Високочастотний адаптер для демонстрації принципів радіозв'язку

Про матеріал

Високочастотний адаптер для демонстрації принципів радіозв'язку Під час проведення уроків фізики у школах з радіотехніки доцільно провести демонстрацію радіопередачі. Для цього зовсім не складно виготовити радіопередавач (високочастотний адаптер) з амплітудною модуляцією невеликої потужності, сигнал якого можна прослухати на відстані до 30 м на промисловий радіоприймач із середньохвильовим діапазоном, або на саморобний приймач прямого підсилення за схемою 2-V-2, 2-V-3; такі приймачі описувалися багаторазово в технічній літературі. Зокрема, можна повторити конструкцію, описану в (1). Радіопередавач на діапазон середніх хвиль був описаний (2), проте там було можливо використовувати будь-яку частоту діапазону; а автор пропонує використовувати лише одну фіксовану частоту. Слід зауважити, що не можна до передавача приєднувати довгу антену; при цьому дальність передачі збільшиться, чого не можна допускати, щоб не створювати перешкод радіомовленню. Передавач працює на частоті середньохвильового діапазону, проте сигнал малої потужності не є джерелом перешкод для радіослухачів. Частота генератора, що задає, стабілізована кварцовим резонатором (КР), таким чином немає можливості «гуляти» по діапазону. Частота кварцового резонатора 1312,5 кГц це дуже поширений КР від радіостанції Р-105, Р-108. Зазвичай на цій частоті немає радіомовних станцій. Принципова електрична схема передавача наведено на рис.1

Перегляд файлу

Високочастотний адаптер для демонстрації принципів радіозв'язку

Під час проведення уроків фізики у школах з радіотехніки доцільно провести демонстрацію радіопередачі. Для цього зовсім не складно виготовити радіопередавач (високочастотний адаптер) з амплітудною модуляцією невеликої потужності, сигнал якого можна прослухати на відстані до 30 м на промисловий радіоприймач із середньохвильовим діапазоном, або на саморобний приймач прямого підсилення за схемою 2-V-2, 2-V-3; такі приймачі описувалися багаторазово в технічній літературі. Зокрема, можна повторити конструкцію, описану в (1). Радіопередавач на діапазон середніх хвиль був описаний (2), проте там було можливо використовувати будь-яку частоту діапазону; а автор пропонує використовувати лише одну фіксовану частоту. Слід зауважити, що не можна до передавача приєднувати довгу антену; при цьому дальність передачі збільшиться, чого не можна допускати, щоб не створювати перешкод радіомовленню.

Передавач працює на частоті середньохвильового діапазону, проте сигнал малої потужності не є джерелом перешкод для радіослухачів. Частота генератора, що задає, стабілізована кварцовим резонатором (КР), таким чином немає можливості «гуляти» по діапазону. Частота кварцового резонатора 1312,5 кГц це дуже поширений КР від радіостанції Р-105, Р-108. Зазвичай на цій частоті немає радіомовних станцій. Принципова електрична схема передавача наведено на рис.1

На транзисторі VT1 побудовано мікрофонний підсилювач із трансформаторним виходом. Як мікрофон BM1 застосовано мікрофонний капсуль від телефонного апарату типу МПК-101-II, який має вбудований підсилювач, завдяки чому спрощується схема загалом.

Якщо немає такого мікрофона, то можна застосувати вугільний мікрофон, також від телефонного апарату; проте він менш чутливий. Дані трансформатора Т1; сердечник Щ5×9 79НМ-0,35, первинна обмотка містить 500 витків дроту ПЕВ-2 діаметром 0,1 мм; вторинна-800 витків такого ж дроту. Транзистор VT1 необхідно встановити на радіаторі S=25 см².

На транзисторі VT2 зібраний задавальний генератор з кварцовою стабілізацією.

КР включений у ланцюг позитивного зворотного зв'язку. Щоб отримати неспотворений синусоїдальний сигнал у схемі застосовано негативний зворотний зв'язок за рахунок резистора R8 ланцюга емітера транзистора VT2. Для котушки контуру взято каркас діаметром 7мм від котушок, що застосовуються в телевізорах УНТ47-III. Внизу каркаса намотується котушка L3 внавал і містить 10 витків дроту ПЕЛШО 0,12 мм. На відстані 2 мм вище намотується котушка L2 внавал і містить 18 витків дроту ПЕВШО ø 0,12 мм. і ще вище, на відстані 2 мм намотується котушка L1 дротом ЛЕШО 10 × 0,07 (літцендрат) і містить 50 витків з відведенням від середини. Кінці котушок закріплюються нитками. Для зміни індуктивності котушки L1 використовується осердя з карбонільного заліза, типу СЛР-1. Контур налаштовується на частоту 1312,5 кГц за допомогою сердечника та підстроювального конденсатора С6, а також підбором конденсатора С7. Наявність сигналу на виході генератора, що задає, можна побачити за допомогою осцилографа, мілівольтметра. Генерація відбувається на частоті -1312,5 кГц. Живлення генератора стабілізовано стабілітроном VD1 на 6,8 В. При використанні малоактивних КР може виникнути необхідність збільшення підсилення в каскаді, для чого необхідно встановити паралельно резистору R8 додатковий конденсатор С8. На транзисторі VT3 зібрано амплітудний модулятор; на каскад подається постійна напруга та звуковий сигнал одночасно і таким чином здійснюється амплітудна модуляція. Як антена використовується шматок мідного дроту довжиною 1 м. Завдяки застосуванню тільки одного контуру в схемі передавача - налаштування не складає труднощів і радіоаматори-початківці легко повторюють цю конструкцію. Транзистори можуть мати будь-які буквені індекси. Замість транзистора КТ830 (VT1) можна застосувати - КТ815 з будь-яким буквеним індексом. Замість транзисторів КТ603 (VT2, VT3) можна застосувати - КТ315 з будь-яким буквеним індексом. Замість КР на 1312,5 кГц, можна застосувати КР на 794 кГц, 992,5 кГц, 1000 кГц, 1020 кГц, 1280 кГц, 1539 кГц, 1575 кГц,

1600 кГц та інші в діапазоні середніх хвиль - 525 ... 1605 кГц. Під кожен КР необхідно провести підбір ємності С7, коливального контуру. Якщо виявиться, що в цій місцевості частота зайнята радіомовною станцією, необхідно взяти інший КР.

Література:

1. Автор: Бабин Дмитро Святославович, Інтернет, https://radioelectronics -ur5ydn.jimdofree.com/радіоелектроніка -для юних/простий -радіоприймач -прямого -підсилення/