Тихонова Тетяна Миколаївна,
вчитель англійської мови НВК
ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА МЕТОДОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ВЧИТЕЛЯ
НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Всередині нас криються потенційні
творчі можливості,
й ми повинні працювати щосили,
щоб розкрити цей потенціал
Мартін Лютер Кінг
Показником педагогічної компетентності справжнього вчителя Нової української школи є сформована методологічна культура.
Методологічна культура це багатогранне й поліфункціональне філософсько-антропологічне й педагогічне явище, яке характеризує культуру мислення в сфері освіти, засновану на методологічних знаннях, уміннях, навичках, здатності до рефлексії, науковому обґрунтуванні, критичному осмисленні й творчому застосуванні певних концепцій, форм і методів пізнання, управлінні й конструюванні педагогічної теорії і практики з метою вирішення професійно-педагогічних проблем та осмислення власного педагогічного досвіду.
Змістом її є грунтовна професійна підготовка, гнучкість і адаптивність мислення, володіння методологічними знаннями, вміння орієнтуватись в мінливих умовах професіональної діяльності.
Мета діяльності зумовлена певною потребою, задоволення якої потребує певних дій. Завдання діяльності – це потреба, яка виникає за певних умов і може бути реалізована завдяки визначеній структурі діяльності, до якої належать:
• предмет діяльності – елементи навколишнього середовища, які має суб’єкт до початку своєї діяльності і які підлягають трансформації в продукт діяльності;
• засіб діяльності – об’єкт, що опосередковує вплив суб’єкта на предмет діяльності (те, що звичайно називають "знаряддям праці"), і стимули, що використовуються у певному виді діяльності;
• процедури діяльності – технологія (спосіб, метод) одержання бажаного продукту;
• умови діяльності – характеристика оточення суб’єкта в процесі діяльності, соціальні умови, просторові та часові чинники тощо;
• продукт діяльності - результат трансформації предмета в процесі діяльності.
Провідною функцією методологічної культури є світоглядна, якій
підпорядковані пізнавальна (вчитель здатний самостійно одержувати нові знання завдяки постановці й вирішенню творчих завдань шляхом самостійного «відкриття» і «винаходу» за допомогою методологічних знань, засвоєних методологічних процедур, методологічної рефлексії) , нормативна (створення та впровадження в практику педагогічних досліджень, наукових ідеалів, відомої сукупності стандартів і приписів, правил і парадигм), знакова ( вироблення численних систем знаків за допомогою яких вчитель робить більш доступною класифікацію видових та родових ознак, створюючи й розвиваючи мову педагогічної та галузевої науки), інтеграційна ( виявлення методів наукового пізнання й раціональне їх використання в науково-дослідній діяльності), креативна (самостійна розробка й наукове обгрунтування програм авторського навчального курсу, планування й проведення педагогічного експерименту, аналіз результатів, узагальнення та поширення висновків).
До компонентів моделі методологічної структури вчителя – дослідника належать:
- ціннісні орієнтації, які становлять «вісь» методологічної культури педагога-дослідника;
-методологічні знання –знання філософської, педагогічної та психологічної теорій в їх постійному розвитку;
-культура мислення – здатність до саморозвитку і вміння виходити за межі сформованих форм і канонів мислення ;
- духовність особистості;
-діалектичність мислення – вміння бачити проблему, протиріччя;
-гнучкість мислення – здатність швидко і легко переходити від одного класу явищ до іншого, далекого від першого за змістом;
-здатність до генерування нових ідей – чим більше ідей породжує людина, тим більше шансів, що серед них будуть вдалі ідеї;
-здатність до асоціювання – вміння встановлювати зв'язки між двома або більше явищами (предметами, відчуттями, ідеями, словами і т.п.);
-метафоричність – здатність до перенесення властивостей одного предмета (явища) на інший на основі ознаки, спільної для обох предметів, що зіставляються;
-діалогічність мислення –особлива форма взаємодії між рівноправними й рівнозначними свідомостями ;
-рефлексійність – вміння аналізувати власну діяльність, здатність до наукового обґрунтування, критичного осмислення і творчого застосування певних концепцій, форм і методів пізнання;
-діалогічність – мовна форма спілкування; відказ від претензії на монопольне володіння істиною, повага права іншого на власну думку;
-перцепція – багатофункціональний процес, який передбачає сприйняття внутрішнього світу людини, інтерпретацію і прогнозування на цій основі її вчинків;
-етика педагога-дослідника – коректне використання досягнень інших науковців.
Отже, структура методологічної культури вчителя-дослідника досить складне утворення, всі компоненти якого пов’язані і взаємообумовлені, адже вчитель в даному аспекті є носієм методологічної культури, який має глибоко осмислювати педагогічні явища і процеси, визначати існуючі протиріччя в освітній системі, творчо застосовувати сучасні концепції, підходи та методи пізнання, не порушуючи гуманітарної природи людини.
Література:
1 . Гернего О. О. Домінуюча роль діалектичної концепції у формуванні бінарного культурно-історичного суб’єкта як джерела саморозвитку суспільства: проблеми і перспективи / О. О. Гернего // Університетські наукові записки. – 2005. – №4 (16) – С. 401 – 408
2. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. — 206 с.
3. Сафонова І. О. Діалог культур на аксіологічних засадах – мета-принцип формування міжкультурної компетентності / І. О. Сафонова // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. – 2013. – Вип. 3(56). – С. 146–157.
4. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://wikipage.com.ua/1x136c.html. – Методологічна культура педагога- дослідника в аспекті гуманітарності.
5.Електроннийресурс.-Режим доступу:ttps://stud.com.ua/46395/pedagogika/logika_doslidzhennya- Методологічна культура вчителя. Логіка дослідження.