Використання шляхів підвищення якості організації освітнього процесу груп продовженого дня
Про матеріал
Відповідно до загальної мети освіти, місією початкової школи за Концепцією Нової української школи є різнобічний розвиток особистості дитини, формування в неї загальнокультурних і морально-етичних цінностей, ключових компетентностей, необхідних життєвих і соціальних навичок.Правильно організована робота в групі подовженого дня дає можливість гармонійно об’єднати навчання і виховання; організувати позаурочну діяльність та дозвілля дітей відповідно до їх інтересів і бажань; надати їм кваліфіковану допомогу у виконанні домашніх завдань; запобігати дитячій бездоглядності та безпритульності, що особливо важливо саме зараз, в час масового перебування батьків на заробітках за межами України, в час нестабільної обстановки всередині самої країни.Використання шляхів підвищення якості організації освітнього процесу груп продовженого дня
Доповідь вихователя ГПД
Запорізької гімназії №11
Ігнатенко Тетяни
Кожна дитина – неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.
Основною метою реформування сучасної системи освіти є створення Нової української школи - школи XXI століття, в якій панують співпраця та взаєморозуміння між всіма учасниками освітнього процесу та батьками, прислухаються до думки кожного учня, вчать критично мислити та бути відповідальними громадянами.
У Концепції виховання дітей та молоді в Україні, Державному стандарті початкової загальної освіти визначено основну мету початкової освіти, яка, серед іншого, полягає у всебічному розвитку та вихованні особистості через набуття особистого досвіду культури спілкування і співпраці у різних видах виховної діяльності, самовираження шляхом використання креативно-творчих технологій виховної роботи.
Наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти і системою освіти стає інструментом забезпечення успіху нової української школи. Запровадження ІКТ в освітній галузі переходить від одноразових проектів у системний процес, який охоплює всі види діяльності. ІКТ суттєво розширюють можливості педагога, оптимізують управлінські процеси, таким чином формуючи в учня важливі для нашого сторіччя технологічні компетентності.
Перед сучасною школою дедалі гостріше постає завдання адаптації учнів до життя в інформаційному суспільстві шляхом формування відповідних компетентностей у процесі навчання. Щоб стати людиною ХХІ століття, сучасному учневі необхідно не лише оволодіти базовими комп’ютерними навичками, але й навчитися збирати та аналізувати інформацію, синтезувати нові знання, ефективно співпрацювати з людьми різних культур. Необхідно підвищувати мотивацію до навчання учнів і залучати їх до самостійної (індивідуальної чи групової) дослідницької роботи на базі комплексного використання інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) із метою підвищення якості навчання учнів. Якщо за класичною системою організація процесу навчання зазвичай проходить за схемою «вихователь – підручник – учень», то в умовах сучасного інформаційного суспільства змінено методику традиційного навчання: вона зорієнтована на застосування комп’ютерних технологій і вносить докорінні зміни в стійку динамічну систему «вихователь – учень», замінюючи її на систему «вихователь – комп’ютер – учень», або «учень – комп’ютер – учень», або «учень – комп’ютер». Нова схема надає широкі можливості. Комп’ютерні технології відіграють нову роль у навчанні й викладанні, урізноманітнюють навчальний процес, дозволяють учням співпрацювати з носієм інформації, здійснювати вибір інформації, темп подання, компонувати матеріал і бути активними учасниками процесу навчання. Вихователь перестає бути джерелом інформації. Він виступає посередником, фасилітатором. Саме тому одним із пріоритетних напрямів діяльності нашого навчального закладу є інформатизація навчально-виховного процесу й упровадження ІКТ у навчально-виховний процес та управлінську діяльність. Інформаційно-освітній простір у школі забезпечує ефективну мережеву взаємодію між усіма учасниками освітнього процесу — учнями, батьками й учителями. Тому найважливішим завданням інформатизації освітнього простору в школі є підготовка вчителів, вихователів та учнів із метою формування в них інформаційно-комунікаційних компетенцій, практичних навичок використання педагогічних програмних засобів нового покоління, можливостей швидкісної мережі Інтернет, у результаті чого учні не тільки здобувають комп’ютерні навички, а також відбувається цілеспрямований розвиток навичок, пов’язаних з успішною адаптацією в суспільстві.
Основною рушійною силою в системі освіти є вчитель, без якого будь-які зміни будуть неможливими. Найвідповідальніші завдання Нової української школи зможе виконати лише той педагог, який не тільки добре професійно підготовлений, а й здатний упродовж усього життя підвищувати рівень професійної компетентності та педагогічної майстерності.
Актуальність організації груп подовженого дня (ГПД) на сьогодні зумовлена більш раннім початком навчання дитини у школі (з 6 років), постійною зайнятістю батьків, неучастю їх у вихованні власних дітей через тривале перебування за межами України. Заняття після уроків надають можливість молодшим школярам закріпити отримані знання розвинути свої творчі та інтелектуальні здібності, добре відпочити, поспілкуватись. Тому група подовженого дня – перспективна форма суспільного виховання дітей. Вона стає однією з провідних форм організації життєдіяльності молодших школярів. Допомогти дитині сформувати та реалізувати свій пізнавальний і творчий потенціал, соціально адаптуватися, навчитися плідно використовувати свій вільний час – є одним із головних завдань школи, що розв’язується за допомогою ГПД.
Відповідно до загальної мети освіти, місією початкової школи за Концепцією Нової української школи є різнобічний розвиток особистості дитини, формування в неї загальнокультурних і морально-етичних цінностей, ключових компетентностей, необхідних життєвих і соціальних навичок.
Сучасне суспільство характеризується швидкими змінами в усіх сферах життя, що особливо впливає на розвиток інформаційного, зокрема й освітянського простору. Освітня сфера, яка є основоположницею формування світогляду, духовного становлення особистості, зазнає значних трансформаційних процесів. Простір, де стикаються нові цінності й технології, нові стилі життя, вимагає нових, сучасних освітніх підходів. Гуманізація освіти, її орієнтація на розкриття особистісного потенціалу зумовили виникнення й удосконалення нових освітніх технологій. Тому вимогою сьогодення стає апробація й упровадження інноваційних освітніх технологій у навчально-виховний процес. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року визначає запровадження освітніх інновацій як один із пріоритетних напрямів державної політики в освітній сфері.
Навчання з використанням інноваційних технологій якісно перевищує класичну освіту. Воно інтегрує процеси, які не можна об’єднувати в межах класичної освіти. В умовах інформаційного суспільства традиційне навчання поступово втрачає свій сенс. Величезний потік інформації, яка старіє швидше, ніж учень закінчує школу, вже не можливо вмістити до шкільної програми. Втрачає сенс необхідність перенавантажувати пам’ять дитини додатковими знаннями, необхідно навчати дитину знаходити їх і користуватися ними. Тому дієвим інструментом поліпшення якості освіти визначають застосування компетентнісного підходу до освіти, який на перше місце ставить не поінформованість учня, а вміння на основі знань розв’язувати проблеми, які виникають у різних ситуаціях. Щоб навчити цього дітей, потрібно змінити технологію навчального процесу.
Правильно організована робота в групі подовженого дня дає можливість гармонійно об’єднати навчання і виховання; організувати позаурочну діяльність та дозвілля дітей відповідно до їх інтересів і бажань; надати їм кваліфіковану допомогу у виконанні домашніх завдань; запобігати дитячій бездоглядності та безпритульності, що особливо важливо саме зараз, в час масового перебування батьків на заробітках за межами України, в час нестабільної обстановки всередині самої країни.
Колектив вихователів нашої школи не стоїть осторонь інновацій освіти. Варто відзначити, що протягом останніх років у школі триває інтенсивне переосмислення підходів до організації процесу учіння, колектив долає стереотипи педагогічного мислення, здійснює глибинні системні перетворення. Педагогічні працівники школи експериментують, апробують та успішно впроваджують нові ідеї, технології, методики. Усвідомлення того, що вчитель є організатором освітнього процесу, метою якого є пробудження й підтримання прагнення дітей до пізнання, спонукає вчителів школи шукати шляхи підвищення інтересу учнів до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми шляхом використання інновацій. Проте питання впровадження інноваційних технологій вимагає системності та серйозного науково-методичного підходу.
У практику діяльності вихователів активно ввійшли:
- проектні технології, що забезпечують інтеграцію предметних знань і вмінь із різних предметів і видів діяльності;
- ігрові технології, які формують навички розв’язувати творчі завдання на основі вибору альтернативних варіантів;
- технології особистісно зорієнтованого, диференційованого навчання;
- інтерактивні технології (робота в групах, метод проектів, «мозковий штурм», «ажурна пилка», «кейс-метод», «акваріум», рольові й ділові ігри, «обіднє коло», «шкала думок», «бесіда за Сократом», «асоціативний кущ», «відкритий мікрофон», вправи-енергізатори, групова дискусія, взаємне навчання тощо);
- технології проблемного навчання.
З упровадженням нових технологій було змінено й саму форму проведення занять на ГПД. У педагогічній практиці вихователів виникли нові форми занять: -практикум, -пошук, -дискусія,
-мандрівка тощо.
Вихователі використовують готові програмні педагогічні засоби, власні презентації, електронні проекти, забезпечуючи мультимедійний супровід на заняттях ГПД. Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні засоби й дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання та виховання. Це дає можливість не лише вивчати світ за допомогою текстів і зображень, а й створити активне кероване комунікативне середовище, у якому здійснюємо навчальний процес. Використання електронних засобів навчання дає їм необмежену творчу свободу. Вони можуть самостійно обирати план проведення занять, добирати додаткові матеріали, складати тести, розробляти завдання для здійснення як індивідуального, так і диференційованого підходів до учнів.
Перед тим як розпочати роботу з комплексного застосування інформаційних технологій у закладі, було проведено дослідження ефективності використання мультимедійного супроводу навчальних занять, яке засвідчило певні переваги:
- рівень сприйняття інформації учнями зріс майже вдвічі;
- відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до розробляння занять, створення проектів, презентацій);
- скорочено кількість видів роботи, яка стомлює учнів, вихователі почали використовувати різноманітні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, подавати навчальний матеріалу, створюючи умови для формування самооцінки учня.
Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що використовують на заняттях, можна стисло визначити так:
- посилення мотивації навчання;
- активізація навчальної діяльності учнів;
- індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності школярів;
- урізноманітнення форм подання інформації, типів навчальних завдань;
- створення навчального середовища, яке забезпечує «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації;
- постійне застосування ігрових прийомів;
- забезпечення постійного зворотного зв’язку, можливість рефлексії.
ІКТ ефективно й успішно використовують під час проведення різноманітних конкурсів, шкільних свят, інших виховних заходів.
У березні ми розпочали апробацію ще однієї інноваційної моделі навчання, яка обґрунтована потребами процесу неперервної середньої освіти — дистанційного навчання — взаємодії вихователів й учнів між собою за допомогою Інтернет-технологій. Така модель спілкування дає необмежені можливості для індивідуалізації та диференціації навчання в домашніх умовах і створення віртуального навчального середовища, у якому головним консультантом і керівником є вихователь, а користувачем — учні. Така форма навчання є ефективною для підтримання й розвитку пізнавальних інтересів учнів до будь-якої галузі наукових знань.
Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.