Вірші, сценки, оповідання для учнів 1-4 класів про різні професії.

Про матеріал

Добірка систематизованого в алфавітному порядку матеріалу про професії людей. Можна використовувати на уроках української мови, інтегрованого курсу " Я досліджую світ" та курсу за вибором " Фінансова грамотність". Користуйтеся!

Перегляд файлу

Зміст

Агроном с.2 Актор с.2 Астроном с.2 -3

Бібліотекар с.4 Бондар с.4 Будівельник с.5

В Г

Вівчар с.5 Вишивальниця с.6 Водій с.6-8 Гончар с.9-10

Водолаз с.9 Вчений с.9

Д Е І

Друкар с.10 Диктор с.10 Електрик с.10 Інженер с.11

Коваль с.11-12 Комбайнер с.13-14 Космонавт с.14-15

Кочегар с.15 Кравець с.15-16 Кухар с.16-17

Лікар с. 17-18 Лісник с. 19 Листоноша с. 19 Льотчик с.19-20

Маляр с.20 Матрос с. 21-24 Машиніст с.25-27 Мельник с.27 Металург с.27 Механік с.28

Мисливець с. 28 Музикант с. 29-32 Муляр с.32-33

Орач с.33

Пастух с.33 Пекар с.34-36 Перукар с.37

Пілот с.37 Прикордонник с. 37 Пожежник с.37-38

Покрівельник с.38 Полярник с. 38-40 Постовий с.40-41

Провізор с.41 Поштар с.41 Праля с.42

Рибалка с.42

Санітар с. 43 Садівник с. 43 Слюсар с.48

Спортсмен с. 43-47 Сталевар с. 40-41 Столяр с.48-49

Тесляр с. 49-50 Телефоніст с.50-51 Ткаля с. 51 Тракторист с.51-52

У Ф

Учитель с.52 Фельдшер с.54

Хлібороб с.54-57 Художник с.57-58

Чабан с. 58 Чоботар с.58

Шахтар с. 59-60 Швець с.60 Шофер с.51

Додаткова література с.62-72

Професії 1

Професія- рід занять,трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок та є джерелом існування.

Професії

Спитай у тата чи у мами,

Які професії у нас...

Професій в світі є чимало-

Сповна їх вистачить на всіх...

Письменник, лікар чи геолог,

Учитель, слюсар чи кресляр-

Всі називають головною

Одну професію-школяр!

Анатолій Костецький

Професії

Професій безліч є цікавих,

Але свою вгадати як?

Щоб добре діло й добра слава?

І я собі міркую так:

Потрібно лікувать хвороби,

Водить у космос кораблі...

Та я ж із роду хліборобів,

І родовід мій од землі.

Олег Орач

Гостинна хата

Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку

В зеленім садочку, в квітучім затишку.

Змуруй мені, муляре, піч та рівненько,

Щоб в хаті зимою було всім тепленько.

Ти справ мені, столяре, двері й віконця,

Поріг від дороги, а вікна до сонця.

А ти мені, скляре, вставясне скло в раму,

Аби мені сонце світило від ранку.

Ковалю, ковалю,зготов мені ключик,

І сильні завіси, й замочок блискучий.

Я буду раненько замок відмикати,

Щоб ви не минали гостинної хати.

М. Підгірянка

- Представників яких професій просить автор виготовити певну річ?

Тлумачний словник 2

Агроном-спеціаліст у галузі сільського господарства, зокрема з вирощування рослин.

До витоків слова.Агрос по-грецьки-„поле”, номос-„ закон”; агрономія-наука про закони вирощування польових культур; агроном- людина, яка ці закони знає.

Словосполучення.Хороший, мудрий, молодий, досвідчений, колгоспний, районний, головний агроном.Агроном працює, спостерігає, вважає, радить.

Речення, тексти.1. Вийде Микола Хомич,агроном, грудочку візьме, погляне кругом, скаже: „ Не падає дощик і край, дощику треба, щоб був урожай”.( І. Муратов).2. Вийшов в поле агроном, він командує зерном.

(А.Стройло).3. Агрономом буду я. Хочу хліб ростити.(Г. Орленко).4.Ранньою весною агрономи вийшли в поле. Турбуються за майбутній врожай.

Вийде Микола Хомич, агроном,

Грудочку візьме, погляне кругом.

Скаже: „Не падає дощик і край,

Дощику треба, щоб був урожай”. Ігор Муратов

Прислів”я

Слухай агронома- матимеш хліб вдома.

Актор-спеціаліст, що професійно виконує ролі певних героїв у фільмі, в театрі.

Театр- вид мистецтва, що відображає життя у сценічній дії, здійснюваній акторами перед глядачами. Приміщення. В якому відбуваються вистави, спектаклі.

До витоків слова. Слово заозичене з французької мови, утворене від грецького teatrou –місце, для видовищ.

Словосполучення.Ляльковий, драматичний, музичний, старий, малий, великий, дитячий, любительський тетр.

Ходити в театр. Виступати в театрі. Площа перед театром. Артисти з театру.

Речення, тексти. 1. Мама спішила прибирати кімнату. Неля допомагала їй. Адже сьогодні вони підуть у ляльковий театр. 2 Олена запропонувала створити маленький театр. У спектаклі будуть грати всі діти нашого двору. У театрі прем”єра вистави. 4 До театру треба їхати тролейбусом. 5 У театрі не можна шуміти, голосно розмовляти. У коридорі не штовхайся.

Астроном-спеціаліст, що вивчає небесні тіла Всесвіту.

Супутник-небесне тіло, що рухається навколо планети або зірки.

Вірш

Ми живемо в казковий час!

Є супутники у нас,

Що в ясну космічну вись

Вперше в світі піднялись. Г.Бойко

Загадка

Крил немає, а навколо Землі літає. (Супутник) 3

Голуба хустина, жовтий клубок:

По хустині качається, людям усміхається.(Небо й Сонце).

Торох, торох, розсипався горох,

Почало світати-нема що збирати.(Зорі на небі.)

В синьому мішечку золотих гудзиків багато.( Зоряне небо.)

Всі його люблять, всі його чекають,

А хто подивиться-кожен скривиться.( Сонце)

Високо стоїть, одне око має, всюди заглядає.( Сонце).

Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.( Сонце.)

На небі біліє, світить, а не гріє.( Місяць.)

Один пастух багато овець пасе.( Місяць)

В синім небі світлячки, не дістать до них рукою,

А найбільший світлячок зігнувся, як черв”ячок.( Зорі і місяць).

Тисяча овець, а між ними один баранець.( Зорі і місяць).

Сонячна система в Галактиці

Ми живемо серед безліч зірок, що утворюють зоряну систему. Сонячна система, в якій ми живемо, мчить з величезною швидкістю- близько 230 км/сек!

Навколо Сонця обертається 9 планет: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон.

Меркурій –найближча до Сонця планета. За розмірами подібна до нашого Місяця. Тут зовсім немає води, повітря і хмар. На планеті дуже спекотно. Доба на Меркурії триває 176 земних днів.

Венера-за розмрами подібна до Землі.Повітря Венери отруне для людей. Планета темна, неначе змін засипана сажею. На Венері немає змін пір року, але завжди спекотно. На Венері завжди гримлять грози, віють вітри і блимають блискавки.

Наша планета Земля обертається навколо Сонця приблизно 20 км/сек.

Марс вдвічі менший за Землю.На планеті відбувається різка зміна температури: то дуже холодно, то дуже спекотно.

Води надзвичайно мало. Планета здається червоною від великої кількості піску такого кольору. У Марса 2 природних супутники.

Юпітер-найбільша планета ( більший від Землі в 11 разів). Змін пір року на ньому немає. Повітря Юпітера зовсім непридатне для дихання. Вся планета оточена великою кількістю хмар. Юпітер має 12 природних супутників. Сила тяжіння на Юпітері набагато більша, ніж на Землі.

Сатурн має 10 супутників. У Сатурна є пласке кільце завдовжки в кілька кілометрів. Ширина цього кільця така, що по ньому, якби воно було суцільне, могла б котитися Земна куля.

Уран має 5 супутників. Оскільки Уран знаходиться далеко від Сонця, то і температура тут надзвичайно низька. Рік на Урані триває 84 земні роки.

Нептун має 2 природних супутники. Нептун приблизно в 3-4 рази більший від Землі.

Плутон-найвіддаленіша від Сонця планета.На ній також надзвичайно холодно. Відомостей про Плутон дуже мало.

Бібліотекар-спеціаліст, що працює у бібліотеці. 4

Бібліотека-установа,де збираються і зберігаються книги, журнали, газети і т.ін. для громадського користування.

Дитяча бібліотека- спеціально підібрана певна кількість книжок для читання, наукової роботи чи з метою колекціонування.

До витока слова. Слово бібліотека складається з двох грецьких слів: бібліос-„ книга”, теке- „ сховище”.

Словосполучення. Хороша, велика, багата, відома, масова. Дитяча, медична, шкільна...бібліотека.

Речення, тексти. 1. Лесик записався в бібліотеку і взяв дві книги. 2. Діти підклеїли книги з класної бібліотечки. 3. У міській бібліотеці відбулася зустріч з дитячими письменниками. Читачі захоплено слухали розповіді відомих людей.

Полікую я книжку

Плаче книжка нишклм,

Захворіла книжка-

Нерозумні малюки

Їй обшарпали боки.

Ви не плачте, люба книжко,

Полікую я вас трішки.

Попідклеюю вам рани,

Хай боліти перестане.

Вже й обгорточка готова!

Буде книжечка здорова! Віра Багірова

Я –бібліотекар

За моїм вікном ростуть

Кедри і ссмереки,

Гарне місце влітку тут

Для бібліотеки.

Я полиці змайстрував

Для книжок, журналів,

Щоб читалиїх усі

Діти в зелен залі,

І тепер у ранній час

Чи в обідню спеку

Йдуть до мене читачі

У бібліотеку.

Л.блять загадки, пісні

Петрик,Оля, Таея,

Павлик просить лиш казки

Та оповідання,

Йдуть до мене читачі

Зблизька і здалека,

Жду їх радісно завжди!

Я ж-бібліотекар! С. Жупанин

Бондар-майстер, який виготовляє діжки, дерев”яні відра тощо.

Будівельник-той, хто, будує, споруджує що-небудь. 5

Бетон-будівельний матеріал, суміш в”яжучої речовини (цементу), води і різних заповнювачів (піску, гравію або щебеню). З бетону виготовляють панелі, блоки, зводять споруди.

До витоків слова. Бетон- утворене від латинського bitumen(смола).

Словосполучення. Залити бетоном. Везти бетон. Бетон якісний, міцний, добрий. Бетон застиг. Тріщини на бетоні. Плити з бетону.

Текст. Ураганний вітер повалив дерево з лелечим гніздом. Через кілька днів робітники привезли бетонний стовп, закопли його на місці дерева. Зверху закріпили хрестовину. З гілок виклали гніздо і поклали туди лелеченят. ( З журналу „ Барвінок”).

Вірш

Будинок білий біля річки

З балконами на кожен бік.

Будують братик і сестричка,

Бо в них і батько будівник. Наталя Забіла

Вірш

Я такий збудую дім

В лісі під горбочком,

Щоб жили у домі тім

Білочка з грибочком. М. Заєць

Вірш

Є у мене молоток

Хто його не знає?

Як він вправно у кілок

Цвяха забиває! В. Бойченко

Вірш

Яка радість-укладати цеглу,

Дивитись, як з-під рук будинок вироста! І. Нехода

Вівчар-той, хто доглядає овець; чабан

Загадка

І мала, і кучерява,

І тихенька, і ласкава.

Песик її стереже,

Баба доїть і стреже.

Має брата баранця,

Називається...вівця.

Вірш

В полонину йду раненько на зорі.

Там брати мене чекають вівчарі.

Степан Жупанин

Вірш

Будуть, будуть вівчарики

Білі вівці пасти,

Будуть мої співаночки

В трембіточку класти. Марійка Підгірянка

Вірш

А недалеко край дороги

Отару гнали чабани. Т. Шевченко

Овечки 6

На полонині, на верхівці

Кому доводилось бувати?

Пливуть хмарки внизу, як вівці,

Ще по-весняному кудлаті.

Володимир Ладижець

Мої овечки

Жену я овечок череду,

А баран рогатий спереду.

Жену я овечок громаду,

А песик кудлатий позаду. М. Підгірянка

Вишивальниця-майстриня, що вишиває візерунки на сорочках, скатертинах тощо.

Біле поле полотняне

Біле поле полотняне,

Рівно ткане, чисто пране.

А по ньому голка ходить,

За собою нитку водить.

Покрутнеться так і сяк-

Зацвіте червоний мак.

Зазирне і там, і тут-

Василечки зацвітуть.

Застрибає навпрошки-

Зажовтіють колоски.

А як пройдеться поволі-

Біле поле полотняне

Рушником барвистим стане. Тамара Коломієць

Водій-спеціаліст, що водить автомобілі, автобуси, трамваї, тролейбуси.

Автомобіль-самохідна машина з двигуном внутрішнього згоряння для перевезення пасажирів чи вантажу.

До витоків слова.

Автомобіль-слово, складене з грецького займенника аутос,що означає „сам”, і латинського прикметника мобіліс, що означає „ рухомий”.

„ Автомобіль”-„ той, що сам рухається”.

Синоніми.Автомобіль, автомашина, вантажівка, легковик, авто(розм.)

Тексти, речення. Мчать по дорогах автомобілі. 2.Жив-був маленький автомобільчик. Він був таким маленьким, що господар звав його просто Малюк.( Л.Берег).3. Біля під”їзду нового будинку зупинився вантажний автомобіль. Це новосели в”їжджають у дім.

Асфальт-будівельний матеріал, суміш бітуму (продукту переробки нафти) з тонкоподрібненими мінеральними речовинами, головним чином вапняком. Складова частина асфальтобетону.

До витоків слова. Слово запозичене з грецької

Речення. Тексти.. 1. По розпеченому асфальту мчали автомобілі, автобуси. 2. Після зими на дорозі утворилися тріщини, ями. Ремонтники їх асфальтували. 3. Біля нового будинку садили дерева, асфальтували доріжки й майданчики, встановлювали гойдалки. 4. Біля будови водій зупинив свій самоскид і з шумом висипав привезений асфальт.

Бензин.- безбарвна легкозаймиста горюча рідина, яку добувають з нафти. Застосовується як моторне паливо, розчинник.

До витоків слова. Слово запозичене з французької мови від латинського benzoe ( ароматний сік).

Словосполучення. Бензин виробляють, привозять, перевозять, наливають, пахне, розлився, тече.

Заправити бензином. Немає бензину. Протерти бензином.

Тексти, речення. 1. Зранку всі автобуси заправили бензином. 2. Не грайтесь з вогнем біля гаражів. Адже там може бути бензин. Бензин –легкозаймиста речовина. 3. Бензин одержують з нафти.

Загадка.

Ось ...тролейбус по дорозі

На роботу всіх розвозить,

Але він не п”є бензину,

А вхопився за дротину.

Я не їм вівса, ні сіна,

Дайте випити бензину,

Усіх коней обжену,

Кого хоч наздожену.( Автомашина).

Залізний кінь фарбований і гумою підкований.(Автомобіль)

Маленькі будиночки

По місту біжать,

Хлопчики і дівчатка

В будиночку сидять.( Трамвай).

Зачепився він за дріт:

„ Їду, їду, не трясу,

Гей, сідайте, підвезу!”( Тролейбус)

Я стою на ходу, а спинюся –упаду. ( Велосипед).

Два брати спереду гудуть,

За ними двоє ще женуться,

Біжать, ніяк не доженуть,

Об землю спересерди б”ють. ( Колеса).

Йде з села до села, а з місця не зрушать. ( Дорога)

Тягнеться нитка, а клубок не змотаєш.( Дорога.)

Впала стрічка через річку, піднявши береги. ( Міст.)

Підморгне зеленим оком-ми йдемо.

Підморгне червоним оком-стоїмо.( Світлофор.)

Вірш 8

У автобус на зупинці

Увійшла бабуся.

Йвасик швидко підхопився,

Приязно всміхнувся... М. Білецький

Вірш

До нашого автобуса

метелик залетів,

Нічого не питаючи,

на перше місце сів.

Нечемний ти, метелику,

Недобре так робить.

Як хочеш з нами їхати,

То треба заплатить. Катерина Перелісна

Вірш

Ось мій автомобіль.

Заліз у нього джміль

І на кермо натис:

Дзиз-дзиз.

Сам , як мотор, гуде.

Автомобіль не йде.

Не крутить й кермо само. Василь Швець

Вірш

Усі наші мами, усі наші тати,

І дядечки, й тіточки всі

Щоранку їдуть, спішать на роботу

В трамваях, в метро, на таксі. А.Алексеєва

Довідка

Міський транспорт до середини позаминулого століття був, в основному, кінний: карети, диліжанси, омнібуси, фіакри. Пізніше почали будувати залізничі дороги з кінською тягою-конки. Згодом англійський винахідник Джон О”Трам уперше застосував рейковий шлях для руху вагонів із використанням парової тяги. Дорогу, побудовану в Лондоні, назвали трамвай (дорога Трама). Перший електричний трамвай також побудували Англії 1842 року. А в Україні перший електричний трамвай був запущений у Києві 1892 року на колії, яка простягнулася на 1,6 км. Це був перший вид механічного транспорту, що замінив конку.

Трамвай- вид міського наземного рейкового електротранспорту. Вагон чи поїзд з кількох вагонів цього виду транспорту, в одному з яких чи в кількох є двигуни, що живляться від підвісної контактної мережі.Слово запозичене з англійської мови, утворене з двох коренів: tram-вагон і way–дорога, шлях.

( Новий, старий, зручний, порожній, відремонтований трамвай). Річковий трамвай—пасажирський пароплав чи катер, який здійснює рейси по річці в межах міста.

До електричного наземного транспорту відноситься також тролейбус, який має більшу маневреність, ніж трамвай. Перший тролейбус в Україні пущено в Києві 15 листопада 1935 року.

Тролейбус- безрейковий наземний, переважно вуличний, електричний транспорт з живленням двигунів через підвісну контактну мережу. ( Слово

запозичене з англійської мови, утворене від коренів trolley i bus– транспорт для всіх.) 9

Серед наземного транспорту важливе місце посідає автомобільний. Прообрази автобусів з”явилися два століття тому на шляхах Англії. Це були багатомісні пасажирські автомобілі громадського користування з паровою тягою. З появою двигуна внутрішнього згоряння автобуси вдосконалилися, підвищилася їхня комфортабельність. Більша швидкість і маневреність, ніж в електричного транспорту,складніший технічний устрій забезпечили їм успіх. Перше автомобільне таксі на території сучасної України з”явилося 1906 року у Львові. Тоді містом курсувало три машини.

Велосипед-машина, яку рухає людина за допомогою педалей і ланцюгової передачі.( в перекладі з французької, утворене від латинських velox (velocis)-швидкий і pes(pedis)- нога.

Речення, тексти.1. Цілий день трамваї й автобуси пасажирів возять. А прийде ніч- їдуть трамваї у трамвайний парк, автобуси- в автобусний. 2. У нашому місті ходять автобуси і тролейбуси.

На машині

На вигоні машина стоїть. Біля неї-шофер дядько Олекса.

- А що це ви робите?-питає Тарасик.

Дядько Олекса відповідає, як завжди, весело:

- А ось машину роззув, а тепер узуватиму. Припасував колесо й знаходився біля насоса.

- А можна, я вам поможу качати?-просить Тарасик.

- Як сьогодні багато каші з”їв, то на, потрудився.

Тарасик аж надувсь, аж почервонів, так старається.

- Годі, годі!-сміється дядько Олекса.-Бо ще шина лусне.

Завів він машину і до Тарасика:

- Ну, залазь у кабіну!

Тарасика довго просити не треба. Сіли-поїхали. Та ще й як! На кермі, поруч із великою шоферовою ручкою- мала, Тарасикова. Зиркає Тарасик із кабіни: чи нема поблизу хлопців. Нехай би побачили, як машину веде!

Василь Чухліб

Водолаз-людина, яка працює під водою в спеціальному костюмі.

Вчений-висококваліфікований фахівець з якої –небудь галузі науки..

Гончар-спеціаліст, що виготовляє з глини предмети декоративно-прикладного мистецтва(посуд тощо).

Гончарний круг

Старається гончарний круг,

І глина тягнеться до рук,

Стає вона горнятком-

Малятком-товстенятком.

Гончар горня оте зніма-

І глина в руки йде сама,

І знов же-тим порядком

Кружля, щобстать горнятком. Тамара Коломієць

Горнятка-двійнятка 10

-Звідкісь ви взялися,

Горнятка-двійнятка?

-З гончарного круга

Зійшли ми спочатку.

А потім нам пензель

Боки розписав

І жар у печі

Своїм духом обдав.

-А хто ж вас, горнятка,

Із глини ліпив?

-Дівчатка-близнятка

З сім”ї гончарів. Анатолій Качан

Друкар-той, хто працює в друкарському цеху; фахівець друкарської справи.

Друкарю!Не дрімай:

Де треба, точку став,

Щоб мокрим нас рядном

Злий критик не напав

Бо є такі:

Не найде толку-буде тихо.

Не найде точки-лихо! Левко Боровиковський

Диктор (радіо,телебачення)-спеціаліст , який має чітку дикцію та веде програми на радіо та телебаченню.

Радіо-галузь науки, техніки і культури, пов”язана з передаванням на відстані інформації за допомогою радіохвиль.

До витоків слова. Слово утворилося від латинського radius- промінь.

Загадки. 1. Говорить, грає, співає, новини сповіщає.( Радіо).2. У кімнаті, у куточку на стіні, сіра скринька на шнурочку все розказує мені.( Радіо).

3. Співає соловей в одному місці, а весь світ його чує.( Радіо).

Речення, тексти. 1. По радіо звучала класична музика. 2. Дмитрик з Надійкою були в універмазі. У натовпі Надійка загубилася. Стала й плаче. Міліціонер відвів дівчинку в якусь кімнату. По радіо викликали Дмитрика. Хлопчик негайно прибіг. Міліціонер наказав, щоб більше не губив сестрички. 3. Юрко любитьслухати дитячі радіопередачі. Особливо йому подобаються казки. Недавно хлопчик написав листа ведучому передачі

«Слухаємо, малюємо казку».

Електрик- спеціаліст, що лагодить електромережу.

Електрика-форма енергії, зумовлена рухом заряджених частинок матерії (електронів, протонів). На електростанціях є машини, які виробляють електрику.Освітлення, яке одержують від такої енергії.

До витоків слова. В грецькій мові це слово означає янтар, бурштин.

Словосполучення. Електрика допомагає. За допомогою електрик. Економити електрику. Користуватися електрикою.

Речення, тексти. 1. Електрику містам і селам електростанції дають. (Н. Забіла). 2.Теплиці освітлюються штучним сонцем. Це величезні електричні лампи. 3.На річці кипить робота. Гуркочуть підйомні крани. Люди будують греблю. Тут буде електростанція. Електричні вогні засвітяться в кожній хаті.

Інженер - спеціаліст з вищою технічною освітою.(Інженер-механік. Інженер - електрик. Інженер-будівельник. Інженер-конструктор. Військовий інженер).

До витоків слова.Слово запозичене з французької мови, утрорене від латинського – здібність, винахідливість.

Словосполучення. Хороший, розумний, грамотний. Талановитий, відомий, старший. Ведучий. Військовий інженер.

Речення,тексти. 1.Мама Терези- інженер. Часто можна бачити, як вона розмовляє з робітниками, що отам на розі будують новий будинок. ( М. Яворчакова). 2. У містах багато заводів. На них розумними руками робітників та інженерів створюються машини, прилади. 3. Інженери розробили нові моделі верстатів. 4. Татоо працює інженером на комбайному заводі. Часто він виконує важливі завдання.

Вірш

А можна б інженером стати.

Учителем- дітей учить,

Складним наукам научати,

І головній:як треба жить. Олег Орач

Коваль-майстер, який кує метал і виготовляє з нього різні предмети, а також робітник, що підковує коней..

Загадка

Швець- не швець, кравець- не кравець,

держить в роті щетинку, а в руках ножиці.

Скоромовка. Коваль клепне,доки тепле.

Ковалю, ковалю, зготов мені ключик,

І сильні завіси, й замочок блискучий.

Марійка Підгірянка

Вірш

Ой на горі край села

Стоїть кузня немала,

А у кузні коваль клепле,

А в коваля серце тепле. Іван Франко

* * *

Де тії ковалі живуть,

Що золоті сокири кують?

Ковалю-коваленьку,

Скуй мені сокироньку,

Сокироньку-топірець,-

То буду я молодець.

Коваль

У долині село лежить,

Понад селом туман дрижить,

А на горбі край села

Стоїть кузня немала.

А в тій кузні коваль клепле.

А в коваля серце тепле,

А він клепле та й співа,

Всіх до кузні іззива. Іван Франко

Пісня” Де тії ковалі” 12

Де тії ковалі живуть,

Що золоті сокири кують?

Ковалю-коваленьку.

Скуй мені сокироньку,

Сокироньку –топірець,

То буду я молодець.

Ковалі

Бах-дзень-дзень! Бах-дзень-дзень!

По залізу цілий день...

Скачуть іскри золоті,

Руки день весь заняті...

Куєм коси і серпи,

Щоб було чим жать снопи.

Куємо ми цілий день,

Бах-дзень-дзень! Бах-дзень-дзень!

Наша праця жваво йде:

В горах весело гуде,

А за працею пісні

Ми співаєм голосні...

По ковалі молоток,

Витанцьовує танок...

Ми працюєм цілий день,

Бах-дзень-дзень! Бах-дзень-дзень! Грицько Бойко

Українська народна пісня

Куй,куй,куй,ковальчику,

Щоб перстень був на пальчику.

На неділеньку, на неділеньку.

Цить, цить, цить, голубонько!

Дам перстень, дам, аж любонько,

Лиш плуг пущу з рук,

Лиш плуг пущу з рук.

Стук, стук, стук, стук!

Меч коваля Людоти

З народного

Його знайшли під час розкопок глибоко в землі. Меч пролежав там тисячу літ. Усі думали, його викував якийсь заморський майстер. Адже досі вважалося, що таку зброю на Русі ніхто робити не вмів.

Та от меча старанно очистили від іржі. Й на ньому проступили два слова. З одного боку був напис-„коваль”. З другого-„Людота”. Отже, меча викував давньоруський зброяр. А Людота- це його ім”я.

Стародавні воїни, з них до голови виряджені у свої грізні обладунки, мужньо боронили від ворога рідну землю.

Очевидно, і ти бачив у кіно, музеях сталеві шоломи воїнів, залізні сорочки- кольчуги, щити, піки, бойові сокири, луки і стріли, мечі, бойові палиці...

Комбайнер -водій, який працює на комбайні, збирає врожай зернових культур. 13

Комбайн-складна машина, що одночасно виконує роботу кількох механізмів

(зернозбиральний комбайн).

До витоків слова.

Комбайн-слово запозичене з французької мови. Це складна сільськогосподарська машина,яка жне, молотить, в”яже солому.

Словосполучення.

Новий,старий,надійний,зернозбиральний,кукурудзозбиральний,бурякозбиральний, торф!яний, вугільний...комбайн.

Комбайн працює, косить, обмолочує, очищає (зерно).

Речення.,тексти. 1. Вперше в Україні комбайни з”явилися 1929 року.Український степ. Колише вітер добірну пшеницю. Наче корабель, проходить потужний комбайн. За штурвалом досвідчений комбайнер Василь Лук”янович Коваленко. Помічником у нього Яків Андрійчук. Збоку біля комбайна прилаштувалася вантажна машина. ( За Г. Орленко). 3 На горизонті темними точками рухаються кам”яні брили, здійснюють багато інших операцій під землею.

Загадка

Де йшла сотня косарів-

Вийшло п”ять богатирів:

Косять, в”яжуть заодно

І молотять на зерно.( Комбайн).

По полю бродить, зерно молотить,

Жне , косить-хліба просить.( Комбайн)

Прислів”я

Трактором орати- не лопатою копати.

Поле трактором орем-кращий урожай зберем.

Трактор комбайнові- рідний брат.

Хто кого пережене?

Достигла урожайна нива...

Один за одним навздогін

Збирають жито клопітливо
Два комбайнери-батько й син.

Уже від спеки і напруги

В обох намокли сорочки.

Стіною, аж до виднокругу,

Стоять вусаті колоски.

У бункер ллється спозарання

Зерно, добірне та масне.

І стежить люд за тим змаганням:

-А хто кого пережене?

І навіть жайвір пустотливий

Не криє захвату свого:

Дзвенить, злетівши понад ниву:

- А хто кого? А хто кого? Лідія Компанієць

Хліб 14

Жито-жито, сонячне колосся!

Навкруги-бурштиновий розлив.

За жнивами хутко прийде осінь,

Господиня хмар, садів і нив.

І гарячі барви незвичайні

На ліси розсиплеі садки.

А тепер пливуть, пливуть комбайни,

Падають із дзвоном колоски.

Жито-жито! Немала дорога

Від зернин розсипистих малих

До буханки хліба золотого,

До окрайчика в руках твоїх.

Від душі подякуймо за ниви

Хліборобам рідної землі:

Тим, хто сіє, жне хлібів розливи,

Хто веде комбайни-кораблі!

Бачиш? Стяг з комбайном разом лине

Над простором золотавих рік.

Зупинись, вклонись йому, дитино,-

То працює добрий чоловік.

І здається , мов земля зітхає:

Жито-жито-рідний , щедрий світ!

І Оленка хусткою махає

Комбайнеру доброму услід.

Едзі Агнєцвєт

Космонавт-спеціально підготовлена людина, що здійснює політ у космічному просторі на літальному апараті-космічному кораблі.

До витоків слова. Слово космонавт складається з дуже давніх частин. Грецьке слово космос означає „ всесвіт”, а слово наутес-„ моряк”.

Спільнокореневі слова. Космос, космонавт, космодром, космонавтика, космічний.

Словосполучення.Перший, відважний, відомий, знаменитий...космонавт. Льотчик-космонавт. Космонавт-випробувач.

Космонавт досліджує, виходить у відкритий космос, зв”язується з центром, повідомляє щось, керує космічним кораблем.

Речення, тексти. 1. Юрій Олексійович Гагарін став першим космонавтом планети. Дорога в космос пролягла через наполегливі тренування, відмінне навчання. 2. У космосі людина потрапляє в незвичі умови. 3. Хай у далеч космічну ракети несуть ніжну пісню і мрію людини!

Вірш

Той хоче стати капітаном,

Той космонавтом хоче буть...

Я теж подумав: ким я стану?

Яку в житті обрати путь?

Олег Орач

Вірш 15

Ось послухайте, будь ласка,

Ми про себе склали казку,

Як літали в космос-я

І мала сестра моя,

Як татусь купив чудову

Нам ракету іграшкову.

Я сідаю за кермо:

Ми на місяць летимо! Г. Бойко

Загадки

Засвистіла,полетіла-

Хвіст вогнений залишила.( Ракета).

Крил немає,

А навколо Землі і Місяця літає.( Супутник).

Що за птиця долетіла д Місяця?( Космічна ракета).

Вірш

Мрію стати космонавтом

Так само , як тато!

Він космонавт?
Ні...

Лиш мріє космонавтом стати.

Сини космонавти

А щоб знав ти,

І герої космонавти

Теж малятами були-

І ось так, як ми, росли!

Їхні мами теж, бувало,

Мали клопотів немало,

Бо не завжди у малят

Все виходило на лад...

Та сьогодні їхні мами

Не натішаться синами. Оксана Сенатович

Кочегар- робітник, що обслуговує опалювальні печі або печі парових котлів.

Кочегар ж бурляє вугілля

В криваву горлянку паровоза.

І. Микитенко

Кравець-спеціаліст, що шиє чи ремонтує одяг.

Вірш

Кравці лисицям хутра шиють,

Вітри на бурю грізно трублять.

О доле, стережи в завію

І людські, і звірячі кубла. Богдан-Ігор Антонич

Мала кравчиня 16

Куплю собі ниточку з шовку,

Куплю полотенця і голку.

Вишию сорочку Юркові,

Аби одягнувся до школи.

Вишию ще другу, як квітку

На свою маленьку сестричку. М. Підгірянка

Вірш

Я кравець на всю округу,

Я такий убір пошию,

Що ніхто на білім світі

У гарнішім не ходив В. Лучук

Прислів”я.

І кравець з голки живе.

Кравець кравця по наперстку знає і пізнає.

Кухар-робітник, що готує їжу; куховар.

Вірш

Наш кухар- наче боровик:

Надів біленьку шапку!

Готує кухар холодник

І запікає бабку.

У кухаря смачний пиріг,

Чудова каша манна!

Він дбає про здоров”я всіх,

Йому подяка й шана! Марія Познанська

Вірш

Окрім цього, я ще й кухар,

Я такі зготую страви,

Що ніякий повелитель

Смаковитіших не їв. В. Лучук

Вірш

-Хто до столу хоче сісти?

-Я!

-Хто варення хоче їсти?

-Я!

-А хто посуд буде мити?

-Ну вже ти, Людо,

а то я та я! Г.Бойко

Вірш

Осінь всім їсти несе:

Борщик у горщику,

Кашка у жменці,

Скиба у пазусі,

Грушки в хвартушку. П. Тичина

Начистила картопельки 17

Начистила картопельки,

Сама й накришила,

І цибульку,

Й морквиночку...

Потім засмачила.

Кипи, супе,

Вибулькочуй!

Густий та пахучий!

Бабця тільки поглядає

Та онуку учить:

-Отак, рибко,

Отак, ясно.

Треба все уміти6

І читати, і писати,

І страву варити. Дмитро Куровський

Прислів”я

Два кухарі-лихий борщ.

Добрий кухар-кращий лікар.

Добрий кухар і з кропиви бощ зварить.

