Виступ на тему: "Екологічне виховання"

Червонополянський ЗСО

Виступ на

методичну раду

«Формування екологічної компетентності учнів

у процесі навчання географії»

                                                                                         Підготувала:Новак Т.І.

2019 н. р.

ВСТУП

На порозі екологічної катастрофи суспільство прагне якнайшвидше відновити віковий досвід взаємовідносин людини і навколишнього світу. Ця проблема набула статусу глобальної, оскільки успішність її вирішення обумовлює життєві інтереси всього людства. Врятувати природу, а отже, і людство можуть лише докорінні зміни у системі цінностей, що існують у суспільстві.

Сьогодні виникла гостра необхідність у штучному підтриманні природних умов свого існування заради виживання цивілізації, оскільки посилення спустошення природи очевидне для всіх.

Коренем цієї проблеми є глибока моральна, ціннісна криза особистості, одним із сумних аспектів якого є знищення природного середовища.       Важливою умовою розв’язання сучасних екологічних проблем є екологічна освіта й виховання молодого покоління, оскільки саме з дитячих років людина повинна сприймати себе як невід’ємну частину природи, бо в цей період життя формується світогляд, закладаються моральні цінності, моделюється культура поведінки особистості. У найважливіших документах міжнародного й державного значення зазначено, що екологічна освіта сьогодні є необхідною складовою гармонійного й екологічно безпечного розвитку.

Найбільш актуальними для формування екологічної грамотності, екологічного світогляду школярів є три аспекти екологічної освіти:

• екологічна освіта й виховання в загальноосвітніх школах;
• екологічна освіта й виховання в позашкільних закладах;
• екологічна освіта й виховання в процесі туристсько-краєзнавчої діяльності.

Ці аспекти є найбільш значущими у формуванні екологічної культури школярів, яка є результатом екологічногої освіти.

Екологічна культура - частина загальної культури, шлях до формування якої лежить через ефективну екологічну освіту.

Мета екологічної освіти – формування екологічного світогляду особистості; формування екологічної культури молодого покоління; формування навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до природи як унікальної цінності.

Завдання – сформувати систему знань, умінь і навичок, які забезпечать

відповідальність за стан навколишнього середовища, що виключає споживацьке ставлення до природи та здатність приймати екологічно грамотні рішення на основі нового стилю мислення.

Головною метою екологічної освіти є:

• оволодіння науковими знаннями про довкілля, складні взаємозв’язки в природі, що склалися впродовж тривалого історичного розвитку; формування знань і вмінь дослідницького характеру, спрямованих на розвиток інтелекту, творчої і ділової активності, життєвої позиції в питаннях екології;

• розуміння учнями сучасних проблем навколишнього середовища й усвідомлення їх актуальності для себе, рідного краю, своєї країни і всього людства; розвиток особистої відповідальності за стан навколишнього середовища;

• засвоєння ціннісних орієнтацій як кращих досягнень загальнолюдської і національної культур; зосередження уваги на аналізі власної поведінки, почутті обов’язку перед довкіллям; розвиток потреби спілкуватися з природою;

• розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем навколишнього середовища; оволодіння формами екологічно грамотної поведінки; засвоєння народних традицій у взаємовідносинах людини з природою; залучення підростаючого покоління до активної природоохоронної діяльності.

Екологічна компетентність –  це система знань і вмінь, які дозволяють особистості розуміти екологічні проблеми і знаходити шляхи їх вирішення, вміння пропагувати і втілювати в життя екологічні знання та самому дотримуватись екологічних норм поведінки чутливе сприйняття екологічних проблем в Україні та світі, а також, що це спосіб забезпечити нашу планету від подальшого руйнування.

Виховуючи в учнів екологічну культуру, доцільно використовувати такі методи, форми і методичні прийоми навчання, які:

• стимулюють учнів до постійного отримання знань про навколишнє середовище;

• сприяють розвитку творчого мислення, умінню передбачати можливі наслідки природо перетворювальної діяльності;

• забезпечують розвиток дослідницьких умінь і навичок,навчають приймати екологічно доцільні рішення і самостійно здобувати нові знання;

• залучати учнів до практичної діяльності з розв’язання проблем навколишнього природного середовища.

Навчання географії направлено на формування у школярів розуміння цілісності природи Землі, єдність її процесів, природного зв'язку і з нею людини, а також того, що будь-яка господарська діяльність людини і її поведінка в природі повинні бути злагодженими з її законами.

Зміст шкільного курсу географії сприяє формування і розвитку екологічної компетентності учнів, етичних норм і звичок поведінки в природі, ціннісних орієнтацій. Розвитку ціннісних орієнтацій сприяє виконання школярами практичних робіт оцінного характеру.

Для екологічної освіти важливе значення мають роботи на місцевості за оцінкою характеру дії людини на оточуючу середовище, передбачені програмою. На їх основі у школярів виробляється звичка правильно, критично оцінювати свою поведінку в природі, вчинки інших людей, вибрати лінію поведінки, відповідну законам природи і суспільства. Знання і дотримання учнями правил поведінки в природі під час екскурсій, туристичних І краєзнавчих походів свідчать про ступінь сформованості їх етичного вигляду.

Деякі ігри, які я використовую на уроках географії

 «Пошта». Наприклад, вивчається тема «Природні зони Африки». На настінній карті прикріплюю конверти у кожній природній зоні. Учні отримують пронумеровані «листи» - опис природної зони, рослин, тварин, клімату – і відправляють їх у відповідні, на їхню думку,  конверти. Далі їх виймаємо, зачитуємо, аналізуємо, чи правильно вибрана «адреса».

 "Подвійна карусель".    Створюються дві групи учнів, по 5 чоловік у кожній; Учні внутрішньої групи отримують індивідуальні картки, що містять по одному питанню; - вчитель одночасно виводить всі питання на екран комп'ютера або на проекційний екран; На обдумування відповідей відводиться 2 хвилини; "Карусель" починає своє "рух" - учні відповідають по колу; В цей час зовнішнє коло учнів слухає їхні відповіді з тим, щоб оцінити їх; Учні, що не потрапили на "карусель", можуть допомогти своїм товаришам відповідати на питання, але невербальним способом: жестами, мімікою.

 "Конструкторське бюро". Суть методу полягає в тому, що в КБ об'єднуються сильні і слабкі учні для вирішення творчого завдання протягом обмеженого часу; розробляються ідеї кожного члена КБ в окремий варіант рішення. Як і в сьогоденні у конструкторському бюро учні вибирають керівника, який спрямовує діяльність інших учасників, допомагає розвинути ідею і висловити її як текстом, так і графічно, і сам пропонує своє вирішення завдання.

 "Клубна картка" Самооцінка учнями результатів своєї діяльності є одним з найбільш прогресивних способів шкільного оцінювання. Наша модифікація полягає у створенні "Клубної картки" учня, де представлені дидактичні технології, які застосовуються на даному уроці. Таким чином, учень оцінює, з одного боку, виконану ним роботу, а, з іншого боку, вміння діяти певним дидактичним методом.

 «Мінус». Учитель називає учням географічне явище ( об’єкт), і пропонує їх назвати всі його ознаки, які вони можуть згадати. Усі вони записуються на дошці. Коли перелік ознак закінчується, учитель по черзі просить команду відповісти на запитання «Чи буде цей об’єкт існувати, якщо в нього буде відсутня одна ознака?». В кінці залишаються тільки ті ознаки, без яких об’єкт ( явище) не може існувати.

 «Клініки». У процесі використання цієї методики кожен із учасників розробляє свій варіант рішення, попередньо подавши для відкритого обговорення свій «діагноз» виявленої проблемної ситуації, потім його рішення оцінюється керівником дискусії, групою призначених експертів за бальною шкалою або за системою «приємно-неприємно».

 «Творча лабораторія». Уявіть собі, що ви проводите географічні дослідження. Один учень перебуває на суші, інші - у батискафі на дні океану. Розкажіть своєму сусідові по парті про свої відкриття.

 «Шеф - кухар». Ви стали учасником проектом «Шеф - кухар» на обраному материку. Розробіть підбір страв у меню відповідно до рослинного та тваринного світу певної місцевості.

 «Навмисна обмова»  Ви зустріли материк, який трішки хвалькуватий. Вам потрібно скласти розповідь від імені обраного материка про його особливості, але в певному місці ніби ненароком обмовити його (сказати перебільшену інформацію, домалювати).Ваші однокласники, прослухавши розповідь до кінця, повинні спіймати хвалька на «обмові».

- Я найвіддаленіший від інших континентів материк. Мене називають найдивовижнішим, адже в липні в Австралії зима, а у січні – літо. Дерева скидають тут не листя, а кору. Площа моїх угідь 7,7 млн. км2. Я перебуваю одразу в усіх чотирьох півкулях планети: Північній, Південній, Західній і Східній. Поверхня – переважно рівнинна і є найнижчою з- поміж материків

 «Скринька запитань» можна використовувати у всіх класах. В цій грі може приймати участь три команди (наприклад три ряди). По черзі учні виймають із скриньки запитання і дають відповідь. Я якщо учень не відповів на питання, яке йому дісталось, то це запитання переходить наступному учневі. Виграє та команда яка дала найбільше відповідей.

«Тваринний світ України» Для гри потрібно 5 карток з назвами природних зон України ( мішані ліси, лісостеп, степ, Українські Карпати, Кримські гори) та картки з малюнками різних тварин або їх назвами. Оскільки багато тварин живе в декількох зонах, приготуйте декілька однакових карток. Ведучий по черзі відкриває картки з тваринами. Гравець, у природній зоні якого проживає дана тварина, забирає картку собі. Якщо картку ніхто не забрав, то ведучий повертає її назад. Наприкінці гри ведучий підбиває підсумок: за кожну правильно відібрану картку гравцеві дають 1 бал, за неправильну відповідь знімають 2 били. Відіграє той, у кого найбільше балів.

ВИСНОВКИ

Отже, формування екологічної культури є динамічним й комплексним процесом, на ефективність якого впливає екологоціннісна та освітньосередовищна складова. Для оптимізації процесу екологічної освіти необхідно впроваджувати інноваційні педагогічні технології, колективну творчу діяльність, інтерактивні технології, проектну діяльність, тобто евристичну діяльність.

Напрямом подальших моїх досліджень може стати розробка критеріїв, інструментарію експериментів визначеності екологічної культури в учнів, рейтингу екологічної культури особистості та суспільства у цілому.

Використання комплексного підходу до екологічної освіти й виховання учнів дозволить реалізувати його завдання й отримати екологічно компетентне покоління зі сформованим екологічним світоглядом й активною екологічною позицією.

Екологічна освіта необхідна для формування людського ставлення до природи, визначення допустимої межі її перетворення. Школа майбутнього -це школа всебічного розвитку особистості, якій притаманні екологічний світогляд, екологічне мислення, екологічна культура, мораль, етика.