд 16

Учень 1: Улітку 1943 року радянським військам удалося завдати поразки гітлерівським арміям на Курській дузі. Загальний наступ під Курськом дав можливість визволити місто Харків (23 серпня 1943 року). Уперше за всю історію Другої світової війни Москва салютувала визволителям українського міста. Почався загальний наступ, який мав на меті повністю звільнити Україну від німецько-фашистських загарбників. Першим етапом цього плану стала підготовка до визволення Лівобережної України.

Учень 2: Протягом серпня – вересня 1943 року від німців звільнено Лівобережжя з його промисловим серцем – Донбасом. Операції на території Лівобережної України відбувалися в досить важких умовах. Відступаючи, нацисти в безсилій люті  застосували тактику “випаленої землі” – знищували все, передусім промислові об'єкти й матеріальні цінності, які не можна було вивезти до Німеччини.

Слайд 17

Бої за визволення Чернігова почалися в середині вересня 1943 року і здійснювалися силами 13-ої армії Центрального фронту під командуванням генерал-лейтенанта Н. П. Пухова. 21 вересня 1943, після триденних запеклих боїв, Червона армія штурмом оволоділа містом і областю. На черзі була операція з визволення столиці України.

(Перегляд відеоролика: Визволення  м. Києва.)                       Cлайд 18

Учень 3:  Після визволення Києва Дніпро форсували війська інших фронтів, після чого розгорнулась грандіозна битва за звільнення Правобережжя, а потім і всієї території України. Бої були кровопролитними, ряд місцевостей переходив з рук в руки по кілька разів. У боях на Правобереж­ній Україні з обох сторін брали участь війська чисельністю понад чотири мільйони чоловік, 4 200 танків , більше 4 000 літаків.

Cлайд 19

У результаті великих боїв радянські війська при звільнен­ні України здійснили 35 наступальних операцій. Внаслідок Корсунь - Шевченківської операції 24 січня – 17 лютого 1944 року було оточено 10 дивізій противника.

Cлайд 20

Наступ в березні – квітні 1944 року на Півдні став вирішальним: звільнено Миколаїв, Одесу, всю Правобережну Україну, внаслідок чого радянські війська вийшли на кордон з Румунією. 9 травня 1944 року було звільнено Севастополь.

Cлайд 21

Учень 4: У ході Львівсько-Сандомирської операції (липень – серпень1944р.) війська Червоної Армії визволили західні області України. 8 жовт­ня було звільнено від фашистів останній населений пункт України –
селище Лавочне Дрогобицької (нині Львівської) області. 28 жовтня 1944 р. визволено Ужгород – останній населений пункт у межах сучасних кордонів України. Таким чином, у результаті проведених у січні - жовтні 1944 року чотирма Українськими фронтами наступальних операцій було звільнено Україну від німецько-фашистських загарбників.

Cлайд 22

                                                       (Перегляд відеоролика: Звільнення України)                           

                                                                                                                     Cлайд 23

Вчитель: Та до перемоги було ще далеко. Скількох синів, чоловіків не дочекаються матері й дружини. . Не кожному судилося вижити. Мільйони людей загинули в боях, в таборах смерті, під час варварських обстрілів і бомбардувань міст і сіл. Мільйони сплять вічним сном біля стін міста на Неві і Москви, на березі Волги, у степах України, на берегах Дніпра,  у незлічених братських могилах одинадцяти країн Європи.

Скільки пролито крові, скільки сліз матерів, скільки переживань та скільки загиблих забрала з собою ця страшна війна!

І так хочеться вірити, що хоча б навесні, до нас журавлиним клином, повертаються душі загиблих солдатів на війні!

Учень :

-Синочку, чуєш як курличуть 

У синім небі сумно журавлі?

Вони ж тебе до себе, сину, кличуть,

А ти лежиш в холодній цій землі

-Я чую, мамо, чую, як співають

Мені над Україною пісні,

Ти не журись, я крила розпростаю

І прилечу до тебе уві сні.

Вкраїнським рушником зітру сльозину

І поцілую в сивеє чоло…

О, синку, рідний , мій єдиний сину,

Як хороше б тоді мені було!

Стоїть старенька мати на могилі,

І навіть, квіти плачуть мовчазні.

Від сина погляд відвести не в силі,

А син довічно житиме у сні. 

Cлайд 24 -29

Вчитель:  Знову і знову подумки повертаємося до минулого. Без минулого немає майбутнього. Повертаємося не тільки тому, що пережите залишає невиправний слід у пам’яті, але і для того, щоб мати уроки на  майбутнє. Все менше й менше залишається ветеранів серед нас. Ми – останнє покоління, яке ще може почути про Другу світову війну від її учасників. І один із найголовніших наших обов'язків перед тими, хто залишився - пам'ятати про подвиги наших ветеранів.

Величний подвиг в ім’я людства – поза часом. Пам’ять – незгасна.

Всім, хто поліг у боях, вічна пам’ять! Низький уклін визволителям, які дали можливість нам сьогодні жити, навчатися, працювати і просто радіти життю.

Учень :

Уклонімося тим, хто поліг у бою,

Хто прикрив рідну землю собою.

Свято мужності й радість велику свою

Розмішаєм живою сльозою.

Хвилина мовчання, хвилина мовчання

Пекуча й терпка, як сльоза.

Хвилина мовчання – в ній наша любов і гроза

Як подвиг полеглих,

Священна хвилина мовчання.

(Оголошується хвилина мовчання)                                            Cлайд 30

Звучить метроном.

Вчитель: Пройдуть роки. Настане 3000 рік. Не буде в живих і нашого покоління, але хтось із вдячності йтиме сюди, до братської могили… Бо пройдуть роки, століття, але вічний вогонь пам’яті не задмуть вітри перемін, не зітруть століття. Cлайд 31

Сьогодні ми вклоняємося і віддаємо синівську повагу і вдячність живим і полеглим у кривавих боях тієї найжорстокішої в історії людства війни, ветеранам Другої світової за їхній героїзм і воїнську доблесть.

Ми пам'ятаємо!   Ми  пишаємось!

Cлайд 32