Загадка

Стоїть дубина,

На дубині соснина,

На соснині коноплина,

А на коноплині глина,

А в глині капустина,

а в капустині свинина.( Обід на столі)

Лікар-спеціаліст з вищою медичною освітою, який лікує людей.

Температура- міра нагрітості тіла або середовища.

До витоків слова. У латинській мові temperatura -потрібна міра, правильне співвідношення.

Словосполучення. Висока, нормальна, температура. Температура тіла, повітря, води, грунту.

Речення.1. Павлик допомагав дідусеві копати грядки. Роздягнувся, щоб зручніше було працювати, а наступного ранку в хлопчика раптом заболіло горло, піднялася температура.

Моя мама- лікар

Нехай у мами шприц в руках,

Ти не ховайся, наче рак.

Це ж мамочка моя,

Дуже добра ж вона! Григоре Вієру

Добрий лікар 18

Одягнув Івась халата:

-Гей, дивітеся , малята,

Я вам більше не Івась,

Я -дитячий лікар!

Певно, хворий хтось із вас,

Можу дати ліків!

І хоч хворих-ні одного,

Ми сміємося до нього:

-Ну звичайно, хворі є,

Ви нас полікуйте!...-

Він... цукерки дістає:

-Ось таблетки, жуйте!

Ми у чергу до Івася,

Ми до тих „таблеток”ласі.

Добрий лікар наш Івась.

І усі ми згодні:

Хай щодня лікує нас,

Як оце сьогодні!

Олександр Пархоменко

Моя мама пахне хлібом

Одного дня в дитячий садок привели двох новачків-п”ятирічних хлопчиків Толю й Колю. Їх привели мами. Хлопчики познайомилися. Толя запитує Колю:

-Де працює твоя мама?

-А хіба ти не знаєш?-здивувався Коля. –Вона ж так пахне ліками. Моя мама-лікар. Захворіє людина-мама вилікує. Без лікаря люди не могли б жити. А твоя мама де працює?

-А хіба ти не знаєш?-здивувався Толя. – Вона ж пахне хлібом. Моя мама –пекар. Вона годує людей. Без хліба не міг би ніхто жити.

-І лікар?-запитав здивовано Коля.

-І лікар не міг би,-з гордістю сказав Толя.

В. Сухомлинський

-Ким працюють мами хлопчиків?

-Що ти знаєш про роботу своїх батьків?

Вірш

Лікар Костю оглядає,

Лікар Костю слуха.

-На що скаржимось?-питає,

А Костя:

-На вуха!

Лікар нижче нахилився:

-Що –болять,синочку?

-Вони мені заважають

Одягать сорочку!

М. Білецький

Загадка

Їде їздець верхом на коні, а ноги за вухами.( Окуляри).

Череж межу брат брата не бачать ( Очі).

Лісник-людина із спеціальною освітою, яка займається вирощуванням лісів.

Загадка

Хто у ліс приходить рано,

Кожне деревоогляне,

Всякий звір до кого звик?

Ну, звичайно, ж це...(Лісник)

В таємниці лісові проник

Здавна мій сусіда. Він-лісник.

Лісникове діло-не просте,-

Знає він, як дерево росте,

Як садити клена чи сосну,

І яку потрібно глибину... Олекса Ющенко

Листоноша-людина, яка розносить пошту (кореспонденцію).

Моя мама- листоноша

У сумці подивлюся поштовій,

Чи немає мені листа якогось.

Грушу стиглу я дістав...

Цікаво, хто прислав?

Григоре Вієру

Вірш

Здрастуйте!-гукнула

Дяді листоноші,-

А у слід почула:

-От яка хороша!

Ф. Петров

Льотчик-водій літака; пілот.

Загадка

Летить птах в небесах.

Бензину нап”ється, світами женеться-

Скоро так, гучно так, а зветься...літак.

Вчули діти-щось гуде,

Та не м знають, що і де.

Щось вгорі гуркоче так,

Певно, буде це...літак.

В синім небі це мій шлях,

Швидше всіх літаю я.

Маю крила, хоч не птах,

Люди звуть мене ...літак.

Летить птиця-лебедиця,

А в ній люди сидять.( Літак)

Я літаю,

Я зірки на крилах маю,

І мотор у мене є,

Що життя мені дає.( Літак.)

-Що це! Що це!-

Всі кричать,-

Парасольки он летять!( Парашути.)

Вітрячок 20

З цупкого аркуша-листка

Зроблю верткого вітрячка.

Ріжки надріжу і загну,

Гвіздком до палиці припну.

Хай лопотить на вітерці,

Немов летить в моїй руці.

Хурчать крильцята вітрячка,

Немов пропелер літачка. Тамара Коломієць

На космодромі

Далеко-далеко від дому,

Ген-ген в степовому краю,

Сіяють вогні космодрому,

І я у скафандрі стою.

Готова до пуску ракета?

-Готова!-

Лиш помах руки,-

Стрічай мене, інша плането,

Стрічайте, космічні зірки!

Я шлема насунув на очі,

В ракету вже ногу заніс,

Аж чую-хтось шию лоскоче

І смика легенько за ніс:

-Заспався, як те немовлятко!

Вже ондечки сонце ясне!-

...Розплющив я очі... Ех, татку,

Навіщо збудив ти мене?

Нема мені, татку, спокою!

Якби не гукнув мене ти,

Зірок би торкнусь я рукою,

Побачив би інші світи! Лілія Компанієць

Маляр-спеціаліст, який фарбує будівлі; ще- художник. Який займається живописом.

Вірш

І пишаються дерева

Золотим своїм вбранням.

-Це якийсь маляр, напевно.

Догодити хоче нам.

Наталя Забіла

Вірш

Фарбувати вже пора-

Запросили маляра.

Без відра, без пензля він

Взявсь до фарбування стін.

Сергій Баруздін

Матрос-моряк, який не належить до командного складу судна, рядовий військового й торговельного флоту. 21

Вірш

Намалюю: в океані

Хвилі, скелі у тумані,

А на хвилях-корабель

Із чужих пливе земель.

Г. Малик

Довідка

„ Прадідусем” сучасного човна, парусника, парохода, теплохода, атомохода був звичайний пліт, який робили зі стволів дерев та зв”язували корнями дерев.На ньому перевозили різний вантаж. Пізніше придумали мачту з парусом,відштовхуючись веслом чи шестом, пливли по озеру, річці, морю. Особливо легко було пливти по течії.

На барці перевозиливантаж, людей. Будували її тільки на одну навігацію. Проплаває барка ціле літо, а потім іде на злам. Ось чому майже всюди судобудівники відмовилися від цього виду човнів.

Майже в один час ,коли з”явився пліт, почали робити видовблений човен. Його робили з стовбура міцного дерева. На звичайному поваленому стовбурі дерева можна було перепливти вузеньку річку. Древня людина на ній могла перепливти широку річку. З допомогою кам”яних знарядь праці-зубила, молотка й топора-виготовляли такий човен з прямих товстих стовбурів дуба, сосни.Пересувалися вони за допомогою шеста, яким відштовхувалися, чи короткого весла.

На пірогах –човнах, видовблений із стовбура дерева,-індійці Північної Америки виходили далеко в відкрите море. Піроги розпарювали гарячою водою. Це робили для того, щоб придати човнам необхідну форму, робили всередини її спеціальні розпорки.

На березі Північного моря розтатована держава Голландія. Моряки цієї держави зробили судно під назвою бот. Це одномачтове судно, яке перевозило людей та вантаж.

В Італії у місті Венеція замість вулиць-канали. Човни-гондоли багато прикрашені, посередині якого встановлений навіс з місцями для пасажирів.Править човном гондольєр, стоячи на кормі, він гребе за допомогою одного довгого весла.

Сучасні човни: яхти-швидкісні парусні човни „ловці вітру”, катери-гребні, парусні, моторні.Види катерів: буксирний, риболовний, рятувальний, прогулочний, пасажирський ( морський трамвай).Для полювання та рибної ловлі використовують човни-плоскодонки. Для китобоїв побудовані човни вельботи. Каяк-невеликий промисловий човен, використовують народи Арктики ескімоси для полювання на тюленів та китів.Каное-лодка індійських племен Північної Америки-легке гребне спортивне судно. Сампан- дощатий плоскодонний човен в Китаї, використовуючи весло, в центрі корми є навіс із циновок. Також в Китаї будують джонку ”пташтне крило”. Катамарани- два човна із девесних стовбурів , вибовблених кам”яним топором, які з”єднані перекладинами.

Вірш 22

Ще берега матросам

Не видно з корабля,

А чайки стоголосо

Кричать:” Земля! Земля!” Анатолій Качан

Вірш

Грають хвилі-чорні, білі,

Засвітились маяки.

День і ніч стоять на варті

Чорноморці- моряки. І.Нехода

Старий маяк

Море миє ноги маяку,

Що давним-давно забрів у воду.

Скільки посвітив він на віку

Кораблям-скитальцям у негоду!

Не стуляв очей старий маяк,

Не згасало полум”я гаряче.

Раз у раз підморгував: „Ну як?

Чи щасливо плавалось, моряче?”

З рейсів бойових і трудових

Мореходи в гавань повертались.

Радісно вітався він до них,

І вони так само з ним вітались.

Скільки послущжив він на віку,

Та й тепер не кидає служити.

Як-бо не світити маяку?

Не світити-

Значило б не жити. Олександр Пархоменко

Пароплав

Похмуро плещуть хвилі в морі.

Пливе на північ пароплав.

В пургу і шторм, в морські просторі

Він путь до пристані проклав. Н.Забіла

Човник

Пливе, пливе річкою

Зовсім новий

Саморобний човник

Мій паперовий.

Я очей із човника

Не спускаю,

Я іду по берегу
І співаю:

-Пливи, пливи, човнику,

За водою,

Подружися з хвилею

Голубою.

Зупинися, човнику,

В Чорнім морі,

Там, де служить тато мій

На лінкорні.

Нагадай ти татові- 23

Морякові

Саморобні човники

Паперові. Грицько Бойко

Повернення

Стрічальники до гавані

Спішать зі всіх осель:

У рідний порт із плавання

Вертає корабель.

Морями неокраїми

Пройшов він сто стежок,

Схвильований, вертає він,

Аж геть охрип гудок.

В його ілюмінаторі

Бескеття заглядало,

І сонечко екватора

На палубу сідало.

Вітри над ним ричали,

Морські вали стрічали,

Та чорними ночами

У дальній далині

Він думав про причали

У рідній стороні.

І ось народ до гавані

Зібравсь з усіх осель:

У рідний порт із плавання

Вернувся корабель.

Швартуючись поспішно,

Ланцюжжя розкачав

Й потерся ніжно-ніжно

Щокою об причал. Володимир Орлов

Вірш

Місяць на небі, зіроньки сяють,

Тихо по морю човен пливе.

В човні дівчина пісню співає,

А козак чує-серденько мре. Українська народна пісня

Про річку та футбол

-Коли я дивлюся на річку, мені

Кататися хочеться, друзі, в човні.

-А я чи ставок, а чи річку побачу,-

Розмотую вудку, стаю і рибачу.

-А я лиш погляну на воду, хлоп”ята,

То зразу кортить у футбола ганяти! Грицько Бойко

Мармелад з дна морського 24

Рудуваті стіжки висушених водоростей пахли морем. А внутрішній двір підприємства нагадував скошений луг. Тільки цього разу не косарки, а траулери „Полкукс” і „Меркурій” „косили” в морі. Влітку виходять траулери на промисел водорості філофори й заготовляють її на всю зиму.

Водорості висушують, і починається переробка. Цікаво мандрувати цехами, слідкуючи, як одержують з водоростей агароїд-сировину для кондитерської промисловості. Спочатку, звичайно, їх миють: обертаються колеса, як на старих млинах, мішалки підхоплюють водорості, дзюрчить

вода.Після „бані” філофлора потрапляє на „кухню”, де її варять, готують міцний розчин. А відходи, що їх зовсім недавно викидали, переробляють на вітамінне борошно. Профільтрований розчин подається на гарячий барабан, висихає й перетворюється на нескінченну стрічку. Та стрічка живе недовго. Її розтирають на порошок і фасують.

Без нього, цього жовтуватого порошка, виявляється, не можна обійтися при виготовлені мармеладу, зефіру, морозива, різних желе.

Один із підприємств працює в Одесі, де випускають агароїд та вітамінне борошно.

Людмила Козлова

Загадки

Із-під гірки, з-під крутої,

Прокрадається норою

Та й до моря утіха

Через лози по ярках.( Джерело)

Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить. ( Річка).

Як потрібен-викидають,

Не потрібен-підіймають.( Якір)

Сімсот воріт, та один вхід. ( Невід)

Віз без коліс, а з батога сльози ллються. ( Човен, весло, вода).

Їду-їду-нема сліду. ( Човен)

Гра „Море”

Стільці ставлять у два ряди спинкою до спинки, причому їх на один менше, ніж гравців. Керівник гри стільця немає. Ті, що сидять, вибирають собі якесь наймення, наприклад, щука, ластівка, троянда. Керівник запам”ятовує ці наймення і, ходячи навкруги гравців, складає оповідання, в якому обов”язково називає вибрані гравцями наймення(керівник складає окремі речення з відповідними словами-найменнями.)Кого керівник назве, той устає і йде за керівником. Коли ж усі таким чином будуть названі, керівник ще трохи водить їх, продовжуючи своє оповідання, а потім несподівано каже:” Море хвилюється!” Кожний поспішає зайняти місце. Хто лишився без місця, вибуває з гри або сам стає керівником.

Машиніст-спеціаліст, який веде потяг,електричку, поїзд. 25

Вокзал-споруда для обслуговування пасажирів на залізниці чи на пристані.

До витоків слова. Років триста тому в Лондоні місіс Джейн Во перетворила своє помешкання в місце для народних забав. На подвір”ї вона побудувала павільйон і назвала його „ Вокс-холл”, т.б. „ Зал місіс Во”. Через деякий час так почали називатися інші розважальні заклади з садами. У кінці XІX ст. слово воксхол або воксал означало вже „концертний зал на залізничній станції”. Згодом перетрорилося у вокзал і стало назвою споруди для пасажирів будь-якого транспорту.

Словосполучення.Великий, прекрасний, новий, сучасний, старий. Чистий, просторий, гамірний, міський... вокзалю

Доїхати до вокзалу. Поспішати на вокзал. Чекати біля вокзалу. Вернутися з вокзалу. Поспішати на вокзал.Чекати біля вокзалу. Вернутися з вокзалу. Вокзал знаходиться на сусідній вулиці.

Речення, тексти. 1. Василь провів гостей до вокзального майдану. 2. Від вокзалу до вокзалу рейсів я зробив чимало. 3. Вокзал- ворота міста. На вокзалі є камери зберігання, зали для пасажирів, пошта, медпункт.

Метро-міська швидкісна електрична залізниця, що проходить переважно під землею в тунелях.

До витоків слова. Слово запозичене з французької мови. Французькі інженери назвали паризьку підземну дорогу метрополітен-„столична”. Пасажири скоротили це довге слово до короткого-„метро”.

Словосполучення. Нове, старе, красиве, київське метро.

Станція метро. Вхід у метро. Будувати метро. Користуватися метро. Побачити метро. Ввійти в метро. Їхати, зустрітися в метро.

Синоніми. Метро, метрополітен, підземка(розм.)

Речення, тексти. 1. Мчать у тунелях під Києвом блакитні поїзди метро.

Вірш

Я на східці-бігунці

Стала з лялькою в руці.

Сходи їдуть, я стою,

Бавлю лялечку свою:

-Ти не бійся, це метро,

Це ми їдем на Дніпро. Н. Забіла

Вірш

Під землею, подивіться,

Незвичайна залізниця.

Сновигають поїзди:

Цей туди, а той-сюди.

Ми до станції” Дніпро”

Їдем з татком на метро. Г.Орленко

Вірш

Неначе струни, залізниці

У блиску райдужному криці

Біжать у мрійну далечінь.

В. Сосюра

Є в світі країна- мені це не сниться!-

Де малята мають свою залізницю.

По залізниці туди й сюди

Їздять маленькі прудкі поїзди. Джанні Родарі

Загадки 26

Залізна дорога,

Коник паровий.

Відгадайте, діти,

Хто він такий? ( Паровоз на колії)

Полотно, а не доріжка,

Кінь біжить сороконіжка.( Поїзд.)

Кінь біжить,

Земля дрижить,

Із носа дим валить.( Потяг)

По залізу залізо біжить,

А під залізом дерево лежить.( Потяг)

Полотно, а не доріжка,

Кінь біжить сороканіжка.( Потяг)

Залізна дорога,

Коник паровий.

Відгадайте, діти,

Хто він такий?(Поїзд)

В цьому місці поїзди

Гуркотять сюди-туди.
Каси тут, чекання зал,

Одним словим-це ...вокзал.

Ось ...тролейбус по дорозі

На роботу всіх розвозить,

Але він не п”є бензину,

А вхопився за дротину.

Довідка

Перше місце за перевезенням серед усіх видів транспорту займає залізничий. Довжина залізниць в Україні становить 22,8 тис км, майже 2/5 з них –електрифіковані. Перші залізниці в Україні були побудовані між містами Перемишль- Львів (1865 р.), Балта-Жмеринка-Київ (1870 р.), Львів-Волочиськ-Жмеринка (1871 р.).

У великих містах на допомогу трамваям, тролейбусам і автобусам приходить метро. Його історія налічує майже півтора століття. Перша лінія метро була побудована 1863 року в Лондоні. Метрополітен-міська електрична залізниця, споруджена під землею в тунелях. Будівництво його в Україні розпочалося 1949 року в Києві, а першу дільницю ( Святошинсько-Броварську лінію) від ст. „Вокзальна” до ст. „Дніпро” завдовжки 5,2 км запроваджено в дію 1960 року. Найглибша станція „ Арсенальна” в столиці, вона розташована на глибині понад 100 м.

Кожна людина повинна 27

Мати з маленьким петриком сіла в вагон. Їдуть вони в далеке південне місто, на берег теплого моря-відпочивати.

Вечоріло. Мати послала на лавці постіль для себе і на окремій лавці- для Петрика. Хлопчик з”їв смачну булку з курячою ніжкою і яблуко. Ліг на м”яку подушку й питає матір:

Мамо, ви говорили, поїзд веде машиніст. А вночі хто веде поїзд?
І вночі-машиніст, -відповіла мати.
Як?-здивувався Петрик.-Невже він вночі не спить?
Не спить, синку.
Ми спимо, а він не спить?-ще більше здивувався Петрик.
Так, машиніст не спить.
Як же це так?-не міг зрозуміти Петрик.-Адже йому спати хочеться.
Хочеться, але він повинен вести поїзд. Кожна людина повинна.
І я повинен?-запитав Петрик.
І ти повинен.
Що ж я повинен?
Бути людиною,-відповіла мати.- Це-найголовніше.

Петрик довго не міг заснути. В. Сухомлинський

-Чому Петрик не міг довго заснути після маминого пояснення слова повинен? А що ти повинен?

Вірш „Машиніст”

По новій дитячій дорозі

Їде Гриць на швидкім паровозі.

Він гудочком гукає:-Ту-ту,

Я іду, я лечу по мосту.

Он і станцію видно на розі,-

Їде Гриць на швидкім паровозі.

Мельник- той, хто розмелює зерно на борошно.

Вірш

Від млина ідуть дроти,

Гонять світло у хати.

А у самому млині

Мельник меле цілі дні.

Він засипле кіш зерном-

І мука тече струмком. М. Стельмах

Прислів”я.

Який мельник, такий млин, який батько, такий син.

Млин меле-мука беде, язик меле-біда буде.

Металург- спеціаліст, що працює над виготовленням якісного металу.

Метал- хімічно проста речовина або сплав, який відзначається блиском, ковкістю, плавкістюі здатністю проводити тепло і електрику.( Чорні метали-залізо, чавун. Кольорові метали- алюміній, мідь.Металевий дріт Металева сітка.)

До витоків слова. Це слово запозичене з грецької мови.

Спільнокореневі слова. Метал, металургія, металіст, металург, металургійний, металевий.

Словосполучення .М”який, крихкий, дорогоцінний, легкий, рідкий, важкий... метал. Різьба по металу. Виробництво металу. Вироби з металу. Плавити метал.

Речення, тексти. 1. В тонкім мереживі з металу завмер космічний корабель. 2. В домнах плавиться метал. 3 Чи знаєш ти, навіщо у склянку кладуть металеву ложечку, коли наливають гарячий чай? Метал добре проводить тепло і вбирає його. Тому склянка з ложечкою нагрівається повільніше. 4. В печі метал кипить, клекоче. 5. Через сині скельця окулярів металурги дивляться у піч. 6. У доменних печах металургійних заводів виплавляють чавун.

Механік-спеціаліст,який спостерігає за роботою і експлуатацією машин.

( Механік переробив роботу двигуна).

До витоків слова. Слово утворене від грецького кореня механік-знаряддя, пристрій.

Спільнокореневі слова. Механік, механіка, механічний, механізм, механізація.

Словосполучення. Хороший, молодий, грамотний, досвідчений, відомий, старший, майбутній, талановитий, головний... механік.

Речення, тексти. 1. Механік стежив за роботою приладів. 2. Штурман вмить заснув. Але спати довелося недовго. Борт- механік розбудив його:

„ Ведмідь!”( І.Мазурук).

Вірш

Будуть поруч в домі жити,

Жить, радіть і не старіти

Академік, і монтер, і механік, і шофер,

І письменник, і маляр, і художник, і школяр. О. Бродський

Мисливець-той, хто полює на диких звірів і птахів.

Зайцю довговухий, Йди, мисливцю лютий,

В лісі щось гуде, Баюньки, бай,

Слухай мене, слухай, Баюньки, бай,

Мисливець іде. Не бий, не стріляй! Андрій Малишко

Дивний мисливець

Живе у нашому селі дід Максим. Усі кажуть: дід-мисливець. Як тільки починається полювання на зайців чи качок, дід щодня йде з рушницею до лісу. Виходить із дому рано-вранці, а повертається ввечері.

Але що це за дивний мисливець такий! Ніколи не несе додому ні зайця, ні качки. Приходить з порожньою торбою. Одного разу приніс дід Максим зайченя маленьке. Знайшов під кущем. У зайченяти була зламана ніжка. Дід зробтв з двох гілочок пов”язку, забинтував ніжку. Через тиждень ніжка зрослася, і дід відніс зайченя в поле.

Чого ж це дід Максим такий невдаха?

Пішли одного разу слідом за дідом, захотілося подивитись, як же він полює. Бачать: поклав дід рушницю, а сам ходить лісом та й розкладає під кущами сіно зайцям.

Зрозуміли тоді, чому дід Максим-дивний мисливець.

В. Сухомлинський

Музикант-спеціаліст, що вміє грати на музичних інструментах. 29

Загадки

В лісі вирізана, Паличка з дірками

Гладенько витисана, І проворні пальці,-

Співає, заливається, Любо її слухають

Як називається? ( Сопілка). В лісі на галявці.(Сопілка.)

Десь у гаї родилася, Десь у гаю родилася,

Була німа і нежива,- Тепер говорить і співа.

В майстерні робилося. А в руках плаче. (Скрипка.)

Хто з нею добре знається, Сам із вільхи та із дуба,

До того обзивається. В роті білі, чорні зуби.

А хто невлад її бере- До зубів торкнись-готово,

Аж по душі вона дере.( Сопілка) Ти почуєш спів чудовий. ( Рояль)

Барабан

В магазині тато мій

Барабан купив новий.

І палички невеличкі-

Це для мене й для сестрички.

Ми з сестричкою мирились-

Барабаном ми ділились:

Трохи я побарабаню,

Потім дам сестричці Ані.

Барабаню знову я.

Потім –черга не моя...

Тато каже:- Перестань!

Перестань, не барабань!

Бо від цього барабана

Я глухим, напевне, стану!-

Відповів йому я вмить:

-Треба ще один купить!

Ми удвох побарабаним

І відразу перестанем. Грицько Бойко

Вірш

Грав би на сопілочці вербовій

Тужливу ту мелодію без слів,

Що грає вітер в гущі смерековій. Іван Франко

Який музика цвіркун!

У високому зеленому просі жив Цвіркун. Удень ві ховався від сонця. А як тільки сонечко зайде-Цвіркун вилазить на високе стебло. Сяде на зеленому листку. Перед ним просо, як ліс. Сяде й настроює свою скрипочку. Бо Цвіркун-ой який музика! У нього співуча скрипочка. Доторкнеться до неї Цвіркун смичком- бринить дивна, чарівна музика. Слухають ту музику дерева й квіти. Слухають зайчики й мишенята. Слухає увесь світ.

Василь Сухомлинський

Веселі музики 30

Соловей заграв на скрипці,

Дятел на цимбалах,

А синиці на ялиці

Пісні заспівали.

Соловейко-смиком, смиком,

Дятел-в срібні струни.

Такі співи та музики,

Аж за гаєм луни. Олесь Лупій

Пісенька

У дворі, де клен дріма,

Ходить піснька сама

Крадькома.

Як мелодія струмка,

І грайлива, і легка

Пі-сень-ка.

То зникає десь вона,

То бринить біля вікна,

Як струна.

Я мерщій у двір майну,

Пісню там наздожену

Чарівну. В. Верховинець

* * *

Я піду в лісочок,

Заграю в листочок.

Буде мамка пізнавати,

Чий то голосочок.

Буде мамка пізнавати,

Буде сі питати:

-Ой чи вмієш, моя донько,

В листочок заграти?

* * *

Пішли діти із хати,

Взяли дудку пограти.

Повішали дудку

На зеленім дубку:

-Чом ти, дудко,не граєш?

Бо голосу не маєш.

-В мене голосочки

В чотири рядочки:

Ду-ду,ду-ду,

Аж до денечка.

Казка” Музики” 31

Це було улітку. На дворі тепло, деньробочий, саме жнива,і на шляху нікого немає. Може так зовсім нікого б не було, та коли самотою іде собі Скрипка і грає:

-Ті-лі, ті-лі,-

Удвох жили!

На весіллях танцювали,

Млинці медом запивали.

Ті-лі, ті-лі,-

В добрі жили.

Ще багато про що розповідала Скрипка: що музика-хазяїн-занедужав, що продав її комусь другому і що той другий зовсім ніколи не граєна ній. Лиш не встигла Скрипка цього проспівати, як стрічаєїї Бубон, та й бурчить:

-Ой,чи-чи-чи, чи не так, чи не так,

Чи б-бу-ук з гречки та мак...

Чи мо-може й таке прийде,

Що положе й хвостоммм змете.

Драстуйте!

Привіталися один до одного.

- Ку-куди це, пані, йдете?-спитав Бубон.

- До царя Гороха. Кажуть, що він сумує дуже і що привітає гаразд того, хто його звеселить, сказала Скрипка.

Бубон крутнувся на одній нозі, та й каже:

-Ходім.

Пішли.

Скрипка іде, та так весело співає:

-Будем їсти, будем пити,

Будем в золоті ходити!

А Бубон все одне, та одне товче:

-Може хтоі чуба збуде,

Побачимо, як там буде!

Аж на зустріч їм біжить Дудка і носом на всі пишики грає:

-Хурли, хурли,

В хлівах сопли:

А полізли у хорому-

Наробили танцю й грому.

Знову:

-Драстуйте!

А Скрипка і Бубон одказують:

-Не застуйте, а то і так темно,-

Дудка свиснула і каже:

-Бач, голий, як бубон, а гострий, як бритва!

Бубон аж задуднів з пересердя.

-Ах ти ж дудка-халабудка,

ніс просяний, хвіст шкіряний.

Я з тобою балакати не хочу...

- Та годі!-каже Скрипка.

І сказала Дудці, куди вони йдуть.
Дудка зраділа і пішла з ними.

Ідуть і співають:

Скрипка: Будем Їсти, будем пити, 32

Будем в золоті ходити.

Дудка: Хурли,хурли,

В хлівах жили,

А тепер царю Гороху

Заспіваємо „ Солоху”.

Бубон: Може хто і чуба збуде,-

Побачимо, як там буде!

Так прийшли і самого царя Гороха. А він і,справді, сидить похнюпившись,руки позвішував, що з рукава горошинки сипляться, ноги позвішував, що через штанини горох падає, сам позеленів. Небо над ним горохове, земля його власна-горохова і навкруги-горох. Прийшли наші молодці та разом і вклонилися.

Бубон: Бам, бам!-

Щасть боже вам.

Скрипка: Клім, клім!

Годі буть м”яким.

Дудка: Хурли, хурли,

Щоб здоровими були!

І почали разом царя Гороха звеселяти:

- Скрипка пищить.

Дудка тріщить.

А бубон так бахає,

Що аж горох з неба падає.

Цар Горох осьміхнувся, спочатку ногами притупцьовував, а там і танцювати пішов. Так стрибає, язиком ляскає, в долоні плеще, аж любо!

-Ой годі!- гукає Горох до музиків- а то розсиплюся.

Та наші, мов не чують-грають, тай годі. ТанцювавГорох, танцював, а далі, як підстрибнув угору, вдарився головою у горохове небо і розсипався горохом, та не простим, а золотим.Бо він же царембув! От тоді і музики перестали грати. Набрати повно зернят золотого гороху і повернули додому багатіями. І каже коли йшли назад та співали, то і Бубон весело приспівував:

-А я ж казав, що так буде,

А я ж казав, що так буде!

Михайло Жук

Муляр-робітник, який зводить будівлі з каменю, цегли.

Вірш

Від зорі і до зорі

В нас працюють муляри.

Там, де слався вигін голий,

Вже стоїть велика школа.

Стільки вікон в ній широких,

Що не злічиш за два роки.

Наче той аероплан,

Аж до хмар піднявся кран,

Де стукочуть угорі

Молотками муляри. Володимир Ладижець

Вірш 33

А ось і школа. Поверхи високі,

Великі вікна, світлі, голубі...

Каменярі і муляри два роки

Її складали з каменю тобі. В. Бичко

Загадка

Не муляр, а комори мурує ( Бджола).

Орач-людина, яка оре.

У полі Орачі на ярину орали,

І Муха там була,

І хоч її, непрохану, ганяли,

Одначе, крадькома і їла, і пила,

Бо звикла змалечку кохаться у чужому.

Леонід Глібов

Пастух-людина, що пасе худобу.

Пастушок

Підросла мурашка

На одну ромашку,

Золотий жучок-

На один листок,

Хрущ-на цілу вишню

Став сьогодні вищий,

Я –аж на ворота,

Бо в нових чоботях.

Сяду на вершечку

І пасу овечку.

Марія Людкевич

Візьму вербову гілочку

Візьму вербову гілочку,

А в ній проріжу дірочку,

Довкола кору обіб”ю-

Сюрчка веселого зроблю.

Легеньку горошину

Всередину укину.

Сюрчатиму ходитиму,

Всіх солов”їв будитиму.

Ану, співайте, солов”ї,

Дзвінкі співаночки свої!

За вами розспівається

Свистілочка моя.

Ніхто й не здогадається,

Що свище-заливається

Не соловей, а я! Тамара Коломієць

Хитрий пастушок

-Ой, розумне дуже, татку,

Наше біле козенятко.

У садочку каже:

-Ме-е-е!

Хочу пастися

Сам-е-е! Леонід Куліш-Зіньків 34

Юрчик і кізонька

Біжить біла кізонька,

Шовкова борідонька,

Рівнесенькі ніжки,

Тонесенькі ріжки.

Біжить кізка:туп,туп.

-Тут є Юрчик,тут, тут.

Як він мене попасе,

Конюшинки принесе,

Буде мати молочко

Мій маленький Юрочко. Марійка Підгірянка

Пекар-спеціаліст, що пече хлібо-булочні вироби.

Пиріг- печений виріб із тістечка з начинкою.

Словосполучення. Гарний, смачний., рум”яний, яблучний пиріг.

Прислів”я. 1. Їж пиріг з грибами , тримай язик за зубами. 2. Славна хата не вуглами, а пирогами. 3. Не годуй пирогами, а годуй ласкавими словами.

4. Хто на поріг, тому пиріг, а хто від порога, тому щаслива дорога.

Речення, тексти.1. Вже рум”яні пироги виглядають зпечі. Смачнючіими пиріжками пригощу малечу.

Загадки

Його матуся випікає,

Він стіл святковий прикрашає.

Гукайте швидше всіх малят,

Хай по шматочку все їдять. ( Пиріг).

Я у пекарні народилась

І на прилавку опинилась.

А поміняй склади-я стану

Столицею Афганістану.( Булка- Кабул)

Обичайка дерев”яна,

А дно волосяне.

Трусять в руках,

А воно все в дірках. ( Сито)

Пекар

Борошна візьму сама.

Тісто вимішу сама.

Ви мовчіть!

Мене не вчіть!

Я сама, сама, сама!

Я спакла пиріг сама.

Запросила всіх сама.

Гості встали і сказали:

-Таню, їж його сама! В. Орлов

Вірш

Пекар півень у пекарні

Пік перепічки прегарні

І пшеничні пампушки,

І препишні пиріжки.

Пригощайтесь! Т. Коломієць

Вірш 35

Хоч Маша маленька, та вміла така-

Смачні пиріжечки вона випіка,

Пампушки і тістечка, навіть пиріг,-

Я все куштував- одірвіться не міг.

М. Могилевич

Вірш

Пекар чоботи носить-

Швець пошив їх дбайливо...

А шевцеві без хліба

Ну ніяк неможливо!

Ю.Тувім

Вірш

Пиріжечки, пиріжки,

Має кожен два ріжки.

Надкушу один ріжок...

Ой смачненький пиріжок! А. М”ястківський

Пиріг

Ріжемо яблука,

Лущим горіх-

Мама печуть нам

Святковий пиріг.

Пахне пиріг

Колосками пшеничними,

Росами ранніми

І опівнічними,

Піснею трактора,

Дощиком лагідним,

Сонцем-ранковим,

Обіднім і західним... Олег Орач

Загадки

Стоїть дубина,

На дубині соснина,

На соснині коноплина,

А на коноплині глина,

А в глині капустина,

а в капустині свинина.( Обід на столі)

У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою.( Хліб у піч і з печі).

Ріжуть мене ножакою,

Б”ють мене ломакою,

За те мене отак гублять,

Що всі мене люблять.(Хліб)

Купили кругленьке, думали-новеньке,

А воно усе в дірках, труситься в руках. (Сито і борошно)

Стоїть сутула горбатий на все село багатий. ( Млин)

Чорні руки 36

Бабуся замісила білого-білого пшеничного тіста. Тісто пишне, м”яке.

- Бабусю, спечіть мені голуба, попросив Юрко.

Руки бабусині почали ліпити голуба. Юрко не міг відірвати очей від бабусиних рук. Немов уперше побачив він, що руки у бабусі чорні-чорні, сухі, зморщені, а пальці тонкі й рухливі.

Бачить Юрко, як ліплять пальці крильця, кожну пір”Їнку виліплюють тонко й ніжно.

Витягла бабуся голуба з печі, а він білий-білий, ніжний і немовби збирається злетіти високо в небо.

-Бабусю, -запитує Юрко, чому це так: руки у вас чорні-чорні, а голуб білий-білий?

-Якби у мене були руки білі, то не було б ні тіста, ні голуба, -тихо промовила бабуся.

Юрко замислено дивився на голуба.

В. Сухомлинський

-Чим вразили хлопчика бабусині руки?

- Як ти зрозумів бабусину відповідь?

Моя мама пахне хлібом

-Де працює твоя мама?

-І лікар?-запитав здивовано Коля.

-І лікар не міг би,- з гордістю сказав Толя.

В. Сухомлинський

-Ким працюють мами хлопчиків?

-Що ти знаєш про роботу своїх батьків?

Пиріжок

Усі діти, крім одного (покупця), стають ключем(поклавши руки один одному на плечі). Передній зветься пекарем, усі інші –піч, а останній-пиріжок. Покупець зветься пекарем, усі інші-піч, а останній-піріжок. Покупець питає у пекаря: - Де мій пиріжок? – Он піччю лежить,-відповідає пекар. Він біжить!- вигукує пиріжок, одривається від гурту інамагається стати спереду пекаря, покупець його ловитью Якщо пиріжку вдається зайняти місце перед пекарем, то він сам стає пекарем, а покупець знову ловить крайнього. Якщо ж покупець піймає пиріжка, то міняється з ним роллю.

Так само грають у хлібчика. Хлібчик говорить:- Печу, печу хлібчик. –А випечеш?- питає останній в ключі.- Упечу! А чи втечеш?-Побачу.

Перукар-майстер, що підстригає, фарбує волосся, робить зачіску, а також голить чоловіків.

Вірш

Геть усе, усе на світі

Переплутав хлопчик Вітя.

Каже:-Діти вчаться в полі,

А комбайн працює в школі.

Всіх людей стрижуть в лікарні,

А лікують в перукарні.

Г. Малик

Загадка

Що дістане зубами потилицю? ( Гребінець)

Пілот-спеціаліст, що керує польотом літака.

Аеродром-ділянка земної поверхні для взльоту, посадки, стоянки літаків, із спорудами та обладнанням для їх обслуговування.

До витоків слова.Аеродром- слово , складене з грецьких коренів аеро

( повітря, повітряний) і дром ( ділянка).

Речення, тексти. 1. Зранку з аеродромів вилітають літаки. 2. За селом влаштували тимчасовий аеродром. Тут завантажували літак добривами. Хлоп”ята прийдуть зі школи, підготують уроки й на аеродром. Допомагали пілотам сипати добриво в літак. 3 На аеродромі було гамірно й шумно. До літаків під”їжджали машини, заправляли їх. Пілоти слухали настанови інструктора.( В. Гавриленко).

Прикордонник-військовослужбовець, що охороняє кордони країни. Вірш

Ніч.

Прикордонники виходять на вахту,

Сідають в човни.

І. Нехода

Пожежник- спеціаліст, що лівкідує небезпечний очаг пожежі.

Вогнище-джерело, звідки поширюється полум”я.

Прислів”я. 1.Чим більше дров, тим більше вогнище.2. На старому вогнищі легко вогонь розкласти.

Речення, тексти. 1. У лісі заборонено розводити вогнище.Від вогню леко можепочатися лісова пожежа. 2. Недавно ми з друзями ходили в похід. Біля річки розкинулинамети. Ввечерірозвели вогнище. Біля багаття всім було радісно. Дівчата співали народні пісні. Весело палахкотить вогнище над рікою. 3 Подивіться, як горять восени вогнища горобини1 Недарма з нею пов”язана народна прикмета : „ В лісі багато горобини-буде дощова осінь”4. Посідали діти на траві навколо вогнища.

Що то за родина

Ой ви, діти-квіти наші,

Наварю вам горщик каші,

Поїсте ви до смаку,-

Мовить баба у кутку.

Я щедруха, я гладуха;

В мене донечка краснуха;

Кучерявенький синок, 38

Як той сизий голубок.

Я морозу не боюся

І хто мерзне-я сміюся:

Бабу гріє не кожух,

А веселий, теплий дух.

Біля мене всі товчуться-

І веселі дітки в”ються,

І старенький дідок

Тут мурлика, мов коток. (Піч, вогонь, дим.)

Покрівельник-робітник, який криє покрівлі.

Вірш

Щоб сухим був дім, держалося тепло,

Щоб зимою снігу в дім не намело,

Щоб у дощ не мокли люди в домі тім,-

Покрівельник покрива залізом дім. Сергій Баруздін

Полярник-спеціаліст, що працює на Полярному полюсі, стежить за погодою.

Полярники

В нас сьогодні гра,

Нумо з нами, дітвора!

Одягайтеся тепліше

Та у двір бжіть скоріше.

Тут лапатий, чистий сніг

Покривалом білим ліг.

Зробим з снігу ми споруди,

Ми полярниками будем!

Вся команда вже надворі.

Всі полярники у зборі.

Та летить на північ як?

Де узяти нам літак?

До санчат прикріпили

Ми легкі картонні крила.

Гірка-наш аеродром,

Злетимо ми літаком.

Загудів мотор:-Гу-гу!-

Йдем на північ крізь пургу.

Ми полярники віднині,

Ми зимуєм на крижині.

А крижина серед двору,

Серед білого простору.

Для зимівлі нам спочатку

Треба вибрати площадку,

Перевірити як слід,

Чи міцний під нею лід?

В нас для цього є лопати, 39

Всі уміємо копати!

А малий Іванко біг,

По коліна вгруз у сніг.

-Не лякайся ти, завжди:

Зараз виручим з біди!

Є площадка крижана-

Для полярників вона!

Щоб на кризі зимувати,

Треба дім побудувати.

Кулі снігу ми качаєм,

з них цеглини вирізаєм.

А цеглина до цеглини-

І ростуть угору стіни.

От уже й готовий дім,

Будем жити ми у нім!

Щоб не мерзнуть, невеличку

Ми з відра зробили пічку.

А труба в ній-снігова,

Там вітрище завива.

А тепер сніговика ми

Ліпим власними руками.

Біля входу він стоїть

І ціпок сніговика

Всіх ведмедів наляка!...

Сніговик у нас удався.

Звідки ж ще один узявся?

Це Митько, це Митько,

Запорошений лінько.

Він стояв собі без діла,

В нього й руки задубіли.

-Руки снігом розітри

Та ло паточку бери!-

Щоб зв”язок з землею мати.

Треба радіо вмикати.

Надійшла із криголама

Чергова радіограма:

„ Всі виходьте в п”ять нуль п”ять

Санний поїзд зустрічать,

Вам його спустив на лід

Криголам-атомохід”.

Треба друзів зустрічати,-

Запряжем Рябка в санчата.

Та Рябку, напевно, тяжко:

Він не хоче йти в упряжку!

По прокладеному сліду 40

Санний поїзд їде, їде.

Це з”єднали так дружки

Мотузками саночки.

Ми-полярники віднині,

Ми зимуєм на крижині! Грицько Бойко

Гумореска „ Полярник”

-Тату, коли я виросту, то буду полярником?

-Дуже добре, синку.

-Я вже зараз хочу готуватися до цього.

-Як же?

- А ти щодня купуй мені морозиво, щоб я звикав до холоду.

Постовий-людина,що слідкує за порядком руху транспорту на дорозі.

Вулиця-два ряди будинків і простір між ними для проходу і проїзду, а також сам цей простір.

Синоніми.1. Вулиця, дорога. 2. Вулиця, двір, подвір”я.

Словосполучення. Широка, вузька, пряма, тиха.чиста, брудна, сусідня, головна. Центральна, багатолюдна, освітлена, міська, сільська, наша...вулиця.

Вулиці міста. Перехід через вулицю. Ширина вулиці. Вибігти на вулицю. Прийти з вулиці. Гратися на вулиці.

Коли так кажуть? 1. Зелена вулиця-відкритий, вільний шлях до чогось. 2. Буде і на нашій вулиці свято- і в нас буде радість.

Прислів”я.1. У холодну погоду добрий господар і собаку на вулицю не вижене. 2. На своїй вулиці і півень сміливий.

Загадка. Я і в місті, й на селі, обабіч мене будинки і великі, і малі.

Речення, тексти. 1. Раденький, з таким ловким свистком я вийшов на вулицю. ( Я. Стельмах). 2 Батьківщина-це і місто, і село, і вулиці, на якій ти живеш. 3.На перехрестях вулиць рухом керує світлофор. У нього три кольори: червоний, жовтий, зелений. 4. Школярі! Будьте обережними на вулиці. Не переходьте вулицю при червоному світлі. 5. Негарно на вулиці голосно розмовляти, кричати, сміятися.

Хто на нашій вулиці головний

Паличка-спинялочка чарівна

І свисток у дядечка чарівний.

Дуже наша вулиця гамірна,

Дядечко на вулиці-головний.

Тільки вгору паличку піднесе-

І за мить спиняється геть усе.

Стій, шофере, „ бублика” не верти,

Треба дітям вулицю перейти!

Тільки свисне дядечко у свисток-

Пішохід поквапливий стишить крок,

Не зашкодить рухові пішохід,

Переходить вулицю там, де слід.

Зліва, справа крутиться сто коліс,

Хоч би хтось під колесо не підліз,

Плин машин по вулиці день і ніч,

Дати раду рухові- мудра річ.

Та на те ж і паличка чарівна

І свисток у дядечка чарівний... 41

Дуже наша вулиця гамірна,

Постовий на вулиці-головний! Олександр Пархоменко

Світлофор

Три світла в світлофора є,

І кожне з них дає.

Червоне світло каже:-Стій!

А жовте: -Ще не можна!

Зелене каже: -Їдь мерщій!-

І слухається кожний. С. Маршак

Провізор( фармацевт)-дуже давня професія, бо люди хворіли завжди та їм потрібні були ліки.

Після того, як лікар оглянув хворого, він призначає лікування та ліки. Провізор повинен приготувати ці ліки або відпустити їх за рецептом із аптеки. Він перевіряє рецепт лікаря, склад і дози( вміст) лікарських засобів. Провізор вміє готувати мікстури( лікарські розчини), порошки, краплі, пігулки, свічки та препарати із лікарських рослин. Коли хворий приходить до аптеки, провізор дає пораду як поолегшити стан здоров”я і при цьому не нашкодити собі. Він рекомендує ліки і пояснює як, коли і скільки їх приймати.

Поштар-людина, яка розносить пошту.

Моя мама- поштар

У сумці подивлюся поштовій,

Чи немає мені листа якогось.

Грушу стиглу я дістав...

Цікаво, хто прислав? Григоре Вієру

Адреса-позначення місця проживання чи перебування кого-небудь або місце знаходження чого-небудь.Напис на конверті, посилці, що вказує на місце призначення й одержувача.

Вірш

А де живеш, хлопчино?

Скажи, район який?-

Адресу в ту ж хвилину

Вписав у зошит свій.

Б. Палійчук

Адресант- той, хто адресує, посилає кому –небуть лист, телеграму.

Адресат- той, кому адресується, посилається лист, телеграма.

Вірш

- Що б , Максиме, ти хотів?

Є ж якась потреба?

- Дай конвертів. Сто листів

написати треба!

- Зустрічав я диваків...

Хто ж ті адресати?

- Дітям всіх материків

хочу написати. В. Чалий

Праля-спеціаліст, що пере одяг тощо. 42

Праля

Ляльчине убраннячко я зберу.

Ляльчине убраннячко поперу.

Лийся, водичко, із крана,

Буде спідничка попрана.

Лийся, водичко, сріблиста,

Буде хустиночка чиста.

Почеплю убраннячко

На шнурі,

Посушу убраннячко

У дворі.

Сонечко буде світити,

Ляльчину хустку білити.

Буде вітрець повівати,

Буде вбраддня висихати. Тамара Коломієць

Рибалка-людина, яка ловить рибу, займається рибальством.

Загадка

Пір”я є, та не літає, ніг немає, а не здоженеш. ( Риба)

Крила має- не літає,

Ніг не має, а гуляє,

По землі не ходить

І людей не знає. ( Риба).

Крутиться, вертиться, берега держиться. ( Річка).

Стоїть корито, повне води налито.( Озеро)

Ні сани, ні віз, а їде без коліс.( Човен.)

Скоромовка

На річці Роман спіймав руками рака.

Рак ущипнув Романа за руку.

Світлу хату на Дунаї

Звів на березі рибалка:

Два віконця на схід сонця,

Два –до синіх хвиль,

З очерету золотавий

На хатині бриль.

Микола Нагнибіда

Сом

Не сидиться хлопцю вдома-

Він зловити хоче сома.

Ранком з вудкою в руці

Наш рибалка на ріці.

Вибрав затишну місцину,

Сів на плетену корзину,

Швидко вудку розмотав

І рибалити почав.

Ось разок, іще разок-

Колихнувся поплавок.

Насторожився рибак,

Усміхнувся:-Так-так-так!

Може. Сом у цю хвилину 43

Підійшов і чуха спину?

А чи,може. Соменята

Черв!ячка схотіли зняти?...-

Враз- не стало поплавка,

Вудку смикає рука. Хлопець знизує плечима,

Хлопець блимає очима:

То не сом, не соменя-

То зелене жабеня! Г.Бойко

Гра” Варена рибка”

Діти , взявшись за руки, швидко обертаються колом, приспівуючи:

Вареної рибки

Держімося кріпко:

Як хто увірветься,

Тому не минеться,

Держіть, не пускайте!

Обертаються, поки хто одірветься з кола. Потім гра починається спочатку.

Гра” У річку, гоп”

Дві шеренги стоять одна проти одної на відстані півтора-два метри. Ведучий дає команду:

- У річку, гоп!- всі біжать вперед.

- На берег, гоп!-всі біжать назад. Часто ведучий повторює однакову команду кілька разів. В такому випадку всі повинні стояти на місці. Наприклад:

- У річку, гоп!-всі біжать вперед.

- У річку, гоп!- всі стоять на місці. Хто біжить назад,-вибуває з гри.

Гра продовжується доти, поки в одній з шеренг не вийде останній гравець.

Санітар-робітник, який допомагає хворому одужати.

Садівник-той, хто вирощує і доглядає сад та садові рослини.

Вірш

З батьком яблуні садили,

Трохи руки натрудили.

Я люблю наш тихий сад

І осінній листопад. М. Сингаївський

Слюсар-робітник, який обробляє метали ручним або механічним інструментом, а також складає, регулює, ремонтує машини та механізми.

Загадка

Срібні сиплються опилки

З-під напилка і з-під пилки,

Якщо я за них беруся.

Недарма ж я звуся...( Слюсар).

Спортсмен-людина, яка професійно займається спортом.

Медаль- знак переважно у вигляді круглої металевоїпластинки з рельєфним зображенням і написом, що встанолює держава( країна)як нагороду за особливі заслуги у певній галузі.

До витоків слова.1. Слово запозичене з французької мови, утворене від латинського mettallum -метал.

Словосполучення. Спортивна золота, срібна, бронзова медаль. 44

Речення, тексти. 1.Команда біатлоністів завоювала золоті медалі.

„ Штрафний”

По вранішній порі

Хома вже у дворі:

М”яча усе ганя,

Голи б”є-навмання...

Весела гра-футбол,

Та тільки: в шибці гол...

А мати з ремінцем:

-„Штрафний” тобі за це! Грицько Бойко

Загадка

Б”ють мене старі й малі

І в повітрі , й на землі,

та від цього не вмираю,

Тільки весело стрибаю. ( М”яч)

Круглий,гарний і легенький,

Високо літає,

Йому діти дуже раді,

Бо ним кожен грає.( М”яч)

Б”ють –не плаче, вгору скаче,

І ніхто йому, одначе,

Не сказав хоч раз „ пробач”,

Бо на те і є він...( М”яч).

Прив”яжемо –підуть, відв”яжемо-залишаються.( Лижі.)

Дві дощечки, дві сестри несуть мене з гори.( Лижі.)

Влітку відпочивають, взимку дітей катають.( Сани.)

Перший чемпіон світу з шахів

Шахи- це гра 2 суперників на квадратній дошці, поділеній на 64 чорно-білі клітини, 16 білими і 16 чорними фігурами за встановленими правилами пересування їх.

Ім”я першого чемпіона світу з шахів-Вільгельм Стейніц. Майже 40 років провів Стейніц за шахівницею, створив нову шахову школу, написав безліч статей про цю захоплюючу й цікаву гру.

В міжнародних турнірах він виборов чимало призів. І з 14 зіграних ним міжнародних матчів Стейніц 11 виграв і лише 3 програв.

Вірш

Увійшла до хати Ліда

Тай питає брата:

- Ти чого це з Костем в шахи

Відмовився грати?

- Ну а ти з таким би грала,-

Говорить Сергійко,-

Що одразу, як програє,

Починає бійку? М. Білецький

Легка атлетика 45

„ Атлетикос”(із давньогрецької)-„боротьба”, а „ легка”-щоб відміряти змагання бігунів, стрибунів і метальників від змагань богатирів, які піднімають важку штангу.

Крім бігу на короткі, середні й дальні дистанції, існує ще марафонський біг, історія якого пов”язана з боротьбою древніх греків за свою незалежність.

Понад 2500 років тому невелика грецька армія розгромила біля містечка Марафон величезне військо загарбників-персів.Одразу після перемоги полководець Мільтин послав до Афін з цією радісною звісткою воїна, який пробіг 42 км.

-Радійте! Ми перемогли!-вигукнув воїн, з”явившись на майдані, й упав мертвий-серце посланця не витримало.

Сучасні спортсмени добре натреновані, вони успішно пробігають марафонську дистанцію.

Легкоатлети змагаються й у спортивній ходьбі, стрибати у довжину та висоту, перестрибувати через планку на 5 м висоті, відштовхуючись жердиною.

Колись пастухи не могли обійтися без довгої палиці, щоб перескочити бурхливий ручай. Ясної погоди вони гуртувалися й починали змагатися – хто краще стрибне з палицею. А ковалі сходились десь на галявині з кувадлом на плечі-хто далі закине важкого молота.

Моряки теж у вільні від вахти години розважалися штовханням чавунного ядра, якими в минулому стріляли з редутів гармаші адмірала Нахімова, обороняючи від турків та англійців Севастополь. А сьогодні снаряд, яким замінили ядро, вилітає не з ствола гармати, а з дужих рук спортсмена.

Так само спис-давня зброя мисливців та воїнів.

І останній вид метання-диск, спеціально винайдений для змагання на стадіоні.

Плавання

Стилі плавання:вільний і на спині, брасом( по-жаб”ячому), батерфляєм

(з англ.” мов метелик”).

Плавці стартують із півтора метрової тумбочки. А стрибуни піднімаються на триметровий трамплін або десятиметрову вишку над басейном.

Стрибки у воду вимагають сміливості й точності. А це зовсім не просто, якщо врахувати, що політ триває всього-навсього секунди.

Плавати й пірнати з вишки- це цікаво. Але ж не менш цікаво пограти у воді в м”яча! Тож англійські плавці поставили у басейні ворота- і давай закидати туди голи, наче у футболі.Цю гру назвали –водне поло.

Боротьба

Боротьба-класична й вільна, дзю-до, тхеквондо, айкідо.

В класичній боротьбі всі прийоми виконують руками, а підніжки суворо заборонено.Вільний стиль дозволяє боротися і руками й ногами. Залежно від власної ваги, атлети поділяються на категорії. Поєдинок проводиться на м”якому килимі у формі кола.Він триває три трихвилинних періоди, між якими-хвилина для відпочинку.

Суперника потрібно не просто повалити на килим, а покласти на обидві лопатки. Якщо суперник програє понад 12 балів, то переможець продовжує змагання без штрафних очків! А це вірна запорука золотої медалі.

Бокс 46

Античні бійці обмотували руки по лікоть шкіряним поясом, на голову одягали шапочку, яка захищала від ударів скроні й вуха.

На Русі дуже любили цю молодецьку розвагу-кулачні бої. Бувало, під час святвечора зберуться і молоді, й старші- і давай змагатися навкулачки, чия візьме. На руки вони одягали хутряні рукавиці, на голову-білячу шапку. Переможця вітали гучними вигуками, оплесками.

Але справжнім спортом поєдинки навкулачки стали тоді, коли в Англії винайшли боксерські рукавичкі. Шиють їх із тонкої шкіри з м”якою підкладкою всередині, вагою 227 грамів.Вони значно пом”якшують удар, оберігаючи боксера травми.

А змагання почали проводити на спеціальному місці-рингу. Це обгородження чотирма рядами канатів квадратний майданчик з брезентовим настилом.

Боксери змагаються три раунди, які тривають по три хвилини з перервою в одну хвилину.

На рингу поруч з боксерами знаходиться суддя. Він пильнує, щоб спортсмени не порушували правил А інші стежать за поєдинком судять кожний рух боксерір. Хто порушує, той вибуває із змагань.

Силачі

Здавна силачі випробували силу, піднімаючи бочки з пивом, важкі колоди, гнули підкови. Але тренування такі речі були не зручні. Отож і придумали штангу. Це тонкий пружний сталевий стрижень-гриф, з обох кінців якого начеплюють стільки металевих дисків, скільки зможе підняти спортсмен. Буває, що силач ривком підхоплює з дубового помосту й вижимає залізний тягар удвічі важчий за власну вагу.

Сьогодні силачі піднімають штангу у два прийоми: ривком і штовханням. Вага, що виходить у суммі, й визначає переможця. Правильно виконати ривок-це без заминки відірвати від помосту штангу й потримати її над головою, не згинаючи в ліктях рук. При штовханні штангу піднімають до грудей, підкидають вгору й утримують над головою. Чим важча штанга, тим точніше треба розрахувати свої сили. Найменша похибка- і сталева громада вирветься із рук й гупне на поміст. Отже вагу не зарахують. А у штангістів всього-на-всього три спроби.

Футбол

В Африці започатковано цю захопюючу гру.При розкопках знайдено статуетки людей з м”ячем не менше 2500 років тому.

А грецькі вчені заперечують, показуючи стародавні вази із зображенням греків, які грають в м”яча ногами приблизно 2000 років тому в Греції.

Французькі історики твердять , що футбол походить від давно відомої у їхній країні народної гри „ ля сулять”. А італійці вказують на свою народну гру „ кальчіо”. Грузинське „лело” й старовинна російська „шалига”,коли грали саморобним ганчір”ячим м”ячем, теж свідчать про походження від них сучасного футболу.

Однак добре відомо одне: футболом захоплюються у всьому світі. А батьківщиною футболу вирішили вважати Англію, де понад століття тому запрвадили правила гри, які з незначними змінами існують і донині.

Хокей 47

Це,мабуть, єдиний вид спорту, про походження якого досі немає єдиної думки. Є дані, які піддтверджують, що в ХVІст. Ця гра була відома в Голландії. Однак батьківщиною сучасного хокею вважають Канаду.

Основною передумовою зародження хокею з шайбою на території Канади стало її завоювання англійцями, які тоді вже знали таку гру, як хокей із м”ячем. Але умови суворого клімату Канади не дозволяти грати їм у цю гру на траві. Виходом із положення став винахід ковзанів. Перший офіційний матч із хокею з шайбою був зафіксований істориками 1763 року в Монреалі. Гра настільки сподобалася глядачамі гравцям, що після цього набула масового характеру.

Найпершим офіційним турніром із хокею став Кубок Стенлі. 1893 року губернатор Канади Фредерік Стенлі вирішив заохотити команду, що виграла. Для цього він придбав кубок, який нагадував своєю формою перевернути піраміду. З 1927 року Кубок Стенлі є най престижним міжнародним змаганням. Пеший раз чемпіонат світу з хокею був проведений 1920 року. З того ж року хокей зі шайбою також входить у програму зимових Олімпійських ігор.

Баскетбол

Корзина по-англійському-„ баскет”, „м”яч”-бол. Так виникла нова гра-баскетбол., яка дуже скоро набула в США популярності й поширилася в інших країнах.

Волейбол

Волейбол- „волей”( англ. „літаючий”)- в США не мав такого широкого визнання, як баскетбол. Інструктор фізкультури Вільгельм Морган запропонував перекидати футбольний м”яч через сітку. А щоб було цікавіше, підняв її на 2-ох метрову висоту.

Гандбол

Трохи пізніше за волейбол в Данії з”явився гандбол.”Ханд” по-датському-рука. Невеликий майданчик, ворота набагато менші, ніж футбольні. До кожної команди увійшло по 7 учасників.

Фігурне катання

На берегах Південного Бугу, недалеко від Одеси, були виявлені найдавніші ковзани з кісток. Їх виготовлення датується періодом бронзової доби. Але майбутнє фігурне катання набрало сили лише в ХІІІ-ХІV ст.у Голландії, коли винайшли ковзани.1742 року в Единбурзі був створений перший клуб ковзанярів. Саме у Великій Британії розробили перші офіційні правила змагань.

Перший чемпіонат Європи організували 1891 року в німецькому Гамбурзі.Тоді участь у змаганнях брали тільки чоловіки. Жіноче фігурне катання офіційно з”явилося 1906 року в Давосі (Швейцарія).Право виступити на чемпіонаті Європи жінки отримали лише 1930 року. Услід за жіночим з”явилося і парне катання, міжнародна першість із якого була розіграна 1908 року в Санкт- Перербурзі.

Наймолодшим видом фігурного катання є танці на льоду. Перші нагороди континентальної першості були розіграні лише 1954 року.

Слюсар-робітник, який обробляє метали ручним або механізованим інструментом, а також складає і ремонтує машини і механізми.

Вірш

Хто на поверх Міг щодня

На дев”ятий Вмиватись рано?

Нам зумів Я скажу, не помилюся:

Дніпро підняти, Це зробив

Щоб я весело Сантехник-слюсар! М. Заєць

Під краном

Сталевар- робітник, яка плавить сталь.

Сталевар

Мчить супутник в сині далі,

Де зірки, мов жар.

Для ракети хто дав сталі?

Сталевар.

Літаки летять в простори

Вище білих хмар.

Хто дав сталі для моторів?

Сталевар.

Йдуть авто-співають шини,

Ллється світло з фар.

Хто дав сталі для машини?

Сталевар.

В дні, коли спіткав Вітчизну

Ворога удар, хто давав броню їй грізну?

Сталевар.

А коли вам друкували

Рідний ваш буквар,

Хто для літер дав металу?

Сталевар. Петро Ребро

Прислів”я

Сталь гартується у вогні, людина- в труді.

Столяр-робітник, яка працює з деревом.

Загадка

Як рубанком дошку чистить,

Летить стружка золотиста.

З-під рук майстра той же колір.

Як цей майстер зветься?...(Столяр)

Вірш „ Сокира”

Точена круглим точилом сокира

Стала до діла, завзята і щира.

Перше, звичайно, дровець нарубати,

щось підстругати, щось обтесати...

А взагалі, як сокирою вміти

Справді по-столярськи володіти,

Може вона кого хоч замінити-

Навіть рубанок і долото,

Навіть стамеску і молоток. О. Орач

Столярики 49

Столярики-молодці

Тешуть столик і стільці.

Молотком по долоті, долоті,

Летять тріски золоті, золоті.

Пилочками чики-чики,

Молоточком туки-туки.

Туки-туки,

В нас до праці здатні руки. Віра Багірова

Загадки

З головою накритий,

Несуть йому їсти й пити.

Та він страви не вживає-

Все хтось інший поїдає.( Стіл.)

В лісі народився, в лісі виріс,

А в дім прийшов, всіх навкруги зібрав.( Стіл.)

Хто входить і виходить,

Той першим нам руку подає,

Ми стоїмо завжди при вході,

Нас у хаті кількає. ( Двері).

Залізний ніс, дерев”яний хвіст( Молоток).

Маленький хлопчик у шапці ходить (Цвях).

Прислів”я

Не взявшись за сокиру, хату не зробиш.

Скоромовки

На дворі трава, на траві дрова.

Раз дрова, два дрова, три дрова.

Не рубай дрова на траві двора.

Тесляр-робітник, що займається грубою обробкою деревини, спорудженням дерев”яних будов, виготовленням простих дерев”яних меблів тощо; тесля.

Вірш

Цілий ранок, цілий ранок

Тягне стружку мій рубанок:

З дідусем ми цілий день

Дім будуєм для людей!

Дім без вікон, без дверей!

Вірш

Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку

В зеленім садочку, в квітучім затишку. Марійка Підгірянка

Вірш

Злітає тирса хугою

З-під пилки-ось вона.

Це тесляр вистругує

Рами для вікна. Сергій Баруздін

Бондарю, бондарю 50

Бондарю,бондарю, що ти робиш?

-Стружу дошку на дубову бочку?

Бондарю,бондарю, що ти робиш?

-Стружу дощечки на малі бочечки.

Бондарю,бондарю, що ти робиш?

-Стружу денця на нові відерця.

Бондарю,бондарю, що ти робиш?

-Стружу чопочки затикать дірочки.

Бондарю,бондарю, що ти робиш?

-Дощечки збираю і бочки складаю.

Бондарю,бондарю, що ти робиш?

-Бочку збираю,обруч набиваю.

Бондарю,бондарю, що ти робиш?

-Бочку кінчаю,води наливаю.

Бондарю,бондарю, куди їдеш,брате?

-На базар у Київ бочки продавати.

Тесля

Теслярику молодий, Приладнай гарненько дах,

Зроби ти нам хату- Покарбуй карнизи-

Стіни з дуба кріпко збий, Майстер прийде-тах-тах-тах!

Світла дай багато. Хату крить залізом.

Стелю добре поклади, Прийде холод до двора,

Лутки і пороги, Та не страшно в хаті...

Щоб було нам де ходить, І дітвора тесляра,

Постели підлогу. Буде пам”тати. М. Підгірянка

Загадка

Має зуби залізні,

Гризе дерева різні.

Гризе, ріже з усіх сил,

Аж з-під неї сипле пил.( Пилка)

Телефоніст-спеціаліст, що передає по спеціальному телефонному пристрої певну інформацію.

Телефон- пристрій ( частина телефонної трубки, яку прикладають до вуха), що перетворює електричні коливання на звукові.Система електричних апаратів і пристроїв для телефоннного зв”язку.

До витоків слова.Слово утворене від грецьких слів теле-далеко і фон- звук.

Спільнокореневі слова. Телефон, телефоніст, телефоністка, телефонувати, телефонний.

Словосполучення.Міський, міжміський, домашній, службовий, робочий, спарений телефон.

Коли так кажуть? 1. Зіпсований телефон(розм.)-про неправдиві повідомленя, що передаються від однієї людини до іншої. 2. Висіти на телефоні-довго і часто розмовляти по телефону.3. Вже червоний ( гарячий) телефон- довго розмовляти по телефону.

Загадки.1. Скринька, вертушка, шнур і довге вушко.2. Через поле і лісок подається голосок. Чарівний поверну круг- і мене почує друг.

Речення, тексти. 1. Раптом у кімнаті задзвонив телефон. 2. Якщо нам телефонують додому, знімаючи трубку, кажемо” Слухаю” або „ Алло”. Якщо телефонуємо куди-небудь, то починаємо розмову зі слів „ Добрий день”.

3. Лесик запросив маму до телефону. 4. В іграшковому магазині ми з Мишком побачили чудову іграшку-телефон.У великій дерев”яній коробці лежали два телефонних апарати, дві трубки і котушка дроту. ( М. Носов). 5 Телефоністи швидко тягнули дріт. 6. Телефоновізор-це зрячий телефон. Він і телефон, і телевізор.Ти знімеш трубку, набереш номер-і не тільки почуєш приятеля, а й побачиш його. І він тебе почує і побачить.

Ткаля- той, хто тче тканину на спеціальному верстаті.

Вірш

На роботу ткаля вийшла,

За верстат стає вона,

Щоб сьогодні вдвоє більше

Нам наткати полотна! І. Нехода

Верстат- машина для ткання ручним способом полотна килимів.

Тракторист-той, хто працює на тракторі.

Трактор- гусенична або колісна самохідна машина для переміщення та приведення в дію сільськогосподарських та інших знарядь.

Загадки

Їде силач,

На нім ловкач,

За ним копач

Добувати калач.( Трактор).

Металевий кінь у полі пасеться,

Де пройде-земля ореться.( Трактор)

Кінь сталевий,

Вівса не просить.

Але оре і косить.( Трактор).

Що за диво прилетіло-

Поле зразу почорніло?

Не живий, а помагаю,

Замість тисячі лопат

Я копати землю рад. ( Трактор).

Там, за степом, де тополі,

Ралить землю в чистім полі.

А в гарячу косовицю

Косить травку-луговицю...

Там жнива-то жне пшеницю...

Опадуть сніги під ноги-

Розчищає всім дороги.( Трактор).

По полю повзе, траву гризе. ( Сінокосарка).

Вірш 52

Грім озвався на зорі,

То н грім, а трактори.

Трактори ідуть в поля:

Їх заждалася Земля. М. Стельмах

Вірш

Хлопчики самі гурчать-

Це ж так буть повинно,

Бо за ними вслід біжать

На шнурках машини.

По собі лишають слід,

Їдуть полем, трактом.

У Сергійка-самоскид,

А у Гриця-трактор. С. Шушкевич

Вірш

Тепер весна. Тарасів тато

На тракторі в степу весь час.

Як тато, трактористом стати

Також збирається Тарас. Н. Забіла

Учитель-особа, яка навчає, викладає який-небудь навчальний предмет у

школі.

Загадка

Вранці він заходить в клас

І знання дає для нас.(Учитель)

Він нам, як мама,дорогий,

Він хоче нас навчити

Любити край чудовий свій.

Це мудрий наш....(Учитель)

Спільнокореневі слова.Учитель, учителька(вчителька), учительство, учительська, учителювати.

Синоніми.Учитель, педагог, викладач.

Словосполучення. Молодий, досвідчений, строгий, добрий, шкільний учитель.

Професія учителя.Допомагати учителю(-еві),поважати учителя, працювати учителем, запитати учителя, гордитися учителем.

Учитель проводить урок, пояснює, читає, розповідає, перевіряє, вважає, опитує.

Речення,тексти.1. Вчитель книгу відкриває, замовкає зразу гам. У вікна сонце заглядає, ніби заздрить школярам. 2.Хвилюючись, вранці-рано зустрічає нас вчителька знову. 3. Першокласники ходили з учителем до музею. 4. Учителька дала дітям завданя. 5.Діти познайомилися з учителем.

6. Разом з учителькою першокласники ходили на екскурсію до парку.7. Я пам”ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну.(В. Сосюра).8. Любо нам у рідній школі, де учитель нас навчає, учить рідний край любити, так, як батько, нас кохає.

Загадка. 53

Він нам, як мама, дорогий,

Він хоче нас навчити

Любити край чудовий свій.

Це мудрий наш ...( Учитель)

Чистенькі віконця

Сміються до сонця.

Діточки довкола.

Наша люба...школа!

Чорне поле

Білий плуг оре,

Дощ-з губки-росить...

Чи вам не досить?( Класна дошка та крейда)

Школяре,школяре ,я твоя подруга.

Кращого ніколи ти не знайдеш друга.

Ти мене пильнуєш-я тебе навчаю,

Я тебе навчаю та ще й забавляю.( Книга)

Учителю! Як ми тебе любимо,

Як слухаємо тебе в полоні юних мрій.

Володимир Сосюра

Вірш

Знов щебече юнь і цвіте трава,

Пізнаю тебе в постаті несхилій.

Вчителько моя, зоре світова,

Радниця моя

На Вкраїні милій! А. Малишко

Моя мама- вчителька

-Ти чому такий упрямий:

Не слухаєшся моєї мами?

Я маму слухатися звик,

Я син її та учень !

До школи

( Уривок з поеми „ Ярик-школярик”)

...Ось і школа. Квіти,квіти

Загойдалися вгорі.

Ті, що звались просто діти,

нині звуться школярі.

-Школа,-вчителька сказала,-

Це не просот гарний дім

І не просто класи, зали-

Треба знати це усім.

В школі всіх наук джерела

Дбало зібрані людьми.

За віки міста і села

Школа вивела з пітьми.

Усього багато в школі

Є цікавого для вас. 54

А тепер ідіть поволі,

Любі діти, в перший клас. Платон Воронько

Загадка

Білий кінь по чорному полю

Залиша білий слід за собою.

З кінця в кінець скаче.

Мовчки щось усім каже.( Крейда й дошка).

Фельдшер-особа з середньою медичною освітою; помічник лікаря

Хлібороб-селянин,який вирощує хліб.

Пшениця-хлібний злак, із зерен якого виготовляють муку.

Словосполучення.Висока ,густа, золота, озима, яра, спіла, пшениця.

Прислів”я, приказки. 1. На підлозі пшениця не зійде. 2. Яка пшениця, така й паляниця. 3. Пшениця колоситься- життя веселиться.

Прикмети. 1. Не сій пшениці раніше дубового листа. 2. Пшеницю сій, коли зацвіте черемха.

Загадки. 1. Маю жовтий вусок, запашний колосок, буде з мене мука й паляниця м”яка. 2. Ноги на полі, середина надворі, голова на столі. 3. З неба сонечко яскраве ллє проміння золоте; вона дружною стіною в полі нашому росте.

Речення, тексти.1. Вже пшениця достигає, колосиста, золота.2. Сіє,сіє воду сито- на пшениченьку, на жито...( М. Петриненко).3.Пшениця- найголовніша і найдавніша хліба рослина. 4. Одного разу замітав півник подвір”я і побачив на землі пшеничний колосок.( Укр. нар .казка).

Вірш

Честь і слава хліборобам,

Що живуть в моїм селі!

Хлібороби хліб нам роблять,

Знайте й ви про це, малі. М. Познанська

Вірш „ Хліб”

В полі ріс я, колосився,

На стебині уродився,

А тепер мене ви ріжте

Й на здоров”я смачно їжте.

Скоромовка

На печі, на печі

Смачні та гарні

Пшеничні калачі.

Хочеш їсти калачі-

Не лежи на печі.

Вірш „ Колосок”

Колосок, колосок,

Золотистий бочок.

Колосок достигав,

Зерна в росах купав.

На вітрах їх сушив,

В промінцях золотив.

Як змололи ми їх,

Вийшов борошна міх. Василь Заєць

Колосок 55

Зеленому колоскові

Співа жайвір колискову:

-Тебевітер колихає,

Тебе дощик поливає-

Рости в землю корінцями,

Виповняйся зеренцями. Андрій М”ястківський

Пшеничка

Над полями промені,

Зірка чиста.

На полях пшениченька

Колосиста.

А за нею простори

Із дубами,

Білі хмари плпвають

З голубами.

Гей, гей, на просторі

За колоссям, наче в морі,

Білі хмари плавають

З голубами. Андрій Малишко

Польовичок

Польовичок- польовичок,

Золотий капелюшок,

Золота борідка,

Вуса-наче щітка.

Солом”яні постольці

Топчуть землю звично.

В нього дзвоник у руці-

Колосок пшеничний.

„ Дзінь-дзелень,

дзінь-дзелень”,-

дзвонить дзвоник

всенький день.

Кличе він щоліта

Косарів косити. Павло Мовчан

Пісня про пшеницю

Сонцегріє, вітер віє, а вода тече.

Наша мати пшениченька золоту сорочку тче.

А в тій золотій сорочці, як маля,

Буде красуватися, буде усміхатися вся земля.

Сонце гріє, вітер віє, а вода тече.

Наша мати пшениченька золотий коровай пече.

А золотий коровай на столі засія-

Буде веселитися і благословитися вся наша земля. Дмитро Павличко

Ярий колос

Посіяли ярую пшениченьку

Та біля озимого жита.

У ярої пшениченьки колосся яріє,

А житечко половіє.

Житечко густіє, колосистеє,

А пшениця ще густіша, колостістіша. 56

Піднялося стебло, як срібло, золотистий колос.

Радіє пташина, радіють люди,

Що хліб їм буде. Вадим Пепа

Вусаті ячмені

Дядечку ячменю,

Дайте зернажменю,

Засіємо нивку, зеленогривку,

Щоб у теплі, гожі дні

Уродили ячмені.

Щоб виросли вуса,

Як у мого дідуся! Анатолій Камінчук

Гречка

Відцвіла гречка,

Чорновершечка.

А тепер гречки

Повні мішечки.

Каже бабця наша:

-Буде добра каша! Анатолій Камінчук

Гречка

-Виорем нивочку довгеньку,

Посієм гречку чорненьку.

Гречка вродиться,

Женчики найдуться,

Гречку чик-чик, чик-чик,

А з тієї гречки

Чорні вершечки.

А з того проса

Русая коса.

А з теї пшениці

Русії косиці. Анатолій Камінчук

Смачний хлібець

Петрик, павлик і Ганнуся

До лісу ходили.

Грибів кошик назбирали, ноги натомили.

Посідали спочивати

Та й хлібець виймають,

Ножемкрають на три скибки,

Сіллю посипають.

Дивно стало Петрусеві,

Що в житті нічого

Він іще не їв ніколи

Такого смачного.

-Нащо,-каже він по хвилі,-

Матусі варити,

Чи ж не краще так щоднини

Смачно хліб солити? Іванна Блажкевич

Загадки 57

Ріжуть мене, в”яжуть мене,б”ють нещадно,колесують;

пройду вогонь і воду, і кінець мій- ніж і зуби.(Хліб)

В землю кидалося

На повітрі розгулялося,

в печі гартувалося,

Запахом своїм всіх приваблює.( Хліб)

Прислів”я

Хліб-усьому голова.

Як хліб буде, то й все буде.

Хліб-батько, вода-мати.

Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі.

Посієш вчасно, збереш рясно.

Художник-той, хто пише картини.

Вірш

Ніс Івасик у руці

Різнобарвні олівці.

Біг Івась за дідом слідм

І спіткнувсь на толоці.

Дід до внука повертає:

-Що тут сталося?-питає.

А Івасик посмутнілий

Олівці збира плачима.

-Є червоний, чорний, білий,

а зеленого нема...

А зелений олівець,

наче коник-стрибунець,

Від Івася-скік та скі

У траву пірнув і втік. В. Лучук

Оповідання „ Олівець-малювець”

Взяла Яся олівець, олівець-малювець. Сіла вона біля столу, розгорнула папірець:

-Треба тут намалювати отаку здорову хату! Вікна. Дах. Димар на нім. З димаря-великий дим!

Ось травичка. Ось доріжка. Ось дитинка. Ручки.Ніжки. Ротик. Носик, Голова. І волосся-як трава!

Ось на небі сяє сонце. Довгі промені ясні... А в сторонці під віконцем квітнуть квіти запашні.

У дитинки є спідничка, а на ніжках черевички. Ще їй кошика зроби-піде ляля по гриби.

Ліс такий густий, кошлатий, і дерев у нім багато: все ялинки та дубки.Як щітки, стирчать гілки.

А під кожним під дубочком два грибочки, три грибочки, ось чотири, ось і п”ять... Вже нема де малювать!

Враз на сонце, як примара, налетіла чорна хмара, чорна-чорна, наче дим...

Ось і блискавка!

І грім! 58

І полився з хмари дощик на грибочки, на дубочки, на ялинку, на хатинку, на малесеньку дитинку, на волоссячко, на кошик, ллється дощик, дощик, дощик, ллється швидко, швидко, швидко!

І нічого вже не видко!

-Що ж ти , Ясю, наробила?

Зачорнила весь папір. І протерла, і продерла, і пробила аж до дір!...

Яся каже:

-Ай-ай-я!

Яся каже:

-Це не я! Це такий вже олівець, олівець-малювець! Н.Забіла

Загадка

Чорний Іван, дерев”яний каптан:

Де носом проведе, там помітку кладе ( Олівець)

Чабан-пастух,який пасе овець; вівчар.

По дровах вогонь танцює,

В”ється дим над казаном.

З року в рік дідусь працює

У селі в нас чабаном. Петро Сиченко

Чоботар-робтник, щошиє або ремонтує взуття.

Чоботар

Шию, шию чобітки,

Шию й черевички:

В закаблуки б”ю гвіздки,

Малі і великі.

Сюди цок,

Туди цок!

Цок гвіздок

В чобіток!

Гей дівчата й парубки,

Гей, маленькі діти!

Всім пошию залюбки

Гарні черевики!

Сюди цок...

Ще й підкови підіб”ю

Так, щоб аж бряжчали,

Щоб роботу скрізь мою,

Люди помічали!

Сюди скок... М. Підгірянка

Чоботар

Стукав-грюкав молоток,

Танцювало шило.

Вийшло перший чобіток-

Подивитись мило.

Стукав-грюкав молоток,

Танцювало шило.

Вийшов другий чобіток-

Подивитись мило.

Чоботарить чоботар-

Раз!-удар, 59

Два!-удар...

Вийшли гарні чобітки,

Як дзвіночки, підківки! Тамара Коломієць

Шахтар-людина, яка працює в шахті, здобуває вугілля.

Він (паровоз)возить для заводів

Вугілля із Донбасу,

Руду з Кривого Рога.

Коли гуде він близько,

Я трошечки боюся. І. Муратов

Двічі на рік

Чого біля шахти Бригади в змаганні

Зібралися діти? Додержали слова:

Чого це ялинка Завершили влітку

В огнях серед літа? Свій план достроково!

Це знову змагались Тому-то невтомний

в забоях завзято: Донбас-трудівник

Спішили-вантажить, Квітчає ялиночку

везти, добувати! Двічі на рік. Грицько Бойко

Шахтарський мундир

У мундирі цім ходити

Забажається тобі:

Сріблом комір весь розшитий,

І петлиці голубі!

Тільки-як його носити?

Не на мене він пошитий,

Не на мене-на батьків,

На дорослих гірників.

Я хотів би, як і тато,

Вугіль в шахті добувати

І в мундирі йти на свято-

Стріти травень у цвіту...

І чого, цікаво знати,

Так повільно я росту? Грицько Бойко

Маленький шахтар

Із стільця свого негайно

Я зробив собі комбайна.

За кермо берусь, включаю-

І пласти міцні рубаю.

Тра-та-та-та! Тра-та-та-та!

Вже вугілля повна хата.

Тут, під столиком,-забій,

Транспортер гуркоче мій.

Підійшла матуся:-Ах ти!

Хто ж у хаті робить шахти? Грицько Бойко

Перша будова 60

Вові роботи багато,

Гру він задумав таку:

Треба йому збудувати

Шахту на гірці піску.

Дуже захоплений Вова,

Трудяться ручки малі.

Це ж його перша будова-

Шахта на рідній землі! Грицько Бойко

Помічниця

Я вже в старшу групу перейшла,-

А татусь мій каже, що мала.

Ой, мені ж так хочеться із татом

У забої разом працювати!

Я б йому в труді допомагала-

Я б шахтарську лампочку тримала. Грицько Бойко

Швачка-майстриня,що шиє одяг.

Загадка-вірш

Ну й моторна швачка ця!

І чудова до того:

Носик-зодного кінця,

Вушко – із другого.( Голка) .

Швець-майстер,що шиє та лагодить взуття; чоботар.

Загадка

Голка з ниткою в руці

В кого завжди?...( У шевця)

Пекар чоботи носить,

Швець пошив їх дбайливо...

А шевцеві без хліба

Ну ніяк неможливо! Юліан Тувім

Вірш

Шило, швайка, шкуратки-

Шиє швець нам чобітки.

Швидко шиє чи латає.

Швець взуття однак не має..

-Шить собі? А люди як?!

Шивши, я побуду й так. Григорій Храпач

Загадка

Швець- не швець, кравець- не кравець,

держить в роті щетинку, а в руках ножиці.(Швець.)

Вдень з ногами, а вночі без ніг.(Чоботи)

Що є вночі порожнє, а вдень повне? ( Чоботи)

Прислів”я

Швець без чобіт, а тесля без воріт.

Швець і кравець на один комірець.

Фразеологізми

І швець, і жнець, і на дуду грець-„ майстер на всі руки”.

Шофер-водій автомашини. 61

До витоків слова. Слово запозичене з французької мови.

Спільнокореневі слова. Шофер, шоферські, по-шоферські, шоферюга (розм.)

Словосполучення.Хороший, досвідчений, справжній, знайомий шофер. Шофер-любитель. Шофер автобуса, машини ,таксі.

Професія шофера. Курси шоферів. Дякувати шоферу(-ові). Працювати шофером.

Шофер сідає в машину, виходить з машини.

Синоніми.Шофер, водій.

Речення, тексти. 1. Автобус різко загальмував. Схвильований шофер вибіг з машини. 2. Тато Павлика шофер.3.Куртка шофера пахне бензином.4. Кілька місяів мій старший брат ходив на шоферські курси. Завтра він складе останій екзамен. А потім буде працювати шофером автобуса. І машину, і мотоциклзможе водити брат. Я теж мрію стати шофером.5 Наш сусід працює шофером. Одного разу запросив він мене в поїздку до кар”єру. Я сідаю біля нього в кабіну. Загудів мотор-і рушила машина.( За І.. Січовиком).

Вірш

Обладнав гараж Назарко.

Там –таксі, комбайн, косарка...

Сяє все, машина кожна.

Адже що то за шофер,

Тракторист чи комбайнер,

Що не буде змалку знати,

Як машину доглядати. О. Маландій

Додаткова література 62

Я навчаюся у тата

Мої руки незупинні

То у фарбі, то у глині.

Що не вміють руки нині,

Перейнять скоріш повинні.

Я навчаюся у тата

Молоток в руках тримати.

Скоро буду майструвати,

Бо навчаюся у тата.

П. Осадчук

- Як ставиться хлопчик до праці?

- З чого це видно?

Вірш

Ми з татом будуємо хату,

Із мамою полем грядки.

Люблю працювати завзято,

Учуся читати книжки.

П. Воронько

Помічники

Татусю, татусю, куди йдеш?
Чом мене, синочка, не береш?
То будеш сапати, я –бур”ян збирати.
Чи візьмеш?

Марійка Підгірянка

Праця

Грицю, Грицю, до телят.
В Гриця ніженьки болять.
Грицю, Грицю, врубай дров!
Ох, Гриць щось-то нездоров.
Грицю, Грицю, молотити!
Гриць не здужає робити.
Грицю, Грицю, роби хліб!
Ахи, ахи, щось охрип!
Грицю, Грицю, хоч женитись?
Не могу одговоритись!

Мрія

Як виросту-збудую хату,

На хаті колесо приб”ю,

А там я поселю крилату

Лелечу клекітну сім”ю.

Нехайрозводиться, гніздиться

По всіх деревах і хатах.

Нехай мені щоночі сниться,

Що я літаю, наче птах. Дмитро Павличко

Багато професій у нас!

В нас шахта глибока,

І світла, й простора.

Я електровоза

Там бачив учора.

І вирішив зразу:

Поїду до міста

І стану учитися на машиніста.

І , може б, я став
Машиністом, звичайно,

Коли б не побачив
у лаві комбайна.

Могутня, сталева машина!...

Тепер я вирішив: буду

Водій-комбайнер!

І, може б, у шахті

Я став комбайнером,

Коли б не зустрівся

З електромонтером.

Він робить велику

І корисну справу-

Шле сонячне світло

У вугільну лаву.

І, може б, монтером

Я став у цей час,

Коли б... та багато
Професій у нас! Грицько Бойко

Пісня „ Ой дівчинко Марусинонько”

Ой дівчинко Марусинонько,

Позасівай свої стежечки.

І стежечки, і доріжечки

То рутою,то м”ятою.

Хрещатим барвіночком,

Запашненьким василечком.

Туди йтиме твоя матінка,

Те зіллячко прогортатиме,

Марусеньку вихвалятиме.

Загадка

Швець- не швець, кравець- не кравець,

держить в роті щетинку, а в руках ножиці

Пісня” Де тії ковалі”

Де тії ковалі живуть,

Що золоті сокири кують?

Ковалю-коваленьку.

Скуй мені сокироньку,

Сокироньку –топірець,

То буду я молодець.

Хто чого вчиться

Звірі –в хащах лісових,

риби- в водах річкових,

птиці поміж віток

учать своїх діток...

Коли риби виростають,

добре плавають в воді,

Птахи високо літають,

Звірі бродять по землі.

А людина виростає-

їздить! Плаває! Літає!

Одкриває, пізнає

Геть усе, що в світі є.

В. Фетисов

Веселинка „ Оце майстер!”

Жінка до чоловіка:

- Наш будильник зупинився. Треба віднести до майстра. Видно, механізм забруднився.

Син:

- Ні, механізм чистий, вчора я вимив його водою з милом.

Для чого руки потрібні?

Петрусь з дідусем великими друзями були. Про все розповідали один одному. Якось дідусь запитав онука:

-А для чого, Петрику, людям руки потрібні?

-Щоб у м”яча грати,-відповів Петрусь.

-А ще для чого?-запитав дідусь.

Щоб ложку тримати.

А ще?

-Щоб камінчики в річку кидати...

Довго відповідав Петрусь дідусеві. І ніби правильно відповідав. А про головне так і не сказав.

Є. Пермяк

-Чого головного не сказав онук дідусеві?

Прислів”я

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Без праці не проживеш.

Де праця, там і щастя.

Як Маша стала великою

Маленька Маша дуже хотіла вирости. Дуже. А як це зробити, вона не знала. Все перепробувала, і в маминих черевиках ходила, і в бабусиному капоті сиділа. І зачіску таку, як у тьоті Каті, робила. І намисто приміряла. І годинник на руку надівала, нічого не виходило. Тільки сміялися з неї та жартували.

Одного разу якось здумала Маша підлогу підмітати. І підмела. Та так добре, що навіть мама здивувалася.

-Машенько! Та невже ти у нас великою стаєш?

А коли Маша чисто-чисто вимила посуд та сухо-насухо витерла його, тоді не лише мама, а й тато здивувався. Здивувався і при всіх за столом сказав:

- Ми й не помітили, як у вас Марія виросла. Не тільки підлогу підмітає, а й посуд миє.

Тепер усі маленьку дівчинку Машу називають великою. І вона себе дорослою почуває, хоч і ходить у своїх крихітних черевичках і в коротенькому платтячку. Без зачіски. Без намиста. Без годинника.

Не вони, певно, малих великими роблять.

Є. Пермяк

Українська народна казка” Батьківські поради”

Жив в одному селі чоловік, і був у нього син. Якось батько й каже йому:

- Слухай, сину! Живи так, щоб ти мав у кожному селі хату, на кожний день нові чоботи і щоб тобі всі люди кланялися.

Задумався син над батьковими словами і питає:

- Як це, батьку, я можу поставити в кожному селі хату, купувати щодня нові чоботи і примусити всіх мені кланятися?

Засміявся старий і говорить:

- Дуже легко, синку! Матимеш у кожному селі доброго товариша-будеш мати і свою хату.

Щоб кожний день були нові чоботи, треба їх щовечора чистити, і на ранок вони будуть як нові.

І вставай, сину, рано- раніше від усіх- і йди на роботу. А йтимуть до праці люди, то всі будуть тобі кланятися.

- Як син зрозумів батькові слова ?

- А як їх треба було розуміти ?

- До чого привчав батько сина ?

- Як про це сказано в казці ? В. Фетисов

Помічники

-Татусю,татусю, куди йдеш? -Матусю, матусю, куди йдеш?

Чом мене.синочка, не береш? Чом ти мене, донечку, не візьмеш?

Ти будешкосити, Ти будеш сапати,

Я-траву носити, Я-бур”ян збирати.

Чи візьмеш? Чи візьмеш?

М. Підгірянка

Помічниці

Оля і Ліда гуляли у дворі. Побачила Оля, як сусідка тітка Одарка розвішує білизну, і сказала подрузі:

-А я сьогодні мамі допомагала.

-Що ж ти робила?-запитала Ліда.

Тарілки витирала, ложки, виделки.

А я – похвалилася Ліда, -черевики почистила.

-Мамі?- поцікавилася Оля.

-Ні , собі.

-Хіба ж то допомога мамі?

-Звичайно, відказала Ліда. У мами ж тепер роботи менше буде.

- А ви як думаєте?

О.Буцень

- Про яку дівчинку можна сказати справжня помічниця?

Меч коваля Людоти

З народного

Стародавні воїни, з них до голови виряджені у свої грізні обладунки, мужньо боронили від ворога рідну землю.

Чорні руки

Бабуся замісила білого-білого пшеничного тіста. Тісто пишне, м”яке.

- Бабусю, спечіть мені голуба, попросив Юрко.

Бачить Юрко, як ліплять пальці крильця, кожну пір”хнку виліплюють тонко й ніжно.

Витягла бабуся голуба з печі, а він білий-білий, ніжний і немовби збирається злетіти високо в небо.

-Бабусю, -запитує Юрко, чому це так: руки у вас чорні-чорні, а голуб білий-білий?

-Якби у мене були руки білі, то не було б ні тіста, ні голуба, -тихо промовила бабуся.

Юрко замислено дивився на голуба.

В. Сухомлинський

-Чим вразили хлопчика бабусині руки?

- Як ти зрозумів бабусину відповідь?

Гостинна хата

Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку

В зеленім садочку, в квітучім затишку.

Змуруй мені, муляре, піч та рівненько,

Щоб в хаті зимою було всім тепленько.

Ти справ мені, столяре, двері й віконця,

Поріг від дороги, а вікна до сонця.

А ти мені, скляре, встав ясне скло в раму,

Аби мені сонце світило від ранку.

Ковалю, ковалю, зготов мені ключик,

І сильні завіси, й замочок блискучий.

Я буду раненько замок відмикати,

Щоб ви не минали гостинної хати.

М. Підгірянка

- Представників яких професій просить автор виготовити певну річ?

Маленька господиня

Хоч на зріст я ще маленька

В мене й кіска ще тоненька,

Та робити дещо вмію-

Ось тарілочку помию.

Ось кімнату замітаю,

Вранці квіти поливаю.

Всього я сама навчуся,

Бо роботи не боюся.

Я матусі помагаю:

Пил із меблів витираю.

А як звариться обід,

Підготую все як слід.

Принесу з комори мамі

Капустинку з буряками.

А як прийде із заводу

Тато мій- поставлю воду,

Мило й щіточку подам...

Ну, а вмиється він сам.

Олена Журлива

Я уже дорослий

Ніхто не помічає, Сам вранці прокидаюсь,

Що я уже дорослий: Тоді спішу вмиватись.

Сам в хаті прибираю, А потім одягаюсь

Зачісую волосся. І починаю гратись.

Іду собі гуляти Малюю сонце, звіра,

І менших не чіпаю, І трави в дрібних росах.

Себе вкладаю спати Чому ж мені не вірять,

І швидко засипаю. Що я уже дорослий?

Володимир Кухалашвілі

Працьовита дівчина

Беручка,чемненька У четвер білила,

Дівчинка Оленка,- У п”ятницю мила,

Цілий тиждень у роботі, А в суботу всю роботу

А все веселенька. До кінця скінчила.

В понеділок пряла, А прийшла неділя-

У вівторок ткала, Сорочечка біла,

А в середу у череду В ній дівчинка, мов квіточка,

Овечки загнала. Між подруг сиділа.

М. Підгірянка

Найкрасивіше та найбридкіше

Хлопчикові загадали в школі написати твір:” Що ти знаєш про найкрасивіше та найбридкіше”. Довго думав Хлопчик і не міг утямити, що у світі найкрасивіше і що –найбридкіше. Йому здавалося, що найкрасивіше –це квітка бузку. А найбридкіше –жаба. Пішов до Дідуся та питає:справді це так?

-Ні,-сказав Дідусь.Найкрасивіше-це людська праця. А найбридкіше те, що пускає цю працю на вітер. Іди, походи кілька днів по землі, й ти побачиш і те, і те.

Пішов хлопчик. Іде полем. Бачить: поле пшеничне половіє, нива-колосок до колоска.

-Ось і є найкрасивіше, думає Хлопчик. Це ж людська праця.

Іде далі. Підходить до школи. Бігають діти, гуляють. Одна дівчинка їсть хліб із маслом.Недоїла, кинула шматок хліба на землю, до подруг побігла.

- Це найбридкіше, збагнув Хлопчик.- Адже вона пускає на вітер людську працю. В. Сухомлинський

Прислів”я „ Діло майстра величає”

І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.

Всякий свого щастя коваль

Сталь гартується в огні.

Добре тому ковалеві, що на обі руки кує.

Коли не коваль, то і кліщів не погань.

Добре ковадло не боїться молотка.

Хто робить лемеші, той Їсть книші.

Коваль клепле, доки тепле.

Куй залізо, поки тепле.

Ненагріте залізо не зігнеш

Щастя –не підкова, під ногами не знайдеш.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Без охоти нема роботи.

Без діла слабіє сила.

Бджола мала, а й та працює.

Без труда нема плода.

Без труда не виловиш і рибки з пруда.

Де руки і охота, там спора робота.

Тяжко тому жить, хто не хоче робить.

Музика без”язика, а людей збирає.

Сопілка-вівчареві втіха.

Дудка знає, нащо грає.

Без трудів не їстимеш пирогів.

Лежачого хліба ніде нема.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Добре тому ковалеві, що на обі руки кує. Швець без чобіт, а тесля без воріт.

З ткача не буде багача, а з швачки багачки.

Як хочеш шить, то перш вузлика зав”яжи.

Без сокири не тесляр, без голки не кравець.

Маленька праця краще за велике безділля.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Роботящі руки гори вернуть.

Вміння і труд все перетруть.

У вмілого руки не болять.

Ремесло не коромисло, плеч не витягне.

Добре чужими руками жар загрібати.

Білі руки чужі труди люблять.

Хто дбає, той має.

Діло майстра величає.

По роботі майстра пізнають.

Не одяг красить людину, а добрі діла.

Кожен майстер колись був невмілий.

Якщо хочеш стаість спокійну мати, мусиш замолоду працювати.

Загадки

Із-під гірки, з-під крутої,

Прокрадається норою

Та й до моря утіха

Через лози по ярках.( Джерело)

Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить. ( Річка).

Як потрібен-викидають,

Не потрібен-підіймають.( Якір)

Сімсот воріт, та один вхід ( Невід)

Стоїть дубина,

На дубині соснина,

На соснині коноплина,

А на коноплині глина,

А в глині капустина,

а в капустині свинина.( Обід на столі)

У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою.( Хліб у піч і з печі).

Ріжуть мене ножакою,

Б”ють мене ломакою,

За те мене отак гублять,

Що всі мене люблять.(Хліб)

Купили кругленьке, думали-новеньке,

А воно усе в дірках, труситься в руках (Сито і борошно)

Не горить, а гасити доводиться. ( Вапно).

Ані тіла, ані духа, має рота, шкіру й вуха.( Чоботи)

Довго жив, багатьох кормив,

Упав-пропав, ніхто кісток не зібрав.( Глиняний горщик).

Біжить свинка,

Срібна спинка,

А хвіст конопляний.( Голка)

Маленький хлопчик

Зліз на стовпчик,

Одежі не носить,

їсти не просить,

Личенько рябе,

Що воно таке? ( Наперсток).

Що дістане зубами потилицю?( Гребінець)

Б”ють мене старі й малі

І в повітрі , й на землі, та від цього не вмираю,

Тільки весело стрибаю.( М”яч)

Стоїть сутула горбатий на все село багатий. ( Млин)

Ходить пані по майдані,

Куди гляне-трава в”яне.( Коса косить)

Золоті гори літом вродились. ( Скирти)

Літом служить, а зимою зуби сушить.( Борона)

Віз без коліс, а з батога сльози ллються ( Човен, весло, вода).

Чорний Іван, дерев”яний каптан:

Де носом проведе, там помітку кладе ( Олівець)

Білий кінь по чорному полю

Залиша білий слід за собою.

З кінця в кінець скаче. 71

Мовчки щось усім каже.( Крейда й дошка).

В лісі вирізана,

Гладенько витисана,

Співає, заливається,

Як називається? ( Сопілка).

Десь у гаю родилася,

В майстерні робилося,

А на руках плаче ( Скрипка).

Крилаті вислови в українській літературній мові

Без керма і вітрил.

Більше поетів, хороших і різних.

Більше роялістів, ніж сам король.

Бравий вояк Швейк.

Важко в навчанні, легко в бою.

Доглядати свій сад.

Доки сонце внебі сяє.

Залізна маска.

Залізна п”ята.

Залізний вік.

Залізом і кров”ю.

Замість хліба дати камінь.

З щитом на щиті.

Каменя на камені не залишати.

Каменярі.

Красен Дніпро ясної погоди.

Лебедина пісня.

Лиш боротися-значить жити!

Лікарю, вилікуй себе самого!

Майстер корабля.

Місце під сонцем.

Немає на світі другої України,

немає другого Дніпра.

Неначе цвяшок в серце вбитий.

Не одним хлібом живе людина.

Од дерева одірваний листочок.

Одна ластівка весни не робить.

Підручник життя.

Пізнай самого себе.

Після нас хоч потоп.

Пісня пісень.

Повертаєть на круги своя.

Поет- завжди учень.

Поцілиш в сутнє.

Праця створила людину.

Премудрий піскар.

Прийшов, побачив, переміг.

Реве та стогне Дніпр широкий.

Робити з мухи слона.

Роботящі уми, роботящі руки.

Сильні світу цього.

Синій птах.

Сізісова праця.

Сільземлі.

Сонячні кларнети.

Спалити кораблі.

Стиль-це людина.

Суєта суєт.

Творити за своїм образом і подобою.

Пекти молоко з медом.

Тернистий шлях.

Терновий вінок.

Точка опори.

Треба всюди, добрі люди, приятеля мати.

Треба твердо нам в бою стояти.

Три кити.

Тримати камінь за пазухою.

Труд переростає в красу.

У всякого своя доля і свій шлях широкий.

Усе своє ношу з собою.

Усе тече, усе змінюється.

Усьому свій час, і кожна річ має пору під небом.

Хліб наш насущний.

Хто бере-усе той тратить, хто дає-усе придбав.

Хто взяв меч, від меча й загине.

Часи змінюються, і ми змінюємося разом із ними.

Червоний рядок.

Через терни до зірок.

Штурмани майбутньої бурі.

Щасливий інець.

Якого великого артиста полюбляє весь світ!

Я мислю, отже, існую.

Добірка матеріалу

для учнів початкової школи

до проекту:

„ Вибір успішної професії”

Упорядник:

Гринькова Віра Дмитрівна,

заступник директора з

навчально-виховної роботи,

відповідальна за

експериментальну роботу

в СЗШ №161

Солом”янського району

м. Києва

Київ-2010 р.

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Гринькова Віра Дмитрівна

Пов’язані теми

Інші навчальні предмети, 3 клас, Позакласні заходи

НУШ

Додано

1 лютого 2025

Переглядів

5044

Оцінка розробки

Відгуки відсутні