Початок
1.- Як довго ми чекали цього свята,
Здавалось, радості не буде меж,
2.І ось прийшло воно, останнє в школі свято,
Та радості нема, і сміху теж
3.- Нам хочеться дуже багато сказати,
І кожному щастя в житті побажати.
4.Але найпалкіші слова нині вам,
Рідним, улюбленим учителям.
5.- Як часто дуже ми хотіли,
Щоб раптово всі ви захворіли.
6.І щоб на місяць чи на рік один
Оголосили в школі карантин.
7.Щоб математичка забула про урок,
З уроку пролунав швидше щоб дзвінок,
8.А зарубіжка на уроці щоб заснула,
А українська – зошити забула.
9.Щоб на фізиці всі прилади зламались,
На хімії всі колби підірвались.
10.І щоб перерва 45 хвилин тривала,
А на урок щоб 10 вистачало.
11.Щоб наш коханий класний керівник
Десь на безлюдний острів зник.
12.Щоб прилетів Горинич Змій –дванадцять глав
і інформатика з комп’ютером украв.
13.Поніс у замок свій і щоб там він
Сидів з комп’ютером один.
14.А як частенько ми бажали,
Щоб завучів чорти украли,
15.Їх десь далеко понесли,
Щоб ми без розкладу жили.
16.Історики щоб в Спарту всі пішли
Й назад дорогу довго не знайшли.
17.І щоб англійчанка загубила словники –
Нехай у них гніздяться павуки.
18.Щоб географічна так-сяк,
Зібравши карти у рюкзак,
19.Пішла в пустелю чи у гори,
Ну в крайнім випадку – на море.
20.Щоб дощ на фізкультурі йшов,
Або щоб вчитель не прийшов
21.І завалився щоб спортзал,
а в табелі найвищий бал.
22.Сьогодні день останній, день прощання,
Пробачте нас за наші ті бажання.
23.Ми хочемо, щоб ви були здорові,
Щоб більше не сивіли ваші скроні.
24.Чекайте завжди ви від нас вістей
І обіцяйте щиро нас зустріти,
Коли ми в школу приведем своїх дітей.
Просимо вашого дозволу розпочати вечір спогадів!
Заставка
1-TV «Кіндер сюрпризи»
Сенсаці! Нещодавно знайдені фотоархіви 10-ти річної давності старанно приховані від людського ока.
В контанкі, фейсбуці, твітері та в однокласниках злиті не були, навіть інстаграмом не бачені.
Ретельно заховані в потаємних місцях до сих пір невідомих навіть кращому другу.
Знайдені фото випускникоподібних осіб, які слугуватимуть еталоном Яскравої особистості.
Тож, до вашої уваги найнеповторніші люди , які мають якості….
Патріотизм,
Екстремальність,
Великодушність ,
Елегантність,
Дружелюбність,
Хазяйновитість,
Доброзичливість,
артистичність,
працелюбність,
комунікабельність
віртуозність,
дружелюбність,
старанність,
рішучість,
позитив,
цілеспрямованість,
допитливість,
естетичність
«Детство»
2-Батьки
Вед1.
Як гадаєш, а в таких супер-діток є батьки? Чи їх було принесено з космосу в метеориті?
Вед2
Звісно є! але справді…. вони незвичайні! Вони мають не аби яку силу волі, запас терпіння, необмежені простори любові, титанічну витримку й звісно наймилішу посмішку
Вед1
А іграшками вони гралися? Чи вони народилися вже з смартфонами в руках7 А то як згадаю їх на уроках, то страшне. як не зайдеш вконтак а тут всі тут як тут., активно-колективно самостійну вирішують! Чи списують.
Вед2
А давай у них і запитаємо!
Вед2
Дівчата, а ви ляльками гралися?
Вип1
Звісно, я вже на 6 рівні сімсів!
Вед2
Ооооо, а як же лялки Барбі?
Вип1
Ти б ще згадав, як ми в пісочниці паски ліпили, чи листям з дерева в магазині розплачувались! мммм, щас би так!
Вип2
Стій, та ні…я пам’ятаю як я тато мені подарував найгарнішу ляльку. Я її ще тижня 2 в портфелі під книжками ховала.
Вед2
Розкажи нам про цю ляльку!
«Папа подари»
Ми звісно пам’ятаємо все:
Навік запам’ятаю я
Під ранній шепіт солов’я
Схилившись біля нас
Мов квітів ніжний вальс
«Батьки мої»
3- перший вчитель
Сценка
Директор(монолог):
Так …в цьому році в нас проблеми.
Що робити? Як вийти з цієї надскладної ситуації? Де ж нам за такий короткий термін знайти класного керівника для таких Унікальних діток? Хм….Може оголошення дати в «Степову Зорю»? Точно! Так і буде!
-Ірино Володимирівно, будь ласка, дайте оголошення до нашої районки, що відкрита вакансія вчителя початкових класів!
Ви ж бачили цих діток, тож опишіть якого вчителя ми шукаємо.
І.В: Значить так:
«Запрошуємо на роботу енергійних, цілеспрямованих педагогів ! Важливим є: гарна реакція ловіння літаючих предметів, стійкість до враження ел.струму, відсутність страху до мишей, павуків, плазунів. Стаж роботи не обов’язковий , але бажано років 30-ть. Принести на співбесіду довідку з лікарні, про те що відсутня алергія на валідол, корвалол, валеріану і т.п. Головне: ви повинні любити дітей і свою професію. Звертатися за телефоном 937-99-92».
Тел. Звоник
-Так, звісно. Все вірно, ми вас чекаємо.
Тел. Звоник
-Так, дякужмо. До зустрічі.
-В.М, а у нас аншлаг! Заказ вам доведеться провести кастинг, претендентів багато, а вчителів потрібно лише 2.
Претендент№ 1 Чаус Ала Петрівна.
Претендент №2 Замура Валентина Іванівна
Під оплески просимо наших претендентів на сцену.
Питання:
Ми проводили маневри —
Випробовували нерви.
кастинг учителька пройшла —
Ключ до кожного знайшла.
З теплих маминих рук
Ви взяли мою маленьку руку.
ВВели мене в перший клас
Урочисто і шанобливо.
Моя рука і зараз
В руці мого вчителя.
Жовтіють сторінки книг
Міняють назви міст і вулиць,
Але я його учень:
Тоді, зараз і навіки.
Вальс з вчителем
Віктор Павлік «Каштановий вальс»
4-Адміністрація
Вед1.
Гарних вчителів знайшов директор для наших майбутніх зірочок.
А як же йому все вдається?
велосипед
Вед2.що тут скажеш? – Слуга народу
Вед1. Та мабуть якийсь статут для директорів існує. Уяви ,крім того що все потрібно знати, так ще й таким колективом треба керувати. До того ще й переважно жіночим!
Випускник1 . Ойойой, в мене аж ліве око почало сіпатись, як згадав коли всі мої сестри збераються вдома на свята. Ой бідний наш директор
Випускник 2. Тоді давай видамо пам’ятку вчителів про директора. І цим самим полегшемо йому таку важку працю
Пам’ятка для вчителів про директора школи
Учителю, запам’ятай!
Звісно, це все ми жартуємо, але пам’ятайте , що в кожному жарті є доля правди.
4.Сили, наснаги, здоров'я й відваги
Зичимо Вам залюбки.
Володимир Миколайович, Наталія Олександрівна, Оксана Миколаївна
ці привітання звучать саме для вас.
5.Нехай любов незгасно світить,
Хай доля радісно співа,
6.Для Вас усі найкращі квіти
І найласкавіші слова.
7.Бажаєм Вам життя прожити
Без сліз, без горя, без біди.
8.Нехай воно щасливим буде
Сьогодні, завтра і завжди!
5-класний керівник
1.
Страх — внутрішній стан, що обумовлений загрозою реального або передбачуваного лиха.З точки зору психології вважається негативно забарвленим емоційним процесом.
2
Що ти там бурмочеш?
1
А ти знаєш що таке страх?
2
Хм..Двійка з математики?
1
Можливо. Але мені здається що страшніше двійки може бути вечір після батьківських зборів.
2
Особливо коли збори проводить Тамара Василівна.
Сценка «після зборів»
Всі виходять й стають напівколом
1.У нас є класний керівник,
Який для нас такий, як мама.
2.До нас, таких як є, він звик,
І любить нас усіх так само.
3.Усі роки веде в життя,
Вчить поважати і дружити.
4.І проводжає в майбуття,
Щоб жити в світі і творити.
5.То ж вдячні за науку ми,
І скажемо, йдучи зі школи:
6.Ми будем справжніми людьми
Й не підведемо вас ніколи!
7.Спасибі, любий керівник,
Уклін доземний рідній школі.
8.Ви — найкращі на землі!
За це ми дуже вдячні долі!
Але у нас не один класний ,їх двоє. Вони прекрасні, милі чуйні.
Вони вірили в нас і вірять в нашу гарну долю.
Любов Михайлівна, Ви назавжди в наших серцях залишитесь гарним другом, помічником й промінчиком сонечка, який зігріває навіть у самий холодний вечір. Дякую вам за підтримку і віру в нас.
Але все ж таки, вже дорослими, як нам здавалося, самостійними і трішки впертими зуміла вгамувати , приборкати, направити і головне полюбити наша класна мама- Фесик Тамара Василівна.
НА сцену!!!
Тамара Василівно, ви зуміли нас об’єднати. Саме завдяки цьому ми один для одного ще одна родина. А ви її голова. Ми прислухаємося до вас, хоча інколи приймаємо самостійно рішення. Можливо вони й інколи не вірні, але це життя, і не можливо обманути долю.
Доля -це різнокольорова служка, яка сповнена барвами веселки. Давайте ж разом розмалюємо нашу долю.
Червоний колір- Колір кохання, колір любові. Ви протягом довгих років любили нас як власних своїх діточок, а ми вас як маму. Проминуть роки, ми зустрінемо доросле кохання, і вже в своїх дітях запалимо іскорку батьківської любові, яка буде зігрівати все життя.
Оранжевий колір - символ слави, величі та гідності. Ви нас ростили гідними громадянами й справжніми людьми. Дякуємо вам за це сердечно.
Жовтий колір – колір тепла, радощів, щастя. Тепла ваша посмішка, завжди дарувала нас спокій. Було за ці роки всього, але згадуються тільки приємні моменти, радощі. Так і повинно бути, спасибі вам за те, що вели нас з теплої посмішкою країною дитинства.
Зелений колір - символ природи і молодості; він –«міст» між двома протилежними кольорами веселкового спектру -гарячим червоним і холодним синім . Ви так само завжди виступали стіною між нашою успішністю та вчительськики очіваннями, нашою поведінкою й батьківськими мріями.
Блакитний колір- колір неба. Безкрає небо величне, воно захоплює і дивує. Воно надихає й чарує. Так зачаровували ви нас на уроках літератури, мандруючи думками епохами та тисячоліттями. Дякуємо за ці безкраї подорожі небесними просторами.
Синій колір - символ вірності, довір'я і безконечності. Як безконечними бачиться морська далечінь і небесна глибина, так вічно ми будемо нести спогади про наші шкільни роки. Веселі, безтурботні роки, протягом яких ви разом з нашими батьками захищали нас від усього.
Фіолетовий колір - це колір, який символізує доброту і мудрість, саме ті якості, які ви впроваджуєте ви життя власним прикладом.
Срібний колір – колір турботи й переживань. Хай же срібло сивини ніколи не торкнеться вашого чола
Золотий колір – колір багатства, так хай же ваше золоте серце сповнюють любов, мир, щастя і всю ті почуття, які надихають людину жити й творити.
Зараз в ваших руках різнокольорові смужки нашого з вами життя. Подивіться на них, і вдивіться . В них частинка нашої душі, і посмішка кожного із нас зігріта вашим поглядом та любов’ю.
Візьміть до рук скриньку, складіть кожну стрічку в неї , згадуючи про роки прожиті з нами разом. І збережіть її.
Через рік, уже трішки поживши самостійно, ми прийдем до вас й будемо розповідати про перші самостійні перемоги та невдачі, розчарування та радості миті, а після цього дістанемо скриньку, зв’яжемо кожну стрічку одна з одною , й сплетемо їх в єдину дорогу, дорогу нашого довгого й щасливого життя.
Вручають квіти
Слово Т.В
6-філологія укр.мов, укр.літ
1.Нас в школі вчителі любили
І мови рідної навчили,
2.Щоб ми в свої сімнадцять літ
Йшли українцями у світ.
3.І рід козачий добре знали,
Та батька-матір поважали,
4.Через віки несли звичай
Й любили щиро рідний край.
5.Й любов цю в серці зберегли,
Де б ми у світі не були.
6.То ж дуже вдячні вам за мову:
Ліричну, милу, світанкову.
7.Ми понесемо мову в світ.
А вчителям до землі уклін!
8.Світлана Олексіївна, Юлія Валеріївна
ці привітання для Вас Пісня
«Сіла птаха»
7-рос.мова, зар літ, англійська
(сценка «батьківські збори»)
Кожен вчитель іноземної мови, літератури мріє щоб їх учить використав свої знання та вміння ну хоча б раз в житті. Але звісно вершиною ейфорії є поїздка учня за кордон. До тієї країни, мову, традиції і звичаї якої вивчали протягом довгих років.
І ось уявіть собі, що до рук Оксани Миколаївни потрапило два квитки сполученням Петропавлівка - Лондон, з можливість проживання й навчання там на півроку. І перед нею тепер постало складне завдання вибрати двох найкращих знавців іноземної мови. І в цьому їй повинні допомогти батьки.
Сценка
1.Різні твори й мови теж вивчали,
Щоб в розмаїтті світу не пропали.
2.Бо ж іноземну мову треба знати,
Щоб добре слово другові сказати,
3.Який живе за сотні довгих миль,
І мова в нього інша, інший стиль…
4.Життя складне і нас колись зведе,
Від цього ти не дінешся ніде.
5.То ж так важливо знати різні мови,
Тоді життя приємне і чудове,
6.Бо розумієш все і вмієш сам сказати,
Слова не треба в словниках шукати.
7.Учителям ми вдячні безконечно,
Прийміть подяку і любов сердечну.
8-історія, худ культура
Звучить дзвінок
Вчитель: Отже, про прихід до влади Наполеона нам розповість... нам розповість...
Дивиться в журнал, потім на клас
Уучитель: Артем Кащишин, я обіцяла тебе запитати! Тобі слово!
Кащишин: Ольга Степанівна, Та чого я буду розповідати! Давайте краще сам Наполеон розповість!
Вчитель: Кащишин, ти не готовий? Так і скажи!
Кащишин: Я серйозно, давайте влаштуємо спіритичний сеанс і викличемо дух Наполеона!
Учитель: Ну що ж... не знаю... можна спробувати...
Діти і вчитель сидять навколо столу, напівтемрява, всі простягаю руки до центру. На центрі блюдце.
Кащишин: Я викликаю Наполеона! Я викликаю Наполеона!
В кутку в темряві чути шарудіння. Всі обертаються. Там стоїть Наполеон. На обличчях вчителя і дітей велике здивування.
Наполеон: Іменем революції, наказую поставити Артему Кащишину 11 за рік по історії!
Вчитель: Ваша імператорська величність... Кащишин?... ну, добре... Тільки, ваша імператорська величність, щось мені ваш голос знайомий! І чому це ви... в кросівках?!
Наполеон в повному мундирі, в трикутному капелюсі, але в кросівках. До «Наполеону» наближається вчитель, зриває капелюх.
Вчитель: Бугаєвський!? Талант! Я майже повірила! Ну, що ж, пропоную продовжити сеанс.
Всі знову за столом. Кащишин та Бугаєвський стоять з виннили обличчами.
Вчитель: Я викликаю батьків Кащишина та Бугаєвського! Я викликаю батьків батьків Кащишина та Бугаєвського
ці слова вдячності для вас!
1.Історія — це пройдене життя,
Та без минулого немає майбуття.
2.Для того ми історію й вивчали,
Щоб краще рідну землю нашу знали.
3.А як пізнали — серцем прикипіли.
Для себе цілий всесвіт враз відкрили.
4.Якого роду-племені ми діти
І як нам далі в світі жити.
5.То ж за науку вдячні ми без меж,
Історикам вклоняємося теж!
9-математика, інформатика
Учень 1
1,2…
Учень 2
Що ти робиш?
Учень1
Рахую квадратики на стелі
Учень2
А навіщо?
Учень 1
А тобі хіба ніколи не було цікаво скільки їх? Та й згадую числа перед ЗНО виглядають. Без математики не бачити мені зарахування в студенти до того ВУЗу в який так хочеться…
Учень 2
ОООО, не це так. Згоден, чого ж не було там учити в повну сили математику?
Учень 1
Я собі це питання цілих два тижні задаю! Два тижні в мене на вивчення цієї науки.
Ведучий 2
Тоді давай почнемо з малого, порахуємо числа
«Дважды два»
1-один-бажаємо вам бути першими на роботі, щоб всі старання були оцінені
2-два – не бути одинокими, а крокувати по життю рука об руку зі своєю другою половинкою.
3-три- свята трійця – нехай завжди в вашому домі панують мир, достаток та благополуччя
4- чотири-нехай життя розкриває перед вами двері всіх сторін світу: Пн.,Пд.,Зх,Сх, а ви оберіть ту сторону, яка приведе вас в світ захоплюючий та прекрасний.
5- п’ять – п’ять кутів має зірка, тож сяйте як найбільша зоря нашої Галактики., як сонечко.
6-бувають моменти коли не завжди знаєш де знаходиться вихід, але приймаєш рішення. В ці ж моменти, нехай ваше шосте відчуття ніколи вас не підводить.
7- сім – завжди будьте на сьомому небі від щастя.
Людмило Михайлівно, Ольго Миколаївно
1.Учителю! Вклоняємось доземно
Перед великим іменем твоїм.
2.Вже проростають ті маленькі зерна
Під поглядом, як серце, золотим.
3.Учителю! Ти – наче нездоланність,
Крізь все просієш іскру доброти,
4.Щоб засвітить у серденьку дитячім
Вогонь священний розуму й краси.
10-біологія, географія, фізика, хімія
Сценка «на відпочинку»
1.Наук на світі є багато.
Їх навіть важко полічить.
2.Та нам їх треба добре знати,
Щоб Всесвітом оволодіть.
3.Наука — знайдені алмази,
Вугілля, золото і мідь,
4.В руках людей могутній лазер
І сотні зрошених угідь.
5.Наука — хліб мільйонотонний,
Дари розвіданих морів,
6.І винограду пишні грони,
Й серед пустель пташиний спів.
7.Це атом, скорений людині,
Нові потужні русла рік,
8.Дерзання й пошуки невпинні —
Це наш великий славний вік.
11-основи здоровя, фіз-ра, праця
(сценка «в кабінеті директора»)
Всіх учнів, мабуть, цікавило питання, що відбувається в учительській після того як пролунало два дзвоника. Які питання оговорюються на нарадах, і як вони вирішуються. Тож картина, міні-нарада в учительській. Вч.основ здоров’я , фізрук, воєнрук та вчитель праці в головній ролі...
Сценка
Як ви вже зрозуміли, це лише наші фантазії.
1.В цей святковий час
Прийміть побажання від нас!
2.Хай буде здоров'я міцне, мов граніт,
І з ним Вам прожити не менше ста літ.
3.Хай горе обходить Вас стороною,
А щастя приходить і льється рікою!
4.Хай кожен день до Вас приходить радість,
І довго десь блукає старість,
5.Щоб ніколи не старіли,
А душею молоділи!
12-музика, малювання, трудове
Іване Олексійовичу, Людмило Яківно, Валентино Володимирівно
«я нарисую мир таким ...»
13-тех персонал
1.Хочемо подякувати тим, кого на уроках ми не бачимо.
2.Чия праця не базується на спілкуванні з нами,
3.але тим без кого не можливо уявити роботу школи
1.Наш секретар, наша Ірина Володимирівна – це людина, яка порадить і підтримає, як вчителів так і адміністрацію. Саме з під її легкої руки, вся документація має зразковий вигляд.
2.Бібліотекар - Наталія Миколаївна –в цієї жінки кожна книжечка на місці, кожен журнал чи то газета завжди в порядку, але вона ще й душа школи. Щиро дякуємо за ваш позитив.
3. Важко перерахувати скільки смачних обідів була приготованого нам руками прекрасних кухарів. Спасибі вам за це.
4. Чистота, порядок – це те чого ми намагалися навчитись, а ці люди допомагали нам в цьому, наші прибиральниці завжди тримали все в порядку, мабуть краще за самого містера Пропера. Дякує вам!
5. А скільки разів ми серед уроку бігали за смачною аскорбінкою, лише для того щоб трішки зменшити урок! І нас завжди зустрічала наша медична сестра! Спасибі вам за наше здоров’я!
6. Є людина яка берегла наші ніжки від перевтоми, допомагала нам подолати дорогу до школи. Володимир Павлович, дякую за коротенькі авто-екскурсії по селищі.
Симоненко, Бугаєвський, Ульянченко «Прощай школа»
Епілог
Закінчується наш вечір випускний.
Незабутній вечір – вихід наш зі школи.
Він веселий й водночас сумний,
Він не забувається ніколи.
Враження щасливої пори
В серці хай цвітуть, неначе квіти.
Ми виходим з школи назавжди.
Від сьогодні ми уже не діти.
Ми щиро вдячні вчителям,
Що навчили нас на світі жити
що дали імпульс у життя,
Ми вас не зможем розлюбити.
Спасибі вам за посмішку ясну,
І погляд ніжний, як у мами.
Пробачте нас за ту сльозу
що ваші очі знали
Кожен з нас ввійде в нове життя,
Як уже людина самостійна,
Тільки спогад школи, як зоря,
Серце зігріватиме навіки.
Пісня «А жизнь не кончиться завтра»
Вчителька . добрий день, шановні батьки.
Хтось з батьків. Здрастє.
Вчителька. А що це у нас сьогодні одні татусі?
Тато1.Справа в тім,що сьогодні по телевізору концерт Стаса Михайлова,тому всі матусі там.
Вчителька. Ага. Ну тоді почнемо батьківські збори.
Тато1. Вибачне, почекайте хвилинку, Оксано Миколаївно,я тато Дениски Дуліна . У мене таке питання,ось місяць назад ми їздили в Карпатські гори…
Тато2. Ой, ну що ви знову починаєте, повернемо ми вам ваші гроші за автобус.
Тато1. Почекайте, ви недослухали. Ми їздили в Карпатські гори і я хотів би дізнатися,коли вже почнуть шукати мого Дениску, який там загу…Що ви сказали? Повернете гроші?Все, питань нема .все
Вчителька. І так. Наша школа бере участь у програмі по обміну учнями . 2 учні з нашого класу можуть поїхати в Лондон на пів року. От тільки залишилося обрати хто поїде.
Тато3. Що значить хто?Що значить обрати? Все вже вирішено. Поїде моя Маринка. У кого 12 –ка, той і повинен їхати в Лондон. Все чесно по-моєму.
Тато4. А чому це ваша Маринка, я не зрозумів. У неї і так 12 по англійській. Що їй там робити в Лондоні, а?В Лондон повинен їхати той у кого найгірша оцінка з усіх, мій Артем. Бо в нього нуль по англійській. Ось дайте свої руки, візьміться за руки. Ось такий нуль у нього по англійському, тому їде мій Артем. Все.
Тато3. Вашому Артему Лондон не допоможе. Ваш Артем – дебіл.
Тато4. Припустимо. Але ж у Лондоні про це не знають. І до того ж, це навіть краще:відправив його в Лондон і забув і все , і вивчив він англійську,як миленький . я його так само плавати вчив:закинув його у воду і все,хочеш – випливеш. все.!!
Тато1. Зачекайте, зачекайте. Ось послухайте,що я придумав, я все підрахував, ми можемо взяти 2 путівки у Лондон і обміняти їх на 5 квитків у Албанію.
Тато4. Навіщо?
Тато1.Ви не здогадуєтесь? Албанія –це теж закордон.
Інші батьки протестують
Тато5.Так давайте не будемо сваритися , нехай все вирішить випадок. Дайте мені журнал, зараз все вирішимо методом тика . Просто зробимо і вирішимо. Ось дивіться я закриваю очі і просто пальцем раз і все, ось будь ласка- Солодунов Максим .
Вчителька – Так, Солодунов, сядьте на місце.
Тато4. Так, тикальщик, ти так трьохкімнатну квартиру натикав уже у вас там у адміністрації. Так -все.
Тато1.Вибачте, а де ви так тикать навчилися?
Тато5. Де,де. В мерії.
Тато3. Слухайте друзі, давайте якось по серйозніше ., га! Мені здається питання вирішено, їде моя Маруся..
Тато4. Та чого це відразу ваша Маринка, взагалі?
Тато3 . Ну а хто?
Тато2.Поїде моя Настуся. Така воля покійної ,нашої бабусі,яка померла і заповідала розвіяти її прах (попіл)над Темзою. Всі ви знали бабу Лізу, і з повагою до Єлизавети Матвіївни.
Одночасно:
Тато3,- ну тоді звісно .
Тато4- Так нехай
Тато1 .Так так,звичайно.
Вчителька . Я ж її зранку бачила. Вона холодильник тягла.
Тато2. Ну не померла так помре. Ну ви ж бачили, як вона ледь тягла той холодильник,з останніх сил.
Тато4. Шахрай!!!
Тато2.До чого тут шахрай, подумаєш переплутав цей Past Simple з Present Future чи як його там?Тфу!
Тато6.Так.Значить я посидів тут ,послухав вас і вирішив ,що в Лондон поїде моя донька.
Тато3. А ви власне кажучи,хто?
Тато4. Я товариш із органів.
Тато1. Ахах, очманіти можна. А ми тут всі з мікросхем.
Ахаах
Пародіюють роботів
Тато2 привіт ,дайте мені путівку
Тато1.привіт
Тато4( Тримається за живіт )ехехехех. Ми всі з органів,а з чого ж ще?!
Тато3.Так ,щось мені це все набридло. Дайте мені, будь ласка,путівку.
Вчителька . Будь ласка
Тато3.Дякую
Тато4.ЕЕЕе ,а що так можна було?
Вчителька. Так
Всі. Ей так а чтого ми тоді .
Тато2.Стійте, ви що не розумієте?!Є якийсь підступ. Не може бути все так просто!!
Можна мені другу?
Вчителька. Так,звісно.
Тато4.е е е е,ану віддай сюди ,віддай кажу.(забирає)
Тато2. Так ,спокійно, ми все вирішили вже.(до вчительки) Продовжуйте .
Вчителька. Щасливі володарі путівок, я забула вас попередити,потрібно заплатити за їжу, проживання і переліт, 6 тисяч євро всього.
Тато2 кладе путівку татові4 під руку.
Тато1. (Сміється)
Тато3.Ну що, товариш з органів. Давай,влаштовуй розпродаж органів на 6 тисяч. ахах щ в тебе там на 6 тисяч печінка,нирки ,давай.
Тато6.Ну що, здулись, голодранці?(підходить до вчительки і дістає гроші).12 тисяч ,давайте путівки сюди . в Лондон поїде мій Максим і гувернантка . Хоча Максим мій англійську добре знає. Поїде гувернантка і я.
Тато4. Ну я просто в шоці з вас .(сперечаються)
Тато1. Так тихо, не сваріться, я вже порахував. Путівок вистачить на всіх. Дивіться що ми робимо , ми беремо 2 путівки в Лондон і міняємо їх на 20 путівок в Карпатські гори .
Вчителька. А не виходить,дітей то у нас у класі 21.
Тато1. А ось і сходиться,Оксано Миколаївно,мій то Дениска уже там.
Welcome to Карпати!!!!
Директор: Так, чудотворці мої! Питань багато. Трудовик! Ігор Миколайович
Трудовик: Як вона мене вичисляє ?!
Директор: Ви в курсі? Ви в курсі, що з вашою появою слова труд і трудовик перестали бути однокореневими? Але це Бог з ним .. У вас же діти на уроці курять!
Трудовик: І що? Мені їм забороняти чи що?
Директор: Звичайно!
Трудовик: Зачекайте! Я їм буду забороняти, вони будуть бігати за школу. Вони будуть бігати - а це означає, що я буду виконувати роботу фізрука! Платіть мені його півставки і я буду забороняти. Будь ласка.
Фізрук: Що? І що я за мінус чверть ставки буду працювати?
Директор: Віталій Сергійович! До вас, між іншим, теж є питання!
Чому .. Чому діти з кросу повернулися сивими?
Фізрук: А? Повернулися таки Орлятки.
Директор: Олександр Васильович! Ну а ви то дорослий, серйозний чоловік. Що за запис в щоденну у учня: «Принести 20 м’ячів, 30 ракеток й 10 сіток »?
Фізрук2: Ну так хай «енки» відпрацьовують!
Директор: 10 сіток! 10-ть!!! Ви ними що зібрались рибу ловити й на базар виносити ??
Фізрук2: Та розумію, але ж все таки готую їх до спортивно-креативного орієнтування !
Директор: Віталій Сергійович, а скажіть мені будь ласка , чи збирали ви по 10 грн на нові штори?
Фізрук: Однозначно!
Директор: І де нові штори?
Фізрук: Зацініть .. (дістає сонячні окуляри і надягає їх)
коротка пауза
Директор: Ігор Миколайович
Трудовик: Та що знову?
Директор: Що робили на останньому уроці?
Трудовик: Зрозуміло що - Шпаківні. Надійно прибили їх до дерев, щоб там оселилися пташки!
Директор: А чому дірочки не зробили?
Трудовик: А урок закінчився і ми не встигли!
Директор: А як на вашу думку пташки туди потраплять?
Трудовик: А пташки вже там!
Директор: Віталій Сергійович!
Фізрук: Так!? (Водить пальцем по телефону)
Директор: Що ви весь час за смс штампуєте?
Фізрук: Я тут рекламу між іншим накатав.
Директор: А це цікаво.
Фізрук: Маша хвилюється раз, Даша хвилюється два, Паша хвилюється три - погана фігура, ходіть у спортзал!
(Фізрук2 легенько штовхає фізрука)
Директор: Друзі, про що ви? Це дрібниці. Концерт для райво - це святе! Пісня про любов до школи готова?
Разом: Так, так, звичайно готова ..
пісня:
Дома теща и жена,
Кухня вечно занята,
И такая же история у Коли.
А спокойно посидеть,
Отдохнуть и песни петь
Лучше в школе, лучше в школе,
Лучше школе.
(Присідають)
Директор: Досить!
Значить ти, ти і ти - звільнені !!
(Сміються)
Дуже часто нам здається , що вивчені нами предмети в школі ніколи нам не знадобляться. Але уявіть ситуацію, що три подруги, які не завжди доходили до кабінетів фізики, географії, біології та хімії вирішили поїхати до теплих країв довіряючи безпосередньо своїй інтуїції та сучасним гаджетам.
Уч1. Ну, і куда нам далі?
Уч2 а я звідки знаю?
Уч1 так в тебе ж навігатор!
Уч2 Він здох ще 2 дня тому!
Уч3 Досить вам гавкатися! Краще допоможіть. На вокзалі бабулька мені втридорога втюхала карту, давайте краще її знайдемо й зорієнтуємось як звідси вибратись
Уч1 а де ми взагалі?
Уч3 Зараз розберемось, не скигли!
Дістають карту з сумки
Уч3 тааак (круте карту в руках, тримає вверх ногами)
Уч1 (висмикує і перевертає)
Уч3 О, так краще! Ми з вами десь в районі між Тайландом і ….Китаєм.
Уч2 Ого…а як там трапилось! Ми ж вчора приїхали на вокзал, зайшли в кафе і….бац …і вже тут..тю, містика.
Уч1 я краще упущу ту частину наших пригод. А проблема в нас серйозна. Як добратись хоч куди-небуть???.
Уч3 Дівчата, дивіться мох росте по одній стороні деревця!!
Уч1 І що?
Уч2 Як, що ти забула як нам Раїса Анатоліївна говорила ,що мох росте переважно на півночі. Значить там північ! І нам точно не туди!
Уч1 І толк з цієї карти! Я вже їсти хочу,! (риється в сумці ) що у нас вже нічого нема?
Учч3 це ще один момент , коли ти всіх собак й котів на вокзалі нашим тормозком годувала! Говорячи, що вони найкращі друзі людини, й що перед Юлією Валеріївною не буде соромно! Саме вона в тобі зростила любов до всього живого.
Уч2 їсти – немає, куди йти – не знає,щ е й голова чогось болить!
Уч3. Чогось? Ти не слухаєш розумних людей, а все по своєму робиш, ось і маєш. Хоча На хімії нас вчили «Спочатку вода, потім кислота, якщо навпаки то буде біда». А тих вже вчора нахімічила від душі.
Уч2 Ну це так не справедливо! Чого завжди коли весело, т на другий день – не дуже…
Уч3 А це вже фізика!
Уч2 шо ти мелеш? Причому вона тут?
Уч3 Катерина Михайлівна в 10 кл нас вчила законам Ньютона і там є життєвий «На кожну дію, є протидія». А ти і це прогуляла.
Уч1. Дівчата, ви тільки подивіться зірка впала!
(Дивуються)
Давайте бажання загадаємо!
Уч.1 Щоб нам вдалося відпочити з розумом
Уч2 Щоб використовували знання на практиці
Уч3 щоб після відпочинку добрались додому