ВИКОРИСТАННЯ ІКТ У РОБОТІ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради

 

Відділ перепідготовки та підвищення кваліфікації

педагогічних та науково-педагогічних працівників

 

 

ВИПУСКНА РОБОТА

 

на тему «ВИКОРИСТАННЯ ІКТ У РОБОТІ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ»

вид випускної роботи: творча робота (доповідь)

 

Виконала:

слухач курсів підвищення кваліфікації для вчителів початкових класів закладів освіти всіх типів

(кваліфікація)

(17.01.2022 – 28.01.2022)

термін

заступник директора з ВНР

посада

Запорізька гімназія №39

 Запорізької міської ради

повна назва закладу (без скорочень)

Рожкова Наталія Станіславівна

ПІБ

 

Керівник: Панов Костянтин,

доктор психологічних наук, доцент 

 

  

Запоріжжя 2021

 

ПЛАН

1.               Вступ. Інформаційно-комунікаційні технології підтримки інклюзивного навчання.
2.               Особливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні та вихованні дітей із особливими потребами.
3.               Засоби інформаційно-комунікативних технологій, що застосовуються в системі освіти.
4.               Рекомендації щодо впровадження ІКТ в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.
5.               Список літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ. Інформаційно-комунікаційні технології підтримки інклюзивного навчання.

Нові можливості цифрової інклюзії, пошук рішень для людей з особливими потребами з використанням ІКТ та налагодження соціального партнерства для розвитку екосистеми альтернативної та додаткової комунікації розглядаються сьогодні на державному рівні.  Головними цілями сьогодення держава визначає:

• розвиток у суспільстві культури підтримки дітей з ООП;
• забезпечення доступу до інструментів альтернативної додаткової комунікації усіх зацікавлених сторін, а не лише родин та освітян, які залучені до процесу реабілітації ментального здоров’я.

Завдяки сучасним технологіям сьогодні існує багато способів, як можна допомогти здобувачам освіти з особливими освітніми потребами адаптуватися до викликів та проблем, пов’язаних з їхнім станом:  спілкуватися, навчатися, розвивати таланти та повноцінно жити.

Міністерством світи і науки України вже розроблено проєкт Порядку забезпечення допоміжними засобами для навчання осіб з ООП у закладах та установах освіти, а також проєкт Наказу, яким передбачено включення до Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку осіб з ООП (зокрема осіб з розладами аутичного спектра), призначених для забезпечення альтернативної та додаткової комунікації.

Сучасний період розвитку суспільства характеризується сильним впливом на нього інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які проникають в усі сфери людської діяльності.

Зараз в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий інформаційно-освітній простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу, пов'язаними із внесенням коректив у зміст технологій навчання, які повинні бути  адекватними сучасним технічним можливостям і сприяти гармонійному входженню дитини в інформаційне суспільство.  

Особливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні та вихованні дітей із особливими потребами

Одним з найважливіших напрямів корекційно-розвивальної роботи є формування уявлень про навколишній світ. Поліпшення якості таких уявлень одна з передумов успішної соціалізації. Можливі кілька шляхів їх удосконалення:

1. Розширювати знання про навколишнє середовище, подаючи їх в такий спосіб, щоб активізувати розумові операції;

2. Використовувати для формування уявлень інформаційні технології.

На допомогу педагогам приходять інформаційно-комунікаційні технології.

Інформаційні технології відкривають нові, ще малодосліджені технологічні варіанти навчання, пов'язані з унікальними можливостями сучасних комп'ютерів. Практика показує, що комп'ютерні програми мають чимало переваг перед традиційними методами навчання. Вони забезпечують:

• велику інформаційну ємність (що дозволяє уявити інформаційну модель у різних контекстах та комунікативних ситуаціях);

• інтенсифікацію самостійної роботи кожного учня – підвищується працездатність, активізується пізнавальна діяльність;

• створення комунікативної ситуації, особистісно значимої для кожної дитини – мотивування важких для дитини видів діяльності;

• створення сприятливого психологічного клімату;

• врахування вікових особливостей учнів під час оволодіння ними різними мовними моделями та структурами;

• якісну індивідуалізацію (у тому числі і в рамках групового навчання), яка полягає в індивідуальному темпі та кількості повторень;

• можливість візуалізації прихованих від безпосереднього спостереження явищ процесів та закономірностей;

• зміна ситуації взаємодії «вчитель-учень»: ситуація змінюється на «вчитель-учень-комп'ютер», відбувається зміна акценту взаємодії;

• насичення навчання продуктивними видами діяльності: порівняння, класифікація, конструювання, прогнозування.

Застосування в корекційно-освітньому процесі спеціалізованих комп'ютерних технологій, що враховують закономірності та особливості розвитку дітей з ООП, дозволяють підвищити ефективність корекційного навчання, подолати порушення вищих психічних функцій, попередити виникнення вторинних розладів писемного мовлення, а, отже, знизити ризик соціальної дезадаптації школярів.

У сучасному розумінні інформаційні технології навчання  - це педагогічна технологія, що використовує спеціальні способи, програмні та технічні засоби (кіно, аудіо- та відеозасоби, комп'ютери, телекомунікаційні мережі) для роботи з інформацією.

Головна мета інформатизації освіти полягає «у підготовці учнів до повноцінної та ефективної участі в побутовій, громадській сферах життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Засоби інформаційно-комунікативних технологій, що застосовуються в системі освіти

Всі засоби інформаційно-комунікативних технологій, що застосовуються в системі освіти, можна поділити на два типи: апаратні та програмні.

Програмні засоби – сукупність програм, що використовуються під час реалізації сучасних інформаційних технологій на персональних комп'ютерах. Наприклад, щоб показати дітям відеофільм на 10-20 хвилин, ми використовуємо програму монтажу фільмів, за допомогою якої з 2-3х фільмів тривалістю в загальній сумі понад 3 години ми вирізаємо потрібні фрагменти, об'єднуємо їх та записуємо.

Апаратні засоби:

1. Комп'ютер - універсальний пристрій обробки інформації, оскільки комп'ютер було винайдено для посилення можливостей розумової роботи людини, тобто роботи з інформацією.

2. Принтер та сканер.

3. Пристрої для введення текстової інформації та маніпулювання екранними об'єктами – клавіатура та миша.

4. Пристрої для запису (введення) візуальної та звукової інформації (сканер, фотоапарат, відеокамера, аудіо- та відеомагнітофон) дають можливість безпосередньо включати у навчальний процес інформаційні образи навколишнього світу.

Як це можна зробити?

За основу можна взяти уявлення з теорії Л.С. Виготського про те, що життєвий досвід самої дитини є єдино надійною основою розвитку її уявлень про світ.

Для цього бажано вести фото- та відеозйомки не лише різних заходів, що проходять в закладі освіти, виїздів дітей за його межі, а й звичайних буденних днів у різні сезони.

Задум у тому, щоб забезпечити розвиток поглядів на світ з допомогою поглиблення аналізу вже знайомих образних картин дійсності, практично освоєних дітьми.

Накопичений фото- та відеоматеріал включається в мультимедійні презентації.

5. Локальна та глобальна мережі дозволяють більш ефективно використовувати наявні інформаційні, технічні та тимчасові (людські) ресурси, що забезпечують загальний доступ до глобальної інформаційної мережі. Локальні мережі – мережі комп'ютерів, зосереджених на невеликий території. Якщо одному співробітнику знадобилася інформація, яка зберігається на іншому комп'ютері, а він зараз зайнятий, то завжди можна скористатися локальною мережею, за допомогою якої зі свого комп'ютера можна знайти і скопіювати інформацію з будь-якого іншого комп'ютера, підключеного до локальної мережі. Глобальна мережа – мережа, яка об'єднує територіально розосереджені комп'ютери, які можуть бути у різних містах і навіть країнах. Найбільша глобальна мережа – це Інтернет. Інтернет є найбільшим джерелом будь-якого виду інформації. Ми широко використовуємо можливості Інтернету: знаходимо та роздруковуємо тексти для читання, фотографії, ілюстрації, завантажуємо відеофільми тощо.

