Тема: Віруси – неклітинні форми життя.
Мета: Ознайомитися з неклітинними формами життя: розглянути особливості будови і життєві цикли вірусів: обговорити можливі шляхи зараження вірусними захворюваннями; розвивати пізнавальний інтерес учнів, розвивати причино – наслідкові зв’язки, робити узагальнюючи висновки.
Обладнання: комп’ютерна презентація, підручники, таблиці та плакати.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
I. Організаційна частина
День прожитий без збагачення знаннями – даремно прожитий день.
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.
Чи замислювалися Ви над тим, що людству ще з початку його існування загрожували серйозні вороги. З’являлись вони неочікувано, без зброї, без промаху і сіяли смерть. Їх жертвами ставали мільйони людей, які померли від віспи, грипу, енцефаліту, Кіру, ати пічної пневмонії, СНІДУ. Так про, що ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці! (про віруси) – як Ви вважаєте, ця тема актуальна (слайд 1)
Якщо Ви поцікавитесь в аптеці медичними препаратами, які вбивають віруси, Вам дадуть однозначну відповідь: для профілактики вірусних захворювань!
Тому до цього часу (не дивлячись на те, що медицина досягла великих вершин) епідемія грипу виводить із строю мільйони людей, чому не має ліків проти СНІДУ? Що для цього треба знати, щоб протистояти вірусам? Ви уявіть себе в ролі тих людей, які повинні захищати людство від вірусів!
Які знання Вам необхідні, щоб виконати цю важливу місію?
Тому поставимо перед собою таку мету. (слайд 2)
III. Вивчення нового матеріалу.
Щоб виконати поставлену мету уроку ми повинні розглянути основні питання з даної теми. (слайд 4)
1. Історія дослідження вірусів.
2. Особливості будови вірусів.
3. Характерні ознаки та проникнення вірусів клітину.
4. Розмноження вірусів.
5. Інфекційні захворювання людини, тварини, рослини.
1. Попередні теми вивченого матеріалу підведуть нас до теми: віруси. Згадаємо, що таке клітина? (відповідь учнів). Але є форми життя, які розмножуються тільки всередині живих клітині, не мають власного обміну речовин, але виявляють властивості живого, як спадковість і мінливість. Такі форми життя вчені назвали неклітинними формами життя. До них належать віруси. Віруси розпізнаються за наслідками свого розвитку в клітинах хазяїна. Вони руйнують цілі комплекси клітин, спричиняють ураження тканин, що призводить до різних захворювань. Хазяїнами вірусів є рослини, тварини та мікроорганізми.
Одне із перших запитань постає: як і коли людство дізналося про віруси?
(слайд 5)
Уперше віруси були описані ботаніком Д.Й.Івановським у 1982 році. Учений виявив, що збудник тютюнової мозаїки проходить крізь фільтр, що затримує бактерії. Він показав, що профільтрований крізь фільтр екстракт рослин тютюну, заражених тютюновою мозаїкою зберігає здатність спричиняти захворювання у здорових рослин. На підставі цього вчений висловив припущення про існування невідомого на той час нації організму, який за розміром значно поступається бактеріям. Але систематичне вивчення вірусів почалося лише в 30-ті роки XX століття після винаходу електронного мікроскопа.
2. (слайд будова вірусу) № 6.
Віруси тривалий час залишалися недослідженими через те, що були дуже дрібними (від 20 до 30 нм.). І тільки поява електронного мікроскопа дозволила вивчити їхню будову.
Зріла вірусна частина (або варіон) складається з нуклеїнової кислоти
(ДНК або РНК) оточеної білковою оболонкою (капсидом ) одного або кількох типів.
Молекула нуклеїнової кислоти несе спадкову інформацію про будову вірусної частинки.
Залежно від структури і хімічного складу капсиду (оболонки) віруси поділяють на РНК-вмісні та ДНК-вмісні. (слайд 7)
Жодних інших структур віруси не мають, у них не має власного обміну речовин, тому вони розмножуються тільки в середині клітин-хазяїна.
За формами та розмірами віруси істотно відрізняються один від одного.
(слайд 8)
3. Вірусні частинки здатні тривалий час існувати поза організмом хазяїна і витримувати вплив сонячних променів, низькі або високі температури ( а частинки вірусу гепатиту В – навіть короткочасне кип’ятіння) Вірус поліомієліту у зовнішньому середовищі зберігає здатність до зараження хазяїна впродовж кількох днів, а віспи – багатьох місяців. Більшість вірусів специфічні і вони вражають лише певні типи клітин хазяїна.
Як Ви вважаєте чи існують віруси, які вражають бактерії? (бесіда) слайд 8
Розглянемо і замалюємо будову.
Ці вірусні частинки називають – бактеріофаги. Відкриємо підручник на сторінці 86, розглянемо за схемою бактеріофаги проникають до бактеріальної клітини.
Проникнення в клітину хазяїна починається із взаємодії вірусної частини з мембраною клітини, на якій розташовані особливі рецепторні ділянки.
В оболонці вірусної частинки є особливі білки, які розчиняють мембрану і ДНК вірусу і потрапляє в середину. Більшість вірусів рослин проникає всередину клітини через пошкодження клітин стінок.
4. Потрапивши в клітину, вірусна нуклеїнова кислота передає спадкову інформацію в різні ділянки апарату , який забезпечує синтез білка в клітині. Нуклеїнова кислота деяких вірусів становить собою РНК або ДНК яка сполучається з РНК або ДНК клітини – хазяїна і бере участь у синтезі тільки вірусних білків.
Синтезовані вірусні білки, накопичуючись у клітині-хазяїна, пригнічують утворення білків і стимулюють подальший синтез речовин для вірусних частинок. Навколо молекули нуклеїнової кислоти утворюється білкова оболонка. Вихід вірусних частинок з клітини відбувається руйнуванням мембрани клітини. При вивільненні вони або вражають інші клітини або потрапляють у довкілля.
Цікаво! Заражаючись вірусами, клітина активує спеціальні механізми противірусного захисту, відбувається перепрограмування клітини. Вона починає синтезувати сигнальні молекули – інтерферони, що активують системи імунітету. Пошкодження, спричинені розмноженням вірусу в клітині, виявляються системами внутрішнього клітинного контролю, і така клітина сама себе вбиває (програмована клітинна смерть). Виживання вірусу залежить від його здатності долати систему противірусного захисту. Тому велика кількість вірусів у ході еволюції постійно змінюються і змінюють програми і прагнуть створити в клітині максимально сприятливі умови для свого розмноження.
5. Проникнувши в клітину-хазяїна, вірус спричиняє в ній інфекційні процеси.
Інфекція – це комплекс процесів, які відбуваються під час взаємодії збудника і організму хазяїна.
Вірус викликає гострі та хронічні інфекції. Вірусні частинки вражають клітини людини, тварини, рослини і бактерії.
Про найбільш розповсюджені та відомі вірусні хвороби людини, рослини і тварини послухаємо доповіді , що підготували учні групи № 3
Доповіді учнів. (слайд 9, 10, 11)
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів.
Закріпимо вивчений матеріал відповівши на запитання тестової роботи.
Позначте знаком «+» усі правильні відповіді на питання тестової роботи.
1. Учений, який відкрив віруси:
А) Р.Кох
Б) І.І.Мечников
В) Д.Й.Івановський
Г) Л.Пастер
2. Перший вірус, відкритий ученим:
А) бактеріофаг
Б) вірус тютюнової мозаїки
В) вірус грипу
Г) вірус імунодефіциту
3. Віруси – це:
А) гетеротрофи
Б) паразити на клітинному рівні
В) автотрофи
Г) хижаки
4. Вірусні захворювання, що вражають нервову систему:
А) коклюш
Б) поліомієліт
В) енцефаліт
Г) грип
5. Вірусні захворювання, що вражають органи дихання:
А) грип
Б) герпес
В) вітряна віспа
Г) коклюш
6. Позначте знаком «+» правильні твердження, знаком «-» - неправильні.
А. Віруси в природі регулюють чисельність їхніх хазяїв.
Б. Деякі види бактеріофагів використовують для лікування бактеріальних захворювань.
В. Імунна система жодним чином не реагує на появу вірусів в організмі.
Г. Лейкоцити не здатні розпізнавати й знищувати інфіковані вірусом клітини.
7. Допишіть речення.
До серйозних вірусних захворювань тварин можна віднести…
V. Домашнє завдання.
§ 19 (10 кл.)
Поміркувати над питанням: Що спільного та відмінного між комп’ютерними вірусами і вірусами живих організмів?
VI. Підсумки уроку.
На сьогоднішньому уроці ми вивчили тему «Віруси» розширені знання здобудемо і на наступному уроці. (слайд 12)
Ви всі продуктивно попрацювали, закріпили навички тестовою роботою.