Виховний захід "Випускний вечір - 2018"

 

ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ СЕЛА ВОЮТИН

вул. Шкільна 1а, с.Воютин, Луцького району, Волинської області, 45645,

 тел.(0332)79-59-40, e-mail: nata.shew4uk@yandex.ua

 

 

 

 

 

 

 

 

 Виховний захід

 

 

«Випускний – 2018. Прощання зі школою»

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали підготувала:

Горбачук Тетяна Вікторівна

Вчитель біології

Класний керівник 5 класу

 

 

Ведучий Сьогодні наша школа у сяйві квітів, святкового вбрання, добрих і щирих посмішок. Ми зібралися усією родиною на наше традиційне свято «Прощання зі школою»

Ведуча Прощальний вальс. Випускний вечір. Скільки в ньому спогадів, мрій сподівань, радості і смутку, світлої печалі.

Ведучий Ось зайдуть на лінійку востаннє

Наші учні - найстарший клас.

Хай здійсняться всі ваші бажання.

Ми ласкаво запрошуємо вас.

Злинь же, музика, в небо гучніше.

В добру пору лунай, в добрий час.

Вище голови! Йдіть веселіше!

Ми усі вже чекаєм на вас.

Ведуча Тож дозвольте запросити наших випускників до цієї святкової зали. Зустрічаймо їх добрим словом, поглядом світлим, музикою та оплесками.

(заходять випускники)

Ведучий Злились печаль і радість в одне ціле.

Вертає пам'ять знов до першого дзвінка.

До того дня, коли малих, несмілих

Привітно стріла вас всіх школа гомінка,

І кожен, як умів вбирав в себе знання.

За пройдені уроки ви цілий світ відкрили.

Повільно, потроху, по крапельці щодня.

Ведуча  Слава нашій Україні!

Невмируща слава.

Стійте струнко, в цю хвилину

Лине гімн держави

вечір присвячений випуску – дозвольте вважати відкритим

(Гімн)

Ведучий А зараз дозвольте представити гостей, які присутні на нашому святі. Це найближчі, найрідніші для наших випускників, їх батьки. Для них сьогоднішній день це також свято. Вітаємо батьків оплесками.

Ведуча Та перелік гостей буде неповним, коли ми не згадаємо людей, які були поряд із випускниками всі роки навчання в школі, які віддавали їм не тільки свої знання а й частину свого життя свою душу. Привітаємо оплесками вчителів школи. Також підтримати випускників  прийшли знайомі, друзі, родичі, давайте і їх підтримаємо оплесками.

Ведучий   Запрошенні гості.

Ведуча. Любі випускники. Сьогоднішній вечір – незвичайний. Це вечір сповнення бажань. Кожен, хто присутній на цьому святі, може висловити вам свої привітання і найзаповітніші побажання. Ми сподіваємося, що вони обов’язково забудуться. І зараз вас привітає………………………………................................................................................

Слово для привітання надається сільському голові………………………………

Ведуча з точки зору історії – 11 років – це досить малий проміжок часу. З точки зору життя людини – це вагомий відрізок життя, коли з малого, незграбного дитинчати виростає доросла людина. Так було із нашими нинішніми випускниками. Так буде завжди.

Ведучий  Дорогі випускники!

У вашому житті – вагома нині дата.

 І це сьогодні вже не заперечний факт.

У цей чарівний вечір вам вручають.

 На зрілість перший, власний атестат.

Ведуча Для оголошення наказу по школі про випуск учнів 11 класу слово надається завучу та директору школи.

(Вручення атестатів)

Ведучий Ну, ось і все. Школу закінчено. Уроків більше не буде. Все буде: коледжі, університети, робота, сім’я, а ось школи не буде. І дитинства також не буде. Дитинство минуло. Воно відходить, по краплині, тихо і непомітно, з першим словом, з першим кроком, з першим уроком і першим екзаменом. Дитинство минуло… залишивши про себе лише світлий спогад.

Ведуча А давайте пригадаємо з чого все розпочиналося. Так свою діяльність ви розпочали у першому класі  і рік за роком ставали мудріші, веселіші, доросліші. Тож давайте пригадаємо як пройшли ті 11років.

