Ведучий 1 Випускники – гарні, щасливі, не схожі,
Сповнені мрій, надій і чудес.
давайте підтримаєм і допоможем
Зустріти їх, як принців і принцес.
Ведучий 2Зустрічайте тих, в чиїх очах горить бажання досягти більшого, чия душа світиться молодечим запалом, а мрії прагнуть змінити цей світ, дати йому більше світла, тепла, гармонії та простору.
Святково прикрашена зала. На фоні мелодії.
«Бажання, зіткані із кольорів веселки»
На фоні музики «Ранкова зоря» звучить вірш
Падають тихо на землю перші червневі сутінки
Голосно серце б'ється у грудях неначе птах
І у очах дорослих зріє одвічна мудрість
Та, що веде все людство впевнено по світах.
Срібним прощання дзвоном в небі заграє тиша
Перші слова про мрії швидко у небо злетять
А за вікном печально вітер верби колише
І перший дорослий ранок просить ще почекать
Доки дитинство наше тихо складе прощання
І відлетить у вирій, останній пошле привіт
і калиновим цвітом землю умиють ранки
І в них прокинуться мрії серед вербових віт.
«Ти вже виросла доню!» - тихо промовить мама.
«Чесним будь завжди, сину» татко за нею вслід
А у твоїх долонях - перші слова прощання
Перші сумні хвилини, перший життєвий звіт.
Хай вмиваються наші душі чистим теплом світанку
Хай доля нас не обходить і щедро родить земля
Хай наші серця у радості болі чужі прощають
І чиста доріжка стелиться в доросле нове життя.
Ведучий 1 Випускники – гарні, щасливі, не схожі,
Сповнені мрій, надій і чудес.
давайте підтримаєм і допоможем
Зустріти їх, як принців і принцес.
Ведучий 2 Зустрічайте тих, в чиїх очах горить бажання досягти більшого, чия душа світиться молодечим запалом, а мрії прагнуть змінити цей світ, дати йому більше світла, тепла, гармонії та простору.
2.Ведуча. Романтичну і чемну внучку Ілону в доросле життя проводжає бабуся……………. .
.
Ведуча. Тепер належить їм майбутнє України І їм долати сходинки життя. Вони – надія наша, наша зміна, Вони - це світле наше майбуття
В.2. Дитинство ваше, мов вчорашній день.
Ось-ось майне крильми у темінь ночі,
А світанок від дзвінких пісень
Прокинеться і вам загляне в очі.
В.1. Ви підійшли до першої межі.
Шкільним порогом звуть її в народі.
Ще крок – і Україна перед вами
Відкриє всі свої шляхи-дороги.
В.1. Як хочеться сказати: «Зупинись!
Постій хвилину, не спіши в дорогу».
А ти біжиш, пливеш і мчиш кудись,
Все далі від батьківського порогу.
В.2. Веселий вітер кличе у дорогу
В життєвий океан бурхливий, непростий.
На серці радість і щемна тривога –
Вітрила підійма наш парусник шкільний.
Випускники займають місця у залі.
В 2. А зараз дозвольте представити гостей, які присутні на нашому святі. Це – найближчі, найрідніші для наших випускників люди, їх батьки. Для них сьогоднішній день – також свято. Але дивлячись на своїх дітей, радіючи за них, вони згадують, напевне, і свій випускний, і свою юність. А від того стають красивішими і, навіть, молодшими. Вітаємо батьків оплесками!
В.1. Та перелік гостей буде неповним, коли ми не згадаємо людей, які були поряд із випускниками всі роки навчання в школі, які віддавали їм не тільки свої знання, а й частину свого життя, свою душу. Привітаємо оплесками учителів школи.
В.1.
Вітай, Україно,
Сьогоднішню зміну
Хай гордо й заклично
Державний Гімн звучить велично! Звучить Гімн України
В.2. Вечір, присвячений урочистій події вручення атестатів про повну загальну середню освіту випускникам Хуторо-Чаплинської середньої загальноосвітньої школи -2018року оголошуєтьсяивідкритим.
В.1. Право вручити атестати про повну загальну середню освіту випускникам 2018 року надається директору школи
(Музичний супровід на вручення атестатів)
Ведучій. І ось за плечима пора веселкова,
Всі 11-ть щасливих і радісних літ.
І час відлітати від пристані „Школа”
Час у земний відлітати політ.
Ведуча: Нехай ваші мрії на крилах дитинства
Сягають незвіданих досі висот.
Хай стане снаги не згубити в дорозі
Вам Богом наданих талантів і чеснот.
Ведучий: Як сумно, як гірко,
Як трепетно серце горить,
А думка стрічає таємно:
„Сьогодні остання мить”
Ведуча. Слово для зачитування «Закону про випускника» надається президенту нашої школи
Закон про випускника
Прийнятий на зборах 11 класу 20 скликання у 7 читанні (10 учні в класах, 2 голоси утрималися – класні керівники)
Класні збори від імені класного народу, виражаючи його суверенну волю, опираючись на багатовікові шкільні традиції, дбаючи про забезпечення свобод та прав учителів, піклуючись про випускників, прагнучи розвивати і зміцнювати школу, усвідомлюючи відповідальність перед попередніми, нинішніми і прийдешніми поколіннями школярів, приймають «Закон про випускника»
Розділ 1 Загальні засади
Стаття 1 Випускник однині стає самостійним, ні від кого не залежним, вільним і суверенним.
Ст..2. Суверенітет випускника поширюється на всю його територію
Ст..3. Випускник є людина.
Ст..4. Знання є основним багатством випускника, що перебуває під особливою охороною батьків.
Ст..5. Основним символом випускника є атестат.
Столицею випускника є школа.
Розділ 2. Права, свободи та обов’язки випускника.
Ст..6. Ніхто не може втручатися в особисте життя випускника, окрім батьків, учителів та громадськості.
Ст.7. Випускник зобов’язаний до кінця днів своїх вітатися з учителями.
Ст..8. Кожен випускник має неухильно дотримуватися цього закону.
Розділ 3. Права, свободи та обов’язки батьків випускника
Ст..9. Батьки випускника є гарантом його майбутнього навчання.
Ст..10. Батьки випускника наділяються обов’язками:
- забезпечувати його вступ до навчального закладу;
- щотижня забезпечувати його продовольчою сумкою та грошовими преміями;
- гарантувати складання екзаменаційних сесій;
- приймати у разі нагальної необхідності рішення про проведення для випускника надзвичайного стану комендантської години.
Ст..11. Батьки випускника користуються правом недоторканності під час виконання своїх обов’язків.
С.12. Батьки випускника можуть передавати свої повноваження щодо випускника допоміжним органам – дідусеві та бабусі. Повноваження батьків випускника не припиняються довічно.
Музичний супровід
Ведучий:Ну, ось і все. Школу закінчено. Уроків більше не буде.
Ведуча:Все буде: коледжі, університети, робота, сім’я, а ось школи вже не буде… І дитинства також не буде.
Ведучий:Дитинство минуло. Воно відходило по краплині, тихо і непомітно, з першим словом, з першим кроком, з першим уроком і першим екзаменом.
Ведуча:Дитинство минуло… Залишивши про себе лише світлі спогади….
Виходять двоє випускників
Слова випускників.
- Ти віриш, що все це відбувається з нами?
- Ти про що?
- Я про те, що уже все –все в минулому – всі 11 років.
- Та ні, ще не все. Хіба у нас був випускний? Ось він тільки починається.
- Ми – перед вибором. Куди нас поведе життя, на яких дорогах відшукається наша доля?
Маленький принц. Здрастуй, Людино! Ви здивовані? Не звикли до такого гордого, красивого імені? Але ж ви, і ви, і ви - Люди!
А у кожної людини, як стверджує романтична легенда, є два береги: від одного з них людина відпливає, а до іншого неодмінно має пристати. На цій дорозі завжди трапляється багато труднощів, перешкод, є зупинки надії, юності, любові. І, де б ви не зупинялися, які б перешкоди не ставали на вашому шляху, вам далеким теплим вогником завжди світитиме маленька дивна планета - Дитинства.
Ми - з цієї, для вас уже казкової і далекої планети. А ви стоїте на порозі такого складного і непростого дорослого життя.
Дівчинка.І все ж я радію за вас і співчуваю вам. Одержавши атестата, ви стали такими дорослими, самостійними. Ви раптом отримали стільки прав і свобод, що можна просто розгубитися у цьому вирі нового.
Хлопчик.Наприклад, ви можете зовсім не дивитися у бік рідної школи.
Дівчинка. І навіть не вітатися з учителями.
Хлопчик. Маєте право вчитися далі, працювати.
Дівчинка. Або не вчитися і не працювати взагалі: у рідному домі так добре й затишно, і ніяких проблем.
Xлопчик. Ви маєте право спати, скільки захочеться, не поспішаючи на перший урок.
Дівчинка. І носити спіднички бажаної довжини.
Xлопчик. Ви можете одружуватися і йти заміж, фарбувати волосся, проколювати не лише вухо, а й ніс чи інші частини тіла...
Дівчинка. Ми, на жаль, таких прав не маємо. Та все ж ми, майбутні випускники нашої школи, обіцяємо вам:
-гордо нести звання учня рідної школи;
-бути такими ж доброзичливими, як .Вільбовець Ілона;
-любити спорт, як. Каліноха Олександр;
-коли вже захоплюватись якимось предметом, то аж до участі і перемог в олімпіадах, як.Лушев Олександр;
-малювати не тільки правою, а й лівою, як Дикунець Христина;
-не втрачати почуття гумору навіть у найсумніших ситуаціях, як.Матлак Сніжана
- завжди бути позитивним і приходити на допомогу як Чомко Ваня,
- стояти на варті честі і справедливості як Мигловець Діана.
-Петровська
-Микола
- Денис
Разом. Ми вас не підведемо.
Уривок пісні «Есть на свете цветок»
Дівчинка:
Ой, що це?! Це ж квітка-семицвітка. Говорять, що вона розквітає один раз на рік у чарівну ніч випуску.
Лети, лети, пелюстинка
Через гори і долини
Через море, океани
Через вітри і бурани
Як торкнешся ти землі
В країну дитинства ти нас поверни
На екрані зявляються дитячі фото випускників
Під інструментальну тему із к/ф «По секрету всьому світу»
Текст супроводжується слайдовою презентацією з фото з 1 по 11 клас
1 клас: Перший клас! Перший клас!
Скільки справ зустріло нас!
Треба фрукти рахувати, по складах книжки читати,
А письмо – це справжні муки, від напруги ниють руки!
2 клас: Другий клас. Пішла таблиця
і ночами стала сниться.
Ми її вчимо, вчимо, на уроках «горимо»,
Різні дії як насіли – розібрать не має сили.
Стали в ряд частини мови: як багато, чесне слово!
Як би тут не розгубитись І хоча б чогось навчитись!
3 клас: Ось і третій рік ми в школі, а сюрпризів ще доволі.
Цифри вирівнялись строєм, як солдати перед боєм,
Грізно потяги гудуть, пароплави все пливуть,
Треба шлях порахувати звідки шлях і швидкість взяти.
Казка, вірш, оповідання увесь час ведуть змагання.
4 клас: Новина чудова , люди, ми в четвертому вже будем :
Нелегкі завдання в мові: скільки звуків, букв у слові,
Підмет, присудок знайди , вірно речення склади,
З дієсловом розберись і відмінювать навчись.
5 клас: Ну, а п’ятий …Ох, цей п’ятий, ходиш жахом обійнятий:
Кабінет шукаєш свій. От халепа! Боже мій!
Вчителів усіх багато, як же всіх запам’ятати?
А вимоги? Хоч тікай! Ми всі виснажились вкрай.
6 клас: Призвичаїлись ми трошки , вже не страшно біля дошки,
Але тут нові проблеми - не засвоїли ми теми .
Ми вивчали піраміди, дроби, катети, гібриди,
губки і материки, мезозой, неандертальців,
кроманьйонців, португальців,
й зрозуміли ми з слізьми - гомосапієнси ми !
7 клас: Тут пішло іще складніше :
Подають що розумніше –
Ось рівняння розв’яжи,
Теорему докажи,
А задачі, а задачі!
Тато й мама гірко плачуть,
Стали фізику ми вчити,
Досліди весь час робити.
Та чомусь земне тяжіння
Тягне далі від учіння.
8 клас: Та невже всім нам тринадцять?
Чи б нам ,братці, закохаться ?
На уроках всі зітхають
і записки надсилають.
На англійській TASK вивчають,
Вимову поліпшують свою,
Пишуть часто I LOVE YOU.
9 клас: Посоліднішали діти.
Вчитися не дуже хочуть,
Але голови морочать
нашим бідним вчителям:
« Можна я Вам перездам».
Далі міні-випуск в нас. Прощавай, мій рідний клас!
10 клас : Ну, привіт новий наш клас. Подорослішав ти враз.
Всі такі дорослі стали, що за парти не влізали.
За комп’ютер нас пустили, й працювати з ним навчили.
І про грамотність згадали, коли твори ми писали.
А на іспити , мабуть, нам перекази дадуть.
11 клас: От і старші ми за всіх. Цим пишатися не гріх !
Вище ноги від землі, ходимо, як на королі.
Шкільні роки вже пройшли, це колись, малі були.
Вже кінець біля порога – у майбутнє йде дорога!
Ведучий. Зі словами привітання до Вас звертається перша вчителька Мишкіна Надія Миколаївна.
Випускники
1.Запам’ятали назавжди ми перший клас,
Перед очима – далеч неозора…
Вже стільки років злинуло, а вас
Вітаємо, учителько, як вчора.
2.Ми в першім класі. Той малий буквар,
Як таємницю, ви для нас відкрили.
Ви, певно, мали незвичайний дар,
Бо нам подарували дивні крила.
1.Як вам подякувать тепер за все,
За двійку, навіть – усього бувало!
Любов до вас у серці пронесем
Та вдячність у словах, хоч слів нам мало.
2.Букети ці, як в той далекий ранок
Ми хочемо піднести вам
І стати мовчки на привітний ганок,
Бо серцю вірять більше , ніж словам.
Ось і скінчилось дитинство –
Прекрасна, щаслива пора.
Ще полум’я б’є променисто,
Та ніч випускна дорога.
Сьогодні останній день разом.
Кружляє зажурливий вальс.
Майбутнє блакитним топазом
Стріча одинадцятий клас.
В.2. Так хочеться крикнуть в минуле,
Затримать дитинство на мить.
Воно ж іще тут, не забулось,
Та час так невпинно летить.
Ми підем стрічати світанок,
Призначимо зустрічі час.
І вийде учитель на ганок,
Залишивши в пам’яті нас.
В.1. Добрі, сердечні, хороші,
Милі мої вчителі,
Юність стоїть на порозі –
З вами прощатися слід.
Прощайте дитинство і школо,
Прощайте мої вчителі.
Ми вас не забудем ніколи,
Полинувши в далі нові.
В.2. Нам простяглися дороги
Килимом у майбуття,
Вернутись не маємо змоги,
Дитинству нема вороття…
Пісня «Одноклассники» у виконанні
Маленький принц.
Все, навіть казки має кінець і нам пора в дорогу. Зараз я вас поведу на іншу планету. Де живуть зарозумілі педагоги, які, можливо, і обрали для себе планету «Школа», бо не хочуть розлучатися з дитинством.
Презентація .Фото школи, учителів.
Подяка учителям від випускників
В.1.
Усе було за одинадцять років в школі:
Підказки, жарти, спогади сумні
Усе спливло…і нині в дружнім колі
Згадаємо ми лиш щасливі й незабутні дні.
В.2.
Болять майбутнім, школо, твої груди –
Нехай святиться твій простий поріг!
Це вчителі, найкращі наші люди,
Готують старт для всіх крутих доріг.
В.3.
Це вчителі, найкращі наші люди,
Плекають нас для всіх крутих доріг.
Болять майбутнім, школо, твої груди —
Нехай святиться твій простий поріг!
В.2. Протягом 11 років вам допомагали зростати і мужніти, ставати добрішими і розумнішими:
Пісня у виконанні 11 класу «Ми придумаємо Хепі-енд»
Звічить пісня «Музика рідного дому».
Фото родин випускників на екрані
Маленький принц.
-Чуєте, це ми наближаємося до найсвятішої планети, яка носить красиву ніжну назву «Батьківська любов»
Подяка батькам
Випускник.
- Ось нарешті у мене в руках атестат. До нього дорога у цілих 11 років. І на цій дорозі поруч з нами були вчителі і, звичайно, наші батьки. Це їм ми завдячуємо своїм життям, успіхами і досягненнями.
Провчилися з нами і мами, і тата,
Разом переходячи з класу у клас.
Їм правила всі довелося згадати
І навіть уроки робити за нас.
На батьківські збори ходили матусі,
Хоч, правда, і тато був раз, може два.
А що було після – сказать не беруся,
Не можу дібрати культурні слова.
Були в нас «проколи».Ну що ж тут робити?
Щоденнику, друже, ми винні – прости!
Не раз довелося тебе нам губити –
Ми вас шкодували, шановні батьки!
А якщо серйозно, то ми вам дуже вдячні ,наші дорогі мами і тата, за все те, що ми маємо і ще будемо мати, за кожен день, що був і за кожен день, що ще буде.
.1. Якщо син у справах всюди перший
Зірки з неба запросто хапає...
Це усе батьків залізні нерви
Небеса до нього присувають.
В.2. Як дочка росте усім на радість
І розумниця, й спортсменка і артистка —
Це матуся люба постаралась,
І наставником була і другом близьким.
В.1. Ось вони —ненагляднії чада:
Хлопчики ваші і ваші дівчата...
Діточки ваші, кровиночки ваші.
Ви не знайдете розумніш і краще.
В.2. Скільки безсонних ночей і деньочків
Віддано вами для дочок, синочків.
Скільки нелегких і довгих років
Ви віддали для дочок і синів.
В.1. Хто дітей ростив, кохав,
Ніченьки не досипав
За прокази хто сердився,
Навіть часом сторожився
Терпеливо, день за днем
Іх виховував ремнем.
Помагав учителям...
Дякуєм кому?
Разом: БАТЬКАМ.
Вручення квітів батькам. Музичний супровід
Діалог сина і мами «Скажи мені мамо»
Син: Розкажи мені, мамо, про квіти.
Вони завжди і всюди цвітуть?
Мати: Воно так. Та морози невтішні
Часом цвіт їх прекрасний зведуть.
Син: Розкажи мені, мамо, про юність
Вона ж вічна в душі. Чи не так?
Мати: З віком, сину, приходить лиш мудрість.
Роки ж зупинити не зможеш ніяк.
Син: Розкажи мені, мамо, про друзів.
Їм можна в житті довіряти?
Мати: Вірні друзі пізнаються в тузі.
Будь розумним і вмій їм прощати.
Син: Розкажи мені, мамо, про долю.
Чи людині підвладна вона?
Мати: Наша доля, мій сину, як море.
Той пливе лиш, хто має човна.
Син: Розкажи мені, мамо, про серце.
Чом страдає найбільше від слів?
Мати: У житті все пізнати прийдеться.
Головне, щоб любити умів.
Син: Розкажи мені, мамо, про роки.
Для батьків чом не вічні вони?
Мати: Роки, синку, не згаснуть допоки
Матерів пам’ятають сини.
Благословення батьків
Мати.
1.Дорогі наші діти! Все, що визріло, мусить почати нове життя: насінина кульбаби, що полетіла за вітром, щоб засвітитися сонечком, упавши десь серед світу; яблуко, що відірвалось від гілки, обважніле від соків… Це неминуче. Це поступ невідворотний. Підношу цей коровай над вами в благословенні на дороги у світі нелегкі, на любов до Вітчизни палку.
2.Благословляю вас неспокоєм за долю вашу високу, поглядом у майбутнє тривожним. Оборонити хочу від лиха молитвою щирою, нелукавою, на прощення щедрою; освятити ваші помисли незрадливою вірою у людей, у добро.
3. Благословляю вас святою маминою сльозою, що її ви не помітили, якраз на той час відвернувшись ненавмисне. Нехай та сльоза вам зблисне серед темної ночі невдач, нехай породить ридання-плач, що душу очистить.
4.Благословляю вас зеленим яблуком вашого дитинства, що було символом доброти, цеглиною світобудови, щаблем, що піднімав до розуміння істини.
Якщо безвихідь наступить жорстокою ногою на серце, дотягніться рукою, заплющивши очі, до того далекого зеленого яблука – може, його кислинка до тями вас верне…
5. Благословляю вас сонячним зайчиком, що жив колись на вашій парті; він інколи був посланцем вашим і перестрибував на сусідню, запалюючи рум’янці у дівчини, розцілованої сонцем… той зайчик любив ловити добрий погляд учителя і нести його вам для певності: все гаразд, ростіть!
6. Благословляю вас дзвоном бджоли, що будила на вашім подвір’ї медами обтяжену липу. А липа зустрічала вас із недалеких доріг, плескаючи в зелені долоньки, даруючи мед, що був такий невтоленно-солодким. Гіркоти ані краплі не принесла вам мудра бджола.
7. Благословляю вас болем у серці, бо вже не втримати вас, не спинити, від негоди не затулити. Сміло крокуйте вперед! Та назад оглядайтесь – там лишаються ті з кого ви проростали, хто наповнював любов’ю!
Ведуча: Учні, пам`ятайте, що скоро старіють батьки не тільки від праці і втоми, скільки від сердечних хвилювань, переживань, прикростей і кривд. Ваше недобре слово — це подряпина на ніжній тканині батьківської душі. Батьки знесуть усе — біль і горе. Але від кожної такої подряпини залишається рана на все життя.
Ведуча: Будьте добрими дітьми для своїх батьків, скільки років вам би не було.
Питайте у них поради, несіть їм свої радості і печалі. А одержите свій перший заробіток — купіть батькам подарунок. Це буде вияв вашої вдячності. Завжди несіть у сім`ю мир і спокій, радість і щастя.
МатерІ:
1.СИПЕМО НА ВАС ЖИТО, ЩОБ ДОБРЕ БУЛО ВАМ ЖИТИ
2.СИПЕМО ЩЕ Й ОВЕС, ЩОБ ВАМИ ПИШАВСЯ РІД НАШ УВЕСЬ
3.ЩЕ Й ХМІЛЬ І КВІТИ, Щоб БУЛИ ВИ ЩАСЛИВІ,НАШІ ДІТИ
4.БУДЬТЕ Ж БАГАТІ. ЯК ЗЕМЛЯ. А ЩАСЛИВІ. ЯК ВЕСНА
5.ЧАСТІШЕ ПРИЛІТАЙТЕ ДО ШКІЛЬНОГ ТА БАТЬКІВСЬКОГО ГНІЗДА
6.З УСЬОГО ВАМ ЩАСТИ: ІЗ РОСИ. ІЗ ВОДИ
7.ЩОБ З ТОЛКОМ ТА ДО ПУТТЯ ВИ ПРОЖИЛИ УСЕ СВОЄ ЖИТТЯ
Маленький принц.
А далі ви полинете самі. Хто знає, яку планету оберете для свого існування, але нехай же доля не розкидає вас у буремному вихорі життя. Дружіть між собою, приходьте до школи, приводьте до нашої школи своїх дітей.
В.1. Рідний наш 11 клас!
Ті, що першим колись називали
Що ж тепер побажати в цей час
Ніби все, що могли вже сказали?
В.2. Ви рушайте в довге життя
Із новим XXI століттям
Побажаємо щастя й добра
Вам, тепер подорослішим дітям.
В.1. Бережіть свою вірність і честь
Те святе, чому школа навчила
I щоб кожний, хто знав вас в лице,
Міг сказати: «Це добра людина».
В.2. Хай не згасне вогонь у серцях
Хай буяє наснага і сила
Хай вам буде завжди вороття
До землі, що так любо зростила.
В.1. Хай таланить рукам молодим і
Не впадіть на життєвому полі,
Хай завжди для вас буде святим
Той вогонь, що у батьківськім домі.
В.2.Щоб життя датувало добро
Йдіть твердим І упевненим кроком
Щоб не соромно потім було
Перед совістю і перед Богом.
В.1. Не чекайте під камінь води, й
Прокладаючи щастю дорогу
Ви приходьте частіше сюди
До оцього шкільного порогу.
В.2. Бережіть вірних друзів своїх
I вшановуйте батьківське слово
Не забудьте порад цих простих
їх дотримуйтесь обов'язково.
А зараз, як ви вже здогадалися, наш традиційний «Випускний вальс».
(вальс)
В.1. Ідіть в життя замріяні, вродливі,
Між квітами і добрими людьми,
Несіть свої і мрії і надії,
Хай вірність і любов в серцях живуть
Хай Україна-мати порадіє
Благословляєм всіх в щасливу путь.
Музичний супровід «Пісня про рушник»
В3. Так уже повелося у нас на Україні, що завжди перед усіма важливими подіями людину благословляли на щастя, на долю і дарували найдорожче, найсвятіше. А що може бути ціннішим, як не вишитий маминими руками рушник, яким мати благословить своїх дітей у щасливу дорогу майбутнього.
В4. Рушник – на щасті – долю оберіг,
Прийміть в дарунок від своєї мами
Щоб він завжди вас у путі беріг
Й вертав додому рідними стежками.
Світ багатий на добрих людей,
Та вдивляйтесь ровесникам в лиця,
Може, більше ніколи й ніде
Вам не випаде з ними зустріться.
В4. Все, що здійснилось, все, що наснилось,
Вічно вам буде зоріть,
Разом: Те, що зоріло, вам серце гріло,
Не розгубіть, не розгубіть…
Батьки роблять арку з рушників,
звучить музика і класний керівник виводить дітей зі сцени до коридору
В1. Дякуємо всім, хто цінує, поважає колектив нашої школи, і всім тим, хто прийшов до нас на свято!
Разом: До нових зустрічей!
Класний керівник: Відзвучали останні оплески, останні акорди музики… Зараз спорожніє зал, згасне світло й опуститься завіса. Так буває в театрі, у житті всі інакше. Театр життя ніколи не кінчається. Дія іде за дією, міняється тільки фабула, з'являються нові герої. Завтра ви почнете писати нову п'єсу. У вас є вибір – кого відіграти і як відіграти. В житті немає простих ролей, але будь-яку роль у будь-якій п'єсі будь те комедія, чи драма – треба відіграти чесно й талановито, не перегравати й не фальшивити. Тільки від вас залежить, чи станете ви справжніми людьми. А справжні люди можуть зробити багато чого: наше життя комфортним, місто ошатним, будинки затишними, людей щасливими. І це головне!
Група випускників виконують пісню на мелодію Н. Могилевської «Відірватись від землі»
Прощавай, моя кохана школо,
Дитинства край нам не забудь ніколи.
У нашім серці і душу нехай звучить сумна мелодія.
У житті минають дні за дням , та любов до тебе до нестями,
Та тільки хочеться не рвати струни , як болить душа моя.
Приспів:
І мати силу
відірватись від землі,
попрощатися з тобою,
І летіти в небесах назустріч своїй вдачі
І мати силу відірватись від землі,
І пишатися собою,
Чому ж це сльози на очах –
То я від щастя плачу.
За порогом чекає нас світанок,
І дорога цікава і незнана,
І відкриття і пошук мрій,
Кохання і розлука, й щастя, й біль.
Побажай щасливої нам долі,
Ми за все спасибі скажем школі,
Та тільки хочеться не рвати струни,
як болить душа моя.
Приспів: