Використання компетентнісно зорієнтованих задач на уроках математики в 5-6 класах

Ігнатенко Наталія Дмитрівна

учитель математики Хорольського навчально-виховного комплексу Хорольської міської ради Полтавської області

Використання  компетентнісно зорієнтованих  задач   на уроках

математики  в 5-6 класах

Курс математики основної школи логічно продовжує реалізацію завдань математичної освіти учнів, розпочату в початкових класах, розширюючи і доповнюючи ці завдання відповідно до вікових і пізнавальних можливостей школярів. В основу побудови змісту та організації процесу навчання математики покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані компетентності як здатності учня застосовувати свої знання в навчальних і реальних життєвих ситуаціях, повноцінно брати участь у житті суспільства, нести відповідальність за свої дії. Формування математичної компетентності школярів підпорядковується реалізації загальних завдань шкільної математичної освіти, до яких належить формування ставлення до математики як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві, забезпечення оволодіння математичною мовою, розуміння математичної символіки, розвиток умінь працювати з підручником та додатковою навчальною літературою, виокремлювати з прочитаного головне, аналізувати, робити висновки. Саме на цих завданнях вважаю необхідним зосередитися при викладанні курсу математики 5-6 класів, адже він є основою для подальшого успішного оволодіння знаннями з алгебри та геометрії, а також інших навчальних  предметів, де застосовуються математичні знання. 

Курс математики 5-6 класів передбачає розвиток, збагачення і поглиблення знань учнів про числа та дії над ними, числові і буквені вирази, величини та їх вимірювання, рівняння, числові нерівності, а також уявлень про окремі геометричні фігури на площині і в просторі Істотне місце у вивченні курсу займають текстові задачі, основними функціями яких є розвиток логічного мислення учнів та ілюстрація практичного застосування математичних знань. Розв’язування таких задач супроводжує вивчення всіх тем, передбачених програмою. 

 На моє глибоке переконання, навчання математики учнів  5-6 класів є найважчим для вчителя, бо необхідно враховувати специфіку навчання учнів у початкових класах та нові вимоги до них і критерії оцінювання  в основній  школі. Найбільш яскраво це проявляється під час розв’язування текстових задач. І тут основне завдання вчителя – не просто розв’язати  з учнями задачу, а навчити розв’язувати задачі. Для цього потрібно скласти і короткий запис умови задачі, і обов’язково провести аналіз задачі, бо діти, прочитавши умову, відразу намагаються «вгадати» першу дію, не пояснюючи, що і для чого вони у ній дізнаються. Крім того, не можна відкидати фактор мотивації навчання, бо часто від учнів можна почути: «Де мені математика знадобиться у житті?». Ось чому я намагаюсь на  уроках  математики в  5-6 класах  поряд із казковими персонажами задач, застосовувати розв’язування прикладних задач, щоб діти  добре розуміли, що математика допомагає розв’язати багато практичних потреб людини.

  Перший тип задач: «Ціна, кількість, вартість». Перед розв’язуванням цих задач учням потрібно чітко пояснити різницю між ціною і вартістю товару.

Задача 1. За 8 кг картоплі і 5 кг капусти заплатили 42 грн 50 коп. скільки коштує 1 кг картоплі, якщо 1 кг капусти коштує 4 грн 50 коп.?

У задачах такого типу зручно короткий запис умови писати у вигляді таблиці. Якщо робити так щоразу під час розв’язування подібних задач, то учні, які не розуміють розв’язання задачі, хоча б за допомогою зорової пам’яті зможуть знайти невідому величину залежно від того, у якому стовбці таблиці вона зазначена.

        Другий тип задач: знаходження дробу від числа і числа за його дробом.

Задача 2. Площа подвір’я становить 750 м². Дитячий майданчик становить подвір’я, а ділянки, що залишилася, становить стоянка автомобілів. Яку площу займає стоянка автомобілів?

Задача 3. Фермер зібрав 280 т насіння соняшнику. Скільки соняшникової олії виготовлять із зібраного зерна, якщо маса зерна становить 0,7 маси соняшнику, а маса соняшникової олії – 0,4 маси зерна?

Третій тип задач: задачі з геометричним змістом.

Задача 4. Поле прямокутної форми має довжину 2,5 км і ширину 1,2 км. З кожного гектара поля накосили 12 т трави. Скільки сіна вийде з цієї трави, якщо з 2,4 т трави виходить 0,5 т сіна?

Задача 5. Довжина підлоги дорівнює 5 м, а ширина – 4 м. скільки потрібно прямокутних плиток зі сторонами 20 см і 25 см, щоб викласти ними всю підлогу?

Четвертий тип задач: задачі на відсотки.

Задача 6.  Маса сушеної картоплі становить 14 % маси свіжої. Скільки потрібно взяти свіжої картоплі, щоб дістати 91 кг сушеної?

Задача 7. У фермерському господарстві прибрали сіно з ділянки площею 250 га. Першого дня прибрали 36% усієї площі, а другого дня – 45% решти. Яку площу прибрали третього дня?

Задача 8. Соя містить 40% білку і 29 % крохмалю. Квасоля містить 23% білку і 55% крохмалю. На скільки більше білку в 25 кг сої, ніж у 25 кг квасолі?  На скільки більше крохмалю у 25 кг квасолі, ніж у 25 кг сої?

Задача 9. Тракторна бригада зорала 150 га замість 120 га, намічених за планом. На скільки відсотків було виконане завдання? На скільки відсотків воно було перевиконане?

Задача 10. Фермерське господарство продало 80% бавовни першого сорту, 11% другого сорту, а решту – третього сорту. Скільки тон бавовни було продано першого і другого сорту окремо, якщо третього сорту було продано 432 т?

Задача 11. Під час молоття пшениці отримали 64% борошна вищого сорту, 16% становило борошно другого сорту, а решту – кормові відходи. Скільки тон борошна першого і другого сорту було отримано, якщо кормових відходів вийшло 5,6 т?

Задача 12. Зі свіжих груш вийшло 16% сушених. Скільки потрібно взяти свіжих груш, щоб отримати 4,8 кг сушених? Скільки сушених груш отримають із 35 кг свіжих? 6.

Розв’язування текстових задач не тільки формує математичну компетентність учнів, вона  сприяє впровадженню наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність», яка буде продовжена і поглиблена у 7-9 класах.

Використана література:

1.Волкова М. Розв’язування текстових задач у 5 класі /  М.Волкова. – Х. : Вид. група «Основа», 2015. – 96 с. (Б-ка журн. «Математика в школах України»; Вип. 1 (145)).