Формувальне оцінювання – один із ключових чинників якісної освіти

Формувальне оцінювання – один із ключових чинників якісної освіти

У Концепції Нової української школи задекларовано зміни підходів до оцінювання результатів навчання. Одним із таких підходів є формувальне оцінювання, яке вважають оцінюванням для поліпшення навчання.

Формувальне оцінювання має мотивувати і надихати дитину на навчальну діяльність, вияв власних здобутків та сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь при виконанні практико - орієнтованих завдань.

Формувальне оцінювання пов’язане з такими важливими завданнями:сприяти впевненості учня у власних силах;надавати орієнтири,корисні поради на певних етапах навчання;сигналізувати про складнощі;забезпечувати діалог”учитель-учень”;формувати стратегію успішного навчання;

Принципи формувального оцінювання: Центрованість на учневі. В центрі уваги – учень. Головна мета – як покращувати і розвивати навчання. Спрямовується вчителем. Автономія, академічна свобода і високий професіоналізм вчителя, так як саме він визначає, що оцінювати,яким чином,як реагувати на інформацію,отриману в результаті оцінювання. Різнобічна результативність. Співучасть учня в оцінюванні розвиває навички самооцінювання, учні глибше занурюються в матеріал, краще його засвоюють. Впливає на навчальний процес. Мета формувального оцінювання – покращити якість навчання, воно не пов’язане з певною бальною шкалою та може бути анонімним. Визначається контекстом. Форми і критерії оцінювання залежать від конкретної ситуаціїНеперервність. Використовуючи набір простих технік, вчитель організовує зворотній зв’язок: листи самооцінювання,ментальні карти, оцінювання за результатом та інше. Опора на якісне викладання. Формувальне оцінювання повинно базуватися на високому професіоналізмі вчителя

Традиційне оцінювання. Оцінювання знань предмета. Оцінювання кінцевого результату. Оцінювання вчителем. Отримання звіту про результативність навчання учнів, їх ранжування. Формувальне оцінювання. Оцінювання результатів проектної діяльностіОцінювання самостійності,співробітництва, процесу навчання. Оцінювання учнями. Самооцінювання. Отримання більш повної картини навчання кожного учня зокрема, його поступу у досягненні цілей

Орієнтирами для конструювання моделі формувального оцінювання у конкретному класі мають бути такі запитання: Хто оцінює? ( потрібно пам’ятати, що досягнення учня може оцінити не тільки вчитель, а й сам учень)Як оцінювати? (оцінювання має проводитись на основі розроблених та затверджених критеріїв, які вчитель повідомляє учням на початку навчання)Що оцінювати? (вміння презентувати набуті знання, спосіб виконання завдань, результати та спосіб їх досягнення, рівень опанування учнями компетентностей тощо)Навіщо оцінювати? (щоб діагностувати складнощі, мотивувати,підтримувати успіхи у досягненні навчальних цілей, виявляти навчальні потреби)

Для вчителя. Чітко сформулювати освітній результат, який потрібно отримати та оцінити в кожному випадку та організувати, відповідно до цього свою роботу. Зробити учня суб’єктом освітньої та оцінювальної діяльностіДля учня. Вчитися на помилках. Зрозуміти, що є важливим,а що другорядним. Зрозуміти, в яких видах діяльності є успіхи. Визначити,чого вони не знають. Визначити, чого вони не вміють робити. Формувальне оцінювання надає можливість

Методи та інструменти формувального оцінювання. Графічнікарти знань, завдання на послідовність, схеми,списки пріоритетів,таблиціНаочніЗамітки, оціночні листи,контрольні списки,запитання для обговорення,спостереження учнів,спостереження вчителя. Текстові, відео,фото. Форми,запитання,щоденники. КонсультаціїФорми запитання

Цілі формувального оцінювання. Перед початком роботи. Виявлення потреб учнів. Оцінювання володіння учнями навчального матеріалу. Виявлення інтересів кожного учня. Постановка цілей. У процесі роботи. Заохочення до взаємодіїЗдійснення моніторингу прогресу. Перевірка розуміння. Мотивація мета пізнання

Техніки формувального оцінювання

Світлофор. У кожного учня є картки трьох кольорів світлофора, учитель просить учнів показувати карткою відповідного кольору: Розуміння неповне розуміння нерозуміння

Тижневий звіт. У кінці навчального тижня кожному учневі пропонується дати відповіді на запитання: Чому я навчився за тиждень?Що для мене залишилося нез’ясованим?Які запитання я б поставив учням, якби був учителем? тощо

Мовні підказки. Учитель періодично дає учням мовні зразки (вислови, підказки) які допомагають будувати відповідь. Наприклад: Основною ідеєю ( принципом, процесом) є ____________, тому що_________

Вимірювання температури. Метод використовують для виявлення того, наскільки учні правильно виконують завдання. Для цього діяльність учнів призупиняється запитанням:“ Що ми робимо?”Відповідь на поставлене запитання – демонстрація розуміння завдання або процесу його виконання. У разі роботи в парах або в групах учитель просить пару або групу продемонструвати процес виконання завдання. Інші спостерігають.

Трихвилинна пауза. Учитель надає учням трихвилинну паузу, яка дає можливість учням обдумувати поняття, ідеї уроку,пов’язати з попереднім матеріалом,знаннями, досвідом,а також визначитися із незрозумілими моментами. Я змінив/змінила своє ставлення до…Я дізнався/дізналася більше про…Я здивувався/здивувалася тому, що…Я відчув/відчула…Я ставився/ставилася до…

Сигнали рукою. Учитель просить учнів показувати сигналами, що позначають розуміння або нерозуміння матеріалу(у ході пояснення понять, принципів,процесу) тощо. Попередньо потрібно домовитися з учнями про використання таких сигналів. Я розумію__ і можу пояснити (великий палець руки спрямовано вгору)Я все ще не розумію_____(палець руки спрямовано в сторону)Я не зовсім упевнений у ____(помахати рукою)Після ознайомлення із сигналами учитель опитує учнів кожної групи:-Що саме ви не зрозуміли? У чому відчуваєте невпевненість? Що ви зрозуміли й можете пояснити?За результатами отриманих відповідей учитель приймає рішення про повторне вивчення, закріплення теми або продовження вивчення тем за програмою.

Дві зірки й побажання(взаємооцінювання)Застосовується для оцінювання творчих робіт учнів, творів, есе. Учитель пропонує перевірити роботу однокласника. Коли учні коментують роботи один одного,вони не виставляють оцінки, а вказують на два позитивних моменти –”дві зірки” – і на один момент,який потребує доопрацювання-”побажання”

Шкала На полях зошита учень креслить шкалу і відзначає хрестиком на якому рівні, на його думку виконана робота. Внизу-не, посередині-впорався, але виникли пробле- ми, вгорі- все вийшло. Під час перевірки учитель об- водить хрестик,якщо згоден з оцінкою учня, або малює свій, якщо не згоден.

Мініогляд. В кінці уроку учні на окремих листках відповідають на запитання: Що на уроці було найважливішим?Що взагалі залишилось незрозумілим?Який етап уроку був найбільш зрозумілим?Які поняття хотілось би зрозуміти краще?