Виховний захыд "Тепло долонь і серця даруємо захисникам України"

         Тема: Тепло долонь і серця даруємо захисникам України.

Мета розробки формувати  в учнів особистісні якості громадянина – патріота України, захисника Вітчизни на основі національних, культурно – історичних і військових традицій; зберегти в  пам'яті про військову славу України, її героїв, виховувати  патріотів рідної держави, почуття любові до Батьківщини, гордості за свою країну.

Обладнання: відеофільми, мультимедійна презентація.

Хід уроку

 

Вед.: Доброго дня, дорогі тати, мами, учні, гості! Доброго та мирного неба над головою у цей святковий день. Осінь. Пора радості та смутку, пора спокою і тривог, найбагатша, найщедріша пора. Свічками запалахкотіли берези, вбралися в золоті шати красені-клени, а осокори вже скинули своє золотисте вбрання. ( слайд1)

Вед.: Тихі, мрійливі, зажурені стоять ці осінні дні. Земля переливається всіма відтінками золота, а над нею синє, чисте, бездонне небо. І здається, ніби це знову, вже вкотре, прийшла до нас Прекрасна Діва Марія і знову розкинула над нами свій небесно-синій омофор - покров, щоб  захистити нас.

Вед.: І здається, що ввібрала ця осінь всю красу, всю непорочність, все щастя і горе Тієї, що віддала Сина Свого на поталу людям, Тієї, що стояла біля Його хреста і кров'ю вмивалося її серце. Тієї, яка, незважаючи на все заподіяне їй людьми лихо, стала їх найпершою захисницею, Тією, до кого ми звертаємось у своїх молитвах: Пресвята Богородице спаси нас! Матінко Свята зглянься над нашим народом захисти від наступу ворожої навали. 14 жовтня – величний і багатий на свята день. Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв’язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу. ( слайд2)

Вед.: 14 жовтня -  церквами східного обряду   відзначається Покрова Пресвятої Богородиці. Походження свята пов’язане із легендою про захист Богородицею своїм покровом Константинополя.  Цей день обрали не випадково. Споконвіків на свято Покрови наші пращури вшановували воїнів-захисників. Традиція ця дуже давня і походить ще з часів Київської Русі. Козаки вважали Покрову своєю заступницею, за що отримало другу назву – Козацька Покрова. На свято Покрови козаки проводили ради, на яких вибирали нового гетьмана або членів старшини.

Вед.: Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків. Це свято було храмовим, адже у центрі козацької твердині завжди стояла Покровська церква. Вона була священною для кожного січовика – від її порога вони вирушали на захист рідної землі і з подякою за порятунок поверталися до неї після походів. Саме на свято Покрови козаки проводили свої ради, на яких вибирали нового гетьмана або кошового отамана.  

Вед.:   Служити в козацькому війську вважалось в народі найпочеснішою справою, навіть ті матері, що в звичайний час благали синів не ходити на Запорожжя, під час великого Походу відряджали дітей у військо… і чекали.

Вед.: Оберігає Пресвята Богородиця і теперішніх оборонців державних кордонів. Вони разом з усією країною прохають у Всевишнього миру для України. З такими молитвами 14 жовтня, у велике православне свято, звертатимуться до Господа і священнослужителі та віряни кожного храму. ( слайд3)

 

 

Вед.: Через шанобливе ставлення українського козацтва свято у свідомості народу почало асоціюватися з такими поняттями, як військова честь, звитяга, мужність, захист кордонів і рідної землі, побратимство. У ХХ столітті козацькі традиції найяскравіше наслідувала Українська повстанська армія.  Символічним днем утворення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. І ось у цьому році минає 75 років з часу  створення УПА.

Вед.:   І сьогодні ми зібралися, щоб засвідчити свою повагу всім, хто носить військову форму і відзначити свято – День захисника України, привітати чоловіків, які захищають спокій наших домівок, здатних завжди підставити своє сильне плече чарівній половині людства.

Вед.:  День Захисника України - це мужності й геройства свято. І ми вклоняємося тим, хто нині з автоматом нам спокій береже і захищає мене і маму, і сестру, і брата, велику нашу всю родину – рідну, вільну Україну.

