19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Випускна робота «Формування екологічної компетентності учнів у процесі навчання географії»

Про матеріал

Випускна робота на тему:«Формування екологічної компетентності учнів у процесі навчання географії». Без додатків. Розкрита тема повністю, захищена була на відмінно. Сподіваюсь буде актуальною для вивчення та систематизації матеріалу.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Житомирської обласної ради

Кафедра методики викладання навчальних предметів

 

 

 

Випускна робота

«Формування екологічної компетентності учнів у процесі навчання географії»

 

Виконала Решеьник Людмила Григорівна,

слухачка курсів підвищення кваліфікації вчителів  географії та природознавства

Проходження курсів з 22.01.2018 по 18.05.2018 рік

Моб.тел. +380671536537

 

Науковий керівник:

Смагіна Таїса Миколаївна, завідувачка кафедри методики викладання навчальних предметів ЖОІППО,  кандидат педагогічних наук

 

 

 

Житомир 2018


ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………….3-5

Розділ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

  1. Сутність поняття «екологічна культура», основні аспекти,

мета та її завдання…………………………..…………………..6-10

1.2 Екологічна компетентність як показник якості екологічної

освіти учнів………………………………………………………….11-15

 

РОЗДІЛ II. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ШКОЛИ

2.1 Методика формування екологічної свідомості в процесі вивчення географії………………………………………………………………….16-19

2.2 Формування основ екологічної культури учнів на уроках географії засобами гри (З власного досвіду)……………...……………………….20-23

 

Висновок………………..……………………………………………24-26

Списоквикористаних джерел……………………………..27

ДОДАТКИ

 


ВСТУП

На порозі екологічної катастрофи суспільство прагне якнайшвидше відновити віковий досвід взаємовідносин людини і навколишнього світу. Ця проблема набула статусу глобальної, оскільки успішність її вирішення обумовлює життєві інтереси всього людства. Врятувати природу, а отже, і людство можуть лише докорінні зміни у системі цінностей, що існують у суспільстві. Йдеться про створення могутньої системи виховних впливів, що спрямовані на гармонізацію мислення сучасної людини та формування в неї правильного емоційно-ціннісного ставлення до природи. Особливі надії покладаються на школу. Саме вона озброює особистість основами знань про навколишній світ, що є важливим компонентом екологічної компетентності особистості. Знати природу – ознака необхідна, але не достатня. Школа повинна потурбуватися також про вчасне виховання у дітей готовності до екологічної діяльності. Сформувати відповідні переконання лише на інтелектуальному рівні неможливо. Переконання народжуються лише тоді, коли знання пройдуть через світ почуттів, отримають там особистісну оцінку і стануть вольовим актом. Отже, екологічна компетентність виступає як інтегрований показник творчої спрямованості поведінки і діяльності дитини по відношенню до природи.

Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті визначає екологічний напрям у числі пріоритетних. Екологічно орієнтована освіта підростаючого покоління стає необхідною запорукою для ефективного визначення і розв’язання екологічних проблем в Україні. Основною метою освітня доктрина визначає серед інших формування екологічної культури учнів.

У змісті освітньої галузі «Географія», так само як і навчальних програмах предметів природничо-наукового циклу, серед інших складових компонентів наукового мислення ставиться безпосередні завдання формування екологічного мислення та екологічної культури учнів.

Таким чином, формування екологічної компетентності в учнів стає актуальним.

Життя людини тісно пов’язане з природою, яка завжди була для неї джерелом матеріальних і духовних сил. Але сьогодні людство зіткнулося з безліччю проблем, викликаних споживацьким ставленням людини до природи і пов’язаних з низьким освітнім рівнем населення. Наукові оцінки глобальної сучасної екологічної ситуації не оптимістичні. Вони змушують замислюватися кожну розумну людину, яка вболіває за майбутнє своїх дітей, онуків, всієї планети. Саме тому так важливо здійснювати формування основ екологічної компетентності у учнів, формувати особистість, яка вміє жити в гармонії з природою, відчувати себе її часткою, для якої нормою життя є дбайливе ставлення до неї, починаючи з раннього дитинства. Виходячи з актуальності означеної проблеми, зі всією гостротою постає питання про поліпшення екологічного виховання підростаючого покоління.  

Актуальність проблеми і її недостатня розробленість визначили вибір теми випускної роботи: «Формування екологічної компетентності учнів у процесі навчання географії»   

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати соціальні та педагогічні умови формування екологічної компетентності учнів, експериментально перевірити форми, методи і засоби підвищення ефективності формування екологічної свідомості учнів, в процесі вивчення географії

Об'єкт дослідження: Екологічно компетентність як світоглядна категорія.

Предмет дослідження: Методи та прийоми формування екологічної компетентності учнів   при вивченні географії.

Аналіз стану проблеми в теорії і практиці дозволяє висунути гіпотезу: процес формування екологічної свідомості учнів підліткового віку при вивченні географії здійснюватиметься успішніше, якщо:

здійснюватиметься поетапне виховання учнів за допомогою включення їх в різноманітні форми учбової і позаурочної екологічної діяльності;

в процесі екологічного виховання враховуватимуться як вікові особливості підлітків, так і особливості екологічних проблем регіону.

Висунута гіпотеза визначила наступні завдання дослідження:

  1. Опрацювати наукову літературу з теми даного дослідження.
  2. Розкрити сутність понять «екологічна культура, екологічна компетентність».
  3. Обґрунтувати методику формування екологічної компетентності на уроках географії.
  4. Експериментально перевірити вплив різних форм та методів на формування екологічної культури учнів при вивчення географії.

Людина, на відміну від всіх інших мешканців Землі, в процесі діяльності здатна ставити перед собою певні задачі. І, будучи біологічно єдиним цілим, людство виступає як могутній чинник в геологічному процесі. Тривалість антропогенної дії на природу оцінюється мільйонами років, причому історичний процес людських суспільств охоплює в ньому декілька сотень тисячоліть.

Структура: Робота складається зі вступу, 2-х розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

  1. Сутність поняття «екологічна культура»,

основні аспекти, мета та її завдання

В сучасному соціоцивілізованому світі людина стикається з величезною кількістю надзвичайно складних проблем, від розв’язання яких залежить не лише якість сучасного життя, але й сама можливість існування людства в майбутньому. Найбільш значущою з-поміж них є проблема формування нової системи планетарних цінностей, яка примусила б людей відмовитися від позиції „вінця творіння” й насилля над природою [1 С. 32-39.].

Глобальна екологічна криза зумовила необхідність переосмислити всі досягнення світової цивілізації й внесла докорінні зміни у відносини суспільства й природи. Сьогодні стає цілком зрозуміло, що споживацьке, нешанобливе ставлення до природного середовища, нерозуміння його самоцінності призвело до важких, а в деяких випадках незворотних наслідків. Сучасна екологічна ситуація вимагає кардинального перегляду поглядів і переконань людини в її стосунках з навколишньою природою [2; 3; 4].

Сьогодні виникла гостра необхідність у штучному підтриманні природних умов свого існування заради виживання цивілізації, оскільки посилення спустошення природи очевидне для всіх.

Коренем цієї проблеми є глибока моральна, ціннісна криза особистості, одним із сумних аспектів якого є знищення природного середовища. Тобто проблема екологічної кризи – це актуальна педагогічна проблема, від розв’язання якої залежить майбутнє всього людства.

Важливою умовою розв’язання сучасних екологічних проблем є екологічна освіта й виховання молодого покоління, оскільки саме з дитячих років людина повинна сприймати себе як невід’ємну частину природи, бо в цей період життя формується світогляд, закладаються моральні цінності, моделюється культура поведінки особистості. У найважливіших документах міжнародного й державного значення зазначено, що екологічна освіта сьогодні є необхідною складовою гармонійного й екологічно безпечного розвитку.

Одним із стратегічних напрямів сучасної екологічної освіти є формування поколінь з високою екологічною культурою, новим екологічним світоглядом на принципах гуманізму, екологізації мислення, міждисциплінарної інтеграції, історизму та системності з метою збереження й відновлення природи України та її біологічного різноманіття [5 С. 223-227.].

Висока якість життя людства може забезпечити тільки екологічно компетентне покоління зі сформованим екологічним світоглядом, з новими ціннісними орієнтаціями й установками, з активною екологічною позицією. Ці якості особистості можливо сформувати в процесі реалізації екологічної освіти й виховання молоді.

Найбільш актуальними для формування екологічної грамотності, екологічного світогляду школярів є три аспекти екологічної освіти:

  • екологічна освіта й виховання в загальноосвітніх школах;
  • екологічна освіта й виховання в позашкільних закладах;
  • екологічна освіта й виховання в процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.

Ці аспекти єнайбільш значущими у формуванні екологічної культури школярів, яка є результатом екологічногої освіти.

У наш час екологія розглядається не тільки як комплексна міждисциплінарна наука, але й як парадигма, що пронизує усі наукові знання.

У наявній науковій літературі існує декілька трактувань поняття екологічної культури. В. Крисаченко пропонує розглядати екологічну культуру як сукупність певних дій, технологій освоєння людиною природи, стійку рівновагу в системі «людина – довкілля» та як теоретичну галузь знань про місце людини в біосфері як істоти діяльної [2, с 172].

І. Звєрєв трактує екологічну культуру як частину загальної культури людини, що стосується всіх сторін матеріального і духовного життя суспільства, кожної людини [3, с.256].

Аналізуючи існуючі дослідження, можна виокремити особливості основних підходів до розуміння сутності екологічної культури: у першому випадку акцент ставиться на синтезі термінів «екологія» та «культура» та представляє її як частину загальної культури, яка опосередковує взаємини людини та навколишнього середовища.

Інший підхід до визначення екологічної культури ґрунтується на тому, що термін «культура» (лат. сultura – покращення) початково визначав обробку землі, ґрунту, що дає можливість говорити про первинний сенс поняття «культура» як «екологічної дії». Незважаючи на спроби протиставлення культури та природи, ці поняття є взаємопроникними та знаходяться у постійній взаємодії [4 с.16-18].

Неможливо відокремити екологічну культуру від загальної культури людини. Екологічну культуру можна розглядати як окрему форму в структурі загальної культури. Високий рівень екологічної культури передбачає уміння гідно оцінити кожен фрагмент природи як частину глобального світу. За таких умов спостерігаємо цілісність світу людини і людини в світі. При дослідженні феномену екологічної культури неможливо залишити осторонь такий важливий компонент екологічної культури, як екологічна свідомість. Л.І. Юрченко зазначає, що «екологічна свідомість виступає регулятором екологічної діяльності з оптимізації взаємовідносин у системі “природа – суспільство”, тобто виступає важливим компонентом екологічної культури» [5 с. 223-227.].

Розуміння напрямів гармонізації відносин між людством і природним середовищем, що постійно змінюється під впливом антропогенного фактора, можливе тільки на засадах екологічної свідомості. Здатність узагальненого, цілеспрямованого, творчого відображення, що робить людину здатною діяти згідно з екологічними імперативами – наявність екологічної свідомості, впливає на формування світогляду. Таким чином, єдиний вектор розвитку – формування нового екологічного світогляду, екологічного мислення, екологічної свідомості, екологічної етики – складових екологічної культури.

Елементи екологічної культури проявляються в різних сферах життя суспільства: економічній, соціальній, політичній, духовній, моральній. Формування екологічної культури має відбуватися впродовж життя засобами екологічного виховання, екологічної освіти, шляхом формування екологічної свідомості та екологічної відповідальності, з позицій екологічного світогляду.

У сучасних дослідженнях запропоновано концепцію філософії сталого розвитку, аспектом якої є ноосферно-екологічна культура. Ноосферно-екологічна культура розглядається як складова оптимізаційного процесу взаємостосунків суспільства і довкілля [6, с. 296].

Екологічна культура - частина загальної культури, шлях до формування якої лежить через ефективну екологічну освіту.

Мета екологічної освіти – формування екологічного світогляду особистості; формування екологічної культури молодого покоління; формування навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до природи як унікальної цінності.

Завдання – сформувати систему знань, умінь і навичок, які забезпечать

відповідальність за стан навколишнього середовища, що виключає споживацьке ставлення до природи та здатність приймати екологічно грамотні рішення на основі нового стилю мислення.

Екологічна освіта необхідна для формування людського ставлення до природи, визначення допустимої межі її перетворення. Школа майбутнього –це школа всебічного розвитку особистості, якій притаманні екологічний світогляд, екологічне мислення, екологічна культура , мораль, етика.

Головною метою екологічної освіти є:

• оволодіння науковими знаннями про довкілля, складні взаємозв’язки в природі, що склалися впродовж тривалого історичного розвитку; формування знань і вмінь дослідницького характеру, спрямованих на розвиток інтелекту, творчої і ділової активності, життєвої позиції в питаннях екології;

• розуміння учнями сучасних проблем навколишнього середовища й усвідомлення їх актуальності для себе, рідного краю, своєї країни і всього людства; розвиток особистої відповідальності за стан навколишнього середовища;

• засвоєння ціннісних орієнтацій як кращих досягнень загальнолюдської і національної культур; зосередження уваги на аналізі власної поведінки, почутті обов’язку перед довкіллям; розвиток потреби спілкуватися з природою;

• розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем навколишнього середовища; оволодіння формами екологічно грамотної поведінки; засвоєння народних традицій у взаємовідносинах людини з природою; залучення підростаючого покоління до активної природоохоронної діяльності.


  1. Екологічна компетентність як показник якості

екологічної освіти учнів

Існують два різні терміни "екологічне виховання" і "екологічна освіта". Перше неможливе без другого, І тому освіта повинна розвиватися в контексті другого, тим більше що знання самі по собі ще не визначають спрямованість діяльності людини.

Завдання дбайливого ставлення до природи означені в Конституції України: «кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі». У Державній національній програмі «Освіта. Україна ХХІ століття» йдеться про те, що необхідно «формувати екологічну культуру людини в гармонії її відносин з природою». В основних орієнтирах виховання учнів 1-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів зазначено, що ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках:

  • усвідомленні функцій природи в житті людини та її самоцінності;
  • почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них;
  • здатності особистості гармонійно співіснувати з природою;
  • поводитися компетентно, екологічно-безпечно;
  • критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи;
  • вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами;
  • активній участі у практичних природоохоронних заходах:
  • здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи;
  • посильному екологічному просвітництві.

Враховуючи тенденції екологізації змісту навчальних дисциплін, а також компетентнісний аспект в освітній системі, у педагогічній науці з'являється нове поняття «екологічна компетентність». Саме формування екологічної компетентності є одним із завдань освітньої системи, яке здійснюється в процесі екологічної підготовки. Оскільки, екологічна компетентність є елементом життєвої компетентності, то процес її формування повинен бути багатогранним і включати взаємодію закладів освіти, сім'ї та суспільства. Формування екологічної компетентності є пріоритетним в процесі навчання та виховання  учнів.. Екологічна компетентність полягає у обізнаності з екологічним станом планети, держави, регіону; розумінні причин і наслідків екологічної кризи та умови виходу з неї, знанні екологічних законів; раціональному використанні природних ресурсів, охороні і збереженні довкілля.

Екологічна компетентність  це система знань і вмінь, які дозволяють особистості розуміти екологічні проблеми і знаходити шляхи їх вирішення, вміння пропагувати і втілювати в життя екологічні знання та самому дотримуватись екологічних норм поведінки чутливе сприйняття екологічних проблем в Україні та світі, а також, що це спосіб забезпечити нашу планету від подальшого руйнування. [7, с. 3]

Створення педагогічних умов, як компонента навчально-виховного процесу, є важливим етапом на шляху формування екологічно компетентної особистості.

Компетентність може проявлятися лише в органічній єдності з інтересами, потребами та цінностями людини. Людина, як біологічна та соціальна істота, характеризується специфічними відносинами з природою, які історично обумовлені. Тому екологічну компетентність слід розглядати як вагому складову життєвої компетентності особистості. А екологічно компетентну особистість як таку, яка здатна розв’язувати екологічні проблеми на основі усвідомлення співпричетності людини і природи, розуміння цінності природи.

На формування екологічної компетентності особистості впливають соціальні та педагогічні чинники.

Соціальними чинниками є:

– створення суспільством життєвих екологічно спрямованих орієнтирів для особистості;

– здоровий спосіб життя в колективах різних напрямів (формальних та

неформальних об’єднаннях дітей тощо) як чинник, що суттєво впливає на систему відносин особистості та суспільства;

– національна та світова духовна культура, що сприяє формуванню екологічної свідомості, самосвідомості підлітків, які вчаться оцінювати себе та інших людей з позиції екологічних критеріїв та духовних цінностей нації, світової цивілізації.

Педагогічними чинниками є:

– ефективність системи виховання;

– комплексність та цілісність виховного процесу;

– взаємозв’язок виховання в колективі та самовиховання;

– диференціація та індивідуалізація виховання;

– зв’язок з життям, різноманітність видів діяльності у вихованні. [8, с. 41-46]

Невід’ємною складовою екологічної компетентності особистості є набуття нею досвіду прийняття екологічно відповідальних рішень, який може набуватися під час здійснення просвітницької, навчально-виховної та екскурсійної роботи безпосередньо у довкіллі.

Обов’язковий компонент процесу формування екологічної компетентності – знання. Якщо людина нічого не знає про об’єкт, вона буде ставитися до нього байдуже. Екологічні знання сприяють формуванню свідомого ставлення до навколишнього світу, природи та закладають основи екологічної свідомості.

Екологічне виховання має на меті не лише озброєння дітей новими екологічними знаннями, а й формування екологічно-компетентної особистості, тобто такої, яка здатна, керуючись здобутими знаннями, сформованими цінностями й досвідом, приймати виважені екологічно-доцільні рішення в життєвих ситуаціях – як у побутових, так і у природному оточенні. Саме ця особистісна характеристика зорієнтовує виховний процесі виступає показником якості сучасної екологічної освіти. Важливо сьогодні, щоб усі дорослі та діти стали на шлях співпраці із природою.

Екологічна компетентність – категорія екологічної діяльності, пов’язана з екологічною свідомістю, екологічним мисленням та екологічними цінностями. Екологічна освіченість, окрім наявності екологічних знань, умінь і навичок, включає ще сформованість цінностей, установок, особистісних сенсів, що забезпечують готовність дитини до діяльності, але ще не визначають компетентності. Екологічна компетентність має діяльнісний характер і передбачає здатність мобілізувати знання, ставлення дитини, готовність реалізувати їх у конкретній екологічній ситуації.

Ефективність формування екологічної компетентності дитини великою мірою залежить від середовища, у якому відбувається її життєдіяльність. Еколого-розвивальне середовище в широкому розумінні – це єдність природного, предметного, соціального та середовища внутрішнього «Я». Воно забезпечує набуття дитиною досвіду контакту із природним оточенням та спілкуванням із дорослими.. Щоб сформувати екологічну компетентність, учитель має сам орієнтуватися в цих проблемах (глобальних, регіональних, місцевих), мати сформоване почуття громадянської відповідальності за стан природи, бажання та дієву готовність до її збереження.

Екологічна компетентність учня формується під час його безпосереднього спілкування з природою — милування, спостереження, трудової та експериментально-дослідницької діяльності впродовж усього шкільного життя.   На нашу думку, природоохоронні акції дозволять формувати основи екологічної компетентності на засадах включення учнів у різні види діяльності: практичну, інтелектуальну і естетичну.

Таким чином, в екологічному вихованні необхідно відмовитися від багатьох стереотипів, які були сформовані в попередні роки. Природа не повинна розглядатися лише з утилітарної точки зору. Перш за все, необхідно показати дітям її унікальність, красу й універсальність.

