Вірш для воїнів ЗСУ
Вся Україна зараз у вогні,
Розділена навпіл, немов стрілою.
Частина без тривог проводить дні,
А інша з ворогом на смерть стоїть стіною.
Це наші славні сили ЗСУ,
Сини і доньки неньки України,
Там служать також з нашого села,
За них щодня молитва щира лине.
Сімдесят воїнів у різних є військах:
Є в Сухопутних- Північ, Схід та Південь.
Їм там найважче, та долають страх,
В окопах важко, лиш діватись ніде.
А наше ППО як оберіг,
Від злих ракет, що смерть несуть із неба.
Вони шахед не пустять на поріг!
Тож їх підтримувати завжди треба.
Десантники, морпіхи та зв'язок,
І медики, що можуть рятувати,
Ви наша гордість та надія, що разом,
Зуміємо ми ворога здолати!!!
А осінь плаче сотнями життів,
Яких ніколи вже не повернути.
І кожен з них вмирати не хотів,
А просто жити, разом з нами бути.
Та не судилося... Страшна війна
Людське життя, мов нитку обірвала.
Лиш вогник свічки знову спалахнув,
І ангелів на небі більше стало.
Та вони з нами.
В пам'яті людській,
Своїх батьків, дітей, дружин, родини.
І кожен з них своє життя віддав,
А дехто у батьків один єдиний.
Це наші хлопці - хлопці із села,
Які навчались, працювали та любили,
Та їхня доля іншою була-
Вони країну рідну боронили!
Ми пам'ятаєм їхні імена -
Вони у серці нашому навіки,
Це Влад Триволенко та Владик Гончарук,
Мартиненко Микола та
Буснюк Віталій, ці наймолодші,
Але справжні чоловіки!
Лиш трохи старші мали вже сім'ю,
А більшість з них уже і діток мали,
Але війна не шкодувала їх
І те, що діти сиротами стали!
Назар Хоменко, Антонюк Андрій,
Гриценко Вася, Смірнов Володимир,
Складаний Саша та ще Юрій Хан,
Крижанський Вова це страшний наш вимір.
Тому навіки слава ЗСУ!
Героям слава, вічна, вічна слава!
Завдяки вам сьогодні ми живем
І наша незалежная держава!!!
Галина Волинець