Випускний вечір «І звучить шкільний прощальний вальс»

 

 

Випускний вечір «І звучить шкільний прощальний вальс»

На подвір’ї школи шикуються випускники, батьки, учителі, грає святкова музика.

Звучать позивні.

Ведучий : Дорогі випускники! Дорогі вчителі, вельмишановні гості, дорогі батьки!

Ведучий : Сьогодні наша школа у сяйві квітів, святкового вбрання, добрих і щирих посмішок.

Ведучий: Ми зібралися усією родиною на наше традиційне свято "Прощання зі школою". Прощальний вальс.. Випускний вечір... Скільки в ньому спогадів, мрій, сподівань, радості і смутку, світлої печалі... Які щемливо-ніжні почуття охоплюють душу! Серце переповнює любов до життя, до рідних людей! Сьогодні пролунає прощальний вальс для наших випускників. Світанкова зоря покличе їх у незвідані далі, різнобарв'я життя, для праці і радості. До школи прийдуть нові діти. І вона, як турботлива мати, буде виховувати їх, навчати, наставляти і випускати в життя, як робимо ми це сьогодні.

 

Ведучий:     Погляньте довкола, пригадайте вашу першу зустріч зі школою,  пригадайте яскраві події, ваші перемоги, ваші роки навчання. Запам’ятайте наше шкільне подвір’я, яке стало для вас рідним і дорогим, адже тут ви зростали, тут ви піднімались на крило, саме тут ви перевтілитись в 11  красивих, неповторних лебідок і впевнених в своїх силах юних лебедів.

 

Ведучий :     Тож запрошуємо Вас, дорогі друзі, розпочати урочисту ходу випускників до місць вшанування світлої пам’яті сина України, геніального Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка та до сільського обеліска Слави воїнам – визволителям, щоб вклонитись пам’ятним місцям, покласти квіти до підніжжя та пройти стежками Шевченківської землі, яка стала рідною для  випускників.

Ведучий : Саме там, на центральній площі нашого Шевченкового села ви отримаєте перепустки в самостійне доросле життя – атестати зрілості.

Ведуча

Летять роки, немов пташина зграя,

Пливуть роки потоком бурних рік,

І мчать вони холодними вітрами,

Біжать мільйонами стежинок і доріг.

Ведучий

Як хочеться сказати: Зупинись!

Постій хвилинку не спіши в дорогу!

А ти біжиш, пливеш і мчиш кудись,

Все далі від батьківського порогу.

Ведуча

Веселий сміх чи сум незримий,

Минув шкільний останній рік

І зрозуміти якось дивно,

Що кожен з вас вже – випускник.

Ведуча

Чудовий бал і вальс останній,

А далі – самостійний крок.

І хоч прощатись так печально –

Чекає інший вас урок.

Ведуча

І всюди пахнуть різні квіти,

А поруч рідні вчителі…

Та завтра ви уже не діти,

І дійсно, вже не школярі.

 

Ведуча

Сьогодні вам сміються зорі,

І сонце теж для вас зійде.

Іти в життя ви  вже готові?

( ВІДПОВІДЬ: ГОТОВІ!)

Тож хай вас щастя поведе.

 

Ведучий : Україна! Моя радість і журба,

Моя тиха, віком стомлена сльоза.

Ми разом з тобою будемо завжди

Рідна пісне, білим голубом лети!

 

Пісня «Молюсь за тебе Україно»

 

Ведучий : І ось настала найяскравіша мить нашого дійства!

                                         (Звучить Державний Гімн України )

                     До слова запрошуємо директора школи

(Директор школи вручає атестати зрілості випускникам).

(звучить прощальна пісня).

Ведучий : Сьогодні для вас море квітів, усмішок дорогих вам людей, подарунки, вітання.

 

Пісня

 «Щастя поруч»

Вед.  Дорогі друзі!

Травневий день відлунює святково

І сміх, і квіти, й гомін голосний…

Зібрало нині свято в нас чудове.

Прощальний вечір, вечір випускний!

 

Нехай серця не знають спокою,

Хай обганяють мрії часу біг,

І ваша юність буде хай такою,

Щоб їй ніхто не заздрити не міг.

 

Вед. Дорогі діти, батьки, гості!Ми продовжуємо наше свято. Цей незвичайний день, день святковий, радісний, веселий і сумний водночас. Тому що це день розставання зі школою, рідними затишними стінами, такими знайомими коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, які стільки душі, серця й знань вклали в кожного з своїх випускників. Зовсім недавно останнім акордом симфонії відлунав останній дзвінок, залишилися позаду і казково-незвіданий світ пізнання, і щире спілкування, а попереду самостійне життя, Радісно розправляти крила, але так боляче лишати рідні місця, де пролетіло 11 трепетних неповторних літ. 

У цей урочистий день прощається із рідною школою випуск-20.. року. Ми , вчителі, передали свої знання випускникам, вклали в кожного з них часточку свого серця, намагалися допомогти їм знайти своє місце в житті. Хай же воно буде сповнене радістю, творчою працею, щастям. Досягти цього буде нелегко, адже від сьогодні кожен з випускників піде своїм власним шляхом, не оглядаючись, не чекаючи підказок, і кожному доведеться шукати відповіді на безліч питань, які ставитиме їм життя. І щоб старт був значно легшим, щоб починався він із приємних спогадів про останній шкільний бал, і зібралися ми тут, в нашій школі,ще раз побачити наших випускників, привітати їх, побажати гараздів.

То ж зустрічайте гучними оплесками випускників 11 класу: гордих і схвильованих, доброзичливих і толерантних, веселих і дотепних, романтичних і екстравагантних, сором’язливих і невгамовних на чолі з класним керівником

                                       ( на мультимедійні дошці фото випускників, заходять під музику)

 

Клас. керівник Любі випускники!  У мене в руках свіча – символ родинного вогника школи, бо школа стала вам другою домівкою. Родинний  вогник  школи - вогник любові і добра - буде супроводжувати вас усе життя, він буде освітлювати вам  життєву дорогу, він запалить ваші серця на гарні справи, цей вогник зігріє ваші  душі у люті холоди та скрутні часи,  він пам’ять про  безхмарне рожеве щасливе дитинство. Не забувайте ніколи дорогу до рідного порогу, не забувайте про тих, хто дав вам життя - ваших батьків – і про тих, хто давав вам знання і ділився своїм життєвим досвідом – про вчителів.

 Цей вогник ви зараз передасте по черзі один одному, додавши до нього часточку свого тепла, жаринку свого серця. Загадуйте бажання, бо ваша енергія лине сьогодні до неба.

(ніжна мелодія).Трепетний вогник спогадів залишиться з вами назавжди.

 

 

 (Запрошуємо випускників до прощального вальсу)

Вип. Ми всі, здається, все ще діти,

Та щось щемить у серці, завмира.

З гнізда родинного нам час уже летіти,

Життя дорослого прийшла сумна пора.

Вип..

А час летить від вечора до рання —
В минуле вже немає вороття.
Ми летимо з республіки «Навчання»
В республіку «Дорослого життя»
Вед.
Нема щасливіших на світі,
Ніж ті, кому 17 літ.
Слова, любов’ю обігріті,
Директор їм промовить вслід

Вед. То ж дозвольте запросити до вітального слова директора школи

                               Виступ директора школи-інтернату Л.Д. Терещенко.

Вед. Шкільне життя немислиме без шкільного журналу, який можна назвати книгою шкільного життя, промине 5, 10, 20 чи 50 років, а він буде зберігати всі досягнення, таємниці  наших випускників. І , звичайно, буде чекати, коли ж знову візьмуть до рук ті, хто залишив на його сторінках свій навчальний автопортрет. І, можливо, цей  журнал ви отримаєте з рук заступника директора з навчально-виховної роботи. То ж запросимо її до вітального слова.

Вед. Випускників вітатимуть на святі
                       І вчителі, і гості, й мама  й тато  
                       Але спочатку всі такі хороші,  
                       Випускників вітають наймолодші.
 Виступ молодших учнів

Сьогодні в нас велике свято
Шкільних весняних іменин,
Прийшли ми з квітами та пирогом вітати
Випускників новий загін.

 

             Шановний одинадцятий,
             Ви – наш найкращий клас.
             Зізнаємось відверто ми,
              Що любимо ми вас.                        

 

                        Хлопчаки  усі швиденькі,

                         І рухливі, і меткі,  
                         Ви були як ми, маленькі,
                         А ось виросли  які.  
 
                         А дівчатка, а дівчатка, -
                        Як з журналу мод зійшли,
                        В першім класі на початку
                        Й ви такі, як ми, були.

 

                         Хай же вам щастить усюди,
                         Хай завжди шанують люди 
                         Хай вас доля береже,
                         Хай вас ангел стереже.

Пісня  «Ми бажаємо вам щастя»

Вед. Звичайно, що родзинкою всього життя нашої школи – є наш мистецький факультет. Уроки хореографії, образотворчого мистецтва, музики, сольфеджіо, пленери – хіба можна все це  забути?  То ж давайте запросимо до слова заступника директора по мистецькому факультету.

Вручення документів про закінчення мистецького відділу

Надати слово вчителю фізкультури

   Вед. Дорогі випускники! Завдячуючи вашим батькам, ви стали учнями нашої школи, а завдячуючи своїй наполегливості, старанню, розумінню важливості знань в сучасному житті – ви отримали перший, важливий документ, який засвідчує, що ви стали дорослими і світ відкриває перед вами свій безмежний простір: це навчальні заклади України,  це святі людські почуття: кохання, сім’я, повага, вірність рідних вам людей.  То ж повернемось трішки в минуле, згадаймо ваші шкільні роки, ваших учителів, вихователів без яких неможливим було б  наше святкове дійство.

 

1 клас:     Перший клас! Перший клас!

                 Скільки справ зустріло нас!

                                        Треба фрукти рахувати, по складах книжки читати,

                   А письмо – це справжні муки, від напруги ниють руки!

  2 клас:     Другий клас. Пішла таблиця

                   і ночами  стала сниться.

                   Ми її вчимо, вчимо,  на уроках «горимо»,

                Різні дії як насіли –  розібрать немає сили.

                   Стали в ряд частини мови: як багато, чесне слово!

                Як би тут не розгубитись І хоча б чогось навчитись!

3 клас:      Ось і третій рік ми в школі, а сюрпризів ще доволі.

                   Цифри вирівнялись строєм, як солдати перед боєм,

                   Грізно потяги гудуть, пароплави все пливуть,

                   Треба шлях порахувати, звідки шлях і швидкість взяти.

                   Казка, вірш, оповідання  увесь час ведуть змагання.

  4 клас:     Новина чудова , люди, ми в четвертому вже будем :

                   Нелегкі завдання в мові: скільки звуків, букв у слові,

                Підмет, присудок знайди , вірно речення склади,

                  З дієсловом розберись  і відмінювать  навчись.

 5 клас:    Ну, а п’ятий …Ох, цей  п’ятий, ходиш жахом обійнятий:

                Кабінет шукаєш свій. От халепа! Боже мій!

                 Вчителів усіх багато, як же всіх запам’ятати?

              А вимоги? Хоч тікай! Ми всі виснажились вкрай.

 6 клас:     Призвичаїлись ми трошки , вже не страшно біля дошки,  

                 Але тут нові проблеми - не засвоїли ми теми .

                  Ми вивчали піраміди, дроби, катети, гібриди,

                  губки і материки, мезозой, неандертальців, 

                 кроманьйонців, португальців,

                 й зрозуміли ми з слізьми - гомосапієнси ми !

7 клас:    Тут пішло іще складніше :

             Подають що розумніше –

                Ось рівняння розв’яжи,

                 Теорему докажи,

               А задачі, а задачі!

              Тато й мама гірко плачуть,

              Стали фізику ми вчити,

               Досліди весь час робити.

                  Та  чомусь земне тяжіння

                  Тягне далі від учіння.

8 клас:      Та невже всім нам тринадцять?

                  Чи б нам ,братці,  закохаться ?

                   На уроках всі зітхають

                   і записки надсилають.

 9 клас:       Посоліднішали діти.

                   Вчитися не дуже хочуть,

                   Але голови морочать

                     нашим бідним вчителям:

                  « Можна я Вам перездам».

                   Далі міні-випуск в нас. Прощавай, мій рідний клас!

10 клас :     Ну, привіт новий наш клас. Подорослішав ти враз.

                    Всі такі дорослі стали, що за парти не влізали.

                    За комп’ютер нас пустили, й працювати з ним навчили.

                     І про грамотність згадали, коли твори ми писали.

                    А на іспити, мабуть, нам перекази дадуть.

11 клас:       От і старші ми за всіх. Цим пишатися не гріх !

                     Вище ноги від землі, ходимо, як  королі.

                     Шкільні роки вже пройшли, це колись, малі були.

                     Вже кінець біля порога – у майбутнє йде дорога!

 

    Вед. Вип.. Дорогі наші учителі, вихователі!  Впевнені, що за 11 років спілкування ми для вас стали другою неспокійною сім’єю, а ви все рівно любили нас!

Учень. Рідні наші, любі й милі,

Людьми нас бути ви навчили,

Батьків шанувати і допомагати.

В школі були нам і мамою й татом.

Учень. Як часто дуже ми хотіли,

Щоб раптом всі ви захворіли.

І щоб на місяць чи на рік один

Оголосили в школі карантин

Учень. Щоб Людмила Миколаївна забула про урок,

На перерву пролунав швидше, щоб дзвінок

А Валентина Іванівна на уроці, щоб заснула

Наталя Миколаївна – зошити забула.

Учень. Щоб на фізиці всі прилади зламались.

На хімії всі колби підірвались.

І щоб перерва 45 хвилин тривала,

А на урок і 10 вистачало.

Учень. Щоб наш класний керівник

Десь на безлюдний острів зник.

Учень. А як частенько ми бажали,

Щоб завуча украли.

І десь далеко понесли,

Щоб ми без розкладу жили.

Учень. Історики, щоб в Спарту всі пішли

Й назад дорогу довго не знайшли.

Учень1. Щоб географічка, так – сяк

Зібравши карти у рюкзак,

Пішла в пустелю, чи у гори

Ну в кращім випадку на море.

Учень 2. Щоб дощ на фізкультурі йшов

Або щоб вчитель не прийшов

І завалився щоб спортзал,

Але у нас сьогодні бал

Учень3. Сьогодні день останній, день прощання

Вибачте нас за наші ті бажання.

Ми хочемо щоб ви були здорові,

Щоб більше не сивіли ваші скроні

Чекайте завжди ви від нас вістей

І обіцяйте щиро нас зустріти,

Коли ми в школу приведем своїх дітей.

 

       Учень 4

Багато було вчителів у нас, різні предмети вони викладали. Але всі вони робили одну велику неоціненну справу: плекали безтурботне дитинство, готували нас до великих звершень, натхненного щасливого життя.

Учень 5. Усі шкільні працівники і вчителі,

Прийміть уклін наш до землі,

Як часточки наших сердець,

З любові квітів вам вінець.

(Квіти вчителям)

Пісня випускників «Прощавай, школо моя!»

 

Вед. У мистецтві людину, яка веде творчий клас називають майстром.

Вед. 2 У спорті - це тренер, у дитячому садочку - няня, вихователь, а ще цю людину можна назвати опікуном, другом, адвокатом, психотерапевтом і, навіть, бойовим командиром!

 Вед. Ви, мабуть здогадалися, що мова йде про ваших мудрих, розсудливих учителів – класних керівника Олійник І. В. Слюсар Н.І., Мізецьку Р.В.. та першу вчительку Кацевич Л.О., тож запрошуємо вас до слова

(виступи-привітання вчителів)(класний керівник, перша вчителька)

Пісня випускників «Класний керівник»

Танець у виконанні випускників «Україна в Європі»

Вед. Шановні вчителі, ми хочемо прочитати вам наказ

Наказ

28 травня 20…р.

Згідно рекомендацій розроблених  випускниками 20…-201… навчального року

Наказуємо:

1. Під час контрольних робіт уважно на учнів не дивитися. Він може подумати, що підозрюєте його в списуванні і образиться.
2. Не питайте, який екзамен він прийшов здавати, адже він не питає, який екзамен Ви прийшли приймати.
3. Дозволяйте робити шпаргалки, але не давати ними користуватися, бо це шкідливо впливає на зір учня.
4. Проводьте контрольні роботи в цікавій формі: під музику або за чашкою кави.
5. Будьте тактовні. Якщо учень не зрозумів питання, делікатно перейдіть на іншу тему.
6. Не питайте постійно одних і тих же учнів, бо інші також чекають своєї черги.
7. Через дрібниці не дзвоніть батькам, щоб у вас не боліло серце.
8. Заучу школи: На численні прохання учнів збільште кількість уроків фізкультури, малювання, інформатики, музики, літератури - а відповідно зменшити кількість уроків математики, іноземної мови, фізики, хімії.
10. Класним керівникам: не варто будити учня, який проспав на урок. Коли Ви йому будете потрібні, він сам Вас знайде.
11. Пожалійте нас випускників, адже заради оцінок у табелі учень йде на все, навіть на урок!

               В.о. директора школи випускники 201…-201… року.

 

Сценка «Вчитель української мови та літератури на уроці фізкультури»

Запальний «Джайв» у виконанні випускників

1 вип. Так дивовижно складається життя, що сьогодні ми разом , а завтра наші шляхи розійдуться

2 вип.  Та ми впевнені, що через якийсь час школа покличе нас до себе.

3 вип.  Ми хочемо, щоб нас пам’ятали, нами пишалися, а наші мрії здійснювались!

4 вип.    І тому на згадку про себе ми залишаємо яскраву сторінку нашого життя – випускників 201… року!

(муз. вручають сторінку директору)

номер

Вед.   У нас В Україні є таке прислів’я  «Без верби і калини – нема України».  А сьогодні буде такий вислів: «Без калини - немає родини!» Та зараз на святі є і калина і родина! Скажете: чому калина?! Та тому, що кісточка цієї ягоди нагадує сердечко – добре, щире, як у наших випускників і їхніх батьків.

                                             (виносять кущ калини, музичний супровід (фортепіано )

5 вип.  Тож, приймай, школо, подарунок – кущ калини – символ нашої любові і відданості тобі, рідна школо!

6 вип.  Ці різнокольорові стрічечки – наші бажання. І нехай школа, калина допоможе нам у здійсненні цих бажань!

(зав’язують стрічки на кущ)

 

•        Міша, знаєш, на чиєму місці я не хотіла б сьогодні бути?
•                   На місці директора?
•                   Зовсім ні! Спробуй ще вгадати.
•                   Тих, кому не вистачило стільчиків і хто змушений стояти на цім святі?
•                   Знову ні!
•                   Відповідаю: я не хотіла б бути на місці батьків! Думаю, їм зараз найважче!
•                   Так! Шановні випускники, погляньте на своїх батьків і ви помітите, що на очах    у них непрохані сльози. Сльози радості і сльози смутку.
•                   І кожна мама в думках промовляє «Боже збережи мою дитину!»
•                   Материнське серце не стомлюється повторювати: «Хай щастить тобі, дитино»
•                   А батько завжди підставляє своє плече у скрутну хвилину.

 

Вед (вип)

В житті ще буде екзаменів багато,

Ми їх складемо, буде все гаразд!

Чого ж ви зажурились, мамо й тату?

Це ж наша зрілість вже прийшла до нас!

Вед (вип)

Це ми сьогодні розправляєм крила,

Щоб полетіти у майбутній день.

Ми стрінем там «червонії вітрила»

І заспіваєм ще своїх пісень

 

 

Випускник

     Задивлюся в очі твої,

Потону в океані любові,

Ти не просто мати мені,

Ти берегиня моєї долі.

Випускник

Пригорнусь до твого плеча,

Стану знову маленьким дівчиськом,

І утішна твоя рука

Знову стане надійним прихистком..

Випускник

Пам'ятаеш,  як роки тому

Ти вела до школи дитину?

тут зустріла я юнність свою,

      тут свідомість зросла до Людини.

Випускник

Рідна нене, пробач мені все,

що зробила,і все, що сказала...

Знаю серце твоє золоте

наперед мені все пробачало...

Випускник

Рідна мамо, не плач й не журись,

нині я вирушаю в дорогу,

не сумуй і жалю не корись

я вертатимусь знову і знову..

Випускник

За твоєю підтримкою я повернусь,

За порадою і за піснями..

ти дасиш мені руку, якщо я спіткнусь,

Бо ти моя рідна, ти моя МАМА...

Випускники виконують пісню про маму

Випускник

      У першу подорож на татових плечах.

І перші сльози в татові долоні.

Сувора ніжність в лагідних очах.

І тепла сивина на його скронях.

М’яка колючість рідної щоки,

І посмішка в промінчиках любові.

Випускник

Легенький доторк дужої руки.

І справжня мудрість батьківського слова.

Повиростали доньки і сини,

Повилітали з батьківської хати.

Випускник

Скриплять старі поважні ясени.

І дякують за нас, наш рідний тату.

За те, що вчив, ростив і годував,

Молився в ясну днину й серед ночі,

В дорогу на світанку проводжав,

Ми знову й знову дякувати хочем.

 

Випускник

Молитви Ваші — крила для дітей.

Аж поки Ваше серце битись буде,

Молитва у життя нас поведе,

І Сам Господь про долю не забуде.

Випускник

Благословіть на щастя нас, дітей,

З благословенням в світі так безпечно...

Хай скотиться скупа сльоза з очей,

Це не біда... В любові це доречно.

Випускники виконують пісню про тата

Випускник

 Ми розлітаємось, але не спалюємо за собою мости, а залишаємо ту дорогу, яку ви проклали до наших сердець! І в цей радісний і сумний день ми говоримо вам:

             Разом     Спасибі!

Випускник

Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо, що завжди любили і вірили в наші сили!

Випускник

 Ваші натруджені руки і добре серце завжди допомагатимуть нам у житті, промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі!

Випускник

Вибачте нас за всі прикрощі. Що вам завдавали і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми!

Випускник

Ми вже дорослі. А точніше – дорослі діти! Скоро ми будемо чути ваше батьківське слово по телефону і буде воно приблизно таким: «Сонечко моє, як же я за тобою сумую!»

А у відповідь ви почуєте:

Разом: Мамо! Тату! Я Вас люблю!

 

Вед.Шановні батьки! Ми відчуваємо стукіт вашого серця, вашого хвилювання, але  діти чекають ваші побажання.

Тож слово вам, дорогі наші!

(батьки  говорять подяку  учителям, настанову дітям.)

Вед. Любі наші діти! Здавна в народі уже заведено  виряджати своїх дітей  у життя з рушником. Для вас відкрито шлях, який вам намалювала ваша доля. За добрим українським звичаєм, ваші матусі перев’яжуть вас рушниками, щоб шлях ваш в доросле життя був чистим, світлим, квітучим, гарним, як рушники, які вишивали для вас материнські руки, найтепліші, найрідніші, найдорожчі.

          (Тихо лунає мелодія "Рідна мати моя...".)

Вед. Шановні батьки! Ми щиро вітаємо вас із радісним і водночас хвилюючим святом. Нехай доля завжди буде прихильною до вашої родини. Настає завершальна хвилини випускного вечора! Шановні випускники! Запросіть до вальсу найрідніших вам людей, ваших батьків!

(Пісня,  танець з батьками)

Вед. Дорогі випускники! Настав час загадати бажання та відпустити  свої мрії у чисту блакить неба, то ж  давайте зробимо для цього коло та попросимо у Всевишнього допомогти на шляху в Країну Юності!

(Випускники відпускають в небо кульки.)