Ведучий Шановні друзі! Враховуючи пізній час, всі першокласники не змогли прийти на наше свято, але вони передали вам вітальну телепрограму.

(Відеозвернення першокласників)

У вас сьогодні свято  - ви дорослі,

 А в нас режим ми зараз вже спимо.

Ми дуже, дуже вас хотіли привітати,

Тож вирішили відеозверенення  записати.

Ми зичим усім випускникам.

Багато щастя, радості, удачі.

І щоб фортуна посміхнулась вам,

Щоб всі у вузи поступили,

Потім роботу щоб знайшли.

«Тойоту», «Ауді» чи «Мерседес» купили.

У євро стилі затишну квартиру.

Словом, в достатку щоб жили.

Щоб гривнів і доларів  багато мали,

Їли щодня морозиво і шоколад.

Банани й ананаси щоб не вибували.

Щоб друзів добрих і надійних мали.

Щоб посміхались весь час.

Ну, а коли вже твердо станете на ноги,

То в ролі спонсорів запрошуємо до нас.

Ведуча. Усе було за 11 років в школі. Підказки, жарти, спогади сумні

Усе спливло… і нині в дружнім колі. Згадайте ті щасливі і незабутні дні.

1 клас. Перший клас! Перший клас!

Скільки справ зустріло нас

Треба фрукти рахувати, по складах книжки читати.

А письмо – це справжня мука, від напруги ниють руки.

2 клас. Пішла таблиця

І ночами стала сниться

Ми її вчимо, вчимо.

Різні дії як насіння – розібрать немає сили.

Стали в ряд частини мови: як багато, чесне слово!

Як би тут не розгубитись. І хоча б чомусь навчитись.

3 клас. Ось і третій рік ми в школі, а сюрпризів ще доволі.

Цифри вирівнялись строєм, як солдати перед боєм.

Грізно потяги гудуть, пароплави все пливуть.

Треба шлях порахувати, звідки шлях і швидкість взяти.

Казка, вірші, оповідання, увесь час ведуть змагання.

4 клас.  Новина  чудова, люди ми в четвертому вже будем:

Менші завдання в мові: скільки звуків, букв у слові.

Підмет, присудок знайди, вірно речення склади.

З дієсловом розберись і відмінювать навчись.

5 клас. Ну, а п’ятий, ох цей п’ятий!. Ходиш жахом обійнятий

Кабінет шукаєш свій. Ох халепа! Боже мій!

Вчителів усіх багато, як же всіх запам’ятати.

А вимоги? Хоч тікай! Ми всі виснажились вкрай.

6 клас. Призвичаїлись ми трошки, вже не страшно біля дошки.

Але тут нові проблеми не засвоїли ми теми.

Ми вивчали піраміди, дроби, катети, гібриди,

Губки і материки, кроманьйонців, португальців,

Й зрозуміли ми з слізьми – гомосапієнси ми!

7 клас. Тут пішло іще складніше!

Подають ще розумніше –

Ось рівняння розвяжи,

Теорему докажи,

А задачі, а задачі! Тато й мама гірко плачуть

Стали фізику ми вчити, досліди весь час робити

Та чомусь земне тяжіння. Тягне далі від учіння.

8 клас.  Та невже всім нам тринадцять?

І чому б не закохаться?

На уроках всі зітхають і записки надсилають.

На англійській все вивчають, вимову поліпшують свою.

Пишуть часто ай ловю.

9 клас. Посоліднішали діти

Вчитися не дуже хочуть,

Але голови морочать нашим бідним вчителям:

«Можна я вам перездам!»

10 клас. Ну привіт новий наш клас.

Подорослішав ти враз

Всі такі дорослі стали, що за парти не влізали.

І про грамотність згадали коли твори ми писали.

11 клас. От і старші ми за всіх.

Цим пишатися не гріх!

Вище ноги від землі, ходимо, як королі.

Шкільні роки вже пройшли, це колись, ми малі були.

