Виховний захід "Збережемо красу природи"

                         Збережімо красу природи.

1. Яке дороге, прекрасне слово – Батьківщина! Все саме найрідніше в людини одне: серце – одне, життя – одне, вітчизна теж одна. Без неї людина як дерево без коріння. Найглибше багатство нашої країни – природа.

Природа споконвічно  не шкодує нам нічого, несучи щедро всі свої дари. А нас просить щоденно лише одного: щоб до неї люди були добрими.

2. Тому наше гасло сьогодні: «Неси добро у світ природи!» Мудра природа навчає нас у будь – яку пору року. Птахи вчать співу. Бджолиний рій навчає жити в труді і справедливості. А дерева. Увесь лісовий рід вчать міцної дружби. Ми радіємо спілкуванню з природою, милуємося її красою.

3. Людина – частина живої природи і саме їй ми зобов’язані своїм існуванням, своєю могутністю. Погляньте навколо - який прекрасний, дивовижний світ нас оточує!

4. Ліси, поля, ріки, моря, океани, гори, небо, сонце, тварини, рослини. Кожна квітка, кожне дерево, травинка – це частина рідної землі. Недарма народна мудрість каже: «Нема ліпшої краси, ніж гаї та ліси». І все це природа! Наше життя невіддільне від неї. Природа нас годує, напуває, одягає. Вона щедра і безкорислива.

5. Бережімо ріки,

Бережімо води.

Як матусю рідну,

Бережім природу.

Бережімо кожну

Квіточку й травинку,

Бо ми всі природи

Рідної частинки.

6. Людина все бере від природи. Природа дає нам все для життя, але й вимагає від нас дбайливого, бережливого ставлення до себе. Всі ми, хто живе на планеті Земля, несе відповідальність перед нащадками, яким також потрібні будуть і зелені ліси, і чиста вода, і пташиний спів.

7. Люби природу не як символ

Душі своєї.

Люби природу не для себе,

Люби для неї.

Природа нам як рідний дім,

Вона усім як мати.

Щоб лад завжди був в домі тім,

Про це нам треба дбати.

8. Світ прекрасний навколо тебе.

Сонце ясне і синє небо.

Птахи і звірі,  гори і ріки –

Нехай він буде таким навіки.

Нехай людина добро приносить!

Бо світ навколо любові просить.

9. Нашу голубу планету часто зрівнюють з величезним космічним кораблем, який летить по просторах Всесвіту. А людство – екіпаж цього корабля.

10. Красиве і мудре порівняння. Але ми всі повинні осмислити, що у нашого космічного корабля немає аварійного виходу. Майбутнє Землі в небезпеці!

11. За цими словами гірка істина. Людство стоїть на порозі екологічної катастрофи: парниковий ефект, зменшення озонового екрану в стратосфері, проблема чистої води, кислотні дощі. Причиною 70% ракових захворювань у людей і тварин є порушення взаємодії організму і навколишнього середовища. Щорічно планета втрачає десятки видів тварин, які заносяться в Червону книгу під звуки траурних маршів екологічної катастрофи. Важко поранена плаче хвора земля і Чорнобиль –тривожний набат – закликає до розуму.

12. Коли б можна було перенестися в минуле на машині часу, то можна було б багато розповісти про пагубний вплив людини на природу, про те, як ми не чекали милості від природи, а старались лише якнайбільше взяти. Господарювання людини продовжується.

13. Загублено більше 2 мільярдів орної землі.

14. Ліси на планеті зникають із швидкістю 20 гектарів на хвилину.

15. У процесі виробництва щорічно викиди в атмосферу складають 200 мільйонів тонн окису вуглецю, близько 146 мільйонів тонн оксиду сірки, 53 мільйони оксиду азоту.

16. За 60 років на планеті зникло 76 видів тварин і декілька сот видів птахів, гине риба, потоки автомашин отруюють повітря.

17. Є давня приказка у нашого народу. Хто може понівечити рідну природу, той здатний понівечити душу людську.

18. Як же це сталось з нами, люди?

Це ж як так, то нічого не буде.

Ні річок, ні гаїв, ні криниць.

Ні комах, ані звірів, ні птиць.

Ані квітів, ні трав, ні повітря.

Ні людей, хоч тепер вже повірте.

19.Зупинімось – останній є шанс,

Оглянімось – благаємо вас.

Все задумано мудро в природі:

Жити в усьому мирі і згоді.

20. Річка хай куди хоч тече,

Пташеняті підставим плече,

Як зрубаємо дерево – вмить,

Поспішаймо хоч два посадить.

21. Як асфальт – то не через калину,

Джерельце не знає зупину.

Полюбімо природу палко,

Не топчімо ногами фіалку…

22. Як розоремо світ оцей вщерть,

Вирок нам без війни – буде смерть.

Зупинімось – останній є шанс,

Ця планета не тільки для нас.

23. Світ природи надзвичайно цікавий. Якщо ми будемо його берегти, він відкриє нам свої таємниці.

24. Чи знаєш ти, що мурашка тягне жука у 10 разів важчого за себе.

25. Комар за секунду 594 рази махає крилами.

26. Щоб бджолі зібрати 1 кг меду, треба 10 мільйонів квітів,  а це 50 тисяч вильотів.

27. Слон чує запах за 5 км.

28. Папір гниє в лісі 2 – 3 роки, консервна банка – 50, поліетиленовий пакет – 200 років, скло – понад 1000 років.

29. Я зірвав квітку – і вона загинула. Я спіймав метелика – і він умер у мене на долоні. І тоді я зрозумів, що торкнутися цієї краси можна тільки серцем.

30. Саме таким «любителям природи» завдячує Червона Книга поповненням на своїх сторінках все нових і нових видів представників флори і фауни. Якби ми могли почути думку самих звірів, то, напевне, почули б такі слова, як у цій сценці.

Вовк: Вельмишановне товариство, дозвольте розпочати наш симпозіум. Сьогодні у нас на порядку денному одне питання: запис до Червоної Книги. Багато звірів хочуть потрапити на її сторінки, але книга лише одна. В першу чергу послухаємо тих, кому вже занадто погано.

(піднімають багато лап і крил)

Лисиця: Чого ти, Лебедю, крила надриваєш? Тебе вже давно занесено до Червоної Книги.

Лебідь: В Книгу – то нас занесено, але нас жорстоко убивають браконьєри.

Лось: А нас мисливці теж убивають, заготовляють наші роги, м'ясо, шкури…

Дикий кабан: Що ж це робиться? Нашому брату ніде й голову прихилити. У лісі під кожним кущем туристи з гітарами та мобілками.

Вовк: Пробачте, але лізти в Червону Книгу з вашим рилом, це справжнісіньке свинство. В нашому лісі ще вас досталь. Треба пристосовуватися до нових умов.

Дикий кабан: Як не ховаємось, а все одно браконьєри луплять нас на шапки.

Вовк: Вважаю, що Борсука і Бобра слід записати до Червоної Книги. Хто там ще?

Заєць: Христом – Богом молю. Запишіть! У нашому лісі на кожного сіромаху припадає по сім мисливців. В кожного мисливця щонайменше сотня патронів. Словом, як не запишете, сам на себе лапи накладу.

Вовк: Добре, запишемо, але з однією умовою…

Заєць: Ура! Ура! Тепер я всім браконьєрам носа втру!

(заєць вибігає, але чується постріл)

Вовк: Жаль, що ні браконьєри, ні мисливці не читають перед полюванням книг навіть Червоних. І все ж вірте, буде свято і в нашому лісі, коли зникне останній браконьєр. Будемо у добрих людей шукати захисту!

Ведмідь: Дивлюсь я на небо та й думку гадаю,

Що люди після себе на світі залишають?

Ліси наші в’януть, нема більше рук,

Пташки покидають край рідний навік.

Нечисте повітря, у грунті – нітрати.

І слово Чорнобиль нам страшно згадати.

І щоби на світі не сталось біди,

Шануйте природу усюди й завжди.

31. Не завдавайте шкоди природі! Для захисту світу треба об’єднати всіх людей нашої планети. Кожен повинен сказати своє слово.

32. Земля не рабиня наша, а мати,

Сонце не вітчим нам, а рідний батько.

Ліси – наші брати, річки – сестри.

Дощі, вітри, сніги мусять бути

Добрими гостями.

33. А ми на своїй планеті –

Не тимчасові мешканці,

А мудрі господарі.

34. Природа чекає від нас не черствості, зла, а мудрості, доброти. Мине десятки років і від нашої уважної, мудрої діяльності залежатиме життя на Землі.

35. Будьте ж мудрими, як Природа, багатими, щедрими, як Земля, сильними, здоровими, як вода.