Ознайомлення учнів з природою – один із головних засобів їх розвитку, формування екологічно компетентної особистості, здатної вільно орієнтуватися у природоохоронній ситуації.

Механізм формування екологічної компетентності досить складний і тривалий процес, який передбачає комплексний підхід до навчання, виховання та розвитку учнів і «проходить» шлях від знань, які засвоюються, через почуття та закріплюються у діяльності, що в цілому формує ставлення дітей до природи.


РОЗДІЛ II. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ШКОЛИ

  1. Методика формування екологічної свідомості

в процесі вивчення географії

Формування екологічної культури – це крок до формування майбутньої еліти України, тому що від екологічної культури та свідомості майбутніх поколінь залежатиме майбутнє покоління України і всієї планети загалом. Тому школа покликана дати учням основи екологічних знань, сформувати екологічний стиль мислення, навчити правил екологічно доцільної поведінки та здорового способу життя, тобто виховувати екологічно культурну особистість.

Виховуючи в учнів екологічну культуру, доцільно використовувати такі методи, форми і методичні прийоми навчання, які:

 стимулюють учнів до постійного отримання знань про навколишнє середовище;

 сприяють розвитку творчого мислення, умінню передбачати можливі наслідки природо перетворювальної діяльності;

 забезпечують розвиток дослідницьких умінь і навичок,навчають приймати екологічно доцільні рішення і самостійно здобувати нові знання;

 залучати учнів до практичної діяльності з розв’язання проблем навколишнього природного середовища.

Основна мета екологічної освіти формування екологічної свідомості і мислення на основі активної життєвої позиції. Пробудження екологічної свідомості нерозривний пов'язано з усвідомленням людиною своєї ролі на Землі. В даний час унаслідок технічного прогресу, урбанізації суспільства людина перестала відчувати себе і оточуючу середовище як єдине ціле в межах біосфери. Рішення сучасних екологічних проблем вимагає компетентного підходу, який включає природні, соціальні і гуманітарні науки, наближаючись, таким чином, до філософського рівня пізнання. Екологічна освіта має між предметний характер. І одну з головних ролей тут відіграє дисципліна географія. При вивченні цих географії є величезні можливості для формування екологічної свідомості. Така можливість є практично на кожному уроці і її необхідно використовувати. В рамках якого-небудь одного предмету екологічна освіта і виховання не може бути здійснене повною мірою. Однак можливості здійснення екологічної освіти в процесі вивчення різних дисциплін неоднакові. Вони визначаються специфікою задач і змістом предмету.

Зміст екологічної освіти комплексний. Вона включає ряд ідеологічних, наукових, етично-естетичних, правових, особово-світоглядних і практичних аспектів. Для їх реалізації в шкільному курсі природничо-наукових дисциплін склалися більш сприятливі умови, ніж в інших предметах. Останнє пояснюється перш за все тим, що цілі і задачі природно-наукової і екологічної освіти тісно взаємозв'язані між собою і доповнюють один одного. Мета екологічної освіти полягає ще і у формуванні відповідального відношення до природи, яке повинне стати найважливішим елементом в системі соціальних відносин майбутньої освіти подолати споживацький підхід до природи, впливаючи на всі аспекти свідомості: науковий, художній, етичний і правовий.

Задачею ж шкільного курсу природничо-наукових дисциплін є перш за все формування діалектико-матеріалістичних поглядів на природу і на взаємодію суспільства і природи; оволодіння знаннями і уміннями, школярами, для раціонального використовування природних ресурсів і охорони навколишнього середовища, оцінки природної і господарської обстановки в своїй місцевості, виховання норм і правил поведінки в природі. Цілісне уявлення про екологізацію шкільної природничо-наукової освіти дає виділення в його зміст провідних ідей. Багато хто з них (розвиток і цілісність природи, зміна природи в процесі праці, навколишнє середовище і здоров'я людини, природи в морально-естетичному розвитку особи) є основоположним в екологічній освіті.[9, 42].

Навчання географії направлено на формування у школярів розуміння цілісності природи Землі, єдність її процесів, природного зв'язку і з нею людини, а також того, що будь-яка господарська діяльність людини і її поведінка в природі повинні бути злагодженими з її законами.

Зміст шкільного курсу географії сприяє формування і розвитку екологічної компетентності учнів, етичних норм і звичок поведінки в природі, ціннісних орієнтацій. Розвитку ціннісних орієнтацій сприяє виконання школярами практичних робіт оцінного характеру. Для екологічної освіти важливе значення мають роботи на місцевості за оцінкою характеру дії людини на оточуючу середовище, передбачені програмою. На їх основі у школярів виробляється звичка правильно, критично оцінювати свою поведінку в природі, вчинки інших людей, вибрати лінію поведінки, відповідну законам природи і суспільства. Знання і дотримання учнями правил поведінки в природі під час екскурсій, туристичних І краєзнавчих походів свідчать про ступінь сформованості їх етичного вигляду.

В екологічній освіті не меншу роль, ніж етичне, грає естетичне виховання, в яке істотний внесок вносить географія. На уроках географії учні збагачуються новими естетичними враженнями, чому сприяють різноманітні засоби навчання (картини, кінофільми, діафільми і т.д.), що формують образи територій, різних об'єктів природи, розвиваючі у дітей емоційну сприйнятливість до краси взагалі, прекрасному в природі І естетичне сприйняття навколишнього середовища.

Таким чином, зміст шкільного курсу природно-наукових дисциплін сприяє екологічному утворенню школярів і має для цього величезну нагоду. В їх реалізації і підготовці екологічно грамотного покоління основна роль належить вчителю, його творчій ініціативі.

Етапи шкільного навчання, вікові можливості учнів, реальні умови соціального і природного оточення все це обумовлює характер відносин школярів до природи, що формуються, їх діяльність по скороченню і зменшенню навколишнього середовища.

Психолого-педагогічні основи екологічної освіти і виховання школярів розробляються з врахуванням: вікових особливостей учнів, виражаються у взаємозв'язку мислення, пам'яті, уваги І успішності напрями їх свідомості на дотримання етичних і цивільних норм суспільства і оптимізації навколишнього середовища; системності і проблеми в навчанні початкам екології.


2.2 Формування основ екологічної культури учнів на уроках географії засобами гри (З власного досвіду)

У формуванні екологічної свідомості у учнів величезна роль належить урокам, які проводяться в нетрадиційній формі. Такі уроки завжди цікаві, пізнавальні І діти самі охоче беруть участь в їх підготовці.

На мою думку, серед найефективніших екологічних навчально-виховних методів, що дають можливість говорити та діяти, є ігрова діяльність учнів. Вона має і широкі навчальні можливості, і виховні.

Якщо спочатку учень зацікавиться лише грою, то його дуже швидко зацікавить пов’язаний з нею матеріал, у нього виникне потреба вивчити, зрозуміти, запам’ятати цей матеріал, тобто він почне готуватися до участі в грі.

К.Д. Ушинський – основоположник російської і української педагогіки, писав: “…Якщо ми порівняємо зацікавлення грою, а отже, число і різноманітність слідів, залишених нею в душі дитини, з подібними впливами учіння, то, звичайно, всі переваги залишаться на стороні гри” . Таким чином, гра  є ефективним засобом формування особистості учнів, їх морально-вольових якостей.

Окрім того, дидактична гра стимулює пізнавальний інтерес. Це інтерес до глибокого, усвідомленого пізнання. Оскільки пізнавальний інтерес багатогранний, він може:

1) виступати як зовнішній стимул процесу засвоєння, як засіб активізації цього процесу,

2) як мотив пізнання, стикаючись та взаємодіючи при цьому з іншими мотивами.

Функції екологічних дидактичних ігор на уроках георафії:

  •     навчальна – саме завдяки навчальному змісту набуті раніше екологічні знання поповнюються новими елементами, розширюється світогляд учнів; 
  •     виховна – під час екологічної гри здійснюється психологічна корекція поведінки учасників; 
  •     розвиваюча  сприяє розвиткові умінь, навичок, мислення, пам`яті, уваги, удосконаленню конструктивних умінь і творчих можливостей; 
  •     комунікативна – усередині колективу відбувається активний обмін думками; 
  •     релаксаційна – знімаючи емоційне та інформаційне напруження від навчання.

Розв’язанню питань екологічного виховання найбільшою мірою сприяють творчі сюжетно – рольові ігри. Встановлено, що пізнавально-виховний ефект гри досягається при дотриманні методики, де організація, розподіл ролей і підготовка до гри зберігають її неповторну чарівність, учнівську безпосередність, а також забезпечують знання про об’єкти гри, наближення її до реальної ситуації.

Один із засобів закріплення, систематизації та узагальнення знань про навколишнє середовище – словесні дидактичні ігри. Їх надзвичайно важлива роль полягає в закріпленні природоохоронних уявлень, пробудженні в учнів бажання чинити добро і не порушувати відомі їм правила поведінки в природі, у формуванні позитивних рис. Особливості, які виявляються у ставленні до природи як до об’єкта постійної уваги й турботи.

Таким чином, вміло використовуючи ігрові методи навчання на різних етапах уроку, можна сприяти стимулюванню пізнавального інтересу учнів.

Новизна змісту матеріалу, який вивчається, різноманітність форм опитування, перевірка знань і пояснювання нового матеріалу, емоційний тонус учнів, емоційність самого вчителя, взаємна підтримка вчителя і учнів, змагання і заохочення – всі ці фактори забезпечуються правильним використанням ігрового матеріалу на уроці.

Загальні вимоги до гри:

  •     вибір гри залежить від того, які виховні завдання необхідно вирішити у роботі з учнями
  •     при проведенні гри необхідно враховувати психічні та фізичні особливості, навички, вміння
  •     гра повинна мати яскравий початок і кінець, передбачати певні труднощі, інакше буде не цікаво, але гра не повинна затягуватися
  •     важливо, щоб у грі брало участь як найбільше учнів
  •     після закінчення гри, з дітьми необхідно обсудити її результати.