Вже кінець біля порогу – у майбутнє йде дорога.

Ведучий. Найдорожче, що існує в цьому світі –

Це завжди, були і будуть тільки діти.

Бо немає ані дня, ані хвилини,

Щоб батьки не турбувались про дитину.

Обіймайте їх частіше, обіймайте,

І у кожну із доріг благословляйте.

Можна все, що тільки випаде, стерпіти

Лиш аби були здорові ваші діти.

Ведуча. Хвилюючий сьогодні день не лише у наших випускників. Неменше хвилюються і їхні батьки. Так швидко  б’ється серце, а то зовсім десь зникає його стукіт. І тато і мама ще пам’ятають себе такими ж юними та молодими, коли закінчували школу, та отримували атестат.

Презентація з батьками випускниками

Ведучий. Також напевне вам і не віриться в те що ваші діти  дорослі бо у далекому  2000-2001 році ви їх привезли додому  малесеньких, крикливих і боязливих.

Презентація дитячі фото.

Ведуча. А сьогодні на вас напевне чекав сюрприз бо перед вами  красуня дочка  на високих підборах або серйозний син, вищий за тата. Ще зовсім нещодавно тримали їх на руках, безпомічних немовлят. А сьогодні вони відлітають з батьківського гнізда.

Ведучий. Всі батьки сьогодні хвилюються і радіють за свої дітей. Але у деяких ця радість і хвилювання особливі бо сім’ї Новосадів, Андрощуків, у яких найменша дитина закінчує сьогодні школу, вже вони не будуть ходити на батьківські збори  та перевіряти щоденники.

Ведуча. Ніхто  не знає своїх дітей, краще ніж їхні рідні мами, вони і зараз дають відповіді на поставлені запитання, вислуховують у тяжку хвилину, дають мудрі поради.

 Син. Розкажи мені,  мамо, про квіти. Вони завжди і всюди цвітуть?

Мама. Воно так. Та морози невтішні часом цвіт їх прекрасний зведуть.

Син. Розкажи мені мамо про юність. Вона ж вічна в душі чи не так?

Мама. З віком, сину, приходить лиш мудрість. Роки зупинити не зможемо ніяк.

Син. Розкажи мені, мамо, про друзів. Їм можна в житті довірять.

Мама. Вірні друзі пізнаються в тузі. Будь розумний і вмій їх прощати.

Син. Розкажи мені мамо про долю. Чи людині підвладна вона?

Мама. Наша доля, мій сину, як море. Той пливе лиш, хто має човна.

Син. Розкажи мені мамо про серце, чом страдає найбільше від слів?

Мама. У житті все, пізнати прийдеться, головне щоб любити умів.

Син. Розкажи мені, мамо про роки. Для батьків чом не вічні вони?

Мама. Роки синку, не згаснуть допоки матерів пам’ятають сини.

Ведучий. Якщо є щось на землі святе, то це перш за все мама, яка з року в рік відає всі сили та здоров’я аби нам було краще, а ми навіть не задумуємося над тим як часто їм важко нас виховати і виростити, але вони з цим справляються хоча досить часто наші пустощі додають сивини у мамине волосся. Але мами зовсім не шкодують про те, що заради нас працюють  ночей не досипають.

Як страшно буде нам старіти

І бачити у зморшках все лице.

Закрила очі озирнулась діти.

О, Господи! Я дякую за все!

За всі ті ночі, що я з ними не доспала.

Вони хворіли, а я серцем обіймала,

Долонями вкривала їхні ночі,

Так малювався шлях у кожній зморшці.

Я тихо йшла і мамою ставала,

Тепло очей синам я віддавала,

А страх за них у посмішці ховала.

Я ж не старіла? Я життя в синів вкладала.

Учень. Матусю рідна моя!  Рідніша за всіх на землі

Ти крила свої розправила, щоб нас захистити в біді.

В хвилини печалі тяжкої ти Бога молила в сльозах

Щоб він захистив оберегом і радість зберіг в небесах

Сьогодні у день урочистий і разом з піснями весни.