Вед.: Ми щасливі, що народилися й живемо на чудовій, мальовничій землі. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, відчуваємо поклик рідної землі.

Вед.: Хоч зараз важко нам, і не спокійно у нашому домі, але вже не раз доведено, що наша дружня сім'я – український народ, здолає всі перешкоди.

 

Учень . Ніхто не здолає твій дух і свободу

Козацькому роду тримать булаву,

Міцній, Україно, для щастя народу.

Для вірних нащадків на славу живи!

 

Вед.:  З 2014 року, саме на Покрову Пресвятої Богородиці  Президент України Петро Порошенко у своєму виступі під час військового параду в Києві 24 серпня 2014 року відзначив:

      « ….Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої! »  — 14 жовтня – День захисника України. ( слайд4,5)

Вед.: Свято встановлене 14 жовтня 2014 р. указом Президента України Петра Порошенка з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві. . День захисника України — свято не тільки військових. Це свято нескорених, свідомих громадян, які вболівають за долю нашої країни, день усіх небайдужих, які своєю професійною діяльністю, сумлінною працею, волонтерською роботою забезпечують Україні захист — економічний, гуманітарний, інформаційний. ( слайд 6)

Виконується пісня «Це моя Україна»

 

 

Учень:  Зродились ми великої години
З пожеж війни і з полум’я вогнів.
Плекав нас біль по втраті України,
Кормив нас гніт і гнів на ворогів.

 

Учень : Доволі нам руїни і незгоди,
Не сміє брат на брата йти у бій,
Під синьо-жовтим прапором свободи
З’єднаймо  весь великий нарід свій.

Учень : Велику правду для усіх єдину,
Наш гордий клич народові несе:
Батьківщині будь вірний до загину,
Нам Україна вище понад все!

 

Учень :  Не хочемо ні слави, ні заплати,
Заплатою нам розкіш боротьби,
Солодше нам у бою умирати,
Як жити в путах, мов німі раби.

Учень : Веде нас в бій борців упавших слава,
Для нас закон найвищий та наказ –
Соборна Українська Держава,
Вільна, міцна, від Тиси до Карпат!

Вед.: Все починається з малого… З маленького, але такого важливого – з любові. Любові до матері( слайд7), малої батьківщини ( слайд8), традицій, історії і Батьківщини. Ми – українці! І ми цим пишаємось. У нас духовно багата держава. Ми співучі, щедрі, розумні, віддані, рішучі… Будь-яка країна розсиплеться на попіл, якщо її громадян не об’єднує прихильність до землі, на якій вони живуть. Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому це святий обов'язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами. Виконуючи цей почесний обов'язок, ідуть юнаки служити в армію, щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів. Сьогодні ми - молодь Дубна, хочемо всьому світу продемонструвати нашу позицію, розповісти про наші мрії і сподівання і виразити нашу підтримку воїнам збройних сил України. Ми проводимо наш захід з метою підтримати армію, учасників АТО з Дубна і Дубенщини, і всіх воїнів незалежної України. Нехай пісні, які лунатимуть у цьому залі, обеззброять ворогів і подарують вам, наші шановні глядачі натхнення. Нехай ця пам’ятна зустріч  доторкнеться ваших сердець, а почуте ввіллється у ваші душі! День захисника України - це свято, яке  є направду всенародним, бо захисниками України є учасники національно-визвольних рухів ХХ століття, учасники Революції гідності( слайд9), добровольці і військові, волонтери, діти і дорослі — всі ті,хто в різний спосіб наближають перемогу над російськими загарбниками.

Відео  К. Бужинська « Ти солдат України»

Учень: А на моїй землі іде війна…

Стріляють танки і ревуть гармати…

Сповита горем, в чорному вбранні,

Сльозами вмилась не одна вже мати.

 

Учень: Найкращі з кращих падають від куль,

Грудьми своїми землю прикривають.

Сумним набатом в селах і містах

Звучать слова: „ Герої не вмирають!”

