Виступ на педраду "Національно-патріотичне виховання учнівської молоді"

Доповідь не тему: «Національно – патріотичне виховання учнівської молоді як фактор розвитку національної свідомості, громадянської активності, правових цінностей зростаючого покоління»

(заступник директора

з виховної роботи 

Оженинського ліцею ім. Т.Г. Шевченка

Пуха Р.Ю.)

«Патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується».
(В. О. Сухомлинський).
 

      Україна… Її майбутнє в руках молоді. Нині юні громадяни стають безпосередніми учасниками суспільних процесів держави, тому серед виховних напрямів навчальних закладів пріоритетним є національно-патріотичне й громадянське виховання, як стрижневі, що відповідають нагальним вимогам і викликам сучасності.

     В умовах, коли Україна, з одного боку, вкотре перебуває на шляху радикальних політичних, соціальних та економічних перетворень, а з іншого – знаходиться у стані загрози її національної безпеки, національно – патріотичному вихованню належить пріоритетна роль.

     На сучасному етапі розвитку українського суспільства проблема патріотичного виховання є надзвичайно актуальною, оскільки сучасні школярі забувають своє коріння, не знають історії. На сьогоднішній день ми маємо знецінення традиційних моральних цінностей, пропаганду жорстокості, насильства, невизначеність в оцінці подій історичного минулого українського народу. В контексті подальшої розбудови суспільства стоїть потреба у формуванні активної, творчої особистості учня-патріота, від діяльності якого у майбутньому значною мірою залежатиме духовний розвиток і добробут Української держави.

      «Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання… Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості», – зазначено в Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

     Серед класиків педагогічної науки до проблем патріотичного виховання зверталися: Г. Ващенко, О. Духнович, А. Макаренко, О. Огієнко, С. Русова , Г. Сковорода, В. Сухомлинський, К. Ушинський, Я. Чепіга та інші видатні вчені й педагоги. У своїх працях вони висвітлювали актуальні для свого часу проблеми розвитку патріотичних почуттів як складової частини національної системи виховання, висували ідею виховання «свідомого» громадянина, патріота своєї Батьківщини.

     В сучасних умовах національно-патріотичне виховання молодого покоління набуває особливої актуальності, тому що воно викликане формуванням почуття любові та відданості Батьківщині, національну гордість, служінню своєму народові, розуміння та співпереживання його історії й культури, прагнення утвердження у світі як високорозвиненої, конкурентноздатної нації, суспільства і держави.

Головною запорукою процвітання держави є національно-патріотичне виховання молоді. Адже саме вони вносять свої корективи в закони, суспільне життя, етико-моральні засади.  Можна багато говорити  про виховання молоді, як абстрактної  маси, але ті пафосні розмови ні до чого не призведуть. Під словом «молодь» ми повинні вбачати своїх дітей, методику виховання молоді  ототожнювати з вихованням власних. Якими б ми хотіли бачити своїх дітей?

     Чесними, вихованими, добрими людьми, які поважають старше покоління. Ці якості можна об’єднати в етично-моральну групу, без якої жодне суспільство не існує. Для того щоб виховати ці якості, ми намагаємося привити  дітям гуманне ставлення до оточуючих, закласти основи суспільної моралі.

     Патріотизм – соціально-історичне явище, яке в різні історичні епохи має конкретні прояви. Cлово «патріотизм» ( від «patris» ) – грецького походження, в перекладі означає «батьківщина, вітчизна».

Патріоти своєї держави - це свідомі громадяни. Люди, які пам’ятають своє коріння й шанують пам'ять предків, громадяни, які готові в будь - який момент віддати своє життя за Батьківщину. Ці якості можна об’єднати в національно-патріотичну групу.

         Людина може відчувати себе вільною лише тоді, коли є економічно незалежною, має стабільний дохід, є юридично захищеною, має свободу думки, право вільного вибору. Ці чинники  можна  об’єднати в суспільно-економічну групу.

       Всі батьки хочуть бачити своїх дітей здоровими, сильними, загартованими морально та фізично. Здорова молодь – здорова нація – здорова держава. Гармонія й одночасна присутність всіх цих чинників привела б нас до ідеально госуспільства. Проте, на жаль, на даному етапі розвитку України існує ряд факторів, які впливають на формування процесу виховання  молоді. 

        Сучасна молодь залишається сам на сам зі своїми проблемами, не має соціальної підтримки й не може визначитись в різноманітних  політичних, соціальних, економічних, морально-етичних   напрямах.

      Щоб змінити становище на краще, нам необхідно зрозуміти, що не можна за короткий період часу змінити молодь, не змінивши суспільство. Ось чому, стрижнем усієї системи виховання в Українi повинна бути національна ідея, яка відіграє роль об'єднуючогo, консолідуючого фактора у суспільному розвиткові, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний xapaктep виховання полягає у формуванні молодої людини як громадянина України. Ця проблема вже  багато років «вирішується» на державному рівні, в той час, як вчителі, в своїх повсякденних справах пробуджують в учнів патріотичні почуття.

       Виховний процес у школі має особливе значення  за нового підходу до виховання, коли воно трактується як закономірна, послідовна і неперервна зміна мотивів розвитку взаємодіючих суб’єктів. Виховання розглядається як розвиваюча відкрита система, основним системоутворюючим фактором якого є педагогічна взаємодія.

Впроваджуючи «Стратегію національно-патріотичного виховання»  в  нашому закладі використовуються різні форми патріотичного виховання; виховується повага до законодавчих норм; вивчається історія України; ознайомлення з іменами видатних людей, чиє життя пов’язане з Україною; вивчається історія рідного краю; збираються відомості про героїв країни.

В системі виховної роботи із здобувачами освіти закладу для реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання педагоги закладу протягом 2021/2022 навчального року  опирались на нормативно-правову базу виховання та спільно планували і реалізовували завдання поставлені Конституцією України, Законом України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»,  Концепцією національно-патріотичного виховання дітей та молоді, Стратегією національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2020-2025 роки, Концепцією формування у підлітків національно-культурної ідентичності у ЗЗСО, методичними рекомендаціями МОН щодо організації виховного процесу у 2021/2022 навчальному році щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок (лист № 1/9-385 від 20 липня 2020 року).

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді передбачає формування патріотичної свідомості, національної гідності; готовності до виконання громадського та конституційного обов’язку щодо захисту національних інтересів України.

Працюючи в цьому напрямку, класні керівники сприяли формуванню в учнів загальнолюдських цінностей, вихованню почуття гордості та вдячності до своєї держави, історії, високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім’я процвітання Батьківщини, розуміння героїчного минулого як духовної готовності боротися за славу і честь Батьківщини.

Протягом 2021-2022 н.р. року було проведено наступну роботу з реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді:

1. План виховної роботи закладу освіти, виховні плани класних керівників розроблені відповідно до плану дій щодо реалізації  Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2020-2025 роки.
2. Наочність та дидактичні матеріали в закладі освіти оформленні державною мовою, з дотриманням мовного законодавства (постійно).
3. Куточки державної символіки наявні в усіх класах та основних приміщеннях закладу освіти.
4. Здійснюється  інформаційне поповнення рубрики «Національно-патріотичне виховання» на сайті закладу освіти та на соціальній сторінці закладу.
5. Із залученням учасників освітнього процесу проведено заходи, приурочені:

• Дню Державного Прапора та Дня Незалежності (серпень);
• Річниці депортації західних українців (вересень);
• Міжнародному дню миру (вересень);
• Дню пам'яті жертв Бабиного  Яру (вересень);
• Дню Захисника України, Дню створення організації УПА, Дню створення українського козацтва (жовтень);
• Дню визволення України від фашистських загарбників (жовтень);
• Дню української мови та писемності (листопад);
• Річниці Революції Гідності та Свободи (листопад);
• Річниці пам’яті жертв голодоморів (листопад);
• Міжнародному дню волонтера (грудень);
• Дню Збройних Сил України (грудень);
• Дню Соборності та Свободи України (січень);
• Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту (січень);
• Дню пам’яті героїв Крут (січень);
• Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав (лютий);
• Дню Державного Герба України (лютий);
• Дню пам’яті Героїв Небесної Сотні (лютий);
• Міжнародному дню рідної мови (лютий);
• Шевченківські дні (березень);
• Дню Гімну України (березень);
• Дню українського добровольця (березень);
• Міжнародному дню визволення в’язнів фашистських концтаборів (квітень);
• Міжнародному дню пам’яті жертв аварій і катастроф. Роковини Чорнобильської трагедії (квітень);
• Дню пам’яті та примирення. Дню перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні (травень);
•  Дню Європи (травень);
• Дню пам’яті жертв політичних репресій (травень);
• Дню скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу (травень);
• Дню вишиванки (травень);
• Дню слов’янської культури і писемності (травень);

7. На початку семестру у кожному класі класними керівниками було оформлено куточки Державної символіки, де учні мають змогу ознайомитися з державними на народними символами України – Гербом, Прапором, Гімном.

8. До Міжнародного дня миру класними керівниками 1- 4 кл. та педагогом-організатором  було організовано флешмоб «Ми за мир!», а також в цей день всім учасникам освітнього процесу були вручені символічні емблеми голуби миру. Інформаційний стенд з цікавими повідомленнями про цей день був підготовлений педагогом-організатором Задорожною Н.В.

10. До Дня Покрови та Дня українського козацтва учасники  учнівського самоврядування провели учням 1-х класів посвяту в дитяче об’єднання «Козачата». Всі учні закладу долучилися до загальношкільної акції «Тепла Покрова для захисника». Учні1-5 класів взяли участь у конкурсі малюнків «Ми козацького роду».

11. З метою підвищення ролі української мови як національної цінності у закладах освіти та культури проведено виховні заходи до Дня української мови та писемності, взяли участь у літературних конкурсах «Вірш, лист, малюнок до мами», «Я – майбутнє України», у творчих мистецьких заходах, у шкільних концертах, присвячених пам'ятним датам, ювілеям українських письменників, літературно-музичних композиціях. Керівником гуртка Краплич. М.Р.  «Україна обрядова»  було проведено квест-подорож «За мовними скарбами»

12. До Дня соборності був проведений загальношкільний ланцюг єдності «Ми соборні, єдині і вільні».  Класними керівниками були проведені години спілкування:» Україна – соборна держава» (1-4 кл.), «Україну ніхто не розділить»  (5-11кл.) .                                            

13. До Дня гідності та свободи класними керівниками були проведені тематичні виховний години та бесіди. Педагогом-організатором була проведена загальношкільна онлайн-лінійка «Вас пам’ятати будемо завжди, і з вами будемо боротись за країну».

14. До Дня єднання, який ми відзначали в цьому році вперше, було організовано загальношкільне виконання Гімну України,  класними керівниками були проведені години спілкування, учні виготовили тематичні буклети, листівки. Малюнки під гаслом «Час єднатися».

15. До Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні педагогом-організатором  був організований захід «Герої не вмирають»; тиха акція «Ангели пам’яті»; виховні години; перегляд документальних фільмів; майстер-класи з виготовлення паперових голубів та ангелів. Учні також мали можливість ознайомитись з літературою про події Майдану, яку представила бібліотекар школи Бендюк С.Д.

16. З метою розвитку у дітей та молоді почуття власної гідності, усвідомлення своїх прав і обов’язків у суспільстві протягом грудня вчителем історії Гущук Т.О. проведено Тиждень правових знань із залученням представників юстиції, оформлено тематичні інформаційні стенди про права людини, організовано виставки  малюнків на тему «Правила і закони суспільного життя», шкільним бібліотекарем організована виставка «Знай і поважай закони України», на якій були представлені новинки правничої літератури, юридичних довідкових та підписних видань, проведено засідання шкільних методоб'єднань класних керівників щодо реалізації у 2021 році правопросвітницького проекту «Я маю право!», правові години «Дитина має право», інтерактивні вправи «Які я маю права», виховні години «Свої права ти добре знай», взяли участь у всеукраїнському конкурсі малюнків «Я маю право».

17. З нагоди Дня пам’яті та примирення  та Дня перемоги класні керівники провели  тематичні виховні години по класах, організували  перегляд тематичних відеофільмів. Також була організована загальношкільна лінійка «Ніколи знову» та акція «Маки пам’яті»

18. Організовано впорядкування й облаштування місць поховань невідомих солдатів, пам’ятників, меморіалів та пам’ятних знаків та територій, прилеглих до них.

19. Організовано роботу волонтерських загонів «Милосердя», «Серце до серця» для організації відвідування та посильної допомоги ветеранів війни вдома, лікарнях, надання їм допомоги у вирішенні побутових питань.

20. До Дня вишиванки було організовано загальношкільний захід «Вишиванка серцю мила».

21. До Дня сім’ї та родини було проведено змагання «Щаслива родина», конкурс малюнків «Щаслива родина – міцна країна».

22. Активно залучаються до патріотичного виховання дітей та учнівської молоді учасники бойових дій на Сході України, бійці АТО, які виявляють активну громадянську і патріотичну позицію.

23. З початком війни учні закладу постійно підтримують наших захисників, малюють малюнки, виготовляють патріотичні сердечка з побажаннями та знімають патріотичні відеоролики .

23. Інформація про проведені заходи розміщуються на сайті закладу та на сторінці  у соціальній мережі Фейсбук.

     Таким чином щорічні заходи національно-патріотичного спрямування, доцільно підібрані, яскраві, в них поєднуються різноманітні методи і форми виховання, насичені патріотичними емоціями та переживаннями. Важлива та вагома роль класного керівника у формуванні патріотичних почуттів, вихованні готовності до захисту Батьківщини, вивченні національних та бойових традицій українського народу.

    Патріотичне виховання в НВК охоплює всіх учасників навчально-виховного процесу, особливо вагомий внесок в цю справу докладають учителі суспільно-гуманітарного циклу, формуючи у дітей не лише національний, патріотичний, а й громадянський компонент виховання. Вивчення української мови, історії, географії, української літератури, правознавства, громадянської освіти, захисту України спрямовано на формування переконливого почуття патріотизму і національної свідомості дітей, знань про права і свободи громадян, сутність громадянського суспільства.

     Важливу роль у цьому відіграє особистий приклад самого педагога, його погляди та практичні дії, що є взірцем для наслідування. Якість підготовленості наших педагогів до уроків, заходів з використанням різних методів, форм навчання і виховання, вмілим урахуванням вікових та психологічних особливостей, застосуванням відвертості, емоційності, оптимізму та активної патріотичної позиції – не підлягає сумніву, кожен їх урок – урок життя. Національно-патріотичне виховання громадянина здійснюється кожним нашим педагогом на кожному уроці та в позаурочний час.

     Вагому роль у пропагуванні ідеї патріотичного виховання, як національного пріоритету України, набутті особистістю, що підростає, громадянських якостей відіграє  учнівське самоврядування – учнівський парламент. Саме їх організація, побудована на чисто демократичних засадах з вибором президента, міністрів учнівських міністерств науки, культури, спорту, прес-служби, є прикладом справедливості, ініціативи, дієвості. Саме вони є ініціаторами актуальних акцій, флешмобів, проектів, інших заходів патріотичного спрямування ( різноманітні акції, про які говорилося вище)

    Важлива роль у формуванні патріотизму належить батькам, родині. Класні керівники, адміністрація закладу намагається залучати батьків учнів до активної участі у навчально-виховний процес, організацію та проведення позакласних виховних заходів («Мама, тато, я - дружня сім’я», «Сімейне коло», «Моя родина-моя Батьківщина», «Мої батьки-захисники») які показують єдність поколінь , загальнолюдських поглядів та цінностей.

     Отже, формування патріотизму в українському суспільстві залишається першочерговим як для держави, так і для системи освіти в цілому. У зв'язку з цим національно-патріотичне виховання є важливою складовою освітнього процесу.

     Головне завдання закладів освіти - так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності. Завдання педагогів полягає у тому, щоб слова «Україна», «патріотизм» набували для дитини особливого сенсу, тобто сприймалися «не лише розумом, а й серцем». Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну. Важливим аспектом національно-патріотичного виховання є повага та любов до державної мови. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.

    Головна мета патріотичного виховання – набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді незалежно від національної належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

 Майбутнє України в руках молоді. Чи здатні ми виховати справжніх патріотів, які будуть здатні стати на захист держави? Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою. Нехай любов до своєї вітчизни, до рідного краю згуртує всіх нас для здійснення високої мети  - процвітання Соборної Незалежної України та перемога у страшній російсько-українській війні.