Виступ на методичному об'єднанні з теми: "Виховання сімейних цінностей, збереження народних традицій у вихованців з особливими освітніми потребами""

      Виступ на засіданні шкільного методичного об’єднання вихователів та класних керівників з теми: «Виховання сімейних цінностей, збереження народних традицій  у вихованців з особливими освітніми потребами».

Вихователь: Кузнєцова В.О.

Дитина – дзеркало сім’ї.

Як у краплині води відбивається сонце,

так у дітях відбивається чистота матері та батька.

Завдання школи і батьків – дати кожній дитині щастя.

В. О. Сухомлинський

     Сучасний виховний процес –- це гармонія взаємин вихователя, класного керівника, батьків та учнів, без якої не просто неможливий виховний взаємовплив, а відсутня сама ідея виховання.

     Актуальність вивчення педагогічної проблеми  виховання сімейних цінностей, культури поведінки, збереження народних традицій у вихованні.

     Сьогодні Україна перебуває на шляху радикальних політичних, соціальних та економічних перетворень, тому важливо не упустити молоде покоління в сенсі життєвих ціннісних орієнтацій, які повинні залишатися незмінними: Добро, Милосердя, Співчуття, Патріотизм, Взаємодопомога, Совість, Честь, Любов. Тому вихователю необхідно створити умови для формування національної свідомості школярів, духовної моральності та почуття патріотизму, активної життєвої позиції, що ґрунтується на засадах народознавства, основах кращих сімейних традицій.

   Сім’я – перша школа людських відносин, де діти з ранніх років засвоюють систему моральних цінностей, норм поведінки, культурні традиції народу. Саме в ранньому дитинстві виховується довірливе ставлення до світу або ж постійне очікування прикростей від усього, що її оточує. Адже почуття, сформовані в дитинстві, нерідко супроводжують людину впродовж всього життя. Саме  у родині закладаються, формуються та виховуються громадянські почуття, світогляд, естетичні смаки. Саме тут маленька людина готується до праці, до ролі батька або матері, але найголовніше – дитина вчиться доброті,  вдячності, турботі, повазі та любові до людей (насамперед, до батька і матері), Батьківщині, до природи, тварин, до всього живого та оточуючого – тобто, вчиться бути високо порядною, людяною, гідною особистістю.

      Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей  спрямоване на формування у дітей поглядів, ідеалів, традицій, звичаїв, інших соціально значущих надбань української та світової культури. Потрібно акцентувати  увагу вихованців на успадкуванні духовної спадщини українського народу, родини, формуванні у дітей особистісних рис громадянина України. Важлива роль при цьому належить сім’ї. Батьки мають безпосередньо впливати на молоде покоління своїм досвідом та власним прикладом.                     

    Задача  школи - ознайомити батьків з умовами успішного виховання дітей у сім’ї.  Допомогти пізнати себе, виробити єдину лінію у сімейному вихованні; сприяти формуванню активної педагогічної позиції батьків;

озброїти батьків педагогічними знаннями й уміннями з питань  виховання в сімʼї; залучити їх до активної участі у вихованні дітей;

через групову роботу забезпечити активну участь і взаємодію батьків між собою і вихователем. Донести до батьків думку, що сутність виховання полягає не в розмовах з дитиною, не у прямому впливу на неї, а в організації сім’ї, особистого та суспільного життя, в організації життя дитини, знайомства батьків з формами та методами роботи з дітьми,виховання у них педагогічної культури, поповнення багажу їхніх педагогічних знань та впровадження цих знань в практику.

      Важливу роль у вихованні дітей має виховання на сімейних  традиціях  декількох поколінь, це  дозволяє  дитині усвідомити свій зв'язок з бабусями, дідусями, загальними предками, дозволяють дитині пишатися своєю родиною. Такі традиції сприяють зближенню, ідентифікації себе, як члена родини, здатні підняти самооцінку дитини. Ці традиції зміцнюють почуття цілісності родини, поглиблюють взаємини між її членами, створюють упевненість і відчуття неповторності домашньої атмосфери. Саме тому сімейні традиції виконують дуже велику роль в існуванні родини. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі. Сімейні психологи розглядають традиції як заведені в родині норми, манери поведінки, звичаї та погляди, що передаються з покоління в покоління і мають символічне значення для всіх членів родини..

Тут   доречно згадати українську  легенду, яку розповідав своїм вихованцям Василь Сухомлинський.

      Це було давно. В одному селі дівчата й жінки вирішили показати свою майстерність. Домовилися, що в неділю всі прийдуть на сільський майдан і кожна принесе найкраще, що вона зробила своїми руками: вишитий рушник, полотно, скатертину, одяг.

   У призначений день усі дівчата й жінки прийшли на майдан. Принесли безліч дивовижних речей. У старих людей , яким громада доручила назвати найкращих майстринь, очі розбіглися: багато було талановитих жінок і дівчат. Дружини і дочки багатіїв принесли вишиті золотом і сріблом шовкові покривала, тонкі мережані шторки, на яких були вив’язані дивні птахи.

Але переможницею стала дружина бідняка - Марина. Вона не принесла ні вишитого рушника , ні мережива, хоч усе це вміла чудово робити. Вона привела п’ятирічного сина Петруся. А Петрусь приніс жайворонка, якого сам вирізав із дерева. Приклав хлопчик жайворонка до губів – заспівала, защебетала пташка, як жива. Усі стояли на майдані не поворухнувшись, усіх зачарувала пісня, раптом у блакитному небі заспівав справжній, живий жайворонок, якого захопив спів на землі.

« Хто творить розумну і добру людину, той найкращий майстер», - таке було рішення старших.

       У спільній роботі з батьками та учнями можна використовувати  активні методи виховної роботи: майстеркласи, тренінги, міні – проєкти, дискусії, дебати, аналіз виховних ситуацій на теми: «Родина – найвища цінність на землі», «Рушник моєї бабусі», «З бабусиної скрині», «Традиції та реліквії моєї родини», «Родинне свято», « Наш сімейний рецепт паски», «Що означає ім’я моєї матусі», що сприяють усвідомленню батьками ролі сім’ї у вихованні дітей.

   Можна підготувати творчий  проєкт «З родини  йде життя дитини», метою якого є формування в учнів поняття «родина», «рідня», «рід», «родинне дерево», розширення знань дітей про старовинні речі – сімейні реліквії. Проєкт  допоможе  дітям усвідомити себе часткою родини, цінувати і пишатися своєю сім’єю, внеском кожного її члена у розвиток нашої країни; буде сприяти  єдності поколінь та вихованню турботливого ставлення до своєї родини, гордості за свій рід.

       Родина – це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, совісті, правдивості, любові до всього живого. Дитина із самого народження вбирає в себе сімейні цінності. Ту атмосферу, у якій вона виросла. Та переносить ці враження на власну сім’ю у майбутньому і на суспільство загалом. 

      У цей бурхливий, нестабільний, іноді жорстокий та непередбачуваний період, час потрясінь і труднощів, вимушених переїздів та постійних змін сімейні традиції стають своєрідним оберегом, який допомагає триматися, об’єднує родину, робить її стійкою до зовнішніх впливів.

       Коли сьогодення складне, а майбутнє непевне, традиції сприяють сімейному порозумінню, впевненості, що в найскрутнішу хвилину рідні будуть поруч. Сімейні традиції та звичаї об’єднують родину в одну непереможну спільноту, яка здатна захистити кожного її члена від будь-яких негараздів.

        Додаток                                       

А.С.Макаренко говорив: 

«За нашим глибоким переконанням, дуже в нас поширене словесне виховання, тобто безкінечне базікання про добрі                  справи без супроводжуючої гімнастики  поведінки, є найбільшим злочинним

шкідництвом. Свідомість, не побудована  на досвіді, у подальшому… не здатна створювати жодну практику».  

Діяльнісний аспект

в структурі формування цінностей

«Освітня мета – загартування особистості  вчинком»  І.Д. Бех.                                    

Виконання доручень з урахуванням здібностей,

можливостей, інтересів

• спільна (інтерактивна) діяльність

• дослідницька діяльність

• спільне емоційно насичене кероване дозвілля

Результат будь-якої виховної діяльності має бути візуалізований

(фото, колаж, ментальна карта, буклет, відеоролик тощо)

               Сучасні форми і методи виховної роботи

Міні - проєкт «Щаслива родина»

      Основа сімейних стосунків – є любов і щастя. Ми, звичайно, мріємо про те, щоб наші рідні були здорові, щоб був мир і затишок у наших оселях. Але інколи нам для щастя достатньо маленької дрібнички. Давайте зараз  створимо макет щасливої родини. Я вам роздаю квіточку, на якій ви   напишете секрети щасливої родини.

Пам'ятайте! Сім'я - це дім, де тебе завжди чекають найдорожчі люди - батьки. Тож запам'ятайте назавжди слова, що звучать, як заповіт:

 «Щаслива дитина виростає в міцній сім'ї, а де міцна сім'я - там міцна держава». «Українська сім’я – основа міцності держави».

Побажання  всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя, цінувати їх і шанувати.

У роботі використані ресурси Інтернету