Під час планування й проведення уроків-ігор на географічну тему варто дотримуватися таких рекомендацій:

1. В основу сценарію гри має бути покладена реальна, життєва ситуація. При цьому слід враховувати вік дітей, їхній життєвий досвід, знання, які будуть необхідні в процесі гри.

2. Після повідомлення учням ігрової ситуації складають сценарій гри. Для цього учням пропонують самостійно попрацювати з різними джерелами інформації, можливо, взяти інтерв'ю в спеціалістів. Потім колективно скласти сценарій гри, розподілити ролі між собою. Завдання вчителя при цьому — зацікавити учнів, коригувати їхню діяльність.

3.Важливо створити в класі відповідну обстановку, імітуючи реальність (залу суду чи приміщення телестудії, конференц-зали).

4. Намагатися постійно підтримувати інтерес учасників. Для цього треба мати в запасі не передбачені сценарієм завдання.

5. Життєва ситуація, покладена в основу гри, має передбачати вихід із гри в реальне життя. Мета цього етапу полягає в оцінці життєвої ситуації, у спрямованості на практичні дії. (Чому так відбулося в житті? Що можна змінити в грі, щоб цього не сталося в житті?).

6. Закінчення гри не є кінцевим результатом ігрової діяльності.

Наступним важливим етапом є аналіз дій кожного учасника гри: ставлення до результатів гри, з’ясування, яких знань і умінь виявилося недостатньо для розв'язання поставлених завдань. Відомі різні форми проведення ігрових уроків: конференції, консультації, мітинги, суди, екскурсії, наради. Учні самостійно, залежно від ролі, створюють образ героя, беруть участь у складанні сценарію, об'єднуються в робочі групи, проводять репетиції. Але повністю ситуація розігрується в процесі самої гри. Попередньо створюється відповідна обстановка (розміщення парт, приготування відповідних атрибутів). У ході гри моделюється прийняття рішення.

Гра дає можливість дітям самостійно приймати рішення, відстоювати його в ході дискусії з учасниками гри й експертами.

З огляду на вищезазначене, хочу привести зразки ігор, спрямованих на підвищення екологічної компетентності учнів, які я використовую на уроках географії. (З власного досвіду). ДОДАТОК 1

В екологічному вихованні особливого значення набувають предмети природничо-географічного циклу. Географія розкриває дітям світ середовища, що їх оточує.

Полегшує формування екологічної свідомості школярів використовування на уроках і в позакласній роботі конкретного екологічного матеріалу і рішення екологічних завдань задач.

В ДОДАТКАХ 2,3,4 я наведу приклад зразків проведення уроку та  позаурочного навчально-виховного заходу географії з матеріалом, який впливає на розвиток екологічної компетентністі учнів.

 


ВИСНОВКИ

Отже, формування екологічної культури є динамічним й комплексним процесом, на ефективність якого впливає екологоціннісна та освітньосередовищна складова. Для оптимізації процесу екологічної освіти необхідно впроваджувати інноваційні педагогічні технології, колективну творчу діяльність, інтерактивні технології, проектну діяльність, тобто евристичну діяльність.

Напрямом подальших моїх досліджень може стати розробка критеріїв, інструментарію експериментів визначеності екологічної культури в учнів, рейтингу екологічної культури особистості та суспільства у цілому.

Використання комплексного підходу до екологічної освіти й виховання учнів дозволить реалізувати його завдання й отримати екологічно компетентне покоління зі сформованим екологічним світоглядом й активною екологічною позицією.

Одною з основних причин незрілості екологічної свідомості людей потрібно рахувати недостатньо ефективну систему екологічного виховання і утворення населення. Далеко не кожна людина має нагоду залучитися до розуміння екологічних проблем на рівні великої науки, уявлення про ці проблеми складається часом вельми випадковим чином: під впливом буденних вражень або з повідомлень засобів масової інформації.

Нинішня екологічна ситуація така, що більше не можна обійтися без радикальних і всебічних перетворень практично всіх аспектів суспільного життя. Істотні перетворення повинні зазнати наукові знання плані подолання їх традиційної роз'єднаності і наповнення природних наук гуманістичним змістом, а суспільних природничо-науковим.

Сьогодні життєво необхідна екологізація всіх сфер суспільного життя. І перш за все, звичайно, повинна бути екологізована сама людина у всіх сферах її діяльності: у виробництві, побуту, у вихованні і навчанні. Екологічна проблема має ряд таких особливостей, які дуже важливо враховувати в процесі екологічного виховання і освіти людей.

Особлива складність полягає в тому, що процес формування екологічної свідомості повинен охопити всі вікові групи учнів, адже їм властиві далеко не однакові можливості сприйняття знань. От чому необхідний найширший спектр методичних і дидактичних прийомів.

Екологічна освіта необхідна для формування людського ставлення до природи, визначення допустимої межі її перетворення. Школа майбутнього -це школа всебічного розвитку особистості, якій притаманні екологічний світогляд, екологічне мислення, екологічна культура, мораль, етика.

Таким чином, можна зробити наступні висновки:

  1.               Розширювати і заглиблювати всі види позаурочної діяльності еколого-етичного виховання пізнавальну, трудову, дослідницьку, краєзнавчу. Впроваджувати в учбовий процес різні спецкурси і факультативи еколого-етичного аспекту.
  2.               Активізувати участь підлітків в різноманітній досвідчено-дослідницькій, природоохоронній діяльності, організовувати різні екологічні клуби, кухлі, екологічні табори і т.д.
  3.               Організація й проведення ігор — копітка робота. Тому такі уроки можна проводити не часто, здебільшого під час узагальнення знань після вивчення великих тем або серії уроків. А досвід використання цієї форми навчання в географічній освіті учнів свідчить, що формування відповідального ставлення до навколишнього середовища через спілкування в ігрових ситуаціях пожвавлює все те, що на уроках зазвичай втиснуте у вузькі рамки програми. І що найважливіше — учні починають активно діяти, роздумувати, переживати, приймати рішення.
  4.               Під час навчально-виховного процесу більшу увагу приділити формуванню екологічної культури у школярів – це крок до формування майбутньої еліти України, тому що від екологічної культури та свідомості майбутніх поколінь залежатиме майбутнє України і всієї планети загалом.

Тому школа покликана дати учням основи екологічних знань, сформувати екологічний стиль мислення, навчити правил екологічно доцільної поведінки та здорового способу життя, тобто виховувати екологічну культуру.

 

 

 

 


Список використаних джерел

  1.     Кисельов М. Моральні цінності в екологічному контексті / М. Кисельов // Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості : матеріали XXV Міжнародної науково-практичної конференції, (Донецьк, 22 травня 2009 р.). Донецьк : ІПШІ «Наука і освіта», 2009. – С. 32-39.
  2.     Карпенко В.Є. Методологічна роль гуманістично-ноосферної концепції у розв’язанні глобальних проблем сучасності : дис. … кандидата філос. наук : 09.00.09 / Карпенко В.Є. – Суми, 2008. – 172 с.
  3.     Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика / Крисаченко В.С. – К. : Заповіт, 1996. – 256 с.
  4.     Зверев И.Д. Методологические основы принципов и условий реализации экологического образования // Педагогические принципы и условия экологического образования / И.Д. Зверев. – М., 1988.
  5.     Курняк Л.М. Формування екологічної культури як пріоритет сучасної освітньої політики / Л.М. Курняк // Мультиверсум. Філософський альманах : зб. наук. праць. – 2006. – Вип. 56. – С. 223-227.
  6.     Юрченко Л.І. Екологічна культура в контексті екологічної безпеки : монографія / Л.І. Юрченко. – К. : Вид. ПАРАПАН, 2008. – 296 с.
  7.     Смірнова В.М. - Стаття «Умови формування екологічної компетентності учнів» С.3 // http://smirnovavira.ucoz.ua/index/umovi_formuvannja_ekologichnoji_kompetentnosti_uchniv/0-5//
  8.     Журнал «ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ», № 2, 2011 рік Акопян Валерій «Основні чинники формування екологічної свідомості особистості» С.41-46
  9.     Камалов Л. Методические аспектьг природоохранительного образования. //География в школе,- 1991.-N1.-0.41-42.
  10. Ресурси мережі Інтернет.


ДОДАТОК 1

Деякі ігри, які я використовую на уроках географії

 «Пошта». Наприклад, вивчається тема «Природні зони Африки». На настінній карті прикріплюю конверти у кожній природній зоні. Учні отримують пронумеровані «листи» - опис природної зони, рослин, тварин, клімату – і відправляють їх у відповідні, на їхню думку,  конверти. Далі їх виймаємо, зачитуємо, аналізуємо, чи правильно вибрана «адреса».

 "Подвійна карусель".    Створюються дві групи учнів, по 5 чоловік у кожній; Учні внутрішньої групи отримують індивідуальні картки, що містять по одному питанню; - вчитель одночасно виводить всі питання на екран комп'ютера або на проекційний екран; На обдумування відповідей відводиться 2 хвилини; "Карусель" починає своє "рух" - учні відповідають по колу; В цей час зовнішнє коло учнів слухає їхні відповіді з тим, щоб оцінити їх; Учні, що не потрапили на "карусель", можуть допомогти своїм товаришам відповідати на питання, але невербальним способом: жестами, мімікою.

 "Конструкторське бюро". Суть методу полягає в тому, що в КБ об'єднуються сильні і слабкі учні для вирішення творчого завдання протягом обмеженого часу; розробляються ідеї кожного члена КБ в окремий варіант рішення. Як і в сьогоденні у конструкторському бюро учні вибирають керівника, який спрямовує діяльність інших учасників, допомагає розвинути ідею і висловити її як текстом, так і графічно, і сам пропонує своє вирішення завдання.

 "Клубна картка" Самооцінка учнями результатів своєї діяльності є одним з найбільш прогресивних способів шкільного оцінювання. Наша модифікація полягає у створенні "Клубної картки" учня, де представлені дидактичні технології, які застосовуються на даному уроці. Таким чином, учень оцінює, з одного боку, виконану ним роботу, а, з іншого боку, вміння діяти певним дидактичним методом.

 «Мінус». Учитель називає учням географічне явище ( об’єкт), і пропонує їх назвати всі його ознаки, які вони можуть згадати. Усі вони записуються на дошці. Коли перелік ознак закінчується, учитель по черзі просить команду відповісти на запитання «Чи буде цей об’єкт існувати, якщо в нього буде відсутня одна ознака?». В кінці залишаються тільки ті ознаки, без яких об’єкт ( явище) не може існувати.

 «Клініки». У процесі використання цієї методики кожен із учасників розробляє свій варіант рішення, попередньо подавши для відкритого обговорення свій «діагноз» виявленої проблемної ситуації, потім його рішення оцінюється керівником дискусії, групою призначених експертів за бальною шкалою або за системою «приємно-неприємно».

 «Творча лабораторія». Уявіть собі, що ви проводите географічні дослідження. Один учень перебуває на суші, інші - у батискафі на дні океану. Розкажіть своєму сусідові по парті про свої відкриття.

 «Шеф - кухар». Ви стали учасником проектом «Шеф - кухар» на обраному материку. Розробіть підбір страв у меню відповідно до рослинного та тваринного світу певної місцевості.

 «Навмисна обмова»  Ви зустріли материк, який трішки хвалькуватий. Вам потрібно скласти розповідь від імені обраного материка про його особливості, але в певному місці ніби ненароком обмовити його (сказати перебільшену інформацію, домалювати).Ваші однокласники, прослухавши розповідь до кінця, повинні спіймати хвалька на «обмові».

- Я найвіддаленіший від інших континентів материк. Мене називають найдивовижнішим, адже в липні в Австралії зима, а у січні – літо. Дерева скидають тут не листя, а кору. Площа моїх угідь 7,7 млн. км2. Я перебуваю одразу в усіх чотирьох півкулях планети: Північній, Південній, Західній і Східній. Поверхня – переважно рівнинна і є найнижчою з- поміж материків

 «Скринька запитань» можна використовувати у всіх класах. В цій грі може приймати участь три команди (наприклад три ряди). По черзі учні виймають із скриньки запитання і дають відповідь. Я якщо учень не відповів на питання, яке йому дісталось, то це запитання переходить наступному учневі. Виграє та команда яка дала найбільше відповідей.

 «Тваринний світ України» Для гри потрібно 5 карток з назвами природних зон України ( мішані ліси, лісостеп, степ, Українські Карпати, Кримські гори) та картки з малюнками різних тварин або їх назвами. Оскільки багато тварин живе в декількох зонах, приготуйте декілька однакових карток. Ведучий по черзі відкриває картки з тваринами. Гравець, у природній зоні якого проживає дана тварина, забирає картку собі. Якщо картку ніхто не забрав, то ведучий повертає її назад. Наприкінці гри ведучий підбиває підсумок: за кожну правильно відібрану картку гравцеві дають 1 бал, за неправильну відповідь знімають 2 били. Відіграє той, у кого найбільше балів.


ДОДАТОК 2

Розробка позаурочного заходу "День Землі" включає сценарій з інтерактивними вправами та інтерактивну вікторину, виконану у PowerPoint, яка може бути використана не тільки на уроці географії, а й на інших уроках природничого циклу.

День Землі

 

1-ий ведучий

Летить Земля у просторі космічнім,

Закутана у сяйво голубе,

І в русі цьому щохвилиннім, вічнім,

Життя розквітло буйно, як ніде.

2-ий ведучий

Бо ні жарка Венера, ні Юпітер, ні Сатурн

Так не вгадали біля Сонця більше пролетіти,

Щоб не було ні пекла, ані мертвих бур,

Лиш на Землі вдалось життю вціліти!

3-ій ведучий

На всій планеті у цей день весняний

Святкується щорічний День Землі.

І недаремно квітень буйнотравий

До цього дня прикрашує її.

 

( На сцену виносять глобус)

Ведучий 1

Ось вона – наша Планета!

Ось вона, сонцем зігріта!

Ось вона – дощами вмита!

Ведучий 2

Хлібами закосичена,

Горами звеличена,

Ведучий 3

Надрами збагачена,

Морями оперезана,

Ведучий 4

Озерами прикрашена,

Ріками помережена.

 

Ведучий 1. Двадцять другого квітня весь світ святкує не просто велике, а глобальне свято – Міжнародний День Неньки-Землі, день нашої спільної затишної домівки.

Ведучий 2.  Традиція святкувати День Землі зародилася в Сполучених Штатах Америки ще в 1970 році.

Ведучий 3.  А з 1991 року цей день відзначає і Україна.

Ведучий 4.  Головна мета цієї всесвітньої акції – привернути увагу суспільства до проблем Землі.

Відео 1

Виходять учні зі свічками.

1.     Ось така прекрасна і дивовижна наша планета.

2.     Але людина, не задумуючись, почала нищити свій рідний дім.

3.     Де були ліси – там гола земля…

4.     Де були зелені луги – тепер пустелі…

5.     Людство так «віддячило» собі і своїй планеті…

6.     Перший подарунок – парниковий ефект…

7.     Другий подарунок – кислотні дощі…

8.     Третій подарунок – озонова діра…

9.      Багато біологічних видів зникли з лиця землі.

10. Якщо нічого не змінювати, то до 2050 року, щоб задовольнити всі наші потреби, нам знадобиться друга планета.

11. Але у нас її немає.

14. Або ми будемо робити все, що можемо…

15. Або життя на нашій планеті згасне…

Задувають свічки

Ведучий 1. ХХІ століття. Яким воно стане для нас, жителів планети Земля? Це залежить від нас із вами.

Ведучий 2. Настав час керуватись у всіх своїх вчинках правилами екологічного гуманізму. Основна його ідея – ми з вами – лише частка природи, Космосу, законами і правилами якого ми повинні керуватись у повсякденному житті.

Ведучий 3. Не владарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не царем природи, а її невід’ємною часткою.

Ведучий 4. Так навіщо ж потрібно це свято  - День Землі?

Щоб і ми жили довго, і Землі проблем робили менше ...

Вправа «Я обіцяю…»

Ведучий 1: - А тепер давайте привітаємо нашу матінку Землю і дамо їй урочисті обіцянки, які допоможуть нам зберегти наш дім, нашу планету чистою і красивою.

Ведучий 2: Витягуючи картку перед тим, як прочитати вголос те, що написано на картці, Ви маєте сказати : “ Я обіцяю, що…”

Ведучий 3. : Якщо Ви будете виконувати усі поради, то людина зможе жити в гармонії з природою ще довгі роки

Поради щодо до написів на картках:

1. Коли я стану дорослим і в мене з’явиться автомобіль він буде екологічнимі економним

2. Я буду підвозити своїх сусідів і родичів, щоб скоротити кількість автомобілів на дорогах, та кількість вихлопних газів

3. Буду частіше використовувати громадський транспорт

4. По можливості буду користуватися велосипедом

5. Прибирати після себе та сортувати сміття

6. Саджатиму дерева

7. Не лишатиму комп’ютер включеним просто так

8. Вимикатиму за собою непотрібне світло

9. Вийматиму із розеток всі електронні прилади та пристрої після використання

10 Вимикатиму комп'ютер на ніч

11. Користуватимусь енергозберігаючими лампами

12. Використовуватиму енергозберігаючу техніку

13. Не куплятиму пластикових пакетів

14. Буду ходити в супермаркет з торбочкою

15. Не використовуватиму одноразовий посуд

16. Користуватимусь тканинними серветками за столом замість паперових серветок і рушників

17. Буду завжди закривати кран та не марнуватиму воду

18. Використовуватиму обидві сторони паперу

19. Віддаватиму скло на переробку

20. Ставатиму вегетаріанцем хоча б раз на тиждень

21. Куплятиму менше товарів , що мають багато упаковки

22. Чиститиму зуби із закритою водою

23. Більше куплятиму товарів місцевого виробництва

24. Звертатиму увагу на екологічне маркування упаковки

25. Відключатиму зарядний пристрій з розетки після зарядки телефону

26. Більше ходитиму пішки

27. Збиратиму використаний папір та здаватиму його у пункти збору макулатури

28. Митимусь під душем, а не прийматиму ванни.

29. Не купуватиму дикорослих квітів.

30. Буду ділитися з людьми екологічними порадами

Вправа «Екознаки»

 

Вчитель.

А зараз переходимо до змагань, метою яких буде подарунок Землі. І першим подарунком будуть створені вами заборонні або попереджувальні знаки, які можна було б встановити в лісі, у парку, на березі річки, на вулицях міста або у власній квартирі.  Ці знаки повинні захищати нашу планету від екологічних проблем. А для створення цих знаків ви можете використовувати в якості ілюстрацій малюнки з обкладинок старих учнівських зошитів. Від кожного класу запрошуються по 5 учнів і у вас є 5 хвилин на виконання завдання. За кожний знак можна отримати по 3 бали

Поки креативні захисники Землі створюють знаки ми переглянемо відеокліп на пісню Майкла Джексона «Голос Землі».

Відео

Вчитель.

Щоб добре розуміти як гармонійно жити за законами природи, треба їх вивчати, спостерігати за природними явищами і ви переконаєтесь, що закон екології «Усе пов’язано зі всім» справді діє. Інколи дуже швидко, і в цьому нас переконує відео від всесвітньої організації захисту тварин.

Відео «Всё связано»

Вправа «Закони екології»

Наступне завдання: Наведіть приклад дієвості цього та інших законів-афоризмів «Усе пов’язане зі всім», «Природа знає краще», «Ніщо не дається задарма». Ваша аргументована відповідь може бути оцінена у 10 балів.

Ековікторина

Наступний етап наших змагань заради планети – Екологічна вікторина, яка складається з декількох тем, які кожна з команд вибиратиме за бажанням. Якщо команда відповіла невірно, є дві спроби у суперників дати правильну відповідь. Кожна правильна відповідь оцінюється фішками - зеленими листочками. Чим більше листочків матиме команда, тим більше балів вона отримує.

Екологічна вікторина.

 

Наші змагання завершились. Але не повинно завершуватись наше спільне прагнення робити корисні справи для Землі. (відео від Грінпіс)

Після перегляду відео – нагородження переможців, найактивніших учасників.

На завершення  ви отримаєте домашнє завдання: вам необхідно буде розклеїти на під’їздах будинків, в яких ви проживаєте «Пам’ятки відповідального жителя Земля». Не забудьте поради з цієї пам’ятки обговорити зі своїми батьками. Бережіть Землю, наш спільний дім!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ДОДАТОК 3

ГРА «ГЕОГРАФІЧНИЙ ПАЗЛ «WOTER»

Для 8 класу

 «Пізнання і мандри невіддільні.

Це неодмінна риса всії мандрівників,

збагачувати людину величністю і

 різноманітністю знань»

К. Паустовський

Доброго дня, любі діти. Сьогодні ви будете подорожувати водними надрами нашої планети в пошуках зачарованого скарбу. Для чого нам потрібна вода? Запаси прісної роди на Землі обмежені. Людям вода потрібна не лише для пиття, але й для купання, прання одягу, миття посуду й автомобілів, приготування їжі, переробки сміття, роботи каналізаційних систем тощо.  Ще більше води потребують сільське господарство та промисловість. Надмірне використання води негативно впливає на екологію, завдає шкоди тваринам. Наприклад, потрапляючи в річку, використана гаряча або брудна вода може порушити її екосистему. Рухаючись від зупинки до зупинки вам потрібно буде виконувати певні завдання, а також уважно слухати корисну інформацію, яка вам знадобиться на наступних зупинках. Всього таких зупинок у вас буде 7. Допомагати вам будуть ваші координатори. Перш ніж отримати свій маршрут, командам потрібно буде виконати  невеличке завдання, яке ви собі оберете шляхом жеребкування.

Першій команді  – порахуйте кількість дверей на першому поверсі школи;

Другій команді – порахувати кількість вікон з вулиці на першому поверсі школи;

Виконавши це завдання, команди отримують карти – маршрути гри.

Вітаємо вас, ви отримали карту – маршрут сьогоднішньої гри.

На маршруті стоять чергові біля кожного завдання, вони знають правильні відповіді. І тільки тоді, коли команда правильно виконає завдання, отримує літеру – ключ закодованого слова. Та команда, яка швидше пройде маршрут та складе закодоване слово – отримає подарунки.

Завдання на маршруті:

Зупинка  «Океани. Моря »

Інформаційна довідка.

Понад дві третини земної поверхні вкриті океанами. Основні пять називаються:

  •              Тихий;
  •              Атлантичний;
  •              Індійський;
  •              Північний Льодовитий;
  •              Південний.

Незважаючи на окремі назви, всі океани представляють єдиний водний простір. Океанські води постійно рухаються. В океанах існують течії – окремі маси вод, рух яких обумовлюється вітром або перепадами температури. Двічі на день, у різний час у різних частинах світу відбуваються океанські припливи, під час яких рівень води спочатку підіймається, а потім спадає. Припливи обумовлюються силами тяжіння Землі, Місяця та Сонця. Рух води під час припливів важливий для морської фауни, адже ця вода приносить необхідні тваринам кисень і їжу.

Завдання. Перед вами карта світового океану. Але жоден із океанів не підписаний. Ваше завдання повернути їм назви.

C:\Users\Администратор\Desktop\pacific_view.png

Води, відділені від основного океану частками суші, називаються морями. Моря бувають забруднені в районах, прилеглих до гирл великих річок, вода яких часто насичена каналізаційними стоками, фосфатами пестицидами, добривами та важкими металами. Деякі з цих забрудників можуть накопичуватися в ланках біологічних ланцюгів. Забруднення може загрожувати й планктону, основі всіх біологічних ланцюгів у морях. Забруднення нафтою – вкрай небезпечне. Нафта має меншу щільність, тому вільно плаває на поверхні води. Вкрите нафтою пір’я морських птахів злипається на стільки сильно, що птахи не можуть літати, та й плавати з цим нелегко.

Завдання. Візьміть пір’їну і роздивіться її через лупу. Опустіть пір’їну в воду і роздивіться знову. Повторіть експеримент, зануривши пір’їну в олію. Вимийте пір’їну в гарячій воді миючим засобом і ретельно прополощіть. Зробіть висновок, якими ж можуть бути наслідки забруднення нафтою для птахів?

Зупинка « Морські глибини »

 Інформаційна довідка.

Чи знаєте ви, що блакитиний кит, найбільша всвіьі тварини, харчується найменшими тваринами – зоопланктоном?

Дуже часто люди використовують дрифтерні сіті для ловлі риби. Дрифтерні сіті закидаються на поверхні моря або на дуже малій глибині. Окрім очікуваної здобичі туди часто потрапляють інші риби й морські тварини – дельфіни, кашалоти,акули, пірнаючі птахи, морські черепахи. Заплутавшись в сітях китові до останнього борються за своє життя, намагаючись вивільнитись із сітей. При цьому вони можуть отримати важкі травми та ушкодження. Не маючи змоги звільнитись із пастки, тварини гиуть через брак кисню.

Завдання.  Перед вами  пазли, склавши які, ви отримаєте зображення тих морських тварин, яким загрожує повне знищення, якщо люди продовжуватимуть ловити рибу дрифтерними сітями. А на зворотньому боці пазлу, ви прочитаєте цікавинку про океан чи море, в якому мешкає дана тварина.

http://nevsedoma.com.ua/images/2010/149/4/15500000.jpg

http://www.seafarersjournal.com/uploads/news/thumb/botnicheskij-zaliv-stal-e-pitsentrom-e-kologicheskoj-katastrofy-.jpg

А чи задумувались ви, що трапиться, якщо люди винищать популяцію хоча б одного морського жителя? Яке іх місце в біологічних ланцюгах?

Завдання. Пропонуємо вам з поданих елементів скласти біологічний ланцюг. І дізнатися, що ж на нас чекатиме при знищенні піщаного вугра.

Зупинка « Тропічні моря »

Інформаційна довідка.

Корали – групи крихітних організмів, які називаються кораловими поліпами. Коралові  поліпи відносяться до типу кишковопорожнинних, так само, як актинії та мидузи. Коралові поліпи живуть колоніями. Рифи - скелясті утворення – формуються скелетами мертвих поліпів. Коралові рифи – звичне середовище проживання для багатьох представників морської фауни, включаючи коралових поліпів, тому корали не можна руйнувати. Одного дотику досить, щоб змарнувати кілька років формування прекрасного коралу. Коралові поліпи нерухомі, вони завжди залишаються на одному місці й чекають, доки вода принесе їм їжу. Тут проживають і багато інших морських жителів: актиниї, медузи, деякі види морських коників.

У багатьох частинах світу кораловим рифам завдає шкоди індустрія відпочинку й туризму. Човни,  пірнальники, мисливці за сувенірами – всі вони загрожують як тендітній рівновазі у цих складних екосистемах, так і життю окремих тварин.

Завдання. « Плутанина» : розшифрувати назви жителів коралових риф: рвекатке (креветка), абир елиметк (риба-метелик), самрокь кріза  (морська зірка), ормьскйи нкоки (морський коник).

Деякі любителі екзотики бажають мати живих коників у своїх акваріумах, або висушених – у своїх колекціях. Коників використовують і для медичних цілей. Це сприяє існуванню розгалудженої незаконної торгівлі морськими кониками, участь у якій беруть багато країн. Всесвітній Фонд Захисту Диких Тварин підрахував, що кожного року продається понад 20 мільйонів морських коників. Їм також загрожує риболовний бізнес.

Завдання. Розфарбувати морського коника.

 

http://craftkids.ru/uploads/1/0/0/Morskoy-konyok_10001.jpg

 

Зупинка «Повені та посухи»

Інформаційна довідка.

Більшість річок протікають через заливні луки, які час від часу затоплюються водою. Часто буває важко передбачити, коли та в якій частині річка вийде з берегів. Затоплення може зруйнувати природні осередки, порушит біологічну рівновагу, загрожувати життю людей і тварин. У той же час для яких видів дикої природи повені – звичайне явище. В таких випадках природі може загрожувати попередження повеней.

Попереджувати повені можна різними способами, наприклад, шляхом розширення, випрямлення, поглиблення, прориття нових річищ, або будуючи дамби. Дамби часто вважаються найефективнішим способом регулювання рівня води й запобігання повеням. При зведенні дамби водами майбутнього озера затоплюють прилеглі землі, а з ними й середовище проживання дикої флори і фауни.

Завдання. За допомогою атласу з’сувати, на яких річках України побудовані дамби і позначити ці річки на мапі світу.

http://expres.ua/gfx/news/riky_ukrayiny.gif

 Зупинка « Річки»

Інформаційна довідка.

Всі річки течуть до моря. Швидкість, з якою річки перетинають долини, залежить від обсягу води, рель’єфу місцевості або твердості породи дна. По всій довжині річки спостерігаються неодноманітні за своєю природою ділянки, наприклад, перекати, заводі, заливні луки. Шукаючи найлегший шлях до моря, річки петляють, обминаючи перешкоди. Закрутки річок з часом поглиблюються через ерозію грунту на берегах відкладення речовин. Іноді на повороті річкова вода виходить з берегів у пошуках коротшого шляху, залишаючи старе коліно відрізаним від основного річища. Воно перетворюється на водоймище із стоячою водою і називається сліпим рукавом річки. Зважаючи на свої природні потреби, різні тварини обирають собі різні ділянки ріки.

Завдання. Візміть глибоку місткість з піском, насипаним так, щоб імітувати ухил. Налийте води та спостерігайте, як «річка» збігатиме додолу до «моря» (відерце або інша місткість) . Збільшуйте та зменшуйте швидкість потоку. Спробуйте імітувати дощ за допомогою садової лійки з розбрискувачем. Зробіть висновки, що відбувається з річкою під час дощу;  як водою переноситься і відкладається пісок; що може статися з тваринами під час повені, посухи.

Сільськогосподарські , промислові та побутові хімікати – основні забрудники наших і так невеликих запасів прісної води. Забруднення джерел прісної води хімічними добривами стимулює виділення поживних речовин із азотних сполук, а забруднення побутовими хімікатами збільшує вміст фосфатів у воді. Це стимулює бурхливий ріст водоростей. Використавши всі поживні речовини, водорості відмирають, а продукти їх розкладання забираютьіз води весь кисень. Риби й інші річкові мешканці задихаються.

Завдання. Намалювати карту річки Дніпро, користуючись атласом.

C:\Users\Администратор\Desktop\400px-Dnepr_basin-Ukr.png

Зупинка «Ставки»

Інформаційна довідка.

Одним із найкращих способів збереження різних видів дикої природи є утворення штучних ставків, населених представниками дикої природи. Представники дикої природи в такому ставку можуть бути найрізноманітнішими – від малих до великих жаб, тритонів, слимаків, бабок і метеликів до деяких видів риб. Птахи та ссавці також можуть жити біля води.

Ставки часто забруднюються хімічними добривами, які потрапляють з судніх полів. Добрива стимулюють виділення поживних речовин із азотних сполук, що, у свою чергу, сприяє бурхливому росту водоростей. З часом водорості відмирають.  Це може бути викликано наближенням зими, перевищенням нічного споживання кисню над його виробленням під час фотосинтезу, підвищенням температури води, через що вміст кисню в ній зменшується. Процес розкладання водоростей забирає весь наявний кисень у воді, якого потім не вистачає рибам та іншим мешканцям ставків.

Завдання. Перед вами ватман та фото різних водних мешканців. Вам необхідно створити власний ставок , який треба заселити різними представниками дикої фауни.

Зупинка «Кругообіг води»

Інформаційна довідка.

Всім тваринам і рослинам потрібна вода, без якої вони не можуть жити. Більша частина води на Землі – солона вода в океанах.

Значна частина прісної води зберігається дуже глибоко під землею, тому нею не можна вільно користуватися. Отже, залишається порівняно невелика кількість прісної води в річках, озерах, ставках, водоймищах тощо.

Дощі випадають тоді, коли водяна пара конденсується в атмосфері. Деякі дощові краплі потрапляють  на землю, і потім стікають в річки або насичують грунт, звідки воду беруть рослини. З грунту вода потрапляє в підземні джерела або збирається в річках, озерах і водосховищах, поповнюючи запаси води, використані людьми й тваринами. Окрім дощу, опади бувають у вигляді мряки, сльоти (снігу з дощем), снігу, граду, інею та роси. Якщо одразу вся атмосферна пара випаде на землю дощем, такий глобальний дощ триватиме лише десять днів. Атмосферна пара постійно поповнюється за рахунок випаровування води із земної поверхні.

У результаті промислового виробництва, транспортних вихлопів та іншої діяльності людини в атмосферу виділяються отруйні гази, які в повітрі сполучаються з парою, таким чином підвищуючи кислотність майбутньої дощової води. Такий дощ називається кислотним. Він може завдавати серйозної шкоди рослинам і тваринам.

Завдання. Вам необхідно скласти пазл і з'ясувати, що могло б статися, якби на змішаний ліс випав кислотний дощ та уразив флору і фауну.

По закінченню гри, діти мають скласти слово «Бережіть!» і пояснити чому саме це слово вони отримали. Вони мають розповісти як саме треба оберігати  водні джерела та їх мешканців.

 

 

 

ДОДАТОК 4

Тема 2. Екологічні  проблеми материків та океанів.

 

Тема уроку. Забруднення  навколишнього середовища. Міжнародні 

організації з охорони природи.

Мета:  сформувати знання  про  основні  види та джерела забруднення навколишнього середовища,ознайомити з діяльністю міжнародних  організацій з охорони природи; визначити причини виникнення та особливості кожної з проблем, показати  можливі шляхи  їх розв'язання; продовжувати формувати  навички роботи з  географічними  картами; розвивати  вміння  аналізувати,оцінювати, робити висновки; сприяти екологічному мисленню учнів; виховувати самостійність  і відповідальність.

  Тип уроку: формування  нових  знань, умінь, навичок.

   Обладнання: фізична карта світу, атласи, підручники

   Форма проведення: урок-конференція.

 

Хід уроку.

І. Організаційна частина.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

       На  сьогоднішньому уроці – конференції  експерти з питань охорони атмосфери, гідросфери; грунтів обговорять екологічні проблеми  і  можливі шляхи  їх розв’язання

            (Основні  запитання  уроку спроектовані чи  записані на дошці.)

        1.   Що  таке екологічні  проблеми.

        2.  Види  й основні джерела забруднення навколишнього середовища

        3. Характеристика  і причини виникнення забруднення:

            а ) атмосфери

            б ) гідросфери;

            в ) ґрунтів

        4.   шляхи вирішення  екологічних  проблем 

        5.  міжнародні  організації з охорони природи;       

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.                        

Ми  живемо в  епоху  негативного  впливу  людини на довкілля.

На ранніх етапах свого розвитку нечисленне людство не могло породити         жодної глобальної проблеми. Вони виникли у  другій половині ХХ ст. і особливо загострилися в його останні чверті. Людству  загрожує  загибель,         якщо  воно не змінить свого ставлення  до  природи, не  переоцінить         життєвих цінностей.  Потрібно усвідомити особисту  відповідальність за збереження природного середовища: атмосфери , гідросфери , біосфери,        літосфери. Сьогодні ми проводимо конференцію на якої  кожен з вас зможе         висловитися  стосовно  питань забруднення  навколишнього середовища,           збереження   природних ресурсів,  міжнародного  співробітництва для          розв’язання  проблем  сучасності.

                    ІV. Поглиблення, систематизація та узагальнення знань.

        Учні отримали домашнє завдання по групам:

        1. Знавці  екології.

        2. Експерти з питань  охорони  атмосфери

        3. Експерти з питань  охорони гідросфери.

        4. Експерти з питань  охорони грунтів.

        5. Лікарі.

        6. Представники  ООН з охорони навколишнього середовища.

   Приблизні виступи  учнів

Знавці екології.

1. Що  таке екологічні  проблеми.

       Екологічні  проблеми  – це проблеми  які виникли внаслідок взаємодії  людини з навколишнім середовищем.

         Екологічні  проблеми є глобальними, тому що вони існують на всіх континентах, також їх називають планетарними. Вони потребують негайного   вирішення і спільних   зусиль усіх держав і народів світу. Наслідком такого забруднення може бути повна деградація і загибель природи, а з нею загине й цивілізація . На карті атласу «Глобальні екологічні проблеми. » (с.48.) (Інститут передових технологій) показані райони екологічної напруги  в  світі. ( Учень  коротко  аналізує  карту)

 2.  Види й основні джерела забруднення навколишнього середовища

1.Механічне —  забруднення  твердими  предметами, тарою,  спрацьованими предметами, що  накопичується на земній поверхні.

2.Хімічне — забруднення  речовинами й сполуками  штучного походження. 

3.Біологіче —поширення  організмів, що виникли в результаті життєдіяльності людства (нові хвороби тварин, бактерій та вірусів,тарганів,пацюків та ін.).

4. Радіаційне— відбувається під час випробування ядерної  зброї, захоронення радіоактивних відходів, аварій і катастроф на атомних станціях та інших об’єктах з атомними двигунами.

5.Теплове  забруднення    відбувається внаслідок спускання  у водойми підігрітих вод  від  ТЕС, АЕС та  інших об’єктів. Вода, нагріта до температури  20–30оС,діє  на  мешканців водойм пригнічуючи, а якщо температура води   піднімається до 36оС, риба гине.

6.Шумове, електромагнітне, візуальне забруднення.

    Експерти  з питань  охорони  атмосфери.

Забруднення  атмосферного повітря –  це  будь – яка зміна складу і властивостей повітря , що негативно впливає на живі організми.

                     Забруднення атмосфери

                 Природне          Штучне

Вулканічна діяльність;

Вивітрювання гірських  порід;

Пилові  бурі ;

Лісові та  степові  пожежі;

Пилок квіткових рослин.

Промислові  підприємства;

Транспорт;

Теплоенергетика;

Сільське господарство.

 Природне забруднення  атмосфери. У нормі природні  джерела забруднення не  спричинюють змін  повітря. Інтенсивне  поширення певного природного  джерела забруднення  (викиди  попелу і  газів вулканами, лісові і  степові  пожежі) можуть стати серйозною причиною забруднення атмосфери. Так, під час виверження вулкана Кракатау у 1883 р. Маса попелу  та пилу становила 150 млрд. т, і вони поширилися  майже по всій земній кулі. Проте природні забруднення  атмосфери не завдають великої  шкоди людині,  бо відбуваються за  певними  біологічними законами і  регулюються кругообігом  речовин.

    Серйозної  шкоди природі завдає  промисловість. 

Значним  джерелом  забруднення  довкілля є підприємства чорної металургії. Вони  викидають в атмосферу багато пилу, кіптяви, сажі, важких металівв. Ці   речовини практично стали  постійними компонентами повітря промислових  центрів.

