Вірші про кохання та людські цінності.

Вірші про кохання

І знову різні погляди на кохання та людські цінності

                 Давай помріємо разом

Давай помріємо разом.

Відкрий у казку двері.

Махне Жар – птиця лиш крилом,-

І… зміни в атмосфері.

Коли зацвів під снігом сад,

Злість сонце розтопило,

Вже й повертається назад,

Твоє маленьке диво.

Лиш руку тільки простягни,

Успій схопити мрію.

Тебе засудять без вини,

А я - добром засію.

Ти не соромся почуттів,

Як боляче й я плачу.

Як радісно, то й поготів,-

Бажаю щиро вдачі.

Побудемо разом давай,

Як справжні вірні друзі.

Ти мрій своїх не відпускай

На злітній життя смузі.

     Михальчук А. Б.

                      Давня історія

Давня історія: котик і миш,

Типова і добре знайома.

«Награвся?» - спитаю. А ти промовчиш…

Бо в тебе вже інша знайома.

Легким павутинням солодкі слова,

Вже іншу окутають жертву.

І вже не важливо, що мрія жива,-

ЇЇ перетвориш на мертву.

Безжально зруйнуєш, зірвешся й підеш,

Як вир пронесешся повз мене.

Бо віриш: та краща, там кращу знайдеш,

Як кажуть, гниле, хоч зелене.

Девіз маєш гарний: «Брехню пам’ятай,

Щоб двічі, бува, не збрехати.

Життя не ускладнюй – пішла і нехай,

Нам іншої треба шукати»

Хороший девіз. І дівчат вистача,

Та ними не слід накидатись.

Як серце закриєш й загубиш ключа,

То можна й самотнім остатись.

                     Михальчук А. Б.

                Назустріч мрії парусник летить

Назустріч мрії парусник летить,

Надії тішить сподівання дива.

А серце манить думка пустотлива.

Воно співає, зовсім не мовчить.

Ніхто не спинить благодатний час,

Не в силі люди сонце загасити.

Коли судилось парі полюбити,-

Вони вже не зважатимуть на вас.

Не чутимуть вони підступних слів,

І гіркоту залишать лиш для страви.

Тому й вітрильник по воді летів,

Облишивши безжурно всі забави.

                      Михальчук А. Б.