Випускне свято "Дитинства веселкові кольори"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доброго дня, дорогі наші вчителі, шановні гості, любі діти!

Ми безмежно раді сьогодні бачити всіх вас у цій святковій залі.   

У цю травневу світлу днину

Школа зібрала свою шкільну родину.

Гляньте навколо: як квітів багато!

Починаємо шкільне прощальне свято.

-А з ким же це ми будемо прощатися?

-Ну як! А ви не знаєте?

-Ні!

-Тоді слухайте!
 

Жили-були в одній країні

Четверо дівчаток і двоє хлоп’ят.

Ця казочка живе й понині,

І варто вам її сьогодні розказати.

Мелодія «В гостях у сказки»

Ця казка живе не за морем далеким,

А в нашім селі, де черешні цвітуть.

ЇЇ нам на крилах принесли лелеки,

І дивну ту казку дитинством зовуть.

В ній весни шуміли дорідними зливами,

І літо горнулося щедрим теплом,

Тут всі малята зростають щасливими

Під батьківським теплим, надійним крилом.

Злітають роки пелюстками яскравими,

Красива і сильна зросла дітвора.

Прощаються нині з літами казковими,

Вітри засурмили: в дорогу пора.

 

Як одна прекрасна мить пролетіли чотири роки навчання в початковій школі.

    Усе в житті буває вперше. Уперше тягнеться  до сонця стебельце, щоб згодом порадувати нас хлібною зерниною, уперше народжується дитина, щоб продовжити родовід, уперше ми приходимо до школи.

Зустрічайте 6 неповторностей, унікальностей, гарних, добрих, мрійливих дітей. Тих, хто творитиме майбутнє, чиї імена звучатимуть по телебаченню, про них писатимуть у газетах. Ними гордитимуться вчителі Глибочанської школи, адже перші кроки до успіхів вони зробили саме тут.

Білий Павло Андрійович

Коваль Дарина Геннадіївна

Наказнюк Ольга Василівна

Сухиняк Даша Іванівна

Удюк Артур Сергійович

Хаєцька Ольга Юріївна

Ось і прийшов цей святковий день. На вулиці світить яскраве   сонце,   співають   пташки, сонце пестить нас своїм золотим промінням. Час   летить   невблаганно   і змінює   все,   що   нас   оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі. Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство   наших   дітей.   Однак, сьогоднішній день проводить невидиму   межу   між   дитинством   і юністю. І саме той час прийшов до наших випускників. Тож вітаємо їх і надаємо їм слово.

Павло

В родині нашій сьогодні свято,

Весела пісня щиро лине.

Прийшло на зустріч нас так багато,

Сьогодні ми усі — одна родина.

Даринка

Травень, весняне світання

Погляди наші дитячі.

Радість і смуток прощання

Ми в оченятах бачим.
Оля Н.
Всі ми доросліші стали

І за чотири роки

Дуже багато пізнали,

Стали міцні і високі.

Даша

Час підійшов прощатись

З першою ланкою школи.

Тільки хвилин найкращих

Ми не забудем ніколи.

Артур

Добре й відмінно навчаймось,

Дружбу цінуймо міцну,

Всіх вчителів поважаймо,

Гідність гартуєм свою.

Оля Х.

Ну, а коли стане важко,

Чи вільний з’явиться час,

Ми всі сюди завітаєм,

В цей незабутній клас.

Пісня «Країна дитинства»

 

1 вересня 2012 року наша школа прийняла у свою дружню родину нове поповнення – 3 дівчаток та 2 хлоп’ят, а незабаром прийшла ще одна дівчинка. Так, разом з учителем утворився міцний дружний клас, справжня сім’я, яка налічує 7 різних неповторних Я.

 

Кажуть число 7 магічне та казкове. Я чула, що воно щасливе. 