6. Мультимедіа - проектор підвищує рівень наочності у роботі вчителя, і навіть можливість представляти учням результати своєї роботи всьому класу. Мультимедіа – сукупність всіх видів інформації (графічної, звукової, відео).

Мультимедіа-проектор надає неоціненну допомогу вчителю інформатики. Найчастіше необхідно всьому класу пояснити та показати послідовність операцій, які діти надалі виконуватимуть.

Візьмемо, наприклад, таку тему як «Дикі тварини». Як пояснити дитині з ООП, активне сприйняття якої порушено, а соціальний досвід вкрай бідний, що заєць менший за ведмедя? Предметні картинки часом неспроможні передати реального розміру тварин. Для цього ми використовуємо проектор. Найпростіше, що можна зробити, вивести на екран зображення, змінивши попередньо їх розмір.

Або як педагогу пояснити дітям, що існують такі природні зони та кліматичні пояси, як тропічний, полярний, пустельний; що на нашій планеті існує багато країн, кожна з яких має свою культуру, свої пам'ятки? Або як розповісти про мешканців морів та океанів; чи про такі природні явища, як виверження вулкана, повінь, ураган?

Можна, звичайно, показати кілька сюжетних картинок, але багато хто з них не відображає навіть реального розміру об'єктів. А головне, вони не відображають об'єкти та явища у русі, розвитку, у своєму звучанні. На допомогу педагогові знову ж таки приходять сучасні засоби інформаційних технологій: мультимедіа-проектор, комп'ютер, проекційний екран, музичний центр. Застосування відеофільмів і мультимедіа технологій дають дітям більш повну, достовірну інформацію про явища і процеси, що вивчаються, а також дають можливість підвищити ступінь активності дітей і залучають до процесу сприйняття інформації більшість чуттєвих компонентів.

За такої форми подачі інформація представляється не статичною не озвученою картинкою, а динамічним відео-і звукорядом, що значно підвищує ефективність засвоєння матеріалу.

Наприклад, можна взяти за правило 2-3 рази на місяць проводити мультимедійні презентації за матеріалами найважчих для сприйняття дітей лексичних тем, присвячених державним святам, шкільним подіям або подіям державного та світового масштабу.

Згодом у комп'ютерному класі створюється відеотека, яка постійно поповнюється. Будь-яка тема стає цікава дітям, якщо матеріал представлений у фарбах, зі звуком та анімованими ефектами.

Проектор зручно використовувати і на масових заходах, коли діти стають активними учасниками та із задоволенням виконують завдання, які бачать на проекційному екрані, що значно підвищує емоційний стан. Також можна використовувати показ відео в режимі реального часу, коли діти бачать на проекційному екрані те, що в даний момент знімає на відеокамеру оператор.

Отже, інформаційні технології передбачають:

• роботу зі спеціалізованими комп'ютерними програмами для осіб з ООП;

• використання загальнорозвиваючих комп'ютерних ігор та програм у роботі з дітьми та підлітками, які мають ООП;

• оптимізацію процесу навчання дітей із ООП за допомогою інтерактивної дошки;

• застосування текстового редактора як розвиток самостійної письмової мови дітей з ООП;

• використання мультимедійних презентацій у навчанні дітей із ООП.

Мультимедійні презентації – це зручний та ефектний спосіб подання інформації за допомогою комп'ютерних програм. Він поєднує у собі динаміку, звук і зображення, тобто ті фактори, які найбільш довго утримують увагу дитини.

За даними досліджень людина запам'ятовує 20% почутого та 30% побаченого, і понад 50% того, що він бачить та чує одночасно.

Слайд шоу. Цей термін не відомий у звичній нам дефектології і використовується нами лише визначення конкретного виду роботи з дітьми. Познайомимося докладніше з цим видом роботи.

На певну тему набираються фото та відео матеріали та вишиковуються у певний логічно збудований сценарій. Це про слово "слайд", а тепер що мається на увазі під словом "шоу". Діти не пасивно сприймають інформацію, а самі безпосередньо беруть участь у показі: відповідають на підготовлені в сценарії питання, вирішують доступні логічні завдання. У показ включені і фотографії самих дітей на задану тему, що дуже важливо для розвитку їхньої емоційної зацікавленості та усвідомленості в тому, що вони самі є частиною навколишнього світу. Використання слайд-шоу можливе на різних етапах роботи з дітьми. Починаючи від створення мотиваційного компонента до закріплення отриманих уявлень та понять.

Застосування комп'ютерних слайдових презентацій в процесі навчання

дітей має наступні достоїнства:

- здійснення полісенсорного сприйняття матеріалу;

- можливість демонстрації різних об'єктів за допомогою мультимедійного

проектора і проекційного екрану в багаторазово збільшеному виді;

- об'єднання аудіо-, відео- і анімаційних ефектів в єдину презентацію сприяє компенсації об'єму інформації, що отримується дітьми з літератури;

- активізація зорових функцій, окомірних можливостей дитини;

 - комп'ютерні презентаційні слайд-фільми зручно використовувати для

виведення інформації у вигляді роздруків великим шрифтом на принтері як роздавальний матеріал для занять.

Діти з ООП засвоюють все нове дуже повільно, лише після багатьох повторень, швидко забувають сприйняте, тому використання «слайд-шоу» на етапі закріплення набуває особливого значення. Після проведених занять у групі діти приходять на чергове «Слайд-шоу», де їм пропонуються вже знайомі моделі із піктограм, перегляд фрагментів та завдання логічного характеру. Наприклад: «Вирішила я поїхати в Африку пустелю подивитися взимку. Що візьму з одягу? На екрані з'являється набір одягу. Діти обирають та відповідають на запитання «чому?».

Розвиток ставлення до цілісності картини світу – одне з завдань, вирішуваних з допомогою інформаційних технологій. Тому за допомогою комп'ютерних технологій ми самі вчимося і «монтуємо» навчальні фільми для дітей з особливими освітніми потребами, вибираючи зі звичайних фільмів природничого циклу головне, і, що дуже важливо, зрозуміле нашим дітям.

Сьогодні вже неможливо уявити життя відірваним від тих подій, які відбуваються в нашій країні чи світі. Діти дивляться телевізор, виїжджають у поїздки, ходять у походи. Найважливіші події країни та світу не проходять ними непоміченими. А як донести до них сенс того, що відбувається? І знову на допомогу нам приходить відомий вид роботи як «слайд-шоу». Наприклад, можна зробити традицією до кожного державного свята проводити «слайд-шоу», присвячене тій чи іншій події. Або, коли проходить спортивні змагання, цікаво організувати «слайд-шоу», де діти знайомляться з різними видами спорту, включеними до змагань, а паралельно йдуть фотографії з нашими дітьми, які грають у них. Наскільки важливо для наших дітей відчути здатність бути нарівні з іншими.

На уроках дизайну та технологій зручно використовувати проектну діяльність, яка дозволяє формувати базові компетентності дітей з ООП. Застосування цієї технології дає можливість учням працювати самостійно і на уроці, і в позаурочний час, розвивати свої здібності, проявляти лідерські якості. У школярів формується особиста відповідальність за свої знання та за включення їх у реальну діяльність.

Інформаційно-методичне забезпечення проектного навчання включає навчальну, довідкову та науково-популярну літературу, наочні посібники, зразки проектної діяльності, конструкторської та технічної документації, виставки виробів учнів.

Здобувачі освіти навчаються працювати з інформацією, систематизувати матеріал, демонструвати результати своєї діяльності. Включення елементів методу проектів у навчальний процес дає вчителю можливість урізноманітнити форми проведення занять, стимулювати творчість та розвивати мотиваційну сферу школярів.

Трудове навчання дозволяє успішно розвивати пізнавальну активність школярів через використання на уроках Інтернет-ресурсів, комп'ютерних презентацій та тестових технологій.

Залучити дитину до різних видів діяльності допомагає корекція порушених функцій через музику. Музика організовує дітей, заражає їх своїм настроєм. Музичне виховання спрямоване безпосередньо на розвиток основних рухів, сенсорних функцій (зорового та слухового сприйняття) та мовної діяльності.

Дистонічним дітям, у яких протягом дня відбувається різка зміна емоційного стану, потрібна стабілізуюча музика: спокійного характеру з акцентами, що повторюються через рівні інтервали, та з однаковим рівнем звучання.

Задоволення сенсомоторної потреби викликає в дитини інтерес до навколишнього світу, і навіть узагальнення музичного досвіду, активізацію емоційних реакцій дітей у музику, розвиток музично-ігрових імпровізацій в дітей із ДЦП.

Правильна організація навчання дає можливість запобігти навантаженню та втомі у школярів, а також допомагає дітям усвідомити важливість збереження здоров'я.

Педагогічно обґрунтоване й виважене використання ІКТ відкриває широкі можливості для покращення якості освіти дітей з особливими освітніми потребами, її доступності, сприяючи рівному доступу до освітніх послуг, плідній суспільній інтеграції на засадах інклюзивного підходу. При цьому необхідною умовою є готовність педагогічних працівників до розроблення інноваційних методів, оновлення існуючих підходів для реалізації інклюзивної освіти з використанням ІКТ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендації щодо впровадження ІКТ в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами

1. Сприяти формуванню інформаційного освітнього середовища для забезпечення якісної освіти дітей з ООП.

2. Забезпечити методичний супровід впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

З цією метою:

- здійснювати моніторинг на визначення рівня володіння інформаційно-комунікаційними технологіями педагогічними працівниками;

- проводити методичні заходи щодо формування ІКТ-компетентності педагогів;

- проводити навчальні та тематичні семінари з метою удосконалення умінь та навичок педпрацівників;

- проводити заходи для педагогів щодо взаємодії з батьками шляхом використання Інтернет-технологій соціальних комунікацій;

- надавати методичну допомогу навчальним закладам щодо узагальнення досвіду роботи з питань використання ІКТ в освітній діяльності, управлінській і методичній роботі.

3. Розвивати власні навички володіння ІКТ.

4. Використовувати якісні джерела – Інтернет-адреси, наукову літературу про застосування ІКТ в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

1. Гончарова Є. Л., Кукушкіна О. І. Дитина з особливими освітніми потребами. [Електронний ресурс] // Альманах Інституту корекційної педагогіки РАВ. - 2002. - Випуск № 5. - Електрон. ст. – Режим доступу до ст.: http://ise.edu.mhost.ru/almanah/

2. Лізунова Л.Р. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у логопедичній роботі./ http://pedsovet.org/forum/topic405.html

3. Лізунова Л. Р. Спеціалізована комп'ютерна технологія корекції загального недорозвинення мови «Ігри для Тигри»/http://www.logopunkt.ru/

4. Тематичний збірник праць / упоряд.: А. А. Волосюк; за заг. редакцією Л. А. Шишолік. – Рівне : РОІППО, 2015. – 85 с.

5. Морзе Н.В. Основи інформаційно-комунікаціних технологій / Н.В. Морзе – К.: Видавнича група ВНV, 2008. – 352 с.

6. Запорожченко Ю. Г. Використання засобів ІКТ для підвищення якості інклюзивної освіти. Інформаційні технології в освіті. Херсон : ХДУ, 2013. № 15. С. 138–145.

7. Колупаєва А. Інклюзивна освіта як модель соціального устрою. Особлива дитина: навчання і виховання. 2014. № 2. С. 7–18.

8. Литвинова С. Г., Мельник О. М. Використання електронних освітніх ігрових ресурсів у навчально-виховному процесі початкової школи : метод. рекоменд. Київ : Компринт, 2016. 85 с.

9. Матюх Ж. В. До питання впровадження мультимедійних технологій в інклюзивну дошкільну освіту. Модернізація інформаційно-ресурсного забезпечення освітнього простору навчальних закладів : зб. тез доповідей Міжнар. наук.- практ. конф. Київ : Науково-методичний центр інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта», 2016. С. 33–35.