Учень: Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Учень: Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

 

Учень:Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

 

Вед.: На Донеччині  і Луганщині на превеликий жаль гинуть наші патріоти - добровольці  та  воїни української армії. Серед загиблих, на жаль,  є і воїни з нашого міста та району.  

      Петро Накидалюк ( слайд10) - уродженець Плоски. 24 роки. Вихованець Дубенської спортшколи, кандидат в майстри спорту України з армреслінгу. Танкіст 17 танкової бригади. Загинув 11 березня у с.Піски на Донеччині.

       Герасимчук  Леонід  Данилович ( слайд11) - народився 7 серпня 1981 року у селі Майдан Дубенського району.  Навчався у місцевій школі,   у  2000 році закінчив Мирогощанський аграрний коледж. Після закінчення коледжу був призваний на строкову службу. А уже з 2007 року проходив службу за контрактом у військовій частині А-1519 Збройних Сил України.

       Кочетов Сергій Вікторович ( слайд12)  - народився в смт. Смига Дубенського району. Був єдиним сином у сім’ї. Навчався у Смизькій ЗОШ І-ІІІ ступенів, яку закінчив у 2003 році.

      Гуменюк  Микола Олександрович ( слайд13)  - народився 23.05.1993 в  с. Птича,   Дубенського району.

      Напрієнко Дмитро Віталійович ( слайд14) – дубенчанин  24 роки. Відомий під позивним «Араміс». Діма добровольцем пішов на фронт. Героїчно воював під Донецьком. Про його подвиги неодноразово писав часопис «Дзеркало плюс». Останнє інтерв’ю Дмитра вийшло 22 жовтня під назвою «Снайпери полюють на Героїв». Тоді він зустрівся у редакції зі Звіробоєм, і вони вдвох спільно давали інтерв’ю. Багато читачів пам’ятають їхню спільну світлину на першій сторінці газети. Був кулеметником, а незадовго до смерті став снайпером мотопіхотного взводу і мотопіхотної роти в/ч пп В0116. 1 грудня біля Красногорівки серце Героя назавжди перестало битись.

    Романович Олег Романович( слайд15) - дубенчанин 33 роки. До лав Збройних сил України був призваний по частковій мобілізації у березні 2015 року. Служив командиром міномету третього механізованого батальйону. 17 листопада поблизу міста Мар’їнка Донецької області військовий отримав несумісне з життям вогнепальне поранення. У нього залишилися батьки, дружина та донька.

     Швець Сергій  Олександрович( слайд16) – дубенчанин  39 років. Солдат батальйону «Горинь». 13 травня 2015 року пішов добровольцем на фронт. Служив у батальйоні територіальної оборони «Горинь». Загинув 25 червня під селищем Луганське  Донецької області від серцевого нападу в бойовій ситуації, перебуваючи під обстрілом.

    Данілов Едуард Веніамінович( слайд17) - дубенчанин 45 років. Вертолітний технік. Пішов з життя 19 серпня 2014.

     Момотюк Дмитро  - з с.Берег. 23 роки. Боєць 51-ї окремої механізованої бригади. Загинув у день незалежності 24 серпня 2014 в бою за Іловайськ.

    Петренюк Володимир - з с.Судобичі Дубенського району. Загинув 2014 року у зоні АТО.

  Вед.:  ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЯМ! Будьмо достойні їхньої пам’яті! Їхні душі дивляться  

    на нас з небес. Живімо гідно, щоб не осоромитися перед тими, хто викупив нам життя  

ціною власного. У День захисника Вітчизни, ми не повинні забувати тих, хто відвойовував і віддав життя за наше світле майбутнє. Герої Небесної сотні та герої АТО з Рівненщини, які віддали своє життя за Батьківщину, достойні того, щоб пам'ять про них залишилася жити для майбутніх поколінь.

 

Вед.: Схилімо голови низько перед пам’яттю і подвигом славних синів України – героїв  

   УПА, героїв небесної сотні і героїв АТО і промовмо молитву за  душі загиблих. (слайд18)

   ( Запалити свічку)

                 Без імен
Нам невідомі всіх їх імена,
Хто їх чекає, хто за ними плаче,
Де їхній дім, як їм болить війна,
Яке в них серце - щире чи терпляче.
Як страшно їм, коли усе горить,
Коли руїни, смерть перед очима,
І як в бою важлива кожна мить,
Які в них білі крила за плечима.
Нам невідомі мрії й здобуття,
Всі їхні рани, всі слова прощання,
Вони - солдати, що кладуть життя,
Заради нас і мирного світання.
І без імен помолимось за них,
За трошки вдачі світлої, простої.
В час зрад страшних і втрат таких гірких,

І без імен вони для нас герої.

Вед.: Вшануймо пам'ять хвилиною мовчання. (слайд19)

   ( Запалити свічку)

 

Хвилина мовчання  «Пливе кача»

 

Учень :Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

    Учень :Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.

    Учень :Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-

    Учень :Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

    Учень: Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

    Учень :Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

    Учень :Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…

    Учень :Є в місцях невідомих невідомі останки.

    Учень : Є в лісах, є у горах, і є під горою –

    Учень :Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

    Учень :Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Разом : Хай відомими стануть всі герої безвісні. ( слайд20)

 

Виконується пісня «Я ненавиджу війну»

 

Вед.: Достойними нащадками Української повстанської армії є сьогоднішня молодь(слайд 21) яка вже має право називатися захисниками України, бо брала активну участь у Революції гідності,  допомагає і підтримує українську армію з початку війни з російськими загарбниками на сході.

Вед. : І сьогодні у  нас в гостях  тато Ватрас Анастасії і Пекарус Юліани.

Учень : Одна від Заходу й до Сходу, володарка земель і вод – ( слайд22)

Ніхто не ділить хай народу, бо не поділиться народ.

 

Учень : Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно, бо ти на світі в нас одна.

 

Учень : Десь там, за далекими ланами літ,

Де в травах дитинства стежина,

Стоїть біля батьківських сивих воріт

Калина, червона калина. ( слайд23)

Вона проводжла синів на війну,

Гілля до шинелі тулила.

Не знала в розлуці спокою і сну

Калина, червона калина.

Учень .:  Люблю твої ліси, струмки, джерельця

І все – усе, що є в моїм краю!

Тепло долонь і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю!

 

Учень :  У цім краю з любові терпне серце,

Тривога світла доторка плеча.

Тут синім оком золоте озерце

Проводить в даль скороминучий час.

Вед.: Пам'ять - одна з найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна забувати своїх батьків, так не можна забувати свій народ та його історію. Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати землі нашої, бо це -  першооснова. З неї ми вийшли, до неї ми і прийдемо, людина не може називатися людиною, якщо вона не має ні мови, ні пісні, ні пам'яті, ні роду. Пам’ятаймо про це.

Учень:  Згаси, о Боже, між братами чвари

Спаси і збережи від нових бід

Щоб не зростали знову яничари,

Щоб в славі процвітав козацький рід.

Учень :  Не повтори смертельних днів кривавих

Для нинішніх й прийдешніх поколінь

Даруй нам волю, щастя і державу

На многії літа даруй…Амінь

 

Учень :  Люблю тебе, Вітчизна, мила Україна,

Бо щастя жити ти мені дала,

Для мене ти одна і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла. ( слайд24)

Учень:  Моя Україно, народ мій коханий,

Брати - українці, мої земляки!

Здоров'я і щастя вам, рідні краяни,

Добробуту, миру на довгі роки!

 

Учень :  Єднаймося, браття! Хай чиста іскрина

Запалить любов’ю гарячі серця,

Й піснями наповниться вся Україна

Від щастя, якому не буде кінця!

 

Вед.: Наша зустріч добігає кінця. Якщо ми, ніби за цеглинкою цеглинку, будуватимемо наш храм людської душі, не будемо байдужими та черствими, будемо патріотами своєї Батьківщини то будемо гідними називатися українцями!

     Хай назавжди поселяться в наших сім’ях Любов, Повага, Статок. І той місточок доброти і любові між батьками і дітьми ніколи не переривається. Щастя, добра та миру нам усім! Дякуємо  за увагу!

 

Пісня « Мир над Україною»