Випускне свято в ЗДО

Сова Марія Анатоліївна 4 листопада 23 Відгуки відсутні

Про матеріал

Мета випускного свята «Випускний 2026: Історія дитинства» — створити урочисту, зворушливу та водночас радісну атмосферу прощання дітей із дитячим садочком; узагальнити й відзначити період їхнього дошкільного дитинства, згадати найяскравіші моменти, перші досягнення, дружбу та спільні переживання. Виховувати почуття вдячності до працівників закладу й батьків, повагу до спільної праці, віру у власні сили та готовність до нового життєвого етапу — навчання у школі.
Перегляд файлу

Сценарій випускного свята в дитячому садку

«Випускний 2026: Історія дитинства»

Ведуча:

— Добрий вечір, дорогі гості! Сьогодні ми відкриваємо особливу прем’єру. Фільм, який створювався не один день. І навіть не один рік. У ньому були перші сльози й перші перемоги, перші друзі, перші мрії. І кожен день у дитячому садочку ставав новим кадром великої історії.


— Ой… як тут красиво…


— І гостей так багато!


— А чому всі такі святкові?


— Бо сьогодні незвичайний день!


— Ми чули, що тут знімають дуже важливий фільм! Про дитинство… Про мрії… І про дітей, які вже виросли!


— Колись вони теж були маленькими… Так само вчили віршики… Тримали вихователів за руку… І боялися виступати на сцені!


— А сьогодні вони вже майже школярі! Красиві, розумні, і дуже дорослі!


— Для наших випускників — ця пісня!

Пісня привітальна малих дітей «В небі сонце посміхнулось ясне»

ПІСЛЯ ПІСНІ діти залишаються на сцені.


— А що буде далі?


— Зараз почнеться найголовніше!


— Бо головні герої вже готові!


— І настав їхній зірковий час!

Виводимо на екран “ГОЛОВНІ ГЕРОЇ ФІЛЬМУ”

Ведуча:

— Зустрічайте наших випускників!

Вмикається пісня для виходу. Випускники урочисто заходять до зали.

Діанка Дзьоба, Юрчик Рудокав, Анна Надрічна, Тимур Табака, Златка Парій

Таночок з зірками «Зоряний дощ»

Дозвольте розпочати

Чудове наше свято.

Ми на порозі школи,

Вчорашні малюки.


Ми тут любесенько зростали

Та вже шкільна пора настала.

І нас чекає перший клас,

Тож прощавай, садочок наш.


Багато доброго нового

Життя відкриє ще для нас

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде перший клас


Чути гамір у садку

Нині пишне свято

Проводжає наш садок

У школу дошкільняток.


День сьогодні чарівний –

А для нас він головний.

Бо вже скоро, справді скоро…

Ми підемо всі до школи!

Пісня «Чуєш мамо я доросла, чуєш тату красень я»

Ведуча:

Немов пташина пісня,

Було життя в садочку,

Дитяча радість, ніжність

Сплелись в однім віночку.

Тут перші наші кроки,

І перше: - Добрий день!

Тут друзі ясноокі

І хор дзвінких пісень.

Та непомітно сплинув час,

Прийшов урок на зміну грі.

Тепер життя нове у вас,

Тепер ви – учні, школярі!

І від дзвінка і до дзвінка –

Робота буде нелегка,

Та цим не налякати вас,

Разом: Готові йти ми в перший клас.

Панове, невже у нас випускний?

Так, шість років – це не жарти.

А пам’ятаєте, який бал у нас був на свято Миколая?

А пам’ятаєте, якими малюками прийшли ми в дитячий садок, нічого не вміли.

Так, цілком вірно. Я ось, наприклад, не вмів шнурки зав’язувати. Я і зараз не вмію, але нічого, у мене ще одинадцять шкільних років, навчусь.

Не одинадцять, а дванадцять.

Тим паче все попереду.

А я от довго не могла навчитись вимовляти букви «р», а тепер запросто – «риба».

А я так довго плакав за мамою.

А тепер?

А тепер моя мама довго буде плакати за дитячим садком.

А яка у тебе заповітна мрія?

Я, панове, навчився красиво малювати і мрію стати художником.

А я буду закрійником.

Що будеш відкривати і закривати двері?

Ну що ти, я мрію кроїти і шити зручний і модний одяг.

А я хочу стати солісткою.

Невже? Це тому що ти любиш співати, як Тіна Кароль?

Ну що ти, я просто мрію солити огірки і помідори. Хочу створити свою фірму, як «Чумак», та «Торчин».

А я вам чесно скажу: життя в нашому садочку чудове, яскраве і дуже цікаве, І мрію я давно про життя таке зняти кіно.

Кіно???

А що, цікава ідея. А чи можна?

Ведуча: А чому б і ні, у мене навіть назва є «Як ми дорослими стали» Дозвольте представити вам творців нашого фільму.

Генеральний продюсер, завідувач дитячого садка – Надія Володимирівна

Головний режисер – вихователі Зеня Дмитрівна та Марія Анатоліївна

Помічник режисера – помічники вихователів Оксана Володимирівна та Ірина Андріївна

Сценарист, постановник, музичне оформлення – музичний керівник Андрій Богданович

Підтримувала здоровий вигляд обличчя і не давала вмерти з голоду нашим акторам кухар – Людмила Романівна. У перервах між зйомками артистів провідував оператор котельні Володимир Степанович.


Наш фільм – це діти! Наш фільм – це успіх!

Наш фільм – це сонечка ясного посміх.

Його знімали ми 3 довгі роки.

Були і перемоги, були і замороки.

І от розставатись настала пора.

Артисти на сцену! Вперед дітвора!

Пісня «Радо ми прийшли в садок»

Ведуча:
— У кожного фільму є початок. Є сторінки, до яких хочеться повертатися знову і знову. Наші герої теж колись були зовсім маленькими, невпевненими, трималися за мамину руку і робили свої перші кроки у великий світ. Тож зараз ми відкриємо першу сторінку нашої історії — теплу, добру й незабутню. Кадр перший — «Історичний».

Кадр перший. Дубль перший. «Історичний»

У дитячому садочку
Ми учились і росли.
Він у квітах, як в віночку.
Ми щасливі тут були.


Тут училися дружити,
Чарівні співать пісні,
Малювати і ліпити…
Гратись в ігри день при дні.


У садочку ми зростали..
Наче квіточки в росі.
А тепер ми старші стали,
В школу підемо усі.


Та садочок, наче казка,
Бо у нім любов жила,
Доброта і щира ласка,
Радість тут завжди була.


Тож хай пісня починає

Бал чудовий випускний.

Ми для тебе заспіваєм

Наш садочок дорогий.

Пісня «В дитсадочку нашім свято»

Ведуча:
— Час летить непомітно. Здається, ще вчора ці діти засинали, обійнявши улюблену іграшку, а сьогодні вже готуються переступити поріг школи. Настає хвилююча мить прощання з безтурботним дитинством. І навіть найулюбленіші іграшки сьогодні ніби сумують разом із нами. Кадр другий — «Ліричний».


Кадр другий. Дубль перший: «Ліричний».

У день незабутній, як мрія, далекий,

Колись малюками прийшли ми до вас.

Минули літа, наче в небі лелеки,

Ось ми, вже дорослі, йдемо в перший клас.


Жилося нам тут весело – співали, танцювали.

І навіть не помітили, що вже дорослі стали.

Відчинить школа двері нам, але ми обіцяєм вам,

Що не забудемо свої в садку проведені роки.

Посуд гарний я залишу, хай ще трохи постоїть.

Не віддам я зайця Гришу, він зі мною в ліжку спить.

Ведмежатко забруднилось, ляльку шкода віддавать.

Ще малеча не навчилась добре з іграшками грать.


Поїзд їм подарувати? В нього колеса нема.

І, до речі, я ж пограти іноді люблю сама.

І читати я навчаюсь, не до іграшок мені.

Всіх їх з кошика виймаю! І віддам їх дітворі.


Прощавайте, мої лялечки, мої зайчики й ведмедики.

Прощавайте, мої котики, і слухняні, і «вередики».

Малюкам ми вас лишаємо – з ними будете ви гратися.

А ми в школу поспішаємо – Бо прийшла пора прощатися!


Таночок «Прощання з іграшками»

Кадр третій Дубль перший: «Привітання-побажання»

Ми прийшли вітати вас

З переходом в перший клас

Ми б пішли із вами,

Та не пустять мами.


Костюми надягли і щічки вмили,

Щоб гарними стати

А тепер усім на диво

Прийшли вас вітати.


Ви сьогодні з дитсадочком

Назавжди прощаєтесь.

Скоро вам учитись треба

В школу всі збираєтесь.


Будьте дружніми дітьми,

Знайте, що у вас є ми.

Тож, сьогодні прощавайте

І за рік на нас чекайте.


Ось які великі стали

Просто тьоті й дяді

І сьогодні ми, найменші

Вас вітати раді


Бо з садочку ви підете

У шляхи широкі

Ну а нам сюди ходити

Ще декілька років.

Пісня «Ми ніколи про вас не забудемо»

Глянь-но! Хлопці всі — гіганти!
Ну хіба не чудеса?
Головами, як атланти,

Підпирають небеса!

А дівчата — всі красуні!
Мов з журналу мод зійшли!

Кажуть, що давно — манюні,
Ну, такі, як ми були!


Каші з’їдено багато,
Чаю, булочок, супів…

Їли все вони завзято —
Кожен вирости хотів.

От і виросли на славу!
А тепер в життя ідуть.

Будуватимуть державу.

То ж у добру, світлу путь!

Ведуча:
— Ось так непомітно минає час... Ще зовсім недавно наші випускники були такими ж маленькими, як сьогоднішні малята. Вони так само вчилися дружити, прибирати іграшки, слухати вихователів і мріяти про школу. А сьогодні вже самі можуть поділитися своїми секретами успіху. Тож послухаймо, які поради вони залишають своїм молодшим друзям на згадку про себе.

Ну, а ви, малеча мила,

Будьте чемними дітьми.

Згодом ви усім на диво

Станете такі, як ми.


Тож, дотримуйтесь порядку,

Не баріться на зарядку,

І скажу я вам до толку,

Доїдайте всю перловку.


В групі дуже не кричіть,

На майданчик не біжіть,

І на стінах не малюйте,

І на ліжках не танцюйте.


А за нас ви не хвилюйтесь,

Буде добре все у нас,

Ми багато вже умієм,

Не страшний нам перший клас.


— Дякуємо вам за ці щирі слова. Нехай вони стануть доброю естафетою дружби між тими, хто сьогодні прощається із садочком, і тими, хто ще продовжить писати тут свої дитячі історії. Адже дитинство не закінчується — воно просто передає свою чарівну казку наступному поколінню малят.

Таночок «Малюки, малюки ми вам раді…»

Ведуча:
— А тепер настав час усмішок. Бо дитинство — це не лише уроки дружби й доброти. Це ще й безліч веселих історій, які згодом стають найтеплішими спогадами. Давайте на хвилинку зазирнемо у кумедний світ батьківських турбот і дитячих пригод. Кадр четвертий — «Розважальний».

Кадр четвертий. Дубль перший «Розважальний»

Сценка «Турботливий тато» (виконують п’ять дітей: автор, тато, 3 виховательки)

Автор: Солідний портфель, капелюх, як на свято.

В садочок прийшов за дитиною тато.

Уперше за п’ять з половиною років

Немає у тата нарад на роботі.


Тато:Молодша ось група…


Автор: Він надпис читає,

І двері поважно татусь відкриває.

Тато: В садочку у вашому я перший раз.

Мабуть, моя донечка зараз у вас.

Жвавенька така, неслухняна дитина,

Он там, у кутку, кучерява дівчина.


Вихователька молодшої групи:

Даруйте, це хлопчик, і нянечки син.

Ви ще підійміться на поверх один.

Автор: І знову наш тато табличку читає…


Тато: Середня вже група…


Автор: І двері штовхає.


Тато: Дозвольте, шановна, у вас запитати,

Чи можу я дочку свою вже забрати?


Вихователька середньої групи:

Даруйте, ми бачимо вас перший раз,

Тож вашої дочки немає у нас.


Автор: Наш тато упертий, він не розгубився,

До старшої групи в кімнату спустився.


Тато: У вас перепрошую, можна зайти?

Де можу Алінку свою я знайти?


Вихователька старшої групи:

З таким у нас іменем діток немає,

І ваше обличчя ми не пам’ятаєм.

Сидить в кабінеті завідувач наша,

Можливо, вона щось вам путнє підкаже.

Ви в списках дитину свою пошукайте,

І час уже пізній, тож ви поспішайте!


Автор:Татусь вже за серце нервово хапається,

А на голові капелюх підіймається.

Він тихо присів у садку біля арки.


Тато: Як міг я забути, вона ж вже – школярка!


Ведуча. Але у наших діток таких татусів немає, це все – казки. Але, як відомо, кожна казка навчає. Тож бажаю вам не просто бути присутніми у життті своїх діток, а проживати кожен момент їхнього дитинства. І не завжди все просто, і не завжди гладко, а давайте заглянемо у ваші думки з допомогою капелюха, може там ситуація веселіша…

Гра «Капелюх думок»

Пісня «Прощавай, прощавай друже»

Ведуча:
— Жоден фільм не народжується сам по собі. За кожним успішним проєктом стоїть велика команда людей, які щодня вкладають у нього серце, сили та любов. Саме завдяки таким людям дитячий садок стає другим домом для дітей. Настав час подякувати всім творцям нашої прекрасної історії. Кадр п'ятий — «Поважальний».

Кадр п’ятий. Дубль Перший «Поважальний»

Директор садка

Тут пофарбувати, тут плику повкладати,

Тут пліт на кращий поміняти,

І терміново пандус обладнати,

А ще до наради підготуватись….

Я – директор дитячого садка – Надія володимирівна.

І відкрию вам секрет,

Ця професія не мед.

То зламось, то скінчилось,

Епідемія з’явилась.

Ров’язати всі проблеми,

Ох, міцні потрібні нерви.


В кабінеті ось зупинка,

Тут у нас п’ятихвилинка.


Хочу я почути звіт,

Що сьогодні на обід.


Кухар, Устинка

Ще не думала я нині….

Та жартую, все готово в господині.

Болоньєзе до картоплі,

Нагетси хрусткі та добрі.

Фалафель смачну я маю,

Гратен-зебра допікаю.

На обід салат, омлет,

Також фрукти на десерт.

Далі слухаю я Вас…


Щоб малята добре спали,

Вчора ковдри ми попрали.

Рушнички усі новенькі,

Гарні, чисті і м’якенькі.


Я прийшла сьогодні рано,

Все оглянула старанно.

Прополола квітники.

І протерла порохи,

Щоб раділи малюки.


А які діла з теплом?


Оператор я котельні…

Хай мороз шкварчить чи вітер

У садочку тепло друже.

Бо новий котел сучасний,

Я освоїв добре дуже.


А муз керівник на своїй хвилі….


За рік роботи звіт тримаю,

Все виконано – доповідаю.

Пісні і танці, свята й розваги,

Дітям радість, садку – повагу.


Бачу в вас усе чудово,

Вихователько, вам слово.


На роботі, як удома,

Ми працюєм без утоми,

Дітей кожен день багато.

Ритм такий, що не сказати.

Та проте, садок дитячий

Робить з нас людей терплячих.



Спасибі усім хто працює в садочку.

За ласку, увагу, турботу й привіт.

Ми всі полюбили цей рідний куточок,

І тут нас навчили про весь білий світ.

Де нам знайти слова сердечні

Щоб проспівати Вам пісень

Як ми Вам вдяні безкінечно

За Вашу працю кожен день

До Вас хай сила вітру лине

На журавлиному крилі.

Хай в Вас живуть душа дитини

І мудрість Матінки-Землі.

Бажаєм Вам не знати втоми

Доводить справи до кінця.

Хай садочок розквітає

І дитячий сміх лунає.

Пісня «Наш садочок залишаєм»

Ведуча:
— Ось і наближається фінал нашого фільму. Попереду нові ролі, нові відкриття та нові мрії. Але сторінка під назвою «Дитячий садок» назавжди залишиться у серці кожного з нас. Нехай цей прощальний кадр буде сповнений вдячності, любові та світлої надії на майбутнє. Кадр шостий — «Прощальний».

Кадр шостий, дубль перший «Прощальний»

Ведуча:
Кажуть, що справжнє дитинство схоже на легкий танок. Воно пролітає швидко, але залишає у серці найтепліші мелодії. Сьогодні наші випускники востаннє кружлятимуть у вальсі дитсадкового життя, щоб вже за мить розправити крила і полетіти назустріч своїм мріям. Нехай цей танець стане красивою крапкою у прекрасній історії дитинства.

Сьогодні нам лягли дорогі дальні,

Цвітуть зірки і бавить висота,

В садочку вальс прощальний знов лунає,

Над залою окрилено зліта.

ВАЛЬС

Сьогодні в цій залі особливий день. День, коли радість зустрічається зі смутком, коли усмішки переплітаються зі сльозами, а серця переповнюються гордістю та любов'ю.

Ще зовсім недавно ви, наші любі діти, переступили поріг дитячого садочка маленькими, несміливими малюками. Хтось плакав за мамою, хтось соромився нових друзів, а хтось уже тоді підкорював усіх своєю усмішкою.

А сьогодні ви стоїте перед нами красиві, розумні, талановиті, впевнені у собі. Ви виросли. Ви готові зробити свій наступний крок у велике шкільне життя.

Для батьків здається, ніби це було лише вчора. Лише вчора вони вперше привели вас у садочок, із хвилюванням довірили нам свої маленькі долоньки, а сьогодні вже проводжають у школу. І, мабуть, кожному з них хочеться хоч на хвилинку зупинити час, щоб ще трішки побути поруч зі своїм безтурботним малюком.

Наші дорогі діти, ваше дитинство припало на непрості часи. Не все було гладко і безхмарно. Іноді тривоги змушували нас переривати заняття, залишати іграшки та спускатися в укриття. Іноді хвилювання не давало спокою ні дітям, ні батькам, ні працівникам садочка. Але навіть у такі моменти ви вчили нас найголовнішого — радіти простим речам, берегти один одного, цінувати кожну зустріч, кожну посмішку і кожен день, проведений разом.

Попри всі труднощі, ви росли, навчалися, дружили, мріяли і дарували нам свою щиру дитячу любов. Саме тому сьогоднішнє свято є особливо цінним і особливо зворушливим.

Дорогі батьки! Дякуємо вам за довіру, підтримку і любов, якою ви щодня огортали своїх дітей. Разом із вами ми раділи їхнім успіхам, переживали хвилювання, вчилися бути сильними та берегти найдорожче.

Ми всі живемо однією великою мрією. І сьогодні, в цей хвилюючий день, хочеться побажати найголовнішого — якнайшвидшої Перемоги, мирного неба над Україною, щасливого дитинства для всіх дітей та світлого майбутнього для кожної української родини.

Дорогі діти! Попереду на вас чекає багато нового: перший дзвоник, перший урок, нові відкриття та великі перемоги. Але куди б не завела вас життєва дорога, нехай у вашому серці завжди живе теплий спогад про дитячий садок — місце, де вас любили просто за те, що ви є, де вірили у ваші сили і раділи кожному вашому кроку.

І сьогодні ми хочемо сказати кожному з вас: ми пишаємося вами. Ми віримо у вас. І ми знаємо, що все у вас обов'язково буде добре.

А зараз настає хвилююча мить, яка стане ще одним незабутнім кадром у нашому фільмі «Історія дитинства».

Тож запрошуємо наших випускників отримати свої перші в житті дипломи — символ щасливого дитинства, перших досягнень, великих мрій та початку нової дороги.

Вручити дипломи випускникам запрошуємо директора закладу дошкільної освіти Надію Володимирівну.

Ведуча : Ось і добігла кінця наша прекрасна «історія дитинства»… Та насправді ваш фільм назбирає ще багато кадрів, тож ми бажаємо вам всього найкращого. Дякуємо за увагу.


В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів