Ведучий 1
Хай молитва до неба полине,
За всіх нас, як спокута летить.
Та найперше за рідну країну
Буду щиро я Бога просить.
Ведучий 2
Боже, змилуйся, прошу, над нами,
Нагадай нам, що всі ми брати,
Хай синів не втрачатиме мама
Дім від ворога нам захисти.
Ведучий 1
Боже, дай нам і спокою й миру,
Колоситься хай хліб золотий.
За Вкраїну молюся я щиро:
Бережи, Боже, край наш святий.
Ведучий 2
Їх в мирі, Господи, прийми до себе
І шлях високий Боже, освяти.
За чисті душі, що злетіли в небо,
Всім воїнам, які поклали своє життя за нас,
шана й молитви.
Ведучий 1
Рости, живи і пам’ятай! Такими словами ми розпочинаємо захід – реквієм за справжніми героями України. Вшанування їхньої пам’яті – це не просто наш святий обов’язок , це наша шана і гордість за справжніх Героїв.
Ведучий 2
Схилімо голови! Вшануймо пам’ять Героїв – юних та сивочолих, кожного, хто здійснив особистий подвиг і віддав найцінніше – своє життя заради України.
( Звучить у записі дзвін – хвилина мовчання)
(Дівчина-Україна з лампадкою та звучить фонова мелодія)
Дівчина-Україна
Ми дякуєм вам, хлопці, за життя,
Ми дякуєм вам, хлопці, за свободу.
Пробачте нас. Пішли ви в небуття,
Та більше не повернетесь додому…
Ви не пішли, ви житимете вічно,
І не погасне пам’яті свіча.
На сторінках історії одвічно
Закарбувались ваші імена.
Герої такі не вмирають,
Вони будуть вічно живі
Героїв завжди пам’ятають
На небі й на рідній землі!
Пісня « Гори, гори моя свіча»
Ведучий 1
Хто міг подумати, що трапиться таке,
Хто міг подумати, що в мирную годину
підуть батьки ховать своїх дітей,
Які стояли за Вкраїну.
СЦЕНКА
Виходять юнак і жінка ( на фоні пісні «Пливе кача»)
встелена площа?
Мамо, чом пташка сумна?
А ще вчора співала в віконце.
А квітами землю встелили,
Бо в рай відлітає душа, а тіло—
В холодну могилу.
Зі сну я прокинусь?
Як сонечко за горизонт,
У твої обійми полину?
Та більше уже не проснешся.
Спогадом в небо злетиш,
Янголом в сон мій вернешся.
Витри сльозу, посміхнися,
За серце в скорботі—пробач,
Пробач, що не міг я скориться.
Гнів в своїм серці носити?
Ти ж моя мила дитина,
Як же без тебе нам жити?
Це ж очі мої, як у тебе.
Вдивися у жовте колосся—
Це моє, як у батька волосся.
Не плачте за мною у хаті.
Я землю відстояв свою.
Не вмер я, все бачу! Не варті
небесній стою!
Пісня « Журавлі»
Учень 1
Війна вбиває кращих з-поміж нас,
І повняться ряди в Небесній сотні
Та для героїв зупинився час,
Вони у вічність перейшли з безодні.
Учень 2
Прийшла війна, і звідки не чекали.
Але народ наш не поставлять на коліна!
Ночей не спали, коли хлопців проводжали.
Ми вистоїмо все, бо найдорожче - Україна!
Пісня « Не залишай мене одну»
Учень 1. Єднаймось, люди, і борімось за свободу!
Коли важкі часи настали в нас тепер
За тебе неньку, рідну мову і природи вроду
Вже не один твій, Україно, син помер.
Учень 2. Герої відійшли у вічність
Їм СЛАВА. Це не пусті слова
І пам’ятником хай вам стане -
нова країна - сильна та міцна !
Учень 3. О, Боже наш, ти нас спаси!
Врятуй нам неньку Україну,
І не зроби з неї руїну.
Учень 4. Ми миру хочемо, добра,
Щоб Україна вільною була́.
Всевишній, нам допоможи,
І Батьківщину збережи
Пісня «Україна МАТИ»
Ведучий 2.
Ще не загоїлися рани майдану. Небесна сотня знову поповнилася новими ангелами. А вже душі загиблих на війні зірками спалахували на небі. Україна продовжує оплакувати своїх героїв. І лише матері чекають додому своїх синів, не вірять у їх загибель і божеволіють від болю.
Сценка
Виходять три Долі, тримаючи в руках клубки ниток, намотують їх.
( Мелодія скрипки)
Доля 1. У кожного своя Доля.
Доля 2 У кожного свій Хрест.
Доля 3 У кожного свій Шлях.
Доля 1 Сестри мої у своїх руках ми тримаємо нитки життя.
Доля 2 У наших руках людські долі.
Доля 3 Тільки Богові і нам відомо, коли обірветься життєва нитка. Ніхто з людей не може змінити своєї долі.
Підходять до хлопців, стають за спинами
Доля 1. У кожного своя Доля. Цей молодий юнак – надія своєї матері. Він міг би одружитися, збудувати хату, народити дітей і до старості прожити у своєму селі, доглядаючи свою матір. Але в нього інша доля, його доля – це захист нас із вами. Його доля – Україна.
Доля 2. У кожного свій Хрест. Цей чоловік мав стати батьком. Він міг би тішитися своїм сином, ростити його, виховувати, дочекатися внуків. Але він обрав собі інший шлях – шлях борця за волю України. І на цьому шляху його доля – нести важкий хрест. Бо його хрест – любити Україну.
Доля 3. У кожного свій Шлях. Цей хлопчина сирота. Він не пам’ятає ні батька, ні матері. Єдина людина, яка йому найдорожча - його молодша сестра. Він ще не бачив життя, ще не відчув першого кохання і не вирішив ким він хоче стати, але він твердо вирішив: Україна – понад усе! Такий його шлях. Важкий і тернистий. Шлях великого страждання і нерівної боротьби за волю, за свободу, за Україну.
Хлопці промовляють: За волю! За свободу! За Україну!
Пісня « Тату, не йди!»
Ведучий 1.
Ми не маємо жодного права опускати зараз руки, зневірюватись у своїй силі духу, адже Україна вже почала переломну сторінку в історії, всі жадають ПЕРЕМОГИ.
Ведучий 2
Прислухаймось у цей день до голосу героїв, що одним з’єднаним могутнім хором до нас промовляють: «Українці! Будьте гідними! Боріться за своє достойне життя! Здійсніть наш заповіт»
Патріотичний танець «Вірю в ЗСУ» (Під мелодію пісні «Мрія»)
Пісня « Боже, я молюсь за Україну»