Виховний захід: "Вогонь — ворог, вогонь — друг"

 

  Вогонь — ворог, вогонь — друг.

Мета  заходу: Поглибити і розширити знання учнів про вогонь.

                            Показати його як життєдайну силу так і небезпечну 

                             стихію;

                       Формувати  необхідність знати і виконувати     

                        правила протипожежної безпеки;

                       Виховувати обережність, розсудливість, мислення.

Обладнання: наочність, пісні, матеріал до уроку

Хід  заняття

І. Організаційна частина

— Доброго дня вам

                       Доброго дня нам

                      Доброго дня усім

ІІ.   Повідомлення теми і мети заходу

Вірш на дошці

 

Завжди в житті

                                           І день за днем

Будь обережний

Ти з вогнем!

Сьогодні на нашому ууроці мова піде про вогонь.

Презентація про вогонь

1.   КАЗКА ПРО ЧЕРВОНОГО ПІВНЯ

          Давно це було. Жив серед людей червоний півень, підступний він був і злий, небезпечний і страшний. Люди дуже боялися цього півня, тримали під замком у своїх печах. Тільки утримати його було дуже важко. Півень цей був хитрий: вирветься, бувало, маленькою іскринкою з димаря, з лампи і пішов гуляти — простір йому. Люди воду на нього ллють, а йому хоч би що. Де побував червоний півень — там лихо. Замість хати — чорний попіл, а інколи і худобу з'їсть, і навіть людей. А червоний півень знай собі гуляє: то у місті, то у селі з'явиться. Боролися люди з червоним півнем, як могли, але не завжди під силу їм було упоратися, тому що є у нього чарівна властивість: чим більше він їсть, тим ненажерливішим стає.

Є у нього ще й спільники. Червоний півень намагаєть­ся бути поближче до них: малих дітей обдурює, а неохайних дорослих перехитрює. Але стоїть проти нього славне військо, готове за першим сигналом кинутися проти червоного півня. Сміливі, неспокійні, відважні бійці у ньому, ім'я їм — пожежні.

— Яке ж справжнє ім'я червоного півня? (Вогонь)

• А як ви думаєте, вогонь — наш друг чи ворог? (Во­рог і друг)

2. Розповідь учителя

       Вогонь приносить людям велику користь. Без вогню не було б ні їжі, ні тепла, ні заліза. Взимку люди мерзли б у своїх домівках. Діти не навчалися б у школах. Але вогонь крім своєї користі часто перетворюється на ворога.

       Спочатку люди боялися вогню. Та згодом вони зрозуміли, що вогонь може бути вірним другом.

         Люди брали вогонь під час лісових пожеж і підтримували

Його вдень і вночі, підкидаючи сухе гілля у вогнище. Археологи—люди, які роблять розкопки— знайшли печери де вогонь горів безперервно десятки років. Коли вогонь затухав, це було страшним лихом для людей, бо вони ще не вміли його добувати.

      А чи знаєте ви, як колись добували вогонь?

а) Міф про виникнення вогню

Один  купець прогнав за якусь важку провину свого сина з дому. Він вирушив на кораблі у море. Звіялася сильна буря і прибила корабель до безлюдного острова. Син купця знічев’я почав якось терти „ліщину об ліщину“ — і від того тертя з’явився перший вогонь, який згодом поширився по всій землі.

         Вогонь є також символом багатства, щастя, сімейного добробуту.

  Та вогонь — це грізна стихія.

       Горять ліси, пшеничні лани, нафта, людські помешкання. Вогонь — символ помсти.

   Вдавнину княжна Ольга вирішила помститися за смерть свого чоловіка Ігоря. Вона вирушила зі свїм військом на древлян і несподівано зупинилася біля їхньої столиці. Княгиня сказала, щоб з кожної хати, як данину, дали по парі голубів, і цього буде достатньо.

        Люди були дуже задоволені і прислали їй голубів.тоді Ольга звеліла прив’язати до лапки кожному голубові віхтики з жаром і випустити їх на волю. Голуби полетіли кожен до своєї домівки, а під час польоту спалювали все на своєму шляху. Так княгиня перемогла місто разом з його жителями.

 Вогонь завжди був супутником воєн.

Звичайно, пожежі надовго затримували розвиток міст і сіл.

     Говорячи про вогонь, ми не можемо не згадати стихію нашого часу— аварію на Чорнобильській АЕС. Скільки горя і сліз вона принесла. Скільки жертв...

        Вогонь — це грізна стихія, яка знищує все на своєму шляху, приносить горе, сльози, людські жертви.

А коли вогонь приносить горе? Що діється? Чому? Хто  цьому допомагає?

Звичайно люди, які не знають правил проти пожежної безпеки.

б) Пісня „Ех пожари“

3.  Інсценування казки про пожежу

« Козенята і Вогонь»

      Вогонь працював у Кози  у печі

     — Варив їй куліш, випікав калачі.

Вона ж годувала щоранку малят

— Трійко біленьких своїх козенят.

Ось мамі вже з дому рушати пора.

Лишається в хаті сама дітвора.

—Ми будем слухняні, — синок запевня.
Куди ж це найменше спішить козеня?

Воно потихеньку взяло сірники

І вогник маленький пуска між тріски:

— Ану, як у мами моєї гори! —

І ось уже дим потягнувсь догори...

Сердитий вогонь розходивсь, гоготить!

 Сестричка з найменшим сховались умить.

 А брат не злякавсь:

• Нуль один подзвоню!
  Врятують пожежні нас від вогню!
• Алло! Загорілася хата в Кози!
  Адреса: Діброва, провулок Лози,
  А номер в нас другий,
  Швидше сюди!

