Випуск 2017
Фанфари
1ГЕРОЛЬД Всім жителям ліцейного королівства!
2 ГЕРОЛЬД Слухати всім жителям ліцейного королівства!
1 ГЕРОЛЬД. Це говоримо ми, королівські герольди!
2 ГЕРОЛЬД Ви чуєте нас?
1 ГЕРОЛЬД. До чого ж приємну звістку нам звеліли передати вам!
2 ГЕРОЛЬД. Все готово до балу в королівському палаці!
1 ГЕРОЛЬД Усі запрошені на бал!
2 ГЕРОЛЬД. Не забудьте, що ви запрошені!
1 ГЕРОЛЬД. На балу обов’язково трапиться щось дивовижне, адже недарма наше королівство казкове!
2 ГЕРОЛЬД. Приходьте обов’язково, ви точно не пожалкуєте!
(Ф 3) Музика стишується
Дитина А що зараз буде?
Ведучий Казка.
Д Страшна?
В. Ні, але трішки сумна.
Д Але в неї буде щасливий кінець?
В Звичайно! Усі казки закінчуються добре. Але наша казка мала і дуже гарний початок… Багато-багато років тому, коли дерева були високими, дороги довгими, а сходи крутими, мами і тата привели маленьких хлопчиків і дівчаток до першого класу. Так почалася ця казка під назвою «ШКОЛА». І тривала вона довгих 11 років. Були в ній і добрі вчителі-чарівники, які володіли золотим ключиком від країни знань. І чарівні слова, які відкривали заповітні двері в цю країну. І чудесні палочки-указочки, і жива вода із джерела знань.
Д Я знаю цю казку! Я і сам у ній рік живу!
В А для наших героїв сьогодні ця казка закінчиться. Залишилося перегорнути останню сторінку – у нас випускний казковий бал!
Д А мене ти візьмеш на бал?
В. Так, звичайно!
Д А що там буде?
В. Я не знаю. Я тільки знаю, що бал – це місце зустрічей, місце зізнань, місце, де знайомляться, і нарешті – танцюють! Бал – це час магії та чар!
В. Пані та панове! Полонез!
-//-
В На свій перший випускний бал прибули:
1 Яна Кравчук та Микола Кокоулін!
2 Мирослава Маленко та Роман Ніжинський!
1 Аліна Швець та Владислав Вертипорох!
2 Юлія Берегова та Володимир Біленко!
1 Анна Крижанівська та Назар Комісаренко!
2 Руслана Будякова!
1 Альона Тертична та Володимир Гоцик!
2 Віка Макодзеба та Іван Хуторовий!
1 Катерина Тимченко та Андрій Шинкаренко!
2 Ольга Ковилова та Олександр Білий!
1 Наталія Тітаренко та Володимир Павленко!
В Пані та панове! Ми урочисто розпочинаємо випускний ліцейний бал!
Гімн
В Гостей вітає вельмишановна королева держави Ліцейної – Валентина Никифорівна Тресницька!
---
В -До зачитання королівського указу просимо княгиню Сотник Альону Василівну!
---
В- Привітати наших героїв випускного балу завітали гості високії, посли заморськії! Від імені держави Освітньої, Громади Тальнівської, вас вітає Тетяна Борисівна Коломинська!
В – Сьогодні на свій перший ліцейний бал своїх уже дорослих дітей привели їхні батьки. Слово Світлані Володимирівні Комісаренко та Вадиму Олександровичу Тимченко!
В А оскільки наш бал казковий, то завітали до нас і справжні феї – перші вчителі! Від їх імені до слова просимо Галину Іванівну Баланюк!
В Про чарівну країну дитинства нагадають нашим випускникам їхні друзі – дев’ятикласники!
В І звичайно, який випускний бал без доброї класної феї – Оксани Миколаївни. Її черга дарувати свої побажання випускникам!
В І нарешті – кульмінація нашого балу! Настав час надати слово головним винуватцям нашого дійства – випускникам 2017!
-
Ну ось. Ліцей закінчено. І дитинство закінчилося.
-
Воно ішло по краплинці, тихо і непомітно, з першими буквами, рівними-рівними у першої вчительки, з коротенькими сукенками, із пронизливими дзвінками, дорожчими за всі хорали світу, із звичним голосом вчительки математики ...
-
А за вікном ішов дощ, у класі запалювали світло і під освідчення в коханні списували алгебру, доводили недоведені теореми, приписували Ньютону зайві закони. І все було чудово...
-
А дитинство проходило... І залишилися від нього лише звуки кроків учительки, що ішла на урок, скрип крейди, шум дощу, і запах квітів учителям на прощання.
-
Прийде світанок і всі розійдуться. Але в якийсь момент усі зрозуміють, які чудові люди так довго вчилися разом, отримували двійки і дванадцяти, сиділи за однією партою. Таких уже не зустрінеш.
-
І буде бал, і сміх, і музика, і квіти. Завтра ми прокинемося зовсім дорослими. Завтра ми зможемо здійснити все.
Атестат у нас в руках і ми нарешті нині випускники
Але не забудемо, що звемося усі однокласники.
По світах розгубимось, і прізвища дівчат наших зміняться,
Але пам’ять цих років від нас ніде ніколи не дінеться.
Роки промчаться, пролетять, промайнуть,
Але ніколи ми не зможем забуть,
Нас дивна сила тримає і вона не відпускає,
Нас однокласники звуть.
Може ми забудемо усі ці теореми і правила,
Нам життя уроки дасть, і будемо робити все правильно.
Фірми ми очолимо, в нас будуть персональні порадники,
Але не забудемо ніде й ніколи – ми однокласники!
-
Шановне товариство, попрошу вашої уваги! Сьогодні на наш бал з’явилися всі боги Олімпу, щоб вшанувати вчителів, які чотири роки поспіль навчали і виховували отроків 11 класу. Кожен з нас був ангелом –охоронцем одного з учителів, стежив за його здобутками і сьогодні має представити свого підопічного.
-
Оскільки кожен з учителів ліцею є майстром своєї справи і має ангельське терпіння, пропоную нагородити кожного з них божественною чашею добра і терпіння. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати. Прийнято одноголосно. Почнемо з Посейдона.
-
Я – Посейдон, володар бурхливого океану. Я керую хвилями, посилаю на море то бурю, то штиль. Я був ангелом-охоронцем директора ліцею, яка дуже вправно керує бурхливим ліцейним життям. Тому пропоную чашею терпіння та витримки нагородити Валентину Никифорівну.
-
Тепер хочу сказати я, Феміда, охоронниця закону і правосуддя. Пропоную чашею терпіння нагородити завуча Альону Василівну, яка є справжнім поборником шкільних законів. Це вона допомагала отрокам, наставляла їх на путь істини, пробуджувала в них жагу до знань.
-
Тепер моя черга. Я – Геліос, бог Сонця. Пропоную нагородити чашею справді божественну, світлу вчительку Людмилу Петрівну, яка запалювала світло національної свідомості в головах наших випускників, пробуджувала в них любов до рідної мови.
-
Я – Еос, богиня вранішньої зорі, хочу віддати належне „сонячному”, у прямому розумінні цього слова, учителю. Це Влада Валеріанівна. Вона гідна отримати чашу терпіння, витримавши боротьбу наших отроків з іноземною мовою.
-
Перепрошую, зараз моя черга. Ви, мабуть мене впізнали. Я – Діоніс, бог веселощів. Безперечно, я пропоную нагородити чашею позитиву Ольгу Василівну, бо тільки вона так дотепно може розказати про закон Ома, запропонувати частіше гуляти під яблунями з надією, що учням на голову впаде яблуко і вони відкриють якийсь закон.
-
Я – Деметра, богиня природи, хочу возвеличити своєю промовою вчителя біології і хімії, яка денно і нощно вчила випускників любити природу. Хай цей сосуд, що відтепер поселиться в КХ, надалі стане наочністю для прийдешніх учнів у проведенні хімічних дослідів.
-
Я – Афіна Паллада, богиня мудрості, наук і мирної праці, пропоную нагородити чашами добра і мудрості учителів математики – Оксану Миколаївну, Аллу Василівну та Анну Сергіївну. Завдяки їм випускники навчилися багато чого. А також за отроків прошу вибачення за зіпсовані нерви.
-
А я – Гефест, бог ковальської справи, хочу віддячити за науку вчителям праці Ніні Миколаївні та Сергію Васильовичу. Чаші нерукотворні принесуть достаток тим, хто не лише словом, а й власним прикладом вчив у своїх оселях усе робити своїми руками.
-
Я, Гестія, богиня домашнього затишку, вношу пропозицію про вшанування чашею комфорту вчителя географії Оксану Олексіївну, завдяки якій випускники навчилися аналізувати навколишнє середовище і вибирати комфортні кліматичні умови для проживання.
-
Прошу слова я, бог ремесла і торгівлі, Гермес. Чашею достатку нагороджую учителя економіки, Юрія В’ячеславовича, за його намагання створити із наших отроків майбутню бізнес-еліту.
-
Як богиня мистецтв і таланту, я, Мінерва, хочу вручити цю чашу добра і достатку Тетяні Борисівні із подякою та побажаннями процвітати у високих ешелонах влади.
-
Я – Артеміда, богиня полювання і спорту, пропоную нагородити чашею терпіння учителя фізкультури Станіслава Євгенійовича, який усе-таки примусив всіх отроків носити спортивну форму і здавати заліки.
-
Я не богиня, я муза історії Кліо. Але я б хотіла просити шановне товариство про нагородження чашею благополуччя учителя історії Наталію Петрівну, яка своїми ґрунтовними знаннями зумів навернути випускників на шлях пізнання істини.
-
Попрошу слова і я, Фортуна, богиня удачі. Я хочу попросити нагородити чашею фортуни учителя інформатики, яка відкрила випускникам віртуальний світ та навчила їх ходити сайтами, павутинами та говорити розумні слова „файл”, „exel”, та “драйвер”
-
Дозвольте мені, о великий Зевсе, я Ювента, богиня юності, не можу не попросити у шановного ареопагу вшанування юного майстра справ комп’ютерних Романа Петровича.
-
Я теж хочу дещо сказати. Я Меркурій, бог прибутку, торгівлі збагачення, хочу вшанувати чашею достатку ліцейного бухгалтера Антоніну Іванівну.
-
Я- Анаїта, богиня чистоти, вручаю цю чашу добра і вдячності хранительці чистоти ліцею – Валентині Петрівні.
-
Товариство! А хтось може пояснити, навіщо в старших класах класний керівник?
-
Як навіщо? (Ніжно.) Хто тебе на світанку робудить і ніжним, лагідним голосом повідомить…
-
(строгим голосом) Що перша пара вже двадцять хвилин як почалася і щоб до другої був у ліцеї як штик!
-
(ніжно). Коли ти втікаєш із контрольної, хто зловить тебе на сходах, м’яко візьме під білі ручки і делікатно нагадає…
-
(строгим голосом) Що це вже шостий прогул цього тижня і за кожен прийдеться відповісти!
-
(ніжно). Хто, як не класний керівник, подзвонить увечері батькам і заспіває їм колискову про те…
-
(строгим голосом). Що всі вчителі просто згорають від бажання поговорити з ними про твою поведінку та успішність!
-
Жарти жартами, але я, Афродіта, богиня краси і любові, хочу подякувати від усіх класній мамі за те, що вона спромоглася довести отрокам ту незаперечну істину, що краса, любов і гармонія врятує світ, та вручити їй божественну чашу любові.
-
Ми підемо, закриються двері ліцею, а за порогом залишаться ті, хто вчив, наставляв, хвалив, радів і засмучувався разом з вами, хто навчив нас не здаватися.
-
Ви знаєте, що спільного між нами та олівцем? Олівець має 5 якостей, які потрібні нам, щоб сміливо вирушати у доросле життя.
-
Ми зробимо багато великих речей, але лише тоді коли самі примусимо себе писати своє життя, а не покриватися пилюкою в коробці…
-
Нас будуть іноді боляче підстругувати, але це лише для того, щоб ми навчилися писати якомога краще.
-
Ми зможемо виправляти помилки, зроблені нами у написанні наших життєвих історій.
-
Найважливіша наша частина – стержень - завжди буде всередині нас.
-
І на якій поверхні б нас не використовували, ми завжди повинні залишити свій слід.
-
Тому сьогодні ми хотіли б залишити рідному ліцею на згадку символічний подарунок. Цей олівець. Це не просто олівець. Це свого роду капсула часу, у якій заховано наші спогади. І коли ми зберемось через багато років, ми зможемо зазирнути у наше минуле. А поки що віддаємо його вам на збереження.
-
-
Спасибі вам, наші любі батьки за все, що ви для нас робите. Ви нас багато чому навчили.
-
Мама навчила мене поважати чужу працю: Якщо ви тут маєте одне другого перевбивати – ідіть на вулицю, я тільки підлогу помила.
-
Мама вчила мене вірити в Бога: Молись, щоб ця гидота відіпралася!
-
Тато вчив мене міркувати логічно: Тому, що я так сказав, ось чому!
-
Мама вчила мене думати про наслідки: Ось випадеш із вікна – не візьму тебе з собою в магазин!
-
Тато вчив мене долати неможливе: Закрий рота і їж суп!
-
Мама вчила мене основам генетики; Це все в тебе від батька!
-
Тато вчив мене сміливо дивитися у майбутнє: Ось почекай, я з тобою вдома поговорю!
-
вчила мене основам екстрасенсорики: Одягни куртку, я ж знаю, що тобі холодно!
-
Мама вчила мене не заздрити: Та у світі мільйони дітей, яким не так пощастило з батьками, як тобі!
-
А якщо серйозно, любі наші батьки, нам дійсно з вами дуже пощастило.
-
Ми іноді робили вам боляче, іноді були неслухняні, іноді завдавали клопотів.
-
І не завжди казали вам, як сильно ми вас любимо. Ви - найкращі!
МИ ВАС ДУЖЕ ЛЮБИМО!
В – Привітати наших випускників сьогодні завітала студія під керівництвом Ірини Присяжнюк, незмінного хореографа випускного балу в ліцеї! Зустрічайте! На наш ліцейний бал завітали сучасні королеви!
В - Не забули про випускний бал у ліцеї і гості іногородні, минулорічні випускники. Із привітаннями від них зустрічайте випускницю ліцею 2014 Тамілу Ткаченко!
Як швидко, дуже-дуже швидко летять роки, пройшло дитинство.
- Як швидко, дуже-дуже швидко прощальний вальс для нас звучить.
- Нам не забути ці три роки, зустрінемося неодмінно
- Нам не забути клас наш дружний, все пам’ять в серці збереже.
- Пройдуть роки, я не забуду веселий галас в коридорах,
- Пройдуть роки, я не забуду очі учителів своїх.
- Вальс випускний пливе по світу – святковий, радісний, печальний...
- Вальс випускний пливе по світу, чарує душу знов і знов.
Вальс
«Прощай, ліцей»
В1 Наш бал добігає до завершення! Але ми не прощаємося! У добру путь вам, друзі, в добрий час!
В2 І до скорої зустрічі в Тальнівському економіко-математичному ліцеї!