Використання методу «Гронування» для активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти в процесі опрацювання пам’ятників культури

Управління освіти

Торецької міської  ВЦА Бахмутського району Донецької області

Центр професійного розвитку педагогічних працівників

Заклад загальної середньої освіти

І-ІІІ ступенів № 3 «СШ»

 

 

 

 

Корінєва Олена Анатоліївна

Використання методу «Гронування» для активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти в процесі опрацювання пам’ятників

культури

 

 

Методичний посібник для вчителів

 

 

 

 

 

 

                                                     Торецьк - 2021

 

Укладач:

Корінєва Олена Анатоліївна, вчитель історії, правознавства та громадянської освіти  вищої кваліфікаційної категорії, педагогічне звання «учитель – методист» закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 «СШ» ВЦА м. Торецьк Донецької області.

Корінєва Олена Анатоліївна, Використання методу «Гронування» для активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти в процесі опрацювання пам’ятників культури. Методичний посібник для вчителів/О. А. Корінєва.-Торецьк, 2021. - 32 с.

 

Рецензент:

Скрипниченко Наталія Олексіївна, консультант ЦПРПП управління освіти Торецької міської ВЦА Бахмутського району, Донецької області.

 

 

 

В роботі міститься опис упровадження одного з прийомів технології розвитку критичного мислення, що сприяє формуванню в учнів основних груп компетентностей: ключових (спілкування державною мовою, уміння вчитися впродовж життя, інформаційну, соціальну) та предметних (хронологічна, просторова, інформаційна, логічна, аксіологічна).

Практичне значення роботи полягає у тому, що матеріали дослідження можуть бути використані педагогами під час уроків історії України, мистецтва, в самоосвітній діяльності, під час підготовки до зовнішнього незалежного тестування, доповідей для захисту на історичних та правознавчих турнірах, захисту робіт МАН.

 

           

ЗМІСТ

Вступ.……………………………………………………………………………4

Розділ 1. Огляд освітньої технологіі критичного мислення та її застосування у навчальному процесі ………………………………………………….……….6

Розділ 2. Теоретичні аспекти впровадження методу «гронування» у

навчальний процес ……………….................................................................. 11

Розділ 3. Практичне використання методу «гронування»  з метою активізації пізнавальної діяльності учнів в процесі опрацювання

пам’ятників культури…….………………………………………………..…14

Висновки………………………………….…………………………...………28

Список використаної літератури………………………..…………………...30

Додатки………………………………………………………………………..32

           

ВСТУП

Доцільність та актуальність обраної теми обумовлює той факт, що нові завдання сучасної освіти в Україні, спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього навчального процесу, потребують формування самостійно думаючої, ініціативної, відповідальної особистості, здатної до раціональної творчої праці.

В цій ситуації учитель не має асоціюватися з покаранням, бути ретранслятором готових знань. Навпаки, педагог перебирає на себе роль фасилітатора, який ставить навчальне завдання і показує як спільними зусиллями можливо його розв’язати. Взаємини між учнем та вчителем мають бути побудовані на принципах співпраці та відкритого діалогу. 

Зміна організації навчальної діяльності в школі потребує від викладача нових ідей, креативного і мобільного мислення, появі нових дидактичних конструктів та педагогічних механізмів залучення учнів до пізнання навколишнього світу. 

Водночас важливо розуміти, що ми живемо у новому інформаційному просторі, де вчитель не є єдиним джерелом знань. Тому важливо навчити учнів опрацьовувати великі обсяги різноманітної інформації, уміти аналізувати її, класифікувати,  визначати головне, знаходити необхідне тощо. Отже сучасний урок неможливий без використання дидактичних прийомів, що сприяють активній розумовій діяльності учня: занурення у ситуацію розумового напруження: активного пошуку, роздумів, аналізу та синтезу [6, с.5-8].

Вважаю, що одним із визначальних чинників досягнення зазначеного є застосування методів і прийомів технології розвитку критичного мислення. Адже критичне мислення – один із видів інтелектуальної діяльності, який характеризується високим рівнем сприйняття та розуміння.

Метою роботи є опис системи роботи з упровадження технології розвитку критичного мислення інтерактивними методами та формування в учнів основних груп ключових та предметних компетентностей.

Мета:

•              відмова від авторитарної педагогіки та перехід до педагогіки партнерства;

•              оволодіння прийомами опрацювання та осмислення значної за обсягом інформації;

•              формування етичного, толерантного ставлення до чужої думки;

•              перевірка ефективності методики організації уроків з елементами критичного мислення.

Об’єкт дослідження – процес удосконалення навчальної діяльності. 

Предмет дослідження – розвиток критичного мислення шляхом застосування методу «Гронування».

Практичне значення роботи полягає у тому, що матеріали дослідження можуть бути використані педагогами під час уроків історії у 6 та 11 класах, мистецтва, у 8 та 11 класах, в самоосвітній діяльності та під час підготовки до зовнішнього незалежного тестування, доповідей для захисту на історичних та правознавчих турнірах, захисту робіт МАН.

Прийом був апробований під час уроків історії України у 6 та 11 класах, мистецтва, у 8 та 11 класах, представлений на шкільному та  міському методичному об’єднанні учителів історії.

Сподіваюсь, що запропонована методична розробка додасть до педагогічного досвіду нових цікавих ідей для розроблення уроків та сприятиме новим дидактичним знахідкам, спонукає займатися самоосвітою, самовдосконалюватися й творчо розв’язувати методичнодидактичні проблеми.

           

РОЗДІЛ 1. 

                ОГЛЯД        ОСВІТНЬОЇ        ТЕХНОЛОГІІ         КРИТИЧНОГО

МИСЛЕННЯ  ТА ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Розвиток критичного мислення – це сучасна технологія, розроблена американськими спеціалістами з педагогіки (Чарльз Темпл, Джинні Стіл, Курт Мередит) на основі узагальнення досвіду світової педагогіки та психології, виходячи з актуальних проблем системи освіти. 

Технологія становить собою цілісну систему, що формує навички роботи з інформацією в процесі читання й письма. Вона спрямована на засвоєння базових навичок відкритого інформаційного простору, розвиток якостей громадянина відкритого суспільства, включеного в міжкультурну взаємодію. 

У вітчизняній педагогічній науці дана проблема розробляється С. Векслером, О. Марченко, І. Мороченковою, О. Пометун, І. Сущенком та іншими.

Реформування вітчизняної освіти через орієнтацію на технологію розвитку критичного мислення є одним із шляхів входження України до світового освітнього простору.

Ця технологія дозволяє одночасно і більш ефективно формувати в учнів низку ключових компетентностей. 

Перш за все – «уміння вчитись», тобто вміння самостійно здобувати знання. Вони навчаються організовувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення потрібного результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки, самовдосконалення, активного навчання, адже в ідеалі ми прагнемо, щоб учні не просто запам'ятовували навчальний матеріал, а й розвивали свої аналітичні здібності, досліджували, обмірковували інформацію з різних джерел, розуміли її.

Зауважу, що педагогічною умовою формування критичного мислення учнів є створення зацікавленості і доброзичливої співпраці під час уроку та у позаурочний час, активне залучення до парної і групової роботи. 

Співпраця учнів між собою та з учителем сприяє формуванню соціальної компетентності демократичної природи. Учні навчаються спільно визначати проблеми і мету діяльності, ефективно співпрацювати, бути ініціативними, обґрунтовано долати суперечки. 

Отже, під час таких уроків здобувачі освіти не заучують, а обмірковують, творчо переосмислюють та усвідомлюють інформацію, що допомагає сформулювати та обґрунтувати власні ідеї, оцінки і переконання, спрямувати діяльність на виявлення й виправлення своїх помилок.

Впровадження технологій критичного мислення в навчальний процес розпочинаю з планування теми, що є основною структурною одиницею навчання. Продумую запитання: чому ця тема є важливою? Як вона пов’язана з попередніми темами, наступними, з особистими інтересами учнів та їхнім досвідом? Визначаю навчальні цілі теми та очікувані результати, добираю найбільш ефективні методи та прийоми, визначаю критерії оцінювання роботи учнів, продумую домашні та додаткові завдання для учнів.

Структура уроку, побудованого за педагогічною технологією критичного мислення, містить три основні етапи: актуалізацію, усвідомлення, рефлексію.

Під час етапу актуалізації пропоную учням подумати і пригадати, що вони вже знають з теми. Здобувачі освіти можуть поставити запитання, разом з учителем сформувати мету навчальної роботи. 