Мерщій порятуйте од злої біди!

Спішили сусіди — Лисиця й Ведмідь,

І Заєць — відомий усім скорохід.

 І мчались в машині ген-ген із гори Пожежні

 — вмілі та мужні Бобри.

Вогонь не давався, пручався, шипів,

 Сердитий вогонь погасать не хотів

• Не дуже він любить сидіть у печі,
• Варити куліш і пекти калачі.

Пожежу згасили. Живі малюки.

 І каже Бобер:

• Не беріть сірники!
  І мовить Коза:
• Пам'ятайте завжди,

Що гра із вогнем приведе до біди!

 —А тепер побачимо, що ви запам'ятали.

1.Гра «Продовжіть речення.»

• Електропраску  вмикати не  можна     тому що...

• Газову плиту запалювати не можна, тому що...

• Бенгальські вогні у хаті палити не можна, тому що...

• Сірники     запалювати  не можна, тому що...

 —   Тепер   ми   знаємо, що   не   можна   робити,   аби   не спричинити пожежі. Але ми також повинні знати,  як потрібно себепотрібно себе поводити,   коли  пожежа  все  ж сталася. Як ви думаєте, потрібно   робити,   коли бачите, що щось горить?

 —.   Треба   кликати на допомогу дорослих!

— Правильно. Не можна  ховатися   від   вогню.   Треба   кликати   на допомогу дорослих. А ще існують люди, які вміють гасити    пожежу.    Чи    знаєте    ви,    як    вони називаються?

 — Пожежні.  

Як горить щось, треба, діти,

До пожежних подзвонити.

Бачите вогонь і дим

— Набирайте  ... 01.

2. 01 ЗАСТЕРІГАЄ: ХАЙ УСЯК ЦЕ ПАМ'ЯТАЄ!

Біля скирти дві ворони

Походжали по соломі.

Походжали так неквапом,

Що померзли обом лапи.

Ох і каркнули сердито:

— Як же лапи нам зігріти?

— Є вогонь! — одна сказала.
З-під крила сірник дістала.
Хутко так об дзьоб тернула,
Ще й солому підгорнула.

А вогонь в солому — скік!

Ледве лапи їм не спік!

Дві куми отетеріли:

— Цього ми вже не хотіли!
Воду у дзьобах носили,
По соломі крильми били,
Хоч і стратили всі сили,
Та вогонь таки згасили!
Вранці аж оторопіли:
Мали крила вже не білі, —
Наші кумоньки моторні
Від пожежі стали чорні!

Марія Пономаренко

****

І дорослі, і діти це знають: Наші предки в печерах жили. Скільки люди себе пам'ятають, Із вогнем вони дружбу вели. Із вогнем, що у люту негоду Біля вогнища всіх зігрівав, Що людському великому роду В холоднечу загинуть не дав. Тож його берегли, як уміли, — Усесильний, гарячий вогонь. І хоч тисячі літ відшуміли, Люди й досі шанують його. Бо вогонь з давнини і донині Помагає і служить людині.

****

Як смеркне в кімнаті й надворі Електричні засвічуєм зорі. Ми щоденно у піч і на плити Ставим їжу для себе варити. А в печі велетенській — у домні Плавлять сталь сталевари невтомні. Ще вогонь свіжий хліб випікає І від холоду нас захищає. Його силу ні з чим не зрівняти: Зореліт може в космос підняти!

****

Стала, діти, людина стосила

Відтоді, як вогонь приручила!

Але й іншим буває вогонь —

Злим, як змій, і жорстоким, як ворог.

Не зігріє він ваших долонь,

Може все спопелити на порох.

Будьте ж, діти, з вогнем обережні,

Вивчіть правила протипожежні!

****

 

Для розваги і для гри Сірників ти не бери, Бо з вогнем погані жарти — Жартувати з ним не варто! Не розпалюй сам багаття Ані в лісі, ані в хаті. Легко вогник запалить, Та не просто загасить. З грубки жару не беріть — Жар в собі вогонь таїть: Хоч малесенька жарина — Для пожежі все ж причина. Телевізор, плитку, праску Умикати нам не слід. Пам'ятайте це, будь ласка. Бо від цього стільки бід! Пам'ятайте кожен з вас: Де бензин, мастило, гас, Там вогонь не підпускай — Спалахне усе і край!

— Бачу, всі ви молодці!
Гляньте ж на картинки ці:
Що змальовано на них?
Ти нам, друже, поясни!

3.Обговорення малюнків-плакатів з протипожежною те­матикою. 4.Інсценізація казки «Кицин дім».

 5.Ознайомлення з правилами протипожежної безпеки

      Все ж, як трапиться біда,

Що тоді робити?

— Не ховатись у куток,
А вогонь гасити!

Як вогонь іще малий,

Кружкою води залий,

Чи піском засип, накрий,

Щоб не зміг ожити.

А якщо вогонь не згас

 І багато диму,

 Вибігай з кімнати враз

 Із дітьми малими.

Гей, виходь з вогнем на бій,

Подолать його зумій!

Всіх, хто є у домі,

Швидше клич на поміч!

—Діти, а як називається професія людей, представни­
ки якої приходять нам на допомогу, коли вогонь починає
нам шкодити? (Пожежні)

ІІІ.  Підсумок заходу

  1.—  Дорогі діти, ми сьогодні з вами поглибили знання по те, яку користь і шкоду приносить вогонь, чому виника­ють пожежі, ознайомилися з професією пожежних, їхньою нелегкою роботою.

2. Ознайомлення з інвентарем протипожежного кутка
навчального закладу. |