Вищі рослини (підготовка до НМТ з біології)

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА БУДОВА ВИЩИХ РОСЛИНПідготовка до НМТ 2025 БІОЛОГІЇ

Тканини рослинного організму. У багатоклітинних організмів клітини здебільшого відрізняються за будовою та функціями. Сукупність клітин, які мають спільне походження, подібну будову та виконують певну функцію, називають тканиною. У рослин виділяють покривну, основну, твірну, механічну та провідну тканини. Покривна тканина шаром вкриває будь-які складники рослини ззовні: корені, листки, стебла, пелюстки, плоди. Складається з живих або відмерлих клітин, які щільно прилягають одна до одної. Клітини можуть розташовуватися в один шар, як-от епідерма листка, або утворювати багатошарові структури рослини (наприклад, корок стебла). Клітини покривної тканини відмежовують внутрішні тканини від зовнішнього середовища і захищають від несприятливих впливів та пошкоджень (іл. 55). Також ці клітини забезпечують поглинання світлової енергії, вивільнення або поглинання теплової енергії, обмін речовин з довкіллям.

Основна тканина заповнює товщу листків, серцевину стебел (див. іл. 55). Її складниками є живі клітини з порівняно тонкими стінками, між якими зазвичай містяться міжклітинники. До основної тканини, зокрема, належать запасальна (у її клітинах відкладаються поживні речовини) і фотосинтезувальна (містить хлорофіл і забезпечує фотосинтез). У деяких рослин бере участь у накопиченні таких речовин, як смола, ефірна олія тощо. Ці речовини протидіють впливу хвороботворних вірусів, бактерій, грибів.

Твірна тканина (меристема) міститься в бруньках, насінинах, на верхівці кореня й пагона, у стеблі (див. іл. 55). Складається з клітин невеликого розміру з тонкою оболонкою і великим ядром, які щільно прилягають одна до одної. Клітини цієї тканини постійно швидко діляться й утворюють нові клітини, завдяки чому рослини ростуть. Наприклад, твірною тканиною є камбій.

Механічна тканина надає міцності частинам організму рослини. Її клітини мають дуже товсті й міцні оболонки. Вона може складатися з мертвих клітин (див. іл. 55). Провідна тканина забезпечує транспортування води з розчиненими в ній мінеральними та органічними речовинами всередині рослини. Елементами провідної тканини є судини (ксилема) та ситоподібні трубки (флоема) (див. іл. 55). Судини утворені змертвілими клітинами, які розташовуються одна над одною. Перегородки між клітинами зникають і вода від коренів під тиском транспортується до всіх органів рослини. Ситоподібні трубки — ланцюжки живих клітин, які переміщують органічні речовини від листків, де вони утворюються внаслідок фотосинтезу, до інших частин рослини, де вони будуть використані.

Органи рослинного організму. На суходолі вода здебільшого знаходиться у ґрунті, тому є необхідність закріпитися й вбирати її за допомогою кореня. У повітряному середовищі формується пагін. Пагін складається зі стебла та листків. Стебло забезпечує пересування речовин, а у бокових частинах — листках — відбувається фотосинтез. Листки уможливлюють збільшення контактів рослин з повітрям і сонячними променями. Отже, такий поділ тіла на частини — органи — є пристосуванням до опанування суходолу. Орган — частина тіла, яка займає визначене положення в організмі й виконує певну функцію. Корінь і пагін забезпечують ріст, обмін речовин і живлення рослини протягом її життя. Такі органи називаються вегетативними (іл. 56).

Найбільш пристосованими до умов навколишнього середовища є квіткові рослини, органи розмноження яких найкраще сприяють їх максимальному відтворенню. Органи, які забезпечують розмноження рослини, називають генеративними. Такими органами квіткових рослин є квітка та плід (див. іл. 56). Квітка — це видозмінений пагін, основною функцією якого є утворення насіння. Згодом з частин квітки починає формуватися плід — орган захисту та поширення насіння.

Корінь та кореневі системи. Корінь — підземний вегетативний орган рослин, який є пристосуванням до умов наземного середовища. Функціями кореня є закріплення рослини в ґрунті та поглинання з нього води та мінеральних речовин. З кореня вони надходять стеблом до листків, квіток і плодів. Корінь нагромаджує поживні речовини, які надходять до нього від листків. За допомогою кореня квіткові рослини розмножуються вегетативно, а також підтримують взаємозв’язок з мікроорганізмами ґрунту, грибами. Корені рослини утворюються під час її росту та розвитку. У зародку насінини утворюється зона кущіння, від якої відходять первинне стебло, первинні листки та первинний корінь (іл. 59, а). Під час проростання насінини від первинного кореня — головного — поступово відгалужуються корені, які називають бічними (іл. 59, б). Пізніше від зони кущіння відростають нові корені, які називають придатковими (додатковими) (іл. 59, в).

Кореневі системи. Коренева система — це сукупність усіх коренів однієї рослини. Стрижнева коренева система має добре розвинений головний корінь, від якого відходять невеликі бічні корені. Головний корінь подібний до стрижня, тому коренева система і має таку назву (іл. 60, а). Такий тип кореневої системи мають, зокрема, морква, буряк, кріп, троянда, горох, береза, дуб. Мичкувата коренева система утворена додатковими коренями майже однакової довжини та товщини, поміж яких головний корінь не виділяється. Від додаткових коренів відростають бічні (див. іл. 60, б). Таку кореневу систему мають, зокрема, пшениця, жито, рис, просо, цибуля, часник.

Коренева система

Будова кореня та його видозміни

Пагін. Брунька. Пагін — надземний вегетативний орган рослин, який забезпечує переміщення речовин і фотосинтез. Складниками пагона є стебло (вісь пагона) з розміщеними на ньому листками (бічні частини) і бруньками. Бруньки на пагоні з довгими міжвузлями — вегетативні, а бруньки на пагонах з короткими міжвузлями — генеративні.

Будова та функції листків. Транспірація — випаровування води з поверхні рослин, що відбувається крізь продихи та кутикулу. Нижній шар зелених клітин називають губчастим. Між клітинами цього шару є проміжки — міжклітинники. Така будова губчастої тканини листка вможливлює газообмін: кисень, що утворився під час фотосинтезу, виділяється назовні, а вуглекислий газ через продихи надходить до організму.

Різноманіття листків

Листок містить провідний пучок, компонентами якого є клітини провідної та механічної тканини. Транспортування органічних речовин, які утворилися в листку, забезпечують ситоподібні трубки (флоема), а вода з розчиненими речовинами надходить до листка по судинах (ксилемі). Волокна механічної тканини надають листку міцності.

Будова та функції стебла. Стебло — осьова частина пагона, яка забезпечує транспортування речовин по організму та взаємозв’язок усіх його складників.

Зовні кора містить багатошаровий корок, утворений змертвілими клітинами. Він захищає внутрішні частини стебла від надмірного випаровування води, замерзання й ушкоджень. У корку є сочевички — утворення, у яких знаходяться дрібні отвори. Вони забезпечують газообмін. Внутрішню частину кори, яка забезпечує провідну, опорну та запасальну функції, називають лубом. Провідна тканина утворена ситоподібними трубками, механічна — луб’яними волокнами, а основна тканина заповнює проміжки між ними. Під корою розташований шар клітин твірної тканини — камбій. Ці клітини постійно діляться, внаслідок чого стебло росте в товщину.

Деревина, яка розташована далі вглиб від камбію, містить судини, якими вода з розчиненими мінеральними сполуками переміщується від кореня до інших частин організму. Стовбури дерев на поперечних зрізах мають добре видимі концентричні кільця. Це річні кільця — шари наростання деревини, які виникають завдяки поділу клітин камбію. Серцевина утворена великими клітинами запасальної тканини, які мають тонкі оболонки.

НМТ 2025

НМТ 2025

НМТ 2025

НМТ 2025

НМТ 2025 Провідна тканина забезпечує транспорт речовин рослини. Переміщення води і розчинних у ній мінеральних речовин угору забезпечує провідна тканина ксилема.

НМТ 2025

НМТ 2025

НМТ 2025 А – епідерма;Б – клітини стовпчастої тканини;В – клітини механічної тканини;Г – клітини механічної тканини;Д – продихи.

НМТ 2025

НМТ 2025

НМТ 2025 Під чохликом міститься група клітин, які постійно діляться і забезпечують безперервний ріст кореня.

Дякую за увагу !!!