Випускний у стилі церемонії "Оскар"

Випускний вечір-2017 у стилі церемонії «Оскар»

Декорації:  2 великі статуетки картонних Оскарів на шкільні колони та вирізьблені статуетки Оскарів із тематичними номінаціями (за кількістю вчителів-предметників); величезна металева арка; картонні зірки, на яких написані імена та прізвища вип-ків: з однієї сторони вони розфарбовані в кольори веселки, а з іншої – білого кольору; 2 картонні картинки кіноплівки; великий напис-банер «Останній фільм дитинства»; велика «кінохлопавка» з назвою школи, фільму, дати проведення випускного, прізвищем директора-режисера, кількістю випускників-акторів; режисерський рупор; відеопроектор; підставка, на якій прикріплений ватман і маркер; рушники

(звучать фанфари)

Вед.1:   Добрий вечір, пані та панове!

Вед.2:   Good evening, lady’s and gentleman’s!

Вед.1:   Buenos noches, senjor est senjorita’s!  (Буенос ночес, сеньйор ест сеньйорітас!)

Вед.2:   Bonsoir mesdames et messieurs!  (Бонсуар, мадам ет мсьє!) 

Вед.1:   Сьогодні ви поринете в чарівний світ шкільного кіно з його  безкінечними сюжетами….

Вед.2:   незліченними жанрами та захопливою грою акторів!

Вед.1:   Зараз всі ви станете глядачами кінематографічного дійства, яке підготували для вас випускники нашої школи

Вед.2:   Для них сьогодні закінчується велика кіноподорож, яка тривала цілих 11 років

Вед.1:  Сьогодні вони востаннє покажуть вам всі свої вміння і таланти

Вед.1:  Отож, для зйомки є все необхідне. Тааак….сценарій фільму складений?                Вед.2:  Складений!

Вед.1:  Декорації виготовлені?              Вед.2:  Виготовлені

Вед.1:  Музика до фільму написана?

Вед.2:  Так, різні композитори постарались на славу!

Вед.1:  Масовка зібралась?             Вед.2:  Та тут зараз все село!

Вед.1:  А хто ж режисер цього шкільного фільму?

Вед.2:  Так ось же він!       (під музику виходить директор школи)

Вед.1:  А де його 2 продюсера?

Вед.2:  Вони вже тут!   (під музику виходять заступники директора)

Вед.1:  Щось не видно помічників головного режисера та продюсерів…

Вед.2:  Зустрічайте, будь ласка!   (під музику виходять всі вчителі)

Вед.1:  Ну, а головні актори готові?        Вед.2:   Звичайно, готові!!!

Вед.1:  Отож, зустрічайте головних героїв шкільної кіноепопеї

(Ведучі по-черзі оголошують імена випускників, щоразу починаючи з фрази «Актор/актриса першого/другого плану»)

Вед.2:  Отже, для зйомок все готове.

Вед.1:  Тому представляємо до вашої уваги шкільний серіал…

Вип-ки разом: «Останній фільм дитинства»!!!

Директор школи:   (оголошує в рупор)  Увага! Тиша на знімальному майданчику! Іде зйомка! Всі приготувались! Камера! Мотор!

Вип-к 1:  Сьогодні ми із світлою печаллю

                 перейдем всі через шкільний поріг.

                Хай буде нам цей випускний прощальний

                 Провісником незвіданих доріг

Вип-к 2:   Усе було: і мрії, і бажання,

                 І хтось радів, а хтось чомусь зітхав…

                 Все відгуло. Настав вже час прощання.

                 Згадаймо все, хто ще не пригадав

 (Ведучі підходять до «кінохлопавки»)

 Разом: Серія 1-ша – «Неповторний світ дитинства».

Вед.1: Кадр 1…          Вед.2: дубль 1...         Разом: Камера! Мотор! Зйомка!

Вед.1:  Хвилюючий день сьогодні не тільки у головних героїв випускного фільму. Не менше хвилюються і їхні батьки.

Вед.2:  Ще зовсім нещодавно вони тримали на руках своїх безпомічних малят, співали колискові, давали відповіді на різноманітні питання своїх «чомучок», втішали у сварках з друзями по пісочниці, гоїли подорожником незначні велосипедні травми, сварили за першу «2» та раділи всіляким шкільним перемогам.

Вед.1:  І тато, і мама ще пам’ятають себе такими ж юними, свій випускний. А тут така несподіванка: красуня-донька на високих підборах або ж серйозний син, вищий за тата.  І сьогодні, пройшовши цей тернистий 11-річний шлях, вони також разом з вами закінчують школу.

Вип-к 3: Я дякую Богу за маму,

               Що стільки ночей не доспала;

               За доброго, вірного тата,

               Що вмів людям поміч надавати.

Вип-к 4:  Шануйте батьків, любі діти,

                Щоб потім не пожаліти.

               Допоки є батько і мати,

               Старайтесь їм шану віддати.

Пісня  про батьків

Вед.2: Шановні випускники! Благословляти вас у довгу життєву дорогу зараз будуть тато й мама – Папко А.В. та Гаран О.Л. (виступ+квіти) 

(Ведучі підходять до «кінохлопавки»)

Разом: Серія 2-га – «Сходинки країною Знань».

Вед.1: Кадр 2…        Вед.2: дубль 2...        Разом: Камера! Мотор! Зйомка!

Вед.1:  11 шкільних років, сповнених радощів, важливих відкриттів, хвилюючих подій. Як непомітно  вони пролетіли. Хто у цьому високому юнакові впізнає того спритного і кумедного хлопчика, який був ледь вище за свій портфель—і так поважно, хоч і озираючись на маму, йшов на перший у своєму житті урок?

Вед.2: А хто у цій стрункій чарівній дівчині зараз упізнає ту маленьку дівчинку-крихітку з величезними бантами і збентеженими очима, яка колись клала свою долоню в руку своєї першої вчительки?!

Вед.1:  Це до неї ви бігали з нашими проблемами і негараздами. Це з неї ви цілі уроки не зводили очей. Це її ви любили так, як люблять найріднішу людину. Це її жвавий та ласкавий голос хочеться почути знову і знову.

Вип-к 5:  Як ми любимо вас, наша вчителько перша,

                Що вели нас з собою в світлий, сонячний клас.

                І обличчя свої на долоньки зіперши,

                Ми дивились на вас, прислухались до вас.

Вип-к 6:  Читати вчили буковка до букви,

                 Проклали стежку в це складне життя.

                 Роки пройдуть, а вас ми не забудем –

                 Найперша, рідна вчителько моя!

Вед.2: Для привітання слово надається першій вчительці наших головних акторів – Колмиковій Олені Пилипівні        (виступ+квіти)

(Вед. підходять до «кінохлопавки»).  Разом: Серія 3-тя – «Подорож юністю».

Вед.1: Кадр 3…      Вед.2: дубль 3...      Разом: Камера! Мотор! Зйомка!

Вед.1:  З лагідних рук першої вчительки ви потрапили під міцне крило вже іншого вчителя – класний керівник. У кожного він був різний, але в кінцевому етапі доля звела вас до одного берега. Ваш класний керівник взяв ваші серця, збагатив, освітив іскрами добра, вдихнув у них паростки мудрості.

Вед.2:  Скільки він допомагав нам, скільки рятував, скільки хвилювався за вас. Не дарма ви називаєте його своїм класним татом.

Вип-к 7:  Хто в дитячі душі щирі,

                 Як найближчий друг проник?

                 Так, це він – опора учнів –

                 Це наш класний керівник!

Вип-к 8:  Скаритись на час, неспокій,

                  Звісно, що не звик.

                  Він без вагань і категорій

                  Просто – класний керівник!       

Вед.1:  Тож вітальне слово має ваш класний тато – Кручаненко Олександр Валерійович       (виступ+квіти)

(Вед. підходять до «кінохлопавки»). Разом: Серія 4-та – «Вершина шкільного життя».

Вед.1: Кадр 4…      Вед.2: дубль 4...       Разом: Камера! Мотор! Зйомка!

Вед.2:   11 років ви сиділи поруч

              І писали за рядком рядок,

              Поки дзвоник у ранкову пору

              Не звістив: скінчився ваш урок!

Вед.1:   Червневий вечір, синь безкрая.

              Цей день вам довго не забуть.

              Сьогодні, друзі, вам вручають

              Всім атестати...

Разом:  В добру путь!

Вед.1:  Увага! Увага! Настає найочікуваніша мить всього шкільного життя наших випускників. Їм вручають атестат зрілості – документ, до якого вони йшли щороку, сходинка за сходинкою, освоюючи всі наукові премудрості

Вед.2:  Тож право зачитати наказ та вручити атестати випукникам надається директору школи – Штраховій Тетяні Олегівні              (Вручення атестатів)

Вед.1:  Шановні глядачі! Офіційна частина випускного вечора закінчилася.  

                                                        (звучать фанфари)

Вед.2:  В наступній частині на вас чекає розважальне дійство з піснями, танцями і презентаціями

(Вед. підходять до «кінохлопавки»). Разом: Серія 5-та – «Учителю, ти – світоч України!»

Вед.1: Кадр 5…      Вед.2: дубль 5...       Разом: Камера! Мотор! Зйомка!

Вип-к 9:  Усі ми родом із дитинства

                Прийшли колись сюди малі.

                Тут нас ростили і навчали

                Всі наші рідні вчителі

Вип-к 10:  Сьогодні скажем їм «спасибі»,

                Що підняли, зростили нас

                І просто всіх учили жити,

                І хвилювалися весь час

Вед.1:  Увага! Увага! Шановне панство! Настає хвилюючий момент. Актори серіалу «Останній фільм дитинства» розпочинають урочисту церемонію вручення шкільної премії «Оскар»                 (Додаток) 

(Вед. підходять до «кінохлопавки»). Разом: Серія 6-та – «Розважальні шкільні будні»

Вед.1: Кадр 6…       Вед.2: дубль 6...      Разом: Камера! Мотор! Зйомка!

Вип-к 11:  Ми всього навчались в школі,

                За це спасибі вчителям.

                Тепер талант розкриємо поволі,

                Ви аплодуйте щиро нам!

Вип-к 12:  До вашої уваги сценка «Вчителька української мови заміняє урок фізкультури»                          (виступ вип-ків)

Вип-к 13: З настанням світанку на нас чекає зовсім нова сходинка життя, під назвою – університет. У кожного він буде свій. І вступати до нього кожен з нас буде по-своєму. Тож давайте уявимо ситуацію: через пару місяців після закінчення школи креативний випускник вирішив вступити на факультет фізики до одного з українських ВУЗів       

(Сценка з КВН «Екзамен з фізики: Е = мс²»)

Вед.1:  Пролине вечір цей, настане новий ранок,

             Незвідані шляхи чекають завтра вас.

             Та поки що хай музика лунає

             І закружляє всіх прощальний вальс                         (Вальс)            

Вип-к 14:  Дитинство моє – світанкова пора,

Над шляхом, як мрії – тополі.

Зростала й мужніла отут дітвора,

У рідній Горьківській школі.

Вип-к 1: Ми вчилися множити тут і ділить

Із друзями радощі й болі,

Озброїлись мудрістю сивих століть

У рідній Горьківській школі.

Вип-к 2:  Три тисячі днів, двадцять тисяч дзвінків –

Проста арифметика долі…

Я перше і світле кохання зуcтрів

У рідній Горьківській школі.

Пісня випускників про школу

Вип-к 3:  Шкільні роки – це 3000 днів. Три тисячі днів ми прокидалися, не додивившись найзвабливіших снів, і йшли знайомою стежкою до школи. Скільки хвилюючих подій довелось тут пережити:

Вип-к 4: цікаві та змістовні уроки, 

Вип-к 5: пізнавальні акції та конкурси,

Вип-к 6: наукові досліди та лабораторні,

Вип-к 7: розважальні концерти та свята,

Вип-к 8: захоплюючі турпоходи та екскурсії,

Вип-к 9: а ще пізнали, що таке міцна шкільна дружба,

Вип-к 10: і зустріли перше шкільне кохання!

Вип-к 11: Тож давайте разом спробуємо згадати…

(Під пісню групи «Скрябін» -- «Шкільні фотографії» показують слайд-шоу)

(Вед. підходять до «кінохлопавки»). Разом: Серія 7-ма – «Фінально-прощальна»

Вед.1: Кадр 7…     Вед.2: дубль 7...       Разом: Камера! Мотор! Зйомка!

Вип-к 12: Що ж, відлунали останні оплески, останні акорди музики... Зараз спорожніє школа, згасне світло й опуститься завіса.

Вип-к 13: Так буває в кіно… А в житті все зовсім інакше.

Вип-к 14: Кінофільм життя ніколи не закінчується.

Вип-к 1: Дія іде за дією, міняється тільки сюжет, з'являються нові герої.

Вип-к 2: Завтра ми почнемо писати вже зовсім новий кіносценарій.

Вип-к 3: У нас є вибір – кого грати, і як грати.

Вип-к 4: В житті немає простих ролей, але будь-яку роль у будь-якому життєвому кінофільмі – будь то комедія, чи драма – треба відіграти чесно й талановито, не перегравати й не фальшивити.

Вип-к 5: Тільки від нас залежить, чи станемо ми справжніми людьми, а не акторами-маріонетками

Вип-к 6: А справжні люди можуть зробити багато чого: своє і чуже життя комфортним, будинки затишними, місто ошатним, людей щасливими. І це головне!

Вип-к 7: Отже, зараз наступає наш час!

Вип-к 8: Дорогі однокласники, давайте візьмемось за руки.

Вип-к 9: І запам'ятаємо тепло рук один одного, адже вже завтра поруч із нами будуть інші люди. Нехай це будуть гарні люди!

Вип-к 10: Отже, у своєму шкільному спектаклі  ми поставили останню крапку.

Вип-к 11: Проведи мене, вчитель, будь ласка,

                 проведи до воріт.

                 Хай простелиться доля, мов казка,

                 Мені рідна услід.

Вип-к 12:  Відгородить вона мене всюди

                 Від нещасть і біди.

                 Проведи мене, вчитель, між люди,

                 В білий світ проведи.

Вип-к 13:  Проведи мене, мамо, у долі,

                Ген у світлі краї.

                І розвіються смуток, й печалі,

                І тривоги мої.

Вип-к 14:  Рідна мамо, подай мені руку,

                Я з тобою зі школи піду.

                Попрощаємось разом з дитинством,

                Вдячним серцем до ніг припаду

(Друзі та родичі вип-ків стають у «живий коридор», тримаючи над головами рушники і утворюючи символічні арки)

Вед.2:  Увага! Настає печальна мить для наших головних героїв фільму– кіностудія під назвою «Горьківська школа» назавжди прощається із ними.

Вед.1:  І можливо, через пару років хтось вже їм за якісь досягнення вручатиме свої «Оскари».

Вед.2: Тому право провести випускників у далекі, незвідані життєві шляхи надається найріднішим для них людям – вчителям та батькам

(Вчителі стають поруч в ряд, батьки навпроти також)

Вед.1: Отже, в шкільний літопис Горьківської школи вписуються імена випускників 2017 року:   Возович Антон…  і т.д.

(Ведучі називають ім’я вип-ка, він підходить до «веселкової алеї зірок», перевертає зірку зі своїм ім’ям на інший бік – білий)

Вед.2: Увага! Камера стоп!

Вед.1: Шкільний серіал «Останній фільм дитинства» знято!

Вед.2: Шановні вчителі! Зараз перед вами на шкільному порозі стоїть небосхил із зовсім чистими зірками.

Вед.1: Тому ваша свята місія починається спочатку – треба знову, неначе той чарівний скульптор, «ліпити» із дітей, які залишились у школі, зовсім нових «зірок», які невдовзі сяятимуть різноманіними талантами на увесь світ.

Вед.2: А наш випускний вечір закінчено. Дякуємо за увагу і до нових зустрічей!