виховний захід "Виховуємо патріота"

 

 

 

Сценарій виховного заходу

 

 

Тема:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Виховуємо патріота»

 

Мета: Формувати  особистість з глибоким відчуттям своїх коренів, роду, родини, їх традицій, розвивати кращі ментальні риси дитини, що спираються на принципи культури роду, розвивати цікавість, просторові уявлення, інтерес до рідного краю, почуття патріотизму,  мислення, виховувати почуття гордості за свою країну, бажання більше знати,  та яку користь принести нашій державі ?

 

Базові поняття: країна, Батьківщина, столиця, каравай, мова, легенда, енциклопедія, фольклор.

 

Обладнання та матеріали: комп’ютер,  портрети видатний людей України, в класі декорації: сільська хата, зруби з дерева, тин, столи вкриті вищитими рушниками,телевізор, ілюстрації краєвидів України, виставка малюнків про Батьківщину, на столах булки випечені на майстер – класі учнями та їх бабусями, малюнки та листи до воїнів ЗСУ.

(Святково  прибраний клас. На центральній стіні портрети видатних людей України, їхні вислови про мову)

 

«Мова- втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова»  М. Рильський

«Мова-то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги» В. Сухомлинський.

« Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова»  Л.Українка

« Україно! Ти для мене диво!»   В. Симоненко

« Той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою»   В. Сосюра

«Хліб-це наше багатство, бережи його»

 

Вчитель: Дорогі гості! Любі діти! Сьогодні ми запрошуємо вас на наше свято мови, незвичайну подорож по нашій Батьківщині з її традиціями та обрядами. Щасливі ми з вами, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки- тут корінь українського роду, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі.

 

Господиня. Добрий день , шановна родино!. Ні, я не помилилася, сказавши саме так. Сьогоднішнє свято, це ще одна сходинка до нашого зближення.

Господар. Ми народилися і живемо в нашій славній Україні. Тут коріння нашого роду, традиції,свята, обряди. 

Вчитель: За давнім звичаєм гостей в Україні, в кожній оселі зустрічали хлібом-сіллю. Дозвольте і наше свято запросити вас караваєм.

 

Виходять Барвінок та Калинка в руках тримають каравай.

Барвінок: Гостей дорогих

                  ми вітаємо щиро,

                  Стрічаємо з хлібом

                  Любовю   і миром.

Калинка:  Хліб ясниться в хаті,

                 Сяють очі щирі,

                 Щоб жилось по правді

                 Щоб жилось у мирі.

(Кланяються гостям, підносять каравай бабусям та матусям)

 

Калинка: Вірна подруга  бджілка Мая, нам розповіла, що у вас сьогодні свято. Ми з барвінком хутко примчали до вас. Чи дозволите бути нам на святі, разом з вами співати пісень, грати в ігри, танцювати, дізнаватися щось нове про нашу рідну Україну.

 

Господар: Ну то що друзі візьмемо Калинку та Барвінка в свою подорож , розкажемо  їм про нашу рідну Україну та мову солов’їну.

(Діти співають пісню «Ми роду козацького діти»)

 

Господиня. А ось і перша наша зупинка. Вона називається « З давніх –давен»

І наші юні екскурсоводи проведуть нас стежинками наших пращурів.

 

( На екрані презентація про красу України, її природою, містами, селами ,полями, хлібами)Під презентацію, учні декламують розповідь.)

 

1. уч.Наша рідна земля- Україна.Україна-це квітучий край, з рутою, м’ятою, калиною, вербою і барвінком.
2. уч. Україна- це вікова боротьба нашого народу за незалежність, волю, і щастя.
3. уч.  Україна- це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, задушевна пісня, та запальний танок.
4. уч. Столиця нашої України- місто Київ.це найгарніше місто на землі, а особливо, коли цвітуть каштани.
5. уч. Київ стоїть на річці Дніпро. Це могутня повноводна річка. Вона крутить турбіни багатьох електростанцій.
6. уч. Україна- дуже багата своїми родючими землями . Білий смачний  і пахучий хліб печуть із пшениці, що росте на безмежних ланах, переливаючись золотом.

 

 Господар: Родина українців здавна цінувалась працелюбством. Головним заняттям українців було хліборобство. Хліб- оберіг сімї , він святий. А коли жито скосили і обмолотили раділи і танцювали.

 

Господиня: А  яку пісню про жнива ви шановні діти, гості знаєте?

(Діти виконують пісню « Вийшли в поле косарі» та демонструють казку «Колосок»)

 

Господар: Мандруємо далі . І  наступна  наша  зупинка  « Юний літератор»

 

Вчитель: Для кожного народу дорога його мова. І кожна людина знає,  коли вмирає мова, то вмирає і сам народ. І той , хто зневажливо ставиться до своєї мови, не викликає поваги і до самого себе. За нашу мову боронять кордони бійці на сході України, мову нашу можна почути в різних куточках Планети, бо вона вічна, ми нею пишаємося і прославляємо.

 

    1.  Уч.    Ой яка чудова українська мова,

     Де береться все це, звідкіля і як,

     Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,

      Бір он там чорніє, і іще байрак.        

            2.  Уч.У світі білому єдине,

               Як і Дніпрова течія,

                Оце вогнище родине,

                школа на ша і сімя .

               Тут пісні і задачі.

               Рідне слово для нас.

              Побажайте нам удачі

              За роботу в добрий час.

 

          3.   Уч.Ой яка чудова українська мова

              Де береться все це ,звідкіля і як?

              Є в ній ліс,лісочок,

              Пуща ,гай,діброва,

               Є іще й байрак.

 

Вчитель: Мова, а що ж таке мова?

Діти :  Слова,речення, звуки.

Вчитель .Слово до слова,зложиться мова-Так говорить народ. А тарас Шевченко ось як про неї сказав.

         4.Уч.Ну що здавалося слова.

          слова та голос-більш нічого

          а серце б’ється  ожива,

          Як їх почує.

 

     5. Уч. Вивчайте.любіть свою мову,

       Як світлу Вітчизну любіть,

       Як стягів красу малинову.

       Як рідного неба блакить.

       Ти постаєш в ясній обнові.

       Як пісня линеш рідне слово,

       Ти наше диво калинове,

        Кохана українська мово!

 

Вчитель. Немає у світі людини, яка б не любила казок, або не чула їх. Особливо їх люблять діти. Отже запрошуємо всіх до казки про «Ріпку» на новий лад.

(Інсценування казки)

Ведучий. У великому селі «Пунктуація» жив собі дід Знак питання зі своєю сімєю . Ось вирішив дід посадити ріпку. Доглядав її гарно, і виросла ріпка здоровенна. Прийшов дід Знак питання ріпку рвати. Тягне- потягне вирвати не може. Покликав дід бабку – Знак оклику.

Дід. Гей, бабко Знак оклику , йди-но сюди допоможи мені ріпку вирвати.

 -Прибігла бабуся, вхопила діда за ремінь тягнуть- потягнуть, не витягнуть. Покликала баба онучку Кому.

Баба. Гей, кома, досить вже на комп’ютері гратися, допоможи краще ріпку вирвати.

• Прибігла внучка.

Внучка. А що ви самі вирвати ріпку не можете? Ну добре допоможу.

Стали вони втрьох ріпку тягти. Тягли, смикали, так і не вирвали. Ось онука й каже.

Внучка.  А покличу я на допомогу Двока і Рапку . Вони завжди разом ходять, можу й допоможуть.

Двок ! Рапка! Йдіть допоможіть ріпку вирвати.

• Прибігли Двок і Рапка. Дивляться – дивуються.

Ого яка ріпка виросла!

Дід. Допоможіть краще зірвати потім гуртом і каші зваримо.

Двок і Рапка . Добре допоможемо. Ану давайте всі разом. Раз! Два!

Промучились аж до вечора, а вирвати не можуть.

Дід . А давайте мишку Крапку покличемо. Вона чемпіон у підніманні вантажів.

Баба. Чого ти досі мовчав , біжи і клич.

 

- Побігла Рапка і привела мишку Крапку. Потягнули всі разом і вирвали ріпку.

Наварили знаки каші смачної і пригощали всіх в селі хто їх вивчає.

Ведучий: Навіть маленька крапка а у пригоді стане.

Господиня:  Ми мандруємо далі наступна зупинка «Мамина пісня»

Вчитель: А скажіть но дівчатка й хлопчики, чи ваші мами співали вам колискових пісень? Хто  з вас запам’ятав ?

(Діти разом з батьками по черзі виконують колискові пісні.)

Вчитель: Мова- завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною. Бо ж наша мова- як чарівна пісня.Українська мова, українська пісня, український народ- все це виливається в одне слово- величне і ніжне водночас- Україна, Вітчизна, рідна земля. Мелодійністю

Нашої мови захоплюється увесь світ. Вона належить до першої трійки наймилозвучніших мов земної кулі, що свідчить про ніжну, ліричну душу нашого народу. 1934 року( знищення мови і дух.   культури на нашій землі) на міжнародному конкурсі мов у Парижі українська мова поряд із французькою та італійською була визнана вченими – лінгвістами інших країн як найбагатша, найкраща , найзвучніша мова світу. І сьогодні наша мова живе, пульсує, звучить у різних куточках світу, на устах у бійців , які захищають нашу Державу  Україну, на подіумах видатних стилістів красується з вишиванками , на сценах видатних театрів Європи, та просто на устах людей, які їй вірні і горді за неї.

 

Господар: І знову в дорогу. Наступна наша зупинка  «Розважальна»

Нашу мову не можливу уявити без загадок , прислів’їв, та скоромовок. І тому я пропоную вам провести змагання на знання цих видів української народної творчості. Для цього поділимось на команди.

 І команду хлопчиків очолить Барвінок.

ІІ команду дівчаток очолить Калинка.

(Команди загадують одна одній по кілька загадок, прислів’їв, скоромовок працюючи всі разом)

Калинка. Ой як я втомилася. Ви так багато знаєте українського фольклору.

Барвінок. Нам дуже з вами , діти, цікаво, ми навіть багато чого у вас навчилися.

 

Вчитель. Ми  дуже раді  за вас. Але нам час рушати далі. Пора вже й додому. А поки будемо повертатися Калинка і Барвінок хочуть задати вам декілька запитань

Калинка: Як називається країна , де ми живемо?

Барвінок: Чим багата наша країна?

Калинка : Назвіть столицю України?

Барвінок:  Яка річка протікає через Київ?

Калинка:  Як називаються пісні, вірші, скоромовки, прислів’я, які придумав український народ?

Барвінок:  Чим українці зустрічають дорогих гостей?

Калинка:  Чи ви горді що ви українці?

 

Вчитель: Та як не прикро, чималий прошарок наших громадян так і не збагнув призначення державної мови, а дехто навіть і не відає, що є статус української мови, а ще багато хто нахабно паплюжить цю мову. Зате для багатьох вона не втратила свій етнос, зберегла свої традиції, більше того розвиває і продовжує збагачувати свою національну культуру. На цьому святі ми багато чого навчилися  головного- цінувати та любити свій народ, мову, традиції, культуру.

Господар: закінчилась наша подорож. Ми повертаємось у свій клас, свою школу де ми будемо і далі продовжувати шанувати нашу мову.

Господиня: У годину радощів,  в годину горя, всі чуття і помисли наші ми віддаємо тобі, рідна земле, Україна дорога!

 

Вчитель: Чи ти веселишся, сповнена щастям, чи спливаєш кровю і на пожарищах здіймаєш до неба в прокльонах і благаннях руки , ми завжди з тобою, де б ми не були. І поки б’ється в грудях серце, ми не перестанемо любити тебе, рідна наша Україна.

 

( Батьки разом з дітьми, гостями виконують пісню Т. Кароль «Україна- це ти» ? )

 

Калинка і Барвінок (разом) спасибі вам любі друзі , за таке чудове свято. І на згадку про цю зустріч ми хочемо подарувати вам квітки барвінку та гілочки калини, а також запрошуємо всіх покуштувати смачненькими булочками , які приготували своїми руками наші дітки під керівництвом своїх бабусь.

Разом: Смачного!

 

(Звучить  фонова пісня « І в вас, і в нас все буде гаразд»)