ОСОБЛИВОСТІ «ОБРАЗУ СІМ`Ї» У СВІДОМОСТІ ЮНАКІВ
Традиційно головним інститутом в житті кожного є сім'я. Те, що юнак набуває в сім'ї, він зберігає протягом усього подальшого життя. У ній закладаються основи особистості юнака, і до вступу в шлюб він вже більш ніж наполовину сформувався для сімейного життя .
На образ сім`ї впливає зміна сімейних ролей, сімейної моралі, сімейної культури та системи сімейних цінностей. Не потребує підтвердження факт про участь обох батьків у вихованні, тому що він є визначним у становленні особистості дитини. Також факт, що образ сім`ї, який сформований у дитини, неминуче буде потребувати реалізації в її власному подружньому та сімейному житті є широко визнаним та емпірично доведеним .
Вперше поняття «образ сім`ї», що виступає центральним поняттям нашої роботи було використане В. Н. Дружиніним. Взагалі «образ сім`ї» він ототожнює з поняттям образ «Ми» та сімейною самосвідомістю і розглядає як феномен сімейної ідентичності. В. Н. Дружинін вважає, що головною функцією образу «Ми» є регуляція поведінки членів сім`ї.
У сучасному суспільстві сім`я відіграє велику роль. Сім`я є первинною клітиною соціальних груп, які утворюють соціальну структуру будь-якої країни. С. В. Ковальов, Т. В. Андрєєва проводили дослідження, що стосувалися «образу сім`ї» юнаками, чоловіка і жінки, партнера і чоловіка. Вивчення образу сім`ї має глибоке практичне значення, воно є вдалою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються у суспільстві [1; 3].
Як показав аналіз використаної літератури, модель батьківської сім'ї визначає в головних рисах модель сім'ї, яку в наслiдок цього створюють їхні дiти. Встановлено, що в шлюбi партнерiв, якi представляють явно протилежнi моделi, постiйно вiдбувається боротьба за владу. Вiрогiднiсть гармонiйного союзу тим вища, чим ближчі моделi сiмей, iз яких вийшли подружнi пари. Доведено, що чим бiльше було конфлiктiв в батьківських сiм'ях, тим частiше вони виникають в сiм'ях дiтей. Взаємини мiж батьками, стереотипи поведiнки в сiм'ї, засвоєнi в дитинствi i юностi, в зрілому вiцi значно впливають на характер відносин мiж подружжям, на задоволенiсть i стiйкiсть шлюбу.
Таким чином, характер вiдносин подружжя багато в чому вiдповiдає характеру вiдносин їхніх батькiв. В тих випадках, коли конфлiкти мiж батьками переходили певну межу, виливаючись у прояви взаємної неприязнi, але справа не доходила до розлучення, діти нерiдко сприймали такi взаємини як антимодель нормальної сiм'ї i, вступаючи в шлюб, свої подружнi взаємини будували по-iншому. Якщо конфлікт батькiв досягає крайньої межi i стає нестерпним для обох сторiн, то інтересам дітей більше вiдповiдає розлучення, нiж подальше спiльне життя батькiв.
Гармонiя сiмейного життя батькiв має i інші наслiдки для майбутнього сiмейного життя дiтей. Молодi пари, якi позитивно оцiнили шлюб своїх батькiв, проявляють у взаєминах в своїй сiм'ї більше толерантностi, злагоди i розумiння. Батьки, подружжя яких склалось благополучно, дають дiтям наглядний приклад того, як повинне будуватись спiльне життя чоловiка i дружини. Вони доповнюють один одного i тим самим забезпечують успiшне виховання. Спiльнi дії батькiв являються важливим передбаченням успiшного формування особистостi. Таким чином, стiйкiсть, стабiльнiсть майбутньої сiм'ї цiлком залежить від соцiально-психологiчного характеру батьківської сім'ї.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