У світі багато що пов’язано з цим числом. Це  Сім днів у тижні. А ще людина може бути на сьомому небі від щастя. Це веселка, в якій виграють дивовижних сім кольорів. Це всім вам відома казка про «Квітку-семицвітку», яка, виконуючи  бажання, робила людину щасливою.

Сьогодні, зібравши веселкові кольори, ми створимо нашу квітку-семицвітку. Квітку, яка даруватиме всім радість і цвістиме усе наше життя. А допоможуть нам у цьому наші діти.

(Пісня «Кольорові фарби»)

Десь далеко, на самому краю небосхилу є місце, яке називають Веселкою. Це межа між грозою і світлом, громом і блискавкою. Семицвітка черпає воду з озер, рік та морів. Її кольори це природна загадка, яку ми розгадаємо саме сьогодні, коли на вулиці зеленіє розкішним буйним цвітом весна. Сонце голубить нас своїм промінням. А новий день обіцяє незнайоме життя.

 

В цей весняний травневий день наші діти вирушають у вперед у незнаний світ, який має назву «Середня школа», де на них чекає новий кабінет, новий класний керівник, нові предмети і нові учителі. Та не можна відпра­витись у майбутнє, не згадавши минуле.

Тож давайте зробимо коротку подорож у країну, якої Ви не знайдете на глобусі. Країну, де мирне голубе небо, тепле сонце, яскраві зорі, завжди поруч диво-казка. Запрошуємо Вас в подорож країною Ди­тинства.

«Плач дитини + повільна мелодія»

-         Тихо…  Тихіше!  Народилася  дитина,

Гарненька  така  на  вид.

В  згортку  білих  пелюшок

Мирно  в  ліжечку  спить.

Спи,  моя  крихітко,

Пташечко  гожа  моя,

Баюшки,  баю,  баю,

Хай  ніяка  печаль

Не  тривожить  душу  дитячу  твою.

А  поки…спи…

Такі слова промовляла серцем кожна матуся своїй дитині. Це була перші хвилини   неповторного, великого  життя.

 

Кажуть, що коли народжується дитина, на небі спалахує зірка, а коли дитина підростає, зірки падають з небес на землю, вселяючись у людські серця, наділяючи їх особливим даром: комусь допомагати, співчувати або щось світле створити.

Так у 2006 році на небі з поміж інших з’явилося 6 нових, сонячно-золотавих зірочок. В них відбивалися всі кольори веселки, кожен з яких мав власну силу та значення.

Ще в утробі матері ми сприймаємо червоно-рожеве свічення, в якому знаходимося. Життя кожній дитині подароване разом з червоним кольором – кольором життя та любові, кольором теплоти душі та жару сонця.

Червоний – улюблений колір всіх дітей, адже разом з ним вони почали жити.  Це колір-символ мужності та відваги, який присутній у кожній душі. Тому першою пелюсткою нашої квітки-семицвітки буде пелюстка червоного кольору... (з’являється на екрані)

(ДІВЧИНКА З ЧЕРВОНОЮ СТРІЧКОЮТАНЦЮЄ) ОЛЯ Н.

 

Народилось дитятко, маленька кровинка,

Що від тата і мами життя поведе,

Ще безпомічна, крихітна їхня дитинка,

Але виросте скоро, час швидко їде.

Другою сходинкою в життя для наших дітей був дитячий садок. Та в кінці травня 2012 року вони вперше стали випускниками, випускниками дитячого садка.

Наш дитячий садочок «Струмочок» голубою стрічкою пролягав до ніг і нашим дітям. Там пройшло їх безтурботне, безхмарне дитинство.

АРТУР З БЛАКИТНОЮ СТРІЧКОЮ ОБХОДИТЬ ЗАЛ

 

Ще й досі діти часто згадують про перебування у дошкільному навчальному закладі та з любов’ю і трепетом згадують своїх вихователів Надію Василівну та Наталю Андріївну, які були завжди надійними оберегами домашнього спокою та гармонії, створювали атмосферу безпеки та довіри.

