Випускне свято ЗДО «Відпливає наш кораблик»
Випускне свято ЗДО
«Відпливає наш кораблик»
Підготувала:
Вихователь Черватюк В. В.
Вед: Веселий вітер кличе у дорогу.
В життєвий океан,бурхливий,непростий,
На серці радість і щемка тривога
Вітрила підійма кораблик наш малий.
Вед: Минає рік за роком, але знову
Найкращі ми говоримо слова.
Сьогодні проводжаємо до школи
Тих, хто нам дорожче за життя.
Вед: Ця незабутня, щира мить
Фанфарами гучними продзвенить,
І сповіщає усіх нас
Випускникам з’явитись час.
Вед.: Дівчата – врода тішить зір
І хлопці всі, як на підбір.
Вони вже вирушають в путь широку,
Тож зустрічайте – випускники 2023 року!
Вхід дітей.
Діти зупиняються півколом.
Дит: І наші найкращі вихователі
Валентина Василівна та Тетяні Генадіївна.
Вед: Над містом колись журавель пролітав,
У дзьобі багато дітей він тримав,
І мовив: «Щоб хороше було малятам усім ,ось тут, між дерев
ви збудуйте їм дім».
Вед: І дім збудували дорослі на славу
Із світлими групами й великим спортзалом.
Казкову кімнату зробили вони,
Щоб діти дивилися завжди казки.
Вед: Радий дуже журавель за усіх малих дітей
І в садочок цей щороку,
Носить він дітей нівроку.
Дит: Стоїть собі будинок,
До нього сто стежинок.
А в ньому-сто доріжок
Там тупця двісті ніжок.
Там сотня голосочків
Дзвінкіших від дзвіночків.
Там всілись на полиці ведмеді та лисиці.
Там човен у куточку
Пливе по килимочку.
На стінах сто картинок з героями казок.
Всі знають цей будинок -
Він зветься « дитсадок».
Пісня: « »
Вед: Дошкільне дитинство,велика країна,
В чарівних морях загубилось воно.
Цілих чотири роки, день у день
Бороздив наш кораблик в акваторії дошкільних островів.
Вед: І сьогодні ми з вами, в останній раз побуваємо на цих островах.
Назви островів цих зовсім не відомі.
Побувати там,ви готові?
Діти: Так!
Вед: А поведе наш корабель відважний капітан.
В далекі країни не раз ходив він по морям.
Під музику виходить Капітан.
Капітан: Ну що друзі, ви готові у путь?
Цікаві пригоди нас попереду ждуть!
Попливемо під парусами з танцями й піснями.
Знімаємось з якоря, рушаймо у путь
Де синє море і чайки навкруг.
Увага! Шикуйсь командо! Сміливіше мої відважні матроси!
Дівчатка - зайняти місця в каютах!
А хлопчики – залишаються на палубі!
Дівчатка виходять за штору, хлопчики стають півколом.
Капітан:Команда! Струнко!
Боцман-готовий доповісти?
Боцман: До плавання готові!
Капітан: Слухай мою команду! Зайняти місця на кораблі.
Хл.: Є, зайняти місця на кораблі.
Капітан: Підняти якір.
Хл.:Є, підняти якір.
Капітан: Віддати швартові.
Хл.: Є, віддати швартові.
Капітан: Повний вперед!
Хл.: Є, повний вперед.
Хл.: Наш корабель прямує в країну знань.
Хл.: Відпливаєм, відпливаєм нас чекають чудеса.
Хл.: Відпливаєм, відпливаєм підіймайте паруса
Хл.: Хвилі котяться – гуляють
Корабель наш підганяють.
Напинайтеся вітрила,
Щоб у мандрах нам щастило.
Хл.: В небі білі альбатроси,
А на палубі матроси
Дружно стали у рядок
На веселий наш танок.
Пісня-танок Хлопчиків.
Капітан: Все спокійно! Повний вперед!
Хлопчики сідають на стільчики, капітан залишається.
Вед: Ви чуєте ці звуки? Звідки вони?
Капітан: За кораблем летить зграя чайок. Вони вирішили нас провести в дорогу.
Виходять дві дівчинки, в руках чайки з кульками.
Дівч. 1: Погляньте, високо під хмарами,
Вдаль, пропливаючи по небу
Легкою тінню, чарівні птахи
Вітаються з нами.
Дівч.2: Літають швидко в синяві небесній.
Вони летять, летять, летять
І шлях вказати нам хотять.
Випускають кульки
Танок Чайок і Хвильок.
Виходять Капітан з трубою, Боцман з біноклем.
Вед: Море синє і шторм.
По місцям! Повний вперед!
Боцман: Бачу острів, дуже красивий.
Капітан: Шторм піднявся дев*ять балів!
Але я – моряк бувалий.
Після бурі і штормів,
Ми на острові Малюків!
Вед.: І ви маленькими були,
Та досить швидко підросли.
Вед.: Плачуть мами, плачуть діти.
Де нам ту журбу подіти?
Вранці рано підняли –
І в садочок повели.
І здавалось для малят –
Кинули, як кошенят.
Все чуже - подушка, ліжко.
Чужа лялька, вікна, книжка.
Чужий голос знов лунає
Перед сном казки читає.
Дуже, дуже дітки ждуть
Ну коли ж батьки прийдуть?
Діти. - Я не вмію роззуватись!
- Я не вмію роздягатись!
- Ложку я тримать не вмію!
- Я втекти додому мрію!
- Хто зав’яже черевички?!
-Бантик хто вплете в косички?!
-Ой! Як ґудзик застібну?!
- Рукавички як знайду?!
- Носик витріть чим скоріш!
- Посадіть мене зручніш!
- Хто вкладе мене поспати?!
- І щоб казку розказати!
- Ой! Животик заболів!
- Я водички захотів!
- Я не буду їсти кашу!
Всі разом: Віддавайте маму нашу!
Виходять малюки.
Вірші: Добрий день вам, добрий день!
Вас вітаємо в цей день!
Не дивіться, що малі,
Ви ж були такі самі!
Ми – веселі малюки,
Привітати вас прийшли.
Ви до школи поспішайте
Та садок не забувайте!
Вихователі вас вчили,
Щоб були завжди ви милі,
Вихованці чемні дуже,
Не забудьте про це, друзі!
Вам пора прийшла прощатись,
В школі будете навчатись.
Ми бажаємо, щоб ви
Всі відмінники були!
Дит.: Дякуємо, що в цей час
Провести прибігли нас.
Ви теж скоро підростете
І у перший клас підете.
Ну, а нам прощатись час,
Хоч і шкода йти від вас.
Танок з малюками.
Виходять Капітан з трубою, Боцман з біноклем.
Вед: Наш веселий пароплав,
Мчить вперед…
Боцман: Острів знову бачу я, тільки який, не розумію я.
Капітан: Ми пройшли не мало миль-
Величезна моря шир.
Перед нами острів Мрій.
Наш кораблику, приплинь.
Пісня: « »
Дит.: Мрію, щоб на світі не було війни
Щоб збувались мрії з літа й до весни.
Щоб сміялось сонце в кожному дворі
І лунала пісня зранку й до зорі.
Дит.: Мрію, щоб на світі не було біди,
Щоб дорослі й діти гралися завжди,
Щоб душа співала й квіткою цвіла,
Щоб на світі мама в кожного була.
Дит.: Розігнати б всі печалі,
Розвести для зла мости,
Щоб для щастя прокидались
Кожен ранок я і ти.
Вед.: Хай засвітиться надія,
Срібним сяйвом серед зір –
І твоя прекрасна мрія
Завтра збудеться повір.
Виходить Боцман.
Боцман. Шторм піднявся — дев’ять балів!
Але я — моряк бувалий.
Після бурі й хвилювання
Ми на острові Кохання.
Діти. Наш садочок-рідний дім,
Було весело у нім.
Тут ми швидко підростали,
А батьки наші не знали,
Що сини їхні та дочки
Закохалися в садочку.
Андрій Аню обіймає,
Єва Владику моргає.
Компліменти дуже гарні
Вже говорить Діма Соні.
В нашій групі так цікаво!
Є новин за день – не мало!
Дівчатка по черзі:
- Міша за косу смикнув!
- А Андрій мене штовхнув!
- Максим ляльку забирав!
- Вадим гратись не давав!
Хлопчики по черзі:
- А Софійка – та дражнилась!
Олівцями не ділилась!
- Злата – іграшки забрала!
Оля спати не давала!
По черзі дівчатка й хлопчики:
- Хлопцям тільки б поганяти!
- Вам лише в ляльки пограти!
- В голові у вас машинки!
- А у вас – стрічки й резинки!
- Ви – це бійки, автомати!
- Ви – це зачіски й помади!
- А у нас ви закохались!
- Звідки ви про це дізнались?!
Вихователь: Досить! Годі вам сваритись!
Краще швидше помиритись!
Хлопчики, часу не гайте,
Дівчат в танці закружляйте!
ТАНОК «НАЙКРАЩІ ДРУЗІ»
Виходять Капітан з трубою, Боцман з біноклем.
Вед: Далі до островів час вирушати.
Боцман: Море синє нас чекає.
Підняти вітрила! Повний вперед!
Капітан: В морі острів бачу я. Хто ж там друзі? Не знаю я…
Сценка тихий час.
Вих.: Так цікаво пригадувати моменти з нашого життя.А ось я пригадую таку пригоду,яка сталася під час тихої години.
Дівч.1: Апчхи!
Дівч.2: Будь здорова!
Вих.: Дівчатка,тихенько. Спати пора.
Дівч.2: Злата,Злата.
Вих.: Аліна,ти знову?
Дівч.2: Я здоров`я їй бажаю,а вона не дочуває.
Дівч.1: Бо я сплю,й тебе не чую.
Дівч.2: А хіба таке буває? У вісні ніхто не чхає.
Вих.: Так,тихесенько дівчата.Зараз всім потрібно спати!
Хл.1: А до мене мушка сіла на подушку
А тепер ця мушка вже лоскоче вушко.
Хл.2: І мені лоскоче!
Вих.: Так,все,закрили очі.Вам присниться пароплав.
Хл.1: (Хропе)
Хл.2: Що за храп такий стоїть?
А це Стас,вдає що спить.
Хл.1: А ти ябіда,я знаю!
Дівч.1: А вона мене щипає!
Дівч.2: А я її не щипала,просто коси поправляла.
Вих.: Дітки,вдень потрібно спати,щоб здоровими зростати.
Зараз колискову я вмикаю,все малята,засинаєм.
Хл.2: Вихователі пішли….
Ми не хочемо вже спати,
Краще будем танцювати.
Флешмоб
Вих.: Т-с-с-с!
Ой як сплять наші малята.Ну чи не справжні янголята?
Прокидайтеся малята! Час продовжувати свято!
Виходять Капітан з трубою, Боцман з біноклем.
Вих.: Відпливаєм! Відпливаєм!
Нас чекають чудеса.
Відпливаєм! Відпливаєм!
Підіймайте якоря!
Боцман: Яхту бачу на путі,може краще обійти?
Яхта зовсім не знайома і матроси не відомі.
Капітан: Ну,а назва там яка?.....(дивиться в бінокль)
Боцмане,та це ж БІДА!!!
З’являються пірати.
Пірат 1: Полундра! Взяти на абордаж!
Пірат 2. Усім залишатись на своїх місцях! Це пограбування!
Пірат 1. Ну, що, карапузики? Доплавались!
Капітан: Та хто ви такі?
Пірати: Як це «хто такі»? Та ми найвідоміші морські пірати! Ми вже багато років плаваємо морями в пошуках острова скарбів! Зізнавайтесь, маєте скарби?
Капітан: Так, маємо.
Пірат: Оце добре! Несіть!
капітан: А ми не можемо їх принести.
Пірат: Ви нам голову не морочіть. Скарби в них є, а принести не можуть! Несіть швидко, а не то ми вам….УХ!
Боцман: Найцінніші наші скарби - це знання, здобуті в садочку. Як же ми їх вам передамо?
Пірат: Що за дурниці ви кажете? Які знання? Для чого вони вам знадобились?
Юнга: Звичайно для того, щоб піти до школи.
Пірат 1: В школу??? Це слово в мене викликає жах,
Я з дитинства із знаннями не в ладах.
Школа вам не «мусі-пусі»
Готуйте валер’яночку, матусі,
І валідол готуйте для бабусі й дідуся.
А ви (до дітей) отримувать від тата ремінця!
Й пограти з іграшками не дозволять вам ніколи.
Та краще б не було на світі теї школи!
Пірат 2: Друзі милі, схаменіться,
І не йдіть до школи вчиться ,
Я взнавав недавно строки:
Це - аж на ось стільки (рахує на пальцях) років!
Серце, друзі, калатає –
В школі ж іграшок немає.
Математика, читання,
А іще - чистописання…
А ще нянечки немає,
Вчитель вас там заганяє.
Хто вас буде годувати,
Як в садочку, доглядати?
Вед: Наші діти школи не бояться. І вчитись дуже люблять. А якби і ви вчились, то вже давно змогли б прочитати морські карти і знайти свій острів скарбів.
Пірати: Прочитати карти? А це діло! Заради скарбів ми готові йти до школи. З чого ж нам розпочати?
Вед.: А розпочати потрібно з шкільного портфеля. Знаєте, що необхідно покласти в шкільний портфель?
Пірати: Та що там знати?
Вед.: А ми це зараз і перевіримо.
Пірати намагаються скласти собі портфелі.
Вед.:Ну це нікуди не годиться! Діти давайте допоможемо піратам скласти портфелі.
Дві команди дітей ланцюжком передають шкільне приладдя і складають піратам два портфелі.
Гра «Склади портфель»
Вед.: Портфелі ми вам зібрали, а тепер діло за вами – ідіть до школи і пам’ятайте, що найбільший скарб людини – її знання.
Пірати прощаються з дітьми
Капітан: Ми пройшли не мало миль-
Величезна моря шир.
Перед нами острів Знань.
Наш кораблику, пристань.
СЦЕНКА ПРО ШКОЛУ
- Привіт, друзяко! Як живеш?
У школу ти яку підеш?
- В просту, ну, словом, традиційну.
А ти в яку?
- В іноваційну!
- В яку? Оце знайшов слівце!
Не можу я збагнути,
Чого тебе туди несе?
- Там, кажуть, буде круто!
Там бізнес-клас, компьютер є,
Та ще якісь понти…
- Оце так-так, оце так школа,
Мені б в таку піти!
- Та не проблема, щоб піти
За конкурсом аби пройти.
- А якщо не пройдеш, це велика біда?
Ти що? У батьків тоді буде інфаркт!
- Ось як ми від життя відстали.
- Ви ще нічого не втрачали.
Учора чула я від мами,
Що в школах різні є програми.
І нові…як їх… технології
Згідно нашої психології.
Є в кожній школі супер-клас…
- Не може бути! Оце клас!
- Усюди йде модернізація,
Використовують іновації.
Якщо не хочете, не вірте,
Підіть до школи й перевірте.
- А я уже відповідав,
Всі тести на відмінно здав.
- Та хто ж тебе всьому навчив,
Тобі ж так мало літ?
- Не знаєте? Та я ж ходив
В садочок «Ромашка»!
- І мене хотіла мати
У садочок цей віддати,
Та мені не повезло,
Місця в ньому не було.
- В школі що тебе питали,
Які питання задавали?
- Летять крокодили, червоний та синій,
Хто швидше із них долетить до хатини?
- Я навіть не знаю, червоний чи синій,
Ніяк не второпаю, правий чи лівий.
- Звичайно, ніякий, вони ж не літають,
А нас цим питанням у пастку штовхають.
- А ще що в тій школі у тебе питали?
Які ще питання тобі задавали?
- Сиділи на гілці ворона й синиця,
А поруч із ними сорока й лисиця.
Хто ж зайвий на дереві тому сидів?
- І що ж на питання ти це відповів?
- Звичайно лисиця, вона ж бо тварина.
- Яка ж ти розумна й дотепна дитина.
- А ще запитали у мене у школі,
Що спільного в ляльки та дівчинки Олі?
Які є птахи і які є тварини,
Які є права у малої дитини?
- Ти все відповів? Як же стільки ти знав?
Ходив у «Ромашку», я про це вже казав!
- Так от, обійдіть хоч увесь білий світ –
Малята в «Ромашці» найкращі за всіх!
Пісня « »
Вірші про школу:
Вед.: Наш кораблик далі поплив
І острів «Вдячності» зустрів.
Дит.: Любі наші вихователі!
Ми завжди будемо пам’ятати вас!
Бо у дитячому садочку,
Були для нас ви вищий клас!
Дит.: Спасибі вам за те, що змалку,
Коли прийшли ми у дитсад,
Ви правди нас завжди навчали,
Були взірцем для всіх малят.
Дит.: Дуже чисто в групі нашій
Сяє скрізь, і скрізь блищить,
Бо це Наталя Василівна
Без роботи не сидить.
Люблять її всі малята
Наші хлопчики й дівчатка.
Тож спасибі скажем їй,
Наші няні дорогій.
Дит.: Шановна Ганно Миколаївна!
Де нам знайти зворушливі слова,
Щоб виразити Вам подяку
За те, що турбувались про наше харчування,
Про іграшки і квіти, про світло і тепло,
Про те, щоб у садочку, як вдома нам було.
Дит.: Вихователь-методист
Краще за всіх знає,
Як навчити нас безпеки,
Хто про нас подбає.
Вона керує педпроцесом,
З непідборним інтересом.
Дит.: Спасибі, дорогий садочку,
За ніжність, радість веселкову.
В цей рідний, затишний куточок
Хотіли йти ми знову й знову.
Дит.: Спасибі любі за турботу,
Любов’ю сповнене життя.
Спасибі кажем за роботу,
Заради нас і майбуття!
Вед.: На прощання скажемо,
Усім спасибі ( всі разом)
- Хто нас, як рідних зустрічав,
- Хто все робив, щоб ми були щасливі,
- Своєю ласкою нас завжди обіймав,
- Ми хочемо міцно вас обійняти,
І квіти ці ніжні подарувати (всі разом)
Дит.: Садок ми залишаємо
настав прощальний час
ви не хвилюйтесь ,мами
в нас буде все гаразд.
Дит.: І тата не хвилюйтесь
секрет ми вам відкриємо:
зібрались тут таланти
щоб всі збулись надії.
Майбутні тут міністри,
юристи і доценти,
дизайнери ,банкіри
і точно президенти.
Вед.: Найдорожче, що існує в цьому світі, -
Це завжди були і будуть тільки діти.
Бо немає ані дня, ані хвилини,
Щоб батьки не турбувались про дитину.
Носиш ти її під серцем і радієш,
Про її хорошу долю тихо мрієш.
Потім носиш на руках і колихаєш,
Про здоров'я щиро Господа благаєш.
Час минає - вже ведеш її у школу...
Не зійдуть із гадки діти нам ніколи.
Чи малі вони, а чи уже дорослі -
Все одно до серця нашого прирослі.
Обіймайте їх частіше, обіймайте
І у кожну із доріг благословляйте!...
Можна все, що тільки випаде, стерпіти,
Лиш аби були щасливі наші діти...
Вед.: Дорогі батьтьки, прийміть від наших дітей музичне привітання .
Пісня « »
Вед.: А зараз прийшов час до привітального слова та вручення дипломів нашим випускникам. Ми запрошуємо директора нашого садка Ганну Миколаївну Синявську.
ВРУЧЕННЯ ДИПЛОМІВ
Вед: Увага! Увага! Ми отримали радіограму, що стартує нова «ШКІЛЬНА» регата. Що ж тепер робити? Наш кораблик замалий для такого складного плавання…
Вед. Як не прикро, а все ж доведеться прощатись з нашою дружною командою. Їх чекає новий корабель і новий капітан!
Команда, для прощання з садочком шикуйсь!
Дит.: Дитинство починалося в садочку,
Тут іграшок багато і пісень.
Тут граючись ми всі не помічали,
Як час іде і як згасає день.
Дит.:І ким ми будемо – ми ще не знаєм,
Бо кожному із нас ще мало літ,
З дитинством ми прощаємо сьогодні,
Як птахи вирушаємо в політ.
Дит.:Причал Дитсадок, з нами нині прощається,
Йому помахати рукою лише залишається!
Прощавай, Дитсадок, ми у путь вирушаєм,
Але назавжди тебе в серці лишаєм!
ПІСНЯ « »
Вед.: В велике плавання від нас
Ідуть малята в перший клас
Не забувайте, діти, нас,
А ми вам кажем: «В добрий час!»
Вед.:Нехай же щирий сміх дитячий
Над Україною луна.
Бажаємо ми всім вам миру,
Бажаємо всім щастя і добра.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку
