22 червня о 18:00Вебінар: Telegram для навчання: практичні кейси зі створення вчителем каналу та бота

Виховний захід "Зустріч з волонтерами Оріхівщини « Славні захисники суверенності України»

Про матеріал
Виховний захід "Зустріч з волонтерами Оріхівщини « Славні захисники суверенності України»
Перегляд файлу

 

Оріхівська гімназія №1 «Сузір’я»

Запорізької області

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід до Дня соборності України:

зустріч з волонтерами Оріхівщини

 « Славні захисники суверенності України»

 

Підготували і провели:

класні керівники 9-А та 9-Б класів

Сєліванова Оксана Василівна,

 Дибко Світлана Анатоліївна


Виховний захід до Дня соборності України:

зустріч з волонтерами Оріхівщини « Славні захисники суверенності України».

Мета: Поглибити знання учнів з історії виникнення свята Соборності України. Виховувати патріотичні почуття та повагу до України, познайомити учнів із поняттям «волонтер», створити умови для виховання небайдужого ставлення до людей, які потребують допомоги; стимулювати пізнавальний інтерес.

Обладнання: проектор, ноутбук, виставка матеріалів про військовослужбовця Герасименко Д.Д.,

мультемидійна презентація, відеокліпи.

( У залі лунає пісня «Україна – це ми» у виконанні Катерини Бужинської (відео кліп)).

Ведучий 1: Дорогі друзі! Сьогодні наша година спілкування «Славні захисники суверенності України» присвячена Дню Соборності України . (Слайд 1) Разом з нами у залі представники волонтерської групи «Оріхів-Армії» Дегтяренко Ольга Іванівна, Герасименко Тамара Іванівна та Дмитро Іванович.

Ведучий 2: (Слайд 2) 22 січня Україна відзначає чергову річницю з дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії Української Народної Республіки, унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності, визначивши:

«Збулися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України.   Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка.»

Розповідь гімназистів : 

День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель. Соборність України - основа державності! (Слайд 3)

Для українського народу, віками позбавленого своєї власної державності та розірваного на частини між сусідніми країнами, дана проблема завжди була особливо болючою і неймовірно складною. Соборність для України – це єдність багатоманітності, об’єднання навколо спільного стрижня, яким є українська державність, українська ідентичність. (Слайд 4)

1 грудня 1918 р. у Фастові був підписаний “Передвступний договір” про об’єднання УНР і ЗУНР, у якому було заявлено про непохитний намір в найкоротший строк створити єдину державу. 3 січня 1919 року Національна Рада УНР у місті Станіславі (Івано-Франківськ) схвалила закон про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Наддніпрянською Українською Народною Республікою в Народну Республіку. . (Слайд 5)

Проголошення злуки було призначено на 12:00 годину 22 січня 1919 року, тобто першу річницю проголошення четвертого універсалу про повну незалежність України. (Слайд 6)

22 січня було проголошено всенародним і державним святом. Київ був прикрашений національними синьо-жовтими прапорами, гербами. О 9:00 годині ранку в усіх церквах відправляли богослужіння. (Слайд 7,8)

Ведучий 1: Ми навчаємося  в гімназії , і вже багато років гімназія славиться своїми випускниками. Одним з таких відомих випускників є Дмитро Герасименко, який закінчив нашу гімназію 20 років тому, (Слайд 9)  а сьогодні - це комбат 23-го окремого мотопіхотного батальйону майор Дмитро Дмитрович  Герасименко. Випускник Оріхівської гімназії № 1 «Сузір’я» Дмитро навчався у Вищому училищі Нацгвардії, а після того як цей підрозділ було розформовано, 12 років служив у внутрішніх військах в Мелітополі та Запоріжжі.

Ведучий 2: Коли на Донбасі почалися бойові дії, він прийшов у військкомат добровольцем. І з тих пір на передовій. Спочатку командував ротою, згодом 36- річний Дмитро Герасименко  став командиром батальйону. В жовтні  Дмитра Дмитровича нагороджено орденом Б . Хмельницького  ІІІ ступеня за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, зміцненні обороноздатності та безпеки України. Зверніть увагу,отримати такий орден може тільки людина , яка бездоганно виконує свої службові обов’язки, та є патріотом України. Отже, Дмитро Герасименко – справжній українець. Давайте переглянемо матеріал про Дмитра. (презентація  (Слайди 10-29)).

Учениця розповідає вірш. (звучить музика)

СЛОВА СОЛДАТА


Гуркіт, крики, звук гармат,

Холод, голод… як же так?

Щоб на цій,

Моїй Землі!?

З ворогами йшли у бій?

Не здамося, не впадем,

А у бій вперед підем...

Кулі, бомби, звук нестерпний…

Подолаєм - ми ж разом!..

Заспівавши гімн душевний,

І промовивши слова:

"Я люблю тебе, Вітчизно,

і для тебе все,… сповна!"

Та, згадавши рідну неньку,

«Обіцяю!

Я додому повернуся,

Та матусю обійму!»

Але часто так буває:

Брат за брата помирає!

Швидко так життя минає...

Цінуй життя, подякуй Богу,

І сонцю кожен раз всміхнись,

А Україні – поклонись! (Гавло Романія)


Ведучий 2: Напевно, більше за Дмитра можуть розказати його батьки. Просимо до слова Дмитра Івановича і Тамару Іванівну. (виступ батьків) (Слайд 29)

В 1997 Дмитро вступив до Військового інституту Національної Гвардії України. Потім президент Ющенко відмінив Нацгвардію і Дмитро вже закінчував Інститут Внутрішніх Військ при МВС України. Протягом 12 років Дмитро служив у ВВ в різних містах: Павлоград, Мелітополь, Донецьк та с. Новобогданівка, демобілізувався в званні капітана і 5 років цивільного життя працював в приватних охоронних структурах.

Коли почалися події на Сході, не роздумуючи пішов до військкомату і в кінці березня 2014року призвався.Тоді був створений 23-й Запорізький батальйон територіальної оборони «Хортиця» і командиром 2-ї роти став син. Протягом місяця проходили злагодження на полігоні «Близнеці» під Запоріжжям і в кінці квітня батальйон двинув на Схід: спочатку на блокпости під Куйбишево, Розівку, Маріуполь. Коли 24 серпня почалося сторження російських військ, то 5 вересня під с. Комінтернове батальйон прийняв бій. Під час вибуху боєзапасу син отримав контузію.  Пізніше за цей бій Дмитро був нагороджений орденом Б . Хмельницького  ІІІ ступеня, який вручив президент Петро Порошенко в Києві. Під час цього бою загинули п’ятеро бійців батальйону.

В кінці листопада 2014 р. батальйон вивели на ротацію, потім знову - на Донбас. Після року служби – демобілізація, але син підписав контракт на продовження служби. Зараз наш син – майор,  комбат 23-го окремого мотопіхотного батальйону.

Зараз 23-й окремий мотопіхотний батальйон входить до складу новоствореної 56 окремої механізованої бригади ЗС України. Тепер у особовому складі батальйону відмобілізовані бійці зі всієї України.  Цей батальйон  займає позиції між Маріуполем і Волновахою, тримають свій участок фронту,щоб не пустити «нечисть» далі по Україні. Щоб ми з вами мирно жили, не ховаючись по підвалах без світла і тепла, щоб не гинули люди і не руйнувалися будинки.

В грудні 2015 року батальйон успішно форсував річку Кальміусі зайняв селища Піщевик і Павлопіль в сірій зоні.

Влітку 2015 Дмитро вступив до Київської Академії Збройних сил України на заочне відділення.

А ми, чим можемо, допомагаємо батальйону. Починаючи з квітня 2014 року я стала передавати передачі синові і бійцям 2-ї роти, спочатку на блокпости , а потім і на фронт. Далі підключилась Ольга Іванівна Дегтяренко – організувала підприємців ринку, виставили скриньки для збору коштів, розширили розміри допомоги. Ольга Іванівна, в силу своїх організаторських здібностей і активної патріотичної позиції стала «Добрим Янголом»23-го батальйону. Неодноразово син дякував їй за допомогу від імені бійців і командування по телефону. Після того як пізніше була створена волонтерська група(ВГ) «Оріхів-армії», ми змогли допомогти усім нашим землякам в зоні АТО та іншим воякам.

Велике спасибі всім Вам – учням гімназії, за листи, малюнки, книги, подарунки – все що ви зібрали для воїнів АТО, а ми доправляли на фронт. Безмежна подяка вашим вчителям, які виховують вас такими патріотами, вчать любити нашу Україну. Ще Бісмарк сказав, що війну виграють не гармати , а проста сільська вчителька.

Вірш В. Баранова «До українців».

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми, українці, забули, що ми — українці?

І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є у нас дума, як ще од Байди нам в’ється,

І що ми на Вкраїні — таки український народ,

А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.

І що хміль наш — у пісні, а не у барилах вина,

І що щедрість — в серцях, а не в магазинних вітринах.

І що є у нас мова, і що українська вона,

Без якої наш край — територія, а не Вкраїна.

Я до себе кажу і до кожного з вас: — Говори!

Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!

Запитаймо у себе: відколи, з якої пори

Почали українці себе у собі забувати?

Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,

У якому свідомості нашій збагнути незмога,

Чом солодшим од меду нам видався чад забуття

Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога?

Українці мої! То вкраїнці ми з вами — чи як?

Чи в «моголах» і вмерти судила нам доля пихата?

Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,

Що розцвів нам у душах смиренністю «меншого брата»?

Українці мої! Як гірчать мені власні слова…

Знаю добре, що й вам вони теж — не солодкі гостинці.

Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,

Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.

Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.

Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.

Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,

Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?..

Дякуємо вам за увагу. Вам жити в Україні – єдиній соборній державі, прекрасній і незалежній!

 

Нагороди комбата 23-го окремого мотопіхотного батальйону 56ої окремої механізованої бригади ЗС України майора Герасименко Д.Д. (Слайд 30)

  1.                Медаль «Захисникам Батьківщини – є така професія»
  2.                Медаль «Учасник бойових дій»
  3.                Медаль пошани захиснику Маріуполя «Відстояли-перемогли»
  4.                Медаль сектора «М»АТО: «За оборону Маріуполя»
  5.                «Ветеран війни - учасник бойових дій»
  6.                «Учасник АТО»
  7.                «За розвиток Запорізького краю»
  8.                Орден «Б.Хмельницького ІІІ ступеня»
  9.                Орден «За вірність присязі»
  10.            Відзнака Міністерства Оборони «Знак пошани Міністерства Оборони України»
  11.            Відзнака Начальника Генерального штабу «Слава і честь»
  12.            Відзнака учаснику АТО «За вільну Україну»

 

Учні задають питання.

  1.                Чи мріяв ваш син Дмитро у дитинстві бути військовим?
  2.                Дмитро Іванович, А ким ви мріяли стати? Чи здійснилася ваша мрія?
  3.                Що надихнуло вашого сина знову стати студентом?

 

Ведучий 2: У 2015-2016 н.р. пошукові групи 9-А класу взяли участь в обласному заочному конкурсі пошукових робіт «Сила, мужність, честь» у номінації «Військові та цивільні будні героїв-земляків»,  виготовили інформаційні буклети про воїнів АТО та посіли ІІІ місце.

( Презентація буклету 9- А класу, гімназисти дарують буклет батькам Дмитра).

 

Ведучий 1: Все більше людей долучається до волонтерської справи, все більше молоді свій вільний час віддає іншим. Хто ж такі волонтери? (Слайд 31)

(Учень читає вірш Галини Гайвась «Волонтер»)

Посланцями від Бога сьогодні

Є мільйон добровільних людей.

І без них ми були б в безодні,

Все на плечах твоїх, ВОЛОНТЕР,

Ти солдату знайшов черевики,

Каску, ліки, бронежилет.

Він" спасибі“ промовив велике.

Ти готовий знайти й кулемет.

І шукаєш, шукаєш, шукаєш...

Все, що треба для наших солдат.

Відпочинку ніколи не знаєш.

Ти, як ангел, то дух, то птах.

Від утоми складаєш крила

І питаєш у Бога: “За що? “

Десь на тата чекає дитина.

ВОЛОНТЕР, як не ти, то хто?

Піднімайся, прошу, мій друже,

Бог не лишить тебе в біді.

Ти потрібен нам, дуже - дуже,

Нашим хлопцям і нашій землі…

 

Ведучий 2: Випускниця нашої гімназії, а сьогодні волонтер Ольга Іванівна Дегтяренко  часто буває  в гімназії. І сьогодні вона з нами. (Слайд 32) Запрошуємо Вас , Ольго Іванівно, до слова. (виступ)

 

Питання учнів.

  1.                Що надихнуло вас бути волонтером?
  2.                Чи підтримує сім’я Ваш альтруїзм?
  3.                Яка частина населення Оріхівщини підтримує волонтерський рух?

 

 

Презентація книги «Вірш солдату». (Слайд 34)

Ведучий 1: Уже готується до друку друга збірка і наша гімназистка Маланіна Ксенія  теж написала свій вірш, який ми сподіваємось увійде до цієї збірки. Вірш називається «Подяка захиснику.»

 (Ксенія читає вірш).

Подяка

Ви – у серці українці і в душі патріоти,

Ви – справжні герої, ви дужі й сміливі,

Готові боротися за Україну,

За неньку нашу,

І вам нічого не страшно…

 

Дякую вам, воїни АТО,

За те, що несете мир і тепло.

Дякую вам, воїни сміливі,

За те, що за нас свою кров пролили.

 

Учениця: Шановні Тамаро Іванівно і Дмитро Івановичу! Просимо вас передати Дмитру  не лише подяку, а й речі, які зібрали гімназисти 9-х класів. Від щирого серця прийміть їх.

