Вироблення соціальної компетенції й активної участі учнів у створенні свого життєвого простору

Основна мета і зміст роботи за проектом «Діалог» – це профілактика та зниження алкогольної, тютюнової, наркотичної залежності серед дітей і підлітків; сприяння розвитку життєво важливих навичок; спонукання підлітків вступати у полеміку зі своєю життєвою ситуацією та властивими їй елементами; спонукання стимулювання та підтримки звертання до своїх власних почуттів і бажань, підвищення почуття самоповаги; вироблення соціальної компетенції й активної участі у створенні свого життєвого простору.

Діти, під час тренінгових занять, обговорюють рівні та ступені ризику алкоголізму, спадкові фактори та вікові особливості. Такі методи знімають хвилюючий емоційний фон загадковості й таємничості вживання психотропних речовин. Ряд вправ (гра «Ви ризикуєте своїми легенями», вправи: «Шкала 1-10», «Почуй мене») дають змогу підліткам самим зробити правильний вибір стосовно тютюну, алкоголю, наркотиків, ще до того як вони отримають можливість їх вжити.

Практичний блок.

Завдання 1.  Слухачам тренінгу демонструється такий експеримент. Стиснувши пластикову пляшку, видавлюють із неї повітря. Запалюють сигарету та починають повільно й рівномірно послабляти тиск на пляшку.

• Висновки після експерименту:

=> Як виглядає пляшка?

=> Як ви думаєте, як впливає куріння на внутрішню поверхню ваших легень?

Завдання 2. «А чи не порахувати нам?»

Учасникам пропонується порахувати, скільки грошей із сімейного бюджету витрачається на куріння.

Підліткам, якщо вони самі не курять, пропонується вручити результати розрахунків людям, які курять і витрачають гроші з сімейного бюджету, знижуючи, таким чином, матеріальний статок своєї родини.

Завдання 3. Динаміку сп’яніння можна простежити на прикладі тварин. Учасникам роздаються картки із зображенням тварин та картки з їх основними поведінковими рисами. Групам пропонується розташувати тварин з відповідними рисами в порядку динаміки зміни поведінки людини при вживанні алкоголю.

Динаміки сп’яніння:

1 стадія – «павич», пишається, рухи плавні й величаві;

2 стадія – «мавпа», починає загравати, кривлятися, чіплятися до інших;

3 стадія – «лев», гордий, упевнений у своїй силі;

4 стадія – «свиня», просто валяється в багні, безтурботність, вседозволеність.

Стадії сп’яніння:

1. Покращений настрій – людина стає балакучою, розслаблюється. Спостерігається невелика втрата розсудливості.
2. Сумбурна поведінка – контроль над вчинками помітно відсутній. Людина стає емоційно нестійкою. Реакції сповільнені.
3. Замішання – настає втрата орієнтації, спостерігається зміна настрою, переживання гіпертрофовані. Перебільшенні страхи, нестримний гнів. Ознака цієї стадії – нерозбірлива мова, а також можливе двоїння предметів.
4. Втрата самоконтролю – людина не здатна триматися на ногах або переміщатися пішки, часто спотикається, ледве усвідомлює свої дії, блювання – звичайне явище.
5. Неусвідомлений стан – від надмірної дози алкоголю людина може втратити свідомість.
6. Учасниками проводиться співвідношення між стадіями сп’яніння і стадіями динаміки сп’яніння.

Завдання 4. Учасникам зачитується ситуація з методики керованого читання (створити умови для осмислення поняття життя, показати руйнівні фактори вживання алкоголю на всі сфери життя людини).

Історія Сергія й Олександра.

 «Сергій був моїм найкращим другом, наша дружба почалася ще з першого класу, з дня першого дзвоника, коли мама мене, несміливого й наляканого, ласкаво тримала за руку. Мені так було страшно відпустити її добру й турботливу руку, як раптом до мене підійшов упевнений усміхнений хлопчик у протягнув свою руку: “Пішли, я Сергійко”. Без краплі сумніву моя рука відірвалася від маминої долоні і міцно сплелася з долонею мого нового друга. Наша дружба росла й міцніла день за днем. Ми росли як одне ціле, переживаючи разом радощі й невдачі. Разом ми подорожували, разом записалися і грали в одній футбольній команді. У школі ми були дуже популярними, і на будь-якій тусовці серед однолітків ми були в центрі уваги.

Нас завжди запрошували на вечірки…

Як ви вважаєте, як розвивалися події далі? (Жодне висловлювання підлітків не коментується і не обговорюється).

Минулого року ми перейшли навчатися до спортивного навчального закладу. Дитинство й дитячі ігри закінчилися, а замість них з’явились інші ігри, інші звички. Все частіше й частіше наш вільний час заповнювався алкоголем і леткими наркотичними речовинами. У навчальному закладі ми були «новенькі», а хлопці з нашої футбольної команди допомагали нам швидше адаптуватися в нових умовах. Усе частіше й частіше запрошували нас на вечірки, де обов’язково були алкоголь та інші речовини, що впливають на нашу поведінку. Ми стали випивати кожен тиждень. Додому поверталися пізно. Але наші батьки, як і раніше нам довіряли і ніяких підозр щодо зміни нашої поведінки у них не виникало. Їх цікавили лише наші успіхи в навчанні та футболі.

Як ви вважаєте, що може статися далі? (Поведінка тренера аналогічна як і в обговоренні першого сюжету).

14 жовтня 2002 р. наша команда виграла фінальний матч турніру і нас запросили взяти участь у чемпіонаті країни з футболу в даній віковій групі. Команда вирішила відсвяткувати цю подію, і воротар команди організував у себе вдома “вечір відпочинку”. Ми із Сергієм грали в такому серйозному матчі вперше, але нас відзначили як найкращих гравців, тому вечір обіцяв бути прекрасним. Перш ніж піти на вечір, ми із Сергієм вирішили спочатку відсвяткувати цю подію у мене вдома, оскільки моїх батьків не було. Потім уже в піднесеному настрої йти на зустріч зі своїми друзями…

Як події могли розвернутися далі? (Методика така сама, як у першому сюжеті).

…Сергій прийшов до мене о пів на сьому вечора. Я зустрів його з шампанським. Пляшка із шампанським швидко спорожніла і вхід пішли пляшки з горілкою. Тости слідували один за одним: за перемогу, за популярність, за нову школу… О восьмій ми вже були п’яні, але розлучатися з думкою, що ми не підемо на вечір, не хотілося. Я швидко знайшов ключі від машини батька і…

 Які події могли статися далі? (Методика обговорення така сама, як у першому сюжеті).

 Що було далі, я не пам’ятаю. Пам’ятаю лише, що отямився від сирени «Швидкої допомоги». Лобове скло було залите кров’ю. Я вів машину зі швидкістю 120 км/год звивистою дорогою, незважаючи на світлофори, і врізався в дерево. Сергій вилетів через вікно і впав метрів за п’ять від машини, і смерть настала миттєво. Мене врятував ремінь безпеки. Я отримав лише декілька незначних подряпин і ударів. Але я ніколи не врятуюсь від того стресу і душевного болю. Я дуже нудьгую за Сергієм і говорю: “Я хотів би бути на його місці”.

 Я поніс покарання за пиття в неповнолітньому віці, за керування автомобілем у нетверезому стані і за вбивство свого найкращого друга.

Немає Сергія, а значить немає і часточки мене, а без неї зруйнована моя цілісність, моя особистість, моє щастя.

Декілька хвилин витримується пауза мовчання, яка дає кожному учаснику можливість обміркувати те, що сталося, і пережити ситуацію разом з її героями. Обговорення: – Як вплинула ця ситуація на всіх героїв? – Чи повинні батьки Сергія пробачити Сашу? – Які емоції, почуття ви пережили слухаючи цю історію?

Під час відвідування занять за проектом «Діалог» учні шукають відповідь на запитання про те, як зробити, щоб людина сама не мала бажання вживати тютюн, алкоголь та наркотичні речовини. На заняттях інформація про вплив психотропних речовин дається об’єктивною, а не зводиться до залякування або гасел типу «Нікотин (алкоголь чи наркотик) – це отрута». Тому, під час зустрічей , використовується спокійна і ділова розмова про реальний стан речей.