Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту
Демидівської селищної ради
Рудківський ліцей
Вивчаємо хімію разом із
Нelianthus
Рудка, 2019
Упорядник: Прендецька В.І., вчитель хімії Рудківського ліцею.
Рецензенти: Л.О. Гончарук, директор ліцею; Т.В. Міцюк, керівник шкільного методичного об’єднання вчителів природничо-математичних дисциплін
Вивчаємо хімію разом із Нelianthus
Посібник містить завдання Міжнародної природознавчої гри «Геліантус» хімічної тематики. Даний матеріал буде корисним при підготовці до уроків хімії, для актуалізації знань учнів, організації цікавих хвилинок, перевірці домашніх завдань, проведенні підсумкового тестування. У позакласній роботі з учнями ці завдання можна використати під час проведення конкурсів, вікторин, брейн-рингів, хімічних турнірів та розважальних вечорів.
Даний посібник адресований учителям хімії, учням та їх батькам, усім хто цікавиться секретами природи та полюбляє інтелектуальні задачі.
Схвалено до друку на засіданні науково-методичної ради управління освіти,культури, туризму, молоді та спорту Демидівської селищної ради.
Протокол №1 від 12.02.2018р.
ЗМІСТ
ВСТУП
Метою Міжнародної природознавчої гри «Геліантус» є формування в учнів цілісного уявлення про природу і наукового світогляду на основі знань з фізики, хімії, біології, географії, зацікавленості природними явищами; підвищення кваліфікації вчителів фізики, хімії, біології та географії; активізації позакласної та позашкільної роботи із зазначених вище дисциплін; розвиток дослідницьких здібностей учнів.
Особливості сьогодення вимагають від сучасної школи формування особистості, високоосвіченої, суспільно активної, творчої, конкурентоспроможної, яка використовує знання як життєвий інструмент, генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення, вміє критично мислити, володіє комунікативними здібностями, впевнено відповідає на виклик нового тисячоліття. Одним із шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами є орієнтація на розвиток компетентностей.
Хімія, як одна з фундаментальних природничих наук, має всі можливості формувати в учнів основні компетентності. Ще із шкільної парти учень повинен усвідомлювати, де і як він зможе застосувати набуті знання, уміння та досвід. Система навчання направлена на те, що учні повинні думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію і застосовувати її в конкретних умовах.
Сформоване уміння вчитися передбачає, що учень сам визначає собі мету навчання, виявляє зацікавленість, докладає вольових зусиль для досягнення позитивного результату пізнавальної діяльності, раціонально організовує свою навчальну працю, знаходить джерела потрібної інформації, виконує практичні дії, намагається вдосконалитись. Вирішальну роль тут відіграють різноманітні конкурси та ігри, що спонукають до пошуку нового, творчого розв’язання різноманітних завдань.
ЗАВДАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ПРИРОДОЗНАВЧОЇ ГРИ «ГЕЛІАНТУС»
А Фосфор; Б Гідроген; В Гелій; Г Прометій; Д Рентгеній.
|
Газ |
Інтервал λ, нм |
Газ |
Інтервал λ, нм |
|
242-175 |
(4) Вуглекислий газ |
170-125 |
|
˂ 60 |
(5) Озон |
296-214 |
|
185-145 |
(6) Сульфур (IV) оксид |
330-240 |
А Зі збільшенням температури повітря синтез меланіну збільшується.
Б У синтезі меланіну ультрафіолетове світло є каталізатором.
В Синтез меланіну у тварин відбувається аналогічно фотосинтезу у рослин. Г Синтез меланіну – фотохімічний процес.
Д Нанесення на шкіру речовин, що затримують ультрафіолет, посилює синтез меланіну.
А аерохімія; Б пневмохімія; В хаосохімія; Г екохімія; Д геохімія.
А Молекули азоту важчі за молекули кисню.
Б Вміст кисню в атмосфері набагато менший за вміст азоту.
В Частина азоту зникає у верхніх шарах атмосфери.
Г Молекули кисню мають більшу масу у порівнянні з азотом.
Д Значна кількість кисню спалюється реактивними літаками.
А 1 - Вуглекислий газ, 2 – за рахунок поглинання ультрафіолетового випромінювання.
Б 1 – Кисень , 2 – за рахунок поглинання інфрачервоного випромінювання.
В 1 – Водяна пара , 2 – за рахунок поглинання інфрачервоного випромінювання.
Г 1 – Азот , 2 – за рахунок поглинання видимого світла.
Д 1 – Азот , 2 – за рахунок поглинання ультрафіолетового випромінювання.
А 1 - Азот, 2 – природний газ (метан), 3 - водень.
Б 1 - Кисень, 2 – водень, 3 – вуглекислий газ.
В 1 - Азот, 2 – кисень. 3 – чадний газ.
Г 1 – Вуглекислий газ, 2 – озон, 3 - сірководень.
Д 1 – Кисень , 2 – природний газ, 3 – вуглекислий газ.
А 1 – менше для арґентум броміду, 2 – у 0,8 разів
Б 1 – менше для арґентум йодиду , 2 –у 1,25 разів.
В 1 – менше для арґентум йодиду, 2 – у 1.6 разів.
Г 1 – менше для арґентум йодиду, 2 – у 0,8 разів.
Д 1 – менше для арґентум броміду, 2 –у 1.8 разів
А Проковтнуті іграшки легко побачити на рентгенівських знімках.
Б Деталі конструктора стають неприємними на смак.
В Діти починають побоюватися проковтнути іграшку.
Г Барій сульфат надає іграшкам специфічний колір, «що відлякує».
Д Пластмасу з домішками барій сульфату неможливо проковтнути.
А Нітроген; Б Сульфур; В Гідроген; Г Оксиген; Д Фосфор.
А Лікування простудних захворювань.
Б Догляд за шкірою обличчя.
В Полегшення пігментації шкіри.
Г Видалення накипу і іржі.
Д Догляд за волоссям голови.
А Карбон (ІV) оксид.
Б Сірководень.
В Натрій хлорид.
Г Дигідроген монооксид.
Д Кисень.
А У рідкої води найвища густина порівняно з іншими рідинами.
Б При плавленні вода стискається.
В В’язкість рідкої води збільшується при нагріванні.
Г Поверхневий натяг у рідкої води більший, ніж у рідкої ртуті
Д Поверхневий потенціал поверхні води є позитивним.
А 1 – Зменшення розчинності вуглекислого газу, 2 – зменшення інтенсивності фотосинтезу у водоростей.
Б 1 – Зменшення концентрації гідрогенкарбонат-іонів, 2 - тоншання хітинового покриву ракоподібних.
В 1- Зменшення концентрації карбонат-іонів, 2 – тоншання черепашок молюсків.
Г 1 – Збільшення концентрації гідрогенкарбонат-іонів, 2 – утворення вапняного нальоту у медуз.
Д 1 – Збільшення розчинності вуглекислого газу, 2 – погіршення дихання риб.
В середині ХІХ століття німецькі вчені Роберт Бунзен і Густав Кіргофф сконструювали перший прилад для спектрального аналізу. Яке відкриття вони зробили, дослідивши за допомого спектроскопа світло, що випромінює Сонце?
А Відкрили новий хімічний елемент – Гелій.
Б Встановили наявність озонового шару в атмосфері Землі.
В Довели наявність рентгенівських променів у випромінені Сонця.
Г Описали хімічні перетворення, що відбуваються у кроні Сонця.
Д встановили хімічні елементи. що входять до складу Сонця.
Відомо, що поліетилен – хімічно інертна речовина. Однак, поліетиленова плівка, якою покривають теплиці, дуже швидко стає крихкою і непридатною до використання. Позначте правильне твердження про старіння поліетилену.
А Поліетилен поглинає видиме випромінювання Сонця, що спричиняє руйнування полімерних молекул.
Б Старіння поліетилену – природний деструктивний процес, що відбувається незалежно від його способу зберігання.
В Поліетилен поглинає ультрафіолетове випромінювання Сонця, що полегшує його взаємодію з киснем повітря.
Г Під впливом світла відбувається просторова перебудова молекул поліетилену з утворенням іншої, більш крихкої, його модифікації.
Д Поліетилен старіє за рахунок високого вмісту водяної пари і високої температури всередині теплиці.
А Амоніак; Б Сульфатна кислота; В Гексоген; Г Тринітротолуен; Д Етанол.
А Азоту; Б Аргону; В Кисню; Г Вуглекислого газу; Д Радону.
О2 + hν → 2О;
А (1) і (2) – до зменшення, (6) – до збільшення.
Б (3) і (5) – до зменшення, (4) – до збільшення.
В (2) і (6) – до зменшення, (3) – до збільшення.
Г (1) і (4) – до зменшення, (5) – до збільшення.
Д (2) і (5) – до зменшення, (3) – до збільшення.
А Для окиснення атмосферного азоту в нітроген (ІV) оксид;
Б Для очищення повітря від забруднюючих органічних речовин;
В Для виділення кисню з повітря;
Г Для збагачення повітря киснем;
Д Для зменшення концентрації вуглекислого газу.
А Більше 25 %;
Б Менше13 %;
В Менше 3%;
Г Більше 13%;
Д Більше 50%.
А 1- Вершкове масло і 2 – макуха соняшника;
Б 1- Сеча і 2 – сік гевеї;
В 1- Гусяче перо і 2 – лляна витяжка;
Г 1- Тваринний жир і 2 – зола рослин;
Д 1- Печінка тварин і 2 – жевріюче вугілля.
А Ароматичні вуглеводні;
Б Алкани;
В Перфлуоралкани;
Г Похідні пергідрофенантрену;
Д Насичені альдегіди.
Порфіринове ядро – активний центр деяких життєво важливих білкових речовин. У природних об’єктах трапляються комплексні сполуки на основі порфіринового ядра з атомами різних металічних елементів. Укажіть металічний елемент (1), що може зв’язуватись з порфіриновим ядром, і колір утвореного комплексу (2).
А 1 – Ферум, 2- червоний;
Б 1 – Магній, 2- синій;
В 1 – Купрум, 2- зелений;
Г 1 – Кобальт, 2- жовтий;
Д 1 – Ванадій, 2- жовто-гарячий.
А Універсальний розчинник;
Б Речовина з найменшою температурою кипіння;
В Найщільніша з речовин;
Г Легше за інші рідини утворює хмари;
Д Рідка вода не може існувати за температури вищій з 100º С.
А 1- Пропускання води через катіоніти, 2 – виготовлення води для ін’єкцій;
Б 1- Додавання соди, 2 – посилення миючої дії;
В 1 – озонування, 2 – перетворення води на придатну для пиття;
Г 1 – Додавання комплексону Трилон Б, 2 – підготовка теплоносіїв для систем опалення;
Д 1 – Додавання кальцій хлориду, 2 – промивання казанів на теплоелектростанціях.
А Атоми Дейтерію радіоактивні, тому організм гине від опромінення;
Б Важка вода щільна, тому клітини під її дією руйнуються;
В У важкої води вища температура плавлення, тому за кімнатної температури вона замерзає;
Г Атоми Дейтерію у два рази важчі за атоми Протію, тому молекули важкої води не піддаються електролітичній дисоціації;
Д Молекули важкої води мають більшу масу, тому хімічні реакції за її участю відбуваються повільніше.
І. Колір. ІІ. Густина. ІІІ. Запах. ІV. Температура кипіння. V. Наявність металевого блиску.
А І і ІІ ; Б І і ІV; В ІІ і ІV; Г ІІ і V; Д ІІІ і V.
А Полум’я пальника синє;
Б З газового пальника вилітають іскри;
В Від плити доноситься характерний звук;
Г Полум’я пальника жовте;
Д При неповному згоряння газу видимі ознаки відсутні.
І. Вода покриває пальні поверхні тонкою плівкою; ІІ. Вода перешкоджає контакту пального з киснем; ІІІ. Вода вступає в хімічну реакцію з пальною речовиною, продукти якої не горять. ІV . Вода, випаровуючись, охолоджує пальне; V. Мокрі об’єкти не можуть горіти.
А І і V; Б ІІ і ІV; В І і ІV; Г ІІ і ІІІ; Д ІІІ і V.
А В організмі людини багато води, а у присутності води горіння неможливе;
Б Для горіння необхідні спеціальні каталізатори, які відсутні в організмі;
В Необхідний для горіння кисень в організмі доступний лише у легенях і відсутній у інших органах;
Г Перетворення глюкози відбуваються повільно, і енергія виділяється дрібними порціями;
Д кількість глюкози в організмі занадто мала для виникнення горіння.
А Дистиляція;
Б Епіляція;
В Агломерація;
Г Ротація;
Д Флотація.
А Взаємодія йонів у розчині;
Б Форму твердих речовин;
В Розташування частинок у кристалічних ґратках;
Г Агрегатний стан реагентів;
Д Хімічну активність реагентів.
А До піротехнічних сумішей додають органічні барвники;
Б Різнокольорове полум’я – це оптична ілюзія;
В Додавання селітри підвищує температуру полум’я, від чого залежить його колір;
Г Колір полум’я залежить від висоти, на якій відбувається згоряння піротехнічних зарядів;
Д Полум’я забарвлюють у різні кольори солі певних металів.
А 1- Надто дрібно мелене борошно зависле у повітрі, 2 – при подрібненні пальних речовин полегшується їхнє горіння;
Б 1- Борошно при виготовленні у млині може змішатися з бензином, 2- бензин – легкозаймиста речовина;
В 1- У великих скупченнях борошно розкладається з утворенням пальних речовин, 2- борошно великою мірою складається з хімічно активних вуглеводів;
Г 1- Надто спресоване борошно легко займається, 2- пухкі пальні речовини важко запалити;
Д 1- Великі скупчення борошна при зберіганні перегріваються і тому займаються, 2 – борошно погано проводить теплоту.
Петро: «За підвищеної температури магній взаємодіє з водою, унаслідок чого утворюється вогненебезпечний водень»
Микола: «Якщо зайнятий магній посипати піском, пісок прореагує з магнієм з виділенням теплоти, що полегшить горіння»
Михайло: «Магній не можна гасити вуглекислим газом, оскільки підпалений магній відновлює його до вогненебезпечного чадного газу»
Оцініть правильність їх суджень.
А Усі троє неправі;
Б Праві Петро і Микола;
В Праві Петро і Михайло;
Г Праві Микола і Михайло;
Д Усі троє праві.
А 1- Метан, 2- метан займається на повітрі при контакті з платиною;
Б 1 – Вуглекислий газ, 2 – при відкриванні форсунки на платині виникає іскра, яка підпалює пальне;
В 1 - Водень, 2 – при відкриванні форсунки на платині виникає іскра, яка підпалює пальне;
Г 1 – Водень, 2 – водень займається на повітрі при контакті з платиною;
Д 1 – Сірчистий газ, 2 - при відкриванні форсунки на платині виникає іскра, яка підпалює пальне.
А С6Н12О6 = 2С2Н5ОН + СО2;
Б С6Н12О6 = 2СН3 – СНОН – СНОН;
В С6Н12О6 = 3СН3СООН;
Г С6Н12О6 + 6О2 = 6СО2 + 6Н2О;
Д С6Н12О6 + 2О2 = 4СН2О + 2СО2 + 2Н2О.
А 1 – емульсія «вода в олії», 2 – вуглеводи;
Б 1 – колоїдний розчин, 2 – жироподібні речовини;
В 1 – істинний розчин, 2 – протеїни;
Г 1 – аерозоль, 2 – антиосаджувачі;
Д 1 – тверда піна, 2 – емульгатори.
А Жир легший за воду, за рахунок чого плавцям легше утримуватися на її поверхні;
Б Жир гідрофобний, що зменшує тертя тіла об воду;
В Жир нерозчинний у воді, що дозволяє у воді не намочити тіло.
Г Жир добре проводить теплоту і полегшує терморегуляцію тіла;
Д Жир проникний для кисню, що покращує шкіряне дихання.
Відповідь Б. Відомо, що жир легший за воду, але спортсмени наносять його у такій незначній кількості, що він не може істотно вплинути на плавучість. Жир може полегшити терморегуляцію тіла, але завдяки тому, що він дуже погано проводить тепло.
А У мильній воді добре розчиняються речовини порожньої породи;
Б Мило вступає у хімічну реакцію з металевою рудою;
В Частинки корисної руди захоплюються мильними бульбашками на поверхню;
Г Мильний розчин має більшу густину ніж вода і порожня порода у ньому тоне;
Д Повітря сприяє подрібненню породи, а мило утворює осад з порожньою породою.
Відповідь В. При змішуванні руди з мильною водою, молекули ПАР (поверхнево-активні речовини), що є основною складовою мила, більше оточують частинки руди, ніж частинки пустої породи, оскільки руда є більш гідрофобною. При пропусканні повітря крізь таку суміш пухирці повітря захоплюють частинки руди і утворюють піну.
А Занадто низька температура при згорянні;
Б При згорянні піроксилін піднімається у повітря і не контактує з долонею;
В Піроксилін згоряє надто швидко і не встигає нагріти шкіру;
Г Повітряний прошарок між піроксиліном і долонею запобігає їхньому контактові;
Д У піроксиліну занадто низька теплопровідність, тому теплота, що виділяється, не доходить до долоні.
Відповідь В. Піроксилін – це тринітроцелюлоза. Завдяки високому вмістові нітрогруп навіть без доступу повітря його згоряння відбувається повністю. При повному згорянні три нітроцелюлози утворюється вуглекислий газ, вода та азот – усі продукти газуваті. Кількість окисника в нітрогрупах вистачає для повного окиснення целюлози. Завдяки цьому горіння піроксиліну відбувається досить швидко, оскільки при цьому реакція не потребує притоку кисню з повітря.
У казці Корнія Чуковського горіло «синє море», а звірі його гасили, хоча усім відомо, що вода горіти не може. Утім, за певних умов воду все таки підпалити можливо. Відмітьте, за яких умов можливе горіння води.
А Горіти може водяна пара за дуже високої температури;
Б Вода загоряється в атмосфері чистого кисню;
В Для горіння води необхідний родієвий каталізатор;
Г Вода займається в атмосфері фтору;
Д Вода займається, якщо на її поверхні запалити шар нафти.
Відповідь Г. Під горінням розуміють взаємодію палива з окисником з утворенням полум’я. Найпопулярніший окисник – кисень – дуже добре підтримує горіння. Але вода з киснем не взаємодіє навіть за високої температури, оскільки у молекулі води не має джерела електронів, що мають прийняти атоми Оксигену в молекулі кисню. Точніше у кисню бракує окисної здатності для окиснення води. Але кисень не єдиний окисник. Горіння підтримують і інші гази, наприклад, нітроген (І) оксид та фтор. Атоми Флуору мають найбільшу окисну здатність, а його проста речовина фтор – найсильніший окисник. При спрямуванні на поверхню води струменя фтору, вода займається і горить синім полум’ям згідно з рівнянням реакції: 2Н2О + 2F2 = 4НF + О2.
А Парафін; Б Гліцерол; В Віск; Г Стеарин; Д Сало.
Відповідь Б. Основне призначення свічок – горіння з метою освітлення приміщень. Отже, для виготовлення свічок можна використовувати будь-яку речовину здатну горіти. Але можна виділити ще одну ознаку матеріалу для свічок – він має біти твердим за звичайних умов. Отже, з наведених речовин всі здатні горіти, але гліцерол для виготовлення свічок не використовують. Про-перше, гліцерол за звичайних умов рідкий, по-друге, він дуже сильно поглинає воду з повітря і при тривалому зберіганні може утворити негорючий розчин, по-третє, при горінні гліцерилу може утворюватися дуже токсична речовина – акролеїн ( з нею ви могли стикатися на кухні, оскільки акролеїн утворюється при підгорянні жиру і має дуже неприємний запах).
А Для добування заліза потрібні печі з більш високою температурою;
Б Купрум трапляється у природі у складі більш концентрованих руд;
В Для добування заліза потрібні були реагенти, невідомі у давні часи;
Г Мідь можна добути при звичайному спалюванні коксу у присутності мідної руди;
Д Добування заліза неможливе без добування міді.
Відповідь А. Завдяки значно меншій хімічній активності мідь трапляється у природі у самородному стані, крім того для відновлення міді потрібна значно менша температура полум’я. самородне залізо в природі траплятися не може через високу хімічну активність. Чисте залізо може бути тільки космічного походження (осколки метеоритів). Для відновлення заліза із руди потрібна значно вища температура і це стало можливим лише тоді, коли винайшли печі з потрібною температурою.
А 1- Оксиген, 2 – Хлор, 3 – Карбон;
Б 1- Гідроген, 2 – Карбон, 3 – Нітроген;
В 1- Карбон, 2 – Фосфор, 3 – Оксиген;
Г 1- Фосфор, 2 – Карбон, 3 – Хлор;
Д 1- Нітроген, 2 – Гідроген, 3 – Карбон.
Відповідь Б. У сучасній лабораторії для встановлення елементарного складу речовини використовують елементарний аналізатор. Але встановити це також можна досліджуючи продукти згоряння речовини. Прожарений купрум (ІІ) сульфат добре поглинає воду, перетворюючись на кристалогідрат синього кольору. При згорянні органічних речовин вода може утворитися тільки за умови присутності Гідрогену у речовині. Отже, посиніння прожареного купрум (ІІ) сульфату свідчить про наявність Гідрогену. Продуктом згоряння, що не взаємодіє з купрум (ІІ) сульфатом, але взаємодіє з вапном може бути тільки вуглекислий газ, що містить Карбон. Газ, утворений при згорянні, що не взаємодіє з купрум (ІІ) сульфатом, вапном, кислотами та лугами, може бути тільки азотом. Отже останнє випробування може свідчити про наявність Нітрогену.
А S + O2 = SO2;
Б 2KClO3 = 2KCl + O2;
В 2KClO3 + 3S = 2KCl + 3SO2;
Г 4P + 5O2 = 2P2O5;
Д 5KClO3 + 6P = 5KCl + 3P2O5.
Відповідь Г. Суміш, нанесена на головку сірників містить сірку та бертолетову сіль KClO3, а суміш на коробці фосфор і абразивну речовину. При терті головки сірника об коробку бертолетова сіль розкладається з утворенням атомів Оксигену (атомарного кисню): KClO3 → KCl + 3O2. Червоний фосфор – хімічно активна речовина, що дуже добре горить, але на повітрі у присутності кисню він досить стійкий. Вільні атоми Оксигену набагато активніші за молекули кисню, тому фосфор на коробці самозаймається. І хоча весь фосфор на коробці не займається, цього вистачає щоб підпалити сірника.
А 1 – Фруктоза, 2 – арґентум нітрат;
Б 1 – Глюкоза, 2 – барій хлорид;
В 1 – Сахароза, 2 – купрум (ІІ) гідроксид;
Г 1 – Лактоза, 2 – лакмус;
Д 1 – Целюлоза, 2 – метилоранж.
Відповідь Б. Гідроліз крохмалю проводять у присутності сульфатної кислоти, що є каталізатором гідролізу. Основним продуктом гідролізу є глюкоза, оскільки крохмаль є гомополімером глюкози. Після проведення реакції всю сульфатну кислоту потрібно видалити для використання солодкого продукту в їжу. Її видаляють обробкою негашеним вапном СаО або гашеним вапном Са(ОН)2. Вапно нейтралізує сульфатну кислоту з утворенням кальцій сульфату. Утворений кальцій сульфат випадає в осад, утім хоч і невелика, але частина його лишається в розчині. Отже, штучний мед завжди містить сульфат-іони. Натуральний мед не містить сульфат-іонів, оскільки вуглеводи у ньому з’являються при гідролізі сахарози під впливом ферментів бджіл. Отже, щоб відрізнити натуральний мед від штучного, необхідно провести якісну реакцію на сульфат-іони. Для цього використовують барій хлорид або барій нітрат. Поява осаду барій сульфату свідчитиме, що мед штучний.
А Густина металів збільшується від літію до цезію;
Б Густина літію більша ніж густина керосину;
В З усіх лужних металів цезій найлегший;
Г Усі лужні метали будуть плавати на поверхні ртуті;
Д Густина натрію більша за густину рубідію.
Відповідь А. наведений у завданні факт, що літій плаває на поверхні керосину, а інші лужні метали у ньому тонуть, означає, що у літію густина менша за густину керосину та інших металів. Оскільки усі метали крім цезію плавають на поверхні води, це означає, що цезій найважчий. Отже від літію до цезію густина металів збільшується. Густина усіх лужних металів менша за густину ртуті, але усі вони добре розчиняються у ртуті, утворюючи амальгами, тому плавати на поверхні ртуті не будуть.
А У солоній воді бактерії не розмножуються;
Б Гіпертонічний ефект викликає загибель бактерій;
В Солоне м'ясо ситніше, тому повільніше витрачається;
Г У присутності солі неможливі процеси бродіння;
Д У присутності солі м’ясний білок стійкіший до впливу несприятливих умов.
Відповідь Б. Засолення м’ясних та інших продуктів харчування – дуже поширений спосіб заготовлення харчів. У присутності солі у високій концентрації вода зсередини клітин спрямовується назовні, щоб зменшити її концентрацію по інший бік клітини. Це називають гіпертонічним ефектом. Звісно, що за відсутності води клітина не здатна до життєдіяльності й гине. Це стосується не тільки клітин у м’ясі, але і клітин різних бактерій, що можуть призвести до псування харчів.
А Вологі дрова обкладають содою, що їх осушує;
Б Багаття з вологими дровами посипають сіркою, яка легко займається;
В Вологі дрова вимочують у хлоридній кислоті, через що вода стає займистою;
Г Дрова щільно упаковують у поліетиленову плівку, через що вони легко займаються;
Д Вологі дрова поливають бензином, який легко займається і підпалює дрова.
Відповідь Д. Щоб вологі дрова зайнялися їх необхідно полити легкозаймистою рідиною. Ця рідина сама по собі легко займається, підсушує деревину і тоді дрова можуть зайнятися. Для цього можна використовувати різні рідини – бензин, гас, спирт, ацетон тощо.
А У корисних копалинах запасена енергія Сонця, яка була отримана рослинами в доісторичні часи;
Б При здавлюванні на великій глибині корисні копалини насичуються енергією, що вивільнюється при згорянні;
В Уся енергія при згорянні береться тільки з повітря незалежно від пального, що горить;
Г Ґрунт на великій глибині концентрує енергію з навколишньої природи й перетворюється на корисні копалини;
Д Корисні копалини запасли енергію ще на етапі формування Землі під дією радіоактивного випромінювання космічного простору.
Відповідь А. Корисні копалини (вугілля, нафта та природний газ) утворилися з рослин, що росли на нашій планеті мільйони років тому. Різноманітні рослини використовували сонячну енергію для свого життя. Велика кількість цих рослин загинула і протягом багатьох років під час складних процесів з них утворилися сучасні корисні копалини, що ми зараз використовуємо в якості джерела енергії. Отже, енергію, що ми зараз вивільнюємо при горінні корисних копалин, рослини могли отримати тільки від Сонця і запасти тільки під час свого зростання.
А Сіль, золото, мармур; Б Граніт, сода, кисень;
В Деревина, глина, пісок ; Г Шовк, бавовна, шерсть;
Д Сталь, скло, лак.
Відповідь Д. Більшість речовин та матеріалів, що ми використовуємо, добуваються з землі у готовому вигляді. Це й деякі речовини (золото та сіль), певні гірські породи (мармур та граніт). Певні матеріали відсутні у неживій природі, але утворюються деякими тваринами або рослинами (шовк, бавовна та вовна). Але сталь, скло та різні лаки у природі не трапляються, тому їх добувають тільки штучно.
А Пресування; Б Розділення; В Дроблення; Г Абсорбція; Д Фільтрування.
Відповідь В. В більшості випадків, щоб з великих твердих шматочків зробити порошок, необхідно речовину подрібнити. Для цього використовують різноманітні млини з різною конструкцією.
Перший: кисломолочні бактерії дозволяють нам виготовляти сметану й кефір.
Другий: кисломолочні бактерії в процесі бродіння виділяють молочну кислоту.
Третій: завданням біотехнології є вирощування корів, здатних замість молока одразу давати сметану й кефір.
А Усі три судження правильні;
![]()
Б Правильні перше і друге судження; В Правильні перше і третє судження; Г Правильні друге і третє судження; Д Усі судження неправильні.
Відповідь Б. В біотехнологічному виробництві обов’язково мають використовувати живі організми. У виробництві кисломолочних продуктів молоко піддають бродінню, в процесі якого кисломолочні бактерії перетворюють лактозу (молочний цукор) на молочну кислоту. Завдяки цьому молоко стає кислим і згортається, це дозволяє з кислого молока виготовляти різні продукти: кефір, сир, ряжанку тощо. А корови не зможуть виробляти сметану, оскільки їхнє молоко вони виділяють не для того, щоб годувати нас, а щоб годувати власних телят. Отже, правильно міркували перший та другий учні.
А Деревина реагує з киснем повітря;
Б Деревина при нагріванні розкладається з виділенням світла;
В При горінні деревина виділяє спеціальну речовину, що світиться на повітрі;
Г Деревина сполучається з повітрям з утворенням фосфору;
Д Деревина обдувається гарячим повітрям, розігрівається, від чого починає світитися.
Відповідь А. При згорянні деревини в багатті відбувається хімічний процес взаємодії пальних речовин деревини (зокрема, целюлози) з киснем повітря, тобто відбувається горіння. Основними продуктами цієї реакції є вуглекислий газ та вода, що уходять в повітря, а також в ній виділяється багато енергії. Більша частина цієї енергії – теплова, завдяки чому горіння підтримується тривалий час та це дозволяє зігрітися та приготувати їжу. А частина енергії виділяється у вигляді світла, що виділяється в полум’ї.
А Сонячне світло нагріває воду, і енергія запасається у вигляді гарячої води;
Б Сонце сильно розігріває повітря в спеціальних ємностях, повітря перетворюється на плазму й тривалий час зберігає енергію;
В Під дією сонячного випромінювання органічні речовини в таких акумуляторах перетворюються на нафту;
Г Певні хімічні речовини під дією сонячного світла піддаються перетворенням, що дозволяють запасти енергію Сонця у вигляді енергії хімічних зв’язків;
Д Сонячним світлом розігрівається маховик великого розміру, що дозволяє тривалий час обертати електричний генератор.
Відповідь Г. Для акумулювання сонячної енергії зараз використовують декілька способів. На дачах часто ставлять баки з водою, пофарбовані в чорний колір, в яких протягом дня нагрівається вода. В більш технологічних пристроях сонячні батареї перетворюють енергію Сонця на електричну енергію, але запасають її у звичайних електричних акумуляторах. Всі ці способи пов’язані з істотними втратами енергії, тобто їхній коефіцієнт корисної дії дуже низький. Найперспективнішим способом є акумуляція енергії окремими молекулами. При поглинанні сонячного світла молекули деяких речовин піддаються певним перетворенням й у такий спосіб запасають енергію. Потім ці молекули можуть повертатися у початковий стан і вивільняти енергію Сонця. Звісно, що такі акумулятори не зможуть вивільнювати стільки ж енергії, скільки вони поглинули, але втрати будуть набагато меншими.
А Нафту Б Мідь В Золото Г Алмази Д Кухонну сіль
Відповідь В. З наведених варіантів відповіді у ґрунті траплялися тільки мідь та золото. Щоб добути їх в чистому виді, їх необхідно було також ретельно відмити та відсіяти від ґрунту. Також, тільки мідь та золото можливо переплавляти. Але могутність Давнього Єгипту базувалася в першу чергу на золоті.
А 1 — кухонна сіль, 2 — крейда;
Б 1 — кисень, 2 — сульфатна кислота;
В 1 — озон, 2 — кухонна сіль;
Г 1 — хлоридна кислота, 2 — залізо;
Д 1 — медичний спирт, 2 — вовна.
Відповідь Б. З природних джерел виділяють речовини, що містяться в цих джерелах в істотній кількості та їхнє виділення не потребує досить великих затрат ресурсів. Такими речовинами є кухонна сіль та крейда, що трапляються в природі у майже чистому виді у певних родовищах. Кисню також багато міститься в атмосфері й певними операціями його можна з неї виділити. Але таких речовин, як залізо, хлоридна (або будь-яка інша неорганічна) кислота, медичний спирт та озон, в істотних кількостях у природі не трапляються. В першу чергу з-за їхньої високої хімічної активності. Тому за необхідності їх добувають штучно хімічними перетвореннями.
А 1 — екстракція, 2 — випарювання;
Б 1 — адсорбція, 2 — дистиляція;
В 1 — фільтрування, 2 — абсорбція;
Г 1 — абсорбція, 2 — дистиляція;
Д 1 — випарювання, 2 — екстракція.
Відповідь А. Метод, в якому суміш речовин (в даному випадку змелені зерна кави) обробляють розчинником, причому в розчин переходить тільки деякі компоненти суміші, називають екстракцією. Екстракція також відбувається і при звичайному заварюванні чаю або кави, коли зерна або чайний лист заливають окропом. Поступове випаровування рідини із суміші – це випарювання.
А Кисломолочні бактерії виконують каталітичну функцію в процесі бродіння;
Б Ферменти кисломолочних бактерій є каталізаторами перетворення цукрів на молочну кислоту;
В Бродіння — хімічний процес, що відбувається всередині всіх живих організмів;
Г Кисломолочне бродіння може відбуватися не тільки з ферментами кисломолочних бактерій, але й у присутності будь-якого каталізатора;
Д При тривалому стоянні молочні цукри перетворюються на молочну кислоту навіть у стерильному молоці.
Відповідь Б. Кисломолочні бактерії містять певні речовини – ферменти – під дією яких лактоза (молочний цукор) перетворюється на молочну кислоту. Таке перетворення вуглеводів називають молочнокислим бродінням, що є каталітичним процесом, а ферменти в ньому є каталізаторами (отже, твердження Б правильне, а А – ні, оскільки каталізаторами є тільки ферменти, а не весь організм бактерії). Бродіння може відбуватися тільки в присутності певних ферментів, що містяться тільки в деяких організмах, отже твердження В та Г неправильні. У стерильному молоці бродіння неможливе з-за відсутності мікроорганізмів, в цьому випадку молоко може погіршитися внаслідок інших процесів, але не бродіння, тому твердження Д також неправильне.
А На катоді: H2 + 2e– → 2H– Б На катоді: O2 — 4e– → 2O2+ В На аноді: H2 — 2e → 2H Г На аноді: O2 + 4e– → 2O2– Д На обох електродах: H2 + O2 + 2e– → 2OH–
Відповідь В. Незалежно від того, як відбувається процес взаємодії водню з киснем, – вибух киснево-водневої суміші, повільне горіння водню на повітрі або їхня взаємодія у паливному елементі – це окисно-відновна реакція, в якій водень – відновник, а кисень – окисник. В будь-яких електрохімічних пристроях на аноді завжди відбувається процес окиснення, а на аноді – відновлення. В наведеному паливному елементі на катоді відбувається процес O2 + 4e → 2O2–, а на аноді H2 -2e → 2H+.
Перший: паливом для виробництва енергії є їжа, а окисником — кисень.
Другий: основними продуктами «згоряння» є повітря, що видихається, і вода, яка виводиться з організму з продуктами виділення.
Третій: при «згорянні» їжі вивільняється енергія Сонця, яка була запасена рослинами під час росту.
А Усі троє праві; Б Праві тільки перший і другий; В Праві тільки перший і третій; Г Праві тільки другий і третій; Д Усі троє НЕ праві.
Відповідь А. В людському організмі відбувається безліч вкрай складних процесів. Зокрема, й процеси в яких організм виробляє енергію, необхідну йому для життєдіяльності. Причому головні речовини, що є джерелом енергії, вуглеводи – запасні речовини рослин, в яких рослини акумулюють сонячну енергію, отриману у процесі фотосинтезу. Дуже спрощено весь комплекс хімічних реакцій, в яких вивільнюється енергія, можна описати одним сумарним рівнянням, що нагадує рівняння реакції горіння глюкози: С6Н12О6 + 6О2 = 6СО2 + 6Н2О. Причому глюкоза (або інші вуглеводи) – один з основних компонентів їжі людини. Необхідний для цього кисень людина вдихає і він потрапляє у кров крізь легені. Утворений вуглекислий газ виділяється у повітря також через легені, а надлишок води організм виділяє з потом або сечею. Отже, всі троє учнів праві.
А 1 — Олександр Бутлеров, 2 — сухе пальне; Б 1 — Володимир Вернадський, 2 — сірники;
В 1 — Лайнус Полінг, 2 — розчин для консервації продуктів; Г 1 — Роберт Бойль, 2 — мотузяні канати з негниючого волокна;
Д 1 — Чарльз Макінтош, 2 — прорезинена тканина.
Відповідь Д. На початку ХІХ століття шотландський хімік Чарльз Макінтош перекинув на свій лабораторний халат розчин каучуку в бензині. Він спробував відмити свій халат спочатку тим самим бензином, водою, милом… Все марно, але помітив, що крізь пляму від каучуку не проникає вода. Після цього випадку Ч. Макінтош запропонував у такий спосіб просочувати пальто з тонкої тканини. Так з’явився водонепроникний плащ, що згодом назвали плащ макінтош, який швидко увійшов у моду в дощовитій Англії.
А Обробка шкіри людини сіллю дозволяє боротися з комарами;
Б Обробка сіллю вологої деревин полегшує її займання (розведення багаття);
В У сильно засоленому м’ясі гинуть гнилосні мікроорганізми;
Г Просолювання канатів для вітрильників продовжує їхній термін служби;
Д Днища кораблів у солоній воді менше піддаються корозії;
Відповідь В. Засолення м’ясних та інших продуктів харчування – це дуже поширений спосіб заготовляння харчів. У присутності солі у високій концентрації вода зсередини клітин спрямовується назовні, щоб зменшити її концентрацію по інший бік клітини. Це називають гіпертонічним ефектом. Звісно, що за відсутності води клітина не здатна до життєдіяльності й гине. Це стосується не тільки клітин у м’ясі, але й клітин різних бактерій, що можуть привести до псування харчів.
Виробництво багатьох товарів, що без них сучасне людство вже не мислить свого існування, часто потребує проведення великої кількості хімічних перетворень і багатотоннажного виробництва хімічних реактивів. Утім, із плином часу технології змінюються. І хоча ми продовжуємо користуватися цими товарами, виробництво реактивів для цих галузей стає непотрібним. Відмітьте одну з таких галузей.
А Виробництво пральних порошків; Б Виробництво мінеральних добрив;
В Виготовлення пластмас для побутової техніки; Г Виготовлення фотографій;
Д Виробництво продуктів харчування.
Відповідь Г. Більше ста років тому, коли фотографія тільки зароджувалася, та до кінця ХХ століття для виготовлення фотографічних знімків необхідно було провести багато хімічних процесів. Починаючи з виготовлення фотографічної плівки та паперу, що є багатокомпонентними складними матеріалами. Для з’явлення зображення на плівці або папері необхідно було проявити та закріпити зображення, що базувалося виключно на складних хімічних реакціях із сполуками Арґентуму. Не говорячи вже про отримання кольорових зображень. Для цього всього майже сто років працювала велика індустрія, що виготовляла хімічні реактиви та матеріали. За останні 20 років отримання фотографічних зображень все частіше відбувається з використанням цифрової техніки, що не майже потребує проведення хімічних реакцій, тому зараз ми фактично є свідками загибелі великої фотографічної хімічної індустрії.
А Мідь; Б Хром; В Нікель; Г Цезій; Д Золото.
Відповідь Д. Гальванопластика дозволяє виготовити покриття з будь-якого матеріалу. Але жовтий колір (при використанні індивідуальної речовини) можна добути тільки покриттям з чистого золота. Покриття з інших металів будуть або сріблясто-сірими, або червоним (у випадку з міддю).
А Фільтрування; Б Магнітна сепарація
В Використання водяного затвору (пропускання крізь шар води);
Г Пропускання сульфур(IV) оксиду з домішками крізь розчин хлоридної кислоти;
Д Зрідження сульфур(IV) оксиду з подальшим фільтруванням і випаровуванням.
Відповідь Б. Сульфур(ІV) оксид є хімічно активною речовиною, тому очищати його від різних домішок фільтруванням складно, оскільки він може реагувати з матеріалом фільтру (чи то вода, чи тверді фільтри). Проте ферум (ІІІ) оксид, що забруднює сірчистий газ, є феромагнетиком. Тому, якщо вздовж труби, по яким подаються продукти згоряння піриту, поставити декілька потужних магнітів, то потік газу не затримуватиметься, а частинки ферум (ІІІ) оксиду прилипатимуть до магніту.
А Сода; Б Хлоридна кислота; В Комплексоутворювачі (трилон Б); Г Сульфатна кислота; Д Луги.
Відповідь Б. Зменшення концентрації йонів Кальцію та Магнію, тобто пом’якшення води, можна досягти у різний спосіб. У промислових масштабах це можливо при використанні певних реагентів, що дозволяють хімічно зв’язати ці йони. При додаванні соди утворюється осад кальцій та магній карбонатів, що можна відфільтрувати. Трилон Б (натрій етилендіамінтетраацетат) утворює міцні комплексні сполуки з Кальцієм та Магнієм і перешкоджає утворення накипу при нагріванні води. При додаванні сульфатної кислоти або лугу утворюються осади відповідно сульфатів або гідроксидів Кальцію або Магнію, хоча ці речовини для пом’якшення води не використовують, оскільки вода набуває хімічно агресивні властивості. І тільки у присутності хлоридної кислоти не відбувається зв’язування йонів Кальцію та Магнію.
Перший: для приготування здобного тіста використовують дріжджі, тому виробництво тіста — біотехнологічний процес.
Другий: оскільки для виробництва борошна використовуються живі організми, це виробництво також відноситься до біотехнологічних. Третій: прикладом біотехнологічного виробництва є добування лимонної кислоти, що виділяється з продуктів життєдіяльності деяких бактерій.
А Усі троє праві; Б Праві тільки перший і другий; В Праві тільки перший і третій; Г Праві тільки другий і третій; Д Усі троє НЕ праві.
Відповідь В. Основна ознака біотехнологічного виробництва – використання живих організмів для добування різних корисних продуктів. При приготуванні здібного тіста (твердження першого учня) дріжджі спричиняють спиртове бродіння вуглеводів, в якому виділяється вуглекислий газ, що сприяє приготуванню пухкого тіста. У виробництві борошна (твердження другого учня) використовують зерно – продукт життєдіяльності рослин, але рослини в даному випадку є тільки джерелом зернят, а його подрібнення відбувається на звичайних млинах. У виробництві лимонної кислоти (третє твердження) використовують мікроорганізми, що перетворюють їжу (вуглеводи) на лимонну кислоту, яку виділяють з продуктів життєдіяльності. Отже правими є перший та третій учні.
А Соняшникова олія — біогаз; Б Ріпакова олія — біодизель; В Торф — біобензин; Г Солома — біовугілля; Д Бадилля цукрового буряку — біомазут.
Відповідь Б. Суть добування біопалива складається в тому, щоб з рослинної сировини добути рідку суміш вуглеводнів або найпростіших похідних вуглеводнів. Найпростіше добути суміш вуглеводів можна з олії, оскільки всі жири містять залишки вищих карбонових кислот. Причому в даному випадку важливо також дешевизна сировини, отже вигідніше використовувати саме ріпакову олію для виробництва біодизельного палива.
Перший: гідроксокомплекси алюмінію, взаємодіючи з розчиненими у воді речовинами, перетворюються на алюміній гідроксид, що утворює осад і захоплює в нього шкідливі речовини.
Другий: сполуки Алюмінію виявляють бактерицидні властивості, тому додавання їх до будь-якої води робить її придатною для пиття.
Третій: солі моно- і дигідроксоалюмінію є стійкими в часі, тому препарати на їхній основі можна легко транспортувати й зберігати тривалий час.
А Усі три твердження правильні; Б Правильні тільки перше й друге; В Правильні тільки перше й третє; Г Правильні тільки друге й третє; Д Усі три твердження НЕ правильні.
Відповідь В. Сполуки моногідроксо- та дигідроксоалюмінію є досить стійкими в часі, але при потраплянні в певне середовище, наприклад, у брудну воду, вони піддаються гідролізу. В результаті утворюється алюміній гідроксид, що є нерозчинною у воді речовиною. Утворений осад захоплює дрібні частинки домішок у воді та дещо очищують її. Отже правильні судження висловили перший та третій учні.
А Сульфатна кислота й вода; Б Сульфатна кислота й калій гідроксид; В Калій і вода; Г Негашене вапно й вода; Д Вапняк і хлоридна кислота.
Відповідь Г. При змішуванні всіх наведених пар речовин виділяється велика кількість теплоти. Але для виробництва саморозігрівних ще має значення безпечність їх зберігання. Оскільки зазвичай консерви виготовляються із залізної жерсті, то її вміст не має з ним взаємодіяти, чого не можна сказати про сульфатну та хлоридну кислоти або калій. Отже, для розігрівання консервів використовують реакцію кальцій оксиду (негашеного вапна) з водою.
74. Так зване «зелене пальне» за хімічним складом мало відрізняється від бензину чи природного газу, які широко використовуються. Утім вважається, що спалювання «зеленого пального» набагато безпечніше з точки зору природокористування. Укажіть правильні твердження про використання «зеленого пального» й класичних аналогів.
І. При спалюванні класичного палива вивільняється енергія Сонця, що була запасена мільйони років тому, а при спалювання «зеленого пального» — енергія, яка запасена в сучасних рослинах.
ІІ. При подібному хімічному складі кількість енергії, що виділяється при згорянні класичного і «зеленого пального», практично однакова.
ІІІ. При згорянні класичного і «зеленого» пального виділяється практично однакова кількість вуглекислого газу, а значить, з точки зору забруднення атмосфери вуглекислим газом, вид палива не має значення.
А Правильні І, ІІ і ІІІ; Б Правильні тільки І і ІІ; В Правильні тільки І і ІІІ; Г Правильні тільки ІІ і ІІІ;
Д Усі твердження не правильні.
Відповідь Б. Сучасні корисні копалини утворилися з рослин, що виросли мільйони років тому. Отже, в них запасена енергія Сонця, що потрапила на Землю в давні часи. Якщо ж виготовляти паливо із сучасних рослин, то вони поглинули енергію, що потрапила на Землю в наші часи, отже перше твердження правильне. Кількість теплоти, що виділяється в хімічні реакції, не залежить від умов реакції, а залежить тільки від хімічних зв’язків в речовині. Отже, будь-яка індивідуальна хімічна речовина при згорянні виявлятиме однакову теплоту згоряння, незалежно від способу її добування (друге твердження правильне). Третя твердження також майже правильне, оскільки за умови однакового складу природного палива та біопалива, об’єм вуглекислого газу виділятиметься однаковий. Але з точки зору забруднення атмосфери це має певне значення. При згорянні біопалива з вуглекислим газом в атмосферу вивільнюється Карбон, що був зв’язаний сучасними рослинами. Тобто встановлюється певна рівновага: скільки Карбону рослинами було зв’язано для росту, стільки ж і вивільнилося при згорянні. А при згорянні корисних копалин в атмосферу вивільнюється Карбон, що був зв’язаний рослинами мільйони років тому. Отже, в сучасній атмосфері з’являється Карбон, що довгі роки не брав участь у колообігу, тобто третє твердження неправильне.
А У вигляді розчинів водню в паладії чи платині;
Б Зріджений водень заправляється в бак, що є посудиною Дьюара;
В Зріджений водень заправляється в бак, як у звичайних сучасних автомобілях;
Г Водень добувається безпосередньо в автомобілі електролізом води;
Д Водень виділяється з повітря спеціальними методами очистки.
Відповідь А. Водень – дуже легкий газ, з дуже маленькою густиною (як у газуватому, так і у рідкому станах). Крім того, його молекулу занадто маленькі й можуть проникати крізь стінки більшості матеріалів, оскільки відстань між молекулами в сучасних матеріалах порівняна з розміром молекул водню. Отже, проблема зберігання тривалий час – дуже актуальна. До того ж водень – дуже вогненебезпечний газ, і зберігати його у звичайних баках вкрай небезпечно, тому варіанти Б та В неправильні. Добувати водень безпосередньо в автомобілі електролізом (варіант Г) також невигідно, оскільки на електроліз витрачається енергії більше, ніж потім виділиться при згорянні водню, і такий автомобіль не зрушить з місця. Варіант Д також неправильний, оскільки водню в атмосфері не міститься. Але водень досить добре розчиняється в деяких металах. Наприклад, паладій об’ємом 1 л розчиняє 850 л водню і такий розчин лишається твердим, отже, його легко транспортувати і використовувати. Щоб виділити водень, такий розчин досить трохи підігріти.
Михайло: при контакті цинкової пластинки з розчином купрум(II) сульфату відбувається реакція за рівнянням CuSO + Zn = ZnSO + Cu, а в гальванічному елементі — за рівнянням
CuSO4 + Zn + H2O = Zn(OH)2 + H2SO4 + Cu.
Петро: хімічна реакція в гальванічному елементі дозволяє добути електрику, а за безпосереднього контакту речовин — ні.
Уляна: в обох випадках відбувається окисно-відновна реакція.
А Праві всі троє Б Праві Михайло й Уляна В Праві Михайло й Петро
Г Праві Петро й Уляна Д Усі троє не праві
Відповідь Г. При контакті розчину купрум(ІІ) сульфату цинковою пластинкою відбувається хімічна реакція CuSO4 + Zn = ZnSO4 + Cu. В конструйованому гальванічному елементі на мідному електроді відбувається процес Cu2+ 2e= Cu0, а на цинковому – Zn0 – 2e = Zn2+. Хоча сумарно процес описується таким самим рівнянням, що й при безпосередньому контакті розчину з пластинкою. Єдина відміна складається в тому, що при конструюванні гальванічного елемента процеси окиснення та відновлення відбуваються не в одному місці, а рознесені у просторі. Це спричиняє напрямлений рух електронів, а отже, дозволяє добувати електричний струм.
Добування целюлози для виробництва паперу є одним з найважливіших технологічних процесів. Для добування целюлози подрібнену деревину змішують з водою, пропускають крізь отриману суспензію сірчистий газ і кальцій гідрогенсульфіт. У подальшому цю суміш варять довгий час для видалення різних домішок, відокремлюють целюлозу і відбілюють її розчинами хлорки чи інших відбілювачів. Відмітьте, що є найнебезпечнішим для забруднення довкілля у виробництві целюлози.
А Забруднення атмосфери сполуками Сульфуру; Б Великий викид теплоти, що призводить до нагрівання атмосфери;
В Забруднення води нафтопродуктами; Г Велика кількість твердих відходів, що забруднюють довколишні ґрунти;
Д Велика кількість стічних вод, що забруднюють довколишні водойми.
Відповідь Д. З описання технології виробництва паперу видно, що технологічному циклі використовується велика кількість води. Саме тому основна проблема целюлозно-паперової промисловості – велика кількість стічних вод. Можливо також й забруднення сполуками Сульфуру, але сірчистий газ помірно розчинний у воді, тому в атмосферу він майже не потрапляє.
До середини ХІХ століття барвник тирський пурпур, що ним фарбували найдорожчі тканини, у тому числі й мантії королів та імператорів, добували переробкою молюсків. Причиною дорожнечі, в основному, був дуже маленький вміст барвника в молюсках: для забарвлення 1 кг шерсті необхідно було переробити не менше 30 тисяч молюсків. У зв’язку з відкриттям М. М. Зініним нового методу добування речовини Х, став можливим дешевий синтез тирського пурпуру. Крім цього, хіміки розпочали синтезувати величезну кількість інших барвників з різноманітною кольоровою гамою на основі речовини Х. Укажіть речовину Х, що була синтезована М. М. Зініним.
А Гліцерол; Б Анілін; В Індиго червоний; Г Фенолфталеїн Д Бензен
Г Фенолфталеїн; Д Бензен
Відповідь Б. Реакція Зініна – відновлення нітробензену до аніліну. Саме анілін є основою для синтезу великої кількості анілінових барвників, виробництво яких на початку ХХ століття стало основою фінансової могутності Німеччини.
А Золото; Б Алюміній; В Калій; Г Диціанові токсичні речовини; Д Віскозний шовк.
Відповідь А. З опису технології виробництва зрозуміло, що на останній стадії відбувається процес відновлення речовини. З наведених варіантів відповіді відновленням цинковим пилом можна добути тільки золото.
А Електричний струм утворює навколо себе магнітне поле; Б Електричний струм утворює навколо себе електричне поле;
В Розпечений метал утворює в навколишньому просторі високотемпературну плазму; Г Поблизу розпеченого металу утворюється ділянка підвищеного тиску;
Д Рідкий алюміній породжує інтенсивне гравітаційне поле.
Відповідь А. Причиною описаного ефекту є існування поблизу провідника зі струмом магнітного поля.
А Спиртове бродіння — кефір; Б Спиртове бродіння — квас; В Молочнокисле бродіння — лимонна кислота;
Г Маслянокисле бродіння — вершкове масло; Д Маслянокисле бродіння — сир.
Відповідь Б. Спиртове бродіння використовують в основному для виробництва алкогольних продуктів, а також деяких безалкогольних, зокрема, квас, здобне тісто тощо. Виробництво сиру, кефіру та інших молочнокислих продуктів відбувається з використанням молочнокислого бродіння.
А Амінокислоти → жири; Б Вуглеводні → ароматизатори; В Білки → етиловий спирт; Г Вітаміни → лимонна кислота; Д Вуглеводи → молочна кислота.
Відповідь Д. З наведених варіантів відповіді мікроорганізми використовуються тільки для перетворення вуглеводів на молочну кислоту у присутності молочнокислих бактерій.


Засновник найбільшої хімічної компанії світу Фрідріх Енгельхорн збив первинний капітал, відкривши фабрику «газового світла», замінюючи в Німеччині тьмяні масляні ліхтарі на газові. Відходами виробництва світильного газу була кам’яновугільна смола й вуглекислий газ. Незабаром підприємливий німець налагодив з них нові виробництва у відкритій у 1865 році компанії, що отримала назву «Баденська фабрика з виробництва…» (скорочено BASF). Оберіть правильний варіант закінчення назви.
А Амальгами й силікатів; Б Аніліну й соди; В Антисептиків і сорбентів; Г Ароматизаторів і цукрів; Д Аспірину й селітри.
Відповідь Б. Найбільший у світі хімічний концерн BASF було засновано 6 квітня 1865 року. Скорочення BASF на момент заснування означало «Badische Anilin- und Soda-Fabrik» («Бадише анилин- унд сода-фабрик»), тобто «Баденська фабрика з виробництва аніліну й соди». Сьогодні назва застаріла, лишилося тільки скорочення.
A гідроелектростанції. Б міста з населенням понад 1 млн. В великого озера. Г родовища природного газу. Д теплової електростанції.
Відповідь А. Виробництво синтетичного волокна — галузь енергоемістка, з високим питомим розходом електричної та теплової енергії (такі виробництва тяжіють до джерел дешевої електричної й теплової енергії), великий і розхід води — за сумарним водоспоживанням займає перше місце серед галузей оброблювальної промисловості (водомісткі виробництва доцільно розміщати в районах зі сприятливим водним балансом, у джерел води). З цієї причини найбільш раціональним буде розміщення заводу синтетичного волокна поблизу гідроелектростанції.
А сода; Б залізо; В білий пісок; Г лимонна кислота; Д кухонна сіль.
Відповідь Д. В давні часи звичайна кухонна сіль була дуже рідкісною, а, отже, коштовною. Родовища солі трапляються на так часто, тому добувати її або виробляти було досить важким. Україні пощастило, оскільки на межі Донецької та Луганської областей існує Артемівське родовище солі, запаси якої вважаються невичерпними. Спеціальні люди — чумаки — займалися видобуванням солі і транспортуванням її до Росії та на захід України. Це відбилося й на термінах в українській мові. Так, назва нашої галактики «Млечный путь» (рос.) або «Milky Way» (англ) в Україні називають «Чумацький шлях». Завдяки свої цінності сіль використовували навіть в якості грошей.
А графіт; Б бурштин; В перли; Г безоарт; Д діамант.
Відповідь Г. Каменів органічного походження не так і багато. Один з них — це безоар, камінь сірого або чорного кольору. Його знаходять у шлунках безоарових козлів, де він утворюється з щільно зваляного волосся або рослинних волокон. В стародавній медицині вважалося, що він дуже корисний при багатьох захворюваннях або при отруєнні. Існує легенда, що бояри Милославські замовили срібний келих з беозоаром для юного царя Федора Олексійовича, але в цьому випадку безоар був безсильним. Утім достовірно відомо, що безоар допомагав при отруєнні миш’яком: для цього його необхідно з’їдати перетертим у дрібний порошок, а не так, як описано в книжках про Гаррі Поттера.
А Магній; Б Залізо; В Кальцій; Г Алюміній; Д Калій.
Відповідь В.Один з найважливіших хімічних елементів для життя людини — Кальцій. Сполуки Кальцію у великій кількості входять до складу зубів і кісток, саме тому вони вкрай необхідні у період інтенсивного росту нашого організму, тобто для дітей і підлітків.
А Рукавиці; Б Сорочки; В Космічні скафандри; Г Намети, Д Парасольки.
Відповідь Б. Для визначення виробів, для яких використовують нітрон, необхідно проаналізувати властивості нітрону. Для рукавичок не підходить те, що нітрон легко пропускає повітря, адже в таких рукавичках руки все одно будуть мерзнути. Те ж саме не підходить і для космічних скафандрів. Для наметів та парасольок зовсім не потрібно пропускати воду. Отже, єдиний виріб, що лишається — сорочки. Нітрон за своїми властивостями нагадує найкращі сорти вовни та шовку, але в два рази міцніший. З нього виготовляють не тільки сорочки, але й хутро з пухнастим і пружнім ворсом, килими, светри.
А Залізо; Б Золото; В Платина; Г Титан; Д Прометій.
Відповідь Г. Для протезування кісток досить часто використовують метали та сплави на їхній основі або кераміку. Кістки міцніші деяких сплавів заліза, але це не означає, що кістки зламати неможливо, оскільки вони не такі щільні. Але кістка масою 1 кг міцніша заліза з такою ж масою. Отже можна було б виготовляти залізні імпланти, але залізо набагато важче за кістки, що збільшить навантаження й на так деформовані кістки. Отже, для виготовлення протезів і імплантів необхідний метал, що такий самій міцний, але легший за залізо. Золото та платина для таких цілей дуже дорогі, а прометію стільки на Землі не має. Отже, цей метал - титан.
А Діамант; Б Перлина; В Бурштин; Г Смарагд; Д Рубін.
Відповідь Б. Вино — дуже складна суміш, що містить сотні хімічних речовин. Але обов’язково у вині містяться різні кислоти. З наведених варіантів відповідей тільки перлини містять багато кальцій карбонату, що може взаємодіяти з кислотами. Якщо перлину помістити у розчин кислоти, то вона розчиниться у ній. Хоча перлини зазвичай білого кольору з перламутровим блиском, але існують і забарвлені перлини, зокрема, чорні.
А І – багрянцевий, ІІ – блакитний;
Б І – червоний, ІІ – золотистий;
В І – жовтий, ІІ – рожевий;
Г І – чорний, ІІ – зелений;
Д І – рожевий, ІІ – жовтогарячий.
Відповідь Б. Латиною rubinus означає червоний, завдяки чому свою назву отримав рубін. Слово aurum, яким називали золото, пішло від імені богині ранкової зорі Аврори також завдяки золотисто-жовтому кольору. Отже, рубін червоний, а аурипігмент золотистий.
А скло; Б мармур; В Фарфор; Г Глина; Д Асфальт.
Відповідь А. В цьому завданні описано перше знайомство людей зі склом. Зазвичай у багатті скло виплавити неможливо. Але вночі піднявся сильний вітер, завдяки чому температура полум’я сильно зросла. За такої температури сода, якою фінікійці обклали вогнище, сплавилася з піском, якого було багато на березі, і утворилося скло. В наші часи технологія виготовлення скла сильно відрізняється, існує багато сортів скла для різноманітних цілей, але основна процедура — сплавляння соди з піском збереглася.
А Алмаз; Б Гранат; В Корунд; Г Аметист; Д Кришталь.
Відповідь Д. Термін «кришталь» (або російською «хрусталь») — це форма грецького слова «кристаллос», що означає «лід». Але завдяки зовнішній подібності греки кристалом почали називати прозорий кварц, що в ті часи вважався льодом, що сильно затвердів. Марк Реннський писав: «Чистий кристал (тобто кварц — прим. ред.) — це лід, що отвердів за довгі роки…». В нашій мові до середини 19 століття слова «кришталь» та «кристал» були синонімами. Лише пізніше кристалами стали називати природні багатогранники мінералів, а «кришталь» з приставкою «гірський» закріпилося за кварцом.
атомних бомб середньої потужності. Дослідники знайшли у передбачуваному місці падіння – на замерзлій поверхні озера Чебаркуль – велику кількість уламків деякої речовини. Виявилось, що метеорит мав пористу будову й порівняно невелику густину. Яка земна речовина має приблизно таку ж густину, якщо маса одного із уламків дорівнює 0,5 г, а об’єм 0,2см3.
А Пінопласт; Б Лід; В Деревне вугілля; Г Скло; Д Чавун.
Відповідь Г. Густина знайденого об’єкту дорівнює m (0,5 г)/ V (0,2 см) = 2,5 г/см3. Приблизно таку ж густину має скло. Густина пінопласту складає близько 0,02 г/см3, льоду — 0,9 г/см3, деревного вугілля — близько 0,3 г/см3, чавуну — близько 8 г/см3.
А неорганічні; Б мінеральні; В сполуки кальцію; Г органічні; Д штучні.
Відповідь Г. Кістки складаються з двох груп речовин: органічні (частіше, білкові речовини) та неорганічні (в основному — солі). При прожарюванні кісток у полум’ї органічні речовини згоряють, у той час коли солі горіти не можуть. Але солі — це крихкі речовини, тому і кістки після прожарювання стають крихкими.
Петро: При згорянні шовку з’являється запах, як і при згорянні пташиного пір’я, тому шовк тваринного походження.
Микола: Запах палаючої бавовни нагадує запах палаючого паперу, тому бавовна рослинного походження.
Микита: При внесенні капрону у полум’я він добре плавиться і димить, отже капрон виготовлений із синтетичного волокна.
А Усі троє праві; Б Праві Петро і Микола; В Праві Петро і Микита; Г Праві Микола і Микита; Г Усі троє неправі.
Варіант А. Один з найпростіших способів визначення походження тканин — це спалити їх у вогні. Всі матеріали тваринного походження при спалювання утворюють запах горілого білка, що називають запахом паленого пір’я. Оскільки рослинні матеріали, як і папір, складаються в основному з целюлози, то при їхньому згорянні утворюється запах паленого паперу. Синтетичні матеріали, в основному, плавляться при внесенні у полум’я. Отже всі твердження правильні.
Поблизу Делі у Індії було знайдено відому Кутубську колону висотою майже 7м і вагою 6,5 т, яка зроблена з одного цільного шматка заліза. Цій колоні майже 1500 років, утім на ні немає навіть натяку на іржу. Відмітьте причину, завдяки яків колона так прекрасно збереглася.
А В умова клімату Індії залізні речі майже не іржавіють.
Б Колона покрита тонким шаром іншого металу.
В Давні ремісники покрили її дуже стійкою фарбою.
Г Колона виготовлена з практично чистого заліза.
Д Довгий час вона знаходилася під шаром чистого піску, де іржавіння неможливе.
Відповідь Г. В умовах теплого і вологого клімату залізні речовини дуже швидко іржавіють. Але вироби з майже чистого заліза іржавіють (кородують) набагато повільніше. Це один із способів захисту залізних виробів від корозії, але в наші часи він занадто дорогий. За даними аналізів Кутубська колона складається з майже чистого заліза, завдяки чому змогла зберегтися впродовж 1500 років. До наших часів вчені сперечаються у який спосіб в Індії ремісники 1500 років тому змогли виготовити цільну колону і як вони змогли виплавити стільки заліза такої чистоти.
А Розплавлений свинець; Б Ртуть; В Насичений розчин глауберової солі; Г Концентрована сульфатна кислота; Д Нашатирний спирт.
Відповідь Б. Середньовікові лікарі крім водних розчинів різних речовин знали небагато рідин. Однією з таких є ртуть, яку й використовували для лікування завороту кишок. Хоча ртуть вважається дуже небезпечною і отруйною, але небезпечні її пари і сполуки. Рідка ртуть, якщо її випити, не приведе до отруєння, а завдяки дуже високій густині зможе випрямити кишки.
А Алмазу; Б Смарагду; В Рубіну; Г кришталю; Д Малахіту.
Відповідь А. Якщо камінь в герметичному посуді нагрівати сонячними променями, то він нагрівається і згодом згоряє. Оскільки в продуктах згоряння присутній тільки вуглекислий газ СО2, то камінь має складатися тільки з атомів Карбону. Отже, у такий спосіб Антуан Лавуаз’є довів хімічний склад алмазу.
|
Твердість |
Мінерал |
Оброблюваність мінералів |
Твердість |
Мінерал |
Оброблюваність мінералів |
|
1 |
Тальк |
Легко дряпається нігтем |
6 |
Ортоклаз |
Дряпається напилком, залишає слід на склі |
|
2 |
Гіпс |
Ледве дряпається нігтем |
7 |
Кварц |
Оброблюються алмазом, дряпають скло, при ударі напилком дають іскри |
|
3 |
Кальцит |
Дряпається мідним дротом |
9 |
Корунд |
|
|
4 |
Флюорит |
Дряпається ножем |
10 |
Алмаз |
Ріже скло |
Руслан: Якщо у перлів твердість 3,5, то з ними необхідно поводитися обережно, оскільки їх можна подряпати ножем.
Олексій: У кухонної солі (галіту) твердість 2, тому її можна подряпати не тільки ножем, але й нігтем.
Костянтин: Корали можна подряпати ножем, але вони не дряпаються мідним дротом, тому їхня твердість 4.
А Усі троє не праві; Б Праві Руслан і Олексій; В Праві Руслан і Костянтин; Г Праві Олексій і Костянтин ; Д Усі троє праві.
Відповідь Д. Шкала твердості Мооса складена на основі властивості каменів лишати подряпини один на одному. Якщо певний камінь лишає подряпини на іншому, то його твердість більша. Якщо не лишає, то його твердість або менша або така сама. Для розв’язання цього завдання необхідно проаналізувати таблицю, в якій наведено еталонні камені, що Моос взяв за основу складання своєї шкали твердості. Якщо у перлини твердість 3,5, то вони не дряпаються нігтем та міддю, але дряпаються залізним ножем та іншими твердішими речовинами. Кам’яна сіль (галіт), як і гіпс дряпається нігтем та іншими речовинами. Якщо корали не дряпаються міддю, але дряпаються залізом, то їхня твердість більша за 3. Отже, праві всі троє.
А СаСО3; Б FеСО3; В FеСl3; Г ZnSO4; Д Cr2(SО4)3.
Відповідь Б. З наведених речовин з хлоридною кислотою можуть взаємодіяти тільки карбонати (А або Б). Причому зовнішньою ознакою є бурхливе виділення газу, що можна порівняти з кипінням. Оскільки після реакції розчин набув смарагдово-зеленого кольору, то сидерит — це ферум(ІІ) карбонат, оскільки тільки йони Феруму Fe2+ надають такого кольору розчинам: FeCO3 + 2HCl = FeCl2 + CO2 + H2O.
А Натрій хлорид; Б Гідроген пероксид; В Калій гідроксид; Г Хлоридна кислота; Д Калій перманганат.
Відповідь Б. З наведених у варіантах відповідей речовин тільки дві речовини виявляють окисні властивості — гідроген пероксид (перекис водню) і калій перманганат (марганцівка). Хоча калій перманганат набагато сильніший і ефективніший окисник за гідроген пероксид, але він сам має специфічне і дуже інтенсивне забарвлення і може пофарбувати тканини.
А Відбілювання; Б Забарвлення; В Прання; Г Відновлення кольору; Д Ворсування.
Відповідь Б. В цьому завданні ключовим є згадка про індигоферу. Це рослина, з якої добували барвник індиго – так називали барву, що привозили з Індії, вона дозволяла фарбувати тканини у красивий синій колір. До речі, в наші часи індиго використовують для фарбування тканин для джинсів.
А Свинцевий цукор; Б Мідний купорос; В Цинкова обманка; Г Хромова зелень; Д Кобальтова синь.
Відповідь А. З наведених у варіантах відповіді речовин тільки одна речовина — свинцевий цукор — не має забарвлення. І хоча розчинні солі Цинку — безбарвні, але цинкова обманка має характерне забарвлення. До того ж сполуки Цинку не отруйні. Для добування отрути використовували свинець, який досить легко взаємодіє з оцтовою кислотою: Pb + 2CH3COOH = Pb(CH3COO)2 + H2. Продукт реакції – плюмбум (ІІ) ацетат – при випарюванні утворює безбарвні кубічні кристали, які за зовнішнім виглядом нагадують цукор, завдяки чому його називають свинцевий цукор.
А Платина; Б Хром; В Алюміній. Г Паладій; Д цинк.
Відповідь В. На початку ХІХ століття хіміками був відкритий новий метал – алюміній – легкий сріблясто-білий метал, хоча й хімічно активний, але завдяки оксидній плівці легко зберігається на повітрі. Алюміній зараз, як і двісті років тому, добувають з глини (бокситів), головною складовою якої є алюміній оксид Al2O3, за що й здобув свою назву «срібло з глини». На початку ХІХ століття його добування було вкрай дорогим (дорожчим за срібло), тому він цінився і в королівських родинах почали виготовляти з нього столовий посуд. Після відкриття електролізного методу добування алюмінію та після значного здешевлення електрики алюміній став досить дешевим металом, тому зараз він дуже популярний і з нього виготовляють багато виробів.
А Натрій; Б Калій; В Залізо; Г Кальцій; Д Магній.
Відповідь Г. У завданні йдеться про Кальцій.
А Оцет; Б Бензин; В Петролейний ефір; Г Ацетон; Д Сульфатна кислота.
Відповідь Д. Мідний купорос має склад CuSO4∙5H2O і є кристалогідратом. При невеликому нагріванні мідний купорос втрачає кристалізаційну воду і перетворюється на безбарвний купрум (ІІ) сульфат: CuSO4∙5H2O = CuSO4 + 5H2O. Після охолодження випарів утворюється безбарвна вода, але навряд чи алхіміки називали воду купоросною олією. Але при сильнішому нагріванні мідний купорос не тільки втрачає воду, а й розкладається: CuSO4∙5H2O = CuО + SO3 + 5H2O. При охолодженні сульфур(VI) оксид сполучається з водою і утворюється сульфатна кислота, яку алхіміки і називали купоросною олією. Причому концентрована сульфатна кислота, а у такий спосіб можна добути її з концентрацією максимум 58%, жирна на дотик, завдяки чому вона і отримала таку назву.
А ( CuОН)2СО3; Б СаF2; В FеСО3; Г ZnSО4; Д NaСl.
Відповідь Б. З наведених у варіантах відповіді сполук з хлоридною кислотою можуть взаємодіяти три. У випадку А та В при обробці кислотою утворюється вуглекислий газ, а у випадку Б — гідроген фторид. Обидва гази безбарвні і при розчиненні у воді утворюють кислоту (карбонатну і фторидну відповідно). Але за умови завдання плавиковий шпат — це безбарвна речовина, а сполуки Купруму та Феруму безбарвними бути не можуть. Отже, плавиковий шпат — це кальцій фторид.
А Алюміній оксид; Б Цинк оксид; В Плюмбум (ІІ) хлорид; Г Натрій хлорид; Д Купрум (ІІ) сульфат.
Відповідь А. Серед популярних коштовного та напівкоштовного каміння можна виділити дві групи: одна на основі алюміній оксиду, а друга — силіцій оксиду. Ці дві речовини самі по собі безбарвні, і утворюють багато мінералів, а домішки сполук інших елементів надають різним мінералам різного кольору. В цьому завданні всі наведені мінерали утворені алюміній оксидом.
А Са2+ + 2ОН- = Са(ОН)2;
Б РО43- + 2Н- = Н2РО4-;
В РО43- + 3Н2О = Н3РО4 + 3Н+;
Г Са2+ + 2Сl- = CaCl2;
Д 2РО43- + 3Са2+ = Са3(РО4)2.
Відповідь Б. Для того, щоб вимити сполуки Кальцію з кісток, необхідно перевести гідроксоапатит (Са10(РО4)6(ОН)2) у водорозчинну форму. Завжди кислі солі розчиняються у воді набагато краще за середні, тому основним процесом, що відбувається при взаємодії гідроксоапатиту з хлоридною кислотою — це перетворення ортофосфат-іонів на дигідрогенортофосфат-іони.
А Апатит, боксит і кварцит; Б Апатит і фосфорит;
В Кварцит і фосфорит; Г Кварцит і боксит; Д Апатит, боксит і фосфорит.
Відповідь Б. Апатит і фосфорит використовуються для виробництва мінеральних добрив.
І. Видаляти плями з синтетичних і натуральних тканин можна однаковими розчинниками.
ІІ. Для видалення жирних плям з бавовни можна використовувати бензин чи гас.
ІІІ. При очистці тканин органічними розчинниками звичайне мило не використовують.
А Усі твердження правильні; Б Правильні І і ІІ твердження;
В Правильні І і ІІІ твердження; Г Правильні ІІ і ІІІ твердження;
Д Усі твердження неправильні.
Відповідь Г. І твердження. Синтетичні і натуральні тканини абсолютно різні за хімічним складом, отже, і розчинники для їхньої хімчистки необхідно використовувати різні: що підходить одній, не підходить іншій. ІІ твердження. Жири — неполярні речовини, а бавовна — полярна речовина, оскільки складається з залишків глюкози. Бензин і гас — неполярні розчинники, тому будуть розчиняти жир і не взаємодіятимуть з бавовною. ІІІ твердження. Звичайне мило виявляє миючу дію тільки у водному розчині. В органічних неполярних або мало полярних розчинниках звичайне мило миючу дію не виявляє, то використовувати його немає сенсу.
А Усі три матеріали – натуральні волокна;
Б У віскози і шовку однаковий хімічний склад;
В Кірзу і штучний шовк виготовляють із віскози;
Г Віскоза – синтетичне волокно, а шовк – штучне;
Д Усі три матеріали тваринного походження.
Відповідь В. Шовк (звичайно, не натуральний, а штучний), віскоза та кірза мають одне спільне — всі вони виготовляються з матеріалів на основі модифікованої целюлози. Для відповіді на це завдання могло також допомогти знання, що штучний шовк також називають ще віскозним. Можливо суперечливим є питання про кірзу. Але досить давно її виготовляли з бавовняних тканин, хоча бавовна також складається з целюлози. Але в наші часи її виготовляють частіше з модифікованої целюлози або віскози.
А Так, тому що парафін може горіти навіть у вуглекислому газі;
Б Так, тому що вуглекислий газ не гасить полум’я;
В Ні, тому що парафін руйнується у вуглекислому газі;
Г Ні, тому що вуглекислий газ не підтримує горіння;
Д Ні, тому що вуглекислий газ сам може горіти.
Відповідь Г. Вуглекислий газ не підтримує горіння, цю його властивість використовують у вогнегасниках. Для цього процесу звичайно потрібен кисень. Матеріал, з якого зроблена свічка у даному випадку не грає ніякої ролі.
А Газ з одорантами згоряє з виділенням більшої кількості теплоти;
Б Газ набуває запаху, що дозволяє виявити його витік;
В Газ стає отруйним, що захищає газопровід від шкідників;
Г Одоранти запобігають вибухові газу;
Д Газ з одорантами витрачається економніше.
Відповідь Б.Природний газ не має запаху. Якщо б не було одорантів ( лат. odor — «запах»), витік газу практично неможливо було б виявити. Тому до нього додають у невеликій кількості органічні речовини, які містять сульфур та мають різкий запах.
А Подрібнити і сплавити;
Б Засипати у форму і заморозити;
В Змішати з піском і нагріти
Г Додати води і дочекатися затвердіння;
Д Збити міксером.
Відповідь Г. Гіпс, це мінерал, який містить у своєму складі воду. Якщо його нагріти, то він частково втратить її та стане крихким, що дозволяє його подрібнити. Для того щоб надати гіпсу певної форми, необхідно змішати порошок гіпсу з водою, яка частково розчиняє цю речовину. Після висихання форма виробу буде залишатися незмінною. Це використовується для виготовлення пов'язок при переламі кісток, для отримання зліпків та виливок.
А Сіль; Б Цукор; В вугілля; Г етиловий спирт; Д Ефірну олію.
Відповідь Б. Фотосинтез — це процес утворення органічних сполук з неорганічних (вуглекислого газу і води) під дією світла. У процесі фотосинтезу за участі певних речовин (ферментів) вуглекислий газ та вода перетворюються на кисень та різні цукри, що використовуються рослинами для запасання енергії та в якості основного компоненту клітинних стінок.
А Підвищена температура призводить до збільшення концентрації вуглекислого газу, що викликає ядуху;
Б При підвищенні температури вода стає каламутною, унаслідок чого зябра риб забиваються;
В Розчинність кисню у воді із підвищенням температури знижується й рибам немає чим дихати;
Г Уміст солей у воді при підвищенні температури збільшується, й риба засолюється;
Д При підвищенні температури зменшується густина води й риби не можуть плавати.
Відповідь В. Риби можуть знаходитися під водою лише тому, що у воді частково розчинений кисень. Звичайно при нагріванні розчинів газів у рідинах розчинність газів починає зменшуватися. Наочний приклад — нагрівання газованого напою. При збільшенні температури напою все більше буде помітно, як виділяються бульбашки вуглекислого газу. Тому при збільшенні температури води вміст кисню в ній зменшується, та рибам стає нічим дихати.
У ХVІІІ столітті М.В.Ломоносов виготовляв кольорове скло для мозаїчних робіт. Таке скло отримують сплавлянням бури, плюмбум (ІІ) оксиду й ще одного оксиду, який відповідає за забарвлення скла. Скло якого кольору можна отримати з використанням ферум (ІІІ) оксиду (основного компонента іржі)?
А Рожеве; Б Зелене; В Жовте; Г Синє; Д Червоно-буре.
Відповідь Д. Іржа має коричневе або червоно-буре забарвлення, що зумовлене саме наявністю ферум(ІІІ) оксиду. При додаванні цієї речовини до сплаву бури та плюмбум(ІІ) оксиду утворюється скло з забарвленням, схожим на забарвлення ферум(ІІІ) оксиду.
А Нафта реагує з водою з виділенням пальних газів;
Б При змішуванні нафти з водою виділяється велика кількість теплоти;
В нафта плаває по поверхні води і продовжує горіти;
Г Вода при контакті з нафтою сама починає горіти;
Д Вода розкладається й виділяє кисень, який підтримує горіння.
Відповідь В. Маслоподібна рідина нафта не змішується з водою. Більш того, нафта має меншу густину, ніж вода, тому якщо нафту додати до води, остання буде знаходитися знизу (як більш важка), а маслоподібна рідина — зверху. Таким чином, вода не буде заважати горінню нафти.
А Кварцовий пісок; Б Ультрамарин; В Кухонна сіль; Г Мозаїчне золото; Д Глинозем.
Відповідь: Б. Натуральний ультрамарин — синій пігмент, що отримують із мінералу лазуриту. Найдавніші письмові згадки про використання цього мінералу містяться в трактаті Теофраста ( IV-III ст. до н.е.) та в "Натуральній
історії" Плінія (I ст. н.е.). В Європу мінерал привозили з Бадахшану, що розташований на території сучасного Афганістану. Звідси походить слово "ультрамарин" — що в перекладі з арабської — "з-за моря". Його штучний аналог отримують сплавлянням оксидів алюмінію і силіцію, соди, вугілля та сірки.
А Свинець; Б Залізо; В Срібло; Г Золото; Д Платина.
Відповідь Б. Поверхня Марсу червоного кольору, що зумовлене наявністю пилу ферум (III) оксиду. Тому Марс асоціювався у алхіміків із залізом, яке було основним матеріалом для виробництва зброї та обладунків.
Багато корисних копалин, які мають значення для хімічної промисловості, сформувалися з залишків живих організмів або залишків їх життєдіяльності. Вкажіть варіант, де правильно вказано пару «організм – корисна копалина».
А Риби – кварцовий пісок;
Б Діатомові водорості – крейда;
В Давні рослини – кам’яне вугілля;
Г Бурі водорості – бурштин;
Д Трави і чагарники – глина.
Відповідь В. Крейда сформувалася з останків молюсків, діатомові водорості сформували кізельгур, який також називають інфузорна земля чи діатоміт. Глина та кварцовий пісок — продукти вивітрювання твердих гірських порід. Бурштин — скам'яніла смола хвойних рослин. Кам'яне вугілля утворилося з останків давніх рослин (в основному папоротей, хвощів, плаунів), що опинилися під товщею осадових порід 300-400 млн років тому. Іноді на шматках вугілля можна навіть розгледіти відбиток листя рослини, що жило на Землі багато мільйонів років тому.
А Дія магнітом; Б відстоювання; В Перегонка; Г Фільтрування; Д Центрифугування.
Відповідь В. Морська вода являє собою розчин різноманітних солей (здебільшого натрій хлориду) у воді. Відокремити розчинник від солі можна з допомогою перегонки: треба нагріти морську воду до кипіння і далі збирати конденсовану водяну пару у певній посудині.
А Окиснення водню;
Б Дисоціація водню на атоми;
В Радіоактивному розпаду атомів Гелію;
Г Хімічні реакції між воднем і гелієм;
Д Термоядерному синтезу гелію з водню.
Відповідь Д. В ядрі Сонця під впливом високої температури та тиску відбувається термоядерний синтез — процес, за якого ядра атомів Гідрогену утворюють більш важкі ядра, перш за все ядра Гелію. При цьому виділяється величезна кількість теплоти: при термоядерному синтезі 1 г Гелію виділяється стільки ж енергії, скільки при спалюванні 15 тон вугілля.
А Скло перестає розчинятися у лугах;
Б Скло стає стійким до дії царської води;
В Скло стає матовим;
Г Скло стає прозорим для ультрафіолетових променів;
Д Скло забарвлюється у рубіновий колір.
Відповідь Д. При виробництві «рубінового» скла в розтоплене скло додають сполуки Ауруму (декілька десятих грама на 1 кг скла). Сполуки Ауруму при цьому розкладаються з утворенням вільного золота, мікрочастинки якого рівномірно розподіляються по всій масі скла та забарвлюють його. В залежності від температури та тривалості нагріву можна отримати відтінки від жовтого до фіолетового.
А N2О; Б Р2О5; В NН3; Г Сl2; Д Н2О2.
Відповідь А. Серед запропонованих речовин газами є тільки амоніак NH3, хлор Cl2 та нітроген(І) оксид N2O. N2O був відкритий у 1772 році англійським хіміком Джозефом Прістлі. Потім було відкрито специфічні фізіологічні властивості цього газу: закис азоту визиває короткочасне сп'яніння та знеболення. Оскільки хлор та амоніак є отруйними речовинами і для наркозу навряд чи могли застосовуватися, залишається правильний варіант – нітроген (І) оксид.
А Пероксид отруйний для хвороботворних бактерій;
Б У рані утворюється мильна піна, що вимиває бактерії;
В Пероксид розкладається на водень і кисень;
Г при потраплянні до рани пероксид розкладається;
Д При контакті пероксиду з кров’ю виділяється кисень, що вбиває мікроби.
Відповідь Д. Гідроген пероксид за звичайних умов розкладається на кисень та воду дуже повільно. Якщо додати до цієї речовини каталізатор, процес помітно пришвидшується: ми можемо спостерігати виділення бульбашок кисню: 2Н2О2 = 2Н2О + О2↑. Певні компоненти крові, наприклад каталаза — білок, що в ній міститься, можуть виступати каталізаторами розкладу гідроген пероксиду. Кисень, що виділяється, є отруйним для багатьох шкідливих мікроорганізмів, що потрапили до рани.
А Отримування соку з водоростей, його випаровування;
Б Спалювання водоростей, розчинення попелу у гарячій воді, перегонка;
В Розчинення водоростей у воді, відокремлення нерозчинного агару фільтруванням;
Г Обробка водоростей гарячою водою, фільтрування, випаровування;
Д Спалювання водоростей, виділення агару за допомогою магніту.
Відповідь Г. Для виділення агар-агару необхідно додати до водоростей гарячу воду, при цьому усі розчинні у воді компоненти, що містяться в рослинах (в першу чергу – агар-агар), перейдуть у воду. Після цього залишки, що не розчинилися, відфільтровують. Після випарювання фільтрату можна отримати агар-агар – жовтувато-білий порошок. Крім харчової промисловості, агар-агар використовується в мікробіології як живильне середовище для мікроорганізмів.
Моря і океани здавна приваблювали людей величезними запасами цінних речовин. У книзі «Хімічний калейдоскоп» є опис отримання однієї важливої речовини з морських водоростей: «Необхідно взяти 200г морської капусти й нагрівати у колбі до обвуглювання. Потім до колби потрібно налити воду, розмішати і відфільтрувати нерозчинний залишок. Фільтрат випарити і солі,що лишилися, помістити до тигля, додати туди кілька кристаликів МnO2 й 2мл 10%-ного розчину Н2SO4, тигель закрити кришкою Через деякий час на стінках тигля утворюються красиві кристали цієї речовини». Яка речовина утворюється?
А Йод; Б Натрій хлорид; В Бром; Г Амоній хлорид; Д Магній сульфат.
Відповідь А. Морські водорості, як відомо, акумулюють в собі елемент йод, що здебільшого входить до складу деяких органічних сполук, а також міститься у вигляді йодид-йонів. Після обвуглювання рослин і додавання води, розчин переходять усі розчинні солі, в тому числі йодиди. При дії манган(IV) оксиду в кислому середовищі відбувається окисно-відновна реакція з утворенням молекулярного йоду:
MnO2 + 2NaI + 2H2SO4 = MnSO4 + I2 + 2H2O + Na2SO4
А Папірець загориться через фосфін (РН3), що виділятиметься із води;
Б Папірець почорніє, оскільки з води буде виділятися сірководень (Н2S), що утворює з плюмбум ацетатом чорний осад РbS ;
В папірець стане синім, оскільки з води виділятиметься амоніак (NH3), що утворює з іонами плюмбуму сполуку синього кольору;
Г Папірець стане червоним через нітроген діоксид (NО2), що виділятиметься;
Д папірець скрутиться в трубочку, оскільки з води виділятиметься пара отруйної синильної кислоти (НСN).
Відповідь Б. У Чорному морі на глибині понад 150 м міститься дуже висока концентрація сірководню, який є отруйним для більшості живих організмів. Якщо над пробою води, взятої з глибини 200 м, тримати папірець, змочений розчином плюмбум(ІІ) ацетату, відбудеться реакція між газоподібним сірководнем, що виділяється з води, та сіллю:
Pb(CH3COO)2 + H2S = PbS↓ + 2CH3COOH .
Нерозчинний плюмбум(ІІ) сульфід має чорний колір. Чорні осади також утворюються з катіонами Купрум(ІІ), Аргентум та Ферум.
За одною із легенд Чорне море було так названо, коли люди помітили, що металеві якорі в його водах швидко чорніють.
А Ренієвими; Б Технецієвими; В Залізними; Г Церієвими; Д Урановими.
Відповідь Б. Загаданий елемент — це Технецій. Менделєєв використовував префікс «ека», щоб зазначити схожість ще невідкритих елементів на верхніх сусідів по групі. Технецій у Періодичній системі знаходиться як раз під Манганом. І назва Технецію пов'язана з тим, що вперше отримали його штучно бомбардуванням Молібдену ядрами Дейтерію, а не знайшли у природі.
А Кухонна сіль (NaCl); Б Мідний купорос (CuSO4*5H2O ); В Гематит (Fe2O3); Г Кварц (SiO2); Д Боксит (Аl2O3).
Відповідь В. Червоний колір поверхні Марса надає гематит (від грецької haimatites - "подібний крові") – Ферум(III) оксид. На Землі гематит — одна з найбільш поширених залізних руд. Деякі його різновиди застосовуються в ювелірній справі і для отримання мінеральних пігментів.
А 1 – здатність полімеризуватися, 2- тефлон;
Б 1 – здатність легко подрібнюватися, 2- плексиглас;
В 1 – здатність димеризуватися, 2- поліуретан;
Г 1 – здатність до затвердіння, 2- неопрен;
Д 1 – здатність до високотемпературної кристалізації, 2- найлон.
Відповідь А. Тетрафлуороетилен досить легко полімеризується. Політетрафлуороетилен, який часто називають тефлоном, має ряд корисних фізичних властивостей. А за унікальну хімічну стійкість тефлон іноді називають «органічної платиною». Він застосовується в атомній енергетиці, хімічній промисловості, а також для виготовлення імплантів.
А Нітратна кислота всередині епітеліальних клітин розкладається на воду, кисень і нітроген діоксид, саме він надає шкірі жовтого забарвлення;
Б Нітратна кислота реагує з солями, що входять до складу епітеліальних клітин, при цьому утворюються жовто-гарячі похідні;
В Відбувається нітрування деяких амінокислотних залишків білків (тирозину й триптофану) з утворенням похідних жовтого кольору;
Г Нітратна кислота дисоціює у клітинах з утворенням забарвлених йонів;
Д відбувається нітрування вуглеводів, що містяться у клітинах епітелію (а саме, глюкози і рибози).
Відповідь В. При потраплянні нітратної кислоти на шкіру, відбувається звичайна реакція нітрування ароматичних кілець амінокислот тирозину і триптофану. При цьому утворюються нітропохідні, забарвлені в характерний жовтий колір. Ця реакція називається ксантопротеїновою (від грец. xantos - жовтий) і є якісним тестом на наявність ароматичних амінокислот у білку.
А Алюміній; Б Срібло; В Залізо; Г Титан; Д Цинк.
Відповідь А. Основу сапфіра і рубіна, як і звичайної глини, становить оксид алюмінію. Незважаючи на те, що оксид був знайомий людині дуже давно, чистий алюміній був отриманий лише на початку XIX століття. Труднощі в отриманні призвели до того, що до початку XX століття цей легкий метал залишався дорогим. У вигляді сплаву з магнієм, міддю і марганцем (дюралюміній) алюміній використовується як конструкційний матеріал в космонавтиці і авіабудуванні.
А Вітаміни; Б Барбітурати; В Адреноміметики; Г Алкалоїди; Д Гормони.
Відповідь Г. Група органічних нітрогеновмісних речовин, які проявляють основні властивості, називається алкалоїди (від лат. Alkali — луг і давньо.-грецького. Είδος — вид, вигляд).
А Крохмаль; Б Бета-каротин; В Хлорофіл; Г Флуоресцеїн; Д Меланін.
Відповідь В. Усі зелені рослини містять зелений пігмент хлорофіл, що бере участь у процесі фотосинтезу. Саме ця речовина переходить у спирт. При поглинанні молекулою хлорофілу світла електрони отримують додаткову енергію і переходять на більш високий енергетичний рівень. У певних умовах електрони можуть повертатися на основний рівень з випусканням світла — флуоресціювати.
А Річки виносять у моря луг, який зв’язує розчинений вуглекислий газ;
Б У морській воді міститься натрі хлорид, який запобігає розчиненню вуглекислого газу;
В У морській воді містяться карбонати і гідроксокарбонати, які підтримують постійний рН;
Г Солі, що містяться у морській воді, підвищують розчинність кисню і азоту;
Д Постійну кислотність морської води підтримують солі сульфатної кислоти.
Відповідь В. Оскільки у морській воді містяться карбонати й гідрокарбонати, то вона являє собою буферний розчин. Буферні розчини – це такі розчини, які мають стале значення рН і змінюють його в дуже незначній мірі при додавання до них кислот чи лугів.
А Кухонна сіль; Б Питна сода; В Борошно; Г Желатин; Д Цукор.
Відповідь Д. При приготуванні різних страв дуже часто трапляється процес карамелізації. Це складний процес взаємодії білків та цукру при термічній обробці. Але основним результатом цього процесу при виготуванні випічки – утворення золотистої скоринки. Звичайно, що процес карамелізації неможливий без вмісту цукру та білків.
А Запах етилмеркаптану приваблює стерв’ятників до місця витоку;
Б На місці витоку збирається багато мурах;
В Етилмеркаптан дозволяє почути витік газу;
Г У цьому випадку людина може побачити витік газу на власні очі;
Д Етилмеркаптан самозаймається на повітрі, а полум’я легко виявити візуально.
Відповідь А. Етилмеркаптан – безбарвна речовина із запахом тухлого м’яса. Вона може приваблювати лише тих тварин, що живляться таким м’ясом, тобто стерв’ятників. Якщо такі птиці почують запах тухлого м’яса, вони будуть, в першу чергу, кружляти навколо джерела такого запаху, а це допомагає виявити виток природного газу з газопроводу.
А Усі скраплені гази вибухають при контакті з повітрям;
Б Щільно закрита кришка при охолодженні сильно розширюється й розриває посудину;
В Скраплений газ охолоджує посудину Дьюара, через що посудина сильно стискається;
Д Із щільно закритою кришкою сильно збільшується об’єм простору всередині зовнішньої посудини.
Відповідь Г. Гази скраплюються тільки за дуже низьких температур. Але зберігати скраплені гази за таких температур дуже дорого. Тому з такою метою використовують посудини Дьюара, що за будовою нагадують звичайні термоси. Точніше термос – це різновид посудини Дьюара. Але ці посудини зберігають за звичайних температур, тому газ всередині в будь – якому випадку нагрівається і частково випаровується. При випарюванні об’єм речовини суттєво збільшується. Тому, якщо посудину Дьюара щільно закрити кришкою, то тиск всередині поступово суттєво збільшиться і посудина вибухне. Для запобігання вибухів посудини Дьюара ніколи щільно не закривають, а тільки прикривають кришкою, щоб всередину не потрапляв пил і щоб обмежити потрапляння теплого повітря.
143. До складу повітря входить близько 15 різних газуватих речовин. Утім основних компонентів два – азот і кисень, що їхній вміст біля поверхні Землі практично однаковий у будь-якій точці планети. Оцініть правильність тверджень, які пояснюють таку сталість.
I. Хоча кисень постійно витрачається на горіння й дихання, він у великих кількостях виділяється зеленими рослинами в процесі фотосинтезу.
II. Азот витрачається у незначних кількостях.
III. Більшість поверхні Землі вкрито водою, яка поглинає надлишок азоту й кисню або поповнює їхні втрати.
Б правильні тільки I й II
В правильні тільки I й III
Г правильні тільки II й III
Д усі твердження неправильні
Відповідь Б. У приземних шарах атмосфери нашої планети спостерігається дивовижна сталість складу: вміст азоту та кисню майже не змінюється із часом, причому навіть не впливає місцевість (сільська чи міська). Свого часу такий феномен помітив ще Антуан Лавуазьє. Хоча людством використовується велика кількість кисню для згоряння палива, а також багато тварин використовує його для дихання, тим не менш ці втрати компенсують рослини. В першу чергу фітопланктон в океанах та тропічні ліси, які ще називають «легенями планети». А завдяки атмосферним явищам повітря постійно перемішується. Отже, твердження І правильне. Азот – хімічно вкрай стабільна речовина. Використовувати його вкрай важко. На це здатні тільки деякі бактерії. Також азот в незначних кількостях витрачається під час грози. Отже, твердження ІІ також правильне. Вода розчиняє азот та кисень у дуже незначних кількостях, тому не може брати участь у підтримці сталості складу атмосфери, тому твердження ІІІ неправильне.
144. Якого газу найбільше у бульбашках в газованій воді?
А водню; Б кисню; В чадного газу;
Відповідь Г. Газована вода – напій з мінеральної чи звичайної, іноді ароматизованої води, насиченої вуглекислим газом. Напої газуються в спеціальних апаратах – сифонах чи металевих баках під тиском. Зазвичай напої насичують вуглекислим газом так, що на 1 л припадає до 5-10 г газу. Цікаво, що газування води вуглекислим газом не знезаражує її.
145. Повітря є сумішшю газів. Один із його компонентів підтримує дихання живих істот на поверхні нашої планети. Назвіть його.
Відповідь Г. Дихання живих істот на нашій планеті підтримує газ кисень.
146. Одна з теорій походження природного газу припускає, що живі організми, які загинули й опустилися на дно водоймищ, перетворювалися під дією температури й тиску на пальні корисні копалини, зокрема – на природний газ. Якщо ця теорія правильна і природний газ утворився із залишків живих організмів, то що було первісним джерелом енергії, яка запасена у природному газі?
А вітер; Б вода; В повітря; Г Сонце; Д землетруси
Відповідь Г.Одна з теорій походження природного газу передбачає, що організми, які загинули й опустилися на дно водойм. Перетворилися під дією температури й тиску на пальні корисні копалини, у тому числі – на природний газ. Якщо ця теорія правильна, і природний газ утворився із залишків організмів, то первісним джерелом енергії, укладеної в природному газі, є Сонце. Оскільки Сонце єдине джерело енергії для біосфери Землі (за виключенням деяких глибоководних екосистем, що працюють за рахунок окисно-відновних реакцій).
147.Відомо, що метали, які розташовані у ряді активності металів до водню, доволі активно реагують із кислотами. Однак концентровані сульфатну й нітратну кислоти залізницею транспортують у сталевих (залізних) цистернах. Чому ці кислоти не «роз’їдають» цистерни під час транспортування?
Б концентровані сульфатна й нітратна кислоти реагують із матеріалом цистерни надто повільно, й помітного руйнування під час транспортування не відбувається;
В сталь (залізо) розташована у ряді активності металів після водню;
Г залізо пасивується концентрованими сульфатною й нітратною кислотами, тому й не реагує з ними;
Д під час руху між рідиною й стінками цистерни виникає повітряний прошарок, що запобігає контактові кислот зі сталлю.
Відповідь Г. Для деяких металів характерно явище пасивації концентрованими сульфатною або нітратною кислотами. Такими металами є, зокрема, залізо, алюміній тощо. З хімічної точки зору такі метали є активними і легко реагують з розбавленими кислотами, але при контакті з концентрованими кислотами на поверхні металевих деталей виникає щільна оксидна плівка, що запобігає подальшій взаємодії.
148. Під час нагрівання звичайної води часто на стінках посудини можна спостерігати утворення пухирців газу, причому за температур, нижчих точки кипіння. Чим пояснюється утворення цих пухирців?
за температур, що близькі до температури кипіння, рідина починає випаровуватися, проте не дуже активно;
Б перед початком кипіння вода розкладається на газуваті кисень і водень;
В у вигляді пухирців на стінках збираються розчинені у воді солі;
Г під час нагрівання у воду активно переходить кисень з повітря, що збирається на стінках посудини;
Д під час нагрівання зменшується розчинність азоту й кисню, що збираються в пухирцях.
Відповідь Д. У будь – якій воді, що трапляється в природі, завжди розчинені атмосферні гази (азот, кисень, вуглекислий газ), хоча й у невеликій кількості. При підвищенні температури розчинність будь – якого газу у воді зменшується. Тому при нагріванні воді на стінках посуду накопичуються пухирці, що складаються з розчинених у воді газах.
149.Вивчіть таблицю й укажіть усі правильні твердження.
Ефекти впливу отруйних домішок вихлопних газів транспорту на організм людини й уміст їх у повітрі
|
|
Уміст речовини, |
|
|||
|
Ефект впливу |
мг/м3 |
повітря |
|
||
|
|
CO |
|
SO2 |
|
NO2 |
|
Кілька годин впливу без |
|
|
|
|
|
|
помітного ефекту |
115 |
|
6 |
|
15 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ознаки легкого отруєння |
|
|
|
|
|
|
чи подразнення |
115-575 |
|
130 |
|
20 |
|
слизових оболонок |
|
|
|
|
|
|
через 2-3 години |
|
|
|
|
|
|
Отруєння через |
2300-3500 |
210-400 |
|
100 |
|
|
30 хвилин |
|
|
|
|
|
|
Небезпечно для життя |
|
|
|
|
|
|
навіть за короткочасного |
5700 |
|
1600 |
|
150 |
|
впливу |
|
|
|
|
|
І. Найменшу отруйність серед наведених речовин має чадний газ.
ІІ. Нітроген(IV) оксид спричиняє миттєве отруєння в концентрації, більшій за 50 мг/м3 повітря.
ІІІ. Людина може працювати 2-3 години у приміщенні з умістом сульфур(IV) оксиду в повітрі, меншим за 5 мг/м3 без шкоди для здоров’я.
А усі твердження правильні;
Б правильні лише I і II твердження;
В правильні лише I і III твердження;
Г правильне лише III твердження ;
Д усі твердження неправильні.
Відповідь В. Вивчивши таблицю, можна дійти до висновку: найменшу отруйність із наведених речовин має чадний газ, оскільки він може впливати на організм людини кілька годин без помітного ефекту в концентрації 115 мг/м3 повітря, у той час як для нітроген діоксиду і сульфур діоксиду ці концентрації 15 и 6 мг/м3 відповідно. З даних таблиці також стає зрозумілим, що нітроген діоксид не може спричинити миттєве отруєння в концентрації більше 50 мг/м3 повітря. Зрештою, людина може попрацювати 2-3 години у приміщенні з умістом сірчистого газу в повітрі менше 5 мг/м3 без шкоди для здоров’я.
150.До відкриття кисневої теорії горіння Антуаном Лавуазьє в науці панувала теорія флогістону. Згідно з цією теорією у кожній горючій речовині міститься особлива субстанція – флогістон, що вивільняється з речовин під час горіння і поглинається повітрям. Після відкриття вуглекислого газу за теорією флогістону його назвали флогістоване повітря (у той час слова «газ» і «повітря» були синонімами), оскільки таке повітря вже максимально поглинуло флогістон й не може далі підтримувати горіння. Згідно з цією ж теорією водень називали «чистим флогістоном», оскільки він надто легкий і горючий. А який газ за цією теорією називали «дефлогістованим повітрям»?
А кисень;
Б водяну пару;
В природний газ (метан);
Г чадний газ;
Д сірководень.
Відповідь А.За теорією флогістону, будь – яка горюча речовина має містити флогістон. При горінні флогістон вивільнюється і переходить у повітря. Коли повітря повністю насичується флогістоном, воно вже не може підтримувати горіння. В наші часи відомо досить багато газуватих речовин, що не підтримують горіння, але в часи, коли панувала теорія флогістону, вуглекислий газ був першим, тому його назвали флогістованим повітрям. Звісно, якщо з повітря повністю видалити флогістон, то це має бути таке повітря, в якому має горіти все. Одним з небагатьох і єдиним на той час таким газом є кисень, тому його і назвали дефлогістованим повітрям.
151.Природний газ – доволі популярне паливо, що активно застосовується у побуті для приготування їжі й опалення приміщень. Деякі недбалі постачальники намагаються зменшити собівартість природного газу й додають до нього негорючі домішки, що зменшує також і теплотворну здатність газу. Вкажіть речовину, що її можна використовувати з такою метою.
Відповідь Г. Для того, щоб для постачальників рентабельно було додавання домішок до природного газу, такі домішки мають відповідати певним вимогам: а) це має бути газувата речовина, б) це має бути дешева речовина, в) ця речовина не має підтримувати горіння, оскільки у протилежному випадку це може привести до вибуху. Таким вимогам відповідає тільки азот.
152.У фантастичному романі Жуля Верна «Дослід доктора Окса» описано зловісний експеримент вченого-генія, задля поліпшення освітлення міста поступово насичував повітря маленького містечка деяким газом, що не мав ані запаху, ані кольору. У міру того, як атмосфера наповнювалася цим газом, будь-які неелектричні ліхтарі справді горіли яскравіше, але при цьому змінювався й уклад життя досі доволі спокійного міста – мешканці й навіть тварини ставали набагато активнішими. І лише на верхівці сторожової вежі містяни перетворювалися на самих себе – спокійних і врівноважених.
Яким газом, за задумкою Жуля Верна заповнювалося місто?
Б О2 (киснем);
В C4H10O (діетиловим етером);
Г Не (гелієм);
Д N2 (азотом).
Відповідь Б. На задумку письменника, місто наповнювалося киснем, який сприяв не тільки кращому горінню гасових ліхтарів, але й пришвидшеному протіканню усіх окисних реакцій, у тому числі в організмах. Останнє як раз і стало причиною підвищеної активності людей і міських тварин. На верхівці сторожової вежі дія газу слабшала, оскільки молярна маса кисню більша за таку повітря, і він концентрується у поверхні землі.
153.У багатьох холодильних установках як охолоджувальну речовину використовують фреони тих чи інших сортів. Незважаючи на те, що більшість фреонів, потрапляючи до атмосфери, чинять руйнівний вплив на озоновий шар, виробники холодильних установок не поспішають від них відмовлятися. У варіантах відповідей перелічено властивості фреонів. Яка з них є найважливішим під час використання їх у холодильних машинах?
А наявність багатьох сортів, що дозволяє варіювати вартість виробництва
Б легка випаровуваність і можливість скраплення
В висока стабільність
Г відсутність запаху при витіканні
Д залежність теплоємності від температури
Відповідь Б.У холодильному агрегаті постійно відбуваються два зворотних один одному теплових процеси – випаровування і конденсація фреону. У ході першого за стрімкого випаровування фреону, що кипить, відбувається активне поглинання теплоти із навколишнього простору. Те місце, де відбувається це явище, має назву випарника. Воно в холодильному агрегаті виявляється найхолоднішим і тому знаходиться в морозильній камері. За зворотного процесу – конденсації газоподібний фреон уже вивільняє велику кількість теплоти й нагріває навколишній простір. Цей процес відбувається в так званому конденсаторі, що розташований ззовні (часто ззаду) агрегату. У ході конденсації відбувається помітне локальне розігрівання повітря навколо конденсатора. Фреон отримав широке розповсюдження саме завдяки легкій випаровуваності й конденсації.
154.Австралійські учені оприлюднили результати на перший погляд дивного й безглуздого дослідження. Вони вивчали гази кенгуру. Виявилося, що вони не містять метану, на відміну від газів, які виділяються великою рогатою худобою. Метан утворюється мікрофлорою, що рясно заселяє відділи шлунково-кишкового тракту травоїдних тварин. Метан – газ із великим парниковим ефектом, одна його тонна збільшує парниковий ефект в атмосфері так само, як 25 тонн вуглекислого газу. За рік тварини всього світу викидають в атмосферу до100 мегатонн метану, що створює екологічну проблему, яка вимагає розв’язання. Що ж пропонують австралійські учені?
Б Ставити уловлювачі для метану на приміщення, де утримується худоба, й потім цим газом заправляти автомобілі;
В Відмовитися від вирощування корів на користь свиней, що виділяють менше метану;
Г Годувати велику рогату худобу таким самим кормом, що й кенгуру;
Д Додавати до корму великої рогатої худоби бактерії з травної системи кенгуру, аби в їхніх газах містилася менша кількість метану.
Відповідь Д. Австралійські учені з штату Квінсленд оприлюднили результати на перший погляд дивного і безглуздого дослідження, яке проводилося протягом чотирьох років. Вони досліджували гази кенгуру. Виявилося, що вони не містять метану, який забруднює атмосферу й призводить до парникового ефекту. Учені на чолі з доктором Атолом Кліве вважають, що це відкриття дозволить створити нешкідливу для клімату худобу. Метан – сильний парниковий газ. 1 т його збільшує парниковий ефект в атмосфері так само, як 25 т вуглекислого газу. За рік тварини всього світу викидають до 100 мегатонн метану. В Австралії домашніх тварин вважають другим після атомних електростанцій джерелом забруднення навколишнього середовища. Австралійські дослідники стверджують, що якщо до корму худобі додавати бактерій з травного тракту кенгуру, в їхніх газах зменшиться кількість метану. Також покращиться травлення домашніх тварин, що призведе до їхнього більш швидкого росту й розмноження. Ці бактерії можуть потрапити на ринок уже через три роки. Нещодавно Шведський університет сільськогосподарських наук отримав грант у розмірі $590 тис. на дослідження коров’ячої відрижки. Наукові співробітники мають бажання з’ясувати залежність вмісту метану в ній від раціону тварини. 20 корів будуть годувати по-різному. Спеціальний прилад в ошийнику буде фіксувати вміст метану в повітрі й навколо них.
155.Цю речовину добувають із живиці – смолистої речовини, що виділяється смоляними ходами хвойних дерев. Для її добування живицю нагрівають до високої температури. При цьому леткі речовини збирають і при охолодженні вони утворюють скипидар, а після перегонки ця речовина залишається у вигляді золотавої крихкої маси. Її широко використовують для добування мила, спаювання металів, приготування лаків, сургучу й лінолеуму. Без нього не змогли б грати скрипка інші смичкові інструменти. Про яку речовину йдеться?
А дьоготь; Б каніфоль; В креозот;
Г мастильні олії; Д патоку.
Відповідь Б. В умові завдання описано спосіб добування та застосування каніфолі.
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
1