Виступ на тему "Соціальний портрет першокурсника"

Соціальний портрет першокурсника

(за результатами психолого-педагогічних досліджень)

Особливою соціальною категорією суспільства, безсумнівно, є студентство. Адже це специфічна спільність людей, організаційно поєднаних інститутом вищої освіти. Вона характеризується професійною спрямованістю, сформованістю ставлення до майбутньої професії. В соціально-психологічному аспекті студентство порівняно з іншими групами населення відрізняється більш високим освітнім рівнем, більш активним споживанням культури та високим рівнем пізнавальної мотивації.

Сьогодні студентство складає значну і, з кожним днем, зростаючу частину населення і відіграє особливу роль у вирішенні важливих соціальних, економічних, політичних та моральних проблем суспільства.

Навчальна діяльність – лише одна з багатьох сторін життя студента. У період здобування вищої освіти молода людина продовжує свій особистісний ріст, зіштовхуючись із багатьма проблемами, пов’язаними з початком дорослого життя (нове середовище ровесників і дорослих, перегляд уявлень про себе, необхідність заробітку, можливий переїзд до іншого міста тощо). Постійне вирішення цих проблем потребує внутрішньої самоорганізації, уміння розподілити час і сили в навчальному режимі, стимулює роботу по виявленню й усвідомленню життєвих цінностей, уточненню перспективних планів.

Час навчання у вузі збігається з таким періодом юності, який відрізняється складністю становлення особистісних рис. Характерною рисою морального розвитку у такому віці є посилення свідомих мотивів поведінки. Помітно зміцнюються властивості, яких немає повною мірою в старших класах - цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, вміння тримати себе в руках. Підвищується інтерес до моральних проблемам (мети, способу життя, боргу, любові, вірності та інших.)

К.Д. Ушинський називав вік від 16 до 23 років найбільш вирішальним періодом у житті людини. Він писав: саме тут завершується період утворення окремих уявлень, і якщо не всі вони, то значна частина їх групується в одну мережу, достатньо простору, щоб віддати рішучу перевагу тому чи іншому напрямку думок людини та її характеру. Важливо, щоб матеріал, який у цей час вливають у душу юнака був доброї якості.

Як бачимо, у дзеркалі вищої школи та середовищі її слухачів закономірно відображаються процеси суспільного розвитку та проблеми, які вирішує суспільство, особливо у наш важкий перехідний період зламу системи цінностей та світоглядних орієнтирів. Знання усіх даних процесів та аспектів розвитку, зокрема соціальної ситуації розвитку студента – цінний здобуток психологічної науки, без урахування якого неможливе оптимальне функціонування навчально-виховного процесу. Одним із основних завдань педагогіки та психології вищої школи є вивчення особливостей студентської молоді. Якщо в арсеналі педагогічної науки є багата монографічна література зі шкільного віку, то узагальнюючих робіт з іншого стану юнацького віку немає. Тому, актуальним є вивчення студентства у педагогічному та психологічному відношеннях.

Час навчання у вузі можна умовно розділити на два основних етапи: молодші курси, коли відбувається адаптація студента–новачка до навчального закладу, діяльності у вищій школі, і старші курси – основний етап професійного самовизначення студента, як майбутнього спеціаліста. На першому етапі відбувається корінна ломка уявлень, звичок колишнього школяра, пов'язана з необхідністю змінювати і перебудовувати свою поведінку і діяльність, "входити" у нові умови, про що мова піде далі. Головною метою для студента на цьому етапі є оволодіння способами і прийомами навчання.

Вступ до вузу є для більшості першокурсників новим періодом життя, і одночасно, він є таким актом, який вимагає активного пристосування до умов студентського буття. Першокурсник має пережити цю зміну обставин життя, включитися учасником у нові і незвичні події. Різкий перехід від адаптованого і відносно комфортного життя під опікою батьків та вчителів до менш детермінованого ззовні студентського часто у першокурсників розпочинається з критичних обставин. Проблема прилаштування першокурсників до нового етапу життя завжди пекуча, бо повторюється з року в рік.

Сучасний студент очима першокурсників

Студент – це бідна, голодна, вічно сонна, при цьому щаслива людина, яка за ніч встигає зробити дуже багато. Це дитина, яка подорослішала, вийшовши із школи. «У доросле життя пішов». Він прийшов у навчальний заклад, щоб оволодіти професією. Навчання для нього тягар. Хоче отримувати стипендію, але для стипендії треба вчитися, «но лінь». Важко уявити теперішніх студентів без інтернету та гаджетів. «Ходе з мобілкою, яка не вміщається в карман». Студент веселий, енергійний, активний, дієвий, різнобічний, адекватний, відповідає за свої вчинки, трошки «нєрвний», дорослий,  він «должен бути охайним, сексуальним», впевненим у своїх можливостях. При цьому студент – це поважна особа. Студентом бути добре. Адже це життя у гуртожитку і навчання на парах, не пропускати пари і багато красивих дівчат. Одним словом «лінива задниця», яка гідна цього звання (мається на увазі студент)

Сучасний студент очима викладачів

•                         Ледачий
•                         Допитливий
•                         Перспективний
•                         Пасивний
•                         Агресивний
•                         Енергійний
•                         Винахідливий
•                         Комунікабельний
•                         Закомплексований
•                         Незалежний
•                         Не хоче вчитися
•                         Прагне почути нове
•                         Розуміється на ІТ-технологіях
•                         Впертий
•                         Відстоює свою думку
•                         Має високу самооцінку
•                         Має низький рівень творчості
•                         Прагне до самостійності
•                         Має низький рівень знань та фізичної підготовки

Має очі по пять копійок та ще і лається матом.

Аналіз відповідей першокурсників на питання анкети

«Студент очима першокурсника»

1.                    Як Ви вважаєте чому студенти поступають до ВНЗ?

1.                    для отримання знань-36
2.                    для отримання диплома-5
3.                    з другом-5
4.                    необхідність-5
5.                    щоб не здававти ЗНО-2
6.                    виїхати за кордон-6
7.                    мама заставила-3
8.                    порекомендували -4
9.                    подобається професія-7
10.                стипендія-1

2.                    Чи вважаєте Ви студентів наполегливими у навчанні?

1.                    Так-32
2.                    Ні-13
3.                    важко відповісти-21

3.                    Як Ви думаєте, як студенти ставлятся до самого процесу навчання?

1.                    всі все вчать-10
2.                    добре вчать лише те, що стане у нагоді-47
3.                    немає бажання вчитися-7
4.                    інше

4.                    Як Ви вважаєте, для чого студент вчиться?

1.                    стати кваліфікованим фахівцем-44
2.                    отримати знання, стати людиною високої культури-22
3.                    для спілкування з однолітками-1
4.                    отримати відстрочку від служби в армії-0

5.                    Як Ви вважаєте, якими позитивними рисами характеру володіє сучасний студент?

1.                    Наполегливість-2
2.                    Дисциплінованість-33
3.                    Доброзичливість-23
4.                    Комунікативність-23
5.                    Тактовність-9
6.                    Відповідальність-24
7.                    Активність-35
8.                    уважність -17
9.                    пунктуальність -7
10.                акуратність -13
11.                слухняність-1
12.                почуття гумору-3
13.                вихованість -1

6.                    Як Ви вважаєте, які негативні риси характеру є у сучасних студентів?

1.                    неосвіченість -12
2.                    брехливість- 22
3.                    нахабність-29
4.                    лінощі-35
5.                    невміння працювати -4
6.                    зрадництво-4
7.                    зарозумілість-6
8.                    заздрість-4
9.                    лицемірство-8
10.                жадібність -11
11.                егоїзм -3
12.                істеричність-4
13.                деградація-14
14.                безвідповідальність-13
15.                неакуратність-5
16.                неорганізованість-8
17.                непосидючість-4
18.                неуважність-5
19.                невихованість-6
20.                наглість-1

7.                    Що є найважливішим задля досягнення успіху  в житті?

1.                    Працьовитість-47
2.                    Цілеспрямованість-44
3.                    хороша освіта -30
4.                    цікава робота -19
5.                    здібності-34
6.                    «багаті» батьки та звязки -0
7.                    везіння -13

8.                    Що для Вас у житті найголовніше?

1.                    сім’я -60
2.                    кохання -23
3.                    здоров’я -51
4.                    робота -22
5.                    освіта -22
6.                    повага оточуючих - 6
7.                    творчість  -6

9.                    Які соціальні проблеми молоді Ви вважаєте сьогодні найсерйознішими?

1.                    Паління-7
2.                    наркоманія -46
3.                    пияцтво -52
4.                    злочинність-34
5.                    безробіття -18
6.                    бідність -23

10.                Як на Вашу думку, можливо заохотити студента до навчання?

Стипендія - 37

Студент повинен сам -7

Цікаві викладачі - 5

Гуртки -3

премії -3

Престиж і сплачуваність професії -3

Знайти підхід до студентів -3

Похвала-1     

Безкоштовне харчування -1

Дзвонить батькам -1

Дослідники виділяють такі типи особистості студентів:

1. Суспільно-цілісна спрямованість і високий рівень розвитку особистості. Ті студенти, що належать до цього типу, спроможні у ситуації вибору надати перевагу спільним інтересам, їм властиві моральна чистота, значна духовна енергія, прагнення до постійного культурного зростання, інтелігентність. Студенти, що належать до цього типу, не бувають песимістами, вони в змозі об'єктивно оцінювати оточуючий світ, бачать у ньому не лише негативне а й позитивне, вони спрямовані на конструктивне розв'язання найскладніших проблем.

2. Студенти з переважаючою споживацькою спрямованістю особистості. У таких студентів споживацькі ідеали визначають активну цілеспрямованість діяльності з метою їх задоволення. Для багатьох характерним є прагнення до "веселого" студентського життя з мінімальним напруженням і максимальним щохвилинним задоволенням. Слід зазначити, що така позиція охороняється від зазіхань більш свідомих однокурсників.

3. Третю групу характеризує войовниче споживацтво, прагнення вирішувати власні проблеми за рахунок інших закономірно призводить до появи ще деформованого - злочинного типу особистості. Таким студентам властива руйнівна спрямованість. Головне, з чого потрібно виходити при аналізі проблеми адаптації - це універсальний характер тенденції до встановлення рівноваги між компонентами реальних систем.

Здається, що наведені соціологічні дані не вимагають докладних коментарів, тільки підтверджують, що сучасний студент, попри сформовані останніми роками негативні тенденції у суспільстві, зберігає властивий йому творчий потенціал, віру в добро й у людей.

Зрозуміло, що без корінної трансформації системи освіти, неможливо домогтися радикальних якісних змін у інтелектуальної сфері життєдіяльності суспільства, впровадити нове мислення у свідомість молоді.

Щоб стати студентом потрібно уже бути живим організмом, який зберігає певну, де в чому відносну, психофізіологічну рівновагу в стосунках із зовнішнім світом. Постійний баланс зв’язків із світом проявляється необхідністю задоволення певного мінімуму базових психофізіологічних потреб; для динамічної підтримки цієї врівноваженості організм саморушійно мобілізує певну міру (не завжди адекватну необхідності) неспецифічних опергенетичних ресурсів. Кожний першокурсник походить із дитинства і зберігає в собі певну, у кого велику а у кого малу, долю психофізіологічної інфантильності, яка викриває міру простоти внутрішнього світу, виявляє себе в орієнтації на легкість і безпосередність тут-і-тепер задоволення базових потреб у зовнішньому світі та на позитивне гедонічне переживання. Залишаючись завжди організмом жива людина імпульсивно реагує стресом на дезадаптацію. Стрес є переживанням неспецифічної мобілізації психофізіологічних ресурсів у відповідь на специфічне порушення рівноваги з світом; він є необхідною ознакою життя, яка діє як настанова готовності до повернення рівноваги організму з світом; він рідко переживається у чистому вигляді, частіше він у “знятому” вигляді супроводить інші, більш психічно складні, специфічні переживання. Смисловим полем індивіда, який переживає стрес, є саме життя (тобто його збереження). Стрес часто є саморушійною неспецифічною базовою частиною іншого переживання, являє собою внутрішню організмічну активність по забезпеченню енергетикою гомеостазу, має корегуватися буттєвою свідомістю (мотивом) і рефлексивною свідомістю (волею) з урахуванням зовнішнього і внутрішнього світу; у більш складних переживаннях виявляється міра його адаптованості чи неадаптованості.

Активна взаємодія з різними соціальними утвореннями, а також сама специфіка навчання у вузі сприяють формуванню у студентів активної життєвої позиції, зміцненню їхніх зв'язків з іншими соціальними групами суспільства. На студентський вік припадає процес активного формування соціальної зрілості. Видимими рисами цього процесу є завершення освіти, трудова активність, суспільна робота , відповідальність перед законом, можливість створити сім'ю та виховувати дітей. Соціальна зрілість передбачає здатність кожної молодої людини оволодіти необхідною для суспільства сукупністю соціальних ролей.