На цій фазі відбувається кілька пізнавальних операцій:

-          по-перше, учні встановлюють рівень власних знань;

-          по-друге, активізується увага дітей до навчального процесу, створюється зацікавленість та спрямованість на дослідження теми (проблеми).

Роль учителя – скоординувати роботу учнів, виявити рівень їх знань.

Під час етапу усвідомлення учні здійснюють пошукову діяльність, конструюють та усвідомлюють новий матеріал.

Завдання учителя на стадії усвідомлення – підтримати зацікавленість класу; допомогти встановити зв’язки між відомими та невідомими знаннями; заохотити дітей до розуміння отриманих знань і умінь.

На третьому, рефлексивно-оцінювальному етапі спонукаю учнів аналізувати зроблене, зіставляти досягнуті результати із поставленою метою, висловлювати свою точку зору на проблему, оцінювати свою роботу та роботу однокласників. Рефлексія. 

Учні роблять перегляд ідей, що розглядалися, запитують, інтерпретують, застосовують і поширюють нові знання.

На цій фазі учитель досягає кількох цілей:

-                     школярі починають відтворювати щойно сприйнятий матеріал своїми словами;

-                     створюються умови для активного обміну думками;

-                     особливої уваги набувають самостійність, оригінальність висловлених думок, їх обґрунтованість, уміння узагальнювати та інтерпретувати.

Технологія розвитку критичного мислення розрахована не на запам’ятовування, а на осмислений творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її розв’язання і пропонує набір конкретних методичних прийомів. 

Підсумовуючи викладене, хочеться звернути увагу ще на один момент сучасного освітнього середовища. Згідно з дослідженнями, проведеними United College of Engineering and Research, в останні роки спостерігають спад інтересу до навчання серед дітей та підлітків. Найбільше це стосується дітей покоління Z, які народилися в період з 1996 по 2010 рік. Особливістю цього покоління є те, що воно «виховувалося» в інтернеті і соціальних мережах [7].

Це покоління більш сприятливо реагує саме на візуальне навчання.

Учні покоління Z цінують легкий доступ до інформації і очікують негайного зворотного зв’язку.

Навчаються найбільш ефективно, коли їм потрібно розв’язувати проблеми і знаходити рішення (практичний підхід).

Адаптуються до нових технологій швидше, ніж будь-яке інше покоління.

Базуючись на багаторічному досвіді та власних спостереженнях, експерти та педагоги Helen Doron English дійшли висновку, що в дітей покоління Z явно інші навчальні уподобання, цілі й цінності порівняно з попередніми поколіннями. Таким чином, методи навчання мають бути іншими й адаптуватися до особливостей цієї групи.

А саме: завдяки переважанню візуального каналу сприйняття, дуже важливо використовувати наочні матеріали — це дозволяє утримати увагу учнів, спрощує процес навчання і засвоєння інформації.

Практичний досвід доводить, що досить ефективним прийомом розвитку критичного мислення, візуалізації на всіх етапах уроку, підготовки доповідей для захисту на історичних та правознавчих турнірах, під час самоосвітньої діяльності у процесі підготовки до зовнішнього незалежного тестування є метод «Гронування».

Таким чином, можна дійти висновків, що розвиток критичного мислення – це сучасна технологія розроблена виходячи з актуальних проблем системи освіти. Технологія становить собою цілісну систему, що формує навички роботи з інформацією в процесі читання й письма та спрямована на засвоєння базових навичок відкритого інформаційного простору, розвиток якостей громадянина відкритого суспільства, включеного в міжкультурну взаємодію. Реформування вітчизняної освіти через орієнтацію на технологію розвитку критичного мислення є одним із шляхів входження України до світового освітнього простору.

Ця технологія дозволяє одночасно і більш ефективно формувати в учнів низку ключових та предметних компетентностей. Учні навчаються не просто запам'ятовувати навчальний матеріал, а й розвивають свої аналітичні здібності, досліджують, обмірковують інформацію з різних джерел, ефективно співпрацюють, що допомагає сформулювати та обґрунтувати власні ідеї, оцінки і переконання, спрямувати діяльність на виявлення й виправлення своїх помилок.

Структура уроку, побудованого за педагогічною технологією критичного мислення, містить три основні етапи: актуалізацію, усвідомлення, рефлексію.

Технологія розвитку критичного мислення розрахована на осмислений творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її розв’язання і пропонує набір конкретних методичних прийомів. 

Умови освітнього середовища, що постійно змінюються, вимагають від педагога швидкої адаптації, нових ідей для розв’язання нових завдань. Практичний досвід доводить, що досить ефективним прийомом розвитку критичного мислення, візуалізації під час уроків, підготовки доповідей для захисту на історичних та правознавчих турнірах, під час самоосвітньої діяльності у процесі підготовки до зовнішнього незалежного тестування є такий інтерактивний метод навчання, як «Гронування».

 

РОЗДІЛ 2. 

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДУ «ГРОНУВАННЯ» У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Провідні педагоги і психологи давно переймаються проблемою навчання дітей покоління Z. Спеціалісти дійшли висновку, що завдяки переважанню візуального каналу сприйняття, дуже важливо використовувати наочні матеріали — це дозволяє утримати увагу учнів, спрощує процес навчання і засвоєння інформації.

Практичний досвід доводить, що досить ефективним прийомом розвитку критичного мислення, візуалізації на всіх етапах уроку, підготовки доповідей для захисту на історичних та правознавчих турнірах, під час самоосвітньої діяльності у процесі підготовки до зовнішнього незалежного тестування є метод «Гронування».

Суть  цього інтерактивного методу навчаня полягає у тому, що з початком роботи вчитель визначає одним словом тему, яку потрібно опрацювати. 

Факт, подію, поняття, термін, постать, назву історико-географічного об’єкта тощо можна записати на фліпчарті чи на дошці,  й запропонувати  учням  зафіксувати свої думки та асоціації  з обраною темою на аркуші паперу у вигляді слів або фраз. 

Учитель пропонує учням записати слова та фрази, які спадають на думку, коли вони чують це слово. Спочатку висловлюють найстійкіші асоціації, потім – другорядні. Записати стільки думок, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані.  

Згодом результати міркувань виносяться у загальне коло, а учитель записує їх у вигляді своєрідного «грона», яке поступово «розростається». У свою чергу ці слова і фрази можуть поповнюватися новими асоціаціями, утворюючи своєрідне гроно. Коли всі ідеї записані, встановлюються можливі зв’язки між окремими елементами, виділяються аспекти, щодо яких потрібна додаткова інформація.

Отже, даний метод стимулює нелінійну форму мислення – асоціативне мислення.

Грона можна будувати не тільки асоціативні а й інформативні, одно- та багаторівневі.

Кожний із видів такого грона має свої завдання й особливості, й має використовуватися на відповідному етапі уроку.

Так, асоціативне гроно базується на пошукові асоціацій, що виникають в учнів. Робота над ними допомагає акумулювати думки й міркування школярів навколо понять, що розглядаються під час уроку. Учитель має пам’ятати, що асоціації не бувають правильними чи неправильними. Вони мають суб’єктивний характер і у кожного свої. Асоціативні грона не коментуються й не оцінюються. Робота над ними допомагає акумулювати думки й міркування школярів навколо понять, що розглядаються.

Інформативне гроно застосовується для перевірки знань учнів, тобто на етапі перевірки домашнього завдання, рівня засвоєння знань, виявлення рівня компетентності учнів за темою. Інформативне гроно дозволяється піддавати сумніву з боку вчителя й відповідно до захисту з боку учня-автора. 

Особливість однорівневого грона полягає в тому, що всі зв’язки в його побудові відбуваються на одному рівні, тобто від одного відправного слова.

У багаторівневому гроні кожне слово наступного рівня стає опорним щодо підбору інформації. Багаторівневе гроно представляє собою розгорнену опору за темою, в основі якої лежить принцип гіперзв’язків.

Використовуючи утворені асоціативні грона, учні мають скласти речення, розповідь, написати твір або використати їх складові як словамаркери під час розв’язання навчальних тестів тощо.

Використання даного прийому спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певного предмета, образа, теми, включаючи почуття, емоції, ставлення, опрацьовувати та запам’ятовувати великі обсяги інформації.

          Отже, виходячи, з вищеозначеного зрозуміло, що провідні педагоги і психологи переймаються проблемою навчання дітей покоління Z. Спеціалісти дійшли висновку, що завдяки переважанню візуального каналу сприйняття, дуже важливо використовувати наочні матеріали.              Практичний досвід доводить, що досить ефективним прийомом розвитку критичного мислення, візуалізації під час уроків, підготовки доповідей для захисту на історичних та правознавчих турнірах, під час самоосвітньої діяльності у процесі підготовки до зовнішнього незалежного тестування є метод «Гронування».

             Суть методу «Гронування» полягає у тому, що з початком роботи вчитель визначає одним словом тему, яку потрібно опрацювати.  Записує факт, подію, поняття, термін, постать, назву історико-географічного об’єкта тощо можна записати на фліпчарті чи на дошці,  й пропонує  учням  зафіксувати свої думки та асоціації  з обраною темою на аркуші паперу у вигляді слів або фраз. 

            Згодом результати міркувань виносяться у загальне коло та записуються у вигляді своєрідного «грона», який поступово «розростається», адже поповнюється новими асоціаціями, утворюючи своєрідне гроно. Коли всі ідеї записані, встановлюються можливі зв’язки між окремими елементами та виділяються аспекти, щодо яких потрібна додаткова інформація.

            Використовуючи утворені асоціативні грона, учні мають скласти речення, розповідь, творчо доопрацювати інформацію, використовуючи візуальні матеріали або використати складові елементи грона як словамаркери під час розв’язання навчальних тестів тощо.

            Використання даного прийому спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певного предмета, образа, теми, включаючи почуття, емоції, ставлення, опрацьовувати та запам’ятовувати великі обсяги інформації.          

РОЗДІЛ 3.

ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ «ГРОНУВАННЯ» З МЕТОЮ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ ОПРАЦЮВАННЯ ПАМ'ЯТНИКІВ КУЛЬТУРИ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ТЕСТУВАННЯ

Досвід роботи показує, що метод «Гронування» універсальний і його можливо застосовувати на всіх етапах уроку: і під час актуалізації опорних знань, умінь та життєвого досвіду учнів, мотивації навчальної діяльності здобувачів освіти, вивченні нового матеріалу, закріпленні вивченого матеріалу, під час уроків перевірки і контролю знань.

Доцільно застосовувати даний прийом й під час підготовки здобувачів освіти до зовнішнього незалежного оцінювання, адже такий прийом розвиває логічне мислення, уяву, пам'ять. Водночас школярі та майбутні абітурієнти навчаються  визначати зв'язки між окремими поняттями, розуміти слова-маркери, а вміння бачити останні підвищує ефективність результатів під час розв’язання навчальних тестів. 

Пропоную ознайомитися із досвідом застосування даного прийому на прикладі пам’ятників культури з розділу «Стародавня Історія України».

Програма вимагає візуально розпізнавати наступні артефакти: 

•              браслет із менандровим орнаментом. Мізинська стоянка;

•              мальована кераміка трипільської культури, статуетка жінки;

•              золотий гребінь з кургану Солоха;

•              золота пектораль з кургану Товста могила;

•              заповідник «Херсонес Таврійський» в Севастополі: «Базиліка

1935 року», «Базиліка в базиліці»;   Збруцький ідол. 

В процесі опрацювання пам’ятників учні не тільки навчаються розпізнавати їх візуально, для чого у нагоді стають тренажери з історії України в інтернет ресурсах, а й опрацьовують відомості щодо хронології, їх географічного розташування, характерних рис, особливостей певної епохи давньої історії, оволодівають відповідним понятійним апаратом, вивчають історичних особистостей, а також мають можливість творчо опрацювати проект, шляхом продовження візуального ланцюжка, використання ілюстративного матеріалу. 

Слова-маркери також стають у нагоді під час розв’язання навчальних тестів.

Об’єкт № 1. Браслет із менандровим орнаментом. Мізинська стоянка.

Рис. Браслет із менандровим орнаментом. Мізинська стоянка.

Макет грона

Слова-маркери: браслет, ікло мамута, меандровий орнамент, 360 ліній, найдавніший календар, фетишизм, Чернігівщина, Мізинська стоянка, кроманьйонець, пізній палеоліт, 18 000 років тому.

      

Макет візуалізації містить відомості про розселення, побут, заняття давніх людей часів палеоліту.

Завдання 1. Прочитайте текст і запишіть назву стоянки первісних людей, про яку йдеться.

Археологи дослідили рештки п’яти мисливських жител, місце обробки каменю і кістки, заглиблені вогнища, заповнені кістковим вугіллям, попелом, м’ясні ями, призначені для зберігання запасів м’яса протягом зими. 

Найбільшу цінність мають виявлені під час розкопок витвори давніх митців: жіночі статуетки, фігурки тварин з бивнів мамонта, унікальні браслети з мамонтових кісток, оздоблені складними різбленими орнаментами. Було знайдено також кілька великих мамонтових кісток, розмальованих червоною вохрою. Дослідники вважають, що їх використовували під час свят як музичні інструменти.

Об’єкт № 2. Мальована кераміка трипільської культури. Статуетка жінки.

Рис. Мальована кераміка трипільської культури. Статуетка жінки.

Макет грона

Слова-маркери: археологічна культура, В. Хвойко, протомісто, Трипілля, IV-III тис. до н. е., басейн Дністра і Південного  Бугу, середньої течії Дніпра, матріархат, промисли, хліборобство, тваринництво, ремесло,

енеоліт, культура мальованої кераміки                                                  

 

Макет візуалізації містить відомості про дослідника культури мальваної кераміки, розселення трипільських племен, їх побут, заняття, винаходи, духовну культуру.

Завдання 2. Позначте слова та словосполучення, за допомогою яких можна описати життя та побут носіїв трипільської культури:

1.                 кочовики;

2.                 відтворювальне господарство;

3.                 розмальований складними візерунками глиняний посуд;

4.                 навчились відновлювати родючість землі;

5.                 користувались виробами з глини, бронзи, міді;

6.                 голова роду – чоловік;

7.                 споруджували велетенські селища – протоміста;

8.                 провідна галузь господарства скотарство та мисливство;

9.                 для виготовлення предметів побуту використовували метал, срібло,  золото;

10.             матріархат;

11.             звіриний стиль у мистецтві.

Об’єкт № 3. Золотий гребінь з кургану Солоха. Кінець V – початок IV ст. до н.е.

 

Рис. Золотий гребінь з кургану Солоха.

 

Макет грона

Слова-маркери: золотий гребінь, курган, курган Солоха, кінець V – початок IV ст. до н.е., майнова нерівність, скіфський вельможа, цар, Атей, спис, акінак, пластинчатий обладунок, грецькі ремісники, звіриний стиль, віра у потайбічне життя, золото, Дарій І, перси, Геродот, 513 р. до н. е.,  тактика випаленої землі.

Макет візуалізації містить відомості про розселення скіфських племен, похід перського царя Дарія І на Скіфію відповідно «Історії» Геродота, вигляд кургану, обладунки та зброю скіфів, участь грецьких ремісників у їх виготовленні, майстерність грецьких ремісників, які виконували вироби мистецтва у «звіриному стилі».

Об’єкт № 4. Золота пектораль з кургану Товста могила. IV ст. до н.е. 

 

Рис. Золота пектораль

 

Макет грона

Слова-маркери: пектораль, золото, курган, Товста могила, Дніпропетровщина, 1971 р., Б. Мозолевський,  нерівність, символ влади, грецькі майстри, «звіриний стиль», IV ст. до н. е., міфологія, культова річ, сакральне свято, календар, модель Всесвіту, карта володінь скіфів, «золото скіфів», Музей історичних коштовностей України.

 

Макет візуалізації містить відомості щодо майстерності грецьких ремісників, які виконували вироби у так званому «звіриному стилі», про господарське життя та побут скіфів, флору та фауну степів часів ранньої залізної доби.

           Завдання 3. Позначте слова та словосполучення, за допомогою яких можна описати життя та побут скіфів:

1.        величезну роль у суспільному житті скіфів відігравало військо;

2.        скіфи-орачі, скіфи-землероби – це праслов’янські племена, що             перебували в залежності від царських скіфів; 

3.        для виготовлення предметів побуту використовували метал, срібло,  золото;

4.        у скіфів існувала майнова рівність;

5.        кургани – це могили скіфських царів і знаті

6.        Велика Скіфія була державою, якою керували виборні люди;

7.        основним багатством скіфів були великі стада худоби;

8.        користувались виробами з глини, бронзи, міді;

9.        іраномовний народ;

10.   провідна галузь господарства скотарство та мисливство;

11.   звіриний стиль у мистецтві;

12.   домінування матріархату.

Об’єкт № 5. Заповідник «Херсонес Таврійський» в Севастополі  

                    Рис.«Базиліка 1935 року»                         Рис.  «Базиліка в базиліці»  

 

Макет грона

Слова-маркери: Крим, Севастополь, Херсонес, VI ст. до н. е.,  поліс, акрополь, агора, теменос, водогін, республіка, храм, прямокутна споруда, східчаста основа, двосхилий дах, колонада, прямокутна споруда, культове призначення, центр громадського життя, світова спадщина Юнеско.

 

Макет візуалізації містить відомості щодо Великої грецької колонізації та колонізації греками Північного Причорномор’я, особливостей господарського, громадського, культурного життя та побуту мешканців полісів.

Завдання 4. Позначте слова та словосполучення, за допомогою яких можна описати життя та побут у грецьких містах-державах Північного Причорномор’я:

1.        розвиток торгівлі, ремесел;

2.        ввезення на українські землі хліба, рабів;

3.        пошук ринку збуту товарів;

4.        вивіз з Північного Причорномор’я пшениці, хутра, меду, воску,      солі, рабів;

5.        створення складних іригаційних систем; 

6.        поліс;

7.        відсутність оборонних споруд;

8.        ведення підсічного землеробства;

9.        майнова рівність;

10.   кочове скотарство;

11.   поклоніння богу вогню Сварогу;

12.   готичний стиль архітектурних споруд.

 

Об’єкт № 5. Збруцький ідол. ІХ ст. Вигляд з чотирьох боків     

Рис. Збруцький ідол

 

Макет грона

Слова-маркери: Збруцький ідол, ІХ ст., язичництво, капище, кремація,  тризна, жертви, волхви, Даждьбог, Велес, Хорс, Перун, Стрибог, Симаргл, Макош, «Пісня про віщого Олега», «Лісова пісня» тощо.

 

Макет візуалізації містить відомості про язичницькі вірування слов’ян.

Завдання 5

Дохристиянську пам’ятку культури зображено на фото:

          

   А)                                                                       Б)                            

    В)                                                                Г)

          Таким чином, метод «Гронування» розвиває логічне мислення, уяву, пам'ять. Водночас здобувачі освіти навчаються розглядати суспільнополітичні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість в житті суспільства, уміти визначати і застосовувати теоретичні поняття для аналізу та пояснення історичних подій та явищ, визначати зв'язки між окремими явищами, причинно-наслідкові зв'язки, уміння орієнтуватися в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури та природного довкілля, набувають умінь працювати з джерелами історичної інформації, розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації,  осмислювати зв’язки між історією та сучасним життям, самостійно виокремлювати та розуміти слова-маркери, ефективно розв’язувати навчальні тести.   

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Таким чином, можна дійти висновків, що методи й прийоми розвитку критичного мислення дійсно мають великий потенціал, реалізацію якого можна безпосередньо пов'язати з формуванням основних груп компетентностей учнів. Перш за все інформаційної, а також «уміння вчитись», тобто вміння самостійно здобувати знання, організовувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення потрібного результату, набуття навичок самоконтролю, самооцінки, самовдосконалення. Співпраця учнів між собою та з учителем сприяє формуванню соціальної компетентності демократичної природи. 

До проблем і труднощів, які виникають в ході роботи з розвитку критичного мислення, можна віднести: стереотипність мислення учнів, орієнтацію на репродуктивне навчання; страх самостійного мислення; обмеженість у джерелах інформації на уроці; труднощі при оцінюванні навчальних досягнень учнів (не засвоєних учнями знань, а набутих ними компетентностей).

Метод «Гронування» спонукає учнів вільно думати й відкрито висловлюватися на певну тему, обмірковувати зв’язки між окремими поняттями, а також дозволяє врахувати особливості каналів сприйняття поколінняGeneration Z адже дозволяє утримати увагу учнів, спрощує процес навчання і засвоєння інформації.

Дана стратегія навчання може бути застосована на всіх етапах уроку. Доцільно застосовувати даний метод й під час підготовки здобувачів освіти до зовнішнього незалежного оцінювання, адже вищеозначена стратегія навчання розвиває логічне мислення, уяву, пам'ять.  Водночас майбутні абітурієнти навчаються  визначати зв'язки між окремими поняттями, розуміти слова-маркери, а вміння бачити останні підвищує ефективність результатів під час розв’язання навчальних тестів. Даний метод дозволяє систематизувати великі обсяги інформації під час підготовки доповідей під час розробки тем для історичних і правових турнірів, а також розробки тем для підготовки робіт МАН.

Даний метод розвиває логічне мислення, уяву, пам’ять, активізує діяльність учнів під час уроку, підвищує пізнавальний інтерес до отримання нових знань, змінює відношення учнів до уроку, створює атмосферу довіри та співпраці з метою розв’язання складних проблем.

           

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.        Архіпова Є. О. Критичне мислення як необхідна складова розумової діяльності людини в межах сучасного інформаційного суспільства / Є. О. Архіпова, О. В. Ковалевська // Гуманітарний часопис. – 2012. – № 2. – С. 34–38.

2.        Бандровський О. Г. Цікаві факти з історії давніх часів: посіб. серії «Шкільна біблиотека» для 5-6-х кл. закл. заг. серед. Освіти / О. Г. Бандровський . – Київ : Генеза, 2019. – 176 с.

3.        Всесвітня історія. Історія України: (інтегр. курс): підруч. для 6-го кл. закл. заг. серед. освіти/ Олександр Бандровський, Віталій Власов. –  Київ: Генеза, 2019. – 224 с.

4.        Гін А. Прийоми педагогічної техніки. Свобода вибору. Діяльність. Зворотний зв'язок. Ідеальність: посібник для вчителя / Гін А. – 13-е видання. Х.: Вид. група «Основа», 2019. – 112 с.

5.        Дмитренко К. А. Звичайні форми роботи – новий підхід: розвиваємо ключові компетентності: метод. посіб. / К. А. Дмитренко, М. В. Коновалова, О. П. Семиволос, С. В. Бекетова. – Х.: Вид. група «Основа», 2019. – 119 с.

6.        Пелагейченко М. Л. Урок твоєї мрії: плануємо, мотивуємо, проводимо. – Х.: Вид. група «Основа», 2020. – 112 с.

7.        Покоління Z. Інтерес до навчання падає. У чому причина та як зарадити? Режим доступу: https://osvitoria.media/experience/pokolinnya-z-interes-do-navchannyapadaye-v-chomu-prychyna-ta-yak-zaradyty/

8.        Пометун О. І. Навчаємо мислити критично: посібник для вчителів /

О. І. Пометун, І. М. Сущенко. –Дніпропетровськ: Ліра, 2016. – 144 с.

9.        Пометун О. І. Основи критичного мислення : навчальний посібник для учнів старших класів загальноосвітньої школи / О. І. Пометун,

Л. М. Пилипчатіна, І. М. Сущенко, І. О. Баранова. – Тернопіль :

Навчальна книга – Богдан, 2010. – 216 с.

10.   Садкіна В. І.  Маленькі секрети учительського успіху. Навчаємо з радістю. – Х.: Вид. група «Основа», 2018. – 144 с.

11.   Садкіна В. І.  Усвідомлене читання – SKILLS на все життя /

В. І. Садкіна. – Х.: Вид. група «Основа», 2020. – 96 с.

12.   Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д.; Наук. ред., передм. О. І. Пометун.

— К.: Вид-во «Плеяди», 2008. — 220 с.

13.   Тренажери з історії  України для запам’ятовування дат, історичних

діячів,         пам'яток     архітектури.         Режим         доступу: https://www.kosheliev.icu/

14.   Тренажер з        історії         України.     Режим         доступу: http://lv.testportal.gov.ua:8080/

15.   Тягло О. Критичне мислення – освітня інновація доби демократично орієнтованих трансформацій суспільства / О. Тягло // Вісник програм шкільних обмінів. – 2006. – № 28. – C. 7–10

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                        ДОДАТКИ

                                                      ДОДАТОК А

                                                Відповіді на завдання

Завдання 1. Мізинська стоянка

Завдання 2 –  2, 3, 5, 7, 10

Завдання 3 – 1, 2, 3, 5, 7, 9, 10, 11

Завдання 4 – 1, 3, 4, 6

Завдання 5 – А