Тобі моя рідна матусю вклоняюся я до землі.

Учениця. Задивлюся в очі твої потону в океані любові

Ти не просто мати мені ти берегиня моєї долі

Пригорнуся до твого плеча стану знову маленьким дівчиськом

І утішна твоя рука знову стане надійним прихистком.

Пам’ятаєш як роки тому  ти вела до школи дитину.

Тут зустріла я юність свою, тут свідомість зросла до Людини.

Рідна нене, пробач мені все що зробила, і все що сказала.

Знаю серце твоє золоте наперед мені все пробачало.

Рідна мамо не плач й не журись, нині я вирушаю в дорогу.

Не сумуй і жалю не корись, я вертатимусь знову і знову.

За твоєю підтримкою я повернусь, за порадою і за піснями.

( пісня Яни  з  мамою)

Ведуча. Тато ті мама. Ми не пам’ятаємо як вперше промовили ці слова. Ми не пам’ятаємо їх усміхнених обличь над нашими колисками в дитинстві. Але чим дорослішими ми стаємо, тим сильніше відчуваємо їхню турботу про нас.

Ведучий. Шановні батьки! Сьогодні, як ніколи, ваші дорослі діти, чекають від вас щирого Батьківського слова, надійної підтримки.

Виступ батьків

Учні. Рідні наші, припадаємо до ваших колін, за життя за ваші турботи. Любі наші доземний уклін вам! Ми хочемо сказати спасибі нашим найдорожчим людям-нашим мамам і татам, які любили нас, незважаючи ні на що, лаяли, повертаючись з батьківських зборів... але завжди вірили в нас і, що б не трапилося, сподівалися на краще.

     Учень. Я додав сивини у волосся твоє. І нераз спричиняв тобі болю

Ти сьогодні прийми покаяння моє й побажай мені доброї долі.

    Ведуча. Скільки літ у школі пережито

А перерв, занять, шкільних дзвінків

І нарешті довгождане літо

Школа проводжає випускників.

    Ведучий. Серед наших випускників є досить багато талантів, та що ж багато вони всі таланти: танцюристи, науковці, співаки, спортсмени та просто хороші учні.

Виходять діти і розказують вірші

Учень 1. Приколіст він – то капець! По житі віє борець

Ще Володя футболіст. І прекрасний танцюрист.

Учень 2. Танцювати любить Надійка. Каже знайде чоловіка

Щоб любив і поважав. Й в атестат не заглядав.

Учень 3. Ця весела учениця. Добра в дома помічниця

Лікарем Іра стане. Й з неба зірочку дістане.

Учень 4 Зробить дуже класно Таня. Одягу моделювання

Ще не жалівся не один. Якщо, й треба для тварин.

Учень 5. Вміє добре потрудитись Саші ніколи все вчитись.

У футболі він супер – ас. І дівчата кажуть «Клас»

Учень 6. Діана добра дівчина спокійна

І як друг вона надійна. Дуже гарні очі має. І всіх старших поважає.

Учень 7. У шкільних святах немало. Яночку запам’ятало

Спробуй не запам’ятай – голос як в Наталі Май!

Учень 8. У футбол Антончик грає, гол в ворота забиває

Вміє всіх розвеселити. Буде ще й дівчат возити.

Учень 9. Назар це вже не секрет, поступить у  університет

І він це точно знає й пари там не прогуляє.

Учень10. Саша, вчилась добре  - не лінилась. Плести бісером навчилась. Буде їздити по світу там де взимку навіть літо.

Танець дітей

Ведуча. Промайнули літа, мов хмаринки за обрій далекий.

І до школи стежина протоптана вся вже кінець.

У руках атестат – твоя праця сумлінна й нелегка.

Атестат – твоїх праць лавровий вінець.

А давайте подивимось як наші випускники проводили свої шкільні дні

( фільм – один день з життя  школи)

Ведучий. А ми зараз до слова запрошуємо тих, в чиїх очах горить бажання досягти більшого, чия душа світиться, а мрії прагнуть змінити світ.

Яна – яскрава та модна дівчина з гарними манерами, артистичними здібностями, вихована та впевнена в собі.

Назар – улюбленець дівчат, незмінний ведучий, вихований, елегантний, спостережливий та розумний.

Надія – дівчина з чудовою усмішкою, мила і працьовита.

Антон – загальний улюбленець школи, наш живчик, показний та впевнений у собі.

Ірина – чудова дівчина з гарними манерами, скромна та відповідальна.

Володимир – вихований та впевнений в собі, веселий хлопець, в якому поєднаний юнацький задум та неповторна усмішка.

Діана – спокійна дівчина з великим серцем, яка вміщує доброту і нікому не заважає своїми балачками.

Олександра – добра, ніжна, спокійна, доброзичлива дівчина.

Тетяна – усміхнена, мила і приємна дівчина, завжди з гарним настроєм.

Олександр – добрий, усміхнений, доброзичливий.

 Випускник. Щойно ми прийшли до школи

А тепер – випускники

Не зупинити нам ніколи плин життєвої ріки

Ми йдемо все далі й далі, пливуть літа за роком рік.

І забуття ідуть печалі і мрії мережені торік…

Випускник. Ідуть роки, летять хвилини

Біжить нестримно дикий час

Та весь цей вечір, безсумнівно

Не згасне в пам’яті у нас

Веселий сміх чи сум нестримний

Минув шкільний останній рік

І розуміти якось дивно

Що ти сьогодні випускник.

Випускник. Ну, от і все, скінчилися уроки,

Шкільні дзвінки пішли у небуття.

Ми робимо свої найперші кроки

У самостійне і складне життя.

Ведучий: зірки кажуть, що кожна людина тільки 11 років може бути дуже щасливий, тому що тільки 11 років у неї є 2 мами: одна вдома, інша в школі. Саме такою мамою останні роки була ваш класний керівник. Будь ласка, вам слово.

                   (виступ класного керівника, капелюхи)

Учень. За всі наші прожитті шкільні роки ми дуже дякуємо  нашими вчителям, які нас любили поважали, але досить часто ми їх не слухати та вередували.

Як часто дуже ми хотіли, щоб раптом ви всі захворіли.

І щоб на місяць чи на рік один оголосили в школі карантин.

Щоб математичка забула про урок, з уроку пролунав швидше дзвінок

А зарубіжка на уроці, щоб заснула, а українська зошити забула.

Щоб на фізиці всі прилади зламались, на хімії всі колби підірвались,

І щоб перерва  45 хвилин тривала, а на урок і 10 вистачало.

Щоб наш коханий класний керівник, десь на безлюдний острів зник.

Щоб прилетів Горинич Змій  - 12 глав, і інформатичку з компютером украв.

А як частенько ми бажали, щоби зауча украли,

І десь далеко понесли, щоб ми без розкладу жили.

Історики щоб в похід пішли, і назад дорогу довго не знайшли,

щоб англічанка забула словники, нехай у ньому гніздяться павуки.

Щоб географічка так і сяк, зібравши карти у рюкзак, пішла в пустелю чи у гори

Ну вкрайнім випадку на море.

Щоб дощ на фізкультурі йшов, або щоб вчитель не прийшов.

І  завалився щоб  спортзал, але у нас сьогодні бал.

Учень. Але насправді ми дуже  вдячні вчителям  за все.

Шановна Ольга Леонідівна дозвольте вас сьогодні привітати цього неймовірного червневого дня. Побажаємо вам в майбутньому успішної роботи і щоб злагода в школі між учнями була.

Учень. Шановна Валентина Миколаївна прийміть слова вітання від випускників. Для нас ви розклади складали, і завжди чесності навчали, тож за все ми дякуємо вам.

Учень. Нас в школі вчителі любили  і мови рідної навчили.

Щоб ми в свої 17 літ, йшли українцями у світ.

Ми понесемо мову в світ, а вчителям палкий привіт.

2. Нас математики навчали, щоб ми усе прорахували

Любов нам множити потрібно, ділити радість принагідно

От щирість й щедрість додавати, а зло від серця віднімати.

За це ми вдячні вчителям, уклін доземний вам.

3. Історія – це пройдене життя, та без минулого немає майбуття,

Тож за науку вдячні ми без меж історикам вклоняємося теж.

4. Людина й праця, як сіамські діти, нізащо їх не можна розділити

І буде легше нам у світі жити, спасибі вчителям за працю і натхнення.

5. Ми в школі географію вивчали, щоб добре знати, що навколо нас.

Учителям що світ дали пізнати, спасибі щире, щире від душі.

6. Хімія наука і складна й цікава, бо присутня всюди, будь це сталь чи кава.

Вчителям хорошим вдячні всі ми щиро, зичимо їм щастя радості і миру.

7. Фізика – наука в світі необхідна, у житті людському дуже всім потрібна

Без знання законів в космос не злітати, через ріку бистру міст не перекласти.

Дякуємо щиро за шкільні уроки, хоч чимало з вами мали ви мороки.

8. Ми іноземну мов теж вивчали, щоб в розмаїтті світу не пропали,

бо ж іноземну мову треба знати, щоб добре слово другові сказати

Учителям ми вдячні безконечно, прийміть подяку і любов сердечну.

9. Навколо нас природа наче казка, рослинний і тваринний дивосвіт.

В природі є добро, любов і ласка, про це дізнались із маленьких літ.

За  біологію – вдячні ми сердечно, учителеві що вчила доброті.

10. В футбол погралися б охоче, і прийняли високий старт

Побігли б ще раз кругом школи, згадавши запальний азарт

В спортзал на хвильку завітали покидали б в кільце м’яч

Та вечір завітав прощальний, Невтомні фізруки – вам дякуємо за все.

11. Економіка – складна наука, і для учнів це ціла мука

щоб предмет цей добре знати багато треба працювати.

Щире спасибі скажем вам за проведений з нами час.

 12. Інформатика предмет нам життєво необхідний

Тож шлемо вчителю вітання і найкращі побажання.

 Хай вас зігріває людська теплота. За все що зробили за свої літа.

13. Висловлюємо щиру подяку вчителю зарубіжної літератури. На своїх уроках ви добре нас навчали. Перед класом не один раз цікаві теми розкривали.

 Всі разом. Щире спасибі всім шкільним працівникам.

Учениця. 11 літ промчались наче в небі журавлі

Ніби вчора ще маленька, нині ніби уже ні

Згадую той день щасливий, коли вперше йшла сюди

Йшла сюди щоби навчитись, й до мети щоб прямо йти

А сьогодні випускниця й випускний у мене бал.

Я вітаю своїх друзів, нам в дорогу час настав

Треба йти нам прямо й сміло, що ж вперед у майбуття!

Ведучий Знову поруч знайомі обличчя. Але сьогодні ми повинні попрощатися. Просигналить гудок - ваш останній дзвінок!. І зі станції «Дитинство» - Куди - невідомо - Ви вирушите в дорогу осягати суть життя....

Учень. Верніть мені дитинство хоч на трошки,

Де ще в майбутньому усі мої пісні. Де ще героєм був Котигорошко,

Де вірилось в летючі кораблі. Де пінка з молоком огидне саме,

Де повід для печалі – це дощі. Де молода й така квітуча мама.

Де ще нема заплат  моїй душі.  Туди, де бруд – пісок навпіл з водою,

Туди де щастя – іграшка нова. Де збори батьківські  - найбільшою бідою.

Де найщиріші вчинки та слова. Мультфільму титри є розчаруванням

Де я тремтіла коли грім гримить. Не вперше прошу й, навіть не востаннє –

Верніть мене туди хоча б на мить…

Ведуча. Ну звичайно ми не чарівники повернути у дитинство ми вас можем, але дитинство ми запросили сюди. Але дитинство між нами десь заблудилось, давайте його пошукаєм разом.

(гукають, виходить дитинство, і хоче йти далі)

Учениця. Зачекай дитинство, зачекай.

Не спіши летіти у далекий  край

Наче, птаха білі крилоньки, згорни

Дитинство.  Я повертаюсь плакати не слід

Дитинство ваше радісно було

Так швидко відлетіло, відцвіло

Злетіло тихо в сині небеса

І, мабуть більше не поверне назад

А на згадку про мене, я хочу подарувати вам повітряну кульку, як символ швидкоплинності часу, а білі паперові голуби як символ миру, але і ви повинні мені лишити найдорожчі для вас речі з вашого дитинства. А на згадку про нас шановні вчителі ми хочемо подарувати вам зірки з нашого дитинства.

(Дитинство забирає  іграшки) (Зірки вчителям)

Ведуча.  Ну ось і все, спасибі скажете ви школі

Бо промайнули довгі 11 літ

Уроки, дискотеки, друзів коло –

Прекрасний чарівний дитинства слід.

Ведучий. Ось і скінчилося дитинство – прекрасна щаслива пора.

Сьогодні останній день разом

Кружляє зажурливий вальс.

Вальс

Ведуча. Довгих 7 років ви до свого класного керівника звертались за порадою або просто ділились якимись подіями, 11 років майже щодня ви заходили в школу вітались з учителями казали їм до побачення. Але саме сьогодні настав день прощання зі школою зі своїм класним керівником, який сьогодні відпустить вас від себе у велике  і щасливе майбутнє. А ви учні побажайте також терпіння і здоров’я своїм вчителям.

(Стрічки)

Прийміть троянду першу за життя прожите з нами в школі.

Другу троянду даруємо за любов, яку давали знов і знов.

Третю троянду даруємо за терпіння.

Четверту троянду за спогади чарівні, за першу квітку і за перший бал.

П’яту троянду  даруємо на щастя.

Шосту троянду ми вам підносимо, за вчинки погані пробачення просимо.

Сьому троянду даруємо, за віру у нас, і завжди пам’ятайте наш 11 клас.

Восьму троянду даруємо за спогади про нас і ми ніколи не забудемо вас.

Дев’яту троянду даруємо за досвід, за мудрість за світлі думки.

Десяту троянду даруємо за усмішку і за ніжність.

Одинадцяту троянду ми на прощання даруємо, і вже навіть зараз ми дуже сумуємо.  Але настав час нас відпустити. Ці стрічки символізують зв'язок який був між нами – тож вам потрібно розрізати стрічки і нас відпустити. Ріжте стрічки.

Ведучий. За доброю українською традиціє батьки завжди передають свою мудрість  дітям відпускаючи їх у доросле самостійне життя, і запалюють свічки, щоб все очищаюче полум’я  Віри, Надії та Любові, осяяло вам доросле життя.

Батьки. Збережіть цей вогонь любові, віри, розуму і натхнення. Нехай його тепло обігріває ваші душі, надихає на успіх,  надає сили.

Діти. Обіцяємо зберегти його тепло і з гідністю нести звання учня Воютинської школи – та своїми знаннями прославити його.

Ведучий. А зараз бал наш випускний,

Свіча палає, збирає друзів навкруги

І полум’я її хай осяє  шлях у дорослі, ще не звідані шляхи.

Ведуча. Як хочеться сказати зупинись

Постій хвилину, не спіши в дорогу.

А ти біжиш, пливеш і мчись кудись.

Все далі від батьківського порогу.

Ведучий. Так уже повелося у нас на Україні, що завжди перед усіма важливими подіями людину благословляли на щастя, на долю і дарували найдорожче, найсвятіше, а що може бути ціннішим, як не вишитий маминими руками рушник, яким мати благословить своїх дітей у щасливу дорогу майбутнього.

Батьки. Благословляємо вас, діти, в добрий час.

Хай щастя і достаток будуть з вами.

 Прийміть хліб – сіль на рушнику від нас.

У добру путь, достойно і сміливо

Крокуйте впевнено цінуючи життя.

У саме світле мальовниче майбуття!!!

Ведучий: Будьте ж щасливі, дорогі друзі. Ми бажаємо вам успіхів, чистого неба, яскравого сонця, гарного настрою. Ми віримо, що школа залишиться для вас рідним домом.