Вистава «Вітчизна – це не хтось і десь! Я – теж Вітчизна!»

Тема: Вітчизна – це не хтось і десь! Я – теж Вітчизна!

 

Мета: виховувати в школярів глибокі патріотичні почуття: причетність і відповідальність за все, що  відбувається з країною, вдячність тим, хто віддав і віддає за неї життя; формувати громадянську позицію школярів щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів, повагу, толерантність до інших  народів, віру в краще майбутнє України; розвивати вміння приймати рішення в нестандартних ситуаціях.

Форма проведення: публіцистична вистава.

Обладнання: карта України, мультимедійний екран, презентація; грона калини, букет соняшників, вишивані рушники; пісні про Україну; відеоролик «Ми не народжувались воювати».

Хід вистави

І. Вихід учасників з танцювальною композицією. Пісня Злати Огнєвіч

«Pray – For – Ukraine»

1 – ий учень.  Батьківщино, Вітчизно, країно моя! Де б в житті не була я,

                        Ти завжди біля мене, зі мною. Ти –я!

                        Ти – це сонце барвисте, це ліс і поля. Я пишаюсь твоєю красою!

2 – ий учень.  Ти – вишневий садок, Біля хати – червона калина.

                        Ти – це спів солов’я навесні у гаю.

                        Ти – це пам'ять віків, Батьківщина моя. Україна!

3 – ій учень.  Моя Батьківщина – це хата й калина, Що виросла біля вікна.

                       Моя Батьківщина – це вся Україна, Що в цілому світі одна!

4 – ий учень. Моя Україна – це села й містечка, Й верба, що спустила гілля.

                       І річка красива від нас недалечко… Уся наша рідна земля.

5 – ий учень. Моя Батьківщина – це предків багато, Що землю свою берегли.

                       Стояли за неї до смерті, завзято, А ворогу не віддали!

6 – ий учень. Моя батьківщина – це будні і свята І неба безмежного широчінь.

                       Щасливе дитинство, це мама і тато, Це радість, це ласка і мир!

Звучить пісня Світлани Весни «Мій рідний край»

Вдалині за річкою квітне зорепад,
І вином порічковим всіх частує сад.
Літньою долиною йду не поспіша,
Вишнею й калиною втішена душа.
Приспів:
Це край, де я родилась і живу,
Де все для мене рідне — не байдуже,
Де зірка з неба впала у траву,
Щоб ти мене побачив милий друже.
Це край моєї втіхи і сльози,
І срібним словом, срібними піснями
Тулюся до вкраїнської краси,
Бо це взяла від батька і від мами.

Пахнуть луки травами, пахнуть до знемог:
Грішне разом з праведним в силуетах двох.
Музика над тишею, хоч на струнах грай
І душа утішена — це мій рідний край!

Приспів

 

1 учень. Тисячі синів і дочок віддали життя за те, щоб Україна була вільною. Тисячі борців за свободу йшли тернистими шляхами до перемоги. Повільно прокидався народний дух. Його не могли знищити ні рабство, ні грати.

2 учень. Братство, рівність, свобода – ось чого прагнув народ. Україна розірвала вікові узи неволі, мужньо витримала голодомори, війни і вийшла на шлях оновлення.

3 учень. 24 серпня 1991 року була проголошена незалежність нашої Вітчизни.

4 учень. Сьогодні відважні патріоти України продовжують боротьбу за волю, за незалежність.

Не посміє ніхто нас поставити знов на коліна,

Лиш вселенська любов – наша віра і наша мета.

Одинадцята заповідь – вільна в віках Україна,

Боже сяйво блакиті і мова ланів золота.

ІІ.  Інсценізація « Зустріч Жінки – України з дітьми»

1 дитина: Хто ти? Квітуча, прекрасна, чарівна.

                Очі, мов небо, ясні, голубі…

                Хто ти? Немов веселкова царівна.

                Хто дарував ці прикраси тобі?

Жінка – Україна: Я – Україна, твоя Батьківщина!

                              Сонце твоє, твої ріки й поля.

                               Я –Україна. І завше, і нині –

                               Небо твоє, твоя рідна земля!

2 дитина: Хто ти? Мов зоря яскрава, мов неба блакить?

                Хто ти? Що мова твоя величаво  дзвенить?

Жінка- Україна: Я – твоя мати, дбайлива і ніжна,

                             Берег любові і твій оберіг.

                             Горем не знищена, величчю зміцнена.

                             Волю мою не зламає батіг!

                             Я і любов, і надія, і віра.

                             Твій отчий дім і колиска твоя.

                             Всі твої мрії, у серці хранимі,

                             Виведу гордо на праведний шлях!

                             Я –Україна. Твоя Україна,

                            Ніхто не поставить мене на коліна!

                            Сини мої рідні, друзі і браття,

                            Нарешті ми звільнимось всі від прокляття.

1 дитина:  А я – твоя маленька дівчинка. Я – твоя чарівна квіточка.

                 Бережи мене, матінко рідна, моя зіронько ясна, завітна.

2 дитина: Я – твій майбутній захисник, тому до лінощів не звик.

                 Любов до тебе зберігаю, від ворогів оберігаю!

3 дитина: Маленьке серденько моє для тебе, ненько б’ється.

                 Для тебе серденько моє радіє і сміється! 

4 дитина:  Я – твій син, твій нащадок, народ,

                Який прагне до волі. І тривожні часи не зламають ніколи його:

                Він же гідний найкращої долі.

Звучить пісня Наталії Май «Квітуча Україна»

 Де сяє сонце золоте

І журавлі курличуть,

В саду черешенька цвіте,

Вечерять мама кличе.

Співає сонячні пісні

Уся моя родина,

Бо я вродилась на землі,

Що зветься Україна!

Приспів:

За квітучі гаї

І калини цвіт у лузі

Станьмо, браття мої,

Помолімось разом, друзі.

Хай молитви слова

В небо птахою полинуть,

Щоб завжди берегла

Матір Божа Україну!

 

Любові сповнена земля

Одна така на світі.

Тут кожен день стрічаю я,

Серця добром сповиті.

Ми покладемо за мету

Від малу й до загину

Любити землю цю святу,

Що зветься Україна!

Приспів(3)

ІІІ. Літературна композиція -  виступ школярів:

1. учень. Коли на світ з’являється дитина,

            Свій перший крик віддавши висоті, -

            Радіє щиро вся її родина І щастя їй бажає у житті.

2 учень. Ведуть у світ дороги і стежини, І день новий над світом устає.

    Ну що ми в цьому світі без родини? Вона одна нам сили додає!

3 учень. В родині зайвих не бувало зроду, Тут поруч всі – і сиві, і малі,

    І без родини не бува народу, Як не буває неба без землі.

4 учень. За сина батько і сестра за брата, В одній родині села і міста,

    Бо в нас усіх одна країна – мати – То наша Україна золота!

5 учень. Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина,

    У кожнім нашім «я» - частинка України.

    Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина,

    Мільйони різних «я», а разом – Україна.

6 учень. Не розчаровуйсь в Україні. Немає єдності у нас,

         То наша головна провина За весь неволі довгий час.

         Не розчаровуйсь в Україні, А розумій її печаль.

         Що робиш ти для неї нині – У себе спершу запитай.

7 учень Не розчаровуйсь в Україні. Вона – свята, а грішні – ми.

        В її недолі часто винні Її ж бо дочки і сини.

        Не розчаровуйсь в Україні, Ідеї волі певним будь,

        Бо тільки той є справжнім сином, Хто вміє неньки біль збагнуть.

8 учень. Ніхто не зрушить  історії хід, Будує свій дім Україна,

        І стверджує нині і Захід, і Схід, Що ми є велика родина.

9 учень. Діво Пресвятая, Матір Матерів,

                   Научи, як землю вберегти від зла

                   Розумом, діянням і крилом тепла.

                   Зоря – зоряниця, сонце доброти,

                   Землю України щастям освіти.

ІУ. Входить Ангел.

Уранці до Бога я руки складаю,

І щиро у нього я щастя прохаю.

Ісусе наш рідний і Ти, Божа Матір,

Пошли ж ти для нас Добра й Благодаті.

Молюся до тебе, Ісусе Єдиний,

Щоб мир і достаток були на Вкраїні,

Щоб лиха і горя народи не знали,

Щоб хворим і бідним всі допомагали.

Нехай же прокажуть молитву всі люди,

Нехай же Надія і Бог з нами буде.

 

1 учень. Батьківщина – це не тільки земля, на якій ми живемо, це ще й люди, які її населяють, їх натхнення праця.

2 учень. Батьківщина – це пам'ять серця про все, що було з народом, це пам'ять про трагічну історію країни.

У. Перегляд відеоролика «Ми не народжувались воювати».

3 учень. Сьогоднішній виступ ми присвятили  і  Небесній сотні, що полягла на Майдані, і піднебесним сотням, які вже загинули на Сході, боронячи волю, незалежність і єдність нашої держави.

4 учень. І всім нашим одноліткам – українцям, які повинні стати справжніми патріотами своєї Вітчизни, боротися своїми силами за її незалежність і волю.

5 учень. Хочеться вірити, що Україна для кожного з нас найрідніша, найкраща країна.

6 учень. Вона була, є і буде унітарною, неподільною єдиною завжди.

7 учень. Ми  її любимо: як діти люблять матір — і в здоров’ї, і в хворобі — та докладають зусиль до її одужання.

8 учень. І ми мріємо та віримо в часи зміцніння й розквіту України як незалежної держави.

9 учень.  Ми з вами цілком свідомі своєї причетності до розбудови нашого спільного дому й відповідальності за нього.

10 учень.  Скажу, брати, вам наостаннє,

                 Що сила наша лиш в єднанні,

                 Єднаймось, браття українці,

                 Щоб не загинуть поодинці.

11 учень. Єднайтесь люди, в кого ще живе

                 В душі любов до рідної країни,

                 Бо у дитини мати лиш одна,

                 Одна у нас єдина Україна.

 Звучить пісня К. Бужинської  «Україна – це ми»

 

Народились ми в Україні:
На Поліссі, на Буковині,
На Поділлі і на Волині,
Біля сивих Карпат і в Криму.
Краю рідний мій, любий краю,
Якщо хтось мене запитає:
«Що таке, скажи, Україна?»
Я скажу відверто йому:

 «Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ми!
Україна!
Дивний спів солов’я,
В білих квітах сади.
Чорне море, Донбас, полонина.
Ми єдина сім’я, 
Сестри ми і брати.
Ми з тобою і є ця країна.
Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ми!
Україна!

Україна - це наша мова,
Кобзаря палаюче слово.
Це Дніпро стрімкий і Черемош,
Це смереки такі чарівні.
Але в першу чергу - це люди.
Це юнак, що замріяно любить,
Це дівчина, що вірно кохає,
Це народ, що співає пісні.

Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ми!
Україна!
Дивний спів солов’я,
В білих квітах сади,
Чорне море, Донбас, полонина.
Ми єдина сім’я. 
Сестри ми і брати.
Ми з тобою і є ця країна.
Україна - це я!
Україна - це ти!
Україна - це ми! Україна!
 

Підготувала:

вчитель зарубіжної  літератури

Мастяк Т.Ю.