Витоки та ознаки держави

Витоки та ознаки держави. Підготувала :вчитель історіїРезепа Анастасія Миколаївна

Мотивація: «Сьогодні ми дізнаємось, чому виникла держава та які її ознаки»Вступне слово вчителя. Держава — це універсальна політична форма організації суспільства, яка забезпечує захист і узгодження індивідуальних, групових та загальносуспільних інтересів за допомогою права на певній території.

План уроку. Передумови виникнення держави. Ознаки держави

Питання: Що таке суспільство?Чи може існувати суспільство без правил?Які соціальні норми вам відомі?

Проблемне питання: Чому держава з’явилася не одразу, а лише з розвитком суспільства?Завдання №11. Заповніть пропуски у визначенні поняття «соціальні норми» : Соціальні норми – це правила (норми), _______ характеру, які регулюють _______ в людському суспільстві та встановлені __________, суспільством, об'єднаннями __________ тощо. 2. Дайте визначення «право», «правило», «закон», «правові норми». 3. Визначити, у яких ситуаціях відносини між людьми врегульовуються правовими нормами. Ситуація 1. Максим хоче запропонувати Віталієві стати його другом. Ситуація 2. Елеонора бажає влаштуватися на роботу. Ситуація 3. Харитон і Ельвіра бажають укласти між собою шлюб. Ситуація 4. Василина хоче охрестити свою новонароджену дитину.

Завдання № 4. Співвіднесіть назви видів соціальних норм з визначеннями понять: А. Релігійні Б. Корпоративні В. Норми моралі Г. Норми права. 1) Система встановлених або санкціонованих державою загально обов’язкових правил поведінки (норм), які охороняються силою державного примусу і забезпечують регламентацію суспільних відносин у межах території всієї країни. 2) Забезпечуються схваленням або осудом громадськості, оказують вплив на принципи поведінки, передусім, формують уявлення про добро і зло. 3) Норми, які регулюють відправлення релігійних культів, ставлення людей до Бога і світу. 4) Норми, що встановлюються і забезпечуються громадськими організаціями, політичними партіями.

Завдання № 5. З’ясуйте, які з наведених ситуацій є юридичними, а які моральними нормами: а) викладач підійшла до учня, який сидів, і почала з ним розмовляти. Учень, продовжуючи сидіти, охоче відповідав на запитанняб) учень кинув недопалок на підлогу в коридорі школи в) учень запізнився на заняття на 30 хвилин без поважної причини г) учень не привітався з викладачем д) учениця 10 класу не поступилася місцем у трамваї похилому чоловікові е) група учнів після відбою бешкетувала в гуртожитку.

Використовуючи свої знання з історії та географії, з’ясуйте основні ознаки понять «країна», «держава», «суспільство». Життя людей протягом найдавніших часів істотно змінювалося. Стосунки між ними ускладнювалися, що призвело до появи держави.

Держава — це політичний інструмент управління суверенною країною, що виникає для врегулювання відносин у складному суспільстві, яке живе на певній території. Країна є ширшим поняттям, що включає географію та культуру, а суспільство — це люди та їхні зв'язки, що є основою як для країни, так і для держави.

1. Передумови виникнення держави. Поняття держави. Держава — організація суспільства, що має: територію, населення, суверенітет, систему органів влади та закони. Функції держави: Функції держави - це основні напрями її діяльності на певних етапах розвитку, у яких виражається її сутність та призначення. Конкретні функції держави, а їх досить багато, доцільно розглядати за видами. Загалом функції держави можна поділити на такі групи: За соціальною значущістю - основні та неосновні.

Основні функції - найважливіші напрями діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань, що стоять перед нею у конкретний історичний період. До них належать функції оборони, підтримання зовнішніх відносин, охорони правопорядку, регулювання економіки, гарантування екологічної безпеки, розвиток культури, організація освіти населення та ін. Неосновні функції - напрями діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя. До них належать: управління персоналом, матеріально-технічне забезпечення та управління державним майном тощо.

Залежно від територіальної спрямованості - внутрішні та зовнішні. Внутрішні функції - такі напрями діяльності держави, у яких конкретизується внутрішня політика стосовно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя суспільства. До них належать: регулювання економіки, захист усіх форм власності, гарантування екологічної безпеки, охорона правопорядку та ін. Зовнішні функції - основні напрями діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим співтовариством у цілому. Функціями є: організація співробітництва з іншими суб’єктами міжнародних відносин, захист державного суверенітету, підтримка миру в регіоні, культурний та освітній обмін тощо.

За часом здійснення - постійні та тимчасові. Постійні функції - напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку. Більшість функцій, здійснюваних державою, є постійними. Тимчасові функції - напрямки діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства. Прикладом тимчасових можуть бути функції стабілізації економіки в перехідний період, проведення антитерористичної операції (АТО). За сферами суспільного життя - гуманітарні, економічні та політичні.

Гуманітарні функції: забезпечення, охорона та захист основних прав людини; охорона природного середовища; соціальне забезпечення; освіта, виховання, розвиток культури тощо. У міжнародній сфері - це участь у міжнародному забезпеченні та захисті прав людини; допомога населенню інших країн (у разі стихійного лиха, кризових ситуацій тощо); участь у захисті довкілля; участь у міжнародному культурному співробітництві.

Економічні функції: створення умов для розвитку виробництва на основі рівноправного визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва; організація виробництва на державних підприємствах; організація та стимулювання наукових досліджень. У міжнародній сфері - це участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції виробництва і праці; участь у розв’язанні господарських та наукових проблем (енергетичної, використання Світового океану, досліджень і освоєння космосу тощо).

Політичні функції: створення демократичних умов для вільного волевиявлення і врахування інтересів різних соціальних груп суспільства, зокрема для діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об’єднань; охорона і захист законності та правопорядку. У міжнародній сфері до політичних функцій належить організація, підтримка і розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права; участь у забезпеченні ненасильницького миру в усіх регіонах планети.

Витоки держави (причини виникнення)поділ праці та розвиток економіки;поява приватної власності;майнова та соціальна нерівність;ускладнення суспільних відносин;необхідність захисту території та безпеки;потреба у централізованому управлінні.

Стадії розвитку суспільства: Дикість- Варварство- Цивілізація. У період дикості - здійснювалось присвоєння готових продуктів природи, які добували за допомогою примітивних знарядь праці. У період варварства виникло домашнє тваринництво, почали вирощувати сільськогосподарські культури, удосконалювати знаряддя праці, нагромаджувався досвід виробничої діяльності. Стала іншою і суспільна організація - первісне стадо змінюється більш досконалим об’єднанням людей, виникає окрема родина. Колективна власність на засоби виробництва, соціальна єдність обумовлюють таку організацію влади, як первісне народовладдя, первісне самоуправління. Найбільш важливі справи вирішували спільно на зборах членів роду, на яких обирали старійшину, вождя. З переходом до цивілізаційної форми існування суспільство стає соціально неоднорідним. У ньому складаються відносно самостійні групи людей (страти): касти, стани, класи тощо. Стратифіковане суспільство завжди є внутрішньо суперечливе: інтереси раба прямо протилежні інтересам рабовласника. Світовий досвід свідчить, що саморуйнуванню такого суспільства в змозі запобігти тільки організована державна організація.

Поняття держава характеризує форму організації політичної влади в межах країни. Виділяють економічні, соціальні, демографічні та політичні передумови виникнення держави.

Основні причини виникнення держави:• потреба у більш досконалих формах керування суспільством у результаті розвитку виробництва, поділу праці, зростання чисельності населення;• підтримання суспільного порядку, що забезпечується за допомогою загальнообов’язкових соціальних норм;• захист території та ведення війни;• необхідність організовувати значні суспільні роботи. Теорії походження держави : Теологічна. Патріархальна. Договірна. Теорія насильства. Органічна. Психологічна. Космічна

2. Ознаки держави. У спеціальній науковій літературі існує чимало визначень поняття «держава», які розкривають такі аспекти:• держава як організація політичної влади;• держава як апарат влади;• держава як політична організація всього суспільства. Визначити загальне поняття держави, яке охопило б всі без винятку ознаки і властивості кожного з її періодів у минулому, сучасному і майбутньому, неможливо. Водночас будь-яка держава має низку таких загальних ознак, що виявляються на всіх етапах її розвитку.

Цей перелік ознак держави не є вичерпним. Крім вищезгаданих, іноді виокремлюють:• об’єднання населення за територіальною ознакою через громадянство;• наявність фінансової системи та грошової одиниці;• державна мова є законодавчо закріпленою тощо.

Філософські погляди на поняття. Англійський філософ XVII ст. Томас Гоббс порівняв державу зі своєрідним звіром (Левіафаном), що підкорив собі всі існуючі структури. Німецький філософ XVIII ст. Йоганн Готтліб Фіхте визнавав державу як найповніший вияв людського «Я», вищий емпіричний прояв людської особистостіНімецький філософ XIX ст. Артур Шопенгауер писав, що «держава - не що інше, як намордник для приборкання м’ясоїдної тварини, яка називається людиною, та надання їй частково травоїдного характеру»Представник німецької класичної філософії XIX ст. Георг Гегель убачав у державі найдосконаліше втілення світової ідеї з притаманним їй саморозквітом. Для нього держава - це дійсність моральної ідеї, моральний дух, як явна, сама собі ясна субстанційна воля, яка мислить і знає себе, і виконує те, що вона знає, оскільки вона це знає.

Характерними особливостями державної влади є:• публічність - виступає від імені всього суспільства;• верховенство - юридично уособлює загальнообов’язкову волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні монопольне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів;• універсальність - поширює владні рішення на усе суспільство: вони є загальнообов’язковими для всіх суб’єктів;• суверенність - відділена від інших видів влади усередині країни (від партійної, церковної тощо, від влади інших держав). Вона незалежна від них і має виключне монопольне становище у сфері державних справ;• легітимність - юридичне обґрунтування і визнання народом країни, а також світовою спільнотою. Наприклад, представницькі органи набувають легітимності в результаті проведення виборів, регламентованих законом. Нелегітимна влада вважається узурпаторською. Узурпацією є порушення правових процедур під час проведення виборів або їх фальсифікація. Визнання законності походження і способу встановлення влади означає довіру з боку народу. Конституція України. Стаття 5. Ніхто не може узурпувати державну владу.

Завдання для закріплення знань. Завдання 1: Тест. Що таке держава?а) група людей без правилб) організація суспільства з владою та законамив) родина. Яка теорія пояснює виникнення держави через угоду людей?а) Теологічнаб) Теорія насильствав) Договірна. Яка ознака держави відображає незалежність?а) суверенітетб) населенняв) традиції

Завдання 2. Доповни визначення Держава — це організація політичної влади, яка здійснює управління ____. Однією з причин виникнення держави була поява ____ власності. Територія держави має ____ кордони. Завдання 3. Встанови відповідність Поєднай ознаку держави з поясненням: Територія. Публічна влада. Суверенітет. Закони. А. Верховенство та незалежність державної влади. Б. Обов’язкові правила поведінки. В. Органи управління і примусу. Г. Простір з визначеними кордонами

Завдання 4 Вправа «Так чи ні» Познач ✔ або ✖Держава виникла через ускладнення життя суспільства. Родова община і держава — це одне й те саме. Закони обов’язкові для всіх громадян. Кожна держава має свою територію. Завдання 5 Поясни, чому виникла потреба у створенні держави. (4–6 речень)

Рефлексія Отже, сьогодні на уроці ми з’ясували, чому і як виникла держава. Людське суспільство поступово ускладнювалося: з’явилися приватна власність, соціальна нерівність і конфлікти. Для підтримання порядку та управління суспільством виникла держава. Ми визначили основні ознаки держави: наявність території з чіткими кордонами; публічна влада (органи управління та примусу); закони, обов’язкові для всіх; суверенітет — незалежність і верховенство державної влади. Держава є необхідною формою організації суспільства, яка забезпечує порядок, безпеку та регулювання відносин між людьми.

Наведи один приклад з життя, який показує важливість законів у державі (2–3 речення).