Сценарій «Піжамна вечірка» До Свята Миколая
Ведучий: Миколая з нетерпінням
Діти всі чекають,
У віконечко надвечір
Разом виглядають.
-Та невже він завітає,
А ми будем спати?
-Пропоную не лягати
Миколая зустрічати,
Ще й вечірку у піжамах
На честь свята влаштувати.
Ведучий: Сьогодні у нас піжамна вечірка! Ця задумка родом з Америки. Як правило, «піжамні вечірки» проводять діти від малого віку і до, як показує практика, нескінченності. В нашій країні цей новий вид вечірок з'явився не так давно. І дорослим і малим цей вид дозвілля дуже сподобався. І сьогодні ми з вами спробуємо влаштувати свято для себе.
Отже... оголошую початок нашого свята... А почнемо ми його з Дефіле...
Конкурс 1. «Дефіле».
Кожен учасник по черзі демонструє присутнім свою піжаму. Можна дозволити дитині розповісти, коли і ким вона була подарована, чи любить він у ній спати і чому.
Читання легенди «Дитинство Святого Миколая» (показ слайдів) або перегляд відео
Ведучий: Дуже давно жив у місті Мирах, у Малій Азії хлопець Миколай. Нічого не бракувало малому Миколі: ні гарної одежі, ні смачної їжі. Але не мав він ні тата, ні мами. Хлопчик ріс під опікою (під наглядом чужих людей). Та коли він виходив із свого гарного будинку і бачив, як убого живуть сусідські діти, серце його завмирало. Був у Миколи старий учитель, який учив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він разом з учителем Святе Письмо, а було там написано: «Коли ти робиш добро іншому, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…»
— Учителю, поясни мені, як це розуміти? — запитав у задумі.
— А так, сину: коли робиш добро іншому, не треба про це нікому розповідати. Краще не хвалитись своїми добрими вчинками, — відповів учитель.
Це було пізньої осені. Микола вже знав, що багато діток в його околиці сидять голодні в неопалюваних хатах. Дуже бідує родина старого Олександра. «Не можу я спокійно спати, коли інші діти голодні» — подумав.
Устав і пішов до комори тихенько, щоб ніхто не чув і не бачив, набрав повну торбу різних харчів ще й кілька товстих полін (дров) захопив. У своїй скрині відшукав взуття.
Сказав своїй няні, що йде спати, взяв торбу і пішов до хати старого Олександра. Кинув торбу на порозі і швиденько побіг назад.
А вранці старий Олександр знайшов торбу і не міг натішитися подарунками. Але не міг здогадатися, кому дякувати.
Отак розпочалося таємне обдарування бідних. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм, та не могли здогадатися, що то був Миколай. Але слуги помітили, що зникають речі. І одного разу вистежили Миколу. Вони запитали хлопчика, навіщо він це робить. Він відповів, що не може спати, коли бачить голодних дітей.
А коли Миколай виріс, то став священиком і все своє добро роздав бідним. Скрізь чинив тільки добро. За це Бог дав йому силу творити ще більше добра.
Коли він помер, то церква зарахувала його до святих. А тепер діти моляться до Святого Миколая, щоб він допоміг їм бути добрими і щоб нагороджував їх за добрі вчинки. Вони чекають ночі з 18 на 19 грудня, щоб почути срібні дзвіночки на санчатах, якими їде до них святий Миколай. Кажуть, що тоді радіє місяць на небі, посміхається, бо він знає, що в цю ніч усі радітимуть. І ті, хто робить подарунки, і ті, для кого вони призначені. Бо найбільше щастя в житті — це творити добро.
Ведучий: Щоб було веселіше гратись,
Щоби на санях міг добиратись
До нас Святий Миколай
Хутчіше снігу назбирай.
Конкурс « Лови сніжку»
( Участь приймають всі. В команді обирається сніжколов, який отримує великий пакет або відро. Діти по черзі стають напроти сніжколова і стараються попасти сніжкою у відро. У кого більше сніжок у відрі той і перемагає. )
Вчитель: Щоб дістатися до нас Святому Миколаю треба подолати ліси і поля, моря, океани і гори. Зараз ми поділимося на чотири команди, і за допомогою цеглинок Лего збудуємо викокі гори. Чия гора буде найвища і не впаде, та команда і переможе.
Конкур «Гора з Лего»
Танцювальна хвилинка. Руханка «Танці-зігріванці»
Вчитель: Ми вже з вами знаємо, що Святий Миколай приходить лише до слухняних, вихованих і чемних діток. Давайте, діти, доведемо, що ми такі. Я буду говорити речення, якщо ви згодні зі мною, то відповідайте хором «Це все я, це все я, це компанія моя», а якщо не згодні – то мовчіть.
Вчитель: Ви найкращі в мене дітки. Я думаю, Святий Миколай вами також задоволений. Ну що розімнемося? У нас піжамна вечірка, а яка ж піжамна вечірка без бою подушками?
Конкурс «Бій подушками»
На підлозі поруч лежать два обруча. Кажний учасник стає в центр свого кола і починаєтбся подушковий бій.Бій продовжується доти, доки хтось із учасників не вийде за краї обруча. Можно ускладнити завдання, пропонуючи учасникам стати тільки на одну ногу.
Вчитель: Свято Миколая ми відзначаємо взимку. А яка найулюбленіша забава діток взимку?
Так, ліпити сніговика.
СНІГОВИКОВА ЛІЧИЛОЧКА
РАЗ – куля, шуба снігова,
ДВА – менша куля, голова,
ТРИ – очі чорні, дві вуглини,
ЧОТИРИ – посмішка з калини,
П’ЯТЬ – капелюх із друшляка.
Зліпили ми сніговика!
Конкурс « Ліпимо сніговика»
( грають 2 команди по 6 учасників у кожній. Для гри: три надуті повітряні кульки, фломастери, скоч.)
Вчитель: У нас сьогодні піжамна вечірка, а ще існує такий вид вечірки, як пінна! Ми їх сьогодні поєднаємо.
Розвага – конкурс Мильна феєрія.
Это соревнование выдувальщиков мыльных пузырей. * "Самый большой пузырь" * "Самый долгоживущий пузырь".
* "Самый далеко летящий пузырь". * "Самый точный пузырь" (Пузырь должен приземлиться близко к обозначенной посадочной точке)…
Танцювальна хвилинка із пусканням мильних бульбашок.
Ведучий: Ну що, втомилися, змокли і вже хочете відпочити?
Добре, зараз ми вам дамо можливість трошки полежати. Всі ви писали листа Святому Миколаю, зараз переглянемо мультфільм про те, як наші листи потрапляють до Миколая і Діда Мороза «Сніговик-почтовик».
Конкурс «Піжамна фотосесія».
Ведучий: Миколай передав для вам медалі. Вручення медалей. І частування.