Виховний захід: "Вогонь — ворог, вогонь — друг"

Про матеріал

Даний захід дає можливість поглибити і розширити знання учнів про вогонь.

Показати його як життєдайну силу так і небезпечну стихію;

формувати необхідність знати і виконувати правила протипожежної безпеки;

виховувати обережність, розсудливість, мислення.

Перегляд файлу

 

  Вогонь — ворог, вогонь — друг.

Мета  заходу: Поглибити і розширити знання учнів про вогонь.

                            Показати його як життєдайну силу так і небезпечну 

                             стихію;

                       Формувати  необхідність знати і виконувати     

                        правила протипожежної безпеки;

                       Виховувати обережність, розсудливість, мислення.

Обладнання: наочність, пісні, матеріал до уроку

Хід  заняття

І. Організаційна частина

— Доброго дня вам

                       Доброго дня нам

                      Доброго дня усім

ІІ.   Повідомлення теми і мети заходу

Вірш на дошці

 

Завжди в житті

                                           І день за днем

Будь обережний

Ти з вогнем!

Сьогодні на нашому ууроці мова піде про вогонь.

Презентація про вогонь

1.   КАЗКА ПРО ЧЕРВОНОГО ПІВНЯ

          Давно це було. Жив серед людей червоний півень, підступний він був і злий, небезпечний і страшний. Люди дуже боялися цього півня, тримали під замком у своїх печах. Тільки утримати його було дуже важко. Півень цей був хитрий: вирветься, бувало, маленькою іскринкою з димаря, з лампи і пішов гуляти — простір йому. Люди воду на нього ллють, а йому хоч би що. Де побував червоний півень — там лихо. Замість хати — чорний попіл, а інколи і худобу з'їсть, і навіть людей. А червоний півень знай собі гуляє: то у місті, то у селі з'явиться. Боролися люди з червоним півнем, як могли, але не завжди під силу їм було упоратися, тому що є у нього чарівна властивість: чим більше він їсть, тим ненажерливішим стає.

Є у нього ще й спільники. Червоний півень намагаєть­ся бути поближче до них: малих дітей обдурює, а неохайних дорослих перехитрює. Але стоїть проти нього славне військо, готове за першим сигналом кинутися проти червоного півня. Сміливі, неспокійні, відважні бійці у ньому, ім'я їм — пожежні.

 Яке ж справжнє ім'я червоного півня? (Вогонь)

  • А як ви думаєте, вогонь — наш друг чи ворог? (Во­рог і друг)

2. Розповідь учителя

       Вогонь приносить людям велику користь. Без вогню не було б ні їжі, ні тепла, ні заліза. Взимку люди мерзли б у своїх домівках. Діти не навчалися б у школах. Але вогонь крім своєї користі часто перетворюється на ворога.

       Спочатку люди боялися вогню. Та згодом вони зрозуміли, що вогонь може бути вірним другом.

         Люди брали вогонь під час лісових пожеж і підтримували

Його вдень і вночі, підкидаючи сухе гілля у вогнище. Археологи—люди, які роблять розкопки— знайшли печери де вогонь горів безперервно десятки років. Коли вогонь затухав, це було страшним лихом для людей, бо вони ще не вміли його добувати.

      А чи знаєте ви, як колись добували вогонь?

а) Міф про виникнення вогню

Один  купець прогнав за якусь важку провину свого сина з дому. Він вирушив на кораблі у море. Звіялася сильна буря і прибила корабель до безлюдного острова. Син купця знічев’я почав якось терти „ліщину об ліщину“ — і від того тертя з’явився перший вогонь, який згодом поширився по всій землі.

         Вогонь є також символом багатства, щастя, сімейного добробуту.

  Та вогонь — це грізна стихія.

       Горять ліси, пшеничні лани, нафта, людські помешкання. Вогонь — символ помсти.

   Вдавнину княжна Ольга вирішила помститися за смерть свого чоловіка Ігоря. Вона вирушила зі свїм військом на древлян і несподівано зупинилася біля їхньої столиці. Княгиня сказала, щоб з кожної хати, як данину, дали по парі голубів, і цього буде достатньо.

        Люди були дуже задоволені і прислали їй голубів.тоді Ольга звеліла прив’язати до лапки кожному голубові віхтики з жаром і випустити їх на волю. Голуби полетіли кожен до своєї домівки, а під час польоту спалювали все на своєму шляху. Так княгиня перемогла місто разом з його жителями.

 Вогонь завжди був супутником воєн.

Звичайно, пожежі надовго затримували розвиток міст і сіл.

     Говорячи про вогонь, ми не можемо не згадати стихію нашого часу— аварію на Чорнобильській АЕС. Скільки горя і сліз вона принесла. Скільки жертв...

        Вогонь — це грізна стихія, яка знищує все на своєму шляху, приносить горе, сльози, людські жертви.

А коли вогонь приносить горе? Що діється? Чому? Хто  цьому допомагає?

Звичайно люди, які не знають правил проти пожежної безпеки.

б) Пісня „Ех пожари“

3.  Інсценування казки про пожежу

« Козенята і Вогонь»

      Вогонь працював у Кози  у печі

     — Варив їй куліш, випікав калачі.

Вона ж годувала щоранку малят

— Трійко біленьких своїх козенят.

Ось мамі вже з дому рушати пора.

Лишається в хаті сама дітвора.

—Ми будем слухняні, — синок запевня.
Куди ж це найменше спішить козеня?

Воно потихеньку взяло сірники

І вогник маленький пуска між тріски:

 Ану, як у мами моєї гори! —

І ось уже дим потягнувсь догори...

Сердитий вогонь розходивсь, гоготить!

 Сестричка з найменшим сховались умить.

 А брат не злякавсь:

  • Нуль один подзвоню!
    Врятують пожежні нас від вогню!
  • Алло! Загорілася хата в Кози!
    Адреса: Діброва, провулок Лози,
    А номер в нас другий,
    Швидше сюди!

Мерщій порятуйте од злої біди!

Спішили сусіди — Лисиця й Ведмідь,

І Заєць — відомий усім скорохід.

 І мчались в машині ген-ген із гори Пожежні

 — вмілі та мужні Бобри.

Вогонь не давався, пручався, шипів,

 Сердитий вогонь погасать не хотів

  • Не дуже він любить сидіть у печі,
  • Варити куліш і пекти калачі.

Пожежу згасили. Живі малюки.

 І каже Бобер:

  • Не беріть сірники!
    І мовить Коза:
  • Пам'ятайте завжди,

Що гра із вогнем приведе до біди!

 А тепер побачимо, що ви запам'ятали.

1.Гра «Продовжіть речення.»

 Електропраску  вмикати не  можна     тому що...

 Газову плиту запалювати не можна, тому що...

 Бенгальські вогні у хаті палити не можна, тому що...

 Сірники     запалювати  не можна, тому що...

    Тепер   ми   знаємо, що   не   можна   робити,   аби   не спричинити пожежі. Але ми також повинні знати,  як потрібно себепотрібно себе поводити,   коли  пожежа  все  ж сталася. Як ви думаєте, потрібно   робити,   коли бачите, що щось горить?

 —.   Треба   кликати на допомогу дорослих!

Правильно. Не можна  ховатися   від   вогню.   Треба   кликати   на допомогу дорослих. А ще існують люди, які вміють гасити    пожежу.    Чи    знаєте    ви,    як    вони називаються?

 — Пожежні.  

Як горить щось, треба, діти,

До пожежних подзвонити.

Бачите вогонь і дим

— Набирайте  ... 01.

2. 01 ЗАСТЕРІГАЄ: ХАЙ УСЯК ЦЕ ПАМ'ЯТАЄ!

Біля скирти дві ворони

Походжали по соломі.

Походжали так неквапом,

Що померзли обом лапи.

Ох і каркнули сердито:

— Як же лапи нам зігріти?

 Є вогонь! — одна сказала.
З-під крила сірник дістала.
Хутко так об дзьоб тернула,
Ще й солому підгорнула.

А вогонь в солому — скік!

Ледве лапи їм не спік!

Дві куми отетеріли:

 Цього ми вже не хотіли!
Воду у дзьобах носили,
По соломі крильми били,
Хоч і стратили всі сили,
Та вогонь таки згасили!
Вранці аж оторопіли:
Мали крила вже не білі, —
Наші кумоньки моторні
Від пожежі стали чорні!

Марія Пономаренко

****

І дорослі, і діти це знають: Наші предки в печерах жили. Скільки люди себе пам'ятають, Із вогнем вони дружбу вели. Із вогнем, що у люту негоду Біля вогнища всіх зігрівав, Що людському великому роду В холоднечу загинуть не дав. Тож його берегли, як уміли, — Усесильний, гарячий вогонь. І хоч тисячі літ відшуміли, Люди й досі шанують його. Бо вогонь з давнини і донині Помагає і служить людині.

****

Як смеркне в кімнаті й надворі Електричні засвічуєм зорі. Ми щоденно у піч і на плити Ставим їжу для себе варити. А в печі велетенській — у домні Плавлять сталь сталевари невтомні. Ще вогонь свіжий хліб випікає І від холоду нас захищає. Його силу ні з чим не зрівняти: Зореліт може в космос підняти!

****

Стала, діти, людина стосила

Відтоді, як вогонь приручила!

Але й іншим буває вогонь —

Злим, як змій, і жорстоким, як ворог.

Не зігріє він ваших долонь,

Може все спопелити на порох.

Будьте ж, діти, з вогнем обережні,

Вивчіть правила протипожежні!

****

 

Для розваги і для гри Сірників ти не бери, Бо з вогнем погані жарти — Жартувати з ним не варто! Не розпалюй сам багаття Ані в лісі, ані в хаті. Легко вогник запалить, Та не просто загасить. З грубки жару не беріть — Жар в собі вогонь таїть: Хоч малесенька жарина — Для пожежі все ж причина. Телевізор, плитку, праску Умикати нам не слід. Пам'ятайте це, будь ласка. Бо від цього стільки бід! Пам'ятайте кожен з вас: Де бензин, мастило, гас, Там вогонь не підпускай — Спалахне усе і край!

 Бачу, всі ви молодці!
Гляньте ж на картинки ці:
Що змальовано на них?
Ти нам, друже, поясни!

3.Обговорення малюнків-плакатів з протипожежною те­матикою. 4.Інсценізація казки «Кицин дім».

 5.Ознайомлення з правилами протипожежної безпеки

      Все ж, як трапиться біда,

Що тоді робити?

 Не ховатись у куток,
А вогонь гасити!

Як вогонь іще малий,

Кружкою води залий,

Чи піском засип, накрий,

Щоб не зміг ожити.

А якщо вогонь не згас

 І багато диму,

 Вибігай з кімнати враз

 Із дітьми малими.

Гей, виходь з вогнем на бій,

Подолать його зумій!

Всіх, хто є у домі,

Швидше клич на поміч!

—Діти, а як називається професія людей, представни­
ки якої приходять нам на допомогу, коли вогонь починає
нам шкодити? (Пожежні)

ІІІ.  Підсумок заходу

  1.—  Дорогі діти, ми сьогодні з вами поглибили знання по те, яку користь і шкоду приносить вогонь, чому виника­ють пожежі, ознайомилися з професією пожежних, їхньою нелегкою роботою.

2. Ознайомлення з інвентарем протипожежного кутка
навчального закладу. |

 

 

docx
Додано
23 грудня 2018
Переглядів
846
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку