Виховний захід "Я - філолог!"

Виховний захід

Тема. «Мовознавча вікторина «Я – філолог!» до Дня філолога» (25 травня).

Мета: показати студентам значимість майбутньої професії філолога та її переваги; перевірити знання студентів із лінгвістичних дисциплін; розвивати уміння аналізувати, синтезувати і систематизувати вивчений матеріал і навички роботи в групах; виховувати почуття відповідальності за розвиток філологічної науки.

Хід заняття

Ведуча 1. Добрий день! Ми вітаємо Вас на конкурсі, присвяченому Дню філолога, який традиційно відзначають 25 травня. День філолога – це не тільки свято тих, для кого філологія є покликанням, професією, родом діяльності, але й для всіх, хто плекає слово, любить читати, цінує літературу.

Ведуча 2. День філолога давно перейшов кордони багатьох держав і по праву вважається міжнародним професійним святом фахівців, які представляють ті науки й напрямки, які в своїй сукупності об’єднує філологія. Лінгвісти й літературознавці, вчителі та викладачі в галузі літератури і мови, бібліотекарі та перекладачі й усі, хто пов’язав свою освіту і професійну діяльність з філологією, – це гордість будь-якої нації. Вони щодня стоять на сторожі наших культурних і духовних цінностей, не дозволяючи неуцтву проникати і пускати своє коріння в середовищі підростаючого покоління.

Ведуча 1. Філологія – дивовижна наука! Відокремлена, як і всі сучасні гуманітарні дисципліни, від філософії, але зовсім не втратила філософічну заглибленість. А як по-іншому, якщо не філософською бінарністю, можна пояснити цю двоїстість об’єкта її вивчення? З одного боку філологія – це суха й жорстко регламентована лінгвістика, що вивчає закони побутування мови: стилістика, синтаксис, фонетика, комп’ютерна лінгвістика, типологічне й порівняльне мовознавство… Одні ці назви, списані ніби зі сторінок підручника з латини, здатні навіяти жах на найбезстрашніших. А з іншого боку, об’єктом філологічного вивчення є література, один із найзахоплюючих видів мистецтва. І от прочитання та інтерпретація найрізноманітніших текстів також те, чим займаються, обклавшись словниками, значно рідше цукерками, філологи.

Ведуча 2. Перед тим, як перейти до нашого конкурсу пропоную трохи поговорити про філологічні міфи та розвіяти їх.

Міф 1. Студенти філологічного факультету розпочинають свою кар’єру з McDonald’s. Мабуть, вам часто доводилося чути анекдот на тему підробітку філологів: «Як знайти у натовпі філолога? Він періодично вигукує фразу «Вільна каса»». Але McDonald’s – не єдине місце, де студенти філології можуть працювати у вільний від навчання час. Часто філологи займаються репетиторством. Причому вчать не тільки учнів, у яких проблеми з українською мовою, а й, наприклад, іноземців, які хочуть опанувати українську. Також студенти філологічного факультету дописують статті на веб-ресурси, ведуть сторінки інтернет-видань у соцмережах. Студенти, які знають іноземну, подаються на різноманітні стипендії для навчання чи стажування за кордоном (Слайд 2).

Міф 2. Філолог після здобуття освіти може працювати хіба що вчителем української мови та літератури. Часто студенти філологічного факультету чують іронічне: «І ким ти будеш? Вчителькою мови у Горішніх Плавнях?». Насправді ж це тільки один із варіантів застосування філологічного фаху. Філологи можуть працювати журналістами, редакторами, коректорами, копірайтерами, перекладачами. Їх радо беруть на роботу у видавництва, книгарні, креативні простори тощо. Зрештою, із такого фахівця може вирости непоганий письменник чи літературний критик (Слайд 3).

Міф 3. Філологи знають напам’ять увесь правопис. Так, студенти філологічного факультету вивчають орфографію та пунктуацію протягом 5 років і знають вони дійсно багато. Але деякі речі забуваються відразу після складання іспиту. Тому під час подальшої роботи з мовою філологи не цураються зазирати у словник. Як нам усім розповідали ще в школі, це «пишний яр, а не сумне провалля». Тому ви теж не бійтеся, коли є така потреба (Слайд 4).

Міф 4. Філологи прочитали всі книжки, які мають у власній бібліотеці, і ті, які є у батьків та знайомих. Змушені вас розчарувати, але філологи живуть у тому самому часовому вимірі, що й інші смертні, і їхня доба також складає лише 24 години. Окрім читання, вони також потребують, як мінімум, сну і прийому їжі. Тому, аби прочитати усі книжки, які їм цікаві чи потрібні, потрібно прожити не одне життя. А поки їм відміряно лише n-ну кількість років на цій землі, вони читають тільки те, на що їм вистачає часу. (Слайд 5)

Міф 5. Філологи «ніякі» у точних науках, особливо – у математиці. Стипендія у студентів не дуже велика. І на ці гроші треба якось виживати. Тому хочеш-не хочеш, а доводиться проробляти складні математичні розрахунки, щоб протягнути на ці кошти цілий місяць. А ще ж треба прорахувати середній бал за іспити, щоб упевнитись, що не втратиш стипендії. А хтось рахує дні до кінця тижня, щоб нарешті поїхати додому. Тому математика з нами завжди (Слайд 6).

Міф 6. Студент філологічного факультету має отримувати задоволення від написання шкільних творів молодшим братикам-сестричкам, сусідським дітям і дітям сусідів далеких родичів. Якщо ти вступив на філологію, значить, ти любиш писати твори. Це в очах суспільства – аксіома. І нікого не цікавить, що тобі до душі, приміром, компаративна лінгвістика, ономастика чи текстологія. Ти зобов’язаний фанатіти від написання творів на зразок «Як я провів літо», «Мово рідна, слово рідне…», «Хліб усьому голова» тощо. Тому тобі регулярно підкидатимуть теми для реалізації твоїх умінь і талантів. А потім ще полоскатимуть мізки, чому ти не виклався на всі 100%, й Ольга Петрівна поставила за твір 8, а не 12 (Слайд 7).

Міф 7. Філологи знають по кільканадцять іноземних мов. Звісно, серед випускників філологічного факультету є й поліглоти. Але потрібно розуміти, що в українських вишах готують філологів різних спеціальностей. Є філологи-україністи, які спеціалізуються на українській мові та літературі, є полоністи, болгаристи, богемісти. Є ті, що вивчають англійську, німецьку, французьку, арабську, перську чи японську. І філолог-германіст зовсім не зобов’язаний знати іспанську чи китайську (Слайд 8).

Ведуча 1. Філолог – людина особлива. Бо:

1. Знаючи, що слово – не твердая криця, він затято лупає цю скалу, хоча час від часу його охоплює безвихідь і дуже непозбувна бентега. І це називається – мовна політика та її практичне втілення (Слайд 9).

2. На пісню справжній філолог може перетворити усе на світі. Навіть – суржик. Бо, щоб говорити і писати суржиком, справжній філолог вивчає тонкощі територіальних і соціальних діалектів. Ім’я цьому явищу – професіоналізм. І мовна чуйка (Слайд 10).

3. Справжній філолог у курсі, що в пальті із ситром треба їздити на авто і в кіно. І в жодному разі – не навпаки: в пальто із ситро на авті до кіна. Але він стійко тримається, коли хтось таки плутається. Це називається мовна толерантість (Слайд 11).

4. Справжній філолог у курсі, що дурра – це квітка, білль – законопроект у Британії, а оперетта – слово, написане з помилкою. І що у словах фольга і форзац наголос падає на перше О, а індустрія та йогурт мають наголошений У. І це називається не «шо-попало» чи «ах-ти-боже-мій», а мовні норми сучасної української літературної мови (Слайд 12).

5. Справжній філолог ніколи не сперечатиметься, як покликати Олега – Олегу чи Олеже. Але він завжди правильно покличе кота – коте! Бо кличний відмінок – це святе. Святіше від нього хіба що літера Ґ (Слайд 13).

6. Справжньому філологу нема потреби вести мовні баталії з аматорами. Йому справді смішно спостерігати, як люди б’ються за апостроф і право називати пані міністра міністеркою. Але час від часу він мовчки п’є валер’янку, коли чує, як про «проблєму балакають на протязі дня». І п’є дещо міцніше за валер’янку у випадку «продуктивного неймінгу для кежуал івентів» (Слайд 14).

Бути філологом – круто! Швидко читати, аналізувати, знаходити потрібну інформацію – невід’ємні складові компетентної особистості. Бо формули формулами, а хто володіє інформацією, – той володіє світом (Слайд 15).

Тому бережіть справжніх філологів. Вони – на вагу золота. І навіть дорожчі.

Ведуча 2. Саме Ви, студенти філологічного факультету, і є майбутнім української філології. І сьогодні ми перевіримо, наскільки добре Ви знаєте українську мову та наскільки ви креативні. Дві команди учасників. Сім конкурсів. Десятки цікавих запитань, відповіді на які потребують значного багажу знань, який у кожного з Вас, безсумнівно, є. Тому розпочинаймо!

1 конкурс «Бліц»

Ведучий 1. У цьому конкурсі вам необхідно швидко відповідати на запитання. Відповіді повинні бути чіткими і короткими. У кожної команди на столі лежить табличка. Право відповідати отримує та команда, яка першою підніме табличку після того, як почує запитання. Перемагає команда, яка дасть більше правильних відповідей.

Ведуча 2. Команди готові? Тоді поїхали.

1. Скільки звуків в українській мові? (38)
2. Перетворення напівголосних або приголосних звуків у голосні. (вокалізація)
3. Поява перед голосним, що стоїть на початку слова, приголосного для полегшення вимови. (протеза)
4. Пом’якшення приголосних у певних фонетичних позиціях внаслідок піднесення середньої спинки язика до піднебіння. (палаталізація)
5. Яке місце займає українська мова у світі за милозвучністю? (друге)
6. Яка літера є найбільш уживаною в українській мові? (П)
7. Яка літера є найменш уживаною в українській мові? (Ф)
8. Слово як сукупність усіх його форм і значень. (лексема)
9. Слово, запозичене з маловідомої мови і вживане для надання мовленню місцевого колориту. (екзотизм)
10. Власна назва будь-якого географічного об’єкта. (топонім)
11.  Наявність різних лексичних значень в одному й тому самому слові. (полісемія)
12.  Творення граматичних форм одного й того самого слова. (словозміна)
13. Утворення нових слів шляхом скорочення. (усічення)
14.  Яке слово має найбільше синонімів? (бити)
15.  Як правильно написати «на/жаль»? (разом)
16.  Що означає слово «чвиря»? (негода)
17.  Хто сказав слова: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову»? (Ліна Костенко)
18.  Хто вигадав слово «мрія»? (Михайло Старицький)
19.  Як правильно написати уві/сні? (окремо)
20.  Як правильно написати міні/спідниця? (разом)
21.  Перехід прикметника й дієприкметника в іменник. (субстантивація)
22.  Який зв’язок між підметом і присудком? (предикативний)
23. Мовлення, що «занурене в життя». (дискурс)
24.  Мовне оточення або ситуація, в яких уживається лінгвальна одиниця. (контекст)
25.  Злиття в одній формі різнорідних мовних елементів. (синкретизм)

Ведуча 1. Ви відповідали дуже швидко і злагоджено. Але хто ж у цьому конкурсі був кращим? Це нам повідомить наше журі. (Журі називає переможця конкурсу)

Цікавий факт: Найдовше слово в українській мові складається із 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» (хімікат для боротьби зі шкідниками).

2 конкурс «Знавці приказок та прислів’їв»

Ведуча 2. Наші предки передавали з покоління у покоління всю життєву мудрість українського народу. Тож мета наступного конкурсу пригадати, які ви знаєте прислів’я і приказки з усім нам відомими і вживаними словами. Кожна команда отримає слово. Вам необхідно пригадати і записати якнайбільше прислів’їв і приказок із цим словом. Хто пригадає більше, той і переможе.

Слова: голова, руки, друг, розум.

Орієнтовані відповіді:

Голова – за дурною головою і ногам нема покою; одна голова добре, а дві краще; лису голову кожен голити годен; дві голови не влізуть в одну шапку; голова не на те, щоб тільки кашкет носить; як голова сивіє, то чоловік мудріє; на те й голова, щоб у ній розум був.

Праця – у невмілого руки не болять; роботящі руки гору вернуть; добре чужими руками жар загрібати; очам страшно, та руки зроблять; руки малі, та до роботи вдалі; майстер – золоті руки; не поговоривши з головою, не бери руками; ноги носять, а руки годують.

Розум – вдача гаряча, а розум миші з’їли; гарна птиця пером, а чоловік розумом; чоловік розуму вчиться цілий вік; усякому на старість розуму прибавиться; око бачить далеко, а розум ще далі; не перо пише, а розум; не бажай синові багатства, а бажай розуму.

Друг – не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже; зустрів друга нового, не забувай і старого; не май сто рублів, а одного друга; хто друга справжнього зустрів, той на великий скарб набрів; друга у скруті пізнають; скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти.

Ведуча 1. Ви справжні знавці народної творчості. Але яка із команд здобула перемогу у цьому конкурсі? (Слово журі)

Цікавий факт: Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.

3 конкурс «Знавці фразеологізмів»

Ведуча 2. Українська мова багата не тільки на прислів’я і приказки, а й на фразеологізми. Знайти людину, яка б не знала і не використовувала жодного фразеологізму, неможливо. Фразеологізми використовуються нами щодня, але мало хто знає, чому про людину, яка дуже добре знається на своїй справі говорять, що вона «собаку на цьому ділі з’їла». За кожним висловом стоїть цікава історія, тепер уже забута, хоч зворот живе в різних сферах сучасної людської діяльності.

Ведуча 1. Справжній філолог повинен не тільки знати багато фразеологізмів, а й розуміти, що вони означають і вміло їх використовувати у своєму мовленні. У нашому наступному конкурсі командам потрібно написати значення фразеологізмів. Переможе та команда, яка пояснить значення більшої кількості фразеологізмів.

І команда

1. Аж молоко кисне – про щось неприємне, бридке.
2. Битися як горлиця – тужити, побиватися.
3. Витрішки продавати – дивитися на когось (щось) із надмірною цікавістю.
4. Вмочити в молоці – посивіти.
5. Дамоклів меч – постійна небезпека, неприємність.
6. Лебедя рубати – верзти дурниці, робити щось нерозумне.
7. Облизати макогона – зазнати невдачі; мовчки зносити образу.
8. Як після маку – міцно, непробудно, дуже добре.
9. З-під ринви на дощ – потрапити з однієї неприємності в іншу.
10. На голові ходити – пустувати, бешкетувати.

ІІ команда

1. Веремію закрутити – затіяти щось неприємне, наробити крику.
2. Як макогін на ночви – зовсім не схожий;
3. Вхопити на кутні – розносити плітки;
4. Геркулесові стовпи – кінцева межа, край, крайність.
5. Гріти чуба – виконувати важку роботу, докладати великих зусиль.
6. Знову за рибу гроші – наполягати на чому-небудь, настирливо домагатися чогось.
7. Накрити мокрим рядном – накинутися з погрозами, докорами.
8. Не бачити лісу за деревами – не помічати головного.
9. Ряст топтати – жити.
10. Кадити фіміам – улесливо звеличувати, прославляти кого-небудь.

Ведуча 2. І знову ми звертаємось до нашого журі. Хто переміг у цьому конкурсі? (Слово журі)

Цікавий факт: За межами Європи українська мова має напівофіційний статус у США (округ Кук штату Іллінойс). Відомо, що округ Кук в штаті Іллінойс – це 16-й з найбільших у світі урядів місцевого самоврядування. У цьому окрузі проживає близько 5,5 мільйонів населення, до складу округу входить місто Чикаго разом із передмістями. Українська мова була обрана як одна із найбільш увживаних мов у цьому районі.

4 конкурс «Скажи без затримки»

Ведуча 1. В українській мові дуже багато іншомовних слів. Іншомовні слова – це лексика, яка прийшла в нашу мову з іншої; вона усвідомлюється як чужорідна і зберігає ознаки свого походження. Ці слова стали невід’ємною складовою нашої лексики. Однак, варто пам’ятати, що багато іншомовних слів мають українські відповідники, і у використанні потрібно надавати перевагу саме питомо українським словам. Бо навіщо нам чуже, якщо ми своє маємо?

У наступному конкурсі «Скажи без затримки» кожному учаснику команди по-черзі зачитуватимуть іншомовне слово, до якого потрібно дібрати український відповідник. Переможе та команда, чиї гравці зроблять менше помилок.

І команда

1. Азарт – запал;
2. Дебати – обговорення;
3. Герметичний – непроникливий;
4. Індустрія – промисловість;
5. Конкурент – суперник;
6. Контрастний – протилежний;
7. Лінгвіст – мовознавець;
8. Ліміт – обмеження;
9. Нюанси – тонкощі;
10.  Преціозний – витончений, манірний;
11.  Резолюція – рішення, ухвала;
12.  Референт – помічник;
13.  Стагнація – застій;
14.  Тротуар – хідник;
15.  Сфера – царина;
16.  Фарфор – порцеляна;
17.  Толерантність – терпимість;
18.  Фундаментальний – ґрунтовний, докладний;
19.  Біографія – життєпис;
20.  Візит – відвідини.

ІІ команда

1. Прогрес – поступ;
2. Полеміка – суперечка;
3. Бібліотека – книгозбірня;
4. Дифтонг – двозвук;
5. Резерв – запас;
6. Фон – тло;
7. Фонтан – водограй;
8. Фундатор – засновник;
9. Симптом – ознака;
10.  Азартний – затятий;
11.  Актуальний – сучасний, злободенний;
12.  Аналогія – подібність;
13.  Атеїзм – безбожжя;
14.  Газета – часопис;
15.  Епоха – доба;
16.  Клумба – квітник;
17.  Колізія – зіткнення;
18.  Кошмар – страхіття;
19.  Неологізм – новотвір;
20.  Оратор – промовець.

Ведуча 2. Обидві команди чудово впорались із завданням. Але ми повинні визначити, яка ж команда перемогла у цьому конкурсі. Тому звертаємося до нашого вельмишановного журі. (Слово журі)

Цікавий факт: Офіційно першими задокументованими словами нашої мови можна вважати «мед» та «страва». Саме вони у 448 році були занотовані Пріском Панійським, істориком із Візантії, який записав їх, перебуваючи в гостях у Аттіли, провідника гунів, чий табір тоді був на теренах сучасної України.

5 конкурс «Хто я?»

Ведуча 1. Що ж, Вікторіє, оголошуй наступний конкурс!

Ведуча 2. Хто? Я?

Ведуча 1. Правильно, саме так і називається наш наступний конкурс «Хто я?».

Ведуча 2. А правила цього конкурсу такі: ми викликаємо одного учасника з команди, йому на голову одягаємо ось такий капелюх, на якому написано ім’я людини, або персонажа, яке гравець повинен відгадати. Для того, щоб відгадати ким же став гравець, одягнувши капелюх, він повинен задавати своїй команді запитання, на які учасники можуть відповідати або «Так», або «Ні». Для того, щоб перемогти у цьому конкурсі, потрібно уважно слухати один одного і задавати чіткі та логічні запитання. На виконання цього завдання у вас всього 90 секунд. Перемагає та команда, яка швидше впорається із завданням.

І команда

Павло Тичина

ІІ команда

Сергій Жадан

Ведуча 1. Ось і закінчився п’ятий конкурс. Давайте дізнаємося хто здобув у ньому перемогу. (Журі оголошує результати)

Цікавий факт: Найбільше псевдонімів мав поет Олександр Кониський – свої твори він підписував 141 іменем, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами.

6 конкурс «Вгадай мелодію»

Ведучий 2: Українська пісня... Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Михайло Стельмах писав, що пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотанням грому.

Пропонуємо командам конкурс «Відгадай мелодію». Гравці слухають мелодію і говорять назву української пісні після звукового сигналу.

Пісні:

1. «Чорні очка як терен»;
2. «Цвіте терен»;
3. «Ой, Марічко чичері»;
4. «А мій милий чорнобривий»;
5. «Ой, мамо, люблю Гриця»;
6. «Ой, мій милий вареничків хоче»;
7. «Чом ти не прийшов, як місяць зійшов»;
8. «Гей, на горі, там женці жнуть».
9. «Їхав козак за Дунай».
10.  «Била мене мати».

Ведуча 1. Мені цей конкурс дуже сподобався. А яка команда краще знає українські пісні і перемагає у цьому конкурсі нам скаже наше журі. (Слово журі)

Цікавий факт: Найдавнішою українською піснею серед відомих нам є «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» А всього за різними даними дослідники нараховують від 200 до 300 тисяч народних пісень, створених українською мовою.

7 конкурс «Диспут»

Ведуча 2. Ось і настав час останнього конкурсу. У цьому конкурсі вам потрібно бути переконливими та добре володіти словом. Підготуйтеся до диспуту «Мова літературна і діалектна: давні соратниці чи запеклі суперниці?». За допомогою 3–4 аргументів доведіть чи спростуйте тезу: «Наявність діалектизмів у мові – явище позитивне». Поміркуйте над тим, чому виникають діалектизми. Чи кожна мова може похвалитися наявністю діалектизмів? Чому?

Переможе та команда, чиї аргументи будуть найпереконливішими.

Ведуча 1. От і закінчився останній конкурс нашої сьогоднішньої гри. Дякуємо командам та просимо журі оголосити результати цього конкурсу та загальні бали команд за 7 конкурсів. (Журі підраховує бали та оголошує переможця)

Ведуча 2. Вітаємо переможців! І дякуємо усім учасникам за активність і креатив. Кожен із вас гідний називатися філологом. Вітаю Вас зі святом і дякую за хороший настрій!

Ведуча 1. Археологам вдалося повністю розшифрувати напис на скрижалі Заповіту. Виявилося, що заповідь була всього одна: «Не» з дієсловами пишеться окремо. Наприклад: не вбий, не вкради, не чини перелюбу. Отже, спочатку було слово, а потім усе інше. Вітаю мовознавців зі святом!