(презентація «Дитячий садок»)

Швидко промайнуло літо і ось настав довгоочікуваний день 1 вересня 2012 року

Давайте згадаємо як це було.

( Н.Май. «Дзілінь»)

Павло

Ось  перше  вересня,

Скликає  дзвоник  нас.

Цей  день  ми  не  забудемо  ніколи!

Як  рано,  восени  в   свій  1 – й  клас

Веселим  ранком  ми  прийшли  до  школи!

Даринка

Ми всі були смішними малюками,

коли зайшли уперше у свій клас,

коли дали нам зошит з олівцями,

й за парти посадили перший в житті раз.

Оля Н.

То ж в минуле наше зараз зазирнемо,
В ті найперші роки, як малі були.
По стежках колишніх знову ми пройдемо,
Пригадаймо нині, як колись жили.

Даша

Це було все неначе вчора,

Ми всі маленькі і смішні,

Шукали маму на уроці,

Та гризли ручки й, олівці...

Артур

До  успіхів  було  далеко,

Нам  заважали  балачки,

І  виявилось – ой,  нелегко

Писати  палички  й  гачки!

Оля Х.

А вчителька тихенько каже:

-         Візьміть у ручки олівці,

Ми намалюєм мамі небо

І жовте сонечко вгорі.

Ми намалюєм мамі квіти,

На Україні дорогій,

Ви – українські славні діти,

Ви діти славних козаків.

Так почалося наше шкільне життя у золотаво-жовтому кольорі. Яскравому, стимулюючому, який допомагав розуміти нові знання, надихав оптимізмом, спонукав бути відкритими, вільними, рухливими і товариськими.

Жовта стрічка Даринка

Павло

Летить невпинно час і непомітно.

Дорослішаємо крок за кроком.

Вчимося вчитисясумлінно,

Знань набираємось з кожним уроком.

Даринка

Талантів в класі нашому багато.
Усі танцюють, в спорті сильні всі.
Умінням можуть заінтригувати,
Себе подати у ясній красі.

Оля Н.

Ми — колектив, всі дружні і завзяті,
Та зовсім різні кожен зокрема.
Як бачите сьогодні ви на святі,
Що серед нас однакових нема.

Даша
Всі гарні, різні, просто неповторні.
Сміливі, добрі, щедрі і меткі.
Тихенькі, мудрі, боязкі, моторні
І лагідні, й крутелики прудкі.

Оля Х.
А пісня нам завжди допомагає,
Бо з нею весело і радісно іти.
І хто у серденьку чарівну пісню має,
Той підійде до власної мети.

Артур

Отак ми виросли за ці чотири роки,
Навчаючись ідемо в майбуття.
Та робимо щодня нові ми кроки,
Й нові стежки ведуть нас у життя.

 

Спокійне, у зеленому кольорі життя, та надію у краще майбутнє, дарували дорогі нам люди – батьки, які вчили нас любити, дружити, працювати, відстоювати справедливість і бути гідними людьми. Все це ми спокійно та впевнено черпали від міцного родинного коріння.

ЗЕЛЕНА СТРІЧКА Даша

Дорогі наші випускники. Пора дитинства – найкраща, найцікавіша пора,коли поруч з вами найрідніші люди, ваші найкращі друзі.

Від першого вересня і до сьогоднішнього дня з вами поруч були ваші батьки. Загляньте, в їхні очі, вони сяють щастям, але десь у глибині затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань! 
Повірте, ваші батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. Тож любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість гордитися вами!

 

На світі добрих слів чимало,

Та всіх добріш і найніжніш такі –

Із двох складів слова простенькі «мама» й «тато»

Й немає слів рідніших, ніж оці.

 

 Від 1 до 4 класу завжди поруч були наші найулюбленіші мами.

Любі мами, а зараз я прошу вас пригадати ту неповторну мить, коли ви відчули, що у вас під серцем зріє нове життя. 
Ви ще не знали, хлопчик це чи дівчинка, але вже тоді безмежно його любили і з нетерпінням чекали народження свого найкращого, найріднішого, найгеніальнішого малюка. Дев’ять місяців ви були з ним одним цілим. 
Дорогі діти.Батьки подарували вам життя, це з ними ви робили свої перші кроки, це біля ваших ліжечок вони провели не одну безсонну ніч, коли ви хворіли. Це вони радіють вашому навіть найменшому успіхові.

 

Зараз я пропоную подивитися, які слова про своїх мам дітки говорили у 1 класі.

Оля Н.

Добре, що є запис, зараз увімкнемо.
І в минуле наше зазирнемо знов.
Там маленьких зовсім ми себе знайдемо,
Але завжди з нами радість і любов.

(Відео «Інтерв’ю про маму»)
Поруч із вами, дорогі діти, всі ці роки був і батько. Адже він – голова сім’ї, її сила та гордість. Татові руки все вміють, все можуть: носять на руках своїх маленьких синів і дочок, підставляють свої сильні плечі, коли необхідно їх підтримати. Тепло батьківської любові зігріває нас у люті морози й заметілі. 
Низький уклін вам, дорогі наші татусі!

Артур
Поруч з нами завжди був татусь. 
Він про нас піклується і дбає. 
Вдома господарство доглядає
І матусі любій він допомогає.

Даринка
Я до тата ніжно пригорнусь 
І відчую на плечі його долоню. 
Поцілує й скаже мій татусь: 
- Ти красуня справжня моя доню.

Оля Х.
Ми за турботу вдячні всім татам. 
Зичим здоров’я і щастя багато. 
Щоб завжди все вам удавалось, 
Та Сонечко з неба вам усміхалось. 

 

Вчитель
А тепер, любі діти, скажіть, хто ще окрім мами і тата милував та любував вас? Хто навіть балував, співав колисанки, хто виконував всі ваші забаганки? 
Діти. Бабусі і дідусі!

Павло

Дідусі й Бабусі, найкращі у світі, 
Безмежно вам вдячні усі наші діти 
За те, що всі пустощі нам пробачали, 
За те, що ніколи на нас не кричали.

Даша
За те, що ви є на цім світі, 
Що очі ваші, наче сонечка, нам світять, 
Що зігріваєте ви онучат любов’ю, 
Живіть сто років у щасті й здоров’ї.

Оля Н.

Ви всі – коріння родоводу 
Українського народу, 
Умілі й вправні господині, 
Добра і щастя берегині. 
Всі діти: Ми любимо Вас, наші рідні!

Дуже багато сил, терпіння та часу треба було докласти всім, щоб виростити таких гарних та розумних дітей. Хочеться подякувати вам ще й за те, що допомогли зробити наше шкільне життя кращим, легшим, цікавішим.

Павло
Батькам спасибі скажем нині

В подяку від дочки і сина.

Ви нас ростили і любили,

Із нами ви уроки вчили.

Даринка

Ми любим вас, рідненькі мами й тата,

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи

І щоб в житті ніколи не хворіли.

Оля Н.

Ми вам обіцяєм учитись, дружити,

Гарні оцінки додому носити,

Що дарувати радість вам,

Дорогим нашим батькам

Даша

Спасибі вам рідні за те, що зростили,      

За  ласку й любов, що давали нам всім,

За те, що дорогу в життя вивідкрили,

Вклоняємось  низько Вам до землі. (низько вклоняються)

 

Танець з серцями
Цвіте калина під вікном і незабудки стиха мріють,

А травень квапиться до нас, несе прощання нашимдітям.

Вже подоросліли вони, вже рвуться з-під крила на волю,

Батьки, благословіть,  своїх дітей на добру долю!

(Звернення батьків до дітей)

Усі 4 роки поряд із дітьми були Хрещені батьки – Сергій Олександрович та Таїса Василівна, які дарували нашим дітям свою любов, доброту, ніжність. Вони надійною синьою стежиною поспішали до нас з вітаннями та подарунками в руках, з хорошим настроєм та щирими побажаннями.

СИНЯ СТРІЧКА Павло

 Сьогодні ми хочемо вам подякувати за все.

Прийміть,дорогі Хрещені хліб-сіль від батьків ваших похресників і слова подяки від дітей.

(Батьки підносять коровай та родинні дерева)

 

Павло

Хрещеним шлем свої вітання,

Найкращі прийміть від нас побажання

У святковий веселий і радісний час

Звертаємо вашу увагу до нас.

Даринка

Ми хочемо знову й знов

Подякувати вам за любов,

За добре серце, щирий погляд,

За те, що завжди були поряд.

Оля Н.

Хай щастя вам усміхнеться,

Хай все удається в житті,

Для вас квітують в полі квіти

І ранки цвітуть золоті.

Даша

Наша вдячність хай серце зігріє,

Хай світиться радість в очах,

Хай з вами цілий світ радіє

І усмішка сяє на вустах.

Артур

Бажаєм здоров'я міцного довіку,

Щастя і радості повнії ріки,

Берег спокою нехай зігріває,

А горе завжди стороною минає.

Оля Х.

Найщиріші слова на святі

Для хрещених сьогодні в цей час,

Нехай доля щаслива і світла

Береже вас завжди для нас.

Пісня «Ми любимо вас»

Квіти хрещеним

Павло

Ми так рости, ми так дорослішати всі спішили!

От і минув шкільний четвертий рік.

Як швидко початкова пролетіла!

Вступаємо у підлітковий вік.

Даринка

Сьогодні – випускний  у початковій

Ми скажем їй навіки прощавай,

Наш незабутній, осяйний, казковий,

Чудовий, любий наш Дитинства край!

Оля Н.

Рідна і чудова школа початкова!
Крізь дитинство наше радістю пройшла.
Найкраща в світі, чиста, світанкова.
Ти нас до знань, до світла кожен день вела.

Даша

Тут було нам світло, затишно, прекрасно,
Бо любов’ю щиро зігрівались ми.
Все було чудово, зрозуміло, ясно,
Щоб ми йшли по світу добрими людьми.

Артур

Початкову школу нам не позабути,
Бо ж дитинство світле тут пройшло у нас.
Треба розлучатись — важко це збагнути,
Та в нову дорогу нас вже кличе час.

Оля Х.

Ми закінчили школу початкову,
Всі підросли й підемо вчитись знов.
Усі ми маємо хорошу знань основу,
А в серці щирість, доброту й любов.

Життя у початковій школі було теплим та мрійливим у любові першої вчительки, вчителів-предметників, усіх працівників школи, які збагачували нас позитивними емоціями, дарували гарний настрій, підвищували самооцінку, націлювали бути схожими на сонечка, випромінювати жовтогаряче сяйво. Тому наступною пелюсточкою буде пелюстка жовтогарячого кольору.

ЖОВТОГАРЯЧА СТРІЧКА Оля Х.

(СЮРПРИЗ)

Виступ батьків

Коровай і квіти

Павло

Ми закінчили вже 4 клас

І старше життя вже чекає на нас.

Даринка

Але ми сьогодні в це весняне свято

Велике «спасибі» повинні сказати

Тим, хто пізнати добро допоміг.

Оля Н.

Тим, хто відкрив таємниці доріг,

Даша

Тим, хто нам крила дарує щодня,

Артур

Тим, хто відкрив нам жагу пізнання,

Оля Х.

Тим, чия праця важка, непроста,

Павло

Тим, чиє слово добром пророста,

Даринка

Тим, хто відкрив нам науки світання

ВСІ: НАШІ СВЯТКОВІ І ЩИРІ ВІТАННЯ!

Сьогодні хочемо слова подяки сказати всім тим,

хто допоміг нам першу сходинку здолати.

За  ту  любов, тепло і ласку,
За промінець замріяних очей.
За добре слово і чарівну казку,
Неспокій довгих і недоспаних ночей.

Насамперед ми щиро дякуємо за доброту і щирість, мудрі поради директору школи Дригант Валентині Іванівні 

та заступнику Панасюк О.І.  

Ми дякуємо тим, хто завжди був поруч з нами

Зозуля Л.В. 

ТкачукГ.Д. 

Фіник М.М. 

Трач І.Д. 

Ісадченко А.В. 

Павшукова М.В. 

Вогнивенко О.Д. 

Шахрай І.І.  

Мельник Н.М. (квіти вчителям та працівникам)

Сьогодні на нашому святі присутні вчителі-предметники, які навчатимуть нас у середній школи. Шановні учителі, прийміть на знак вдячності з рук випускників ці тендітні квіти.

 Спасибі прибиральницям і кухарям,

Які щодня трудились,

Щоб ми здоровими були,

Щоб добре нам тут вчилось.

Щиро всіх ми вас вітаєм

І на щастя гарні квіти посилаєм.

(квіти всім)

 

Пісня фонова «А я бажаю вам добра»

-------------------------------------------------------------------

Остання пелюстка нашої квітки фіолетового кольору.

Фіолетовий – це колір майбутнього загадкового шкільного життя основної школи. Колір довіри, істини та глибини знань. Ця пелюстка допоможе вам отримати глибокі знання з якими ви підете далі у життя.

ФІОЛЕТОВА СТРІЧКА

Говорять, що чудес на світі не буває, та повірте вони існують і навіть знаходяться поруч з нами. Одне з них наші діти. Вони як квіти, з’являються тут і там, прикрашають наше життя різними барвами і наповнюють його особливим змістом, дарують всім частинку своєї різнобарвності і допомагають повертати у життя веселкові кольори.

Танець з лентами

 

Життя-це таємнича книга,

А скільки в ній незвіданих доріг..

Ти озирнешся і помітиш,

Як швидко пролетів за роком рік.

 

Протягом …. Цих років ми всі разом з вами батьки, вчителі, діти, по пелюсточці зібрали всі кольори своїх досягнень, успіхів і  утворили квітку-семицвітку, квітку сповнення бажань. Вона надзвичайна, змістовна, рідна, тендітна, відважна, сором’язлива, примхлива, наполеглива, мужня, доброзичлива.

Шановний Олександр Іванович!

 Я передаю її вам. Я сподіваюся, що ви збережете і примножите ці  кольори новими знаннями, здобутками та перемогами.

Дарують квітку класному керівникові.

Слово від класного керівника.

(Батьки підносять класному керівникові коровай)

Мати:

Прийміть за українською доброю традицією цей пахучий коровай та дітей наших і ведіть їх далі по нелегкій, але цікавій шкільній стежині.

Батько:

А ми обіцяємо, що будемо в усьому вам допомагати.

Оля Н.

У нас усіх прощальний настрій,

Ми схвильовані украй.

Скажем разом: «Велика школа, здрастуй!

Початкова школо, прощавай.»

 

Наше свято завершується.   Ви підете до 5 класу. Хай буде щасливою ваша дорога, нехай безхмарним буде ваше життя, а доля буде щасливою. Нехай ваші дороги встеляються рушниками, зустрічаються лише добрі і чесні люди. Навчайтеся і живіть так, щоб і батьки, і вчителі завжди раділи за вас.

Музика «Батько і мати»

Нехай же вас Господь благословляє,

У світлу путь на добрії діла,

На ірну стежку завжди наставляє,

Щоб доля в вас щасливою була.

 

А покинете ви цей зал через «Ворота щастя», утворені з вишитих українських рушників, якими батьки благословляють вас у дорогу.

 

І, проходячи через них, не забудьте загадати бажання, воно неодмінно здійсниться. Тож, у добру путь!