Використання методiв проекту на уроках iнформатики

Тема: використання методiв проекту на уроках iнформатики

Анотацiя.  У статтi представлено короткий опис нестандартного

методу органiзацiї навчально-виховного процесу при вивченнi iнформатики

– застосування методу проектiв. Дається обґрунтування його виключної ефективностi як способу формування ключових компетенцiй

Постановка проблеми.  По мiрi iнформатизацiї нашого суспiльства,в

мiру його входження в свiтову спiльноту наростає потреба в навчаннii вихованнi дiтей, здатних жити у сучасному суспiльствi, якi вмiють спiлкуватися i взаємодiяти, i мають цiлiсне уявлення про свiт i його iнформацiйну єднiсть. Сучасне суспiльство зацiкавлене в тому, щоб його громадяни були здатнi самостiйно, активно дiяти, ухвалювати рiшення, гнучко адаптуватися до умов життя, що постiйно змiнюються. Сучасна школа повинна створити умови для формування такої особи. I це завдання не стiльки змiсту освiти, скiльки використовуваних технологiй навчання,до яких i вiдноситься метод проектiв. Сучасне поколiння молодих людей має можливiсть використовувати широкий спектр засобiв комунiкацiї, обробки i збереження iнформацiї: персональнi комп'ютери, що пiдключенi до Iнтернет, кабельне i супутникове телебачення, мобiльний зв'язок, Web-технологiї, дистанцiйне та вiртуальне навчання, доступ через мережу Iнтернет до найбiльших бiблiотек свiту, електронну пошту, безпосереднє спiлкування з усiм свiтом у реальному часi.

Стрiмкий розвиток комп'ютерної технiки i її рiзноманiтного програмного забезпечення - це одна з характерних прикмет сучасного перiоду розвитку суспiльства.

Сучасне iнформацiйне суспiльство ставить перед школою завдання пiдготовки випускникiв, здатних:

Ø гнучко адаптуватися у змiнних життєвих ситуацiях, самостiйно набуваючи необхiдних знань;

 Ø самостiйно критично мислити;

Ø грамотно працювати з iнформацiєю;

 Ø бути комунiкабельними;

 Ø самостiйно працювати над розвитком особистої моральностi, iнтелекту, культурного рiвня.

Iнформатика - це предмет, який не стоїть на мiсцi, а постiйнооновлюється.

Змiст навчального курсу «Iнформатика» направлений на оволодiння учнями методами i засобами iнформацiйних технологiй розв’язування задач, формування навикiв рацiонального i мотивованого використання комп’ютерiв у своїй навчальнiй, а пiзнiше i професiйнiй дiяльностi .

Технологiї, основною частиною яких є комп'ютер проникають практично в усi сфери людської дiяльностi. Те, що ще недавно було фантастикою, нинi стало реальнiстю. Комп'ютер став неодмiнним атрибутом робочого мiсця працiвникiв банкiв, податкових iнспекцiй, бiблiотек, лiкарiв.

Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Питання застосування методу проектiв в процесi навчання як засобу активiзацiї самостiйної навчально-пiзнавальної дiяльностi школярiв розкритi в працях М.Ю.Бухаркiної, В.В. Гузєєва, М.В. Моїсєєвої А.П. Орешко, Н.Ю. Пахомової, Е.С. Полат, I. Д. Чечель та iн. Аналiз дослiджень показує, що метод проектiв ефективно використовується у викладаннi таких окремих навчальних дисциплiн, як iноземна мова, українська               мова, трудове  навчання,  математика,  фiзика, iнформатика (програмування) i сприяє iнтенсифiкацiї iндивiдуалiзацiї освiтнього процесу, активiзацiї i формуванню умiнь, навикiв пiзнавально-дослiдницької дiяльностi учнiв. При цьому недостатньо притягуються знання з iнших сумiжних областей. В цiлому констатуємо, що проблема застосування в навчальному процесi загальноосвiтньої школи даного методу, оцiнка його педагогiчної значущостi не розглядається комплексно, системно. Також i була виявлена необхiднiсть чiткiшого визначення сутi змiсту i структури навчальних проектiв, дидактичних умов їх застосування в навчальному процесi, оцiнки педагогiчної цiнностi цього методу.

Таким чином виникає педагогiчна проблема: з одного боку, у зв'язку з впровадженням нових iнформацiйних технологiй (НIТ) в рiзнi сфери людської дiяльностi сучасного суспiльства, пред'являє особливi вимоги до iнформацiйної культури особистостi, здатної самостiйно вирiшувати поставленi перед собою завдання; з iншого боку недостатньо розробленi технологiї i методи навчання, що враховують процес iнформатизацiї суспiльства, i сприяючi формуванню умiнь оперувати iнформацiєю(знаннями), самостiйно її здобувати, перетворювати i застосовувати на практицi. Вирiшення даного протирiччя ми бачимо у використаннi методу проектiв при вивченнi iнформатики iз залученням знань з наочних областей, що вивчаються школярами.

Таким чином у данiй статтi автором описано процес реалiзацiї методу проектiв в загальноосвiтнiй середнiй школi на уроках iнформатики i якi результати ми спостерiгаємо.

Тому метою статтi є розробка технологiї використання методу проектiв пiд час вивчення iнформатики у старшiй школi.

Виклад основного матерiалу. При викладаннi предмету iнформатика проектний метод дозволяє реалiзувати проблемне навчання активiзуюче i поглиблююче пiзнання, дозволяє навчати самостiйному мисленню i дiяльностi, системному пiдходу в самоорганiзацiї, дає можливiсть навчати груповiй взаємодiї.

Використання у навчально-виховному процесi методу проектiв не є новим для українських шкiл. Вiн є одним iз вимiрiв культури минулого столiття.

Першим застосував  поняття «метод проектiв», а також науково описав його та спробував класифiкувати американський професор В.Кiлпатрик. Ним було  проголошено основне завдання школи «виховання вiльних громадян», яке має складатися з «системи цiльових проектiв». Зокрема вiн виокремив чотири типи шкiльних проектiв:

1. Втiлення iдеї або плану в зовнiшню форму.
2. Подолання iнтелектуальної перепони.
3. Здобуття нових знань та досвiду.
4. Отримання естетичної насолоди.

В ХIХ столiттi в США для навчання сiльськогосподарських робiтникiв стали використовувати проект на певну тему (наприклад, «Як стригти овець ножицями»), в ходi яких учнi отримували не лише теоретичнi знання, а й набували практичних вмiнь.

Джон Дьюї напочатку ХХ столiття використовував метод проектiв в прагматичнiй педагогiцi для органiзацiї цiлеспрямованої дiяльностi дiтей з урахуванням їх особистих iнтересiв.

У 60-70 роках у США розгорнулася критика цього методу, оскiльки його масштабне застосування призвело до зниження рiвня теоретичних знань учнiв загальноосвiтнiх шкiл. Але, незважаючи на це, вже понад 80 рокiв за проектною технологiєю працюють педагоги багатьох захiдноєвропейських країн та США. В 1987 р. виник новий напрямок в освiтi – продуктивне навчання, що базується на методi проектiв.

Метод проектiв, на який покладались великi надiї в модернiзацiї української освiти, схвилював українське педагогiчне спiвтовариство на початку минулого столiття. Iдеї школи майбутнього Джона Дьюї, реалiзованi Вiльямом Кiлпатриком, були реконструйованi радянськими педагогами-новаторами у виглядi трудового методу навчання.  «Зараз не так важливо, що будуть учнi вивчати в школi, важливо, щоб школа дала умiння їм самостiйно навчатися та працювати, i тодi вони зможуть протягом життя, залежно вiд необхiдностi, опановувати тi чи iншi знання», – писала Н. Крупська у 1922 р.

Метод проектiв поширився у педагогiцi та практицi української школи у 20-х роках, за часiв масштабного реформування шкiльної освiти. Подальший розвиток цього методу у вiтчизняних школах пов’язано з iменами вiтчизняних педагогiв (В.М. Шульгiна, А.Ф. Петровича, Л.С. Миловидова, М.В. Крупенiна, В.В. Iгнатьєва та iн.). Прихильники методу проектiв оголосили його єдиним засобом перетворення школи навчання в школу життя. В 20-тi роки в радянськiй школi активно використовується метод проектiв.

В 1931 роцi, метод проекту в Українi було засуджено й заборонено, закрито та вiдкинуто. В 30-тi роки школа була повнiстю переведена на традицiйне навчання i було зроблено висновок про те, що цей метод не дає глибоких знань з предметiв. З того часу у нас не робили якихось серйозних спроб вiдродити метод проектiв в освiтянськiй практицi. Набутий за цей час вiтчизняний досвiд проектної форми органiзацiї освiтнього середовища не став предметом вивчення та узагальнення на науково-теоретичному рiвнi i не отримав поширення на практицi.

В українськiй педагогiчнiй практицi явище проекту з’явилось останнiм часом в результатi дiяльностi мiжнародних органiзацiй, якi розробляли i поширювали освiтнi проекти.

На жаль, в Українi сьогоднi ще досить мало досвiду використання методу проектiв у навчально-виховному процесi сучасної школи. До кiнця 80-х рокiв 20-го столiття проектування, яке можна розглядати як зв’язуючу ланку мiж педагогiчною теорiєю та педагогiчною практикою, в дiяльностi вчителiв було практично вiдсутнє. При органiзацiї навчально-виховного процесу вчителi проминали етап проектування, обмежуючись плануванням своєї роботи. Але очевидним стало те, що планування без попереднього проектування є малоефективним.

Я пропоную розглянути методику використання навчальних проектiв на предметi iнформатика для вивчення однiєї теми або крупного тематичного блоку змiсту по наступних визначальних моментах:

• Вибiр або розробка навчального проекту;
• Iнформацiйно-технiчне забезпечення навчального проекту;
• Мiсце навчального проекту в учбовому процесi;
• Адаптацiя навчального проекту;
• Розробка навчального проекту;
• Завдання навчального проекту;
• Етапи роботи методом проектiв.

Впершому семестрi вивчення курсу iнформатики в 11 класi пропонується вивчення роздiлу «основи алгоритмiзацiї i програмування».

Протягом однiєї чвертi науроках учнi повиннi були вивчити основнi поняття алгоритму та його властивостей, а згодом програмування всередовищi Lazarus(Delphi), його призначення,  дiзнатися якомогабiльше про можливостi данного середовища.

Кожен урок, пiдносивши порцiю теоретичного матерiалу, а потiм закрiплюючи отриманi знання на комп'ютерах i вiдпрацьовуючи навички i умiння, є нудним.

Система освiти покликана сприяти реалiзацiї основних завдань соцiально-економiчного i культурного розвитку суспiльства, так як  школа готовить людину насамперед до активної дiяльностi у рiзних сферах економiки, культури та полiтичного життя суспiльства.

Cучасне iнформацiйне суспiльство ставить перед школою завдання пiдготовки випускникiв, здатних:

•  гнучко адаптуватися у змiнних життєвих ситуацiях, самостiйно набуваючи необхiдних знань;
•  самостiйно критично мислити;
•  грамотно працювати з iнформацiєю;
•  бути комунiкабельними;
•  самостiйно працювати над розвитком особистої моральностi, iнтелекту, культурного рiвня.

Для цього необхiднi перш за все можливостi залучити кожного учня в активний пiзнавальний процес, причому не процес пассивного оволодiння знаннями, а активної пiзнавальної дiяльностi кожного учня, застосування на практицi отриманих знань та чiткого усвiдомлення де, яким чином i для яких цiлей цi знання можуть бути застосованi.  Це можливiсть працювати разом, у спiвробiтництвi при розв'язаннi рiзноманiтних проблем, виявляючи при цьому визначенi комунiкативнi вмiння, можливiсть вiльного доступу до необхiдної iнформацiї з метою формування особистої незалежної, але аргументованої думки з тiєї чи iншої проблеми, можливостi її всебiчного дослiдження.  Реалiзацiя даної мети вимагає сучасних  засобiв навчання , рiзноманiтних методичних та педагогiчних систем та рiшень.

Змiст навчального курсу “Iнформатика” направлений на оволодiння учнями методами i засобами iнформацiйних технологiй розвязування задач, формування навикiв раціонального i вмотивованого використання комп’ютерiв у своїй навчальнiй, а пiзнiше i професiйнiй  дiяльностi .

Але пiд час навчання виникає цiлий ряд проблем, якi пов’язанi з низькою мотивацiєю навчальної дiяльностi, нерiвномiрнiстю загальної пiдготовки учнiв.

Як зацiкавити? Що зробити?

Досягнути цього можна лише чiткою органiзацiєю навчального процесу, створенням атмосфери доброзичливостi на уроках, наданням кожному учневi можливостi виявити своє «Я», вiдчути власну значущiсть. Вивчаючи сучаснi педагогiчнi теорiї щодо органiзацiї навчального процесу, зокрема особистiсно орiєнтованого навчання, я зацiкавився методом проектiв.

Метод проектiв — це система навчання, гнучка модель органiзацiї навчального процесу, орiєнтована на творчу самореалiзацiю особистостi, розвиток її можливостей у процесi створення нового продукту пiд контролем учителя.

Моє завдання, як учителя,  полягає в тому щоб будувати свої уроки на основi потреб кожного учня, максимально забезпечити прояв активностi , самостiйностi, розвивати  ситуацiю успiху, творчостi, поважати iнтереси кожного. Iндивiдуальнi та груповi проекти розвивають здiбностi учнiв: пошуковi, творчi ...

Моя робота в процесi навчання iнформатики направлена на конкретну цiль – сформувати в учнiв знання та умiння з кожної теми шкiльного курсу iнформатики. Завдяки використанню методу проетiв цiєї цiлi можна добитися на бiльш високому рiвнi. В процесi роботи над проектом учнi мають стiйку мотивацiю до навчальної дiяльностi, вiдбувається процес закрiплення отриманих навикiв роботи над конкретною темою.

Я використовую метод проектiв як творчу , iндивiдуальну чи групову дiяльнiсть учнiв на протязi одного уроку, чи вивчення кокретної теми. Така робота формує навики самоосвiти учнiв та  складається iз декiлькох етапiв:

•  Пiдготовчий, який повязаний з формування проблеми, обґрунтування її соцiальної i практичної значущостi, а також висунення гiпотез щодо її вирiшення;
•  Дослiдницький етап -  планування роботи, визначення методiв дослiдження, розподiл обов'язкiв мiж розробниками проекту;
•  Реалiзацiя проекта;
•  Захист проекта – обговорення  проекта та процесу його виконання.

При виборi теми, я не нав’язую учням певну тематику майбутньої роботи. Адже вибiр теми це одна iз складових першого етапу розробки проету. При цьому учнi мають самi визначити назву  i пiдiбрати матерiал, який дозволить проiлюструвати можливостi тiєї  прикладної  програми на основi якої буде створено проект. Рiзноманiтнiсть тематик проектiв, демонструють особистi iнтереси та прiоритети учнiв.

Пiд час роботи над проектом учнi використовують  :

•  ресурси Iнтернету, за допомогою яких учнi також набувають навикiв правильно формувати запити для пошуку даних, опрацьовувати отриману iнформацiю;
•  допомiжна лiтература: статтi iз журналiв та газет , научно-технiчна лiтература, лекцiйнi та практичнi матерiали урокiв.

Обравши тему,  визначаємо разом з учнями iдею  та разом обговорюємо її. Попередньо продумуємо можливi варiанти проблем, якi важливо дослiдити. Самi ж проблеми висуваються учнями з моєї подачi. На даному етапi використовую «мозковий штурм» з подальшим колективним обговоренням. Пiсля формування групп (якщо це груповi проекти), розподiлу обов'язкiв (врахувавши здiбностi), обговорюємо можливi методи дослiдження, пошуку iнформацiї, способи оформлення кiнцевих результатiв (презентацiя, захист, творчi роботи i т. iн.).

Розглянемо реалiзацiю даної iнтерактивної технологiї, методу проектiв, на уроках iнформатики на прикладах вивчення конкретних тем.

Тема: Текстовий редактор.

Проект: Я хочу розповiсти...

При вивченнi даної теми розглядаю наступнi питання:

•  Системи опрацювання текстiв, їх класифiкацiя, призначення й основнi функцiї. Завантаження текстового процесора. Система вказiвок  текстового процесора.  Зчитування тексту iз зовнiшнiх носiїв i його збереження на зовнiшнiх носiях;
•  Редагування тексту. Використання буферу обмiну. Робота з фрагментами тексту - видiлення, копiювання, вилучення, вставляння, перемiщення, пошук i замiна фрагментiв тексту
•  Форматування тексту. Робота зi шрифтами.

Шаблони документiв i робота з ними

•  Використання таблиць у текстах. Створення таблиць, редагування та форматування
•  Робота з графiчними об'єктами у середовищi текстового процесора. Автофiгури
•  Робота з вбудованими об'єктами у середовищi текстового процесора. Введення формул, побудова дiаграм, створення структурних схем. Структура документа. Друкування документа.
•  Пiдсумкове заняття з теми "Текстовий процесор".

Тип проекту: iнформацiйний.

Очiкуваний результат: створений та оформлений засобами програми документ .

Мета :  учнi мають використати навики введення, редагування та форматування тексту, роботи з таблицями, графiчними обєктами та самостiйно створити документ, за вибраною темою.

Хiд проекту:

На першому уроцi пiд час мотивацiї вивчення даної теми, загальної характеристики теми, учням оголошується, що результатом вивчення даної теми станне створення та захист iндивiдуальних проектiв. В якостi проектiв можуть бути розгортки, брошури, прес-релiзи, газети, рекламнi плакати i тд., з будь-якої теми, яка вибрана самими учнями, згiдно їх iнтересiв. А тому, на наступних уроках процес набуття нових умiнь та навичок вiдбувається з бiльшим iнтересом та активнiстю, так як учнi розумiють, що все це необхiдно застосувати до реалiзацiї свого власного проекту. В процесi вивчення даної теми, я контролюю, координую промiжнi етапи роботи над проектом (вибiр теми, пiдбiр матерiалу, графiчних обєктiв, таблиць, тощо).

Важливим етапом  при роботi з проектом є вибiр теми, оскiльки учень має вибрати  тему, яка цiкава не тiльки йому  особисто, а й врахувати iнтереси iнших та можливiсть зацiкавити учнiв при захистi своєї роботи. Крiм того учнi мають врахувати специфiку програми i пiдiбрати матерiал, який вiдповiдає певним вимогам, з якими учнi ознайомлюються на початку вивчення теми.

Iншим важливим етапом створення проекту є його реалiзацiя на компютерi. Пiдчас цього процесу учнi закрiплюють отриманi знання та вмiння, а кращi iз них ознайомлюються iз додатковим матерiалом.  Вони набувають досвiду роботи з програмою, який пiдкрiплений iнтересом та бажанням створити найкращий продукт.

Пiд час захисту учнi розповiдають про причини актуальностi вибраної теми, доводять правильнiсть вибраної структури, її оригiнальнiсть описують тi проблеми, якi виникли пiд час створення проекту та шляхи їх усунення i репрезентують власний  проект. Пiсля цього вiдбувається обговорення даного проекту, учнi висловлюють свої зауваження та рекомендацiї, виставляється оцiнка. Таким чином учнi набувають не лише певних умiнь та навичок, а й мають можливiсть самостiйно створити достатньо якiсний продукт.

Ось результати, якi ми бачимо в ходi виконання проектiв.

Для учня.

1.Формуються i вiдпрацьовуються:

• Навички збору, систематизацiї, класифiкацiї, аналiзу iнформацiї;
• Навички публiчного виступу (ораторське мистецтво);
• Умiння представити iнформацiю в доступному, естетичному виглядi;
• Умiння виражати свої думки, доводити свої iдеї;
• Умiння працювати в групi, в командi;
• Умiння працювати самостiйно, робити вибiр, ухвалювати рiшення;

2. Розширюються i заглиблюються знання в рiзних наочних областях.
3. Пiдвищується рiвень iнформацiйної культури, що включає роботу з рiзною технiкою (принтер, сканер, мiкрофон i так далi)
4. Учень грунтовно вивчає ту комп'ютерну програму, в якiй створює проект i навiть бiльше - програми, якi допомагають краще представити свою роботу.
5. Учень має можливiсть втiлити свої творчi задуми.
6. Стосунки з вчителем переходять на рiвень спiвпрацi.
7. Пiдвищується самооцiнка тих дiтей, якi з тiєї або iншої причини вважали себе неуспiшними.

Все вищеперелiчене дає учневi можливiсть, вийшовши iз стiн школи

стати успiшною самодостатньою  особою, що саморозвивається.

Для вчителя.

1. Вчитель має можливiсть створити банк учнiвських робiт, якi можуть застосовуватися в позакласнiй роботi, на уроках.
2. Пiдвищується рiвень вчителя як ентузiаста, фахiвця, консультанта,

керiвника, координатора, експерта

3.  Вчитель перестає бути «наочником», а стає педагогом широкого

профiлю.

Все вищеперелiчене  приводить  до  пiдвищення  професiоналiзму

вчителя.

На мiй погляд, iнформатика саме той предмет, де найбiльшою мiрою можливе застосування методу проектiв. Навчання для дiтей перетворюється на захоплюючу дiяльнiсть.

Застосування методу проектiв сприяє формуванню у старшокласникiв наступних компетентностей:

• Комунiкативних (навички i бажання працювати спiльно,

взаємодiяти, нести взаємну вiдповiдальнiсть, спiвпрацювати);

• Iнформацiйно-комунiкацiйних (за допомогою набуття досвiду пошуку потрiбної iнформацiї, зокрема через iнтернет, вiдбору необхiдних вiдомостей, їх друкарського i електронного оформлення, творчої презентацiї пiдiбраних матерiалiв);
• особових (через досвiд самостiйностi, вiдповiдальностi, творчого самовираження, самопрезентацiї).

Висновки.  Сучасне  суспiльство  вимагає  вiд  педагогiв  пошуку,

впровадження нових методiв навчання, тих методiв, якi значно краще готуватимуть учнiв до життя в постiндустрiальному (iнформацiйному)

суспiльствi. Метод проектiв не тiльки навчальна технологiя, але i виховуюча, сприяюча формуванню самостiйностi мислення, прийняття рiшень, вiдповiдальностi за свої успiхи i успiхи своїх товаришiв.