Виступ на батьківському лекторії«Формування культури здоров’я дитини в сім’ї»

КЗ «Лисичанська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №29»

 

 

 

 

 

 

Виступ на батьківському лекторії

 

 

 

«Формування культури здоров’я дитини  в сім’ї»

 

 

 

 

                                        Підготувала

                     Кравченко С.В., вчитель ОЗ

 

 

 

 

 

 

 

                                               Привілля

                                                  2017р.

 

 

 

Основна відповідальність за розвиток і здоров'я дитини покладається на сім'ю. Саме з ній формуються найважливіші риси особистості. Досвід, який дитина набуває в родині, визначає її індивідуальну поведінку, життєві цінності. Від того, які взаємини в сім'ї, залежить розвиток самосвідомості дитини, духовний і психічний світ, можливість фізичної та соціальної адаптації, життєдіяльності. Від того, як батьки піклуються про здоров'я своє та дітей, чивміють і прагнуть дотримуватися правил здорового способу життя, значною мірою залежить ставлення до цього дитини. З огляду на це у кожній родині має панувати культ здоров'я. Свого часу представники за здоровий спосіб життя визначили 10 заповітів, "золотих ключиків” душевного і фізичного здоров'я. Вони вважали, що забезпечити міцне здоров'я можна за таких умов:

• чисте повітря, сонячне світло;
• вживання тільки свіжих, життєво важливих продуктів, правильне споживання продуктів;
• щоденні прогулянки за будь-якої погоди;
• помірні і регулярні фізичні навантаження (хатня робота, гімнастика. фізичні вправи);
• абсолютна зовнішня охайність;
• глибокий сон;
• розуміння природних законів здоров'я та їх виконання;
• єдність трьох складових – тіла, розуму і духу;
• підтримання духовних сил, звернення до природи.

Ці заповіти справедливі для кожної сучасної родини і можуть використовуватися при складанні сімейного "кодексу здорової людини". Очевидно, що в основі його має лежати єдність усіх компонентів здоров'я людини – фізичного, психічного, духовного, соціального.
Особлива роль у процесі здоров'я творення належить духовному здоров'ю. Саме воно визначає загальний стан людини.

 

Зміцнення здоров'я дитини, забезпечення комплексного фізичного розвитку значною мірою залежить від її рухової активності, занять фізичною культурою. Рух – це природна потреба дитини. Недостатньо рухливий спосіб життя призводить до зменшенню стійкості перед захворюваннями, порушень енергетичного обміну. Батьки повинні всіляко заохочувати дітей до рухів. Чим більше дитина рухається, тим краще росте і розвивається.
При доборі фізичних вправ для ранкової гімнастики та фізкультхвилинок,
які виконуються в домашніх умовах, рухливих та спортивних ігор на подвір'ї
батьки мають зважати на потреби і можливості організму дитини, рівень її
фізичного розвитку. Основні принципи, яких необхідно дотримуватися:

• цілеспрямованість фізичних вправ залежно від можливостей і потреб організму;
• відповідність навантаження індивідуальним можливостям дитини;
• послідовна активізація розширення засобів фізичних вправ, збільшення навантаження;
• урахування результатів психодіагностики та медичних обстежень.

Спостереження доводять, що більшість молодших школярів дотримуються норми рухової активності, яка складає півтори години на день, в основному за рахунок прогулянок, ігор на повітрі. Значно менше місце займають спеціальні фізичні вправи – ранкова гімнастика, фізкультхвилинки, які сприяють підтриманню високого рівня працездатності протягом дня. Основою таких вправ є рухи, запозичені з трудової та побутової діяльності людини. Це випрямляння ніг і тулуба, розведення плечей, піднімання і повороти голови, стискання і розведення пальців. Крім того, у фізкультхвилинки може вводитися самомасаж активних точок бадьорості (носа і вух), дихальна гімнастика.

 
Ранкова гімнастика для молодших школярів проводиться під керівництвом дорослих. Підлітки виконують вправи самостійно.

Зміни, які відбуваються у стані здоров'я дитини, набуття нею вмінь і навичок здорового способу життя, фіксуються батьками, а по мірі дорослішання – і самими дітьми в "Щоденнику здоров'я". Щоденники можуть ведуться за такими показниками:  зріст,

1. вага
2. частота серцевих скорочень;
3. артеріальний тиск;
4.  частота дихання;
5.  максимальна затримка дихання (після вдиху і після видиху);
6. сон (тривалість, якість і час засинання);
7.  апетит;
8. заняття фізичною культурою;
9.          взаємини (у сім'ї, з друзями)
10.          наявність або відсутність шкідливих звичок;
11.          оцінки самопочуття;
12.          захворювання;

Періоди заповнення "Щоденника здоров'я" визначаються на розсуд батьків – можна ділити рік по місяцях або по кварталах.
Досягти систематичності у формуванні культури здоров'я, а ще краще – усіх членів родини допомагають індивідуальні або сімейні оздоровчі програми, наприклад, такі, як "Життєвий ритм сім'ї".
Вчителі фізкультури, вихователі, лікарі підбирають завдання щоденної програми, які можуть складатися за такою схемою:

• Вчасно прокиньтесь, посміхніться один до одного.
• Потягніться 2-3 рази.
• Зробіть самомасаж (рук, шиї, обличчя, вушних раковин, голови, живота і ніг).
• Зробіть ранкову гімнастику або комплекс статичних вправ.
• Виконайте дихальні вправи.
• Випийте вранці воду маленькими ковтками (краще гарячу).
• Зробіть водні процедури (вранці, ввечері).
• Почистіть зуби (вранці, ввечері).
• Походіть по камінцях 1-2 хвилини.
• Прийміть повітряні ванни.
• Походіть босоніж.
• Виконайте вправи для обличчя.
• Виконайте 1 -2 вправи для очей.
• Виконайте комплекс фізичних вправ (статичних поз, оздоровчі паузи, вправи на розслаблення).
• Присвятіть час улюбленій справі (малюванню, квітникарству, співу, читанню).
• Послухайте музику.
• Зробіть домашні справи.
• Вчасно лягайте спати.
• Оцініть стан свого самопочуття (за 5-бальною системою).

Подібно складається "Життєвий ритм сім'ї" на тиждень, місяць, рік. Наприклад, тижневий план може містити самомасаж всього тіла, заняття в гуртках, секціях, недільні прогулянки тощо. В місячному графіку сплановані відвідування музеїв, театрів, виставок, зустрічі з друзями тощо. Річний "Життєвий ритм сім'ї" враховує зайнятість членів родини під час канікул, свят, відпусток.

Такі програми не лише дисциплінують та сприяють формуванню умінь і навичок здорового способу життя кожного з членів родини особисто, вони згуртовують дітей і дорослих, роблять їх спільниками в досягненні мети. гармонізують взаємини, тобто збагачують досвід соціальної поведінки.
Надзвичайно важливий етап для соціального розвитку особистості – власне дитинство. В цей час відбувається становлення особистості на рівні ще не розвиненої свідомості, встановлюються перші її зв'язки з людьми, головним чином, рідними. Дитина тільки вчиться орієнтуватися в  розмаїтті життєвих ситуацій, співвідносити наявні в неї уявлення з життям, з реальними вчинками, з конкретною поведінкою. Вона довірливо ставиться до дорослих, безперечним авторитетом для неї є батьки. Це сприятливий період для цілеспрямованого впливу на дитину щодо формування моральних понять, позитивних емоцій, соціальних цінностей.

Суттєве значення в молодшому шкільному віці має гра.

Соціальний розвиток дитини відбувається і в процесі творчої діяльності, яка є невід'ємною частиною виховного процесу в сім’ї. Для того, щоб вона суттєво впливала на духовне та соціальне становлення дітей, необхідно спрямовувати зміст літературної, художньої, музичної творчості.

У підлітковому віці розширюється коло суспільних інтересів дитини, особливе місце в її житті починають займати товариші, однокласники, друзі. Відбувається опанування суспільного досвіду та самореалізація у випробуванні власних сил під час навчання у школі та спілкування з однолітками. Формуються різноманітні життєві навички, необхідні для адаптації в суспільстві:

• спілкування з однолітками, молодшими, дорослими;
• критичного ставлення до себе й оточуючих;
• пізнання та оцінювання власних здібностей;
• соціально-психологічної адаптації до навколишнього середовища.

Значну роль у розвитку особистості підлітка відіграє його самооцінка. Дослідження доводять, що значній частині підлітків притаманна занижена самооцінка, що свідчить про невпевненість у власних силах і здібностях, наявність почуття власної неповноцінності (меншовартості), що може призводити до психічних і соматичних розладів і захворювань. Завдання батьків у даному випадку – формувати у підлітків адекватну або навіть трохи завищену самооцінку, що буде сприяти нормальній соціально-психологічній адаптації, збереженню психічного здоров'я.

При спілкуванні з юнаками і дівчатами батьки повинні пам'ятати, що вони чекають від дорослих розуміння, співчуття, допомоги в пошуках моральних істин. Слід обговорювати проблеми, які хвилюють доросліших дітей: кохання, сексу, сім'ї, профілактики та подолання шкідливих звичок тощо.

Результатом роботи, спрямованої на формування культури здоров'я дитини у сім'ї, має стати:

• компетентність у сфері збереження і зміцнення здоров'я (фізичного, психічного, соціального, духовного);
• соціальна адаптація, успішне включення в соціум;
• інтеріоризація – включення соціальних норм і цінностей до внутрішнього світу;
• самостійність у вирішенні власних проблем.

Отже, важливим інститутом формування культури здоров'я дітей і соціальної компетентності є сім'я. Саме в ній дитина починає усвідомлювати своє місце серед людей, набуває навичок позитивного ставлення до світу, накопичує індивідуальний досвід соціальної поведінки. Насамперед сім'я може задовольнити найголовніші потреби дитини: у любові, довірі, самостійності, самоствердженні та визнанні, що є основним напрямком становлення дитячої особистості. Позитивні взаємини з батьками та близькими дорослими – головна умова фізичного, психічного, духовного та соціального розвитку дитини.
Якщо батьки бажають здоров'я своїм дітям, життя в сім'ї побудувати на принципах здорового способу життя:

• живіть у певному режимі праці, відпочинку, харчування, а саме: намагайтеся вчасно лягати спати і вставати, повноцінно і раціонально снідати, обідати, а вечеряти не пізніше 19-20 години. У раціоні повинна переважати рослинна та білкова їжа при мінімумі солодощів і тваринних жирів, обмеженні гострих солоних приправ. Стежте за тим, щоб за трапезою не виникало почуття переїдання у будь-кого з членів сім'ї;

 

• починайте день з ранкової фіззарядки не менше, як протягом 30 хвилин, бажано на свіжому повітрі. Після зарядки – душ, який необхідно завершити обливанням холодною водою. Перед сном обливання повторити. Доведено, що дворазове обливання дає великий імпульс імунній системі організму, причому багатократно зростає протидія не тільки простуді, а й патології м'язового, опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту, нервової системи, навіть онкопатології та хвороб серцево-судинної системи;

 

• облиште курити, доводячи своїй дитині, що це витончена форма самогубства. Обмежте вживання алкоголю, виключивши у присутності дітей його вживання взагалі. Повторюйте собі та їм, що добровільне вживання отрути – то божевілля слабовольної і нерозумної істоти, яке нічим не можна пояснити;

 

• залишайте за порогом свого дому роздратованість цінами, урядом. керівниками і підлеглими, невдачами і поганим самопочуттям тощо, бо все це непомітно передається і членам сім'ї. Відбувається поступове нагромадження стресової енергії, яка виснажує нервову систему, порушує роботу всіх систем організму, знижує його захисні функції, веде до хвороб;

 

• не ставайте рабами телевізора, особливо у вихідні. Знаходьте час для спілкування з природою. Це допоможе відновити нервову систему, енергію, втрачену за тиждень, підвищити імунітет, зміцнити здоров’я. Пам'ятайте, що вигляд однієї хворобливої людини в сім'ї пробиває біоенергетичний та психологічний захист решти її членів;
• дуже добре, якщо захоплюєтеся у вільний час одним з видів спорту. Регулярні заняття спортом роблять вашу імунну систему невразливою, нерви — сталевими, волю – залізною, а ваших дітей — схожими на вас­, здоровими і щасливими;

 

• пам'ятайте, що всі ваші звички – не більш як стереотипи, що створюють обманливе відчуття комфорту. Ваші нові звички, для набуття яких спочатку потрібні вольові зусилля, принесуть вам і вашим дітям щастя, повнокровного здорового життя, дадуть комплекс нових відчуттів, і ви почуватиметься не менш комфортно.

Начало формыКонец формы