Виховний захід "Життєві цінності"

Тема: Життєві цінності

Мета: поглибити знання студентів про життєві цінності, сприяти формуванню особистої системи цінностей, визначення життєвої мети; розвивати вміння вирізняти істинні та хибні цілі в житті, сприймати людей такими, якими вони є; виховувати вміння адекватно реагувати на життєві випробування, ставлення до оточуючих з розумінням.

Обладнання: ТЗН, папір, олівці, ручки, тексти-плакати висловів відомих людей «Не женіться за примарним – за майном, за званнями: це наживається нервами десятиліть,а конфіскується в одну ніч.              Живіть з рівною перевагою над життям - не лякайтеся біди і не тужіть по щастю».                                                                                             О. Солженіцин, «Життя прожить – не поле перейти»

Місце проведення заходу: 1ф аудиторія

Форма проведення: групове заняття

Хід заходу

Не женіться за примарним –

за майном, за званнями:

це наживається нервами десятиліть,

а конфіскується в одну ніч. 

Живіть з рівною перевагою над життям

- не лякайтеся біди і не тужіть по щастю

                                                                                             О. Солженіцин

Свої роздуми про життєві цінності я хочу розпочати зі слів Фелікса Крівіна: «Шлях до істини саме такий, як і від істини шлях. Він анітрохи не довший, він тільки трохи складніший». Зрозуміти всю глибину, силу, простоту і актуальність цих слів можна лише з плином часу та життя. Специфіка нашої педагогічної праці допомагає нам тримати руку на пульсі життя, і не тільки допомагає, а скоріш – вимагає. А це, в свою чергу, призводить до постійного перегляду, переоцінки своїх поглядів на оточуючий світ.

Людина в своєму духовному розвитку пройшла довгий і надзвичайно складний шлях. Проте, найвищим вираженням розвитку людини завжди була насамперед моральна свідомість у всіх її проявах. Розвиток людства не є рухом по колу, це – рух по спіралі. І кожен з нас був дитиною, юною особою, яку опікали, намагались вберегти, застерегти. А ми всі відчайдушно хотіли вирости і позбутись тієї «зайвої» для нас опіки. І тільки ставши батьками, ми зрозуміємо, що шлях до істини саме такий, як і від істини шлях. «Світ вступає в епоху Людини – ось що головне, – чуємо ми. – І від того, якою ця людина хоче бути, якою є система її моральних цінностей, сьогодні залежить не лише її особиста доля і розуміння того, чи стане вона особистістю, а й майбутнє всього світу.»

Студент 1

 Навчання, участь у змаганнях, олімпіадах, конкурсах, здача екзаменів, спілкування із знайомими та незнайомими людьми є складовою частиною нашого життя. Та іноді вони порушують психологічну рівновагу як і дитини, так і дорослого. Відмінності в цінностях, смаках, уподобаннях спричиняє конфлікти поглядів. Конфліктні ситуації – невід’ємна частина людських стосунків. Вони виникають через те, що кожна людина є неповторною особистістю.

Студент 2

Східна притча «Віслюк»

Якось батько з сином мандрували. Батько сидів на віслюку, а син вів віслюка за вуздечку. Раптом вони почули, як один перехожий каже іншому: – Поглянь на цього бідного хлопчика. Його маленькі ніжки ледь встигають за віслюком. А жорстокий батько не знає жалю. Чоловік узяв ці слова близько до серця. Він зліз з віслюка і звелів сину їхати верхи. Не минуло й кількох хвилин, як вони зустріли інших перехожих, які почали показувати на них пальцями і хитати головами: – Яка ганьба! Малий їде верхи, як султан, а його бідолашний батько біжить слідом. Хлопчик страшенно зніяковів і попросив батька сісти позаду нього. – Люди добрі, подивіться на це, – заголосила жінка під чадрою. – Як вони мучать нещасну тварину! У неї вже хребет провис, а старий і малий нероби сидять на ньому, як на канапі. Батько з сином мовчки злізли з віслюка і, понуривши голови, побрели далі. За рогом вони зустріли інших перехожих, почали насміхатися з них: – Чого це ваш віслюк нічого не робить, не приносить жодної користі, навіть не везе когось із вас на собі? Батько зітхнув, пригостив віслюка соломою і сказав синові: – Хоч би що ми робили, хлопче, обов'язково знайдеться той, хто з нами не погодиться. Гадаю, ми самі маємо вирішувати, як нам мандрувати.

Запитання для обговорення

1. В чому суть цієї притчі?

2. Чи завжди іншим подобається те, що ми робимо?

3. Що таке власна думка?

Як бачимо, усім не вгодиш. Тому і не варто цього робити. Приймаємо рішення, керуючись, насамперед, власними бажаннями і переконаннями.

"Зараз Вам буде пред'явлений набір з 18 карток з позначенням цінностей. Ваше завдання – розкласти їх по порядку значимості для Вас як принципів, якими Ви керуєтеся у Вашому житті.

Уважно вивчіть таблицю і, вибравши ту цінність, яка для Вас найбільш значима, помістіть її на перше місце. Потім виберіть другу за значимістю цінність і помістіть її слідом за першою. Потім виконайте те ж з усіма рештою цінностями. Найменш важлива залишиться останньою і займе 18 місце.

Розробіть не поспішаючи, вдумливо. Кінцевий результат повинен відбивати Вашу справжню позицію".

Список А (термінальні цінності):

1.       активна діяльність життя (повнота та емоційна насиченість життя);
2.       життєва мудрість (зрілість суджень і здоровий глузд, що досягаються життєвим досвідом);
3.       здоров'я (фізичне і психічне);
4.       цікава робота;
5.       краса природи і мистецтва (переживання прекрасного в природі і в мистецтві);
6.       любов (духовна і фізична близькість з коханою людиною);
7.       матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних труднощів);
8.       наявність хороших і вірних друзів;
9.       суспільне покликання (повага оточуючих, колективу, товаришів по роботі);
10. пізнання (можливість розширення своєї освіти, кругозору, загальної культури, інтелектуальний розвиток);
11. продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил і здібностей);
12. розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне вдосконалення);
13. розваги (приємне, необтяжливе проведення часу, відсутність обов'язків)
14. свобода (самостійність, незалежність у судженнях і вчинках)
15. щасливе сімейне життя
16. щастя інших (добробут, розвиток і вдосконалення інших людей, всього народу, людства в цілому)
17. творчість (можливість творчої діяльності)
18. впевненість у собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч; сумнівів).

Список Б (інструментальні цінності):

1.       акуратність (охайність), вміння тримати в порядку речі, порядок у справах;
2.       вихованість (гарні манери);
3.       високі запити (високі вимоги до життя і високі домагання);
4.       життєрадісність (почуття гумору);
5.       старанність (дисциплінованість);
6.       незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче);
7.       непримиренність до недоліків у собі та інших;
8.       освіченість (широта знань, висока загальна культура);
9.       відповідальність (почуття боргу, уміння тримати своє слово);
10. раціоналізм (вміння тверезо і логічно мислити, приймати обдумані, раціональні рішення);
11. самоконтроль (стриманість, самодисципліна);
12. сміливість у відстоюванні своєї думки, поглядів;
13. тверда воля (вміння настояти на своєму, не відступати перед труднощами)
14. терпимість (до поглядів і думок інших, вміння прощати іншим їхні помилки та омани)
15. широта поглядів (уміння зрозуміти чужу точку зору, поважати інші смаки, звичаї, звички)
16. чесність (правдивість, щирість)
17. ефективність у справах (працьовитість, продуктивність у роботі)
18. чуйність (дбайливість)

Студент 3

Притча «Найважливіші речі»

 Один юнак постійно непокоївся з приводу свого життя і майбутнього. Якось, гуляючи берегом моря, зустрів він мудрого старця. – Що тебе тривожить, юначе? – запитав старець. – Здається, я не можу збагнути, що в житті для мене найважливіше, – відповів юнак. – Це дуже просто, – сказав старець. Він підняв із землі порожнього глечика і почав заповнювати його камінням завбільшки з кулак. Заповнивши глечик по вінця, запитав: – Цей глечик повний, чи не так? – Так, – погодився юнак. Старець мовчки кивнув, узяв жменю дрібних камінців, кинув їх у глечик і злегка потрусив. Камінці заповнили пустоти між великим камінням. Він усміхнувся і запитав: – А тепер глечик повний? Юнак ствердно кивнув. Тоді старець узяв пригорщу піску і висипав його у глечик. Пісок заповнив пустоти, що залишилися. – Ось відповідь на твоє запитання, сказав старець. Велике каміння – це найважливіші речі в житті: родина, кохана людина, твій духовний розвиток, мудрість. Якщо втратиш усе, крім цього, твоє життя все одно буде повним. 8 Він хвильку помовчав, а відтак мовив: – Дрібні камінці – це також важливі для тебе речі: робота, дім, матеріальний добробут. А пісок – дрібниці, які насправді не мають жодного значення. Юнак слухав дуже уважно, і старець продовжив: – Деякі люди роблять помилку. Вони спочатку засипають у глечик пісок, і в ньому не лишається місця для каміння. Так і в житті. Якщо витрачати сили на дрібні й незначущі речі, у ньому не буде місця для найважливіших цінностей. Тому передусім подбай про велике каміння, не забувай і про дрібне. А пісок хвилі життя самі наб'ють у проміжки між ними.

Міркування до обговорення притчі «Найважливіші речі»

 Які життєві цінності схожі на велике каміння, які – на мале, які – на пісок?

 Як ви їх розрізняєте?

 У якому порядку ви «наповнюєте глечик» на цьому етапі свого життя?

 Як можна більше дбати про велике каміння?

Так і в житті. Якщо витрачати сили на дрібні й незначущі речі, у ньому не буде місця для найважливіших цінностей. Тому передусім подбай про велике каміння, не забувай і про дрібне. А пісок хвилі життя самі наб’ють  у проміжки між ними.             

Все своє життя людина стоїть перед вибором. І від того, чим він диктується залежить моральне значення кожного людського вчинку. Маля ще тільки починає тупотіти ніжками, а світ уже ставить перед ним вибір: дружити з тим, хто може захистити тебе, чи з тим, хто потребує твого захисту. Пристати до гурту, який знущається над беззахисною тваринкою, чи виступити проти цього гурту.

Притча «Перстень царя Соломона» Цар Соломон, правитель Ізраїлю, уславився своєю мудрістю. Одного разу він попросив радників зробити йому перстень з написом, який міг би повертати сильні емоції у протилежний бік – втішати в горі й «опускати на землю» в часи тріумфу. Радники довго роздумували над завданням Соломона і зрештою принесли йому перстень, на якому був напис: «І це все мине...» Все в житті минає. Проходять образи, труднощі, і навіть часи слави. Але в будь-якому випадку необхідно гідно поводитись. Випускники стоять на порозі дорослого життя, вибору майбутньої професії, навчання в інститутах, …

А на завершення виконаємо ще одну вправу.

Вправа «Чаша»

Учасники беруться за руки.

Уявіть, що в центрі у нас велика чаша. Налийте туди повне серце любові, всипте дві пригорщі щедрості, хлюпніть туди ж гумору, посипте добром, додайте якомога більше віри, все це добре перемішайте, намажте на шматок відпущеного вам життя і пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.

Бажаю вам виховувати в собі такі життєві цінності, які характерні для відповідальної, вільної особистості; яка з будь-якої ситуації здатна вийти гідно, жити гідно та любити власне життя, цінуючи його!!!

Живіть з усвідомленими життєвими цінностями, щоб життя було сповнене щастя.

Життя прожить – не поле перейти.

А вам тим полем ще йти та йти! А тепер озирніться довкола, побажайте веселого дня своїм друзям і самим собі.