 Повітря  забруднюють практично всі види сучасного транспорту,  кількість    якого постійно  збільшується. Майже  всі  складові вихлопних газів автомобілів шкідливі  для  людського організму. Одна вантажівка  або один  легковик викидає  в повітря відповідно  6 м3,  чадного газу СО.  Забруднюється  повітря і  пилом гуми  з  покришок автомобілів  і  літаків (один автомобіль  утворює близько  10 кг гумового  пилу).

     Найбільшу  загрозу для людства становить забруднення атмосфери  радіоактивними речовинами. Це вказує на  грізну небезпеку зміни генофонду людства.

  Екологічними  проблемами атмосфери є:

  деформація озонового шару Землі.

• кислотні  дощі

• отруйний тютюновий дим.

• Загроза зміни  клімату і порушення енергетичного балансу планети, що  пов’язано  із значним збільшенням  обсягу  вуглекислого газу в атмосфері. При  спалюванні  органічного палива, вирубці лісів, розорюванні степів,   гнитті, вулканічній діяльності  його продукується  більше. Це  може призвести  до підвищення  середньорічної  температури, що неминуче призведе  до так званого парникового ефекту, тобто  до підвищення температури земної поверхні. Цей процес  відбувається через  затримку    вуглекислім газом тепла  розігрітої Сонцем поверхні Землі. Парниковий ефект змінить рух  повітряних мас,  морських течій, айсбергив  тощо. У середніх  широтах значно  збільшиться  посушливість, клімат стане напівпустельним. На узбережжях очікується значне  підвищення  рівня Світового океану, затоплення великих ділянок   суші. Фахівці  стверджують, що за останнє  століття  рівень Світового океану піднявся  на 10-12 см.

          Вчитель:

1. Чому забруднення  атмосфери  має прояв  в  різних  країнах  світу?

2.Чому  ситуація в  Україні турбує населення Польщі, Німеччини,  Швеції?

3 Експерти  з питань  охорони  гідросфери.

Одним із суттєвих джерел забруднення гідросфери є водний (й  частково наземний) транспорт. Особливо великої шкоди  надають їй танкери, що доставляють нафту водним шляхом у різні пункти земної кулі. При аваріях, ремонтах та очистці величезна кількість нафтопродуктів потрапляє у воду, викликаючи загибель морських мешканців. Крім того, у воду в значних кількостях потрапляє бен¬зин, газ, мазут, мастильні речовини і різне сміття з кораблів та моторних човнів, що заполонили весь Світовий океан, стан забрудненості  якого погіршується з кожним роком.

За видами забруднення  вод виділяють:

       1. хімічне(неорганічне і органічне)

       2. фізичне (теплове, радіаційне);

       3. біологічне (мікроорганізмами, гельмінтологічне).

Найбільшими  забруднювачами  поверхневих і  підземних вод є:

  1 комунальне господарство  -19,5 %;

  2.сільське господарство  -16,6 %;

  3.чорна металургія - 9 %;

  4. хімія і нафтохімія - 3 %;

  5.електроенергетика - 43 %;

 6. інші - 8,9%.

Забруднена вода  губить більше  людей, ніж війни і  всі інші  форми  насильства  разом  узяті.

Забруднення підземних та поверхневих вод може спричинити до загибелі не тільки організмів у воді, але може стати загрозою для людини. Слід відмітити, що досить небезпечним видом забруднення гідросфери є теплове забруднення. Воно спричинене спуском у водойми теплих вод від різних енергетичних установок. Особливо сильне забруднення викликають теплові й атомні електростанції, що скидають у водойми воду, нагріту до 45 градусів. Канадські вчені, встановили, що підвищення температури води у водоймі посилює токсичний вплив на мешканців водойми різних хімічних забруднювачів.

            Лікарі.

 Дефіцит чистої питної води може стати новою  загрозою  для  людства.

Нижче наведемо  показники, за якими оцінюють не тільки якість води але й непридатність  до споживання:

Наслідки споживання людиною забрудненої води.

Характер споживання води 

Забруднювач 

Захворювання

Біологічний

Пиття та їжа 

Патогенні бактерії

Холера, дизентерія, черевний тиф, гастроентерит, лептоспіроз, туляремія

Віруси 

Інфекційний гепатит

Паразити

Амебна дизентерія, дракункульоз, гельмінтоз, ехінококоз.

Вмивання, прання у воді  Паразити 

Шестосоміазиз, дерматит.

Проживання або знаходження біля води 

Через комах – переносників Малярія, жовта лихоманка, сонна хвороба.

Хімічний

Пиття та їжа 

Нітрати - Метагемоглобінемія

Поліциклічні вуглеводні - Рак

Надто м'яка вода - Атеросклероз, гіпертонія

Хром - Урологічна  хвороба

Нікель  - Алергія шкіри

Мідь - Ураження нервової системи

Фенол - Отруєння

Вчитель:

1. Як ви  оцінюєте стан  водойм  України?

2. Що  необхідно зробити для розв’язання  проблем із водними  ресурсами?

 Експерти  з питань  охорони   ґрунтів.

Поверхневі шари ґрунтів легко забруднюються. При цьому втрачається здатність ґрунту до самоочищення від хвороботворних та інших небажаних мікроор¬ганізмів, що здатні викликати важкі наслідки для людини, рослинного і тваринного світу. Наприклад, у надто забруднених ґрунтах збудники тифу і паратифу можуть зберігатися півтора року, тоді як у незабруднених — лише на протязі двох-трьох діб.

Основні   забруднювачі ґрунту:

1) пестициди ( отрутохімікати );

2)  мінеральні  добрива;

3)  відходи виробництва;

4)  викиди забруднюючих  речовин в атмосферу;

5)  нафта і  нафтопродукти.

    У світі щорічно виробляється понад І млн.т. пестицидів. У наш час вплив пестицидів на здоров'я населення вчені прирівнюють до впливу на людину радіоактивних речовин. Досто¬вірно встановлено, що при застосуванні пестицидів поруч з деяким збі¬льшенням урожайності відмічається зростання видового складу шкідни¬ків, погіршуються харчові якості і збереження продукції, втрачається природна родючість тощо. Переважна більшість пестицидів потрапляє у довкілля (воду, повітря).   Грунти забруднюються і мінеральними добривами, якщо їх викорис-товують у непомірних кількостях.      Велика кількість нітратів знижує вміст кисню в ґрунті, а це сприяє підвищеному виділенню в атмосферу двох «парникових» газів — окису азоту і метану. Нітрати також небезпечні і для людини. Величезні площі земель зайняті звалищами, які інтенсивно забруднюють ґрунти,а їхня здібність до самоочищення,обмежена.

Вчитель:

             1.Як  зменшити  забруднення   ґрунтів.

             2. Що може  зробити  кожен  із  вас для  охорони ґрунтів.

Представники  ООН з охорони навколишнього середовища

Шляхи вирішення  екологічних  проблем

Одна країна  не зможе  вирішити всіх екологічних  проблем. Тільки об’єднання  країн зможе «вилікувати» нашу планету і  повернути їй первозданний вигляд, а для цього необхідне:

 1.Зменшення побутових і виробничих відходів. Особливо пластикового посуда. ЇЇ  замінять  на  паперову.

 2.Проведення досліджень  по виведенню бактерій, які харчуються пластиком.

3.Очищення стічних вод.

4.Перехід до  чистих джерел енергії. Використання  вітрової, сонячної енергії та гідроелектростанцій.

 5. Охорона і відновлення земель і лісів. Проводити  висаджування нових лісів в місцях вирубок..

6. Постійна агітація на користь екології.

7. Ліквідація наслідків техногенної діяльності людини і зменшення шкідливих викидів.

8. Будівництво спеціальних заводів для повної утилізації всіх видів відходів.

9 .Перехід  транспорту на установки, що  працюють  на газу,електриці, акумуляторах і воді.

 

Міжнародні  організації з охорони природи; 

Міжнародні організації вносять  вагомий внесок в охорону  навколишнього середовища. Зрозуміло,найбільш відчутну   роль відіграють ООН та її спеціалізовані установи  Провідні міжнародні організації з питань охорони природи: «Міжнародна комісія з охорони  навколишнього середовища й розвитку » (МКОСР), «Глобальний фонд навколишнього середовища» (КФО), «Всесвітня метеорологічна організація» (ВМО), «Міжнародний союз з охорони природи» (МСОП). Найбільша громадська екологічна організація планети — «Грінпіс» (англ. — «зелене світло»).

ЮНЕП (UNEP – United Nations Environment Programmer) –програма, присвячена найбільш гострим проблемам сучасної екологічної  кризи                           (спустиненню  планети, деградації ґрунтів,  забрудненню Світового океану тощо.). Штаб-квартира ЮНЕП знаходиться в м. Найробі (Кенія).

  ЮНІСЕФ (UNISEF – United Nations International Children’s Emergency Fund) – міжнародна організація, яка займається природоохоронною освітою  і пропагандою дбайливого  ставлення  до природи.

Райони екологічного лиха

            (Робота з картою. Райони екологічного лиха)

Райони з катастрофічним забрудненням природного середовища називають районами екологічного лиха. Такими, наприклад є південні райони Африки, надмірно забруднені викидами численних ТЕС і промислових підприємств. В  Євразії районами екологічного лиха є Аральське  море і Перська затока, в Україні – 30-кіломерова зона навколо Чорнобильської  АЕС, частини  Донецької і Луганської областей.

V. Закріплення знань учнів

    Прийом « Мікрофон»

Сьогодні на уроці я дізнався…

VІ. Підсумки уроку

 Вчитель  підводе підсумки конференції, виставляє оцінки.

 VІІ. Домашнє  завдання.

Опрацювати  § 63 підручника, повторити § 62.

Скласти  свої дослідження «Шляхи розв’язання  екологічних  проблем» у вигляді  доповіді з мультимедійним  супроводом.

 

 

 

 

1

 

doc
Пов’язані теми
Географія, Інші матеріали
Додано
22 жовтня 2018
Переглядів
1405
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку