Виховний захід " Великодні Дзвони"

Про матеріал

Сьогодні школа, вчителі початкової ланки освіти покликані відповісти на запитання, як підготувати молодшого школяра до життя в майбутньому постіндустріальному чи інформаційному суспільстві,при цьому дбайливо оберігаючи і примножуючи систему норм і цінностей, що склалася в українського народу. Досвід переконує, що без знання своєї історії, культури,свого родоводу, традицій народу і сім'ї неможливо виховувати підростаюче покоління країни.

Таким чином, національне виховання - це передусім виховання дітей на культурно-історичному досвіді рідного народу, в основі якого - його традиції, звичаї, обряди, ритуали, свята. В змісті народних традицій лежить віковічний досвід народу і природний, необхідний людському організмові ритм, що склався передусім у процесі трудової діяльності. Урочисті відзначення важливих подій у житті роду, громади, сім'ї, окремої людини, що систематично повторюються, також стали обрядами, звичаями, традиціями. Вони визначаються особистісними і соціальними інтересами та потребами.

Я переконана, дітей треба навчити не просто споглядати, а й бачити навколишнє, помічати поруч дивне й загадкове, приховане, використовуючи при цьому народний календар. Беручи активну участь у підготовці та відзначенні свят, звичаїв і обрядів народного календар, учні проймаються глибокими патріотичними почуттями, життєстверджуючим оптимізмом, почуттям господаря рідної землі. При цьому вони успішно оволодівають трудовими уміннями і навичками, народною мораллю, естетикою, побутовою культурою, нормами поведінки.

Мета мого свята « Великодні дзвони» розширити знання учнів про святкування Великодніх свят, розкрити зміст свят, відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції, виховувати у школярів почуття любові до свого народу.

Перегляд файлу

 

Виховний захід

 

 

«Великодні дзвони»

 

Вчитель: Шкварок Г.С.


Сьогодні школа, вчителі початкової ланки освіти покликані відповісти на запитання, як підготувати молодшого школяра до життя в майбутньому постіндустріальному чи інформаційному суспільстві,при цьому дбайливо оберігаючи і примножуючи систему норм і цінностей, що склалася в українського народу.  Досвід переконує, що без знання своєї історії, культури,свого родоводу, традицій народу і сім'ї неможливо виховувати підростаюче покоління країни.

Таким чином, національне виховання - це передусім виховання дітей на культурно-історичному досвіді рідного народу, в основі якого - його традиції, звичаї, обряди, ритуали, свята. В змісті народних традицій лежить віковічний досвід народу і природний, необхідний людському організмові ритм, що склався передусім у процесі трудової діяльності. Урочисті відзначення важливих подій у житті роду, громади, сім'ї, окремої людини, що систематично повторюються, також стали обрядами, звичаями, традиціями. Вони визначаються особистісними і соціальними інтересами та потребами.

Я переконана, дітей треба навчити не просто споглядати, а й бачити навколишнє, помічати поруч дивне й загадкове, приховане, використовуючи при цьому народний календар. Беручи активну участь у підготовці та відзначенні свят, звичаїв і обрядів народного календар, учні проймаються глибокими патріотичними почуттями, життєстверджуючим оптимізмом, почуттям господаря рідної землі. При цьому вони успішно оволодівають трудовими уміннями і навичками, народною мораллю, естетикою, побутовою культурою, нормами поведінки.

Мета мого свята « Великодні дзвони» розширити знання учнів про святкування Великодніх свят, розкрити зміст свят, відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції, виховувати у школярів почуття любові до свого народу.

Список використаних джерел :

  1. Стаття «ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ НА ТРАДИЦІЯХ РІДНОГО НАРОДУ»
  2. посилання на (https://uamodna.com/articles/velykdenj-velykyy-denj/)
  3. посилання на (https://super.urok-ua.com/stsenariy-svyata-velikodnya-podorozh/)
  4. посилання на (https://erudyt.net/vixovni-zaxodi/velykden-vixovni-zaxodi/svitle-svyato-velykodnya.html)
  5. посилання на http://hram.lviv.ua/2224-scenaryi-do-svyata-voskresnnya-hristovogo.html

 

 «Великодні дзвони»

 

ДІЙОВІ ОСОБИ

Ведуча — вчитель

Діти:

Вістунець

Пасочка

Хрін

Червона крашанка

Шинка

Зелена крашанка

Ковбаса

Жовта крашанка

Масло

Коричнева

Сир

Біла крашанка

Крейда

Писанка

 Свічка

Зайчик

Курчатко

Ягнятко

Учні

 

Хід заходу

Учні:

Віковічно славним буде цей Великий день:

«Будьте люди, а не юди!» - кличе до людей

Це Христос нас всіх благає на своїм хресті,

Помирає й призиває жить по совісті.

 

Жити по законам Божим, жити без гріха,

Тоді кожен день  погожим стане для життя.

Тому кожен рік весною, як все ожива,

Божий син своєю кров’ю з нас гріхи зніма.

 

А ми, люди-християни, віримо у це

І до господа волаєм:  «Прости нас за все!»

Під час посту великого – в смутку, у журбі.

А в чудесне Воскресіння – осанна тобі.

Від Вербної і до Пасхи – цей короткий путь

Вам ми хочем показати і ославить тут.

 

Ведуча: Ми знаходимось на порозі найвеличнішого християнського свята – Великодня. До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами. В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставлять у своїх оселях вербові гілочки.

Інсценізація

(Вибігає маленький хлопчик, тримаючи в руках гілочки верби, легенько б'є дітей).

Діти: Хто ти?

Хлопчик: Я весняний Вістунець, прийшов сповістити, що увесь хрещений люд готується до найкращого свята, – до Великодня.

Діти: А чого б'єш?

Хлопчик: Хіба це я? Це свячена вербиця. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи: "Вставай! Вставай! Настав Білий тиждень! – гукають вони. – Час веснувати! Час орати і сіяти!" Тож і ви не зволікайте, бо: Не я б'ю – верба б'є, За тиждень – Великдень, Недалечко червоне яєчко (легенько б'є дітей). Будь велика, як верба, А здорова, як вода, А багата, як земля. Не я б'ю, верба б'є, За тиждень – Великдень.

Учень

Ой ти гілко, гілко вербова

На тобі зелена обнова.

Ще холоднувато надворі,

А ти вже в святечнім уборі.

Ти вже у церковцю ходила,

Господу стежинку встелила

І до нас вернулась, свячена

Гілочко вербова, зелена.

Ти торкни Оленочку трішки,

Хай росте, як мама, заввишки

А Максимка – шпарко й багато,

Хай здоровий буде, як тато.

Учениця

Вербна неділя

Тоненьким прутиком

З вербовим котиком

Себе вітаємо

Легеньким дотиком...

Радісну вістку

Собі говоримо,

Що день великий

Не поза горами,

Що вже за тиждень

Буде Великдень!

 

Пісня  «Христос Воскрес!»

 

 

1.Задзвенить воскресний дзвін,
І проснуться села і міста.
Люди йдуть з усіх сторін
Славити Воскреслого Христа.

Приспів –

 Великий День, радіє люд увесь,
Привітно сяє сонечко з
Вітаються усі: «Христос Воскрес!»
Відповідай: «Воістину Воскрес!» (Двічі)
 

Програш
 

2.Гарні паски й крашанки
Принесуть, щоб в церкві освятить.
Запалають свічечки,
І свята молитва зазвучить…
Приспів:
 

Програш
 

Приспів:
 

Програш
« ХРИСТОС ВОСКРЕС!!!»

 

 

 

 

Учень.

Великдень. Білий тиждень.

Тиждень перед Великоднем називається білим або чистим. Кожен день цього тижня має своє призначення.

Понеділок

Понеділок білить хату

любить, певно, працювати:

і кути побілить й стелю,

щоб Великдень був веселий!

Вівторок

Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:

чисто-начисто підлогу -

шури-шури! – тре завзято

наш вівторок довгоногий.

Середа

Пишна пані середа

і пере, й прасує.

До Великодня, ще б пак,

хату облаштує!

Четвер

Чистий четвер – чистий

вдосвіта піднявся 

ще до сходу сонця

начисто скупався.

П’ятниця

П’ятниця пече паски –

господиня вміла:

склянки зо три молока

до цеберка влила,

трохи борошна, яєць,

додала й ванілі,

щоби пригощати всіх

вранці, у неділю.

Субота

У суботи, ой, роботи -

пише писанки субота,

ясні крашанки фарбує,

вимальовує-малює.

Неділя

Великдень – дзвонять дзвони звідусіль!

Христос Воскрес! То ж славимо усі!

Христос Воскрес !Воістину Воскрес!

Сміється сонечко в усій його красі!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

 

 

(Звучить загадкова мелодія)

КАЗКА «ПРИГОДИ ПИСАНОЧКИ»

 

Ведуча.До нас завітала казка «Пригоди Писанки». Ось послухайте.

Якось на Великдень подарували дівчинці Марічці гарну писанку, квітками, різнобарвними розмальовану. Загорнула Марічка писаночку в шовкову хустину та пішла з батьками до церкви.

Після великодньої служби стали дівчата гаївки водити, і Марічка до них приєдналася, а писаночку свою у траву поклала.

Побачила писаночка, що на неї ніхто не дивиться, та й покотилася по м’якій травиці до лісу.

 

Ведуча

Писанка котиться. Звучить музика. Назустріч їй – Зайчик.

 

Зайчик. Ти хто така будеш, красно панянко?

 

Писанка. А ти хто такий, сірий та вухатий?

 

Зайчик. Я Зайчик – Побігайчик. Лісом стрибаю, у город по капусту забігаю, від лиса та від вовка щосили тікаю.

 

Писанка. А я Писанка та ще й Великодня!Мене Маріччина матуся довго – довго блискучим воском писала, у різних яскравих кольорах купала, поки я уся квітками та різнобарвними олениками розцяцькована стала.

 

Зайчик. Гарна ти, Писаночко, подобаєшся мені. Давай товаришувати.

 

Писанка. Ото! А хіба ж ти мені рівня? Я така гарна – прегарна! Куди тобі до мене .

Зайчик сумний, відходить на задній план.

 

Ведуча. Покотилася Писаночка далі. Котиться, котиться, а на зустріч їй Курчатко.

До залу входить Курчатко, звертається до Писанки.

 

Курчатко. Ти хто така будеш, красно панянко?

 

Писанка. А ти хто, таке мале, пухнасте та неповоротке?

 

Курчатко. Я Курчатко маленьке. Загубилося від квочки, від своєї неньки. Лісом бігаю, друзів собі шукаю.

 

Писанка. А я Писанка та ще й Великодня!Мене Маріччина матуся довго – довго блискучим воском писала, у різних яскравих кольорах купала, поки я уся квітками та різнобарвними олениками розцяцькована стала.

 

Курчатко. Дуже ти мені, Писаночко, до серця припала! Давай будемо разом мандрувати, дорогу додому шукати.

 

Писанка. Ото! А хіба ж ти мені рівня? Я така гарна – прегарна! Куди тобі до мене!

Курчатко відходить на задній план

 

Ведуча. І покотилася Писаночка далі. Котиться, котиться, а на зустріч їй Ягнятко.

До залу входить Ягнятко, звертається до Писанки

 

Ягнятко. Ти хто така будеш, красно панянко?

 

Писанка.  А ти хто таке, мале, вухате та ще й кучеряве?

Ягнятко. Я Ягничка – невеличка. Вийшла поскубати свіженької травички. Свіжу травичку, запашні квіточки випасаю, друзів собі шукаю.

 

Писанка. А я Писанка та ще й Великодня!Мене Маріччина матуся довго – довго блискучим воском писала, у різних яскравих кольорах купала, поки я уся квітками та різнобарвними олениками розцяцькована стала.

 

Ягнятко. Ти мені з першого погляду сподобалася! Давай товаришувати разом!

 

Писанка.А хіба ти мені рівня? Я така гарна – прегарна! Куди тобі до мене!

Ягнятко відходить на задній план

 

Ведуча. І Писаночка покотилася далі. Котиться і думає, що другої такої гарної, красної на всьому світі немає. Так загордилася, задивилася, що не помітила, як зачепилася за корінчик і впала прямо в яму, що її Лисиця для своїх лисеняток викопала (Писанка присідає). І хоча не розбилася, та вилізти із ями – ніяк. Стала вона тоді гірко плакати – ридати.

 

Писанка. Ой, бідна я, бідненька! Ніхто мене не чує, ніхто мене порятує! Ой, якби зі мною був Зайчик чи Курчатко маленьке, чи Ягничка біленька! Вони б мене з біди порятували.

 

Ведуча. Довго плакала – ридала писаночка, аж почув її Зайчик, покликав Курчатко та Ягничку.

 Вони разом витягли Писаночку з ями

 (Зайчик, Курчатко та Ягнятко протягуютьПисанці стрічку та піднімають її).

 

ВЧИТЕЛЬ

– І так звірятам сподобалась Писаночка, що вони самі вирішили розписати їх.

 

Пісня « Великодній цвіт»

Свято наближається,
Радість нам несе,
Фарбами яскравими
Розквітає все.

Приспів: Українську писанку
_______ Знає увесь світ:
_______ Великодні писанки,
_______ Великодній цвіт.

З мамою за столиком
Ми чарівники:
Писанки розписуєм
Разом залюбки.

Приспів.

Розфарбуєм писанки
У весняний час,
Будуть гарні писанки
На столі у нас.

Приспів.

 

 

Учениця

Христос воскрес! Співає вся природа,

Величний гімн полинув до небес.

Хоч він помер – з любові до народу.

Із гробу став, у Величі Воскрес.

 

Христос Воскрес! Яка велична днина!

Яка любов, і ласка, і краса!

Віддав Господь улюбленого Сина,

Щоб людям всім відкрити небеса.

 

Христос воскрес! Радійте нині, діти!

Сповнилося найбільше із чудес,

Пропала тьма, і сонце правди світить!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

 

 

Великдень!

Великий день! Великий день!

Ясний Великий на землі!

Багато радості й пісень

Приніс нам янгол на крилі…

Веснянку діти хороводять –

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Сьогодні й сонце не заходить,

А сяє й сяє із небес.

 

Гаївка « Ой на горі біб» (викнують дівчата)

 

СЦЕНКА «ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК – МАНДРІВНИК»

Під музику виходить з кошиком господиня – дівчинка в українському віночку.

 

Господиня

Ось мій кошик – мандрівник

Він ходить багато звик:

влітку ягідки збирав,

восени гриби шукав,

цілу зиму він стояв,

трохи порохом припав,

а на весну він умився,

зіллячком причепурився

і почав гостей чекать.

А вони не забарились,

і, як в казці, появились.

Пишнобока гарна паска,

і худенькая кобаска,

а за нею бурячки,

славнозвісні своячки.

Тут дівчаток йде гурток,

Писанок і крашанок,

але шинка йде сама,

бо багач, бач, вона.

Ось компанія іде:

сир і масло, хрін бреде.

Так його боки печуть,

але вирядився в путь.

Хотіла сіль насолити,

та не вдалося це зробити.

Господиня кладе кошик і відходить.

Виходять п'ять писанок. Писанки починають обережно рухатись, залишаючи позаду себе великій кошик.

 

Писанки (разом) 

Стук, стук, стук, обережно.

Бо в кошику тісто!

Стук, стук, стук, обережно,

Від жари аж млосно!

Червона писанка

Я сидіти тут не хочу.

На підлогу собі скочу.

Зелена писанка

Ходімо швидше, вилізаймо,

Пісню гарну заспіваймо!

Писанки обертаються навколо себе, хваляться своїм вбранням і виконують пісні – танець

Пісня – танець крашанок!

 

А я крашанка червона –

Краще не буває.

Кожен хто мене побачить –

Швидко хай вітає.

 

А зелену хто узріє –

Встояти не зможе.

Біля красоти такої

Вам іти не гоже.

 

А жовтеньку хто не бачив –

Швидко подивіться!

І зі мною станцювати,

Люди не беріться.

 

Синя крашанка – красуня!

Це слова правдиві!

Кольори мої -  як небо,

Людям всім на диво!

 

Ну а я – жовтогаряча,

Шлю усім привіти,

Бо я гарно так танцюю –

Краще всіх на світі!

 

Ми на святі Великодня –

Ляжем біля паски,

Будем її прикрашати

Із вашої ласки!

 

 

 

Червона писанка

В буряках мене купала.

На червоне змалювала.

Зелена писанка

У траві мене варила,

На зелено запросила.

Жовта писанка

Мене вбрала у лушпину,

В цибулевую сважину!

Коричнева писанка

В шкірці яблука мочила,

Це надало мені сили.

Біла писанка

Я біленькою зосталась,

Тільки квіточок набралась.

 

Червона писанка. Мене вкривають зелені листочки.

Жовта писанка. Мене у жовті узори прибрала.

Коричнева писанка. На мене коричневих цяток наклала,

Біла писанка. Я така гарна, що й не передати.

Усі писанки.

 Усі ми гарненькі  - і хочемо сказати;

«Христос Воскрес!» - шепочуть квіти,

Лунає шелест їх по лузі.

Христос Воскрес! – українські діти,

Радійте всі – ви наші друзі!

 

 

Пісня « Писанки чудові»

Свята Великодні незадовго,

Я малюю писанки свої.

Писальцем виводжу візерунки,

Щоб вони сподобались усім.

 

Приспів

 

Писанки чудові

Різнокольорові

В Великодні свята

Писанок багато!

 

Я малюю квіти і листочки,

Орнаменти,рибки і пташки,

В кожному малюнку-давній символ

І краплинка моєї душі.

 

Приспів:

 

Писанки свої складу у кошик,

З пасочкою поруч покладу.

І накрию рушничком святковим,

Рано-вранці в церкві посвячу.

Приспів:

 

 

ЯЙЦЕ

Хтось тисне що хвилини,

Не чую рук вже й ніг,

Затерпла всенька спина

Й болить вже правий бік!

Гей, хто тут? Озовися!

Наліг, що все трещіть.

Ти чуєш?.. Піднімися,

Не можу більш терпіть!

ХРІН

Хто ниє біля мене?

У цей святковий день?

ЯЙЦЕ

Це я, яйце свячене…

Хтось душить, наче пень

ХРІН  (підвівшись)

То шинка, друже милий,

Обабіч розляглась…

Спить, бач, як знахабніла.

(Хрін відсовує Шинку)

 

ШИНКА (прокинувшись)

А вам до того зась…

ЯЙЦЕ (радісно)

Тепер уже вільніше,

Та й біль вже не такий…

ХРІН

І вигляд веселіший!

ЯЙЦЕ

Ти добрий – хоч гіркий…

ХРІН (вихваляється)

Що за такого мають –

Мені не дивина.

Проте всі поважають,

Як прийде лиш весна;

Сьогодні свято – Пасха.

Я незамінний й тут.

Який смачний я з м’ясом…

КОВБАСА (обережно)

Хвалько ти, шалапут!

Смачніша всіх на світі

І найситніша – я.

Мене їдять і діти,

І вся людська сім’я.

Беруся радо в боки –

Гей, гоп са – са! Са – Са!

Червоні в мене щоки, –

Танцює ковбаса.

(Танцює).

МАСЛО

Я теж потрібне людям,

Їм ситності даю.

Мене і в страві люблять,

І хворі з медом п’ють.

Без мене свято Пасха

Не може обійтись.

СИР

Скажи мені, будь ласка,

Чи гірший я, ніж ти?

До мене дай сметани –

Хоч пальці облежи!

Й вареники із мене

Чи ж не смачні, скажи?

ПАСКА (пишаючись)

Та що там говорить!

Важливіша я тут,

Без мене вас святити

До церкви не підуть!

Я – голова над вами,

Мій рід йде з давнини.

Шанують нас віками

І славлять щовесни.

Та й Пасхою Великдень

Звуть люди на землі…

Тоді і день великий,

Як Пасха на столі.

До того ж я багата

Родзинками, медком…

Їдять мене на свято

І з м’ясом, з молоком…

КРЕЙДА

Я теж, як ви, свячена –

Лиш з церкви принесли –

На дверях, хоч не вчена,

Малюю я хрести.

ПИСАНКА 1

Я – Писанка – красуня,

Вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я,

Їх славлячи в віках.

Мене кладуть у свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися малі.

ШИНКА

«Краса», «любов» – всі трублять.

Давно я знаю вас!

Однак мене всі люблять

Без всяких там прикрас.

ПИСАНКА 2

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є

Бо писанка багато

Всім радості дає.

ХРІН (додаючи)

В цій писанці вкраїнська

Душевна глибина:

Жива блакить барвінка

Й хода весни красна.      

СВІЧКА (до всіх)

О, знати ми повинні

 Ціну собі й другим,

Любов, як ту святиню,

 Нести до серця всім.

 Свята – це дні єднання.

З  родиною родин.

Єднаймося під прапор, –

Так нашому народу

Франко давно казав.

Будуймо ж дім із згоди,

Бо слушний час настав.

Розмову припинімо…

Вже йдуть господарі.

 «Христос Воскрес!» – скажімо

У мирі і добрі.

Виходить господиня

Ось, нарешті, всі зійшлись,

і до церкви подались.

Кошик вбрався в вишиванку –

 Це було неділю зранку.

Коло церкви дівочки

Водили гаївочки.

Покропили всіх їх рясно,

Стало нам свячене все.

Засіяло сонце ясно!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

 

Гаївка  « Голубка і зайчик» ( усі учні класу)

 

Вам щиро,дякуєм усі,

Що ви прийшли до нас на свято,

І хочем побажати від душі

Здоров’я й радості багато.

 

Нехай же свято Великоднє

Усіх вас звеселяє,

А Бог святий із неба

Довгі роки посилає.

 

Кожна родина сьогоднішнє свято

Буде з любов’ю у серці вітати

Коли Господь пригортає всіх нас,

Славимо, славимо день цей і час.

 

Пісня « На тарілці крашанка»

На тарілці крашанка крашанка
Коло неї пасочка пасочка
Наче сонечко маленьке/
Це яєчо червоненьке/
На тарілці крашанка крашанка/
2
Покочу я крашанку крашанку
Тай по краю нашому нашому
Ти котися недалечко/
Великоднєє яєчко/
Покочу я крашанку крашанку/
3
Грай веселко барвами барвами
Крашанками гарними гарними
Хай святкує вся родина /
Наша рідна Україна/
Грай веселко барвами барвами/ ост рядок 2р

 

Ведуча:
Закінчується наше свято.

Тож дай Боже,у полі роду,

А в хаті згоду.

(Під мелодію діти виходять зі сцени)

 

1

 

doc
Додав(-ла)
Шкварок Галина
Додано
24 вересня 2018
Переглядів
626
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку