Вікторина "Чорнобиль не має минулого часу"

Інтелектуально-пізнавальна вікторина для старшокласників

«Чорнобиль не має минулого часу»

Мета проведення: згадати про Чорнобильську катастрофу, поглибити знання учнів про неї, визначити негативний вплив аварії на стан навколишнього середовища та здоров'я населення; розповісти про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС; розвивати вміння школярів аналізувати та узагальнювати навчальну інформацію; сприяти формуванню патріотичних почуттів.

Підготовка до проведення

Учнів об’єднуємо в дві групи. Кожна з груп має обрати капітана та визначитися з назвою, відповідно до теми вікторини. Ведучий ставить запитання. Відповідає група, яка першою подала звуковий сигнал. Якщо група дала неправильну чи неповну відповідь, то право доповнити має інша команда. За кожну правильну відповідь команда отримує 2 бали, за доречне доповнення – 1 бал. Запитання вікторини сформовані у три блоки. У кожному – по 10 запитань. У перерві між блоками - перегляд документального відео з метою поглиблення та розширення знань учнів(на вибір вчителя). Презентація з фотовідповідями стане доречною та ефективною ілюстрацією до заходу. У кінці вікторини – підведення підсумків, нагородження переможців, відзначення усіх учасників

ЗАПИТАННЯ ВІКТОРИНИ

1 блок

1. Про яку подію згадуємо щороку, 26 квітня, уже 32 роки поспіль? Що у США назвали «найбільшою екологічною катастрофою в історії людства»?  (26 квітня  весь світ згадує жахливу трагедію, що сталася на Чорнобильській АЕС, найглобальнішу техногенну катастрофу. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) їй присвоєно сьомий рівень, максимальний, і характеризується як «важкі наслідки для здоров’я людини і для навколишнього середовища).
2. Що стало причиною трагедії? (Спочатку провину за катастрофу покладали виключно, або майже виключно, на персонал. В подальші роки пояснення причин аварії були пов’язані з серйозними проблемами в конструкції реактора)
3. Скільки людей брало участь у ліквідації пожежі? ( Кількість людей, що брали участь в гасінні пожежі на ЧАЕС, становила 600 000 : пожежники та медики, військовослужбовці та персонал станції  - виконували свій обов’язок, ризикуючи власним здоров’ям та життям.  Всі отримали високі дози радіації. Однак саме пожежникам вдалось врятувати нас від справді серйозної катастрофи – сильного водневого вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії. Пожежа тривала 10 днів і забрала життя 31 людини)
4. Назвіть імена та прізвища людей, які в перші хвилини займання кинулися гасити пожежу. (Пожежники, які першими прибули на місце катастрофи, не мали ізолюючих протигазів. Їх просто не попередили про особливості ситуації, про характер інциденту.  Вони виконували свою роботу без будь-яких запобіжних заходів від радіації. В результаті радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи ліквідаторів. Через кілька днів всі вони померли. Через високий рівень випромінювання тіла загиблих розміщувалися в свинцевих трунах. Фактично, навіть спеціальні костюми, в яких люди ліквідовували наслідки катастрофи, могли забезпечити безпеку тільки на 40 секунд. Володимир Правик, Віктор Кібенок, Микола Тищенко, Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Володимир Тищура  першими вступили у двобій з пожежею на ЧАЕС. Радіація була такою сильною, що очі пожежника Володимира Правика змінили свій колір з карого на блакитний. Згідно з офіційними радянськими даними, безпосередньо від аварії загинула 31 особа. Неофіційними – 300. 800000 людей взяли на себе ризик і зазнали радіаційного випромінювання, ліквідуючи наслідки катастрофи. На жаль, 25000 з них загинули, ще 70 тисяч — стали інвалідами).
5. Чи вдалося евакуювати населення? (Евакуація людей з  Прип'яті була запланована на 26 квітня, але її затримали  і почали лише 27 квітня 1986 року в 14:00. Це стало явною помилкою, оскільки в цей день вітер дув у напрямку міста, яке знаходилося за 4 кілометри від ЧАЕС. Для зменшення обсяг багажу, жителям сказали, що евакуація тимчасова (близько трьох днів). В результаті чого в 30 кілометровій зоні і досі є особисті речі місцевих мешканців. Станом на 28 квітня евакуація Прип'яті була майже повністю завершена. У місті залишилося близько 5000 осіб, для проведення невідкладних робіт. 2 травня 1986 року радянське керівництво офіційно ухвалило рішення про евакуацію населення з 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської атомної станції. Протягом всього 1986 року із зони відчуження було евакуйовано близько 250 тисяч осіб. Попри це, ні 26, ні 27 квітня населення не попередили про небезпеку і не надали жодних рекомендацій про те, як слід поводитися, щоб зменшити вплив радіоактивного випромінювання)
6. Який реактор вийшов з ладу? (Приблизно о 1:23:50 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталися два теплових вибухи, які повністю зруйнували реактор. Будівля енергоблоку частково обвалилася, при цьому, як вважається, загинула 1 людина — Валерій Ходимчук. На даху почаласяпожежа. Згодом залишки активної зони 4-го реактора розплавилися. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася під реакторними приміщеннями. В результаті аварії стався викид радіоактивних речовин. Ситуація погіршувалася в зв'язку з тим, що в зруйнованому реакторі продовжувалися неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла (від горіння запасів графіту), з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише в кінці травня 1986 року мобілізацією ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів)
7. Які наслідки мала трагедія? (В результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч осіб, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитоподібної залози і очікується ще 50 тисяч. З 600 000 ліквідаторів 10 % померло і 165 000 стало інвалідами. . Променева хвороба була виявлена у 134 чоловік, з тих, хто був на аварійному блоці в першу добу. Радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8,4 млн жителів Білорусі, України та Росії. Дані про кількість загиблих від наслідків вибуху за 20 років розходяться: за різними даними від 4 до 10 тисяч осіб. Непридатними для проживання залишилися 155 тисяч квадратних кілометрів довкола Чорнобильської АЕС, з них 52 тис кв. км – сільськогосподарські землі. Забрудненню піддалося понад 200 000 км², приблизно 70 % — на території Білорусі, Росії і України. В результаті аварії з сільськогосподарського користування виведено близько 5 млн га земель, довкола АЕС створено 30-кілометрову зону відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних населених пунктів)
8. Що зробив уряд СРСР для убезпечення населення від радіації? (Реактор продовжував випромінювати радіацію ще 3 тижні, доки його не закидали сумішшю піску, свинцю, глини і бору. Після вибуху у 1986 році за 260 днів команда з 90 тисяч чорнобильців побудувала саркофаг, який був розрахований рівно на 30 років. За 30 років порушилася його герметичність, внаслідок чого йдуть незворотні процеси старіння матеріалу, що створює небезпеку проникнення вологи всередину енергоблоку, де і до цього дня перебуває, як кажуть фахівці, велика частина ядерного палива. "Саркофаг", побудований із сотень тисяч тонн бетоносуміші і металоконструкцій, не витримує пекельного подиху зруйнованого реактора і вкривається щілинами і шпаринами, загальна площа яких з часом сягнула понад тисячі квадратних метрів. Саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком, що вибухнув, поступово руйнується. Небезпека, в разі його обвалення, в основному визначається тим, як багато радіоактивних речовин знаходиться усередині. За офіційними даними, ця цифра досягає 95 % від тієї кількості, яка була на момент аварії. Якщо ця оцінка вірна, то руйнування укриття може привести до дуже великих викидів)
9. Як називається місто, яке найбільше постраждало від аварії на ЧАЕС?  (Місто Прип'ять було забруднене найбільше, починаючи з першого, другого та третього районів. Четвертий і п'ятий - не на стільки. Всі 47 500 жителів міста Прип’ять були змушені покинути свої будинки на наступний день після катастрофи. Близько 300 людей почали повертатися додому вже через місяць. Територію, на якій вони селилися, пізніше назвали Зоною Відчуження. До тих хто повернувся назад на протязі 20 років не пускали родичів. Прип'ять, з моменту вибуху, дуже змінилася, а саме середовище стало більш безпечним для людини. На відміну від 1986 року рівень радіоактивності у Прип'яті суттєво зменшився. Проте й досі існує достатньо забруднених територій. Найголовніша зміна, якої зазнала Прип'ять - місто обростає лісом. Зараз це справжні міські джунглі)
10. Чи є життя в зоні відчуження? Як називають людей, які ще в 1986 році повернулися в зону відчуження?  (Цих людей часто називають самоселами. Термін з’явився у 80-их роках завдяки журналістам. Однак Ліна Костенко, одна з учасниць історико-етнографічних експедицій в зону, вважає, що це образлива назва. "Там їхня батьківщина. Вони виросли там і продовжують жити після аварії у своїх рідних будинках – хай і забуті Богом і державою". Вона схиляється до назви "повертанці".

Деякі джерела свідчать, що на момент повернення в зону їх було близько 1 200. Зараз їх кількість різко зменшується, в основному тому, що це люди похилого віку. Середній вік мешканця зони відчуження становить 63 роки. Однак, незважаючи ні на що, вони продовжують жити своїм звичним життям: займаються господарством, збирають гриби і ягоди, ловлять рибу. Часом ходять на полювання.Однією з причин повернення в зону було те, що житло, надане евакуйованим людям, було не якісним, збудованим нашвидкуруч. У будинках жило по кілька сімей. Корінне населення вороже ставилось до переселенців. Повертанців намагались примусово виселити із зони. Спочатку вони переховувались як могли, навіть печі розпалювали вночі. А потім почали відстоювати своє право жити на рідній землі. Влада поступилась. Напризволяще цих людей все ж не залишили. Місцевим допомагають підприємства, які працюють в зоні відчуження: ремонтують будівлі, допомагають з транспортом, медичним оглядом і лікуванням, здійснюють контроль продуктів, привозять харчі, одяг, займаються ритуальними послугами. Зараз у зоні відчуження проживає близько 200 повертанців)

2 блок

11.  Чи доречний туризм в зоні відчуження? Чому? (Сьогодні можна забронювати екскурсію у Чорнобильській зоні відчуження. Туристичні фірми організовують поїздки у покинуте місто Прип'ять)
12. Що сприяє розвиткові туризму в Чорнобильській зоні? (Цікавість громадськості до зони відчуження прокинулась завдяки культурним надбанням суспільства: літературі, фільмам і, особливо, комп’ютерним іграм, які створили навколо Чорнобиля своєрідний міф. За минулий рік зону відчуження відвідали 19,5 тисячі туристів з 86 країн. Протягом останніх років, місто-привид Прип’ять і реактор стали місцем екстремального паломництва туристів)
13. Хто такий «сталкер»? (З’явилася комп’ютерна гра “Сталкер”, яка стає популярнішою ніж багато інших комп’ютерних “стрілялок”. Події цієї гри розгортаються у 30-кілометровій Зоні відчуження. “Сталкер” — гравець у ворожій радіаційно забрудненій екосистемі, він шукає артефакти, воює з монстрами та мутантами, щоб на завершення побувати в епіцентрі катастрофи, особисто зрозуміти, в чому корінь зла. Любителі комп’ютерної гри “Сталкер” відвідують Зону нелегально і заходять на території, закриті для відвідувачів. Вони прагнуть за будь-яку ціну побачити епізоди та створіння з гри. Межа між грою та реальністю стирається. Більшість відвідувачів Зони шукають екстремальних відчуттів. Такі відвідувачі прагнуть отримати якнайбільшу дозу адреналіну. Так звані сталкери супроводжують туристів при огляді покинутих житлових будинків, шкіл, готелів, дитячих садків. Пропонують оглянути саркофаг і тисячі транспортних засобів, залишених на місці ліквідації аварії. Сталкери доволі підготовлені люди: з необхідним обладнанням, фізичною  та психологічною підготовкою та речами першої необхідності. В них є чіткий маршрут і знання з радіаційної безпеки. Але необхідно зазначити, що є тут і ті, хто вештається зоною в надії знайти будь-які речі, які можна використати або продати)
14. Назвіть «визначні туристичні» місця зони. ( Більш за все на туристів справляє враження Чорнобильський реактор № 4, автомобільний склад у селищі Рассоха , місто Прип’ять, покинуті поселення, зустрічі з самоселами)
15. У зарубіжних виданнях часто зустрічається словосполучення «ghost town» у статтях, де описується Україна та її історія. Що описують журналісти, використовуючи дане словосполучення? ( Прип’ять — молоде місто, його збудували у 70-х рр. ХХ ст., а вже 1986 — воно стало мертвим. Ghost town — такий прикметник найчастіше бачимо у зарубіжних виданнях поряд із назвою міста Прип’ять. Місто-привид, мертве місто… Подорожуючи по Чорнобилю, відчуття, ніби тут життя обірвалось на півдорозі. Місто процвітало, збудовані дитячі садочки, школи, бібліотеки, кінотеатри, розважальні парки. Тепер усе це нікому не потрібне)
16. Сучасні науковці вважають, що аварії на атомній електростанції бути не може. Чи істинна їхня думка? (Раніше вважалося, що така аварія, подібна Чорнобильській, більше не може статися на жодній з атомних електростанцій світу. Минуло 25 років, і аварія на Фукусімській АЕС у Японії нагадала нам, що чорнобильський інцидент може повторитися у будь-якому місці, де використовується атомна енергія)
17. Чи діє Чорнобильська АЕС зараз? (Можливо, ви подумали, що інші реактори на ЧАЕС було зупинено одразу ж після аварії, але насправді їх знову увімкнули, і вони працювали ще 13 років)
18. Звідки з’явилася фраза «Рудий ліс»? (Ліс поблизу ЧАЕС назвали «рудим лісом», тому що від радіації дерева загинули і їхня хвоя набула рудого кольору. Сосновий бір, який знаходився між містом і ЧАЕС під дією радіації перетворився на «Рудий ліс»)
19. Скільки років має пройти, щоб у забрудненій зоні стало можливим безпечне життя? (Хоча життя в Зоні і відновлюється, вчені досі сумніваються в тому, що перебування там людей безпечне. Вони стверджують, що територія не буде придатною для проживання найближчі 20 000 років. Прип'ять сильно забруднена радіацією, і вона залишиться безлюдною, оскільки період напіврозпаду плутонію складає 24 000 років)
20. Яка країна першою повідомила про Чорнобильську катастрофу?

(Уряд СРСР, очевидно, намагався приховати цю трагедію від світу через нав’язливу ідею секретності. Та не вдалося. Наступного дня, 27 квітня 1986 року,  у Швеції відзначили аномальне підвищення рівня радіації. Так було визначено, що в Україні сталось щось жахливе. Швеція була першою країною, котра повідомила світ про катастрофу, у той час як український радянський уряд спочатку вирішив тримати все у таємниці. Перше офіційне повідомлення було зроблене на телебаченні лише 28 квітня під тиском обставин та міжнародної спільноти (в зв'язку з повідомленнями зі Швеції), але і воно містило дуже мало інформації про те, що сталося і створювалося враження, що будь-яка загроза локалізована, хоча це було не так. Катастрофічні наслідки у вигляді радіоактивного дощу дійшли аж до Ірландії. Після вибуху реактора, величезна радіоактивна хмара поширилося по всій країні та за її межами. Кордони Білорусії знаходяться всього в 10 км від електростанції. За оцінками вчених, 70% забруднення після Чорнобильської катастрофи припадає не на Україну, а саме на Білорусію)

3 блок

21. Назвіть найвідоміші пам’ятки, пам’ятники, меморіали, стелли жертвам Чорнобильської катастрофи, ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС. (На території Чорнобиля знаходиться ряд пам'яток і меморіалів. Один з найбільш яскравих – так званий Чорнобильський янгол, який є передвісником трагедії, Пам'ятник пожежникам-ліквідаторам аварії на ЧАЕС (Чорнобиль), Меморіальний комплекс відселеним селам Чорнобильської зони відчуження ; пам’ятник «Пожежним, які перемогли вогонь Чорнобиля» (Київ, 2011); Пам'ятний знак жертвам Чорнобильської катастрофи (Київ, 1994. Автори: скульптор Володимир Чепелик та архітектор Микола Кислий; Пам’ятник Героям-ліквідаторам аварії на ЧАЕС(Львів, 2011); Пам’ятний знак для вшанування жертв Чорнобильської катастрофи (Львів); Пам’ятник жертвам аварії на Чорнобильській АЕС (Полтава, 1996. Автори: скульптор В. Білоус, архітектор М. Юхименко); Монумент жертвам Чорнобильської катастрофи (Чортків, Тернопільська область, 2008); Пам’ятник постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС (Тернопіль, 2001) та ін.)
22.  Які пам’ятні знаки знаходяться у місті Хмельницькому?

(У 2004 році в місті Хмельницькому споруджено пам'ятник мужнім "Героям-пожежникам Чорнобиля". Авторами пам'ятника є народні художники-скульптори Богдан і Микола Мазури. У 2011 році урочисто відкрито ще один пам'ятник “Героям та жертвам Чорнобиля”. Його автори – скульптор Автанділ Гігаурі та архітектор Сергій Козак)

23. Чому поети, письменники, окремі науковці, розповідаючи  про Чорнобиль, називають його полином, рослиною? (У "Одкровенні святого Івана Богослова", 8;10–11 записано: "Третій ангел затрубив, і впала з неба велика зірка, палаюча подібно до світильника, і впала на третю частину рік і на джерела вод. Ім'я цієї зірки — полин; і третя частина вод стала полином, і багато людей вмерли від вод, тому що вони стали гіркі")
24. Як можна використовувати забруднені радіацією території на користь українцям? (У середині березня Державне агентство з управління зоною відчуження констатувало, що 53 компанії подали заявки на отримання земельних ділянок для будівництва сонячних електростанцій в Чорнобильській зоні відчуження. У 10-кілометровій зоні навколо ЧАЕС уже почалися роботи зі зведення сонячної електростанції, яка з часом повинна буде виробляти 1% усієї електроенергії в Україні. Поки що інвестор розчищає майданчик під будівництво, а пілотний проект планують запустити вже влітку 2018 року. У цілому, під сонячні батареї тут відвели 2,5 тисячі га)
25. Термін дії укриття над четвертим реактором Чорнобильської АЕС спливає через 30 років. Який варіант запропонували світові організації у вирішенні питання? (У планах влади - перетворення Чорнобильської станції на безпечну систему за допомогою об'єкта в формі арки заввишки 110 метрів, завдовжки 150 метрів і завширшки 260 метрів. Забезпечити захист на 100 років допоможе конфайнмент, вартістю понад 2 мільярди  євро, отриманих як пожертвування країн-донорів. Арка закриває зруйнований четвертий блок Чорнобильської станції. Вже за рік, у 2019 році,  аварійні конструкції старого саркофага почнуть розбирати у череві нового укриття. Вага арки 36 тисяч тонн – це найбільша споруда, яку людство будь коли будувало, а потім пересувало на інше місце)
26. В чому полягає унікальність нового укриття над четвертим реактором? ("Арку" сміливо можна віднести до найгучніших довгобудів останніх років – від проекту до введення "Укриття-2" в експлуатацію пройшло 12 років. Будівництво об'єкта теж влетіло в копієчку – гроші збирали всім миром, і фінальний кошторис споруди перевалив за 2 млрд євро, а всього в створенні взяло участь 10 тисяч осіб. Представники західних партнерів, які брали участь у фінансуванні "Арки", відзначали, що така ціна цілком обґрунтована – адже це найбільша в світі рухома конструкція, коли-небудь зведена людством. Її висота 110 метрів, ширина – 260 метрів, на всю роботу по зведенню конструкції пішло 25 тисяч годин. Вага "Арки" 36 тисяч тонн. Металева основа і обшивка нового укриття важать близько 25 тисяч тонн. Аби зібрати всі металеві сегменти арки конфайнмента, використали 500 тисяч болтів. Площа загального покриття Чорнобильського сталевого гіганта - 86 тисяч квадратних метрів, що дорівнює 12-ти футбольним полям. "Арка" така  велика, що в неї легко поміститься знаменита статуя Свободи, чия висота всього 93 метри. Конструкцію зводили не прямо над старим саркофагом, а в 300 метрах на захід, щоб забезпечити безпеку всього персоналу, який працював на промисловому майданчику. 300 метрів шляху арка «здолала» за два тижні за допомогою найпотужніших гідравлічних домкратів, які давали можливість пересувати громадину всього на кілька метрів на добу. Презентація "Арки", у листопаді 2017 року, проходила в ста метрах від саркофага. Від епіцентру найбільшої техногенної катастрофи у світі сотні гостей відділяв тоненький поліетиленовий тент. Міністр екології України Остап Семерак запевнив гостей і журналістів, що радіаційний фон навколо "Арки" не перевищує норму. "Арка" розрахована на те, щоб забезпечити радіаційну безпеку України та світу на найближчі сто років)
27. Як називається найбільший в Європі за площею та безлюдністю біосферний заповідник? (Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник відкритий у зоні відчуження з 31 березня 2017 року - найбільший в Україні. Його площа становить 230 тисяч гектарів. До цього найбільшим заповідником був заповідник у Рівненській області (42 тисячі га). За площею і ступенем безлюдності заповідник у Чорнобильській зоні посідає також перше місце у Європі. Одним із його завдань стане розвиток науки і співробітництво з міжнародними структурами. За проектом працювати тут будуть понад 500 співробітників. У 2017 році Мінфін виділив на новий заповідник 5,5 млн грн. Бюджет структури на 2018-й рік складає 110 млн грн.)
28. Яка АЕС є найближчою до нашого населеного пункту? Де вона знаходиться? (Хмельницька АЕС (ХАЕС) — атомна електростанція, яка розташована на території Хмельницької області в місті Нетішин, за 140 км від обласного центру. На електростанції працює 2 ядерних реактори загальною потужністю 2000 МВт. Основне призначення станції — покриття дефіциту електричних потужностей в Західному регіоні України)
29. Назвіть відомі вам художні твори (література, музика, живопис, кіно) на Чорнобильську тематику. ( У 1988 році композитор Мікаел Таривердієв склав Симфонію для органу «Чорнобиль», а через 20 років у 2008 році італійський співак Адріано Челентано випустив пісню "Sognando Chornobel» («Мені сниться Чорнобиль»), рок-музикант Девід Боуі, під враженням від події, створив хіта "Time Will Crawl" ; художні фільми: «Чорнобиль. Хроніка важких тижнів» (знято влітку 1986 року в Прип'яті. Відомо, що режисер й оператор стрічки Володимир Шевченко помер від променевої хвороби у 1987 році), «Розпад» (реж. Михайло Беліков, 1991), "У суботу"( реж. Олександр Міндадзе, 2011), «Аврора» (реж.Оксана Байрак, 2006), «Метелики»( режисер Віталій Воробйов, 2013), «Земля забуття»(реж. Мішель Боганім, 2011); пісні: «Чорнобильська зона» Тараса Петриненка, «Чорнобильська біда» (сл. і муз. Наталії Май), «Знак біди» ( сл. Михайла Ткача, муз. Олександра Осадчого), «Чорнобиль FOREVER» (сл. і муз. Андрія Кузьменка), «На Чорнобиль журавлі летіли» (муз. Олександра Білаша, вірші Дмитра Павличка), британський репер Example та українська співачка Alyosha знімали у Зоні відчуження відеокліпи на пісні про вплив людини на оточуюче середовище; літературні твори: В. Яворівський «Марія з полином у кінці століття», документальна повість «Чорнобиль» Ю. Щербака, Д. Павличко поезія «Листок», Б. Олійник поема «Сім», М. Луків поема «Біль і пам’ять», М. Сингаївський «Обпалена мужність», Л. Горлач поема «Зона», С. Йовенко поема «Вибух», І. Драч «Чорнобильська мадонна» та ін.; у всесвітньовідомих стрічках катастрофа згадується епізодично: "Трансформери 3", "Міцний горішок 5", "Годзілла", один з епізодів легендарних "Секретних матеріалів" і кілька серій "Сімпсонів"; художні твори: Емануель Льопаж , французький художник, створив альбом «Весна в Чорнобилі»,  Юрій Нікітін «Чорнобильська Богоматір», Олександр Кищенко. Гобелен «Чорнобиль»,  Роман Гуманюк «Вогні Прип’яті, чи Тіні Чорнобиля», Георгій Сенченко. «Сакральний пейзаж Пітера Брейгеля» та ін.; мурали, графіті)
30. Запропонуйте текст рекламного ролика для туристичної агенції, щоб запросити відвідувачів в Чорнобильську зону. ( Варіант 1. «Ви будете “холонути” від жаху, пройшовши по мертвим вулицями міста-привида Прип’яті, покинутого його мешканцями; застигнути в побожному мовчанні біля саркофага розплавленого реактора; випробувати шок при вигляді сільськогосподарських тварин, народжених з жахливими відхиленнями в результаті впливу радіації на генетичний код»

Варіант 2. «Журнал Forbes визнав зону навколо Чорнобильської атомної електростанції одним із «суперекстравагантних туристичних місць, де можна і відпочити, і побачити те, чого більше немає ніде в світі»)