Використання STEM-технологій у курсі "Пізнаємо природу" 5 клас

                         Використання STEM підходу  на  заняттях

                         інтегрованого курсу “Пізнаємо природу»

                        /з досвіду роботи Оксани ЗАГОРСЬКОЇ/

    Для нікого вже не є новим той факт, що у сучасній українській школі впроваджується світовий бренд STEM-освіти. Вже науково обґрунтовано доцільність використання STEM - методик на уроках географії та природознавства. Процес навчання має давати не тільки учням знання, формувати вміння та навички, впливати на їх свідомість та поведінку, а й розвивати активну пізнавальну дієвість, що є рушійною силою психоемоційного розвитку дитини.

    Засади STEM - освіти вже закладені в інтегрованому курсі «Пізнаємо природу». Адже модельна програма Дарії Біди, яку ми мали змогу обрати самостійно, є стемом таких природничих дисциплін як географія, біологія, фізика, хімія, астрономія, валеологія, також базується на знаннях учнів математики та комп»ютерних технологій. Вже перша сторінка підручника показує нам /підручника під час освітнього процесу у нас не було і ми користувалися лише його електронною версією/, що у роботі із дітьми потрібно взаємодіяти нестандартно, адже це учні НУШ, які 4 роки навчалися за новими методиками навчання. Рубрики «Дослідження», « Наукові забави», «Це цікаво», «Працюємо разом» дозволяють різнопланово проводити уроки із застосуванням STEM – підходу. При роботі із учнями, я використовувала  освітнє середовище предметних природничих кабінетів закладу освіти, часто проводили заняття на природі.

    Так при вивченні теми «Фізичні величини та їх вимірювання» діти працювали як дослідники у фізичній лабораторії і вимірювали температуру води у двох різних пробірках; визначали швидкість охолодження протягом певного часу; визначали чинники, що впливають на процес охолодження; знайомились із термометром, як приладом для фізичних дослідів; у робочих зошитах вчились вести щоденник досліджень і робити підсумкові висновки.

    А ось вже при вивченні теми «Тіла та речовини» дітям запропонувала зробити моделі молекул речовин, які їм найбільш відомі /вода, сіль, сода, цукор/. Діти вже знали і сформували логічний ланцюжок «Речовина - молекула – атоми». При моделюванні діти враховували такі наукові основи як:

-         атоми різних хімічних елементів різні;

-         речовини складаються із молекул;

-         речовини складаються із атомів різних хімічних елементів.

Тому моделі учні виготовили мініатюрні, але їм вдалося змоделювати зв»язки між атомами у молекулі, вони виділили різними кольорами атоми одного виду.

    Вивчаючи тему «Вода на земній кулі», запропонувала дітям попрацювати із доповненою реальністю , використовуючи сучасні комп»ютерні програми і провести відеопрезентацію дослідів. Для цього школярі використали свої знання з географії та сучасних технологій, спробували себе у ролі творця віртуального простору чи конкретного природного чи техногенного явища.

    При вивченні теми «План місцевості», шкільний коридор став майданчиком для практичної роботи «Вимірювання відстаней на місцевості». За величиною кроку та власної ступні діти визначали довжину коридору. В ході роботи школярі застосовували уміння оригінально розв»язати проблему. Бо ж як визначити відстань, коли відсутня рулетка чи мірна стрічка, мобільний телефон із за стосунком «Шлях». У допомозі стануть знання про розміри власного кроку чи ступні. Адже лозунг «Все із життя, все для життя» - актуальний для використання STEM підходу  у роботі  із сучасними дітьми. Цікавим виявився і процес порівняння результатів : за кроками, за величиною ступні, вимірів рулеткою, вимірів за допомогою мобільного застосунку.

     Моделюючи форму Землі та її внутрішню будову, діти вже отримали знання про форму земної кулі, розміри, температуру і тиск кожного шару внутрішньої будови. Тому виготовляючи моделі із пінопласту та пластиліну, врахували це при діаметрі моделі, різною кольоровою гамою відобразили внутрішню будову Землі. Для цього провели відповідні математичні розрахунки.

     Продовжили свої природничі дослідження вивчаючи тему «Рослини та їх різноманіття». Спостерігами за насінням квасолі, яке помістили у відповідно створені сухе та вогке середовища, зміни фіксували у зошиті, що став науковим щоденником, потім на уроці презентували результати своєї роботи.

    Вивчаючи тему «Тварини та їх різноманіття», запропонувала дітям проєкт «Мої домашні улюбнеці». Діти дослідили породи домашніх тварин, країну походження породи, їх звички, особливості догляду. За допомогою своїх навичок із інформатики презентували відеоролики та презентації за результатами своєї роботи.

    Під час вивчення теми «Таємниці організму людини» створювали моделі легень людини, а при вивченні теми «Пізнання себе і світу» виготовили модель головного мозку, при вивченні теми «Ми і наше здоров»я» із допомогою танграмів будували моделі хребта здорової людини /робота із танграмами виявилась для дітей найбільш складнішою /.

    У курсі «Пізнаємо природу» моделювання виділяю як освітню дію, засіб, без якого неможливе повноцінне навчання. Воно має свої плюси:

- діти легше сприймають навчальний матеріал;

- школярам це цікаво і доступно.

Моделювання дає можливість дитині бути автономною. А ось креативність підходу до створення власних моделей /продуктів власної діяльності/ є результатом здатності дитини критично мислити.

Мінус:

- важко вкластися у 45 хвилин уроку.

    Результатом застосування STEM підходів у курсі «Пізнаємо природу», я вважаю, є ті факти:

- що всі суб»єкти освітнього процессу були охоплені спільними справами і освітній процесйшов організовано, тобто створилася нова модель навчання, з новими для мене, як вчителя, та учнів.

 -тьоторство йшло на рівні «дитина-дитина» / учні самостійно створювали групи, підказували один одному, шукали шляхи вирішення проблем, раділи результату/.

Серед труднощів, які ми долали спільно:

- недостатнє матеріально-технічне забезпечення освітнього процессу;

- відсутність підручників;

- різні технічні можливості ПК учнів.