Ведучий 2: Ось і завершується наша зустріч. Дякуємо за увагу. (гімназисти вручають квіти волонтерам)

Звучить пісня Катерини Бужинської «Солдат України»

 

 

 

 

 

 

 

C:\Users\Администратор\Desktop\22.01\IMG_2449.JPG

C:\Users\Администратор\Desktop\22.01\IMG_2469.JPG

 

 

 

 

 

 

 

C:\Users\Администратор\Desktop\22.01\IMG_2490.JPG

 

 

 

 

C:\Users\Администратор\Desktop\22.01\IMG_2494.JPG

 

 

 

 

 

 

C:\Users\Администратор\Desktop\22.01\IMG_2505.JPG

 

 

 

 

 

 

C:\Users\Администратор\Desktop\22.01\IMG_2507.JPG

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Славні захисники суверенності України

Номер слайду 2

Номер слайду 3

День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель. Соборність України - основа державності!

Номер слайду 4

Для українського народу, віками позбавленого своєї власної державності та розірваного на частини між сусідніми країнами, дана проблема завжди була особливо болючою і неймовірно складною. Соборність для України – це єдність багатоманітності, об’єднання навколо спільного стрижня, яким є українська державність, українська ідентичність.

Номер слайду 5

1 грудня 1918 р. у Фастові був підписаний “Передвступний договір” про об’єднання УНР і ЗУНР, у якому було заявлено про непохитний намір в найкоротший строк створити єдину державу. 3 січня 1919 року Національна Рада УНР у місті Станіславі (Івано-Франківськ) схвалила закон про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Наддніпрянською Українською Народною Республікою в Народну Республіку.

Номер слайду 6

Проголошення злуки було призначено на 12:00 годину 22 січня 1919 року, тобто першу річницю проголошення четвертого універсалу про повну незалежність України. Проголошення Акту Злуки українських земель на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 р. Знято з дзвіниці Софійського собору, на горизонті видно ще не зруйнований більшовиками Михайлівський Золотоверхий

Номер слайду 7

22 січня було проголошено всенародним і державним святом. Київ був прикрашений національними синьо-жовтими прапорами, гербами. О 9:00 годині ранку в усіх церквах відправляли богослужіння. Урочисте проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 р.

Номер слайду 8

Номер слайду 9

Дмитро Герасименко

Номер слайду 10

Номер слайду 11

Шкільні роки — це завжди дуже яскраві події в житті кожної людини.

Номер слайду 12

Номер слайду 13

Ось він і прийшов останній шкільний рік!

Номер слайду 14

Служба у Внутрішніх військах МВС

Номер слайду 15

Дмитро дає присягу

Номер слайду 16

Номер слайду 17

Солдат внутрішніх військ мвс

Номер слайду 18

Дмитро в казармі

Номер слайду 19

Щасливий той, хто щасливий у себе вдома.

Номер слайду 20

Дмитро з родиною

Номер слайду 21

Любов до своїх батьків: матері і батька - це найвище почуття.

Номер слайду 22

Воїне, лицарю славний, Ти зброю тримаєш в руках, Щоб на нашу країну-державу Злий не позарився враг. Будь мужній і будь достойний Ти слави своїх батьків, Відважний вкраїнський воїне, Нащадку славних віків.

Номер слайду 23

комбат 23-го окремого мотопіхотного батальйону

Номер слайду 24

З військослужбовцями 2-ої роти 23-го окремого мотопіхотного батальйону

Номер слайду 25

 Любов до мами - найголовніше в нашому житті!

Номер слайду 26

Я дякую Богу За доброго, вірного тата.

Номер слайду 27

Дмитро та Ольга Іванівна

Номер слайду 28

Дмитро з батьками та Ольгою Іванівною

Номер слайду 29

Майор, комбат 23 ОМПБ Герасименко. Дмитро Дмитрович

Номер слайду 30

Нагороди комбата 23-го окремого мотопіхотного батальйону 56ої окремої механізованої бригади ЗС України майора Герасименка Д. Д. Медаль «Захисникам Батьківщини – є така професія»Медаль «Учасник бойових дій»Медаль пошани захиснику Маріуполя «Відстояли-перемогли»Медаль сектора «М» АТО: «За оборону Маріуполя»«Ветеран війни - учасник бойових дій»«Учасник АТО»«За розвиток Запорізького краю»Орден «Б. Хмельницького ІІІ ступеня»Орден «За вірність присязі»Відзнака Міністерства Оборони «Знак пошани Міністерства Оборони України»Відзнака Начальника Генерального штабу «Слава і честь»Відзнака учаснику АТО «За вільну Україну»

Номер слайду 31

Волонтери – люди доброї волі

Номер слайду 32

Тамара Іванівна та Ольга іванівна

Номер слайду 33

Номер слайду 34

Номер слайду 35

zip
Додано
28 жовтня 2020
Переглядів
138
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку