Використання кейс-технологій

Про матеріал

Сучасні вимоги щодо підготовки фахівців вимагають оновленого підходу до методів і форм організації навчання. Найпродуктивніші методи навчання мають передбачати формування професійних якостей та орієнтацію на особистість студента, його здібності, інтереси і мотиви. Власне інтегрований підхід до навчання розглядається важливою складовою сучасної освіти з огляду на дистанційне навчання, при якому варто застосовувати кейс-технології, які допомагають актуалізувати певний комплекс знань і компетенцій, що необхідно засвоїти для розв'язання певної проблеми у поєднанні з навичками працевлаштування.

Перегляд файлу

Анотація. Сучасні вимоги щодо підготовки фахівців  вимагають оновленого підходу до методів і форм організації навчання. Найпродуктивніші методи навчання мають передбачати формування професійних якостей та орієнтацію на особистість студента, його здібності, інтереси і мотиви. Власне інтегрований підхід до навчання розглядається важливою складовою сучасної освіти з огляду на дистанційне навчання, при якому варто застосовувати кейс-технології, які допомагають актуалізувати певний комплекс знань і компетенцій, що необхідно засвоїти для розв’язання певної проблеми у поєднанні з навичками працевлаштування. Тобто інтегроване навчання передбачає комбінацію завдань у вигляді кейсу в поєднанні з практичною діяльністю. Кейс-технологія як сучасний прийом формування професійної компетентності широко використовується у процесі дистанційного навчання з метою актуалізації фахових компетентностей майбутніх спеціалістів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 Вступ……………………………………………………………………3

1. Кейс-технології в освітньому середовищі……………………….........4 

2. Кейс- основний інструмент технології…………………………….….9

3.  Види та зміст кейсів……………………………………………………11

4.  Що дає використання кейс-технології?...........................................14

     Висновоки……………………………………………………………....17

     Список використаних джерел………………………………….........18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ. 

Обсяги знань у всіх сферах діяльності, в тому числі і у  виробництві, так сильно збільшилися, що всі їх передати неможливо.  Підготувати фахівця необхідного рівня традиційними способами  практично неможливо. 

Традиційне навчання, а саме прослуховування, заучування,  повторення, доносить до майбутніх фахівців знання, формуючи їх в  меншому, ніж необхідно обсязі, і не формують навички володіння  матеріалом. Тому в професійній освіті стали все більше приділяти  увагу створенню і застосуванню нових методик навчання, за якими ця  дія спрямована на розвиток здатності вирішувати конкретні виробничі ситуації.

Викладач сьогодні повинен використовувати в своїй роботі  сучасні технології навчання. Останнім часом в освіті України застосовуються такі освітні технології. Майже всі вони засновані на активних методах навчання. Головною метою застосування цих технологій  є: навчити студента належним чином переробляти інформацію і  приймати потрібні рішення в конкретній ситуації.

Одним з нових, ефективних способів навчання є проблемно ситуативне навчання за допомогою кейс-технологій. Впровадження  навчальних кейсів в процес освіти зараз актуальне завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Кейс-технології в освітньому середовищі 

Сьогодні молодь, більше, ніж будь-коли, повинна вміти вирішувати складні  нестандартні завдання, критично аналізувати обставини й приймати відповідно до  ситуації рішення на основі аналізу інформації. Розвиток пізнавальних, творчих  навичок та умінь, що потребують самостійного конструювання знань та орієнтації  в інформаційному просторі, лежить в основі інноваційних технологій навчання.  

Орієнтація на нові цілі освіти потребує змін методів і форм організації  освітнього процесу, активізації діяльності студентів в ході заняття, наближення  досліджуваних тем до реального життя і пошуків шляхів вирішення виникаючих  проблем.  

До числа найбільш ефективних методів інноваційної професійної діяльності  відноситься кейс-метод (Case-study). 

У науковій літературі зустрічаються різні підходи до визначення технології  кейс-стаді. Нині часто доводиться зустрічатися з такими підходами, як метод  вивчення ситуацій, ділових історій і просто метод case-study.  

На сьогоднішній день кейс-стаді переросла рівень методу навчання і вийшла  на рівень педагогічної технології. 

Науковці в сфері інноваційних технологій вважають, що кейс-технологія  розглядається нині як:  

– специфічний різновид проектно-дослідницької технології, так як включає в  себе операції дослідного процесу, аналітичні процедури, які передбачають  осмислення проблеми і пошук її шляхів вирішення на підставі кейса, який  виступає одночасно в якості технічного завдання та джерела інформації;  

– технологія колективного навчання, найважливішими складовими якої  виступають робота в групі (або підгрупах) і взаємний обмін інформацією;  – технології розвиваючого навчання, які містять процедури індивідуального,  групового і колективного розвитку, що спрямовані на формування різноманітних  особистісних якостей здобувачів освіти;  

– технологія, що дає змогу самостійно розібратися в запропонованій  проблемі за допомогою відомих їм способів діяльності, визначити ефективність  цих способів і, в разі необхідності, освоїти нові. 

Досягнення успіху є однією з головних рушійних сил і формує стійку  позитивну мотивацію і зростання пізнавальної активності студентів.  Використання кейс-технологій має певні переваги. Вони дозволяють сформувати  ключові професійні компетентності в процесі навчання: комунікабельність,  лідерство, вміння аналізувати в короткі терміни великий обсяг невпорядкованої  інформації, приймати рішення в умовах стресу і недостатньої інформації.

Історія цієї методики починається ще з XVII століття, коли теологи брали з  життя реальні випадки й аналізували їх, навчаючи своїх студентів. Батьківщиною  сучасної кейс-технології стала Школа бізнесу Гарвардського університету, де  кейс-метод уперше був застосований у 1910 році. Саме в Гарварді було  розроблено перші кейсові ситуації для навчання студентів бізнес-дисциплін. У  1910 році декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем  порадив викладачам ввести в навчальний процес крім традиційних уроків  додаткові, що проводяться у формі дискусії зі студентами. В Україні він став  поширюватись у другій половині 90-х років ХХ століття як пізнавальна  акселерація в процесі вивчення природничих наук. 

Відповідно до класичного визначення Case-технологія – це техніка навчання,  що використовує реальні економічні, соціальні та бізнес ситуації. При цьому  студенти повинні проаналізувати ситуацію, визначити сутність проблеми,  запропонувати основні шляхи її вирішення та вибрати кращий варіант. Побудова  кейсів базується на реальних фактичних матеріалах чи реальних ситуаціях.  

Освітня роль кейс-технології полягає в тому, що забезпечуючи світоглядне  осмислення тієї чи іншої дійсності, дана технологія дозволяє об’єктивно  оцінювати реальну ситуацію, виділяти проблему, враховувати інтереси інших  людей, встановлювати з ними контакти, впливати на їх діяльність. Це сприяє  формуванню у студентів етичного і ціннісного ставлення до світу, до людей, до  самих себе. Мета даного методу – проаналізувати ситуацію, що виникає при  конкретному положенні справ, і запропонувати вирішення проблеми, що  склалася. Закінчення процесу – оцінка запропонованих рішень. 

У Case-технології не даються конкретні відповіді, їх необхідно знаходити  самостійно. Це дозволяє студенту, спираючись на власний досвід, формулювати  висновки, застосовувати на практиці одержані знання, пред’являти власний (або  груповий) погляд на проблему. В кейсі проблема представлена в неявному,  схованому вигляді, як правило, вона не має однозначного вирішення. 

Основними цілями впровадження Case-технологій є: 

  • аналіз інформації (самостійно та у складі групи); 
  • пошук ключових проблем запропонованого завдання; 
  • пошук інформації, яка необхідна для вирішення завдання; 
  • пошук та оцінка альтернативних шляхів розв’язання завдання; обрання найкращого рішення і складання плану дій.

Case-технологія – це вид навчального заняття, що поєднує в собі кілька  методів навчання і форм практичних занять. 

Метод інциденту 

Інцидент – випадок, зіткнення. Суть методу інциденту полягає у  самостійному пошуку студентом необхідної інформації для прийняття рішення з  поставленої проблеми. При цьому студент вчиться працювати з інформацією  (опрацьовувати її, систематизувати, аналізувати), формувати власну позицію (або  стати на чиюсь сторону, або залишатися стороннім спостерігачем) і на підставі  цього робити висновки. Даний метод передбачає постановку завдань, в яких не  містяться всі дані, які необхідні для вирішення даної проблеми. 

Метод розбору ділової кореспонденції 

Метод розбору ділової кореспонденції полягає у отриманні завдання з  детальним описом ситуації: пакет документів, що допомагають знайти вихід із  складного положення (у тому числі документи, що не відносяться до даної  проблеми, щоб студенти могли вибирати потрібну інформацію) і питання, які  дозволяють знайти рішення.  

Ігрове проектування 

Мета методу — процес створення або вдосконалення об'єктів. Для роботи за  цією технологією учасників заняття можна розбити на групи, кожна з яких  розроблятиме свій проект. Ігрове проектування може включати проекти різного  типа: дослідницький, пошуковий, творчий, прогностичний, аналітичний. 

Метод ситуаційно-рольових ігор 

Мета методу полягає у моделюванні в навчальному процесі ситуації,  наближеної до умов, у яких майбутньому фахівцеві прийдеться працювати. Один  з різновидів методу інсценування в закладах фахової передвищої освіти — ділова  гра. Ділова гра – це активне заняття, в якому студенти набувають професійних  навичок та практичного досвіду. Основне завданні ділових ігор - можливість  прояву вмінь та навичок студентів орієнтуватися у виробничій ситуації,  використовуючи принцип негайного застосування знань, розвивати творчі  здібності, працюючи з колективом, та при необхідності спиратися на колективну  думку. 

Метод дискусії 

Дискусія — обмін думками з якого-небудь питання чи проблеми відповідно  до більш менш певних правил процедури. До інтенсивних технологій вивчення  відносяться групові і міжгрупові дискусії. 

Метод ситуаційного аналізу (Case Studies)  

Найпоширенішим на сьогоднішній день є метод ситуаційного аналізу, що  дозволяє глибоко і детально досліджувати проблему, тобто аналіз конкретних  ситуацій — глибоке дослідження реальної або імітованої ситуації. Мета методу — спільними зусиллями групи студентів проаналізувати виникаючу ситуацію,  розробити практичне рішення, закінчення процесу – оцінка запропонованих  алгоритмів, вибір кращого з них в контексті поставленої проблеми. Можуть бути  також запропоновані для аналізу вже реалізовані кроки. У такому разі головним  завданням буде визначити (шляхом аналізу) їх доцільність. 

Позитивною стороною методу Case Studies є не тільки отримання знань і  формування практичних навичків, але і розвиток системи цінностей студентів,  професійних позицій, життєвих установок, своєрідного професійного  світовідчуття. 

Метод Case Studies – інструмент, який дозволяє застосувати теоретичні  знання для вирішення практичних завдань. Метод сприяє розвитку у студентів  самостійного мислення, уміння вислуховувати і враховувати альтернативну точку  зору, аргументовано висловити свою. За допомогою цього методу студенти мають  можливість проявити і удосконалити аналітичні навички, навчитися працювати в  команді, знаходити найбільш раціональне вирішення поставленої проблеми. 

Основна функція Case Studies – навчити студентів вирішувати складні  неструктуровані проблеми, які не можливо вирішити аналітичним способом. Кейс  активізує студентів, залишаючи їх наодинці з реальними ситуаціями. 

При використанні кожного з перерахованих методів студенти отримують  низку питань, на які їм необхідно знайти відповіді для розуміння суті проблеми.  Крім того, Case-технології передбачають як індивідуальну роботу над пакетом завдань, так і колективну, що розвиває уміння сприймати думку інших людей і  уміння працювати в команді. 

Акцент навчання при використанні Case-технології переноситься не на  оволодіння готовим знанням, а на його вироблення, на співпрацю студента і  викладача; звідси принципова відмінність Case-технологій від традиційних  технологій навчання – демократія в процесі отримання знання, коли студент по  суті справи є рівноправним з іншими студентами і викладачем в процесі  обговорення проблеми. 

Ефективність навчання за допомогою Case-технологій очевидна. Студентові  надається можливість перевірити теорію на практиці, активізувати свої здібності,  творчо мислити. З іншого боку, практична ситуація викликає інтерес до процесу  навчання, оскільки стає ясно, яких теоретичних знань не вистачає для вирішення  проблеми. 

 

2. Кейс- основний інструмент технології 

Кейс – це опис конкретної ситуації, яка мала місце бути в тій чи іншій  практиці, яка містить в собі деяку проблему, що потребує вирішення.

Моделі кейсів розробляють на основі життєвих ситуацій, закладаючи і  відображаючи в них комплекс знань, що є новими для студентів. Грамотно виготовлений кейс провокує дискусію, прив'язуючи студентів до  реальних фактів, дозволяє змоделювати реальну проблему, з якою можливо  прийдеться зіштовхнутися на практиці в майбутньому. 

Ефективність та результативність проведеного заняття залежить від  правильно обраного виду кейсу, який застосовують для моделювання проблеми  чи ситуації.  

 Кожен кейс містить повний комплект навчально-методичних матеріалів, розроблених на основі виробничих ситуацій, які формують в  студентів навички самостійного конструювання алгоритмів вирішення  виробничих завдань. 

 Можна виділити кілька особливостей хорошого навчального кейса,  які допомагають зробити навчання більш результативним і ефективним.  Ось ці ознаки: 

1. Проблемність. Ситуація, яка описана в кейсі, повинна бути  проблемною, тобто повинна бути пов’язана з вирішенням важливого  завдання, визначатися безліччю факторів, бути особисто значущою для  головного героя сюжету та не повинна мати однозначного рішення, яке  лежить на поверхні. Саме значимість, неоднозначність і відсутність  очевидного рішення актуалізують тему, живлять нові питання стосовно  певної ситуації і провокують ретельний пошук фактів і аргументів. 

2. Імпліцитність. У більшості випадків текст кейса не містить на  поверхні формулювання проблеми, опис причин і факторів ситуації, що  склалася, мотивів, інтересів і способу мислення дійових осіб. Хороший кейс  дозволяє студентам самостійно розібратися в ситуації, зробити відповідні  висновки, грунтуючись на констатації фактів і описі деяких подій та їх  наслідків. Імпліцитність тексту створює основу для складної аналітики, яка  наближає роботу над кейсом до розуміння і вирішення реальних професійних  завдань. 

3. Незавершеність. Ситуація кейса повинна допускати подальший  розвиток, якість і результат якого можуть залежати від пропонованих студентами рішень. Незавершеність кейса підігріває оптимізм тих, хто працює над ним,  віру в те, що можна ще щось запропонувати або виправити. Текст кейса  повинен бути відкритим, що спонукає до діалогу, в якому останнє слово  залишається за студентом.

4. Надмірність інформації. У якісному навчальному кейсі багато  всього зайвого: факти, події, довідкові відомості, цифри тощо. Вони можуть  знадобитися для пошуку відповіді й аргументів на одне з поставлених  питань, а можуть і не знадобитися зовсім. Проте, ця «зайва» інформація  вкрай важлива в кейс-методі. Відокремити істотне від несуттєвого, корисне  від зайвого – дуже важливе аналітичне вміння, від якого залежить процес і  результат прийняття рішень. Надмірність інформації в кейсі допомагає  тренувати та розвивати це вміння. 

5. Персоналізація. Основними дійовими особами кейса є люди.  Присутність реальних (або реалістичних) персонажів, що мають складний  характер, здійснюють неоднозначні і суперечливі дії, які прагнуть і  переживають, вкрай необхідні для правильного навчального кейса. Завдяки  цьому формується первинна емоційна залученість студентів у ситуації,  полегшується їх самоідентифікація з головним героєм, долучаються та активізуються їх соціальні досвід та інтелект. Це дозволяє сприймати події  кейса не як абстрактні статистичні відомості, а як особистісний досвід, певна  життєва ситуація, до якої вони причетні. В результаті аналіз кейса стає більш  різнобічним, підвищується ймовірність зміни оціночних установок і  готовності учня до дій. 

6. Нейтральність. Стилістично і семантично автор кейса не  повинен проявляти себе. Оповідання кейса має зберігати оціночну  нейтральність. Об’єктивність викладу подій і фактів дозволяє студентам  самостійно сформувати власну неспотворену думку, яку вони згодом повинні  будуть перевірити та підкріпити аргументами. 

7. Типовість. Ситуація, проблема та рішення, які представлені в  кейсі, мають бути в цілому типовими для професійної практики. Цінність  навчального кейса як освітнього засобу визначається, головним чином, можливістю узагальнити зроблені на його матеріалі висновки і перенести їх  на клас подібних ситуацій і об'єктів. Співвіднесення результатів роботи над  кейсом з іншими реальними ситуаціями формують в студентів необхідні  асоціативні зв'язки, закріплюють установки і, таким чином, завершують цикл  формування індивідуального знання. 

 Не всім кейсам, на жаль, притаманний повний набір цих ознак.

Форми подання кейса можна комбінувати. Вміле поєднання кількох форм  (структурований текст, добірка документів, аудіо, відео та особистий досвід)  може збагатити навчальний матеріал і розширити горизонт вирішуваних освітніх  завдань та пошуку поставлених проблем. 

При створенні кейсів (проблемних ситуацій) необхідно дотримуватися таких  вимог: 

  • навчальна проблема чи ситуація має бути пов'язана з матеріалом, що  вивчається; 
  • проблеми повинні представляти пізнавальну значущість; 
  • проблемні питання повинні спиратися на колишній досвід і знання  студентів; 
  • зміст проблеми повинен давати напрям пізнавальному пошуку, вказувати  напрям до її рішення. 

Кейси можуть бути представлені у паперовому вигляді (надруковані:  можуть містити графіки, таблиці, ілюстрації, діаграми), мультимедіа-кейс та  відео-кейс (може містити фільм, відео- чи аудіо матеріали).

 

4. Види та зміст кейсів 

 У своєї книзі «Ситуационный  анализ,  или анатомия кейс-метода»  доктор соціологічних наук, професор  Ю.П. Сурміна виділяє такі види кейсів: 

1. Навчальні кейси. Основним  завданням їх є навчання. Однак, ступінь  

реальності більш зводиться до типових  навчальних ситуацій, в яких відпрацьовується автоматизм навичок і способів  пошуку рішень. У цих процесах важливе відпрацювання навичок синтезу,  об'єднання окремих випадків у типові, закономірні з виділенням загальних  ознакових елементів, причин і факторів, можливих наслідків. 

2. Практичні кейси. Дані кейси якомога реальніше повинні  відображати ситуацію або випадок, які вводяться. Це історичне джерело,  реальний документ, статистика в динаміці даних, навіть матеріальний  артефакт або комплекс наведених джерел-компонентів кейса. Це кейс  моделювання реальної події в історії, екологічного стану локальної території,  або кейс моделювання техніко-технологічної проблеми, яку треба вирішити.  Метою даного кейса є опрацювання навичок переміщення навчальних,  предметних знань та вмінь у постнавчальний, професійно-діяльнісний простір реального життя. 

3. Науково-дослідні кейси орієнтовані на включення студента в дослідну  діяльність. Наприклад, на основі вивчення всієї доступної інформації і робіт  ряду авторів реконструкція події, ситуації в комплексі, розробка тематичного проекту локального, регіонального типу тощо. 

European Case Clearing House (Європейський кліринговий центр)  пропонує таку типологію кейсів: 

1. Кейси-випадки. Це дуже короткі кейси, що описують один  випадок. Кейси цього типу можуть використовуватися під час лекції або  уроку для демонстрації того чи іншого поняття або як тема для обговорення.  Їх можна швидко прочитати, і звичайно вони не вимагають від студентів  спеціальної підготовки до початку занять. Кейси-випадки корисні при  знайомстві з методом кейсів. 

2. Допоміжні кейси. Основна мета такого кейса – передати  інформацію. Це цікавіше, ніж традиційне читання або вивчення роздаткового  матеріалу. Студенти набагато краще сприймають інформацію, представлену у  вигляді кейса, ніж якби вона була у звичайному документі. Типовий допоміжний кейс може бути використаний як основа, на базі якої  обговорюються інші кейси. 

3. Кейси-вправи. Такі кейси дають студентові  можливість застосувати  певні прийоми і широко використовувати матеріал кейсів, коли необхідний кількісний аналіз. Маніпулювати цифрами в контексті реальної ситуації набагато цікавіше, ніж робити прості вправи. 

4. Кейси-приклади. При згадуванні слова «кейс» звичайно на розум приходить саме цей тип кейсів. Учню необхідно проаналізувати інформацію з кейса і виявити найважливіші зв’язки між різними складовими. Звичайно  тут постає питання: чому все відбулося неправильно, і як цього можна було уникнути? 

5. Комплексні кейси. Такі кейси описують ситуації, де значущі  аспекти заховані у великій кількості інформації, частина якої неістотна.  Завдання  – відділити важливі аспекти від малозначущих і не звертати на  них уваги. Складність може полягати в тому, що виділені аспекти можуть  бути взаємопов’язані. 

6. Кейси-рішення. Студентам необхідно вирішити, що вони будуть   робити в обставинах, що склалися, і сформулювати план дій. Для цього студентові  необхідно розробити ряд обґрунтованих підходів і потренуватися у виборі підходу, який більш всього націлений на успіх. 

 Залежно від часу, виділеного для вивчення кейса, і від рівня  складності змісту, можна розрізнити 4 види кейсів: 

1. Структурований кейс (highly structures) містить мінімум  додаткової інформації, ознайомившись з якою, студент повинен застосувати  певну модель або формулу, причому мається на увазі, що існує оптимальне  рішення, і «політ фантазії» не цілком доречний. 

2. «Маленькі начерки» (short vignettes) містить від 1 до 10 сторінок  короткого опису деякої ситуації, плюс 1-2 сторінки додатків. Кейс містить  тільки ключову інформацію і поняття, працюючи з якими, студент спирається  ще й на власні знання. 

3. Класичні кейси – це невеликі за обсягом і дуже прості ситуації,  які можна використовувати виключно на початку курсу. 

4. Великі неструктуровані кейси (до 50 сторінок) використовуються  для самостійних творчих завдань. 

Також розрізняють кейси за способом подання матеріалу: 

1. Друкований кейс (може містити графіки, таблиці, діаграми,  ілюстрації, що робить його більш наочним). 

2. Мультимедіа кейс (найбільш популярний останнім часом, але  залежить від технічного оснащення закладу).

3. Відеокейс (може містити фільм, аудіо- та відеоматеріали). Його  мінусом є обмежена можливість багаторазового перегляду, а значить  можливі спотворення інформації і помилки. 

Форми подання кейса можна комбінувати. Вміле поєднання кількох  форм (структурований текст, добірка документів, аудіо, відео та особистий  досвід) може збагатити навчальний матеріал і розширити горизонт  вирішуваних освітніх завдань.

 

5. Що дає використання кейс-технології?

 Кейс-метод дозволяє встановити оптимальне поєднання теоретичного і  практичного аспектів навчання. 

Кейс-метод - інструмент, що дозволяє застосувати теоретичні знання  для вирішення практичних завдань. Метод сприяє розвитку в студентів  самостійного мислення, вміння вислуховувати і враховувати альтернативну  точку зору, аргументовано висловити свою.

Методика сприяє розвитку різних практичних навичок. Усі разом вони можуть бути описані однією фразою - творче рішення проблеми, формування вміння аналізу ситуації і прийняття рішення. 

 Метод кейс-технології розвиває такі навички: 

1. Аналітичні. 

До них можна віднести: вміння відрізняти дані від інформації, класифікувати,  виділяти суттєву та несуттєву інформацію, аналізувати, представляти і  добувати її, знаходити пропуски інформації і вміти відновлювати їх.  Мислити ясно і логічно. Особливо це важливо, коли інформація невисокої  

якості. 

 2. Практичні.  

Формує вміння використовувати теоретичні знання у повсякденній  практичній діяльності. Занижений порівняно з реальною ситуацією рівень  складності проблеми, представленої в кейсі, сприяє формуванню на практиці  навичок використання теорії, методів і принципів. 

 3. Творчі. 

Однією логікою, як правило, кейс-ситуацію не вирішити. Дуже важливі  творчі навички в генерації альтернативних рішень, які не можна знайти  логічним шляхом. 

 4. Комунікативні.  

Серед них можна виділити такі: вміння вести дискусію, переконувати  оточуючих. Використовувати наочний матеріал та інші медіа-засоби; кооперуватися у групи; захищати власну точку зору; переконувати  опонентів; складати короткий, переконливий звіт. 

 5. Соціальні. 

У ході обговорення напрацьовуються певні соціальні навички: оцінка  поведінки людей, вміння слухати, підтримувати дискусію або аргументувати  протилежну думку, контролювати себе тощо. 

6. Навички самоаналізу.  

Незгода в дискусії сприяє усвідомленню та аналізу думки інших і своєї  власної. Моральні й етичні проблеми, які виникають, вимагають формування  соціальних навичок їх розв’язання. 

 Технологія кейс-стаді робить основний акцент на самостійне  мислення, здатність доносити свої думки до аудиторії і конструктивно  відповідати на критику своїх опонентів. 

 Кейс-метод дає можливість оптимально поєднувати теорію і  практику, розвивати навички роботи з різноманітними джерелами  інформації. Учасники навчального процесу не отримують готових знань, а  вчаться їх добувати самостійно, прийняті рішення в життєвій ситуації  швидше запам'ятовуються, ніж заучування правил. По-друге, процес  вирішення проблеми, викладеної в кейсі - це творчий процес пізнання, який  має на увазі колективний характер пізнавальної діяльності.

 Застосування кейс-методу дозволяє сформувати високу мотивацію до  навчання. Він призначений для розвитку в учнів умінь самостійно приймати рішення і знаходити правильні та оригінальні відповіді на проблемні  питання. 

 Основна мета використання – формування життєвих  компетентностей. 

Перевагою кейсів є можливість оптимально поєднувати теорію і  практику, що представляється досить важливим при підготовці фахівця.  Метод кейсів сприяє розвитку вміння аналізувати ситуації, оцінювати  альтернативи, вибирати оптимальний варіант і планувати його здійснення. І  якщо протягом навчального циклу такий підхід застосовується багаторазово,  то у того, хто навчається, виробляється стійкий навик вирішення практичних  завдань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки.

В сучасних умовах обсяг знань швидко зростає. Традиційними  способами їх не освоїти і, отже, не підготувати належним чином  сучасного фахівця. Потрібні нові методи навчання, що допомагають  студентам не накопичувати знання, а самим їх формувати і витягувати лише потрібні з них, необхідні для практичної діяльності. Огляд наукових досліджень в галузі освітніх технологій, показав, що одним з найбільш ефективних методів зараз є кейс-технологія, заснована на проблемно-ситуативному навчанні.

Практичне застосування кейс-технології підтверджує її  успішність і ефективність в навчальному процесі.

Досвід використання в навчальному процесі технології конкретних ситуацій  показав, що кейс-технологія дозволяє: розвинути у студентів навички аналізу і  критичного мислення; розвинути здатність поєднувати теорію та практику;  спонукати їх до пошуку додаткової інформації; сформувати навички оцінки  альтернативних варіантів в умовах невизначеності; підвищити мотивацію на  розширення бази теоретичних знань для вирішення прикладних задач з технології  ліків. 

Індивідуальний аналіз кейсу і його обговорення в групі дають набагато  більші можливості для розвитку фахової майстерності, ніж заучування підручника  чи конспекту лекцій. 

Даючи студентам завдання у формі кейсів, ми відкриваємо їм значно більшу  можливість поділитися своїми знаннями, досвідом і уявленнями, тобто навчитися  не тільки у викладача, а й один у одного. Такий метод піднімає впевненість  студентів у собі, у своїх здібностях. Вони активно вчаться слухати один одного і  точніше висловлювати свої думки. 

Найголовнішою навичкою, яку здобуває студент під час навчання, повинно  стати вміння під професійним кутом зору сприймати будь-яку наочну,  вербальну інформацію, самостійно осмислювати, приймати рішення,  оцінюючи його можливі наслідки, визначати оптимальні шляхи реалізації  цього рішення. 

Список використаних джерел

  1. Безлюдна Н., Дудник Н. Інтерактивні технології навчання як засіб формування етичної компетентності майбутніх менеджер освіти // Проблеми підготовки сучасного вчителя. № 18, 2018. С. 27–34. (32-33) URL: http://kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/osvitology/book_sisoevainternet.pdf
  2. Основи кейс-технологій в освітньому процесі. URL:  https://www.pedrada.com.ua/article/1203-qqq-17-m2-08-02-2020-osnovi-keys tehnology-v-osvtnomu-protses-shkoli 
  3. Пустовойт Б., Федяй І. Кейс-технологія як один із сучасних методів  викладання у закладах вищої освіти для формування компетентності  майбутніх фахівців. Наукові записки кафедри педагогіки. 2018. №1(43),  С. 422−430. URL : https://periodicals.karazin.ua/pedagogy/article/view/11959
  4. Ребуха Л. З. Характеристика засобів інноваційних технологій для  фундаменталізації професійної підготовки майбутніх соціальних  працівників. Вісник Львівського державного університету безпеки  життєдіяльності: зб. наук. праць. Львів, 2018. №17. С. 156−161.
  5. Сурмін Ю. П. Кейс-метод: становлення та розвиток в Україні. Вісник  Національної академії державного управління при Президентові  України. 2015. №2. С. 19−28. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadu_2015_2_5
  6. Сурмін Ю.П. Ситуационный анализ, или Анатомия Кейс-метода / Киев : Центр инноваций и развития, 2002. 286 с.

 

1

 

docx
Додано
29 грудня 2023
Переглядів
903
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку