Виховний захід "З Україною в серці"

1 ведучий.Ми раді всіх вас щиро вітати сьогодні……..

 

2ведучий. Людина народжується і отримує в спадщину найдорожче, що в неї

є – Батьківщину. Її не обирають, вона як і мати – твоя доля.

 

 1ведучий. Земля моя рідна – це моя Україна! Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій, багатій землі. Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій.

 

2ведучий.Що таке моя Україна? Це золото полів, бездонна синь неба, блакитні очі озер та морів. Це безмежні ліси, вершини гір і простори Полісся.

                                             (виходять на сцену 5 учнів 7 класу)

1учень. Давня легенда говорить, що колись Бог спустився на землю, щоб перепочити з янголами. До якої домівки б він не заходив, всюди його зустрічали хлібом і сіллю. Йому дуже сподобався цей край землі. І він часто став сюди спускатися зі словами: «Піду на край». Кажуть, відтоді пішла назва нашої держави – Україна.

 

 

 2учень.Тут ми робили свої перші кроки, відкривали навколишній світ. Тут нам уперше забриніли звуки рідної мови, завдяки якій ми усвідомили самих себе. Тут ми навчилися відповідати усмішкою на усмішку, співчуттям на чужий біль.

 

3 учень.  Мій рідний край, земля моя свята,

  Життя мого колиска калинова...

  Тут синь гаїв і неба чистота,

  І мила серцю українська мова.

  Тут перший крок, і перша висота,

  І я сама, і вся моя родина,

  Щасливі та сумні мої літа,

  І стежка в отчий дім одна-єдина.

 

 4 учень. Краю мій коханий, щире твоє слово,

  Небо твоє ніжно-голубе,

  Рідна Україно, земле колискова,

  Обіймаю піснею тебе.

  Світе мій широкий, воленько ласкава,

  Доле моя, радосте моя!

 

 5 учень. Вічна Україно, квітне твоя слава

  Невмирущим співом солов’я

  Краю мій зелений, золото вербове,

  Стежко моя, роси голубі!

  Мати Україно, сонце чорноброве,

  Уклоняюсь піснею тобі.

 

1ведучий. Пісня  «                      » звучить у виконанні учнів5 кл.

                  (виходять на сцену учні 5 класу)

.Господиня. Звідки Ви і хто такі?

Учні. Українці ми (разом).

Господиня. Де живеш ти, хлопче, нині?

Учень . В тополиній Україні,

Син я України – неньки,

Українцем я зовуся

Й тою назвою горжуся!

Господиня. А по чім я вас пізнаю?

Учень. По вкраїнському звичаю.

В мене вдача щира й сміла

І відвага духа й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова.

Учениця. Доня України-неньки,

Українкою зовуся,

Українці – батько і матуся,

На Вкраїні родилася,

У свою маму удалася.

Все, що рідне я кохаю,

Всім, хто рідний, помагаю,

Своє ціную, свого вчуся,

І до рідного горнуся,

І чужого я навчаюсь,

Але свого не цураюсь.

 

1ведучий.Зустрічайте український народний танець “Василинка” у виконанні учнів 7 класу.

2 ведучий. Збереглася давня легенда ще козацьких часів: коли на країну нападали вороги зі сходу і заходу, півдня і півночі, коли в нерівних боях полягли кращі захисники народу, на велику раду зібралися старі вожді, наймудріші книжники, сліпі кобзарі. "Що чинити далі? – з болем і розпачем запитували вони. – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці…” І тоді піднялися найдревніші із кобзарів:

 

1 ведучий.Неправда, - сказали вони, - останній полк ніколи не може бути розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!..

  І справдилися пророчі слова того кобзаря.

                  (виходять на сцену 5 учнів 5 класу)

1учень. Вдивляємось у далеч- і так виразно бачимо широчінь повноводних рік у вінку зажурених верб і пломінкої радості калини. Про щось шепочуть тінисті діброви й зелені гаї, мережані узори білих осель із вродливими мальвами на причілку.

   Вслухаємось у гомін сивої давнини: звідти крізь віки долинає тупіт розвихрених коней, брязкіт шабель із козацького шаленого герцю, гучна яса стрілецької слави.

 

2 учень. Як же довго наш народ ішов до незалежності! Ішов через утиски, в’язниці й Сибіри упродовж усієї історії від часів Київської Русі до наших днів. На цьому шляху загинула незлічена кількість кращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність.

 

3 учень. Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради. Довгої вікової героїчної боротьби за волю.

 

4 учень. Шлях України позначений високими степовими могилами та прекрасними піснями. Пісня, як естафета передає від покоління до покоління історичну правду про свій народ, його стремління і заповіти.

 

Яка велика віра у нашу країну, наш народ.! Справжні патріоти своєї неньки України залишили нам, нащадкам, свої одкровення – зізнання в любові до України. Вслухаймося в їхнє палке, пристрасне, щире поетичне слово.

                                        (виходять на сцену 3 учні 5 класу)

1учень.Любіть, Україну, як сонце, любіть,

  Як вітер, і трави, і води…

  В годину щасливу і в радості мить

Любіть у годину негоди.

 

2 учень.Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

 

3 учень.Любіть у коханні, в труді, у бою,

Як пісню, що лине зорею.

Всім серцем любіть Україну свою –

І вічні ми будемо з нею..

 

2 ведучий. Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробуванні і не скорилася. Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.

                             (виходить 5 учнів 7 класу)

1 учень.На росах, на водах

На всіх переходах

Курличеш мені

В журавлиних ключах.

Моя Україно, родима країно,

Ясні небеса в материнських очах.

 

2учень.Я чую твій голос,

Пшеничний твій колос.

І душу мені засіває зерно.

Моя Україно, колиско-калино,

Пізнати тебе мені щастя дано.

 

3 учень.З тобою розлука – гірка моя мука,

Печаль журавля без гнізда в чужині.

Моя Україно, білявко-хатино

З твойого вікна світить доля мені.

 

4 учень.Українська земля…

Де є краще?

Де є миліше?

Як не на Вкраїні?

На землі великій

Є лише одна країна:

Гарна, неповторна,

Красна, як калина.

 

 

5 учень.Ми – українці! Гордо кажу вголос!

Ми – з України! Серце промовля!

Ми – із країни, де так щедро родить колос,

І синь небесна душу ожива!

 

 

2 ведучий.Красива наша Україна, щедра і багата, весела, бо співають тут дуже гарні пісні, діти бавляться у веселі ігри та танцюють запальні танці.

 

1 ведучий.Зустрічайте український танець       у виконанні учнів 5 класу.

                                                        (танець)

                                          (виходять на сцену 2 учнів 7 класу)

1 учень.Вишита колоссям і калиною

Вигойдана співом солов'я,

Звешся величаво – Україною,

Земле зачарована моя.

 

2учень.Вишивала ніжністю суворою,

Муками і полум'ям надій.

Я читаю всю твою історію

На сорочці вишитій твоїй.

 

1 ведучий. Пісня «МАМИНА СОРОЧКА» звучить у виконанні Маряни Дмитрюк, учениці 7 класу.

                                                  (виходять на сцену 2мами)

                                                     (молитва матерів за Україну)

 

1ведучий.Козацька Україна була прикладом Європі в області інтелекту і духовності. Відзначимо хоча б першу в світі Конституцію Пилипа Орлика і перше "національне” українське Євангеліє.

 

  2 ведучий.Коли християнський світ ще молився латинською мовою, а Московія – старослов’янською, козацька Україна мала вже свій так званий Пересопницький Новий Завіт рідною мовою. Він зберігся донині.. На цьому Євангелії присягають Президенти сучасної України.

 

1 ведучий.Пам’ять – одна із найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна забувати своїх батьків, так не можна забувати свій народ та його історію.  Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати землі нашої, бо це першооснова. З неї ми вийшли, до неї ми прийдемо. Людина не може називатися людиною, якщо вона не має ні мови, ні пісні, ні пам’яті, ні землі, ні роду. Пам’ятаймо про це.

                                 (виходять 6 учнів 5 класу)

 1 учень. У цім краю з любові терпне серце,

Тривога світла доторка плеча.

Тут синім оком лісове озерце

Проводить вдаль скороминущий час.

 

2 учень.Де материнки незбагненні чари,

Отут мій дім, отут моя земля.

Колосся піднімаючи до хмари

Під самий обрій пролягли поля.

 

3 учень.Земля тремтить у сонячнім промінні,

Вже будить зайчик сонячний дуби.

…Лиш тут відчула я земне тяжіння,

Лиш тут я можу мріять і любить.

 

4 учень.Це тільки наша, тільки наша Україна

Господарі майбутнього - це ми.

Хіба ж не любимо калину

І вишняки, і пахощі трави.

І в мріях зачаровані садочки,

Дзвінкі вусаті, жовті пшениці

Розсипані кульбабами віночки

Пахучий хліб на світлім молоці.

 

5 учень.Святе гніздечко – свою рідну хату

І тих весняно – добрих солов’їв,

Та колискову мамину крилату…

Невже забути зможемо її?

 

6 учень..Не забуваймо ми свого ніколи

Допоки ми – то й Україні жить!

Цінуймо мову і усе довкола

І українську пісню бережім!!!

 

1 ведучий          Пісня «Україна- це ми» звучить у виконанні Лізи Степан, учениці 9 класу.

 

                       (виходять 4  учні 7 класу).

1 учень.Люблю ліси, струмки, джерельця і все – усе, що є в моїм краю!

Тепло долонь, і розуму, і серця я Україні милій віддаю!

 

2 учень.Краю мій коханий, щире твоє слово,

Небо твоє ніжно-голубе,

Рідна Україно, земле колискова,

Обіймаю піснею тебе,

 

3 учень.Краю мій зелений, золото вербове,

Стежко моя, роси голубі!

Мати Україно, сонце чорноброве,

Уклоняюсь піснею тобі.

 

 

4учень.Співайте пісню народну українську…

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну.

Прекрасну, милу і чудову

Співайте пісню голосну.

 

2 ведучий.    Звучить пісня  «                       « у виконанні учнів 7 класу

 

 

 

 

 

 

1 ведучий.  Краю мій рідний, земле моя колискова! Із садками вишневими і солов’ями співучими, вербами кучерявими і джерелами чистими,  дорогами тополиними і лелеками білокрилими, росами голубими і райдугами семицвітними, із золотими китичками хмелю та соняшниками і мальвами квітучими, рушниками гаптованими і червоними кетягами калини, з хлібом-сіллю гостинними і людьми працьовитими, ланами широкими і небом блакитним присягу прийми від мене, що оберігатиму тебе і любитиму, бо одна ти, як життя.

                                  (виходять   7 учнів 5-7 кл)

1 учень.Вкраїно - свободо! Вкраїно - свободо!

Від прадіда-діда, з козацького роду

Жила собі з Богом, молилась, співала

Піснями й соборами світ дивувала

Святим Володимиром з Божої волі

Хрещена для щастя, для миру, для долі.

З очей твоїх ллються не сльози, а роси.

Сам Бог розпліта пшеницями злотокоси

 

2 учень.Вкраїно - зірнице! Вкраїно - царице!

Вкраїно - мадонно моя святолиця!

У білих церквах й сріблом витканих дзвонах,

В твоїх чудотворних небесних Іконах,

В пречистих молитвах, в піснях колискових,

В зірках - діамантах на травах шовкових,

 

3 учень.В твоїх рушниках, де червоне і чорне

Любов'ю і смутком серденько огорне.

В мелодії тиші й дзвінких птахо співах,

У вишитих хрестиком квітах і нивах.

В насущному хлібі і чистій водиці,

В освяченій небом джерельній криниці

Чарівність Твоя, висота і глибинність.

Пречиста душа і дитинна невинність,

 

4 учень.Біблійність Твоя, молитовність і святість,

Твоя лебединість і біль твій, і радість.

Неначе сапфірові Божії далі

Поля волошкові...І дотик печалі

З небесного купола вилитий сріблом,

І віра в серцях, в світло вічне над світом.

 

5учень.Вкраїно - красуне! Вкраїно кохана,
В ясир продавались твої Роксолани.
Тебе ґвалтували кати - людозвірі,
Тебе мордували етапом в Сибірі.
Кривавії сльози котились в безсиллі,
Синочки-орли не літали: безкрилі.
Тебе погубити хотіли в неславі 
Твої вороги і чужинці лукаві.

6 учень.А ти воскресла, щоб жити й співати,
Душа оживала і тіло розп'яте
З в'язниць поверталась в собори і хати,
Щоб дітям Господню молитву віддати.
 

 

7 учень.Вкраїно - богине! Вкраїно - кохана,
Молитва боляща, розтерзана рано...
Я лину до Бога, бо вмію літати,
Я буду молитись, я буду благати,
За тебе, Вкраїно, за тебе, свободо,
За долю пресвітлу вкраїнському роду.
Я вірю: Всевишній і Діва Марія...
Почують молитву, молитву надії...

                        (виходять 4 учнів 5 класу).

На сцені з 'являється мати-Україна і троє синів

Ведучий. Давно-давно жила жінка і було у неї три сини.

Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю,

Готові були віддати за неї своє життя

Син 1. Мамо, піду я межи люди, подивлюся світ

Україна. Ну, що ж, сину, іди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми золоту корону, з трьома промінцями Хай в далекому краї зігріває вона тебе.

Ведучий. Минув час, син став князем і дали йому ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати назвали гербом.

Син 2. Пустіть, мамо, мене світ подивитися

Україна. Візьми, сину, в дорогу жовто-блакитний одяг і своїми ділами прославляй матір.

Ведучий. Одержав син імення - Прапор.

А там, де був наймолодший син завжди лунала дзвінкоголоса пісня

Україна. Подарую, я тобі, сину, соловейків голос

Ведучий І одержав син за свій голос і величний спів ім'я - Гімн.

 

 

 

1 ведучий.Україно! Ніколи наш народ-народ великої душі і доброго ока не зазіхав на чужі краї. А на його землю рвалися всякі і всякі. І в боях За волю Україна-чайка стала Україною - орлицею, бо її вольнолюбиві діти, як сказав Іван Богун, скидали козацькі шапки лише перед Богом!

 

2 ведучий.Ми народилися і виросли у незалежній Україні. Про це мріяли та віддавали своє життя невідомі та знані герої впродовж багатьох століть. Тож і вітання склалося серед свідомих українців: «Слава Україні!». Ми на нього відповідаємо? «Героям слава!». І про Героїв ми будемо сьогодні говорити.

 

1 ведучий.Для Героїв, для тих, хто любить Батьківщину, головне гасло, яке звучало 2 роки  тому на Майдані: «Україна – понад усе!».

серці».

                           (на сцену виходять 3  учнів 7 класу)

 

1учень..Край боронити – чоловіча справа,
Пішли у вічність хлопці з перед нас…
І ми вже звикли, що Героям - слава,
А нам, нарешті, об’єднатись час
У боротьбі за вільну Україну,
За нашу мову, звичаї, поля,
Щоб дух Майдану не загинув,
Бо це святе, як небо і земля.

 

2 учень..Небесна Сотня, що пішла у вічність,
За нас замовить слово перед Богом,
Щоб ми згадали, що вогні досвітні
Чекають вже за батьківським порогом,
І не казали: «Моя хата скраю», -
Герої кажуть: «Як не я, то хто?».
Нам шле сусід злочинців зграю,
Хоч не війна у нас – АТО.

 

3 учень.Уже не Сотня там тепер, на небі,
Бо тисячі загинули в бою…
Але нам вистояти треба,
Щоб волю здобути свою.
А вже в оновленій державі,
Збудувавши красиву Вкраїну,
Ми згадаємо кожного в славі,
Хто за нашу свободу загинув.

 

2 ведучий.Україна сьогодні переживає складні часи. Незалежність українці отримали, мов дарунок долі, у 1991 році без крові. Тепер її пролито чимало, і ніхто не знає, що чекає нас надалі. За нашу спільну свободу, за Україну у боротьбі з агресорами гинуть найкращі її захисники. Ми повинні їм віддати данину пам’яті та любові.

                                                           (композиція, Микола Михайлович)

1 ведучий..  (про уч. АТО)

ЗАПРОШЕННЯ НА СЦЕНУ

ПЕРЕДАЧА ЛИСТІВ, ДОПОМОГИ.

СЛОВО

2 ведучий. Для учасників  АТО, колишніх учнів нашої школи, Н.Я.Т. та П.П.Т.-  прем’єра пісні .Слова Г.Татарин.Музика-Ольги      «З Україною в серці».

 

(виходять учні по черзі)

 

1учень.Ми народилися та змужніли в незалежній Україні.

2 учень.Нам її доведеться і захищати, і розбудовувати, щоб була могутньою, заможною, красивою, щоб ми у ній жили щасливо, не шукаючи кращої долі деінде, за морями-океанами, на чужині.

3 учень.І нам є з кого брати приклад, бо Герої не вмирають, перед Богом замовлять слово за Україну.

4 учень.Велич українського духу народилася задовго до Майдану – вона має початок  із часів визвольних змагань, із козацьких часів, а може ще глибше її коріння, бо давні наші пращури трипільці мусили часто лишати плуга і боронити свою землю від віроломних кочових племен.

5 учень. Ми – європейці, свободолюбивий освічений народ, тому  хочу нагадати слова, які стали крилатими, двох великих синів своїх народів, геніальних поетів: «Лиш той життя й свободи вартий, хто йде щодня за них у бій» ( Й.-В. Ґете) і «Борітеся – поборете, вам Бог помагає…» (Т.Г. Шевченко).

6 учень.Тож шануймося, бо ми того варті. І усе у нас буде добре,  буде – Україна!

 

1ведучий .Сьогодні не можна не згадати про волонтерський рух - доброчинну діяльність, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності. З початком АТО у квітні 2014 року в Українівін значно активізувався. Серед волонтерських організацій, які допомагають підрозділам українських силових структур, найбільш відомі: «Повернись живим», «Народний тил», «Фонд Діани Макарової». «Свій за свого» - благодійний інтернет-аукціон, всі кошти від якого йдуть на допомогу українській армії.

 

 

 2 ведучий. Минали роки, століття… І ось злинули у небо синьо-жовті знамена, а з мільйонів сердець вирвалось на волю жадане: "Ще не вмерла Україна”.

(Звучить Державний гімн України „Ще не вмерла Україна”)

 

   (виходять 3 хлопчики 5 класу).

 

1 учень.Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна і рідна, і єдина,

Я буду захищать тебе до смерті , щоб ти завжди цвіла.

 

2 учень.Україно! Мій коханий краю,

Мати наша рідна і свята,

Небо чисте над тобою має,

Медом диха нива золота.

 

 3 учень.Ми з тобою завжди, Україно.

 Ми з тобою разом повсякчас,

Поки б’ється в грудях серце вірне

І допоки в душах жар не згас.

 

4 учень.. Хай з кожним днем міцніє Україна, своє коріння, люди, бережіть.

Нехай у серці кожної людини про Україну пісня зазвучить.

 

5 учень. Живи, Україно! Живи для краси, для сили, для правди, для волі.

Співай, Україно, як рідні ліси, як вітер в широкому полі.

 

6 учень. Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять

волю і найменше знали її.

 

7 учень.Ми – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками піднесемо культуру, будемо гідними своїх предків, любитимем рідну землю, берегтимем волю і незалежність України, поважатимем свій народ і його мелодійну мову.

 

8 учень.Якщо маєш в серці Україну,

То живи для неї неодмінно,

І любов синівську невгасиму

До людських сердець неси невпинно.

 

 

1 ведучий.На цьому наша концертна програма закінчується, але ніколи не закінчиться любов до Батьківщини.

 

2 ведучий. Боже наш, звертаємося до Тебе із щирим проханням: збережи нашу землю і наш народ. (пісня «Боже, великий, єдиний»)